у чоловіків та жінок віком від 20 до 39 років - 2600 ккал/добу;
у чоловіків та жінок старше 39 років - зменшення значення на 5 % через кожні 10 років, а більше 60 років - на 10 %;
пенсіонери та діти - 1600 ккал/добу.
На випадок надзвичайних ситуацій необхідно передбачити вивіз товарних запасів у заміську зону, для чого необхідно:
проводити рекогносцировку районів евакуації, місць можливого розміщення продовольчих запасів; заздалегідь обстежуються складські приміщення та отримуються ордери на їх використання на випадок надзвичайної ситуації при вивезенні продовольства;
мати розрахунки необхідного транспорту та визначити порядок вивезення цих запасів.
Таблиця 2
__________
Примітка
1. Водозабезпечення у першому режимі не повинно продовжуватися більше 5-ти діб у кліматичних зонах з помірним кліматом. Після цих термінів необхідно переходити на більш ощадливі режими водозабезпечення.
2. У чисельнику указані норми водозабезпечення населення та підлітків старших 14 років, у знаменнику - для дітей віком до 14 років та годуючих жінок.
3. Норми водозабезпечення однієї людини на добу надані для другої кліматичної зони. Для першої - вводиться коефіцієнт 1,3; а для третьої та четвертої - 1,6.
4. Для лікувальних потреб додатково до норм, вказаних у таблиці, встановлюють по 5,5 літрів на добу на кожного хворого.
5. Норми водозабезпечення, вказані у таблиці, розраховані на малу фізичну активність людини. Норми водозабезпечення для пиття людям, виконуючим роботи різного ступеню навантаження встановлюється введенням коефіцієнтів; легкого - 1,25; середнього - 1,33 - 1,54; тяжкого - 1,75.
Вибір джерел водозабезпечення узгоджується з органами Держсанепідслужби України, які видають заключення про придатність їх до водопостачання.
Забезпечення предметами першої необхідності
У перелік предметів першої необхідності, які постачаються для еваконаселення через торговельну мережу, входять:
одяг (одяг та білизна, трикотажні вироби, головні убори, усі види панчішно-шкарпетних виробів, вовняні хустки, тканини взамін одягу);
тканини (бавовняні та лляні);
взуття різне;
посуд, мило, миючі засоби;
галантерейні вироби (зубна паста, зубні щітки, голки, ґудзики, гребінки, предмети гігієни);
інші непродовольчі товари (тютюнові вироби, сірники, гас та інш.). Норми споживання основних непродовольчих товарів відповідно до норм за п'ятою групою населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 732-05.
Житло та комунальні послугами
При тимчасовому розміщенні евакуйованих необхідно забезпечити середню жилу площу у розрахунку не менше 6,0 м-2 на людину.
Не допускається розміщення евакуйованих у виробничих приміщеннях, на складах та базах, поблизу місць зберігання сильнодіючих отруйних речовин, пально-мастильних матеріалів, отрутохімікатів та інших небезпечних та шкідливих для здоров'я людей речовин.
Підібраний житловий фонд повинен забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні, культурно-побутові умови, мати теплопостачання та водопостачання, місце приготування та приймання їжі, відпочинку.
При розміщенні евакуйованих у будинках та приміщеннях, які не мають центрального опалення, необхідно передбачити забезпечення їх твердим паливом (відповідно до встановлених розцінок та добових норм):
для опалення - з урахуванням займаної житлової площі;
для господарських потреб - за кількістю людей, розміщених на даній площі.
Середня норма палива для задоволення комунально-побутових потреб складає 3,2 кг умовного палива.
Значення калорійних еквівалентів різних видів палива
Таблиця 3
Фінансове забезпечення
Фінансування транспортного забезпечення евакуаційних заходів здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів установи.
Витрати, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням роботи автотранспорту, їх збереженням і обслуговуванням, підтримкою транспортних формувань у готовності до дій та використання їх за призначенням, здійснюються з бюджету центральних органів виконавчої влади, установ, які залучаються до здійснення заходів цивільного захисту.
Особливе значення має інформування та інструктаж персоналу в ході проведення евакуаційних заходів.
Додаток 3
КОМІСІЯ
по контролю за дотриманням вимог біологічної безпеки в установі (для установ, на базі яких проводяться будь-які види робіт із біологічним матеріалом I-II групи патогенності)
Склад комісії та Положення затверджуються керівником установи.
Комісія по контролю за дотриманням вимог біологічної безпеки в установі (далі-Комісія) є консультативним органом який контролює порядок проведення робіт із біологічним матеріалом у лабораторіях.
Комісія створюється в установах, на базі яких проводяться будь-які види робіт із біологічним матеріалом I-II групи патогенності.
Комісія діє у складі не менше ніж 3-5 осіб, компетентних в питаннях безпеки роботи з біологічним матеріалом.
Головою комісії призначається заступник керівника установи по епідпитанням або фахівець який має відповідні знання і досвід роботи.
В своїй діяльності комісія керується Державними санітарними правилами ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності", іншими нормативними документами щодо забезпечення біологічної безпеки.
