СХЕМА
територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної
санітарно-епідеміологічної
служби України
27.03.2015 № 42
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
"Реалізація в установах Держсанепідслужби україни заходів з евакуації бактеріологічних препаратів, біологічних агентів та небезпечних хімічних речовин у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру"
I. Нормативно-правові акти щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту
Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 400 "Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України";
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 року № 11 "Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту";
Постанова Кабінету Міністрів України 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 819 "Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту";
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 "Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності";
Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.-080-02 "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю".
II. Основні терміни та визначення
У даних Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;
евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;
епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;
епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;
епіфітотія - широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків;
захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів;
зона можливого ураження - окрема територія, акваторія, на якій внаслідок настання надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров'ю людей та заподіяна шкода майну;
зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація;
ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації;
медико-психологічна реабілітація - комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб;
надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності;
небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків;
небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини;
оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;
реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків - скоординовані дії суб'єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров'ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну;
система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;
техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;
небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів:
клас 1 - вибухові речовини та вироби;
клас 2 - гази;
клас 3 - легкозаймисті розчини;
клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини;
клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання;
клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою;
клас 5.1 - речовини, що окислюють;
клас 5.2 - органічні пероксиди;
клас 6.1 - токсичні речовини;
клас 6.2 - інфекційні речовини;
клас 7 - радіоактивні матеріали;
клас 8 - корозійні речовини;
клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.
перевезення небезпечних вантажів - діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення;
місця зберігання небезпечних вантажів - спеціально облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до/після перевезення небезпечні вантажі;
маршрути перевезення небезпечних вантажів - залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі;
III. Загальні положення
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заходи з евакуації реалізуються наказом Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України (голови обласної державної адміністрації (для м. Київ - голові КМДА) - керівника цивільного захисту).
Проведення евакуації в територіальних органах, установах та підприємствах Держсанепідслужби України (далі - установи Держсанепідслужби України) забезпечується шляхом:
розроблення плану евакуації;
визначення відповідальних осіб щодо організації та виконання заходів з евакуації в установі;
визначення безпечних районів, придатних для тимчасового розміщення установ;
організації оповіщення керівників персоналу про початок евакуації;
організації управління евакуацією;
життєзабезпечення евакуйованого персоналу в місцях його безпечного розміщення;
участі у навчаннях та об'єктових тренуваннях;
навчання персоналу діям під час проведення евакуації.
Обов'язкова евакуація персоналу установи, бактеріологічних препаратів, біологічних агентів та небезпечних хімічних речовин проводиться у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф'яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, збройних конфліктів.
Перелік, обсяги та черговість проведення евакуації визначаються керівником установи Держсанепідслужби України та відповідальними особами у віданні яких перебувають зазначені цінності.
Основними напрямами державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів, до яких відносяться бактеріологічні препарати, біологічні агенти та небезпечні хімічні речовини, є:
виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху;
визначення особливостей регулювання з перевезення небезпечних вантажів, установлення критеріїв, норм, правил, вимог до робіт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажів, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна під час перевезення небезпечних вантажів;
забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих перевезенням небезпечних вантажів, та осіб, які постраждали від аварій під час перевезення небезпечних вантажів.
Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний:
здійснювати заходи щодо фізичного захисту, супроводження, охорони і безпеки небезпечних вантажів;
забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідній упаковці (тарі), контейнері, цистерні та засобі пакування;
забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та їх медичного огляду;
здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;
відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.
Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів.
Ліквідацію наслідків аварій, що виникають під час перевезення небезпечних вантажів, здійснюють, залежно від категорії аварії та відповідно до плану ліквідації її наслідків, центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та суб'єкти перевезення небезпечних вантажів, інші підприємства, установи та організації, які залучаються до ліквідації наслідків таких аварій, або перевізник самостійно чи із залученням відповідних підприємств, установ та організацій.
