Про схвалення Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014 - 2023 роки

4. Розширити наукове співробітництво з провідними міжнародними науковими центрами, які визначають найновітніші напрями розвитку наукових досліджень (CERN, ОІЯД, IIASA та ін.), в тому числі за спільними програмами та конкурсами проектів зі спільним фінансуванням, а також його підтримку в межах цільових наукових програм НАН України. Забезпечити членство України в Міжнародному центрі генетичної інженерії та біології.

5. Активізувати участь учених НАН України в крупних міжнародних програмах та проектах Єврокомісії, в тому числі програмах Спільного дослідницького центру (JRC), асоціації Євратом, ГОРИЗОНТ 2020, виконання яких відповідає пріоритетним тематичним напрямам наукових досліджень і науково-технічних розробок, затвердженим Урядом України, і результати яких матимуть важливе значення для розвитку України.

6. Посилити роботу з реалізації спільних наукових програм і спільного використання унікальних об'єктів наукової інфраструктури в рамках діяльності Міжнародної асоціації академій наук (МААН). Забезпечити активну участь установ Академії у Міждержавній програмі інноваційного співробітництва держав - учасниць СНД на період до 2020 року.

7. Забезпечити подальший розвиток співпраці з ЮНЕСКО за рахунок активної участі та набуття членства в стратегічно важливих для України наукових програмах (IOC, MAB, IGCP, IBSP, IIHP, MOST).

8. Запровадити постійний моніторинг академічної наукової діаспори та розвивати зв'язки з нею, в тому числі шляхом започаткування та підтримки спеціальних проектів.

Престиж наукової праці великою мірою залежить від належної оцінки суспільством важливої ролі науки у житті держави, від того, наскільки знання і технології сприймаються в країні як джерело прогресу. Низький рівень використання реальним сектором економіки України сучасних наукових досягнень формує хибне уявлення суспільства щодо можливостей вітчизняної науки. Як свідчать дані соціологічних моніторингів, населення України у своїй більшості сумнівається в реальних перспективах її інноваційного розвитку найближчими роками і вважає професію вченого непрестижною.

У зв'язку з цим нагальним є належне інформування громадськості як щодо досягнень, важливих результатів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вчених НАН України, так і щодо проблемних питань наукового забезпечення розбудови української держави, її соціально-економічного та культурного розвитку.

Висвітлення та популяризація найбільш вагомих результатів фундаментальних і прикладних досліджень установ Академії, їх практичного використання в різних сферах суспільного життя здійснюється у декількох напрямах. Основним є налагодження співпраці із засобами масової інформації (ЗМІ). Теле-, радіо- та друковані ЗМІ регулярно запрошуються до участі у важливих заходах, які становлять суспільний інтерес, - форумах, круглих столах, конференціях, виставках, семінарах, урочистих подіях тощо. Систематично здійснюється збір, аналіз та підготовка матеріалів для засобів масової інформації. Проводяться прес-конференції, брифінги, презентації та інші заходи, спрямовані на ознайомлення широкої громадськості з результатами досліджень учених. Організовано оперативне наповнення офіційної інтернет-сторінки НАН України. На регулярній основі здійснюється моніторинг друкованих та електронних ЗМІ, інтернет-сайтів з випусками телевізійних новин про результати діяльності Академії.

НАН України виступила ініціатором та забезпечує щорічне проведення Всеукраїнського фестивалю науки, налагодила зв'язки з Європейською асоціацією наукових заходів.

Активну громадянську позицію займають чимало провідних учених Академії, які ведуть просвітницьку діяльність, здійснюють формування наукового світогляду, спростовують псевдонаукові теорії.

НАН України розробила та затвердила Етичний кодекс ученого України, до якого вже приєдналась низка наукових організацій іншого підпорядкування.

Водночас зв'язки між науковою спільнотою та суспільством потребують суттєвого поглиблення, зокрема в напрямі активізації роботи з підвищення престижу науки і праці вчених, просвітницької діяльності, використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій тощо.

Завдання:

- пропаганда у широких колах суспільства, органах влади усіх рівнів наукових досягнень НАН України та наукових знань, формування усвідомлення вирішального значення науки для суспільного прогресу та розвитку держави;

- формування атмосфери відкритості та демократизму в науковому співтоваристві, протидія поширенню псевдонаукових ідей;

- підвищення соціальної відповідальності вчених, розширення застосування у професійній діяльності норм Етичного кодексу вченого України.

