4. Оптимізувати внутрішню структуру наукових установ шляхом реорганізації їх наукових підрозділів за рахунок тих, що мають низькі показники діяльності.
5. Провести аналіз діяльності підприємств і організацій дослідно-виробничої бази, за результатами якого здійснити оптимізацію її мережі шляхом:
- ліквідації нерентабельних суб'єктів господарювання із застосуванням в разі необхідності процедури банкрутства за ініціативою боржника;
- передання збиткових підприємств для їх подальшої приватизації або перерозподілу їх основних засобів серед інших організацій НАН України;
- створення на базі найбільш успішних підприємств кущових дослідно-виробничих підприємств з суміжних напрямів, оснащених сучасним устаткуванням для підготовки до впровадження розробок наукових установ.
6. Взаємодія з освітянською галуззю
Співпраця Академії з вищою школою охоплює широке коло питань, серед яких проведення спільних наукових досліджень, підготовка кадрів високої кваліфікації, написання спільними зусиллями монографій, словників, навчальної, енциклопедичної і довідкової літератури.
Працюють 12 наукових установ подвійного підпорядкування (НАН України та МОН України) зі статусом юридичної особи, що фінансуються з боку Академії. Понад 250 спільних з освітянами науково-навчальних структур (комплексів, центрів, лабораторій, філій кафедр тощо) широко використовують академічний потенціал для підготовки фахівців на сучасному рівні.
Підготовка молодих кваліфікованих фахівців для потреб Академії здійснюється також відділеннями цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного технічного університету України "КПІ" при НАН України. Плідною є співпраця, що триває вже понад три десятиліття, з Московським фізико-технічним інститутом (державним університетом) через його Київське відділення. Значна кількість випускників із студентів цільового набору цього відділення працює в НАН України.
Протягом останніх років щорічно науковими установами НАН України і вищими навчальними закладами: укладалося близько 200 договорів про співробітництво, проходження виробничої та переддипломної практики студентів тощо; розроблялося 250 - 280 спільних наукових проектів; у творчій співпраці готувалося та публікувалося близько 200 спільних монографій, підручників та навчальних посібників для вищої школи. Здійснювалася експертиза проектів навчальних програм для профільного навчання у середній загальноосвітній школі, підготовлених у МОН України.
Також щорічно близько 300 науково-педагогічних працівників захищали у спеціалізованих вчених радах наукових установ НАН України дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук, а 1700 - 1800 висококваліфікованих вчених НАН України (з них кожний десятий академік або член-кореспондент НАН України) на умовах сумісництва читали навчальні курси, цикли лекцій з актуальних напрямів науки.
Спільно з освітянами проводиться значна робота з виявлення й підтримки обдарованих і талановитих дітей, переважним чином у рамках діяльності Національного центру "Мала академія наук України" (далі - МАН). У 2010 р. МАН відповідно до рішення Уряду стала закладом подвійного підпорядкування МОН України та НАН України, а відповідно до Указу Президента України отримала статус національного закладу. Сьогодні МАН виконує загальнодержавні функції з пошуку, підтримки та творчого розвитку обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів.
Науковими установами Академії регулярно проводяться тематичні екскурсії та дні відкритих дверей для ознайомлення дітей і молоді з лабораторіями та відділами, музеями видатних учених. Учні - члени МАН під керівництвом науковців й на базі академічних установ виконують науково-дослідні роботи. Чимало провідних вчених залучені до читання лекцій із сучасних проблем науки для учнів - членів МАН та беруть участь у спільних з МАН заходах.
Таким чином, зараз співпраця з освітянами охоплює фактично весь освітянський процес: від школи до підготовки магістрів та наукових кадрів високої кваліфікації.
Разом з тим інтеграція науки та освіти потребує подальшого поглиблення. Для побудови економіки і суспільства, що базуються на нових знаннях, необхідно готувати фахівців із підвищеним творчим потенціалом, що можливо лише із залученням до освітянського процесу сучасної науки.
Інтеграційні процеси мають відбуватися з урахуванням вітчизняних традицій у розвитку і науки, і освіти, маючи на меті встановлення на постійній основі ефективної взаємодії університетів із науковими установами Академії. Для цього необхідно розвивати як освітянську компоненту в наукових установах шляхом створення спільних з освітянами науково-навчальних структур і широкого залучення до викладацької роботи провідних вчених НАН України, так і сучасні наукові дослідження у вищих навчальних закладах, у тому числі з використанням освітянами приладної бази установ Академії та шляхом виконання спільних наукових проектів.
Необхідно домогтися внесення змін до нормативно-правової бази, які б надали НАН України окремі повноваження з управління в галузі вищої освіти. Це дозволить на законних підставах створити при НАН України академічний університет з підготовки магістрів з новітніх напрямів науки та техніки, з яких вищі навчальні заклади не мають достатнього кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а також підвищити ефективність діяльності відділень цільової підготовки при НАН України.
Потребують вдосконалення організаційні форми взаємодії науковців Академії з освітянами з урахуванням накопиченого досвіду діяльності спільних науково-навчальних структур. Необхідно вжити заходів щодо створення веб-ресурсу, присвяченого таким спільним структурам.
Актуальним завданням є створення умов для широкого залучення науковців НАН України до підготовки сучасних підручників і навчальних посібників для вищої та середньої школи, проведення на системних засадах експертизи підручників і навчальних програм на предмет відповідності сучасним науковим знанням. Необхідно подолати перепони, які останнім часом виникли, для залучення науковців до роботи в університетах за сумісництвом (зараз співробітники Академії можуть викладати у вищих навчальних закладах лише на умовах погодинної оплати, яка за розміром не відповідає їх кваліфікації).
