Щодо затвердження Методики оцінювання наукових установ НАН України

На виконання постанови Президії НАН України від 03.02.2016 № 22 "Щодо Методики оцінювання наукових установ НАН України" та п. 6 постанови Президії НАН України від 08.02.2017 № 28 "Щодо експертної оцінки системи досліджень та інновацій України", враховуючи необхідність підвищення ефективності діяльності установ НАН України, Президія НАН України

1. Затвердити Методику оцінювання ефективності діяльності установ НАН України (далі - Методика) (додається).

2. Встановити, що починаючи з поточного року проведення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за зазначеною Методикою (далі - оцінювання):

- є обов'язковим при планових перевірках наукової та науково-організаційної діяльності установ за п'ятирічний період. Секціям НАН України разом з відповідними постійними комісіями з наукових напрямів забезпечувати відповідно до затвердженого Президією НАН України плану перевірок своєчасне формування експертних комісій з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України;

- може бути за необхідності ініційовано секціями або відділеннями НАН України.

3. Відділенням НАН України:

3.1. При внесенні на розгляд Президії НАН України питання про наукову та науково-організаційну діяльність наукової установи забезпечувати подання разом з актом перевірки установи також рекомендацій щодо подальшої діяльності установи, затверджених Постійною комісією НАН України з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України.

3.2. При підготовці пропозицій щодо оптимізації мережі установ, а також розподілу базового бюджетного фінансування між установами враховувати результати оцінювання, проведеного за Методикою.

4. Віце-президенту НАН України академіку НАН України А.Г. Загородньому передбачити в рамках Програми інформатизації НАН України на 2017 рік розроблення необхідного програмного продукту для забезпечення інформаційно-аналітичного супроводу застосування Методики.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова.

Цю Методику розроблено з метою: отримання об'єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України з урахуванням наявних умов їхнього кадрового, інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення; стимулювання науково-дослідної та інноваційної діяльності; прийняття обґрунтованих управлінських, організаційних та фінансових рішень; наближення до європейської практики оцінювання ефективності діяльності наукових установ.

Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності Установ - ПК НАНУ

Постійна комісія за науковими напрямами - ПКНН

ЕК - експертна комісія

1. Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України (далі - Методика) розроблена відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України, схваленої постановою Президії НАН України від 25.12.2013 р. № 187.

2. Методика призначена для проведення державної атестації науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України (далі - Установа), на які поширюється дія чинного Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ.

3. Принципи та підходи, застосовані при розробленні цієї Методики, ґрунтуються на попередньому вивченні досвіду процедур та критеріїв оцінювання діяльності наукових установ України, Австрії, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Чехії тощо.

Враховані також результати широкого обговорення Методики за участі представників наукових товариств та асоціацій ФРН, зауваження і пропозиції наукових установ та окремих наукових співробітників НАН України.

Максимальна об'єктивність та неупередженість оцінювання ефективності діяльності Установ мають досягатися за рахунок того, що його здійснюватимуть незалежні експерти на основі викладених нижче принципів та за умови відвернення конфлікту інтересів.

4. Методика визначає:

- базові принципи і критерії оцінювання ефективності діяльності Установ;

- принципи визначення складу комісій з оцінювання ефективності діяльності Установ;

- окремі організаційні питання використання даної Методики.

5. Методика може бути також використана під час:

- проведення планових періодичних і позачергових перевірок наукової та науково-організаційної діяльності Установ на рівні Президії НАН України;

- підготовки пропозицій щодо оптимізації мережі Установ;

- визначення річних обсягів базового фінансування Установ.

6. Оцінювання ефективності діяльності Установ за цією Методикою не стосується досліджень і розробок, що становлять державну таємницю.

1) Об'єктивний аналіз ефективності діяльності Установи та її значення для світової та вітчизняної науки, освіти, економіки, культури, підвищення якості життя людини.

2) Отримання та аналіз даних про діяльність Установи відкритим та прозорим способом.

3) Оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів на основі як кількісного аналізу статистичних та наукометричних даних, так і якісного (експертного) оцінювання всієї наявної (доступної) інформації про Установу та її діяльність.

4) Пріоритетність якісного (експертного) оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів порівняно з кількісними (у тому числі наукометричними) даними щодо їх діяльності.

