Щодо складання розрахунку коригування

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ " " щодо складання розрахунку коригування після сплину 1095 днів з дати виписки податкової накладної і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Форма розрахунку коригування та порядок його заповнення затверджено наказом МФУ від 31.12.2015 р. №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", а особливості його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) - постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Постанова №1246).

Згідно з пп.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем.

Разом з тим, згідно з п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

Таким чином, якщо постачальником не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, складену до 01 лютого 2015 р. (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань не може бути складено.

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.