Щодо відображення у податковій звітності з податку на додану вартість податкових накладних, які складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення господарських операі;ій

Державна податкова служба України розглянула лист Товариства щодо відображення у податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) податкових накладних, які складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) без здійснення господарських операі;ій, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариством у своєму листі повідомлено, що іншим платником податку без здійснення господарських операцій помилково складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), податкові накладні, в яких покупцем зазначено Товариство.

При цьому, на звернення Товариства до такого платника податку із проханням скласти та надати Товариству для реєстрації в ЄРПН розрахунки коригування до таких податкових накладних, таким платником податку розрахунки коригування до таких податкових накладних Товариству не надано.

Товариство просить надати роз'яснення щодо його права на віднесення таких податкових накладних та розрахунків коригування до них до податкового кредиту, та, як вплине відображення таких податкових накладних та розрахунків коригування до них у податковій звітності з ПДВ на суму податку, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (далі - реєстраційна сума).

Крім того, Товариство просить роз'яснити, яким чином Товариству повернути реєстраційну суму у разі ненадання іншим платником податку розрахунків коригування до таких податкових накладних та порядок відображення такого повернення у податковій звітності з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (дал -Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункт 1 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерською обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Як зазначено у зверненні, Товариство не укладало договори та не здійснювало господарських операцій із зазначеним у такому зверненні платником податку, за якими на Товариство були зареєстровані таким платником податку податкові накладні в ЄРПН, тобто відсутні будь які первинні документи з придбання товарів/послуг.

Враховуючи викладене, у Товариства відсутні підстави для віднесення наведених у зверненні Товариства податкових накладних до складу податкового кредиту.

Крім того, якщо Товариство підтверджує свою непричетність до здійснення господарських операцій як покупець, за якими складені та зареєстровані податкові накладні в ЄРПН, то згідно з пунктом 1 статті 16 Цивільного кодексу України Товариство має право звернулись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).