КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 грудня 2017 р. № 1043 Київ |
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, згідно з додатком.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 30, ст. 1115);
Прем'єр-міністр України | В.ГРОЙСМАН |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2017 р. № 1043
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:
1) провадження суб’єктом господарювання діяльності на:
потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з
переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555), та метрополітенах (ДБН В.2.3-7-2010 "Споруди транспорту. Метрополітени");
об’єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою");
3) умовна висота будинку відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги";
4) площа об’єкта;
5) наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення";
6) належність об’єкта до пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення, що включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток відповідно до Закону України
"Про охорону культурної спадщини" ;
8) надання послуг, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальними службами.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
об’єктів підвищеної небезпеки, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері оборони; паливно-енергетичному комплексі; транспортній галузі; підприємства, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; авіаційній та ракетно-космічній, машинобудівній, харчовій промисловості; металургійному, хімічному комплексах; поліграфії), та метрополітенів;
промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією вибухопожежної небезпеки відносяться до категорії "А" або "Б";
промислових будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії "В", площею 5 тис. кв. метрів та більше;
складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії "В", площею 10 тис. кв. метрів та більше;
об’єкти, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3);
об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів;
об’єктів, які є пам’ятками культурної спадщини національного значення;
об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 5Х10--6 до 1Х10--5 включно;
2) які є державною, регіональною, комунальною, об’єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які провадять діяльність на території та/або в приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
1) потенційно небезпечних об’єктів, а також об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у сфері агропромислового комплексу, телекомунікацій та зв’язку, наукової діяльності, сфери стандартизації, метрології та сертифікації, гідрометеорологічної діяльності, промисловості будівельних матеріалів, фінансово-бюджетної сфери, легкої промисловості);
2) промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за категорією пожежної небезпеки відносяться до категорії "В", площею:
до 5 тис. кв. метрів - для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;
до 10 тис. кв. метрів - для складських будівель (споруд);
3) об’єктів, які розташовані на підвальних та/або підземних поверхах, у приміщеннях, спорудах;
4) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2);
5) об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно;
6) об’єктів, які є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення;
7) об’єктів, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить від 1Х10--6 до 5Х10--6 включно.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику, а також суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають об’єкти, для яких показник ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання становить менше ніж 1Х10--6.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються ДСНС з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на чотири роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на шість років.
7. У разі коли за результатами не менш як двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
Перевірка об’єктів, що належать суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, здійснюється з періодичністю залежно від характеристик таких об’єктів, визначених у пунктах 3-5 цих критеріїв.