5) Аналіз кількісних характеристик щодо діяльності Установи з урахуванням особливостей її дослідницьких завдань.

6) Врахування особливостей публікаційної активності Установи та цитувань її публікацій за галузями науки.

7) Урахування перспектив розвитку Установи та напрямів її наукових досліджень.

8) Доступ Установи до результатів її оцінювання (у передбаченому Методикою порядку).

9) Постійний аналіз та поліпшення процедури оцінювання Установ, у тому числі удосконалення системи критеріїв та відповідних показників.

(Довідково: ґрунтується на принципах Лейденського маніфесту: http://www.nature.com/news/bibliometrics-the-leiden-manifesto-for-research-metrics-1.17351).

2.1 Процедура формування комісій

2.1.1 Типи комісій

Для проведення оцінювання ефективності діяльності Установ формуються такі комісії:

I. Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності Установ (далі - ПК НАНУ), яку створює Президія НАН України як замовник оцінювання.

ПК НАНУ є незалежним органом.

Організацію поточної роботи ПК НАНУ забезпечує Науково-організаційний відділ (НОВ) Президії НАН України та/або спеціально створений підрозділ.

До складу ПК НАНУ входять:

• Представники НАН України:

- 4-5 осіб від Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України та по 3 особи від Секції хімічних і біологічних наук НАН України та Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, які не є членами Президії НАН України;

- 1 особа від Установ, виділених в окрему групу, а саме бібліотек, музеїв тощо;

- 1 особа від Установ, виділених в окрему групу, а саме заповідників, дендропарків тощо;

• представник МОН України;

• представник Ради ректорів ВНЗ;

• представник організацій бізнес-сектору, пов'язаних з високотехнологічними виробництвами (ІТ, БіоТех тощо) (за згодою);

• представники від наукоємних підприємств (за згодою);

• представник відповідного департаменту Міністерства фінансів України (за згодою);

• представник відповідного департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (за згодою);

• представник Національного інституту стратегічних досліджень;

• три зарубіжні експерти за галузями наук Секцій (за можливості).

II. Постійні комісії за науковими напрямами (далі - ПКНН) створюються при Секціях НАН України за постановою Бюро відповідної Секції після узгодження складу ПКНН з ПК НАНУ. Кількість ПКНН визначає Бюро відповідної секції за узгодженням з ПК НАНУ.

Організацію поточної роботи ПКНН забезпечує відповідна Секція Президії НАН України та/або спеціально створений підрозділ.

До складу ПКНН входить не більше 8 осіб, а саме:

- представники Установ відповідної Секції (4 особи);

- представники сторонніх підрозділів та організацій (2 особи);

- представники зарубіжних наукових організацій (зокрема зарубіжні члени НАН України чи представники "наукової діаспори") (не менше 2 осіб за можливості).

У разі необхідності ПКНН може залучати до своєї роботи додаткових консультантів.

III. Експертні комісії (далі - ЕК) створює ПКНН. Якщо відповідне відділення НАН України, до якого входить установа (далі - Відділення) та/або Установа має рекомендації щодо складу ЕК, ПКНН повинно їх врахувати повністю або частково або ж обґрунтувати відмову.

Організацію поточної роботи ЕК забезпечує Відділення та/або спеціально створений підрозділ.

До складу ЕК входять не менше 5 осіб, а саме:

- експерти з напрямів наукової діяльності Установи, які є співробітниками інших Установ та не входять до складу ПК НАНУ або ПКНН;

- не менше двох експертів з напрямів наукової діяльності Установи, що є представниками від позаакадемічних інституцій (бажано, щоб за можливості серед них був один зарубіжний експерт).

2.1.2 Участь Установи у процедурі формування ЕК

Установа бере участь у процедурі формування ЕК:

(a) до того, як ПКНН формує склад ЕК:

- Установа може запропонувати експертів з основних напрямів своєї наукової діяльності, враховуючи критерії визначення потенційного конфлікту інтересів (п. 2.1.3).

Пропозиції Установи мають дорадчий характер.