Заходи:

1. Активізувати роботу, спрямовану на утвердження в громадській думці позитивного іміджу Академії, покращити інформування суспільства про діяльність вчених і наукові результати, підвищити якість сайтів НАН України та її установ.

2. Продовжити практику щорічного проведення Всеукраїнського фестивалю науки, здійснювати широку рекламу цього фестивалю та виставок розробок Академії серед представників владних структур, бізнесу, освітянських закладів, ЗМІ і широкої громадськості. Забезпечувати активну участь академічних установ у проведенні спеціалізованих галузевих виставок.

3. Відновити роботу прес-клубу Академії.

4. Налагодити постійні зв'язки та розширити співробітництво Академії з редакціями провідних телевізійних та радіоканалів, електронних ЗМІ, газет і журналів з метою систематичного висвітлення ними проблем та новин академічного життя, інформування про наукові досягнення та заходи щодо удосконалення діяльності НАН України.

5. Посилити роботу з популяризації сучасних наукових поглядів та протидії поширенню псевдонауки і фальсифікації наукових досліджень.

6. Утверджувати в науковій спільноті атмосферу дотримання норм наукової етики.

7. Здійснювати на постійній основі соціологічний моніторинг "Роль науки в модернізації українського суспільства".

Стратегічні цілі НАН України на 2014 - 2023 рр. - забезпечення високого світового рівня наукових досліджень і розробок, отримання вагомих наукових результатів та їх широке впровадження у різні сфери суспільного життя країни, розвиток інноваційної діяльності, підготовка молодого покоління науковців за традиціями кращих наукових шкіл. Для визначення можливостей досягнення цих цілей застосовано SWOT-аналіз - метод аналізу при стратегічному плануванні, що полягає в розмежуванні факторів і явищ на strengths (сильні сторони), weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості) і threats (загрози). Матриця SWOT-аналізу діяльності НАН України наведена у додатку 1.

Прогнозні індикатори ефективності реалізації Концепції розвитку НАН України на 2015 - 2023 рр. наведено у додатку 2.

1. Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави.

2. Інформаційні та комунікаційні технології.

3. Енергетика та енергоефективність.

4. Раціональне природокористування.

5. Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань.

6. Нові речовини і матеріали.

1. Фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України та сталого розвитку суспільства і держави.

- Найважливіші проблеми фізико-математичних і технічних наук;

- Фундаментальні проблеми сучасного матеріалознавства;

- Найважливіші проблеми хімії та розвитку хімічних технологій;

- Фундаментальні проблеми наук про життя та розвиток біотехнологій;

- Фундаментальні дослідження з актуальних проблем суспільних та гуманітарних наук.

2. Інформаційні та комунікаційні технології

- Нові апаратні рішення для перспективних засобів обчислювальної техніки, інформаційних та комунікаційних технологій;

- Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології. Інтегровані системи баз даних та знань. Національні інформаційні ресурси;

- Суперкомп'ютерні програмно-технічні засоби, телекомунікаційні мережі та системи. Грід- та клауд-технології;

- Технології та засоби розробки програмних продуктів і систем;

- Технології та засоби математичного моделювання, оптимізації та системного аналізу розв'язання надскладних завдань державного значення;

- Технології та інструментальні засоби електронного урядування;

- Інформаційно-аналітичні системи, системи підтримки прийняття рішень. Ситуаційні центри;

- Технології та засоби захисту інформації.

3. Енергетика та енергоефективність

- Технології ефективного енергозабезпечення будівель і споруд;

- Технології електроенергетики;

- Технології атомної енергетики;

- Технології енергетичного машинобудування;

- Технології використання нових видів палива, скидних енергоресурсів, відновлюваних та альтернативних джерел енергії;

- Теплонасосні технології;

- Нанотехнології створення нового покоління мастильних матеріалів для промисловості. Технології та засоби експертно-аналітичного контролю якості моторних палив (автомобільних бензинів та дизельного палива згідно з вимогами "Євро-4", "Євро-5"; скрапленого нафтового газу і біопалива);

- Способи застосування сучасного енергоменеджменту. Технології забезпечення енергобезпеки.

4. Раціональне природокористування

- Технології сталого використання, збереження і збагачення біоресурсів та покращення їх якості і безпечності, збереження біорізноманіття;

- Технології моделювання та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

- Технології утилізації та видалення побутових і промислових відходів;

- Технології раціонального водокористування, підвищення ефективності очищення стічних вод та запобігання забрудненню водних об'єктів;

- Технології очищення та запобігання забрудненню атмосферного повітря;

- Технології раціонального використання ґрунтів і збереження їх родючості;

- Технології виявлення і оцінки корисних копалин, їх раціонального екологічно безпечного видобування;

- Перспективні технології агропромислового комплексу та переробної промисловості.

5. Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань

- Цільові дослідження з питань гармонізації системи "людина - світ" та створення новітніх технологій покращення якості життя;

- Створення стандартів і технології запровадження здорового способу життя, технології підвищення якості та безпеки продуктів харчування;

- Проблеми розвитку особистості, суспільства, демографія та соціально-економічна політика;

- Геномні технології в біомедицині та сільському господарстві;

- Молекулярні біотехнології створення нових організмів та продуктів для сільського господарства, фармацевтичної та харчової промисловості;

- Конструювання та технології створення нових лікарських засобів на основі спрямованого дизайну біологічно активних речовин та використання наноматеріалів;

- Технології створення молекулярно-діагностичних систем та терапевтичних засобів, ферментних та бактеріальних препаратів.

6. Нові речовини і матеріали

- Цільові дослідження щодо отримання нових матеріалів, їх з'єднання і оброблення;

- Створення та застосування технологій отримання, зварювання, з'єднання та оброблення конструкційних, функціональних і композиційних матеріалів;

- Створення та застосування нанотехнологій і технологій наноматеріалів;

- Створення та застосування технологій отримання нових речовин хімічного виробництва.

1.1. Математика

1.1.1. Теорія функцій і функціональний аналіз:

1.1.1.1. Дослідження в галузі теорії наближення і функціональних просторів;

1.1.1.2. Дослідження в галузі комплексного аналізу;

1.1.1.3. Дослідження в галузі теорії операторів;

1.1.1.4. Створення нелінійних та алгебраїчних методів функціонального аналізу.

1.1.2. Диференціальні рівняння:

1.1.2.1. Розробка топологічних, асимптотичних та чисельно-аналітичних методів дослідження для систем диференціальних та диференціально-функціональних рівнянь;

1.1.2.2. Дослідження в галузі теорії стійкості розв'язків в банаховому просторі та їх застосування до задач гідродинаміки, стабілізації руху і балістики;

1.1.2.3. Теорії лінійних і нелінійних граничних задач для диференціальних рівнянь із частинними похідними: коректна розв'язність, точні і наближені методи їх розв'язання, дослідження якісних властивостей та асимптотичної поведінки розв'язків;

1.1.2.4. Дослідження топологічних та ергодичних проблем теорії динамічних систем.

1.1.3. Математична фізика:

1.1.3.1. Застосування групових, диференціально-геометричних та алгебраїчних методів до задач теорії диференціальних рівнянь та математичної фізики;

1.1.3.2. Дослідження в галузі спектральної теорії операторів математичної фізики, спектральної теорії випадкових матриць великої розмірності та її застосування в теорії невпорядкованих систем;

1.1.3.3. Дослідження в теорії спектральних обернених задач та її застосування до теорії інтегрованих систем.

1.1.4. Геометрія і топологія:

1.1.4.1. Дослідження геометричних та топологічних аспектів многовидів і підмноговидів та особливостей тензорних полів на них;

1.1.4.2. Дослідження алгебраїчних проблем некомутативної геометрії і топології.

1.1.5. Теорія ймовірностей і математична статистика:

1.1.5.1. Дослідження стохастичних потоків мірозначних процесів та стохастичних диференціальних рівнянь із сингулярними коефіцієнтами, що відповідають багаточастинковим системам;

1.1.5.2. Дослідження з теорії характеризаційних задач математичної статистики на алгебраїчних структурах.

1.1.6. Алгебра:

1.1.6.1. Дослідження з лінійної алгебри над довільними полями, нескінчених та "великих груп" та теорії зображень.

1.1.7. Математичні проблеми механіки:

1.1.7.1. Розвиток математично обґрунтованих варіаційних підходів для створення на засадах загальних принципів теоретичної механіки скінченовимірних нелінійних математичних моделей, що описують фізико- та біомеханічні процеси в складних динамічних системах типу газо- та нафтових танкерів, літальних апаратів, транспортних засобів, водо- та газосховищ, а також пружних клітинних мембран тощо;

1.1.7.2. Розробка математичних моделей та аналітико-числових методів дослідження і оптимізації механічної поведінки тіл з урахуванням впливу полів різної фізичної природи та дефектів;

1.1.7.3. Дослідження в галузі динаміки та оптимізації робототехнічних та антропоморфних систем.