IV. Відповідальність щодо організації та здійснення евакуації, особливості поводження із бактеріологічними препаратами, біологічними агентами та небезпечними хімічними речовинами
Відповідальними за планування, організацію та виконання заходів з евакуації є:
керівник установи Держсанепідслужби України;
відповідальна особа з питань надзвичайних ситуацій (далі - НС);
комісія з питань надзвичайних ситуацій установи;
комісія по контролю за дотриманням вимог біологічної безпеки в установі (у разі роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності).
V. Заходи з безпеки поводження із бактеріологічними препаратами, біологічними агентами та небезпечними хімічними речовинами
Виконання вимог щодо кваліфікації та спеціальної підготовки персоналу, який допущено до роботи з біологічним матеріалом I-II груп небезпеки;
забезпечення засобами індивідуального захисту;
використання безпечних методів роботи, надійних засобів і методів знезараження;
наявність планів по локалізації та ліквідації наслідків аварій, суворий контроль за виконанням цих правил працівниками з боку адміністрації та режимної комісії за додержанням вимог біологічної безпеки;
обмеження осіб які залучаються до цієї роботи;
медичний нагляд за персоналом;
використання специфічної імунопрофілактики для персоналу.
Роботу з біологічним матеріалом I-II груп небезпеки виконують фахівці з вищою та середньою медичною біологічною освітою, які закінчили відповідні курси спеціалізації, не мають протипоказань до вакцинопрофілактики та лікування специфічними препаратами.
Допуск до роботи з експериментальним та діагностичним матеріалом оформляють наказом керівника установи один раз на два роки після перевірки знань щодо безпеки роботи. Інженерно-технічний персонал, дезінфектори та молодший медичний персонал лабораторій проходять підготовку в структурному підрозділі і допускаються до роботи у відповідності з посадовими обов'язками наказом по установі.
Переміщення обладнання лабораторного та господарського посуду, реактивів, інструментів та інше в установі проводять за узгодженням керівників відповідних підрозділів. Винесення вищезгаданих матеріалів за межі установи проводять після дезінфекції за наказом керівника установи.
Весь перелік робіт з біологічним матеріалом I-II груп небезпеки виконується з дотриманням принципу парності, не менше двох осіб, одна з яких - лікар або науковий співробітник. Термін безперервної роботи з матеріалом обмежується 4-ма годинами, після чого встановлюють 30-60 хвилинну перерву.
Для індивідуального захисту персоналу використовують захисний одяг.
При зміні діючих методичних засобів чи впровадженні нових методів необхідно розробляти доповнення до існуючих правил з урахуванням потреб, що викладені в них. Доповнення, що викладаються у вигляді методичних рекомендацій, розглядаються режимною комісією і затверджуються керівником установи.
Приміщення мікробіологічних лабораторій і, в ряді випадків, територія установи по ступені безпеки для персоналу діляться на три зони:
I. "Заразна" зона" - приміщення в яких проводять роботу з біологічним матеріалом I-II груп небезпеки, персонал одягнутий в відповідний тип захисною одягу.
II. "Умовно-заразна" зона - приміщення лабораторій, в ряді випадків, території установи якщо вона відокремлена, в межах яких здійснюють тільки переміщення інфікованого матеріалу. Роботу в ній проводить виключно із знезараженим біологічним матеріалом, персонал одягнутий в протичумний костюм IV типу.
III. "Чиста" зона - приміщення, де не проводять роботу з біологічним матеріалом, персонал одягнутий в особистий одяг.
По закінченню роботи з біологічним матеріалом об'єкти з посівами переносять в сховища, сейфи, холодильники, баки для автоклавування, термостати, проводять дезінфекцію робочих поверхонь в приміщенні, обробляють руки 70° етиловим спиртом і вмикають на 30-40 хвилин бактерицидні лампи.
В лабораторіях повинна бути достатня кількість дезінфікуючих розчинів а також недоторканий запас на випадок авари. Ємкості з дезрозчинами маркірують. При роботі з ектопаразитами такі ж вимоги пред'являють до дезінсектантів. Дезінфікуючі розчини готує лаборант або дезінфектор, за якістю приготування їх слідкує лікар. Дезінфікуючі розчини використовують відповідно настановлень щодо їх застосування. Відповідальність за правильне знезараження матеріалу покладається на завідуючого лабораторією або призначеною для цього лікаря, наукового працівника. При централізованій автоклавні відповідальність за знезараження несе завідуючий автоклавною.
