Про затвердження Галузевої програми енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 рр

проведення реконструкції житлових будинків;

проведення обстеження стану житлових будинків з метою встановлення обсягу втрат енергетичних ресурсів, підготовлення енергопаспортів;

промивання внутрішньобудинкових систем.

Запровадження автономного опалення (лікарні, пологові будинки до 500 койко-місць, дитячі садочки до 160 місць, школи до 1000 учнівських місць).

Першочергові заходи енергозбереження у теплоенергетиці:

встановлення приладів обліку на котельних, ЦТП тощо;

заміна газових котлів з ККД менше 80%;

реконструкція котлоагрегатів;

модернізація котлів потужністю від 10 до 100 МВт;

заміна пальників;

впровадження утилізаторів теплоти димових газів котлів;

заміна ЦТП на ІТП з використанням модульних теплообмінних блоків заводського виготовлення;

проведення енергоаудиту кожного конкретного ланцюг "теплогенеруюче обладнання - теплові мережі - споживачі" для визначення першочергових і швидкоокупних енергозберігаючих заходів;

оптимізація схем теплопостачання;

заміна теплових мереж з застосуванням попередньо ізольованих труб;

налагодження режимів горіння в топках котлів з видачею режимних карт;

впровадження сучасних пальникових пристроїв (струменево-нішових, інжекційно-дифузійних, попереднього змішування газу з повітрям тощо), приладів "дожигу" CO;

реконструкція існуючих котлоагрегатів, обладнання їх утилізаторами теплоти димових газів (поверхневого типу, поверхневоконтактного типу, конденсаційного та інші) з метою доведення їх ККД до 90-92%;

впровадження сучасних систем автоматизованого управління теплопостачання;

хімічна промивка котлів та водонагрівачів;

впровадження теплоакумулюючих водоелектричних систем теплопостачання;

застосування альтернативних видів палива (деревина, солома, біогаз тощо), нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії.

Заощадження електроенергії по ділянках системи водопостачання:

на водозаборах та ВНС - I підйому - до 20%;

при споживанні - 30%;

на ВНС - II, III підйому - до 40%;

при споживанні - до 50%;

на насосних станціях підкачування - до 25%;

при споживанні - до 20%.

Заощадження електроенергії по ділянках системи водовідведення:

на каналізаційних насосних станціях - до 15%;

при споживанні - до 30%;

на очисних спорудах - до 15%;

при споживанні - до 70%.

Першочергові заходи енергозбереження у водопровідно-каналізаційному господарстві:

заміна глибинних насосів;

відключення неефективних свердловин;

модифікація (обточування) робочих коліс насосів;

заміна насосів або насосних агрегатів;

заміна електрообладнання на насосних станціях;

регулювання частоти обертів робочого колеса насоса (ПЧТ);

встановлення регуляторів тиску на водопровідних мережах;

встановлення будинкових приладів обліку холодної води;

проведення енергоаудиту на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства;

заміна насосів, двигунів на менш енергоємні з більш високим ККД;

впровадження автоматизованих систем управління насосними станціями;

встановлення частотних перетворювачів для регулювання потужності і обертів електродвигунів;

впровадження пристроїв плавного пуску електродвигунів;

заміна машинних збуджувачів синхронних двигунів тиристорними;

впровадження технології залучення біогазу (рекуперації метану з осадів стічної води) для вироблення теплоти і електроенергії.

Впровадження нового рухомого складу міського електротранспорту з імпульсною системою керування;

переобладнання існуючого парку трамваїв і тролейбусів з використанням імпульсної системи керування двигунів;

впровадження статичних перетворювачів замість електромеханічних та систем живлення рухомого складу міського електротранспорту;

впровадження лічильників постійного струму на рухомому складі міського електротранспорту.

2. Довгострокові енергозберігаючі заходи в житлово-комунальному господарстві

Зниження обсягів споживання природного газу:

заміна магістральних теплових мереж на попередньо ізольовані - d 108-530 мм - 5-25%;

впровадження когенераційних установок (таблиця 3) - 155 од. - 7-30%;

теплова реабілітація житлових будинків (5 і більше поверхів) - 25-30%.

Зниження споживання електроенергії:

реконструкція насосних станцій - 20-30%;

заміна дренажної системи фільтрів - 3-5%;

санація та заміна водопровідно-каналізаційних мереж - 15-25%;

реконструкція очисних споруд каналізації - 15-20%;

зонування систем водопостачання - 5-7%;

утилізація осадів стічних вод з метою отримання електричної та теплової енергії - 30-35%.

3. Використання нетрадиційних джерел енергії в галузі житлово-комунального господарства

Відповідно до завдань Енергетичної стратегії України до 2030 року передбачено використання нетрадиційних і відновлюваних видів енергії за обсягами (таблиця 4).

Динаміка прогнозних показників економії ПЕР у підгалузях ЖКГ свідчить про передбачуване зменшення питомих витрат енергоносіїв на виробництво продукції і надання послуг в усіх підгалузях ЖКГ.

4. Використання новітніх прогресивних технологій в житлово-комунальному господарстві

Запровадження електроопалення житлових та громадських будинків як альтернативи використання природного газу у теплозабезпеченні населення.

Використання електротермоакумуляційних технологій (ЕТАТ) за програмою "Електропік". Нині ЕТАТ забезпечена:

нормативно-правовою базою;

технічною і технологічною базою.

Ефективність ЕТАТ підтверджена значним досвідом в Україні.