1.2. Інформатика

1.2.1. Математичне моделювання та методи комп'ютерної математики:

1.2.1.1. Розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів;

1.2.1.2. Розробка чисельних, чисельно-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розв'язування науково-технічних, фундаментальних і прикладних проблем;

1.2.1.3. Створення теорії алгоритмів та обчислень, у тому числі паралельних;

1.2.1.4. Дослідження математичних моделей, проблем комп'ютерної алгебри, оптимізації, оцінювання, ідентифікації;

1.2.1.5. Дослідження обчислювальних алгоритмів: розроблення теорії похибок, визначення складності, збіжності, стійкості, рекурентних співвідношень;

1.2.1.6. Створення теорії обчислювального експерименту.

1.2.2. Математичні проблеми теорії оптимальних рішень:

1.2.2.1. Розроблення математичних методів лінійного та нелінійного програмування;

1.2.2.2. Розроблення математичних методів опуклої та неопуклої оптимізації;

1.2.2.3. Розроблення математичних методів недиференційованої оптимізації;

1.2.2.4. Розроблення математичних методів стохастичної оптимізації та оцінювання;

1.2.2.5. Розроблення математичних методів дискретної оптимізації та теорії графів.

1.2.2. Дослідження складних систем різної природи, теорія та методи системного аналізу:

1.2.2.1. Розвиток основ системного аналізу як прикладної наукової методології, призначеної для дослідження складних міждисциплінарних проблем різної природи;

1.2.2.2. Розробка методологічних і теоретичних основ формалізації предметних галузей з позиції системного підходу;

1.2.2.3. Удосконалення методів формалізації системних задач, приведення їх до форми вирішення в реальних умовах, що характеризуються наявністю великої кількості суперечливих цілей, різних видів невизначеностей і ризиків;

1.2.2.4. Розробка обчислювальних алгоритмів і процедур з метою вирішення практичних задач міждисциплінарного характеру для застосувань, що належать до науково-технічної та соціально-економічної сфер діяльності людини.

1.2.3. Інтелектуальні інформаційні технології та системи:

1.2.3.1. Створення загальної теорії інтелектуальних інформаційних технологій та систем;

1.2.3.2. Розробка теорії образного мислення;

1.2.3.3. Розробка теорії інтелектуального управління;

1.2.3.4. Розробка перспективних засобів переробки інформації та кібернетичних систем для вирішення складних задач, що використовують поряд з обчислювальними технологіями, технологій моделювання образного сприйняття світу, логічного та образного мислення у виборі та прийнятті рішень;

1.2.3.5. Розробка алгоритмів і програмно-апаратних засобів для систем комп'ютерного аналізу, розпізнавання та синтезу мовних і зорових образів. Комп'ютерна лінгвістика та лексикографічні системи;

1.2.3.6. Розвиток методологічних і теоретичних основ та розробка інструментальних засобів створення агентно-орієнтованих програмних систем;

1.2.3.7. Розробка та розвиток метаевристичних методів глобальної оптимізації, що мають біологічне, фізіологічне, фізичне та інше походження, та їх застосування для створення інтелектуальних систем;

1.2.3.8. Розробка і удосконалення методів верифікації та тестування баз знань.

1.2.4. Проблеми оптимального керування:

1.2.4.1. Розробка математичних методів керування нелінійними динамічними процесами;

1.2.4.2. Оптимізація керованих систем відносно різних критеріїв якості: швидкодії, мінімуму затрат енергії, мінімізації відстані;

1.2.4.3. Дослідження та створення систем керування процесами, що описуються системами диференціально-різницевих, інтегро-диференціальних, інтегральних рівнянь, рівнянь з розподіленими параметрами та дробовими похідними;

1.2.4.4. Розробка методів керування динамічними процесами в умовах невизначеності, розв'язання ігрових задач динаміки, керування групами рухомих об'єктів;

1.2.4.5. Дослідження стохастичних, імпульсних, робастних, гібридних та ергатичних систем керування, оцінка параметрів систем;

1.2.4.6. Розробка програмно-алгоритмічних комплексів та систем для моделювання процесів керування, пошуку та перехоплення рухомих цілей;

1.2.4.7. Дослідження проблем керування у функціональних просторах, системами зі змінною структурою.