Лабораторії, які проводять роботу з біологічним матеріалом повинні мати на випадок ліквідації наслідків аварії аптечку екстреної профілактики, запас робочого і захисного одягу, гідропульт або автомакс, які тримають в спеціально виділеному місці "умовно-заразної" зони. В аптечці екстреної профілактики повинні бути 70 % етиловий спирт, сухі наважки протарголу, марганцевокислого калію, які під час аварії розчиняють в стерильній дистильованій воді до додержання кінцевих концентрацій - 1 % та 0,05 % відповідно, йод, стерильна дистильована вода, набір антибіотиків специфічної дії, очні піпетки, шприц для приготування розчинів антибіотиків, ножиці і перев'язні засоби. В аптечках вірусологічних лабораторій повинні бути хімічні та імуноспецифічні препарати з урахуванням видів збудників з якими проводиться робота, 1 % розчин борної кислоти.
Для роботи з біологічним матеріалом кожен працівник повинен бути забезпечений робочим одягом, взуттям та засобами захисту відповідно до нормативно-правових актів.
По сигналу "аварія" працівник, який прийняв його, негайно сповіщає про даний випадок завідуючого лабораторією або особу яка його заміняє. Останній повідомляє про випадок керівника установи і голову комісії.
Завідуючий і члени комісії, які отримали засоби захисту та прибули на місце аварії, оцінюють ситуацію, що склалася, визначають обсяг заходів по ліквідації її наслідків, організують і контролюють дії співробітників. В залежності від характеру аварії проводять різний обсяг дезінфекційних заходів: від обробки місця аварії до повної обробки приміщень. Повну обробку приміщень проводять в протичумному костюмі І типу з фільтруючим протигазом або в ізолюючому костюмі з фільтруючим протигазом.
До складу бригади перевезення бактеріологічних препаратів, біологічних агентів та небезпечних хімічних речовин включають лікаря або середнього медичного працівника, який знайомий із заходами безпеки, двох санітарів і водія. Водій евакобригади, при наявності ізольованої кабіни, повинен бути одягнутий в комбінезон, при відсутності її - в той же тип костюма що і інші члени бригади.
Після доставки препаратів транспорт і предмети що використовувались під час транспортування знезаражують на спеціально обладнаному майданчику (пункті спеціальної обробки), який розгортається з урахуванням вимог безпеки. По закінченні кожного рейсу персонал зобов'язаний продезінфікувати взуття і руки в рукавичках і поліетиленові клейончасті фартухи, які одягають додатково при масових перевезеннях. Всі члени бригади по закінченню зміни проходять санобробку.
Тривалість роботи в костюмі I типу не повинна перевищувати 3 годин. В спеку тривалість безперервної роботи скорочується до 2 годин. По закінченню роботи захисний костюм, крім піжами, підлягає знезараженню.
Додаток 1
ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ,
які використовуються при роботі з патогенними мікроорганізмами
I. Бактерії, які не утворюють спори
1. Хлорамін Б або ХБ вміст активного хлору - АХ не менше 26 %.
2. Хлорне вапно вміст АХ не менше 25 %, хлорно-вапнисте молоко.
3. Вапно білильне термостійке, вміст АХ не менше 25 %.
4. Нейтральний гіпохлорит кальцію НГК, вміст АХ не менше 52 % для марки А і не менше 24 %.
5. Гіпохлорит кальцію технічний - ГКТ, вміст АХ не менше 35 %.
6. Двохтретьосновна сіль гіпохлориту кальцію - ДТС ГК, вміст АХ не менше 47 %.
7. Двохосновна сіль гіпохлориту кальцію - ДСГК, вміст АХ не менше 30 %.
8. Гіпохлорит натрію вміст АХ не менше 14 %.
9. Гіпохлорит натрію, одержаний на установці ЕЛМА-1' або ЕДР - 0,12 1,25 % 25 % по АХ розчини.
10. Аноліт, одержаний на установці СТЕЛ з вмістом 0,05 % АХ.