З метою забезпечення безпеки в роботі з біологічним матеріалом комісія вирішує такі задачі:
• організація і проведення постійного контролю за дотриманням регламентованого порядку забезпечення біологічної безпеки в установі;
• організація і проведення комплексу заходів, направлених на недопущення аварійних ситуацій і ліквідацію їх наслідків;
• контроль за підготовкою персоналу до роботи з інфекційним матеріалом і організація нагляду за станом здоров'я;
• здійснення контролю за виконанням вимог відповідних нормативних документів а також розпоряджень керівника установи і пропозицій комісії установи;
• проведення аналізу стану біологічної безпеки і розробка комплексу заходів щодо її удосконалення;
• підготовка звітної і іншої документації з питань біологічної безпеки.
Комісія здійснює наступний комплекс заходів: періодичний плановий і позаплановий контроль за виконанням регламентованого порядку забезпечення біологічної безпеки; контроль за своєчасною диспансеризацією персоналу регламентованим порядком імунопрофілактики, облік осіб з підвищеною чутливістю до антибіотиків і які мають протипоказання до вакцинації; розробка заходів у випадку аварії при роботі з біологічним матеріалом, затвердження у керівника установи плану ліквідації наслідків; аналіз порушень правил безпеки і передумов до цього, причин аварій і розробка заходів щодо підвищення ефективності системи біологічної безпеки; оформлення необхідної документації для подовження дозволу на проведення робіт з біологічним матеріалом; перевірка знань з питань біологічної безпеки персоналу який працює з біологічним матеріалом; контроль щодо порядку виїзду працівників, видача та прийом обсерваційних посвідчень.
Комісія має такі права:
• вимагати від керівників підрозділів і окремих осіб безумовного виконання правил біологічної безпеки а також клопотати перед керівником установи про усунення порушень, що мають місце;
• проводити самостійно або з залученням інших кваліфікованих фахівців планові і позапланові перевірки виконання правил біологічної безпеки в установі;
• клопотати перед керівником установи про припинення робіт з біологічним матеріалом у випадку неможливості виконання правил біологічної безпеки або їх систематичного порушення, а також про призупинення або позбавлення допуску до роботи з біологічним матеріалом окремих осіб;
• клопотати перед установою, яка видала дозвіл, щодо зупинення використання або заборони впровадження в практику нових лабораторних методик видів обладнання дезінфектантів, якщо вони не забезпечують необхідний рівень біологічної безпеки;
• розглядати відповідні документи і видавати висновки;
• заслуховувати на засіданнях комісії керівників підрозділів працівників установи;
• клопотати перед керівником установи про адміністративну відповідальність осіб при порушенні правил безпеки роботи з біологічним матеріалом.
Додаток 3
Зразок плану заходів
та дій на випадок аварії під час автомобільного перевезення
бактеріологічних препаратів, біологічних агентів та небезпечних
хімічних речовин.
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
директор _________________
Держсанепідслужби України
_____________
"___" ____________ 20__ р.
ПЛАН ЗАХОДІВ
та дій на випадок аварії під час автомобільного перевезення бактеріологічних препаратів, біологічних агентів та небезпечних хімічних речовин
План заходів та дій на випадок аварії під час автомобільного перевезення небезпечного вантажу розроблено на підставі вимог наступних нормативних документів:
Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" ;
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" ;
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 "Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності";
Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.-080-02 "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю".
Інші нормативно-правові акти України, які регламентують діяльність центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
1. Прогнозовані сценарії
Прогнозовані наступні сценарії аварії під час перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом, а саме:
• ДТП, у результаті якої автомобіль не може продовжувати рух (небезпечний вантаж в авто);
• ДТП, у результаті якої автомобіль пошкоджено та знаходиться на полотні автомобільної дороги або на прилеглій території, відбулося розсипання небезпечного вантажу;
• пожежа, у результаті якої автомобіль знаходиться у полум'ї пожежі;
• крадіжка або втрата контролю за небезпечним вантажем.
Прогнозовані аварії під час перевезення небезпечного вантажу класифікуються наступним чином:
___________
У разі аварії інформування забезпечується наступним чином:
• Водій автомобіля (відповідальна особа), який здійснює перевезення небезпечного вантажу:
несе відповідальність за здійснення необхідних аварійних дій;
повинен негайно повідомити _____
за тел.: ______
моб. тел.: _______.
- Оперативного чергового пункту управління начальника цивільного захисту у __________ області за тел.: _________.
2. Прогнозування наслідків транспортних аварій
Під час автомобільного перевезення небезпечного вантажу можливі наступні наслідки аварій:
• локальне забруднення проїжджої частини та прилеглої території небезпечним вантажем, незаймистою та невибухонебезпечною речовиною;
• ________.
Загальна характеристика небезпеки:
___________.
3. Виконання заходів на початковому етапі розвитку аварії
Водій автомобіля або супроводжувач вантажу, в залежності від типу аварії, розпочинають дії з порятунку людей, надання допомоги пораненим, із запобігання або гасіння пожеж, визначають пріоритет необхідних подальших дій для запобігання загрози життю людей, майну та навколишньому середовищу.
