Щодо порядку заповнення додатку 1 до податкової декларації з ПДВ у разі придбання у нерезидента послуг, місце постачання яких визначається на митній території України

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку заповнення додатку 1 до податкової декларації з ПДВ у разі придбання у нерезидента послуг, місце постачання яких визначається на митній території України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство отримує від нерезидента послуги, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ (20 відсотків). За такими послугами Товариство складає та вчасно реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідні податкові накладні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею - 208-1 ПКУ.

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено статтею 208 ПКУ.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 ПКУ).

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку N 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Згідно з пунктами 3 і 4 розділу V Порядку N 21 податкові зобов'язання звітного (податкового) періоду відображаються у розділі І, а податковий кредит - у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ (далі - декларація).

Обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов'язань, нарахованих за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою, вказуються у рядку 6.1 декларації (підпункт 7 пункту 3 розділу V Порядку N 21).

У рядку 13.1 декларації відображаються обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковуються за основною ставкою (підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку N 21).

У складі декларації подаються передбачені Порядком N 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку N 21). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку N 21).

Формою декларації передбачено подання додатку 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування" у випадку, якщо до складу податкових зобов'язань включені суми ПДВ, по яких в ЄРПН не зареєстровані податкові накладні.

Таким чином, обсяги податкових зобов'язань згідно з податковою накладною, складеною платником податку за операціями з отримання від нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, та своєчасно зареєстрованою в ЄРПН, а також податкового кредиту, сформованого за такими операціями, не підлягають розшифровці у таблицях 1.1 і 2.1 додатку 1 до декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).