11. Аноліт одержаний на установці СТЕЛ-МТ-14 з вмістом 0,06 % 0,09 % АХ.
12. Аноліт одержаний на установці Р ХА-30\ з вмістом 0,02 % 0,03 % 0,04 % 0,05 % АХ.
13. Сульфохлорантин або сульфохлорантин М, вміст АХ не менше 1,5 % 2 % по препарату розчини.
14. Саніфект-128.
15. ДЛ-2 вміст АХ не менше 35 %.
16. Дезоксон-1 або дезоксон-4, який вміщує не менше 5 % надоцтової кислоти - НОК 0,1 % 0,2 % по препарату розчини.
17. Пергідроль, вміст H 2O 2 30 %, 3 % розчин H 2O 2.
18. Перекис водню з миючим засобом, 3 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу.
19. Пероксогідратфториду калію ПФК-І, вміст перекису водню не менше 35 %.
20. Полісепт 1 % по препарату розчин.
21. Амфолан2 1 % 2 % 3 % по препарату розчини.
22. Лізол А, вміст фенолів 50 % 2 % 3 % 10 % по препарату розчини.
23. 1-хлор-нафтол 0,5 % 2 % по препарату розчини.
24. Відходи або напівпродукти промисловості, які вміщують: 3 % крезолу чи 1 % АХ чи 2 % лугу чи 1 % кислоти з ПАР аніонного типу в співвідношенні 1:1 чи 0,5:1.
25. Їдкий натрій 10 % по препарату розчин.
26. Формалін 10 % 20 % 40 % по формальдегіду водні розчини.
27. Аміак 10 % водний розчин для нейтралізації формальдегіду в відношенні 1:1.
28. Кип'ятіння 2 % содовий розчин.
29. Обробка водяним насиченим паром під тиском автоклавування 0,20 МПА 2,0 кгс/см-2 132 ± 2° C 0,15 МПА 1,5 кгс/см-2 126 ± 2° C 0,11 МПА 1,1 кгс/см-2 120 ± 2° C.
30. Спирт 70°.
31. Спалювання.
32. Прокалювання.
33. Обробка в дезінфекційних камерах: пароповітряний метод пара формаліновій.
34. Аерозольний метод знезараження.
35. Газовий метод дезінфекція парами формальдегіду.
36. Ультрафіолетове опромінювання.
II. Бактерії які утворюють спори
1. Хлорамін Б або ХБ 1-4 % активовані розчини які вмішують 0,25-1 % АХ.
2. Хлорне вапно або білильне термостійке вапно суха речовина 20 % освітлені розчини, які вміщують не менше 5 % АХ 4 %, активовані освітлені розчини які вмішують не менше 1 % АХ.
3. Двотретьосновна сіль гіпохлориту кальцію ДТС ГК або нейтральний гіпохлорит кальцію НГК, суха речовина 15 % освітлені розчини які вміщують не менше 5 % АХ 2 %, активовані освітлені розчини які вміщують не менше 1 % АХ.
4. Двоосновна сіль гіпохлориту кальцію ДСГК, 4 % активовані розчини які вміщують не менше 1,2 % АХ.
5. Їдкий натр 10 % розчин 70° C.
6. Пергідроль, який вміщує 30-35 % перекису водню, 6 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу "Прогрес", "Лотос", "Астра", 3 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу при температурі розчину 50° C.
7. Дезоксон-1 або дезоксон-4 розчин, який вміщує 1 % надоцтової кислоти.
8. Формалін 20 % 40 % по формальдегіду водні розчини.
9. Кип'ятіння.
10. Прокалювання.
11. Спалювання.
12. Сухе гаряче повітря 180° C.
13. Обробка паром під тиском 2,0 гкс/см-2 132 + 2° C.
14. Всі ємкості, в яких проводиться знезараження, повинні бути зачинені кришкою, враховуючи банки з-під тварин.
15. Обробка в камерах: пароповітряний і пароформаліновий методи.
16. Аерозольний метод знезараження.
III. Віруси і хламідії
1. Хлорамін вміст АХ не менше 26 %.
2. Хлорне вапно вміст АХ не менше 25 %, хлорно-вапнисте молоко.