1.2.5. Телекомунікаційні та комп'ютерні технології, засоби і системи високої продуктивності: суперкомп'ютери, Grid-системи, Cloud-системи:

1.2.5.1. Створення технологій переходу телекомунікаційних систем на IP-основу і до мереж NGN;

1.2.5.2. Науково-технічне забезпечення процесів конвергенції в телекомунікаціях;

1.2.5.3. Поширення ідеології мережних технологій на бездротовий доступ;

1.2.5.4. Розвиток стільникових систем широкосмугового радіодоступу;

1.2.5.5. Розробка архітектур сучасних суперкомп'ютерних систем, оптимізованих під класи задач, спеціалізованих обчислювальних засобів та інформаційних технологій, що їх підтримують, систем оптимального керування розподіленими обчислювальними ресурсами (оперативна пам'ять, файлова пам'ять);

1.2.5.6. Створення засобів обміну даними між суперкомп'ютерами з гігабайтною пропускною здатністю, розробка інфраструктури суперкомп'ютерних обчислень;

1.2.5.7. Розробка та створення розподілених обчислювально-комунікаційних мереж - Grid-мереж, Cloud-системи;

1.2.5.8. Розробка фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації. Створення технології довгострокового зберігання цифрової інформації. Створення оптичних мікропризмових елементів і систем багатоцільового призначення;

1.2.5.9. Розробка теоретичних основ і прикладних методів створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних та управляючих систем, дослідження та розробка методів інформаційної безпеки комп'ютерних систем і мереж. Методи та системи підтримки прийняття рішень;

1.2.5.10. Розробка методів та математичних моделей аналізу даних. Створення баз даних і знань, систем пошуку та розповсюдження комп'ютерної інформації;

1.2.5.11. Створення систем відтворення звуку та зображень з раритетних носіїв інформації неруйнівними методами.

1.2.6. Теорія та технології програмування:

1.2.6.1. Розробка та застосування автоматно-алгебраїчних методів у теорії програмування та інсерційне моделювання;

1.2.6.2. Розробка програмологічної платформи сучасних інформаційних технологій;

1.2.6.3. Розробка методів паралельного програмування для розподілених мережевих середовищ;

1.2.6.4. Розробка методів програмування для динамічних середовищ та агентно-орієнтоване програмування;

1.2.6.5. Модельно-орієнтоване програмування;

1.2.6.6. Розв'язання проблем програмування у семантичних веб-середовищах Інтернет;

1.2.6.7. Розв'язання проблеми надійності та якості програмних систем;

1.2.6.8. Розробка моделей та методів управління неоднорідними даними та знаннями - бази даних та знань;

1.2.6.9. Категорійний підхід до програмування;

1.2.6.10. Розробка та удосконалення методів, засобів і технологій сервіс-орієнтованого програмування;

1.2.6.11. Розробка та удосконалення методів синтезу програм для розподілених мережевих середовищ.

1.2.7. Теорія та комп'ютерні технології інформаційної безпеки:

1.2.7.1. Розробка методів та інформаційних технологій розв'язання задач комп'ютерної криптографії та стеганографії;

1.2.7.2. Розробка методів підвищення продуктивності систем асиметричної криптографії;

1.2.7.3. Розробка ефективних криптографічних протоколів з використанням можливостей Національного стандарту електронного цифрового підпису на еліптичних кривих - ДСТУ 4145-2002;

1.2.7.4. Розробка та вдосконалення методів і технологій інформаційної безпеки в розподілених обчислювально-комунікаційних Grid-мережах і Cloud-системах.

1.2.8. Спеціальні комп'ютерні системи, засоби, приладобудування:

1.2.8.1. Розробка високопродуктивних пристроїв та комплексів цифрової обробки сигналів та їх застосування;

1.2.8.2. Розробка побудови інтелектуальних відеоприладів і систем реального часу;

1.2.8.3. Розробка нових інформаційних технологій на основі вимірювань електричних, магнітних і оптичних сигналів та їх просторово-часовий аналіз;

1.2.8.4. Розробка комп'ютерних засобів та систем експрес-діагностики стану біологічних об'єктів;

1.2.8.5. Розробка методів та засобів для розв'язання прикладних задач у галузі селекції сільськогосподарських культур та комп'ютерного матеріалознавства;

1.2.8.6. Розробка базових компонент та комплексів керування складними системами;

1.2.8.7. Розробка перспективних засобів обчислювальної техніки.

1.2.9. Космічні інформаційні технології:

1.2.9.1. Геоінформаційні системи та технології;

1.2.9.2. Методи обробки супутникових даних;

1.2.9.3. Математичне моделювання та дослідження процесів в космічному просторі;

1.2.9.4. Проблеми керування космічними засобами;

1.2.9.5. Планування космічних експериментів, розробка приладів та систем;

1.2.9.6. Моделювання впливу космічних факторів на Землю, на навколоземне середовище.