Академія має і надалі активно проводити систематичну роботу зі шкільною молоддю, залучаючи до цього можливості Національного центру "Мала академія наук України". Зокрема, доцільно організувати на постійних засадах читання провідними вченими установ НАН України для учнів - членів МАН он-лайн лекцій із сучасних проблем науки. Такий формат лекцій дозволятиме охоплювати значно більшу аудиторію слухачів.
Завдання:
- розширення обсягів та підвищення ефективності наукової співпраці з вищими навчальними закладами;
- підвищення ефективності роботи та розширення існуючої мережі спільних з вищими навчальними закладами навчально-наукових структур;
- широке залучення науковців Академії до викладацької діяльності в освітянській галузі, підготовки сучасних підручників і посібників для вищих навчальних закладів та середніх загальноосвітніх шкіл, а також до експертизи на системних засадах підручників та навчальних програм;
- проведення систематичної роботи зі школярами, зокрема через Малу академію наук, з метою виявлення обдарованих дітей і підготовки їх до майбутньої наукової діяльності.
Заходи:
1. Заснувати партнерські програми спільних досліджень НАН України з вищими навчальними закладами (на зразок тих, що виконуються спільно з закордонними організаціями).
2. Запровадити фінансову і матеріально-технічну підтримку науково-дослідних проектів, які виконуються спільно академічними науковими установами та вищими навчальними закладами.
3. Посилити кадрове керівництво відділеннями цільової підготовки Академії у вищих навчальних закладах. Суттєво вдосконалити і розширити діяльність цих відділень. Включити до програм їхньої діяльності виконання науково-дослідних робіт із залученням до керівництва і виконання робіт представників НАН України та ВНЗ.
4. Провести аналіз діяльності спільних науково-навчальних структур НАН України та МОН України, вивчити досвід інших країн світу щодо інтеграції науки та освіти з метою створення більш сприятливих умов для їх роботи та розширення практики створення нових організаційних форм співробітництва.
5. Визначити на нормативно-правовому рівні статус наукових установ подвійного підпорядкування НАН України та МОН України, питання їх паритетного фінансування та виконання державного замовлення на підготовку магістрів.
6. Активізувати участь науковців і фахівців академічних інститутів у науково-педагогічному процесі у ВНЗ і участь науково-педагогічних працівників у дослідженнях, що проводяться академічними інститутами. Вирішити питання щодо відновлення практики залучення співробітників Академії до роботи у ВНЗ на умовах сумісництва з належним рівнем оплати їх викладацької діяльності.
7. Домогтися внесення до діючої законодавчо-нормативної бази змін щодо надання НАН України окремих повноважень з управління в галузі вищої освіти та за цих умов створити при НАН України академічний університет з підготовки магістрів з новітніх напрямів науки та техніки.
8. Забезпечувати широке залучення вчених Академії до керівництва секціями та гуртками Малої академії наук, проведення літніх шкіл школярів та студентів, роботи у складі журі під час проходження конкурсів і олімпіад.
9. Забезпечити розроблення й впровадження навчальних кабінетів загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплін для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
7. Науково-видавнича діяльність
Протягом 2009 - 2012 рр. Національною академією наук України випущено понад 3,3 тисяч назв наукових книг, з них майже 2,5 тисяч монографій та близько 900 збірників наукових праць.
Значну частину книг видано у межах виконання державного замовлення на підготовку та випуск видавничої продукції Академії, яке реалізується шляхом виконання видавничих проектів за напрямами "енциклопедичні видання" та "наукові видання".
У межах напряму "енциклопедичні видання" науковими установами сьогодні виконується сім проектів: "Енциклопедія історії України"; "Словник української мови"; "Енциклопедія сучасної України"; "Шевченківська енциклопедія"; "Франківська енциклопедія", "Історія української літератури" та "Енциклопедія міжнародного права".
За напрямом "наукові видання" підготовку та випуск видавничої продукції здійснюють два академічних видавництва: Державне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Видавництво "Наукова думка" та Видавничий дім "Академперіодика".
Головний напрям діяльності ДП "НВП "Видавництво "Наукова думка" - випуск фундаментальних та узагальнювальних наукових монографій українських учених, творів класиків української літератури.
Діяльність ВД "Академперіодика" спрямована на підготовку та випуск періодичних і книжкових видань. На сьогодні ВД "Академперіодика" видає понад 40 назв наукової періодики. Другий напрям його діяльності - випуск наукової, довідкової, науково-популярної та навчальної літератури.
Нині НАН України є співзасновником 87 наукових журналів, одного науково-популярного журналу ("Світогляд"), одного реферативного журналу у чотирьох тематичних серіях ("Український реферативний журнал "Джерело"), 42 збірників наукових праць. Установи Академії самостійно видають ще близько 150 назв наукових журналів та збірників наукових праць з різною періодичністю.
21 журнал НАН України перевидають англійською мовою закордонні видавничі компанії. Ще 10 академічних журналів виходять англійською мовою в Україні. База даних Scopus індексує понад 40 академічних журналів. Імпакт-фактор обраховується для 18 академічних журналів.
Для висвітлення всього спектру видавничої продукції НАН України та оприлюднення аспектів видавничої справи був створений портал "Наукові публікації та видавнича діяльність НАН України". З метою інформування наукової спільноти укладаються щорічні анотовані каталоги книжкових видань Академії, представлені у відкритому доступі на веб-ресурсі Науково-видавничої ради НАН України.
Трендом у випуску видавничої продукції НАН України, в тому числі й за кордоном, є поступове збільшення кількості назв та зменшення сукупних тиражів. У найбільш загальному плані зміна обсягу видавничої продукції НАН України відбиває зміни економічних умов у державі. Необхідне нарощування обсягів видавничої продукції та розвиток наукового видання гальмується через відсутність сприятливих економічних та нормативних умов для всієї книговидавничої та книгорозповсюджувальної галузі.