3. Вапно білильне термостійке вміст АХ не менше 25 %.
4. Двохтрстьосновна сіль гіпохлориту кальцію - ДТС ГК вміст АХ не менше 47 %.
5. Нейтральний гіпохлорит кальцію НГК вміст АХ не менше 52 % і 24 % для марок А і Б суха речовина 1,5 % 5 % по препарату розчини.
6. Гіпохлорит кальцію технічний - ГКТ вміст АХ не менше 35 %.
7. Двохосновна сіль гіпохлориту кальцію ДСГК вміст АХ не менше 30 %.
8. Сульфохлорантйн або сульфохлорантин М вміст АХ 15,6 %.
9. ДЛ-2 вміст АХ 40 %.
10. Аноліт одержаний на установці ЕХА-30 з вмістом 0,04 % 0,05 % АХ.
11. Аноліт одержаний на установці СТЕЛ-МТ-І з вмістом 0,06 % 0,09 % АХ.
12. Аноліт одержаний на установці СТЕЛ з вмістом 0,05 % АХ.
13. Пергідроль з вмістом АДР 30-35 %, 6 % по АДР розчин перекису водню, 6 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу.
14. Пероксоідра фториду калію ПФК-І 4 % по препарату розчини.
15. Дезоксон-1 або дезоксон-4 з вмістом НОК 5 %.
16. Лізол А 5 %, 8 % розчини П, Формалін 40 % по формальдегіду.
17. Аміак 10 % по АДР водний розчин. Для нейтралізації формальдегіду в відношенні I:I.
18. Їдкий натрій - 10 % по препарату розчин.
19. 70 % розчин етилового спирту.
20. Сода харчова 2 % розчин.
21. Сода кальцинована 2 % розчин.
22. Обробка водяним насиченим паром під надмірним тиском в паровому стерилізаторі автоклаві 1,1 МПА 2,0 кгс/см-2 132 + 2° C, 1,5 МПА 1,5 кгс/см-2 126 + 2° C, 1,1 МПА 1,1 кгс/см-2 120 + 2° C.
23. Знезараження сухим жаром в повітряному стерилізаторі 180 C 60 хв.
24. Кип'ятіння.
25. Спалювання.
26. Обробка в дезінфекційних камерах: пароповітряний та параформаліновий методи.
27. Аерозольний метод знезараження.
28. Газовий метод, дезінфекція парами формальдегіду.
29. Ультрафіолетове опромінювання.
__________
Примітка:
активаторами хлорних препаратів можуть бути використані амонійні солі хлорит сульфіт або нітрат амонію в співвідношенні з активним хлором 1:1 або 1:2, або аміак в співвідношенні з активним хлором 1:8 хлору в 8 разів більше ніж аміаку.
IV. Рикетсії
1. Хлорне вапно або білильне термостійке вапно, суха речовина 20 % освітлені і неосвітлені розчини, які вміщують не менше 5 % АХ 3 %, освітлені розчини які вміщують не менше 1 % АХ.
2. Хлорамін Б або ХБ 3 % розчини, які вмішують не менше 0,6 % АХ 0,5 % активований розчин хлораміну.
3. Двотретьосновна сіль гіпохлориту кальцію ДТС ГК або нейтральний гіпохлорит кальцію НГК, гіпохлорит кальцію технічний ГКТ суха речовина 15 %, освітлені або неосвітлені розчини, які вміщують не менше 5 % АХ 1,5 % розчин який вмішує не менше 0,5 % АХ.
4. Пергідроль, який вмішує біля 30-35 % перекису водню, 6 % розчин перекису водню, 3 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу.
5. Формалін, 20 % розчин формальдегіду.
6. Їдкий натр 3 % 5 % 10 % розчини.
7. Лізол А 8 % розчин.
8. Кип'ятіння.
9. Спалювання.
10. Сухе гаряче повітря 1800 C.
11. Обробка паром під тиском автоклавування 2,0 гкс/см-2 132 ± 2° C, 1,1 гкс/см-2 120 ± 2° C.
12. Спирт 70°.
13. Обробка в камерах: пароповітряний і пароформаліновий методи.
