Про надання розяснення

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відокремлений підрозділ не є уповноваженим нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням неуповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу).

З метою здійснення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (далі - Порядок) (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу).

Так, пп. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то він зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Крім того, Законом України від 24.05.2012 N 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" внесено зміни до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, згідно з якими відокремлені підрозділи для розділу IV Податкового кодексу розуміються у значенні, визначеному Господарським кодексом України (до цього - Цивільним кодексом України), а для інших розділів - у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV).

Отже, відокремлені підрозділи для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначаються з урахуванням норм ст. 64 Господарського кодексу України, а не згідно із ст. 1 Закону № 755-IV, тобто дотримання умови щодо внесення юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців інформації про такі підрозділи не вимагатиметься.

Зміни, внесені до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, спрямовані на остаточне законодавче врегулювання питання сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за місцем провадження фактичної діяльності виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) юридичної особи, які розташовані на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) цей податок.

Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (земельних ділянок), на яких працюють наймані працівники такого суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Також повідомляємо, що відповіді на будь-які питання відносно податкового законодавства, Ви можете отримати звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (у режимі on-line за тел.: 0-800-501-007 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) зі стаціонарних телефонів безкоштовно та Е-пошта: idd@sts.gov.ua (цілодобово).