Лист
ГУ ДФС у м. Києві
від 09.08.2016 року № 17814/10/26-15-14-06-04-29 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло листи ТОВ-а щодо практичного застосування норм податкового законодавства, а саме, дії статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 стаття 201 Кодексу).
Згідно із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Таким чином, податок на додану вартість, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
При цьому платник податку згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 та 11 податкової декларації з податку на додану вартість) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.
При цьому згідно з пунктом 201.12 статті 201 Кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Таким чином, платник податку має право включити суму ПДВ, сплачену митним органам при митному оформленні ввезених товарів, що зазначено у належним чином оформленій митній декларації, до податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому оформлено таку митну декларацію.
У разі якщо платником податку при ввезенні товарів на митну територію України сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ при митному оформленні товарів відповідно до абзацу третього пункту 50.1 статті 50 Кодексу включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу).
Також слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування законодавства України є встановлення всіх суттєвих моментів, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічних операцій та наявність документів, що їх підтверджують.
Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно зі ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу на те, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний характер і не встановлюють правових норм.
Заступник начальника | З.В. Лагутіна |