Подальший розвиток видавничої діяльності в Академії залежить від швидкості оновлення власної поліграфічної бази. Забезпечення в межах Академії повного видавничого циклу - запорука розвитку видавничого комплексу НАН України на новітньому рівні, повноправного входження її до сучасного інформаційного простору.
Стратегічним завданням є якнайширше представлення результатів вітчизняних наукових досліджень у сучасній доступній світовій науковій спільноті формі. Вирішенню цього завдання сприятимуть кроки, спрямовані на вмотивування, стимулювання вчених до зарубіжних публікацій, на активніше впровадження іноземних мов у процесі підготовки наукових публікацій, а також на надання організаційної та фінансової підтримки у здійсненні зарубіжних видань робіт вчених Академії.
Завдання:
- якнайширше представлення результатів вітчизняних наукових досліджень у сучасній доступній вітчизняній та світовій науковій спільноті формі.
Заходи:
1. Модернізувати науково-видавничий комплекс НАН України на основі впровадження передових інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових ліній, включно зі створенням електронних редакцій на базі єдиного видавничого центру.
2. Збільшити обсяги англомовної наукової видавничої продукції НАН України, забезпечити для цього організацію бюро перекладів з іноземних мов на базі єдиного видавничого центру.
3. Максимально розширити випуск електронних версій журналів та книг, скоротити терміни публікації результатів досліджень.
4. Домогтися суттєвого зростання присутності наукових видань НАН України у міжнародних базах даних та системах цитування наукової літератури.
5. Оптимізувати систему розповсюдження наукової літератури.
8. Кадровий потенціал наукових установ. Розв'язання соціальних проблем науковців
Метою кадрової політики НАН України на сучасному етапі є збереження та ефективне відтворення кадрового потенціалу Академії, дальший розвиток провідних наукових шкіл, створення належних умов для успішної наукової праці, підготовки наукової молоді.
Після періоду відносної стабілізації та певного поліпшення основних показників кадрового потенціалу НАН України, що припав на 2000 - 2010 роки, протягом останніх двох-трьох років у цій сфері позначилися окремі негативні тенденції. Так, при практично сталій чисельності наукових працівників (близько 19 тис. осіб), кількість докторів наук в установах Академії зменшилася з 2629 у 2010 р. до 2561 у 2012 р., або на 2,6 %, кандидатів наук - з 8188 до 7920, або на 3,3 %. Суттєво впала кількість захистів працівниками Академії дисертацій: докторських з 100 у 2010 році до 88 у 2012 році, кандидатських відповідно з 434 до 371. На 8,9 % зменшилося за той самий час поповнення наукових установ спеціалістами з повною вищою освітою (з 1129 до 1029). Зменшилася також на 5,8 % загальна кількість аспірантів (переважно за рахунок заочної аспірантури, яка втрачає популярність), а у 2013 році різко скоротився прийом до аспірантури внаслідок недостатньої кількості претендентів. Кількість молодих вчених в установах Академії зменшилася на початок 2013 року на 5,0 % порівняно з 2010 роком, з них кандидатів наук - на 5,5 %. Ще одним показником негативних явищ у сфері кадрового забезпечення наукових досліджень є посилення еміграційних настроїв серед науковців. Так, у 2012 році країну залишили 28 співробітників Академії, в тому числі 25 кандидатів і один доктор наук.
Успішне вирішення кадрових проблем можливе за наявності низки передумов, зокрема:
- забезпечення в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету основної діяльності наукових установ, підготовки наукових кадрів, утримання та розвитку наукової інфраструктури, посилення системи цільової фінансової підтримки молодих науковців через гранти, премії, стипендії і цільові програми забезпечення житлом;
- вдосконалення нормативно-правової бази функціонування наукової, освітянської, інноваційної сфер держави;
- здійснення комплексу організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію структури Академії та її установ;
- підняття престижності наукової діяльності, залучення до неї талановитої молоді.
При виконанні усіх зазначених передумов можна вибудувати оптимістичний прогноз посилення кадрового потенціалу та розв'язання соціальних проблем науковців НАН України на період 2014 - 2023 рр. Визначення етапів реалізації Концепції та розрахунок відповідних прогнозних індикаторів здійснено на основі аналізу поетапних тенденцій динаміки показників кадрового потенціалу НАН України у період 1991 - 2012 рр. та їх екстраполяції на відповідні етапи періоду 2014 - 2023 рр. з урахуванням віддалених наслідків. При цьому застосовано також такі відправні положення:
- загальна чисельність працівників НАН України та працівників наукових установ приймається в подальшому сталою на рівні, досягнутому на момент припинення дії негативних тенденцій (стабілізації);
- посилення кадрового потенціалу досягається шляхом якісних змін: підвищення у раціональних розмірах питомої ваги наукових працівників (дослідників) у загальній чисельності працівників, а також збільшення абсолютної чисельності молодих вчених, докторів та кандидатів наук і підвищення їх питомої ваги у загальній кількості наукових працівників (дослідників).
Прогнозуються такі основні етапи:
- період продовження дії негативних тенденцій динаміки показників кадрового потенціалу - 2014 - 2015 рр.;
- період стабілізації (з урахуванням віддалених наслідків та різномоментного закінчення дії різних негативних тенденцій) - 2016 - 2017 рр.;
- період позитивної динаміки показників кадрового потенціалу - 2018 - 2023 рр.