Водій автомобіля або супроводжувач вантажу надають наступну інформацію:
• про наявність будь-яких тілесних ушкоджень людей, які опинилися в зоні аварії;
• про наявність осередку пожежі поблизу аварії з небезпечним вантажем;
• про наявність великих кількостей займистих рідин або газів безпосередньо біля місця аварії;
• про наявність вибухонебезпечних, токсичних матеріалів або матеріалів, що окислюються, безпосередньо біля місця аварії;
• про метеорологічні умови (враховуючи напрям вітру);
• про місце аварії, відстань до населених пунктів, водоймищ, можливість доступу до місця аварії та наявність альтернативних доріг.
У залежності від типу аварії, проводяться такі першочергові роботи:
• видалення людей із можливої небезпечної зони на безпечну відстань відповідно до аварійних інструкцій та вказівок особи, яка супроводжує вантаж;
• надання першої медичної допомоги постраждалим;
• установлення попереджувальних знаків і сигналів небезпеки, зупинки транспортних засобів;
• організація оточення зони аварії та, у разі необхідності, організація додаткової охорони вантажу;
• передача інформації про аварію;
• прийняття першочергових негайних заходів з усунення наслідків аварії і запобігання поглибленню її наслідків.
Доступ до ізольованої зони аварії дозволяється тільки тим особам, які беруть участь у рятувальних та ліквідаційних роботах і в діях, пов'язаних з порятунком життя.
4. Виконання заходів на етапі ліквідації аварії
• контроль доступу;
• захисні дії в межах блокованої зони;
• індивідуальні захисні заходи;
• спеціальна, санітарна обробка.
Дорожній рух через забруднену зону закривається.
Захисні дії в межах блокованої зони.
Персонал, задіяний на ліквідації аварії, повинен завершити свою роботу в блокованій зоні якнайшвидше. Особам, які отримали поранення та потребують госпіталізації, необхідно надати першу медичну допомогу і негайно перевезти в медичні установи з інформацією про те, що вони можуть мати бакзабруднення. Медичну установу, яка приймає таких осіб, відповідальних осіб, які беруть участь у ліквідації аварії, заздалегідь інформують по телефону про прибуття цих поранених або уражених осіб.
Усю воду, яка могла використовуватися для гасіння пожежі, аварійний персонал утримує в межах блокованої зони зі спорудженням тимчасових перепон за допомогою лопат або інших наявних засобів.
У контрольованій зоні забороняється приймання їжі, води та палити.
Індивідуальні захисні заходи
З метою зведення до мінімуму чинників ураження індивідуальні захисні заходи є обов'язковими під час роботи в умовах транспортних аварій. Такими заходами є:
• зведення до мінімуму часу перебування в зоні;
• перебування на максимальній відстані від небезпечних матеріалів;
• використання захисних екранів, якщо є така можливість;
• використання засобів захисту органів дихання;
• використання захисного одягу з наступним ретельним миттям шкіри для зниження можливості забруднення або надходження забруднення через харчовий ланцюжок.
Виконання заходів на післяаварійному етапі
При плануванні аварійних заходів на цьому етапі залучаються підрозділи для проведення відновлювальних робіт: _____________________
Аварійні бригади
4.1 Проведення аварійних дій та заходів здійснюють: _________
Оснащеність одного відділення основним устаткуванням наступна:
• оперативний автомобіль зі спецкузовом - 1 одиниця;
• засоби зв'язку (апарат безпровідного зв'язку) - 1 комплект;
Рятувальні пристосування та засоби першої медичної допомоги:
• апарат штучної вентиляції легенів (ГС-10) - 1 комплект;
• носилки медичні - 1 одиниця;
• підвісне устаткування для спуску-підйому людей;
• засоби першої допомоги;
• апаратура контролю повітря;
• засоби контролю метеоумов (напрямку та швидкості руху повітря - анемометр цифровий АП - 1-1 од., температури та вологості повітря - психрометр МВ - 4 М - 1 од.);
• засоби індивідуального захисту;
• засоби мобільного зв'язку __________;
• засоби обмеження доступу (знаки небезпеки - ___ од.).
Зв'язок та оповіщення
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади під час ліквідації аварії _______ повинні бути проведені такі заходи:
• уточнення порядку використання відновлювальних сил і засобів, що залучаються до аварійних робіт;
• інструктаж робітників, які допускаються до проведення аварійних робіт, щодо чинників небезпеки з урахуванням інших небезпек.
• додаткове залучення сил і засобів ДСНС України та інших сил і засобів (за необхідністю);
• локалізація ділянки аварії;
• спеціальна обробка ділянки аварії, транспортних засобів, вантажів, обладнання, спецодягу.
Результати робіт із ліквідації наслідків радіаційної аварії оформляються актом, до якого додаються протоколи контрольних вимірів. Акт підписується керівниками підрозділів організацій та органів державної влади, які брали участь у ліквідації аварії, затверджується керівником робіт і надсилається організаціям, які брали участь у ліквідації аварії, та, на вимогу, центральним, місцевим органам державної влади і органам місцевого самоврядування.
( Текст взято з сайту Держсанепідслужби України http://www.dsesu.gov.ua )