1.3. Механіка

1.3.1. Механіка деформівного твердого тіла:

1.3.1.1. Методи розрахунку та дослідження напружено-деформованого стану, у тому числі при наявності дефектів різного походження;

1.3.1.2. Науково обґрунтовані методи оцінки технічного стану та залишкового ресурсу конструкцій тривалої експлуатації;

1.3.1.3. Механіка руйнування та критерії граничного стану;

1.3.1.4. Механіка композитних матеріалів, включаючи нанокомпозити;

1.3.1.5. Механіка взаємодії полів різного походження в матеріалах і елементах конструкцій;

1.3.1.6. Некласичні проблеми механіки тонкостінних систем (пластини та оболонки);

1.3.1.7. Коливання механічних систем та хвильові процеси;

1.3.1.8. Розробка методів та технологій збільшення ресурсу механічних об'єктів.

1.3.2. Механіка рідини, газу та плазми:

1.3.2.1. Закономірності взаємодії тіл з рідиною при надзвукових швидкостях руху та методи управління такими рухами;

1.3.2.2. Механіка взаємодії деформівних твердих тіл, рідини та газу;

1.3.2.3. Механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем та електромагнітним полем;

1.3.2.4. Фільтраційні процеси в ґрунтах з урахуванням обміну в системі ґрунт - рослина - атмосфера;

1.3.2.5. Механізми генерації звуку при швидкісному обтіканні перешкод потоками рідини і газу;

1.3.2.6. Оптимізація високотемпературних газотермодинамічних процесів при спалюванні вуглеводневих палив;

1.3.2.7. Закономірності гіперзвукових течій в'язкого газу при наявності фізико-хімічних перетворень у потоці, що набігає, та на поверхні тіл;

1.3.2.8. Виявлення закономірностей турбулентних течій стисливої і нестисливої рідини при наявності гідродинамічної кавітації та відриву потоку;

1.3.2.9. Закономірності течій та методи досліджень у молекулярній газовій динаміці.

1.3.3. Загальна механіка:

1.3.3.1. Динаміка, стійкість, керування і оптимізація взаємодіючих дискретно-континуальних механічних систем;

1.3.3.2. Динаміка руху космічних механічних систем.

1.3.4. Механіка ґрунтів і гірських порід:

1.3.4.1. Природа і механізми формування напружено-деформованого стану масиву гірських порід навколо порожнин;

1.3.4.2. Прогнозування та запобігання негативним проявам гірського тиску для безпечного видобутку корисних копалин.

1.3.5. Механіка ракетно-космічної та авіаційної техніки і наземних транспортних систем:

1.3.5.1. Динаміка ракет-носіїв космічних апаратів;

1.3.5.2. Динаміка віброзахисних систем об'єктів ракетно-космічної техніки і наземних транспортних засобів;

1.3.5.3. Аеротермогазодинаміка енергетичних установок літальних і космічних апаратів та їх підсистем;

1.3.5.4. Механіка магнітолевітуючих та інших нових і нетрадиційних транспортних систем;

1.3.5.5. Зв'язані задачі динаміки і аеродинаміки вітроенергетичних систем та швидкісних об'єктів, що рухаються поблизу Землі.

1.4. Фізика і астрономія

1.4.1. Фундаментальні взаємодії та мікроскопічна будова речовини:

1.4.1.1. Теорія ядерних систем;

1.4.1.2. Теорія елементарних частинок, квантова теорія поля, теорія симетрій.

1.4.2. Фізика твердого тіла:

1.4.2.1. Теорія твердого тіла;

1.4.2.2. Процеси взаємодії електромагнітного випромінювання з конденсованим середовищем;

1.4.2.3. Електронні явища у провідних та непровідних системах;

1.4.2.4. Фізика магнітних явищ, спінтроніка;

1.4.2.5. Фізика фазових перетворень;

1.4.2.6. Фізика міцності та пластичності;

1.4.2.7. Фізика кристалічного і аморфного станів;

1.4.2.8. Фізичне матеріалознавство;

1.4.2.9. Сенсорні системи та сенсорні технології;

1.4.2.10. Фізичні основи створення біосумісних матеріалів та їх властивості;

1.4.2.11. Властивості конденсованої речовини в екстремальних умовах;

1.4.2.12. Комп'ютерне моделювання фізичних властивостей та процесів у конденсованому середовищі.

