Провели рекламну роздачу — стали платником ПДВ?

Державна податкова служба України відповідно до пункту 53.2 статті 53 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) на виконання рішення суду від 20.12.2023 (далі - Рішення від 20.12.2023), яке згідно з постановою суду від 30.04.2024 (далі - Постанова від 30.04.2024) набрало законної сили, та з урахуванням вимог, визначених в ухвалі суду від 02.09.2024 (далі - Ухвала від 02.09.2024), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Як зазначено у Рішенні від 20.12.2023 та Постанові від 30.04.2024, Товариство звернулося до ДФС із відповідним зверненням від 06.06.2019 (далі - Звернення від 06.06.2019) для отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1) чи враховується вартість товарів (послуг), що безоплатно розповсюджуються Товариством, при проведенні корпоративних заходів та рекламних кампаній при розрахунку граничної суми операцій для реєстрації платником податку на додану вартість, передбаченої п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, якщо при цьому Товариство не отримує доходу (нарахованого чи сплаченого) від такого розповсюдження?;

2) чи враховується вартість товарів (послуг), що безоплатно передаються (надаються) Товариством як благодійна допомога неприбутковим організаціям або фізичним особам, при розрахунку граничної суми операцій для реєстрації платником податку на додану вартість, передбаченої п. 181.1 ст. 181 ПК України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні та правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон №5073).

Відповідно до статті 1 Закону №5073 благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом №5073. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом №5073.

Благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом №5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом №, як основну мету її діяльності.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996)).

Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Для цілей оподаткування ПДВ з урахуванням норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І та підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, безкоштовне (безоплатне) розповсюдження платником ПДВ брендованої продукції (товарів) фізичним особам у межах проведення корпоративних заходів і рекламних кампаній розглядається як операція з постачання товарів, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги визначено у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону №5073, поширюються правила маркування.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону №5073.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої груп.

Щодо питань 1 і 2

Отже, з урахуванням висновків суду, викладених у Рішенні від 20.12.2023 та Ухвалі від 02.09.2024, "відповідно до статті 181 Податкового кодексу України для виникнення обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість необхідним є одночасне виконання двох умов:

1) здійснення операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

2) отримання від таких операцій доходу (нарахованого або сплаченого) у розмірі, що перевищує 1 000 000,00 гривень.

Тобто, якщо хоча б одна із зазначених умов не виконується, обов'язок реєстрації платником ПДВ не виникає.

Суд зазначає, що безоплатне розповсюдження товарів (у тому числі передача їх як благодійної допомоги) підпадає під визначення "постачання товарів", проте при здійсненні безоплатного розповсюдження товарів, а також при наданні благодійної допомоги відсутнє нарахування чи сплата на користь позивача доходу.

Таким чином, у випадках, коли розповсюдження товарів, а також передача благодійної допомоги здійснюється безоплатно, Товариство не отримує від здійснення таких операцій доходу, оскільки відсутнє збільшення активів чи зменшення зобов'язань позивача.

Відсутність нарахованого чи сплаченого на користь Товариство доходу свідчить про відсутність передбаченої статтею 181 Податкового кодексу сукупності підстав для виникнення обов'язку з реєстрації платником податку на додану вартість внаслідок операцій з безоплатного розповсюдження брендової продукції або надання благодійної допомоги.

Відсутність нарахованого доходу призводить до відсутності підстав для врахування вартості товарів, що безоплатно розповсюджуються або передаються як благодійна допомога при розрахунку граничної суми операцій для реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 Податкового кодексу України.

Так, у випадку з безоплатним розповсюдженням товарів, що здійснюється в рамках корпоративних заходів та/або в рамках благодійної діяльності позивача, не виконується встановлена статтею 181 Податкового кодексу України умова про наявність нарахованого або сплаченого на користь Товариство доходу від здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів та операцій з надання благодійної допомоги.

Таким чином, зазначені операції, а також вартість товарів (послуг), що є предметом таких операцій, не враховуються при визначенні загального обсягу операцій для цілей визначення обов'язку реєстрації платником ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу".

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).