Завдання:
- забезпечення ефективного відтворення кадрового потенціалу, насамперед науковців вищої кваліфікації;
- активізація роботи установ з підготовки наукових кадрів в магістратурі, аспірантурі та докторантурі, розроблення та запровадження нових ефективних форм такої діяльності;
- ініціювання прийняття законодавчих актів, спрямованих на створення більш привабливих умов праці для вчених, в тому числі молодих, в наукових установах Академії;
- покращення ситуації з оплатою праці та стипендій;
- суттєве поліпшення забезпечення житлом працівників НАН України;
Заходи:
1. Реалізувати ефективну кадрову політику, яка забезпечить розвиток провідних наукових шкіл, стимулюватиме професійне зростання, створить умови для ротації кадрів і посадового зростання науковців.
2. Здійснити запровадження системи комплексної наукометричної оцінки діяльності наукових працівників; вдосконалення конкурсного відбору та заміщення посад завідувачів наукових відділів та лабораторій; поступове зменшення в штатних розписах установ частки адміністративного персоналу.
3. Покращити роботу з підготовки резерву керівних кадрів в установах Академії, зокрема відновити проведення в президії НАН України щорічних курсів для осіб, які вперше зайняли керівні посади, та осіб, включених до резерву кадрів.
4. Постійно здійснювати заходи із залучення до установ Академії талановитої молоді, зокрема шляхом розвитку та розширення системи її цільової фінансової підтримки. Забезпечувати доступ молоді до сучасного наукового обладнання, створювати умови для міжнародних обмінів молодими науковцями. Вирішити питання щодо збільшення тривалості навчання в аспірантурі з відривом від виробництва до чотирьох років.
5. Домогтися підвищення розмірів заробітної плати наукових працівників та стипендіального забезпечення аспірантів і докторантів НАН України до рівня, конкурентоспроможного з провідними національними вищими навчальними закладами.
6. Активізувати роботу з відкриття нових спеціальностей за сучасними напрямами науки і техніки, створення перспективних факультетів, навчальних кафедр в академічних інститутах, організації стажування студентів у наукових лабораторіях і відділах.
7. Отримати ліцензію на здійснення НАН України освітянської діяльності, забезпечити розвиток в Академії системи магістерської підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом.
8. Вирішити на законодавчому рівні питання довготермінового пільгового та квотного надання молодим спеціалістам кредитів для придбання або будівництва житла.
9. Підготувати конкретні пропозиції з формування окремої програми забезпечення працівників Академії службовим житлом.
10. Домогтися врегулювання на законодавчому рівні питання створення житлово-будівельних кооперативів для будівництва житла на земельних ділянках, які знаходяться в постійному користуванні НАН України, із залученням коштів працівників Академії.
11. Підготувати конкретні обґрунтовані пропозиції, спрямовані на виділення коштів для компенсації частини оплати оренди житла для молодих і запрошених для роботи в НАН України фахівців.
9. Забезпечення досліджень
9.1. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення
Застарілість матеріально-технічної бази, передусім парку наукових приладів та обладнання, продовжує залишатися однією з причин, яка не сприяє науковцям Академії домагатись наукових результатів світового рівня. За даними статистичних звітів більше 75 % наукового обладнання і приладів експлуатуються вже понад 20 років.
Починаючи з 2004 року Академія за підтримки Уряду розпочала програму з модернізації парку наукового обладнання установ НАН України шляхом закупівлі унікального наукового обладнання закордонного виробництва та створення на його основі центрів колективного користування приладами.
Протягом 2004 - 2010 років в рамках цієї програми було придбано понад 130 наукових приладів і обладнання для 66 установ НАН України, на базі яких створено і успішно функціонує понад 90 центрів колективного користування науковими приладами та обладнанням. Центри надають послуги вченим наукових установ Академії, а також вищих навчальних закладів, установ та організацій інших міністерств і відомств, комерційних структур. Більше половини співробітників центрів є докторами і кандидатами наук.
На жаль, з 2011 року цільові капітальні видатки на придбання унікального імпортного наукового обладнання Академії не передбачались. Водночас зважаючи на те, що частина приладів експлуатується в центрах майже десять років і потребує поточного або капітального ремонту, НАН України власними силами виконує програму із забезпечення центрів колективного користування науковими приладами, витратними матеріалами і хімічними реактивами та ремонту обладнання, що вийшло з ладу.
В галузі матеріально-технічного забезпечення нагальним є поновлення програми з модернізації парку унікального наукового обладнання і приладів.
Це дасть змогу продовжити розпочату роботу з розбудови центрів колективного користування науковими приладами, завершити їх доукомплектацію пробопідготовкою та приладами середнього класу, здійснити модернізацію вже застарілих приладів та блоків, а також створювати нові центри.
Перспективи оновлення парку наукових приладів НАН України значною мірою будуть залежати також від здатності установ самостійно проводити модернізацію обладнання переважно за рахунок отриманих грантів, допомоги спонсорів, міжнародних гуманітарних програм тощо.
На придбання обладнання, матеріалів, реактивів має спрямовуватися у 2014 - 2017 рр. не менше ніж 2 - 4 % від загального обсягу фінансування установ Академії, а до 2023 р. ця частка має зрости до 10 %.
В рамках програми інформатизації НАН України та державної цільової науково-технічної програми "Впровадження і застосування грід-технологій на 2009 - 2013 роки" закладена основа інформаційно-технічної і організаційної інфраструктури з використанням глобальних мереж та WEB технологій (грід-структури, хмари, дата-центри, портали тощо), а саме:
• створена академічна мережа обміну даних (АМОД) з великою пропускною спроможністю (10 ГБ/сек.), що об'єднує всі регіональні наукові центри, має вихід до потужних наукових мереж Європи та забезпечує комунікаційне середовище для інформаційної підтримки діяльності НАН України, побудовано сучасний комунікаційно-ресурсний центр;
• побудовано потужну грід-інфраструктуру, що є основою Українського національного гріду (УНГ), "Академічний сектор" якого складається з 34 обчислювальних кластерів (обчислювальна потужність понад 3000 процесорних ядер та майже 800 Терабайтів дискового простору), створено Базовий координаційний центр, забезпечена участь у низці престижних наукових проектів (EGEE, ALICE тощо), створено 13 тематичних віртуальних грід-організацій за участю інститутів НАН України.