(б) після того, як ПКНН сформує склад ЕК:

- Установа може висловити думку щодо відповідності експертів основним напрямам своєї наукової діяльності;

- Установа може зазначити, чи вбачає вона конфлікт інтересів щодо експертів (п. 2.1.3).

Якщо ПКНН та Установа не дійдуть згоди щодо складу ЕК, остаточне рішення приймає ПК НАНУ.

2.1.3 Критерії визначення потенційного конфлікту інтересів стосовно членів комісій

При виборі членів ПКНН та ЕК для оцінювання діяльності Установи мають бути враховані такі критерії визначення потенційного конфлікту інтересів:

- родинні зв'язки з одним із працівників Установи, що проходить оцінювання;

- працевлаштування в Установі або членство у її вчених радах (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- претендування на посаду в Установі (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- перебування в ролі наукового керівника одного з працівників або наявність наукового керівника серед працівників Установи (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- спільні наукові публікації з науковими працівниками Установи або участь у спільних наукових проектах (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом).

За рішенням ПК НАНУ особу можуть відсторонити від участі в ПКНН або ЕК за наявності хоча б однієї з наступних підстав:

- особисті конфлікти;

- близьке наукове чи комерційне співробітництво;

- пряма наукова або комерційна конкуренція;

- участь у виборах керівного складу Установи;

- оцінювання наукового проекту (проектів) пропонованого члена комісії працівниками даної Установи.

2.2 Функції комісій

Функції ПК НАНУ:

- складання річного плану проведення оцінювання Установ та оприлюднення його на веб-порталі НАН України не пізніше, ніж за два місяці до початку процедури оцінювання;

- узгодження складу ПКНН (дотримання кваліфікаційних вимог, відсутність конфлікту інтересів, обізнаність з напрямами діяльності відповідних Установ);

- розгляд презентації про діяльність Установи, висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи (далі - висновок ЕК) та заяви Установи щодо такого висновку;

- розгляд, затвердження та подання Президії НАН України звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;

- оприлюднення на веб-порталі НАН України такого звіту;

- вирішення суперечок у випадку розбіжностей або незгоди Установи щодо складу ЕК, висновку ЕК, інших матеріалів ЕК та/або ПКНН.

Функції ПКНН:

- формування ЕК після попередніх консультацій з відповідним Відділенням та Установою;

- участь члена ПКНН в оцінювальному візиті до Установи;

- підготовка презентації про діяльність Установи та проекту звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;

- передача висновку ЕК Установі та одержання її заяви щодо цього висновку;

- підготовка рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи;

- передача ПК НАНУ матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).

Функції ЕК:

- визначає пріоритетність показників, найбільш вагомих для оцінювання ефективності діяльності даної установи;

- візит до Установи для ознайомлення з її діяльністю;

- аналіз анкети Установи та пакету з оцінювання, перевірка об'єктивності наданої інформації;

- проведення бесід з науковцями Установи;

- складання висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи;

- передача ПКНН матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).

2.3 Етапи оцінювання

Процедура оцінювання діяльності Установи складається з трьох етапів.

На першому етапі ЕК знайомиться безпосередньо з діяльністю Установи, аналізує її анкету та об'єктивність наданих нею матеріалів, проводить співбесіди з працівниками Установи. На підставі цього та відповідно до п. 3.2 Методики ЕК складає свій висновок і передає його разом з анкетою Установи та пакетом з оцінювання (Додаток) до ПКНН.

На другому етапі на підставі отриманих від ЕК матеріалів та їхнього аналізу ПКНН готує презентацію про діяльність Установи, проект якої погоджує з ЕК та надає Установі для ознайомлення. Завданням презентації є надання стислої та об'єктивної оцінки діяльності Установи та її підрозділів. ПКНН передає до Установи висновок ЕК. Після ознайомлення з таким висновком Установа надає ПКНН свою заяву щодо висновку ЕК. Після цього ПКНН готує проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та рекомендації щодо її подальшої діяльності для ПК НАНУ. ПКНН передає ПК НАНУ: висновок ЕК, анкету, пакет з оцінювання та заяву Установи, презентацію ПКНН, проект звіту ПК НАНУ та рекомендації.