1.4.3. Фізика низьких і наднизьких температур:

1.4.3.1. Фізика квантових макроскопічних явищ;

1.4.3.2. Квантові рідини, квантові та кріокристали;

1.4.3.3. Кріогенна техніка, системи охолодження.

1.4.4. Оптика, лазерна фізика:

1.4.4.1. Нелінійна, квантова, когерентна та сингулярна оптика;

1.4.4.2. Фізика лазерів та фізичні основи лазерних технологій;

1.4.4.3. Оптоелектроніка та сонячна енергетика;

1.4.4.4. Фотофізичні процеси в полімерних матрицях.

1.4.5. Нанофізика і нанотехнології:

1.4.5.1. Фізика низьковимірних систем, мікро-, нано- та молекулярна електроніка;

1.4.5.2. Фізика поверхні та поверхневих явищ;

1.4.5.3. Фізика багатошарових структур, метаматеріали;

1.4.5.4. Фізика макромолекулярних структур, біомолекули.

1.4.6. Радіофізика та електроніка:

1.4.6.1. НВЧ і терагерцова радіофізика та електроніка;

1.4.6.2. Радіозондування довкілля, природних і штучних об'єктів;

1.4.6.3. Фізичні принципи роботи радіотелескопів.

1.4.7. Фізика м'якої речовини:

1.4.7.1. Статистична теорія;

1.4.7.2. Динаміка відкритих фізичних систем;

1.4.7.3. Фізика електрохімічних процесів на межі середовищ у різних фазових станах;

1.4.7.4. Фізика складних систем.

1.4.8. Фізика плазмових процесів:

1.4.8.1. Фізика турбулентної та запорошеної плазми;

1.4.8.2. Генерація та діагностика плазмових струменів атмосферного тиску.

1.4.9. Астрофізика, астрономія, радіоастрономія:

1.4.9.1. Фундаментальна астрономія;

1.4.9.2. Фізика близького космосу;

1.4.9.3. Фізика планетних систем;

1.4.9.4. Сонце та геліосфера;

1.4.9.5. Фізика зір, галактик і міжзоряного середовища;

1.4.9.6. Космологія та астрофізика високих енергій;

1.4.9.7. Астрокосмічне приладобудування, технології та бази даних.

1.5. Науки про Землю

1.5.1. Геологічні науки:

1.5.1.1. Загальна геологія;

1.5.1.2. Тектоніка;

1.5.1.3. Стратиграфія і палеонтологія;

1.5.1.4. Геохімія;

1.5.1.5. Мінералогія і петрологія;

1.5.1.6. Літологія.

1.5.2. Геофізика:

1.5.2.1. Вивчення глибинної будови літосфери методами геофізики з метою пошуку корисних копалин;

1.5.2.2. Розробка теорії, методики, апаратури для забезпечення геофізичних досліджень;

1.5.2.3. Вивчення і прогнозування сейсмічної небезпеки та інших небезпечних природних явищ;

1.5.2.4. Вивчення основ нелінійної нерівноважної геофізики та їх використання для розробки новітніх технологій та техніки інтенсифікації видобутку енергоносіїв.

1.5.3. Гірничі науки:

1.5.3.1. Формування і еволюція напружено-деформованого стану масивів гірських порід при відпрацюванні родовищ корисних копалин;

1.5.3.2. Прогноз будови і стану гірського масиву;

1.5.3.3. Безпека ведення гірничих робіт шляхом: керування станом гірського масиву в складних умовах підземної розробки вугільних родовищ, рекультивації порушених гірничими роботами земель;

1.5.3.4. Деформація земної поверхні і масивів порід під впливом гірничих робіт;

1.5.3.5. Технічні рішення щодо захисту об'єктів поверхні від впливу гірничих робіт;

1.5.3.6. Механічні процеси при транспортуванні, переробці та збагаченні сипучих корисних копалин.

1.5.4. Дослідження морів і океанів:

1.5.4.1. Комплексні міждисциплінарні дослідження основних процесів формування і еволюції екосистем Чорного і Азовського морів та інших регіонів Світового океану;

1.5.4.2. Фундаментальні фізико-кліматичні дослідження;

1.5.4.3. Розробка методів і засобів діагностики і прогнозу стану морського середовища;

1.5.4.4. Морська геологія.