Також в галузі інформаційного забезпечення наукової діяльності та інтенсифікації наукового спілкування:
- створені та впроваджуються наукові електронні бібліотеки в окремих наукових установах та в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського, а також Система інтеграції електронних бібліотек України;
- збільшена кількість наукових видань установ Академії, що виходять в електронному вигляді;
практично всіма науковими установами підтримуються власні Web-сайти;
- розроблені та впроваджуються окремі засоби для автоматизації діяльності основних ланок науково-організаційних та господарських підрозділів.
Інформаційне забезпечення досліджень в НАН України здійснюють Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ), яка є головним науково-інформаційним центром держави і належить до двадцятки найбільших бібліотек світу, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника та 103 бібліотеки академічних установ. Загальний документний фонд системи бібліотек НАН України становить 30 млн. примірників.
Активно формуються повнотекстові науково-інформаційні ресурси. У НБУВ створено найбільший в СНД репозитарій наукової періодики з вільним доступом, який включає понад 800 тис. статей з 2 тис. журналів і збірників наукових праць. Динамічно розвивається система реферування української наукової літератури, що підтримується Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, НБУВ, Національною науковою медичною бібліотекою України та Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О. Сухомлинського. Обсяг інформаційних ресурсів загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова", представленої у вільному доступі в мережі Інтернет, перевищує 500 тис. записів.
Значна увага приділяється розвитку загальноакадемічної системи мережевого доступу до передплачених ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації.
Водночас є низка серйозних проблем, що негативно позначаються на стані інформаційного забезпечення досліджень. Зокрема, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, бібліотеки наукових установ Академії вже багато років не одержують коштів за капітальними вкладеннями на закупівлю вітчизняної і зарубіжної наукової літератури та періодики, а з 2012 р. позбавлені прав на здійснення міжнародного книгообміну на пільгових умовах. Матеріально-технічна база бібліотек не відповідає назрілим завданням створення на їх основі сучасних електронних центрів наукової інформації через відсутність відповідної комп'ютерної техніки та периферійного обладнання, брак коштів на закупівлю бібліотечного програмного забезпечення.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського повністю вичерпала можливості розміщення нових надходжень і змушена все більше переводити свої фонди до орендованих непристосованих приміщень. Питання про будівництво нового корпусу НБУВ, ініційоване рядом указів і розпоряджень Президента України ще з 2001 р., не вирішується через невиділення для цього придатної земельної ділянки.
Установами НАН України вживається недостатньо зусиль для забезпечення власного доступу до міжнародних електронних баз наукової інформації та недостатньо активно використовуються наявні можливості загальноакадемічного мережевого доступу до таких ресурсів.
В галузі інформаційного забезпечення досліджень згідно зі світовою практикою слід створити відповідні інфраструктури, які здатні забезпечити як швидке переміщення первинних та оброблених даних, так й інтенсивне наукове спілкування і засновані на використанні глобальних мереж та Web-технологій.
Також необхідно:
- підвищити магістральну пропускну спроможність АМОД до 100 ГБ/сек. та вивести її на рівень провідних європейських мереж (GEANT та ін.);
- зосередити серверні обчислювальні потужності в дата-центрах та грід-вузлах при провідних наукових установах та налагодити їх технічне обслуговування і адміністрування інформаційного та програмного забезпечення, а також надання доступу до ресурсів на засадах хмарних технологій всім установам НАН України;
- розвивати онтолого-керовані сервіс-орієнтовані наукові електронні бібліотеки різного призначення та системи їх інтеграції;
- створити Єдиний науковий інформаційний простір НАН України, що забезпечить інтеграцію різних видів наукових інформаційних ресурсів.
9.2. Фінансове забезпечення наукових досліджень
Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що держава забезпечує бюджетне (базове та програмно-цільове) фінансування наукової та науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 % від ВВП України, проте реальне фінансування державою науково-технічної сфери постійно скорочується і знаходиться значно нижче критичного рівня 0,9 % від ВВП. За даними ЮНЕСКО в Україні загальний рівень фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розрахунку на одного дослідника приблизно в шість разів нижчий, ніж у США та Німеччині, у п'ять разів - ніж в Японії і в 1,3 рази - ніж в Росії.
Останніми роками обсяги фінансування НАН України з державного бюджету складають менше 2/3 від бюджетного запиту Академії, який формується відповідно до мінімально необхідних потреб на її діяльність.
У структурі видатків Академії постійно зростає частка видатків загального фонду держбюджету за захищеними статтями. На сьогодні найбільшу частку видатків Академії (близько 88,7 %) становлять: заробітна плата працівників з нарахуваннями на неї; стипендії аспірантів та докторантів; оплата вартості комунальних послуг та енергоносіїв. Обсяг видатків загального фонду державного бюджету на закупівлю нового обладнання і приладів становить менше 1 %.
Наукові установи Академії докладають значних зусиль щодо залучення додаткових коштів до спеціального фонду державного бюджету. Зокрема, за останні два роки досягнуто певне зростання частки спеціального фонду у загальному обсязі надходжень. Проте для подальшого збільшення обсягів фінансування НАН України за рахунок спеціального фонду держбюджету чинне законодавство потребує вдосконалення.
Потребує поліпшення й система формування базового фінансування наукових установ НАН України, яка не повною мірою враховує показники їх наукової діяльності, якісний склад співробітників, матеріально-технічну базу установ.