На третьому етапі на підставі отриманих від ПКНН матеріалів та їхнього аналізу ПК НАНУ розглядає проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та після консультацій з ПКНН, а в разі необхідності - і з ЕК, затверджує його з наступним поданням такого звіту та рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи до Президії НАН України.

ПК НАНУ оприлюднює на веб-порталі НАН України звіт про оцінювання ефективності діяльності Установи та інформацію, на якій він базується, а саме:

- висновок ЕК;

- заяву Установи щодо висновку ЕК;

- презентацію Установи.

До оприлюднення ПК НАНУ свого звіту та відповідних матеріалів усі сторони, що брали участь у процедурі оцінювання, повинні дотримуватися конфіденційності.

3.1 Візит ЕК до Установи з метою її оцінювання

ЕК відвідує Установу з метою отримання інформації про Установу додатково до пакету з оцінювання та проведення оцінювання. Оцінювальний візит має включати в себе такі дії:

(а) попередні консультації ЕК щодо оцінювального візиту;

(б) ознайомлення з Установою, її структурою, основними напрямами наукової діяльності Установи та її підрозділів (у форматі стендової сесії або огляду Установи);

(в) зустрічі членів ЕК з керівництвом Установи, а також з працівниками Установи без участі її керівництва;

(г) зустрічі з представниками партнерів Установи: Установа пропонує кандидатури керівників ВНЗ або їх підрозділів, а також кандидатури представників інших наукових установ, з якими вона співпрацює. Рішення про те, кого саме з партнерів буде запрошено, приймає ЕК.

ЕК проводить закрите засідання, щоб підготувати оцінку ефективності діяльності Установи на підставі критеріїв, викладених в п. 3.2.

Запрошеним гостям надається можливість вільно брати участь у оцінювальних візитах ЕК, за винятком закритих засідань. До складу гостей можуть входити: представники вченої (науково- технічної, технічної) ради Установи, представники користувачів продукції Установи, представники МОН, Відділення, Президії НАН України тощо.

Якщо представник Президії НАН України / Відділення або Установи має будь-які сумніви щодо того, що оцінювальний візит проведений неупереджено та згідно з принципами, закладеними в цьому документі, ПК НАНУ розглядає відповідне подання та ухвалює рішення про те, чи треба враховувати це зауваження.

3.2 Критерії оцінювання рівня досягнень і потенціалу Установи

3.2.1. Загальна концепція і профіль / підрозділи Установи

А. Діяльність протягом попередніх років та стратегічне планування роботи на наступні роки

1. Чи має Установа загальну концепцію діяльності?

2. Наскільки оригінальним є план діяльності Установи, і чи відповідає він сучасному стану розроблюваних наукових напрямів?

3. Чи дає змогу організаційна структура Установи ефективно реалізовувати план її діяльності?

4. Чи використовуються результати роботи Установи за межами академічних кіл, наприклад, у виробничій, освітній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах діяльності суспільства?

5. Чи має науковий авторитет Установа в країні та на міжнародній арені? Чим це підтверджується?

6. Якщо в пакеті матеріалів з оцінювання Установа надала план своєї фундаментальної перебудови чи реструктуризації, то чи достатньо аргументовані ці плани? Чи логічно вони випливають із власного аналізу сильних і слабких сторін Установи?

Б. Результати оцінювання Установи

1. Яким є результат оцінювання ефективності діяльності Установи (підрозділу) за питомими та інтегральними показниками:

- публікаційної активності (залежно від традицій оприлюднення наукових результатів у відповідній галузі, зокрема в рецензованих журналах, рецензованих матеріалах конференцій, монографіях тощо);

- створення та комерційної реалізації об'єктів права інтелектуальної власності (патенти, ліцензійні угоди тощо), надання консультативних послуг, експертних оцінок та висновків на договірних засадах;

- міжнародної співпраці, зокрема участі в міжнародних проектах, конференціях, участі в діяльності керівних органів міжнародних наукових товариств (організацій) тощо;

- обсягів коштів, залучених від третіх осіб (фізичних, юридичних) на потреби досліджень, консультацій, послуг тощо, та частки таких коштів у загальному фінансовому забезпеченні Установи;

- інших напрямів діяльності, які ЕК вважає суттєвими при оцінюванні даної установи.