1.5.5. Географія:

1.5.5.1. Виявлення загального тренду розвитку природи, закономірностей функціонування ландшафтів та їх компонентів з метою раціонального природокористування;

1.5.5.2. Географічні дослідження трансформації господарства України в контексті збалансованого економічного, соціального, екологічного і духовного розвитку;

1.5.5.3. Картографічні дослідження природи і суспільства та їх взаємодії з метою обґрунтування збалансованого розвитку регіонів України.

1.5.6. Метеорологія і фізика атмосфери, кліматологія:

1.5.6.1. Зміни клімату і його параметрів;

1.5.6.2. Фізичні процеси в атмосфері;

1.5.6.3. Метеорологічні процеси.

1.5.7. Наукові основи збереження і поліпшення навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів і морів. Комплексні проблеми.

1.5.7.1. Фундаментальні проблеми комплексної переробки мінеральної сировини, що містить цінні метали.

1.6. Фізико-технічні проблеми матеріалознавства

1.6.1. Металеві конструкційні матеріали:

1.6.1.1. Процеси структуроутворюючої обробки та з'єднання (технології, матеріали та обладнання для зварювання), вплив концентрованих потоків енергії на матеріали;

1.6.1.2. Фізико-хімічна механіка конструкційних матеріалів, полімерів; процеси руйнування, корозія і захист металів;

1.6.1.3. Фізико-технічні засади ресурсо-, енергозаощаджуючих та екологічно безпечних металургійних процесів;

1.6.1.4. Процеси виплавки та обробки сплавів.

1.6.2. Міцність матеріалів, зварних з'єднань та конструкцій (їх діагностика, матеріалознавчі проблеми їх ресурсу і деградації виробів).

1.6.3. Керамічні, металокерамічні, композиційні, монокристалічні і плівкові матеріали різного функціонального призначення (високотемпературного, інструментального, електронного, оптичного, біомедичного, термоелекричного тощо):

1.6.3.1. Біомедичне матеріалознавство, матеріали для медичного інструментарію.

1.6.4. Інженерія поверхні:

1.6.4.1. Процеси модифікування та зміцнення поверхневих шарів конструкційних, інструментальних та біомедичних матеріалів.

1.6.5. Наноструктурні (нанодисперсні, нанокристалічні) матеріали:

1.6.5.1. Фізико-хімічні основи інженерії наноструктурованих матеріалів;

1.6.5.2. Синтез матеріалів при екстремальних параметрах температури і тиску.

1.6.6. Водневе матеріалознавство:

1.6.6.1. Металогідридні процеси синтезу та обробки матеріалів;

1.6.6.2. Функціональні матеріали для водневої енергетики.

1.6.7. Комп'ютерне матеріалознавство:

1.6.7.1. Моделювання процесів синтезу та обробки матеріалів, їх взаємодії з середовищем;

1.6.7.2. Теоретичне прогнозування структури та властивостей нових речовин та матеріалів.

1.7. Фізико-технічні проблеми енергетики

1.7.1. Одержання і перетворення теплової та електричної енергії:

1.7.1.1. Одержання і перетворення теплової енергії;

1.7.1.2. Одержання і перетворення електричної енергії.

1.7.2. Використання та утилізація теплової енергії.

1.7.3. Електромеханічне перетворення та передача енергії:

1.7.3.1. Оптимізація процесів та вдосконалення конструкцій енергетичних машин;

1.7.3.2. Прогнозування надійності, динамічної міцності та ресурсу енергетичного обладнання.

1.7.4. Інформаційні технології та системи в енергетиці:

1.7.4.1. Метрологічне забезпечення в енергетиці;

1.7.4.2. Моніторинг, діагностика та управління енергетичними процесами та обладнанням.

1.7.5. Міжгалузеві проблеми і системні дослідження в енергетиці:

1.7.5.1. Ринки палива та енергії;

1.7.5.2. Енергетична безпека;

1.7.5.3. Енергетична ефективність та енергозбереження;

1.7.5.4. Прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу;

1.7.5.5. Прогнозування перспективних паливно-енергетичних балансів.

1.7.6. Електрофізика:

1.7.6.1. Теорія та методи розрахунку електромагнітного поля;

1.7.6.2. Наукові основи електромагнітних технологій;

1.7.6.3. Магнетизм технічних об'єктів.

1.7.7. Проблеми розвитку атомної енергетики:

1.7.7.1. Проблеми безпеки атомних електростанцій;

1.7.7.2. Проблеми виведення атомних електростанцій з експлуатації;

1.7.7.3. Проблеми поводження з радіоактивними відходами атомних електростанцій;