V. Гриби
1. Хлорамін Б або ХБ, який вміщує активного хлору - АХ не менше 26 % 5 % по препарату розчин.
2. ДТСГК; 2 % розчин двохтретьосновній солі гіпохлориту кальцію.
3. Сульфохлорантин або сульфохлорантин М, який вміщує АХ не менше 15 %, 3 % розчин.
4. Розчини бензин фенолу 2-2,5 %.
5. Розчини лізолу 5-10 %.
6. Розчини формаліну 5-10 %.
7. Йодонат: 1 % розчин.
8. Кип'ятіння.
9. Обробка паром під тиском 1,1 гкс/см-2-2,0 гкс/см-2 120 * 2° C, 126 ± 2° C, 132 ± 2° C.
10. Спалювання.
11. Проколювання.
12. Ультрафіолетове опромінювання лампами.
13. Аерозольний метод знезаражування.
14. Обробка в камерах: пароповітряний і пароформаліновий методи.
Додаток 2
Зразок плану евакуації установи
ПОГОДЖЕНО
Начальник ________________
обласної медичної
спеціалізованої служби ЦЗ
_______________
___ ____________ 2015 року
ПЛАН
евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру
__________________________ Держсанепідслужби України
2015 рік
АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ
| № з/п | Посада | Підпис | Прізвище та ініціали | Дата |
| 1 | ||||
| 2 | ||||
| 3 | ||||
| 4 |
Зміст плану
I Загальні положення
II Коротка оцінка техногенно-екологічної ситуації на території області при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру
2.1 Висновки з оцінки можливої обстановки на території області при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру
2.2 Приведення в готовність та організація роботи евакоорганів (комісій) у надзвичайних ситуаціях
2.2.1 Склад евакуаційних органів (комісій) установи
2.2.2 Порядок приведення у готовність та здійснення оповіщення
III Порядок здійснення евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій
3.1 Порядок виконання евакуаційних заходів при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР)
3.2 Порядок виконання евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій на радіаційно небезпечних об'єктах _____________________________________
IV Організація забезпечення евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій
4.1 Транспортне забезпечення
4.1.1 Завдання, сили та засоби транспортного забезпечення евакуаційних заходів
4.1.2 Організація вантажних робіт під час забезпечення евакуаційних заходів
4.2 Матеріальне забезпечення
V Організація зв'язку та управління при проведенні евакуаційних заходів
Додатки
(відповідно до територіальних особливостей)
1 Карта можливої обстановки при евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій на території _____________________ області"
2 Перелік і характеристика хімічно-небезпечних об'єктів II-III ступенів
3 Розрахунок евакуації із ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах II та III ступенів
4 Розрахунок евакуації із прогнозованих зон ураження у випадку виникнення надзвичайних ситуацій з вибухопожежонебезпечними засобами та речовинами, які зберігаються на військових об'єктах __________________ області
5 Схема оповіщення керівного складу установи
6 Розрахунок сил та засобів медичного забезпечення, які можуть залучатися для проведення заходів з евакуації
7 Наявність матеріально-технічної бази ___________________
8 Схема організації управління, зв'язку та оповіщення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій в області
9 Евакуаційні заходи у випадку проявів тероризму в _____________________ області
Загальні положення
План евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території ___________________ області розроблено відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 "Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
Основним завданням плану евакуації є координація діяльності відповідальних осіб та комісій установ, що залучаються до планування та практичного проведення евакуаційних заходів (далі евакозаходів) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру на території області.
В плані визначено порядок роботи евакуаційних органів, виконання евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій, основні види забезпечення евакуаційних заходів, організація оповіщення, зв'язку і управління.
Підставами для введення Плану в дію є загроза або виникнення на території області надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які потребують здійснення евакуації (в тому числі відселення) установи. В залежності від масштабів та особливостей надзвичайної ситуації, що може виникнути на території області, за рішенням обласної державної адміністрації в межах конкретної території (населеного пункту, району, міста) може встановлюватися один з нижче названих режимів функціонування органів управління та готовності сил цивільної оборони області.
А) Режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрологічній та гідрометеорологічній ситуації (за відсутністю епідемій, епізоотій та епіфітотій).
Б) Режим підвищеної готовності - при суттєвому погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрологічної, гідрометеорологічної та воєнної ситуації (при отриманні інформації про можливість виникнення надзвичайної ситуації).
В) Режим діяльності в надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайної ситуації та реагування на неї.
Право на введення в дію режиму підвищеної готовності надано голові обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Коротка оцінка техногенно-екологічної ситуації на території області при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
Офіційною датою утворення області вважається __________. ______________ область розташована в середній частині України на площі ________ кв. км. Найбільша довжина території області із заходу на схід складає _____ км, а з півночі на південь ______ км.
Кількість населення області станом на 1 січня 20__ року складає ___________ тис. чол., з них: міське населення - _______ тис. чол., сільське населення - ________ тис. чол.
В області ___ міста обласного підпорядкування: м. __________, ____________, __________, _____________.
Адміністративним центром області є м. _______________. _____________ область територіально розподілена на ______ район.
Географічно _________________ область знаходиться в _________ частині України.
Місцевість області являє собою ___________________.
По території області протікає значна кількість річок, є багато штучних ставків, водосховищ. Річки _______________ області належить до басейнів ____________________ та інші. Всього на території області знаходиться ________ ставків і _________ водосховищ загальною площею водної поверхні ___________ га.
У весняний період на річках області бувають паводки, як правило наприкінці лютого та у березні. Максимальний рівень води може перевищувати на 1,7-3 м середній умовний рівень.
Амплітуда коливань рівню води на більшій частині рік сягає _________ м, в низинах більш великих рік ________ м.
Клімат області континентальний, помірний, теплий. Середньорічна температура повітря _________ °C. Зима мало снігова, м'яка з частими відлигами. Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий) по області мінус _____ °C. Разом з цим, хоч і рідко трапляються дуже холодні зими, коли мінімальна температура повітря падає до 30-35° C. При різких змінах температур взимку на території області часто виникають тумани, ожеледь.
Найбільша кількість опадів випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна кількість опадів по області 470-510 мм. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий покрив утримується недовго.
Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Середнє число днів з сильними вітрами складає 25-27 днів на рік.
В результаті дій шквальних вітрів до 30 м/сек. Можуть утворюватися додаткові руйнування, пошкодження опор та ліній електромереж, що суттєво ускладнить проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.
Бурі та урагани до 25-30 м/сек. характерні для осінньо-літнього періоду. В теплий період року переважно панують вітри північно-західного напрямку, в холодний період - східного та південно-східного напрямку.
З усіх стихійних лих найбільш вірогідними для області можуть бути паводки, лісові пожежі, штормові вітри, грози та градобій.
Основним джерелом гідродинамічної небезпеки є _______________.
Значні втрати та людські жертви можуть принести лісові пожежі та пожежі на об'єктових складах ПММ.
По території області в основному проходять залізничні лінії Знам'янського відділення Одеської залізниці. Загальна довжина ліній залізниці - більше _____ км, є ____ дільниць, де залізниці пересікаються з нафтопроводами.
По території області проходять магістральних газопроводи, які обслуговуються _____ газокомпресорними станціями (ГКС).
- Газопровід "Союз",
Магістральні газопроводи області пересікаються з автодорогами у ___ місцях, з залізничним полотном в __ місцях.
У ________ області знаходиться ___ об'єктів зберігання зрідженого газу.
По території області також проходить нафтопровід "Кременчук - Херсон".
Особливу небезпеку з можливими тяжкими наслідками та кількістю жертв являють собою аварії з викидом в навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
На території області знаходиться _____ потенційно небезпечних об'єктів, з них ___ хімічно-небезпечних об'єктів ___, радіаційно-небезпечних _____.
В області дислокуються ___ військові частини, на території яких зберігаються боєприпаси і які потребують приділення особливої уваги щодо забезпечення належного рівня безпеки їх експлуатації.
Мережа автомобільних доріг загального користування у __________ області складає ____ км. З них доріг державного значення - __ км та місцевого значення - ___ км.