2. Які найвизначніші результати досліджень та розробок або будь-які інші результати були досягнуті за звітний період Установою у галузі її діяльності?

3. Чи на високому рівні виконано консалтингові послуги або інші послуги, організовано проведення виставок та зібрань, а також передавання знань і технологій, і чи допомагають дослідження Установи підтримувати такий рівень?

4. Чи пропонує Установа належну форму консультацій (наприклад, експертні огляди, участь в експертних слуханнях, членство працівників Установи в консультативних радах, участь в загальних прилюдних обговореннях)?

5. Чи має можливість Установа отримувати фінансові надходження від неосновної діяльності (здачі в оренду, випуску друкованої та іншої продукції), і чи належним чином вона реалізує ці можливості і використовує для виконання статутних завдань?

6. При оцінюванні найважливіших публікацій, виданих Установою, належить керуватися критеріями оцінки якості наукових результатів, наведеними в таблиці.

Пункт Б (як і пункт 3.2.8 даного розділу) може бути застосовано також при оцінюванні роботи підрозділів Установи.

В. Наукові заходи та зв'язки з громадськістю

1. Чи проводить Установа наукові заходи (конференції, семінари, наради тощо) за основними науковими напрямами своєї діяльності?

2. Наскільки результативними є зв'язки Установи з громадськістю? Чи долучається Установа до громадських обговорень, щоб донести свою точку зору?

3. Чи інформує Установа суспільство про свою діяльність та досягнення у засобах масової інформації?

4. Чи має Установа власний сайт і чи підтримує його належним чином?

Г. Відповідність устаткування / фінансового забезпечення

1. Чи є ефективним існуючий штатний розклад Установи та її підрозділів у проведенні досліджень?

2. Якою мірою забезпечена Установа належним устаткуванням?

3. Чи є належною інша інфраструктура Установи (тобто коштовне обладнання, лабораторії, бібліотека, архів, колекції / банки / бази даних, інформаційні технології тощо)? Чи має Установа достатнє IT забезпечення?

4. Чи є належним загальне фінансове забезпечення?

5. Чи зможе Установа досягти своїх середньострокових цілей протягом наступних 3-5 років з наявними потужностями та фінансовим забезпеченням?

6. Чи обґрунтована значущість запланованих наукових досліджень при зверненні Установи про надання їй додаткового фінансування?

7. Чи має Установа перспективи та переконливі аргументи щодо збільшення фінансування від впровадження та реалізації своїх розробок та послуг?

3.2.2. Співпраця Установи на вітчизняному та міжнародному рівні

А. Офіційна співпраця з вищими навчальними закладами (ВНЗ):

1. Чи є результативною співпраця (спільні дослідження, публікації та інновації, підготовка наукових кадрів тощо) Установи з ВНЗ?

2. Чи залучається Установа до процедури спільних призначень на викладацькі посади?

3. Чи бере Установа участь у навчальному процесі спільно з ВНЗ?

Б. Офіційна співпраця з іншими науковими установами України та за її межами

1. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з іншими науково-дослідними установами України (у тому числі в НАН України)?

2. Чи використовує Установа можливості співпраці з зарубіжними науковими установами та університетами?

3. Чи реалізує Установа вітчизняні, європейські та інші міжнародні програми, аби розширити співробітництво і зміцнити свої стратегічні позиції?

4. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з компаніями, асоціаціями або іншими організаціями, діяльність яких не стосується наукової сфери та галузі діяльності Установи?

5. Чи приймає Установа вітчизняних/зарубіжних дослідників? Чи забезпечує їм належні умови для перебування та проведення досліджень?

6. Чи використовує науковий персонал Установи можливості працювати в інших наукових установах країни та за кордоном?

3.2.3. Підвищення рівня кваліфікації працівників та кар'єрне зростання молодих науковців

А. Стратегія розвитку складу працівників Установи - кадрова структура

1. Чи дотримується Установа належної стратегії підбору працівників для розв'язання основних завдань?

2. Чи організовано кадрову структуру Установи, враховуючи працівників за тимчасовими та штатними трудовими договорами, таким чином, щоб забезпечити баланс між неуникною плинністю та необхідною стабільністю наукового персоналу?

