ДФС
Лист
| 13.04.2016 № 8293/6/99-99-17-03-03-15 |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 30 Закону України 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 1105) матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
При цьому застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення і виплата матеріального забезпечення здійснюється робочим органом Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
Крім того, ст. 3 розділу VII Закону № 1105 установлено, що особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 531, яка набрала чинності з 18.10.2014, затверджено особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Постанова № 531).
Відповідно до п. 1-1 Постанови № 531 установлено, що дія цієї постанови поширюється на застрахованих осіб, які перебувають (перебували) у трудових відносинах, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що зареєстровані на тимчасово окупованій території, в районі проведення антитерористичної операції або в зоні надзвичайної ситуації, але фактичне місце проживання яких розташоване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
На виконання п. 2 постанови № 531 правлінням Фонду постановою від 26 грудня 2014 року № 37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Зокрема, п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначено, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Однак слід зауважити, що винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу, у тому числі заробітної плати на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують таку допомогу.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно із частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Враховуючи викладене, у разі якщо податковим агентом (юридичною особою) нараховується (виплачується) фізичним особам (працівникам) допомога по тимчасовій непрацездатності за перші п'яти днів, то сума такої допомоги включається до заробітної плати та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і є базою нарахування єдиного внеску.
Разом з тим, якщо зазначена допомога виплачуються за рахунок коштів Фонду, який не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції, то сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і не є базою нарахування єдиного внеску.
| Голова | Р.М. Насіров |