9.3. Майновий комплекс
Майновий комплекс НАН України складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі НАН України й на балансах установ, організацій та підприємств (далі - організацій) НАН України і які закріплені державою за НАН України в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Правові засади управління майновим комплексом НАН України визначені на рівні законів України. Об'єкти майнового комплексу НАН України належать Академії на праві господарського відання і передаються нею організаціям, що віднесені до її відання, на праві оперативного управління. НАН України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами свого майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних і суспільних потреб.
Для забезпечення статутної діяльності НАН України всього закріплено і обліковуються на балансах 148,0 тис. га землі, у т. ч.: за дендропарками - 784,7 га, за ботанічними садами - 385,3 га, за заповідниками - 143225,5 га, за іншими організаціями - 3630,7 га. За станом на 01.12.2013 оформлено право постійного користування на 101298,4 га земель (68,4 % від загальної площі), у т. ч. по дендропарках - на 784,7 га (100 %), по ботанічних садах - на 385,3 га (100 %), по заповідниках - на 96800,0 га (67,6 %), по інших організаціях на 3331,3 га (91,8 %). Земельні ділянки площею 47,0 тис. га знаходяться на різних стадіях оформлення.
На 31.12.2012 у безстроковому користуванні НАН України та організацій, які перебувають у її віданні, знаходилося 6644 об'єкти, на які поширюється правовий режим нерухомої речі; їх залишкова вартість становить 18,0 млрд. грн. Загальна площа будівель та споруд складає 2,9 млн. кв. м.
За станом на 01.10.2013 знаходиться в користуванні сторонніх організацій на умовах оренди 343,2 тис. кв. м, у тому числі майданчиків - 78,0 тис. кв. м. Площа нерухомого майна, що здається в оренду, складає 11,8 % від загальної площі будівель та споруд. Від передання в оренду майна НАН України протягом 2012 року отримано 154,1 млн. грн. орендної плати та відшкодовано 57,9 млн. грн. комунальних та інших експлуатаційних платежів, що складає близько 8 % від загального бюджету НАН України.
На 01.12.2013 34 бюджетні організації НАН України не мають на своєму балансі нерухомого майна. Для їх розміщення надано близько 127,7 тис. кв. м на площах інших установ НАН України. Організаціями НАН України також орендується 8,89 тис. кв. м площ нерухомого майна у сторонніх організацій та підприємств.
До проблем управління слід віднести, в силу чинних нормативних вимог, неможливість оперативного перерозподілу нерухомого майна Академії. Відповідно до існуючого порядку передачі об'єктів права державної власності їх передання від однієї організації НАН України до іншої здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України або за рішенням НАН України, погодженим з Фондом державного майна, Міністерством фінансів та Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Проблеми з оформленням права постійного користування землею НАН України пов'язані переважно зі зволіканням прийняття відповідних рішень окремими органами місцевого самоврядування, неврегульованістю питань оформлення ділянок, які вкриті водою, тимчасовим призупиненням оформлення лісових земельних ділянок, а також різними судовими провадженнями, змінами та ускладненням процедури оформлення і погодження документів.
Збереження та ефективне використання майнового комплексу суттєво ускладнюється недостатніми заходами з енерго- та ресурсозабезпечення в організаціях НАН України.
Завдання:
- концентрація ресурсів на пріоритетних і найбільш перспективних напрямах фундаментальних та прикладних досліджень, що відповідають світовим тенденціям розвитку науки;
- вирішення проблеми докорінного поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення наукових досліджень;
- оптимізація структури фінансування наукових досліджень в Академії шляхом збільшення частки конкурсного та програмно-цільового фінансування, розширення системи наукових грантів, запровадження нових критеріїв базового фінансування наукових установ з урахуванням відповідності рівня їх досліджень світовим тенденціям та стандартам і їх внеску в економіку, соціальний і культурний розвиток держави;
- забезпечення цільового і ефективного використання майна НАН України, його ремонту та модернізації відповідно до сучасних вимог;
- забезпечення сталого енерго- та ресурсозабезпечення організацій НАН України.
Заходи:
1. Внести зміни до системи формування базового фінансування установ НАН України з урахуванням відповідності рівня їх наукових досліджень світовим тенденціям та стандартам, результативності їх діяльності порівняно з однопрофільними установами.
2. Запровадити регулярне коригування обсягів базового бюджетного фінансування установ з урахування змін у рейтингових показниках їх наукової діяльності (питома кількість і якість публікацій, отримання патентів, використання наукової продукції у практиці, підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації, участь у міжнародних наукових програмах і проектах), у якісному складі співробітників (зокрема, питома чисельність докторів і кандидатів наук у складі наукових працівників), у стані розвитку матеріально-технічної бази тощо.
3. Домогтися збільшення частки надходжень до спеціального фонду бюджету у загальних надходженнях установ, а у видатках установ - частки коштів, що спрямовуються на придбання обладнання, матеріалів, реактивів.
4. Розробити пропозиції щодо надання більшої самостійності установам у використанні коштів спеціального фонду, обслуговування таких коштів через банківські установи.
5. Вжити заходів щодо поновлення програми з модернізації парку унікального наукового обладнання і приладів за рахунок цільових капітальних видатків. Збільшити обсяги й питому вагу фінансування, спрямованого на закупівлю нового обладнання та ремонт наявного парку приладів, підвищити ефективність роботи центрів колективного користування науковими приладами.
6. Ініціювати внесення змін до нормативно-правової бази з метою спрощення процедур закупівель у науково-технічній сфері для послуг на виконання наукових досліджень і науково-технічних розробок установами, що належать до сфери управління головного розпорядника бюджетних коштів і фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі; закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання державного замовлення, а також видання наукової продукції установ Національної академії наук та національних галузевих академій наук України; закупівлі книг, періодичних видань та інших документів на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів, а також доступу до електронних баз наукової інформації.