3. Чи має Установа концепцію що гарантувала б підтримання та осучаснення професійного рівня наукових та технічних працівників?

Б. Забезпечення гендерної рівності та гармонійного розподілу часу між роботою та родиною

1. Чи вживає Установа заходів до забезпечення гендерної рівності, і які саме?

2. Чи сприяє Установа гармонійному розподілу часу між роботою та родиною для своїх співробітників?

В. Кар'єрне зростання молодих науковців

1. Яким чином Установа сприяє кар'єрному зростанню молодих науковців? Чи є результативними її заходи зі стимулювання підготовки та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата/доктора наук (доктора філософії)? Чи все належне вона робить, щоб підвищити професійний рівень випускників аспірантури?

2. Наскільки результативно Установа поповнює особовий склад молодими науковцями? Чи є Установа привабливим роботодавцем з точки зору молодого вченого?

3. Чи є достатньою кількість аспірантських/докторантських програм професійної підготовки та їхня тривалість до завершення дисертаційних робіт?

4. Чи призначаються молоді науковці Установи на наукові посади (чи дістали вони запрошення на посади в ненауковій сфері)?

5. Чи діє в Установі Рада молодих вчених? Чи входить представник Ради молодих вчених до складу Вченої ради? Чи входять представники молодих вчених Установи до Ради молодих вчених відповідного Відділення НАН України та Ради молодих вчених НАН України?

3.2.4. Управління внутрішнім контролем якості в Установі

1. Чи виконує адміністрація Установи свої завдання належним чином та наскільки успішно?

2. Чи є відповідні внутрішні заходи стосовно контролю якості результатів роботи?

3. Чи існують стимули за високоякісне виконання робіт (наприклад, на основі результатів розподілу коштів), і чи є ці заходи ефективними?

4. Чи веде Установа ефективний облік витрат та ефективності роботи, і які є інструменти управління в рамках бюджетної програми?

3.2.5. Оцінка Установою діяльності відповідного відділення наук НАН України

1. Чи відповідає профіль Відділення профілю діяльності Установи?

2. Чи сприяє Відділення ефективному виконанню Установою своїх статутних завдань, успішному вирішенню проблем, що виникають у діяльності Установи?

3.2.6. Виконання рекомендацій за результатами попереднього оцінювання

1. Чи повністю виконано рекомендації за результатами останнього оцінювання?

2. За потреби: чи може Установа пояснити причини, внаслідок яких деякі рекомендації не були виконані?

3.2.7. Оцінювання підрозділів Установи

Віднесіть підрозділи Установи до однієї з наступних категорій:

а) сильний підрозділ, що працює у відповідній галузі науки на високому світовому рівні;

б) сильний підрозділ, що працює у відповідній галузі науки на світовому рівні та одержує результати, важливі переважно для України;

в) перспективний підрозділ, що активно працює у відповідній галузі науки на рівні одержання нових фактичних результатів, корисних для розвитку певної галузі науки, забезпечує наявність в Україні висококваліфікованих спеціалістів з актуальних напрямів науки і технології;

г) підрозділ, що є необхідним для забезпечення ефективного функціонування інших наукових підрозділів Установи;

д) слабкий підрозділ, що має деякі малозначущі результати у відповідній області науки;

е) інше (необхідно аргументувати позицію).

3.2.8. Оцінювання Установи в цілому

Аргументовано визначте належність Установи до однієї з наступних категорій:

а) установа, що має вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення;

б) установа, що має вагомі результати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі і дає необхідні для України результати;

в) установа, що працює на рівні нижчому за середній національний;

г) установа, що не має вагомих результатів.

За потреби у висновку ЕК належить надати пояснення та коментарі стосовно роботи окремих підрозділів Установи. В презентації ПКНН мають бути зазначені досягнення підрозділів та їх оцінка: відмінно, дуже добре, добре, незадовільно.

3.3. Висновок ЕК щодо оцінки діяльності Установи

Результати роботи ЕК узагальнюються у висновку, який ЕК готує на основі результатів відвідання цієї Установи.

Висновок ЕК про оцінку не має містити рекомендацій стосовно фінансування даної Установи, натомість в цьому висновку мають бути висвітлені відповіді на питання, викладені в п. 3.2.

