Щодо визнання операцій контрольованими

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання операцій контрольованими та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як вбачається із запиту, Товариство здійснювало експортні операції з нерезидентом, який не відповідає критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому, оплата за контрактом надійшла від третіх осіб - нерезидентів, які включені до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України відповідно до підпунктів в) та г) пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Водночас, необхідно враховувати принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які визначені ст. 4 Закону N 996. Одним із таких принципів є превалювання сутності над формою, зокрема, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Слід зазначити, що згідно з пп. 39.2.2.4 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

Відповідно пп. 39.2.2.4 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.

Отже, платники податків повинні відображати господарські операції виходячи з їх економічної суті, а не тільки за юридичною формою.

Враховуючи викладене, висновки щодо віднесення зазначених операції до контрольованих можуть бути зроблені після детального аналізу всіх суттєвіх обставин їх проведення, з урахуванням договірних умов та всіх первинніх документів, оформленням яких вони супроводжувались, у відповідності до економічної суті господарських операцій для кожної із сторін таких операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.