Про надання розяснення

'...' Реалізація конституційного права громадян на належні, безпечні та здорові умови праці ґрунтується на основних принципах державної політики в галузі охорони праці, зокрема на такому принципі, як пріоритет життя і здоров’я працівників та повної відповідальності роботодавця за охорону праці на підприємстві.

Статтею 8 Закону України "Про охорону праці" (далі — Закон) встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Також у колективному договорі, угоді сторони передбачають комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Відповідно до вимог Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 19 Закону встановлено, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Слід зазначити, що пп.165.1.9 ст. 165 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (да-лі — Кодекс), визначено, що вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону, спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Крім того, витрати на придбання засобів для чищення чи побутової хімії, які використовуються не лише у виробничих приміщеннях, а на підприємстві загалом, також може бути відображено у складі податкових витрат як витрати на охорону праці у складі загальновиробничих витрат або тих витрат, на які вони відносяться в бухгалтерському обліку, наприклад, у складі адміністративних витрат як інші витрати загальногосподарського призначення згідно з п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. У цьому випадку в податковому обліку такі витрати знайдуть відображення не серед витрат операційної діяльності, а серед інших витрат господарської діяльності.

Суми витрат, що включаються до витрат юридичної чи фізичної особи з охорони праці, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994, зі змінами та доповненнями, затверджено Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат (далі — Перелік).

Кожне підприємство може на свій розсуд обрати заходи з наведеного Переліку з огляду на специфіку своєї роботи.

Але стосовно витрат на закупівлю засобів для оснащення санітарно-побутової кімнати необхідно зазначити, що Перелік не містить пунктів, які б передбачали такі заходи та засоби.

Водночас пунктом 5 Переліку передбачено забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами) (далі — ЗІЗ). Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 р. за № 446/15137, затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту, норми якого поширюються на підприємства, установи, організації, для працівників яких є обов’язковим застосуванням під час трудового процесу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі — Наказ).

Додатки до Наказу встановлюють орієнтовний перелік небезпечних ситуацій, за яких використовуються ЗІЗ понад встановлені Нормами безоплатної видачі ЗІЗ та орієнтовним переліком робіт, які вимагають застосування певних видів ЗІЗ.

Враховуючи те, що заходи та засоби з охорони праці мають конкретну спрямованість на збереження життя, здоров’я та працездатності людини саме в процесі трудової діяльності, платник податку на прибуток має право віднести витрати, зазначені в листі організації, які здійснено у зв’язку з проведенням заходів з охорони праці згідно з Переліком, до складу своїх витрат за умови зв’язку таких витрат з господарською діяльністю і документального підтвердження відповідних витрат та оформлення первинних документів відповідно до вимог законодавства.

Щодо включення до колективного договору питання санітарного стану приміщень, то це питання вирішується на рівні підприємства відповідно до вимог чинного законодавства про соціальний діалог.