Проект висновку ЕК має бути ухвалений всіма її членами, після чого змін до нього вносити не належить.

Якщо ЕК не зможе дійти згоди щодо висновку про оцінювання навіть після арбітражу ПКНН, будь-які оцінки, відмінні від думки більшості членів ЕК, належить перерахувати у висновку окремо.

Після отримання висновку ЕК від ПКНН керівництво Установи може ознайомити з ним керівників своїх підрозділів. Таким чином, керівники підрозділів стають учасниками процедури оцінювання і повинні дотримуватися конфіденційності до затвердження ПК НАНУ та оприлюднення звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи.

Якщо Установа вважає, що звіт про оцінювання порушує процесуальні принципи, визначені цим документом, або що будь-які факти у звіті про оцінювання подано із суттєвими спотвореннями, вона може звернутися до ПК НАНУ з вимогою переглянути матеріали ЕК та ПКНН про її оцінювання. У такому разі ПК НАНУ спільно з ПКНН вирішує, чи дана заява Установи є обґрунтованою та виправданою, та приймає остаточне рішення.

3.4. Критерії оцінювання Установи, якими належить керуватися ПКНН при підготовці проекту звіту

• Якість результатів, ефективність роботи підрозділів, перспективність зростання наукового потенціалу Установи

Висновки та узагальнення результатів оцінювання якості виконаних наукових робіт Установи та її окремих підрозділів

• Додаткова ціннісність Установи

Чи виконує Установа завдання, що їх подібним чином не можуть здійснити університети чи інші установи?

Чи має Установа виняткові досягнення і потенціал? Якими є їхні подальші перспективи на національному/міжнародному рівні?

Чи існують якісь особливі передумови (наприклад, щодо організаційної структури, основного завдання, обсягів роботи Установи тощо), що можуть бути підставою інтегрувати Установу в інші організації?

Чи здатна Установа надавати унікальні послуги іншим організаціям і особам?

• Стратегічне значення

Чи має Установа стратегічне значення:

- для дальшого розвитку окремої спеціалізованої галузі та її спільноти?

- як одна з провідних організацій та центр "тяжіння" для фахівців чи регіональних груп?

- для дальшого розвитку в галузі технологій, інформації та інших послуг, консалтингу, соціально-політичних завдань та соціальних потреб (створення високотехнологічних робочих місць, підвищення якості медичного обслуговування тощо)?

- для профільних програм НАН України?

- для розвитку національної культури, мови, історичного знання, літератури, інших сфер духовного життя суспільства?

- для формування національної свідомості, впровадження до суспільного вжитку національних і загальнолюдських цінностей та орієнтирів, сприйняття України в світі;

- інші параметри, що засвідчують суспільну значущість установи?

• Місце в національному/міжнародному контексті

Чи помітна Установа на національному рівні, й чи порівнянний її рівень з міжнародним?

3.5 Звіт ПК НАНУ про оцінку ефективності діяльності Установи

ПКНН готує для ПК НАНУ проект звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи, який містить рекомендації щодо науково-організаційних заходів щодо Установи. Звіт ПК НАНУ ґрунтується на проекті звіту, що їй надається ПКНН, презентації Установи, висновку ЕК та заяві Установи щодо цього висновку. Звіт ПК НАНУ містить, зокрема, рекомендацію щодо продовження/зміни/припинення фінансування Установи і вирізняє наступні головні сценарії:

- ПК НАНУ рекомендує продовжити фінансування Установи в попередньому обсязі;

- ПК НАНУ рекомендує продовжити фінансування Установи, при цьому просить Установу подати ПКНН доповідь про виконання рекомендацій до визначеної ПК НАНУ дати. У разі потреби ПК НАНУ може рекомендувати призначити наступне позачергове оцінювання Установи.

- ПК НАНУ рекомендує продовжити фінансування Установи. Крім того рекомендує запланувати наступне позачергове оцінювання Установи раніше усталеного п'ятирічного періоду, узгодивши його в окремому порядку.

- ПК НАНУ рекомендує зменшити фінансування Установи.

- ПК НАНУ рекомендує реорганізувати або ліквідувати Установу в установленому порядку.

