Щодо взяття на облік у контролюючих органах нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України через акредитоване постійне представництво

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо взяття на облік у контролюючих органах нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України через акредитоване постійне представництво і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в межах повноважень повідомляє таке.

У представництва (заявника) виникають наступні питання:

Чи виникає обов'язок у нерезидента стати на облік в контролюючих органах України, як платник податку на прибуток та як особа - нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через акредитоване постійне представництво?

Чи повинно постійне представництво нерезидента бути знятим з обліку в контролюючих органах України як платник податку на прибуток?

Чи зобов'язаний нерезидент відкривати окремі власні рахунки в банках України для виконання зобов'язань з податку на прибуток?

Чи може постійне представництво нерезидента здійснювати з власних рахунків оплату податкових зобов'язань, визначених нерезидентом як платником податку на прибуток в Україні?

Щодо питань 1 та 2 звернення.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 64.5 статті 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації) зобов'язані стати на облік у контролюючих органах якщо вони здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Тобто у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента, підлягають взяттю на облік в контролюючих органах і відокремлений підрозділ нерезидента і сам нерезидент.

Згідно з підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.3 статті 133 Кодексу нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво є платниками податку на прибуток. Нерезидент реєструється платником податку на прибуток у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

До зазначених норм Кодексу зміни внесені починаючи з 1 січня 2021 року. При цьому пунктом 60 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до 1 січня 2021 року належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 Кодексу.

Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

Таким чином, іноземні компанії (організації), відокремлені підрозділи яких перебувають на обліку як постійні представництва - платники податку на прибуток, зобов'язані подати до контролюючих органів документи для реєстрації їх платниками податку на прибуток. Після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з реєстрації як платник податку на прибуток, але продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах як платник інших видів податків.

Підстави, перелік документів та процедури взяття на облік в контролюючому органі нерезидента передбачені пунктом 64.5 статті 64 Кодексу та розділами ІІІ та V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. N 1562/20300 (далі - Порядок).

Отже, після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток її постійне представництво підлягає зняттю з реєстрації як платник податку на прибуток, та продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах як платник інших видів податків.

Щодо питань 3 та 4 звернення.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статті 1 Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 87.7 статті 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам (крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Кодексом).

При цьому пунктом 19.1 статті 19 Кодексу встановлено, що платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Пунктом 36.4 статті 36 Кодексу передбачено, що виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

При цьому, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Кодексу).

Пунктом 38.1 статті 38 Кодексу визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

На виконання пункту 38.2 статті 38 Кодексу сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

З урахуванням пункту 19.2 статті 19 Кодексу представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 237 Цивільного Кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, нерезидент може здійснювати сплату податку на прибуток самостійно або наділити відповідними повноваженнями щодо такої сплати своє зареєстроване представництво.

У разі прийняття рішення про здійснення самостійної сплати нерезидент має право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору та з урахуванням вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492 (далі - Інструкція).

Слід зазначити, що з урахуванням пункту 9 розділу І Інструкції клієнт (крім фізичної особи, фізичної особи - підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) подає/надсилає до банку під час відкриття поточного рахунку перелік осіб, які мають право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи (далі - перелік). Перелік складається клієнтом у довільній формі або у формі, визначеній банком, та має містити такі обов'язкові реквізити: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) розпорядника рахунку та його підпис. Кількість розпорядників рахунку в переліку не обмежується. Підпис розпорядника рахунку клієнта не зазначається в переліку, якщо розпорядження рахунком здійснюватиметься лише за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Щодо сплати податку представником платника податку слід зазначити таке.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність"(далі - Закон) представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

На виконання статті 5 Закону для реєстрації представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України, крім інших документів, нерезиденту необхідно подати заяву з проханням про реєстрацію представництва та довіреність на здійснення представницьких функцій. Тобто після реєстрації представництво нерезидента не є юридичною особою, не здійснює самостійно господарської діяльності, в усіх випадках діє від імені та за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про таку реєстрацію.

Отже, сплату податку на прибуток підприємств нерезидента може здійснювати його постійне представництво (як представник нерезидента на підставі належним чином оформлених повноважень). При цьому нерезиденту не обов'язково відкривати окремий банківський рахунок в Україні.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.