Запровадження централізовано керованих систем споживачів-регуляторів (ЦК ТАРС) в комплексі з виробництвом тепла електрогенераторами (переважно теплові насоси) та теплотрансформаторами. Технологія має сприяти досягненню Україною міжнародних норм на опалення 1 кв.м житла - 0,138 Гкал/кв.м. та міжнародного мінімуму (з урахуванням енергозберігаючих заходів за системою "інтелектуальний дім") - 0,09 Гкал/кв.м.

Сьогоднішній досвід Донецького регіону (м. Моспіно) - 0,099 Гкал/кв.м.

Ефективність використання централізовано керованих систем споживачів-регуляторів (ЦК ТАРС) наведено у таблиці 5.

Запровадження ЦК ТАРС у повному обсязі дозволить забезпечити теплом до 20% площі житлового фонду України.

Розроблення і впровадження інноваційних технологій:

Використання паливно-енергетичних ресурсів на базі впровадження когенераційних технологій дає можливість:

забезпечення власних потреб в електроенергії;

більш ефективніше використання енергії газу при його споживанні в потоці вихідних газів;

застосування відновлювальних джерел енергії (біопаливо);

зменшення сумарних витрат на паливо в порівнянні з роздільним виробництвом теплової та електричної енергії;

підвищення ефективності випуску будівельної продукції (цегла, кераміка) за рахунок додаткового виробництва електроенергії.

Досвід впровадження - м. Луцьк.

Розробник технології - "Енергобуд".

Для реалізації зазначеної технології доцільно:

провести нараду робочої групи (конференція, семінар) за участю трьох сторін: владні структури - виконавці технічних завдань - бізнесові структури, для вирішення (постановки до вирішення) проблемних питань;

проаналізувати проект "Впровадження когенераційної системи на котельні по вул. Карбишева, 2 в м. Луцьку". При визначенні його ефективним рекомендувати проект до впровадження в Україні;

доопрацювати законодавчу базу з метою забезпечення гарантованого збуту електроенергії, виробленої когенераційними установками;

рекомендувати до впровадження технологію отримання додаткової теплової енергії на теплових пунктах за допомогою теплових насосів з використанням відновлюваних джерел енергії (ІВП "Енергобуд");

розглянути питання щодо випуску в Україні теплових насосів.

Теплові насоси дають можливість додаткового отримання теплової енергії в безпосередній близькості до споживачів з використанням відновлювальних джерел енергії: низькопотенційної енергії геотермальних джерел, навколишнього середовища, сонячних колекторів, каналізаційних стоків тощо.

Для вирішення теплозабезпечення малих міст України, в яких централізоване теплопостачання не перевищує 50%, доцільно використовувати як доповнення до централізованих систем теплопостачання автономні системи теплозабезпечення за системою "Укрінтерм".

Модульні котельні установки "Укрінтерм" забезпечують ККД - 90%, що сприяє зменшенню витрат газу, причому для них не потрібні зовнішні мережі, установки є екологічно чистими та в експлуатації викиди складають:

Фінансування заходів Програми передбачається здійснити за напрямами:

1. Створення нормативно-методичної та науково-технічної бази за рахунок коштів Державного бюджету України в межах фінансування прикладних науково-дослідних робіт, завдань державних цільових програм, робіт із стандартизації та розробки проектів масового застосування, а також власних коштів інститутів-розробників та залучення пайових коштів підприємств-споживачів;

2. Створення серійного виробництва сучасних енергоефективних матеріалів, машин та обладнання за рахунок Державного бюджету України (частково), власних коштів підприємств-виробників, пайової участі підприємств-споживачів, залучення інвестицій, у т.ч. зарубіжних кредитів, позабюджетних фондів тощо;

3. Впровадження сучасних енергоефективних технологій, машин та обладнання, здійснення інших енергозберігаючих заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств (у тому числі частки коштів, отриманих за рахунок економії ПЕР), інвестицій, грантів міжнародних організацій, коштів фізичних осіб тощо.

Обсяг фінансування технічних заходів Програми в 2010-2014 рр. складає 10800 млн.грн.

Моніторинг виконання Програми проводиться відповідно до показників, визначених Методикою розроблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання, затвердженою наказом НАЕР від 17.03.2009 N 33, та за формами, встановленими НАЕР.

Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в порядку, встановленому бюджетним законодавством.

Реалізація Галузевої програми дасть змогу:

виконати план заходів на 2010-2014 рр. та на перспективу щодо завдань Енергетичної стратегії України на період до 2030 року у сфері житлово-комунального господарства;

скоротити нераціональні витрати енергетичних ресурсів;

створити передумови для припливу приватних інвестицій в енергозбереження у сферу житлово-комунального господарства;

досягти оптимального співвідношення рівня витрат та ефекту від капіталовкладень в енергозберігаючі заходи;

сприяти підвищенню фахового рівня працівників галузі;

підвищити рівень поінформованості громадян щодо необхідності заощадження енергоресурсів;

підвищити надійність роботи інженерних комунальних систем життєзабезпечення, підвищити комфортність та безпеку умов проживання громадян;

забезпечити суттєве зменшення питомих витрат енергоресурсів у всіх підгалузях ЖКГ;

забезпечити наскрізний облік і контроль і урахування витрати енергоресурсів у галузі.

Впровадження заходів Програми дасть можливість на кінець 2014 року знизити енергоємність продукції, робіт та послуг на 5,1 відсотка на рік, досягти економії ПЕР біля 6800 тис.т у.п.