- ПК НАНУ може рекомендувати збільшити фінансування Установи, аргументуючи особливу перспективність та значимість досліджень, що їх проводить Установа.

- ПК НАНУ оприлюднює результати оцінювання Установи. Для Установ, що отримають загальну позитивну оцінку, ПК НАНУ у звіті про оцінювання може визначити потребу у зміні фінансування окремих підрозділів Установи.

Установа готує пакет матеріалів (в електронному вигляді) для надання ЕК інформації про свою роботу від часу останнього оцінювання (за останні п'ять років діяльності).

1. Структура, основне завдання та організаційно-правова форма Установи

[Описати основні завдання Установи, як зазначено у статуті]

Додаток I.1-А. Організаційна схема Установи

Додаток I.1-Б. Документи, що стосуються організаційного устрою (наприклад, статут, накази про створення підрозділів або інші)

Додаток I.1-В. Статистичні дані щодо працівників Установи

2. Наукові ради Установи

[Навести формальні відомості про наукові та спеціалізовані ради Установи]

Додаток I.2-А. Список членів Вченої ради Установи (поточні і колишні члени протягом останніх п'яти років)

Додаток I.2-Б. Списки членів спеціалізованих рад Установи із захисту дисертацій(див. форму таблиці в Додатку 1.2-А)

Додаток I.2-В. Список членів ради молодих вчених (див. форму таблиці в Додатку 1.2-А)

3. Наукова спільнота Установи

3.1. Національні та міжнародні наукові спільноти

[Навести основні (не більше 10) вітчизняні та зарубіжні інституції, подібні за сферою діяльності до даної Установи. Зазначити в тому числі кількість та перелік наукових і науково-технічних програм, у виконанні яких Установа брала участь протягом останніх 5 років, а саме: державні цільові наукові і науково-технічні програми, міжнародні наукові програми із зазначенням сумарного числа виконаних проектів (завдань) і загального обсягу їхнього фінансування]

3.2. Значення та актуальність Установи для національної стратегії в галузі науки (буде розроблена Національною радою України з питань розвитку науки і технологій)

[Описати стисло наукові напрями, за які відповідає Установа в рамках Програми наукових досліджень Відділення і обґрунтувати цю відповідальність. Пояснити значення Установи і важливість її фінансування для національної стратегії в галузі науки. Навести дані про наявність в інфраструктурі наукової установи об'єктів, що становлять національне надбання, зазначити їхню кількість та значення в національному вимірі]

3.3. Регіональне значення та актуальність Установи для регіональної стратегії в галузі науки та розвитку регіону (має розроблятися регіональними науковими центрами)

[Описати стисло наукові напрями, за які відповідає Установа в рамках спільної Програми наукових досліджень Відділення і обґрунтувати цю відповідальність. Пояснити значення Установи для регіональної стратегії і важливість її фінансування для регіональної політики в галузі науки та розвитку регіону. Навести дані про наявність в інфраструктурі наукової установи об'єктів, що становлять надбання регіонального рівня, зазначити їхню кількість та значення в регіональному вимірі]

4. Загальна концепція і розвиток Установи та інформація щодо її діяльності за попередні роки

[Описати в ретроспективі розвиток науково-дослідницької стратегії і профіль Установи. Проілюструвати взаємодію між окремими підрозділами Установи. Як Установа оцінює свої слабкі та сильні сторони? Стисло описати наукові школи (якщо такі є). Короткі відомості про наукові школи Установи наводять як довідкову інформацію]

Долучити: річні та короткий звіти про діяльність Установи за 5 попередніх років.

5. Результати діяльності Установи в цілому за останні 5 років (по роках та з урахуванням питомих показників)

5.1. Дослідження

[Описати найвизначніші досягнення Установи в своїй галузі, виокремивши виняткові результати]

Додаток 5.I-А. Науково-технічна діяльність

Додаток 5.I-Б. Список і копії найважливіших публікацій Установи (10-15 од.)

[При оцінюванні звернути увагу на таблицю в підпункті 6 пункту 3.2.1-Б (розділ 3 -Порядок роботи комісій)]

Додаток 5.I-В. Таблиця кількості публікацій, підготовлених співробітниками Установи за п'ять років