7. Ініціювати клопотання щодо отримання НАН України централізованої ліцензії на виконання робіт з реактивами, що є прекурсорами, або введення до відповідних документів поправок щодо незастосування встановлених норм у цій галузі до хімічних, медико-біологічних та інших наукових установ НАН України, яким за своїм профілем діяльності постійно необхідне використання різних хімічних реактивів.
8. Збільшити обсяги фінансування установ на утримання ними унікальних наукових об'єктів, переоснащення сучасними засобами обчислювальної техніки та зв'язку, проведення інформаційно-видавничої діяльності та рекламу наукових розробок.
9. Забезпечити наукових працівників постійним доступом до міжнародних баз наукової інформації та електронних науково-інформаційних продуктів провідних видавництв і компаній. При оцінюванні діяльності установ відносити до важливих показників ступінь забезпечення установи доступом до міжнародних електронних наукових ресурсів та обсяги користування цими ресурсами.
10. Розширити інформаційні канали наукової комунікації через залучення засобів Інтернет-мережі для апробації та популяризації наукових результатів.
11. Провести модернізацію єдиної комп'ютерної мережі установ НАН України на рівні світових стандартів. Забезпечити цільове фінансування оновлення комп'ютерного парку та централізованого придбання для установ НАН України ліцензійного програмного забезпечення.
12. Ініціювати спрощення митних процедур щодо наукових зразків, матеріалів і приладів, які використовуються в НАН України для проведення спільних досліджень з іноземними партнерами.
13. Запровадити диференційований підхід до оцінювання ефективності використання майна організацією НАН України (для випадків користування майном для потреб статутної діяльності та передання активів у користування стороннім структурам). Провести аналіз ефективності використання майна організаціями НАН України відповідно до розробленого та схваленого підходу.
14. Здійснити перерозподіл в межах НАН України нерухомого майна у випадках його неефективного використання або відчуження такого майна у встановленому порядку.
15. Здійснювати постійний моніторинг статутної діяльності організацій НАН України з питань збереження та ефективного використання майна.
16. Завершити протягом 2014 - 2015 років оформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості, у т. ч. земельні ділянки, які є в користуванні організацій НАН України. Приділити при цьому особливу увагу об'єктам природно-заповідного фонду.
17. Розробити програму підвищення надійності та ефективності енерго- та ресурсозабезпечення організацій НАН України.
18. Забезпечити надання організаціям НАН України дієвої методичної та консультативної допомоги у вирішенні господарчих питань.
10. Нормативно-правова база діяльності НАН України
Правовий статус Національної академії наук України визначається законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", іншими законами, актами Кабінету Міністрів України, Статутом Академії. Зазначеними нормативними актами встановлено, що Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка заснована на державній власності, користується правами самоврядності та кошти на забезпечення діяльності якої визначаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України НАН України визначена головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" НАН України є суб'єктом управління об'єктами державної власності.
Проте необхідно відзначити, що досі не знайшло належного правового врегулювання питання поєднання у правовому статусі НАН України визнання її як державної і одночасно самоврядної організації.
У правозастосуванні є також певні проблеми щодо визначення публічно-правового статусу НАН України, виходячи з основних положень статті 81 Цивільного кодексу України. Не можна вважати належним чином врегульованим і статус НАН України та установ і організацій, що перебувають у її віданні, як бюджетних установ відповідно до основних термінів, визначених статтею 2 Бюджетного кодексу України.
Іншою важливою проблемою у врегулюванні правового статусу НАН України є визначення її основних завдань та повноважень як вищої наукової організації.
У зв'язку з цим необхідно визнати, що особливий статус НАН України потребує належного правового врегулювання та системності у визначенні й обґрунтуванні цих особливостей. Забезпечення системного правового врегулювання як статусу НАН України, так і її діяльності можливо шляхом прийняття Закону України "Про Національну академію наук України", концепція якого схвалена постановою президії НАН України від 27.03.2013 № 25.
Завдання:
- удосконалення правового врегулювання особливого правового статусу Академії як вищої державної наукової самоврядної організації, що фінансується з Державного бюджету України та є головним розпорядником бюджетних коштів;
- визначення на законодавчому рівні державних гарантій забезпечення на належному рівні наукових досліджень, вирішення організаційних, фінансових та майнових питань діяльності Академії;
- удосконалення законодавчого врегулювання правового статусу наукових працівників, підвищення рівня їх матеріального та пенсійного забезпечення, встановлення нормативних гарантій належних соціально-побутових умов для науковців;
- покращення правового забезпечення діяльності Академії у сфері підготовки наукових кадрів.
Заходи:
1. Забезпечити підготовку та подання в установленому порядку проекту Закону України "Про Національну академію наук України".
2. Взяти активну участь у розробці та внесенні пропозицій до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо удосконалення правового статусу науковців, врегулювання трудових правовідносин і соціальних питань, встановлення гарантій фінансового та матеріального забезпечення проведення наукових досліджень тощо.
3. Ініціювати внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення порядку використання власних надходжень бюджетних наукових установ.
4. Підготувати пропозиції про внесення змін до чинного законодавства та до проекту Закону України "Про вищу освіту", що регулює порядок підготовки наукових кадрів, їх атестації та подальшого працевлаштування, визначення правових підстав створення в НАН України вищих навчальних закладів та можливості участі наукових установ у підготовці магістрів.
5. Забезпечити прийняття нормативного акта щодо порядку конкурсного відбору при прийнятті на роботу наукових працівників.