Висновки з оцінки можливої обстановки на території області при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру
Вивчення небезпечних зон на території області, які можуть утворитися у наслідок надзвичайних ситуацій в мирний час, показує, що масові торф'яні пожежі, які загрожують населеним пунктам, землетруси, зсуви та інші явища з тяжкими наслідками для області (не) характерні.
Необхідність захисту населення області шляхом евакуації (відселення) з небезпечних районів (зон) виникає у першу чергу у разі:
підтоплення населених пунктів при зимово-весняних повенях;
всіх видів аварій з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на об'єктах, які застосовують їх у виробництві, і зараження ними повітря та прилеглих територій;
виникнення надзвичайних ситуацій з вибухопожежонебезпечними засобами та речовинами, які зберігаються на військових об'єктах області;
виникнення лісових пожеж;
воєнних дій.
Підтоплення населених пунктів при весняних повенях та дощових паводках.
Евакуація населення із зон підтоплень населених пунктів при зимово-весняних повенях проводиться при загрозі або у випадку руйнування гідротехнічних споруд і підвищення рівня води у паводок в річках і інших водоймах.
У результаті повені мають місце значні руйнування житлового фонду. Тому реевакуація населення можлива тільки після проведення значного обсягу відбудовних робіт, які можуть бути досить тривалими. Паводкове підвищення рівня води у ріках і водоймах також може бути досить тривалими (до декількох тижнів).
При наявності достовірного прогнозу про прорив гідротехнічних споруд проводиться упереджувальна (завчасна) евакуація. Вона носить локальний або місцевий характер.
Внаслідок весняної повені та дощових паводків на території області утворюються зони підтоплення.
Всього у зони підтоплення попадає ___ населених пунктів у 17-ти районах області з населенням ____ чол. та м. __________________ з населенням _____ чол.
В зимово-весняний період від інтенсивного танення снігу та сильних злив, прибуття води з верхнього каскаду озер та ставків в межах міста можливо підтоплення прибережної території указаних річок від району __________. За прогнозом, в зону підтоплення загальною площею _______ га попадають ________ будинків, де проживає ________ тис. чол., які підлягають тимчасовому відселенню.
При аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР). У випадку аварії на хімічно небезпечному об'єкті проводиться екстрений вивіз (вивід) населення, що попадає у зону зараження, за межі поширення хмари аварійно-хімічно небезпечних речовин. Населення, яке проживає у безпосередній близькості від хімічно небезпечного об'єкта, через швидке поширення хмари хімічно небезпечних речовин, як правило, не виводиться з небезпечної зони, а вкриваються у житлових (виробничих і службових) будинках і спорудах із проведенням герметизації приміщень та з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання.
На території області розташовано ____ хімічно-небезпечних об'єктів, на яких зберігається і використовується в технологічному процесі до ____ тон хлору і до ____ тон аміаку, та ряд інших небезпечних хімічних речовин.
При великих аваріях з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин небезпеці ураження можуть піддаватися не тільки робітники і службовці, але і населення, яке проживає поблизу даних підприємств.
Підприємства, що використовують небезпечні хімічні речовини в своїй більшості розташовані в обласному центрі, районних центрах і містах обласного підпорядкування.
Так, тільки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах II та III ступенів хімічної небезпеки загальна площа можливого хімічного зараження може скласти _______ кв. км., де мешкає до _______ тис. чол.
Кількість населення буде змінюватись відповідно до місця і характеру аварії. В м. _____________ найбільшу небезпеку для населення представляють м'ясокомбінат - ____________ та _____________, у м. ___________ - _____________ та у м. ____________ - _______________.
Враховуючи швидкоплинність надзвичайної ситуації з викидом (виливом) НХР, миттєвість дії отруйних речовин на людей з нанесенням значної шкоди їх здоров'ю та можливих смертельних випадків - все населення підлягає терміновій евакуації з осередку ураження.
Приведення в готовність та організація роботи евакоорганів (комісій) у надзвичайних ситуаціях
Для організації якісного планування і забезпечення виконання в установлені строки практичних евакозаходів створено відповідні евакооргани (комісія з питань надзвичайних ситуацій установи).