6. Здійснити ґрунтовну роботу з перегляду внутрішньої нормативної бази НАН України з метою її вдосконалення, зокрема в частині питань, пов'язаних з комерціалізацією результатів наукових досліджень, захистом інтелектуальної власності тощо.
11. Міжнародне наукове і науково-технічне співробітництво
Міжнародне наукове і науково-технічне співробітництво НАН України останніми роками постійно розширюється. Оновлюється договірна база, яка забезпечує двостороннє співробітництво академічних установ із зарубіжними та міжнародними науковими центрами. На сьогодні чинними є 118 угод з академіями наук, державними установами, університетами та промисловими компаніями близько 50 країн світу.
Академія представляє Україну у майже 40 міжнародних організаціях, зокрема Міжнародній раді з питань науки (ICSU), Міжнародній асоціації академій наук (МААН), Міжнародному союзі академій гуманітарних та соціальних наук (IUA), Всеєвропейській федерації академій наук (ALLEA), бере активну участь у міжнародних наукових програмах ЮНЕСКО, забезпечує науковий супровід реалізації в Україні Стратегії Європейського союзу для Дунайського регіону. НАН України та її провідні установи співпрацюють з низкою міжнародних наукових об'єднань та центрів. Серед них - Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA), Європейська організація ядерних досліджень (CERN), Об'єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД), Європейська ГРІД інфраструктура (EGI.eu), Європейська наукова асоціація геофізичних досліджень (EISCAT), Міжнародна лабораторія сильних магнітних полів та низьких температур (ILHFLT), численні наукові фахові союзи тощо.
З метою подальшої інтеграції установ Академії у великі міжнародні програми створено регіональний офіс підтримки та співробітництва у сфері використання космічної інформації для попередження і екстреного реагування на надзвичайні ситуації (програма UN-SPIDER), здійснено вступ НАН України від імені Національного ГРІДу до NorduGrid колаборації, яка передбачає об'єднання можливостей національних ГРІД-мереж півночі Європи.
Застосовується загальноприйнятий у світовій практиці конкурсний підхід до фінансування спільних з закордонними партнерами проектів. Протягом останніх років започатковано та проводяться конкурси проектів з Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Сибірським відділенням РАН, Українським науково-технологічним центром за програмою "Цільові дослідження та розвиваючі ініціативи", Національним центром наукових досліджень (CNRS) Франції.
Розвиток двостороннього наукового співробітництва значною мірою сприяв налагодженню багатосторонньої співпраці. В результаті, зокрема, вдвічі (до 72) збільшилася кількість проектів Сьомої рамкової програми ЄС (2007 - 2013 рр.) за участю установ НАН України порівняно з попередньою РП 6, що забезпечило перше місце України в цьому розподілі серед країн Східного партнерства як за кількістю проектів, так і за обсягами фінансування.
Практична реалізація результатів досліджень на зарубіжних ринках, яка підтримується презентаціями досягнень на міжнародних виставках, ярмарках тощо, знаходить своє відображення у численних зовнішньоекономічних зв'язках. За контрактними замовленнями установи Академії протягом 2009 - 2012 рр. виконували щорічно приблизно по 300 робіт з реалізації наукової продукції і послуг на загальну суму понад 260 млн. грн.
Разом з тим відсутність окремої академічної бюджетної програми із забезпечення міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва суттєво обмежує подальший розвиток міжнародних зв'язків Академії, належне представлення за межами держави її наукового потенціалу, ускладнює виконання фінансових зобов'язань, що випливають з її членства у міжнародних наукових організаціях.
У зв'язку з обмеженим бюджетним фінансуванням ускладнюється й дотримання партнерських зобов'язань НАН України за міжакадемічними угодами щодо обміну вченими в рамках виконання спільних проектів.
Не відповідають мінімальним потребам обсяги цільового фінансування для участі в крупних міжнародних проектах та програмах, що передбачають пайові витрати. Через жорсткі нормативи невирішеними залишаються також питання трансферу коштів за участь учених Академії в довготривалих програмах (CERN, ОІЯД).
Чинне законодавство фактично забороняє здійснення довготривалих (понад 2 місяці) стажувань і відряджень для проведення спільних досліджень у провідних наукових центрах за межами України без втрати робочого місця, що створює тенденцію "витоку мізків" з НАН України. Відсутні також механізми залучення закордонних фахівців до спільних робіт в установах НАН України на тривалий період.
Завдання:
- розширення та активізація міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва НАН України, забезпечення повноцінного входження вчених Академії до світового наукового співтовариства;
- інтеграція НАН України у європейський науковий простір (ERA) та активна участь науковців Академії у програмі ЄС ГОРИЗОНТ 2020;
- подальший розвиток наукового, науково-технічного та інноваційного співробітництва з країнами СНД, в т.ч. у рамках діяльності Міжнародної асоціації академій наук;
- реалізація взаємовигідного представлення науково-технічних розробок НАН України на ринках високотехнологічної наукової продукції.
Заходи:
1. Забезпечити відкриття та ефективне використання бюджетної програми з реалізації міжнародних наукових та науково-технічних програм і проектів, участі у міжнародних форумах, конференціях, виставках, сплати внесків до міжнародних наукових організацій.
2. Ініціювати та опрацювати спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади питання щодо законодавчого забезпечення членства НАН України від імені України у міжнародних організаціях, включно з виконанням фінансових зобов'язань, що випливають з цього членства.
3. Збільшити обсяги стажувань учених в провідних закордонних наукових центрах; ініціювати вирішення питання щодо можливості довготермінових (до 1 року) відряджень (стажувань) зі збереженням основного місця роботи, а також щодо нормативно-правового забезпечення залучення іноземних учених до спільних досліджень в установах НАН України.
