Про затвердження Настанови з організації соціально-гуманітарної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту

4.2. Спостереження - передбачає наявність чіткої мети та детальної фіксації результатів. При вивченні індивідуальних особливостей, як правило, застосовується вибіркове спостереження, у ході якого виявляються певні риси, особливості поведінки, якості особистості. Ці спостереження фіксуються в щоденниках, записниках, журналах.

4.3. Діагностичний експеримент - дозволяє виявити здатність підлеглого сприймати виховний вплив та відповідати на нього змінами поведінки в позитивному напрямку. Експеримент є вихідним пунктом для довгострокового планування індивідуальної роботи з особовим складом. На початку та наприкінці експерименту за допомогою спостереження, узагальнення незалежних характеристик, результатів діяльності та інших методів вивчення фіксуються параметри досліджуваних психологічних особливостей та якостей.

4.4. Переконання - використовується з метою формування або подальшого розвитку нової якості чи форми поведінки, виходячи із завдань індивідуальної роботи з особовим складом та вироблення нового ставлення у підлеглого до тієї чи іншої дії, вчинку або провини.

4.5. Вивчення документації - відображає хід та результати формування світогляду, його загальної та спеціальної професійної підготовки тощо. Цей метод дає можливість проаналізувати рівень отримання професійних умінь та навичок, засвоєння морально-етичних норм, правил етикету, а також відстежити динаміку розвитку колективу. Отримані результати порівнюються з підсумками минулої діяльності, що дає змогу виявити тенденції та внести корективи в організацію та здійснення індивідуальної виховної роботи з особовим складом.

4.6. Стимулювання - спрямоване на посилення тих позитивних тенденцій, що вже мають місце в поведінці особи. Індивід підсвідомо хоче, віддає перевагу та буде робити так, як того прагне керівник. Однак дана тенденція недостатньо виражена. На шляху її реалізації стоять певні перепони - як об'єктивні (ті або інші труднощі), так і суб'єктивні (недостатнє знання ситуації).

4.7. Узагальнення незалежних характеристик - збирання, вивчення, узагальнення та аналіз якомога більшого числа відомостей про підлеглого. При цьому інформація отримується від найближчого оточення, керівників, колег тощо. Техніка отримання незалежних характеристик різноманітна: бесіди, експертні оцінки, письмові характеристики, анкети. Цей метод спрямований на більш глибоке вивчення окремих якостей, здібностей особистості.

4.8. Об'єктивна оцінка діяльності та поведінки підлеглого - полягає в системі психологічного впливу, що реалізується за допомогою обговорення, аналізу, узагальнення та об'єктивної оцінки діяльності і поведінки, спрямованих на усунення наявних помилок та негативних проявів, розвиткові відповідальності за свою поведінку та результати діяльності колективу.

4.9. Надання допомоги в побудові системи уявлень та переконань. В основу методу закладено активізацію мислення, пам'яті та пізнавальних процесів з метою розширення уявлень про те чи інше явище, об'єкт, проблему. Необхідність його застосування виправдана у випадках, коли підлеглий має небажану поведінку, пов'язану з однобічним уявленням про ситуацію та її наслідки, в якій він діє. Цей метод може бути реалізований великою кількістю прийомів, до числа яких належать: постановка конкретних запитань, які будуть сприяти виникненню необхідних уявлень; формулювання проблемних запитань з метою стимулювання логічного мислення, необхідного для прогнозування розвитку ситуації, використання засобів наочності, що сприяють активізації пам'яті, використання аналогій, порівнянь, співставлень тощо.

4.10. Навчання. Метою використання методу може бути формування необхідних для вирішення професійних завдань знань, умінь та навичок. У даному випадку йдеться не про один вчинок підлеглого, а про систему вчинків, певну лінію поведінки. При цьому той, стосовно кого застосовується метод, переконаний у необхідності співпраці. Але для реалізації цього переконання йому бракує досвіду. Так, наприклад, підлеглий часто конфліктує через свою нестриманість, "гарячковість". При проведенні індивідуальної виховної роботи потрібно з'ясувати основні види ситуацій, в яких він "зривається", проводити "репетиції" необхідної поведінки в різноманітних ситуаціях і тим самим закріпити навички врівноваженої поведінки.

4.11. Примус - полягає у використанні комплексу різноманітних прийомів і засобів, покликаних певним чином примусити особу до виконання загальноприйнятих вимог. Він реалізується через наступні прийоми: категорична вимога, попередження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказ. Даний метод (при позиції протистояння об'єкта індивідуальному впливу) застосовується лише у винятковому випадку, коли інші методи не дали бажаного результату.

Формами індивідуальної виховної роботи є засоби зовнішнього впливу суб'єктів, які здійснюють вплив на підлеглого.

Індивідуальна виховна робота передбачає такі основні форми впливу на підлеглого:

особистий приклад;

співбесіда;

індивідуальне доручення і завдання;

індивідуальна допомога (особливо молодим працівникам);

індивідуальний контроль;

заслуховування звітів, оцінка їх службової діяльності;

використання можливостей виховного впливу колективу;

знання соціально-побутових проблем підлеглого з метою надання відповідної допомоги та впливу на виконання службових обов'язків;

використання засобів пропаганди та агітації;

надання практичної допомоги з метою формування у підлеглого стійкої суспільної орієнтації, розширення його світогляду, вміння спілкуватись з різними категоріями людей тощо;

використання засобів дисциплінарного та морального впливу (поєднання заохочень та стягнень);

ознайомлення зі станом здоров'я (заняття фізичною підготовкою, результати проходження щорічного медичного огляду тощо).

До форм психологічного супроводження належать:

6.1. Навчання працівників, вказаних у пункті 1.4 цього Положення, основам психології особистості, соціальної психології, конфліктології та психології суїцидальної поведінки.

6.2. Проведення з підлеглими рольових ігор (тренінгів) у ході професійної підготовки, спрямованих на формування потрібної ціннісної орієнтації, мотиваційної спрямованості, на формування, підтримку та розвиток професійно важливих якостей та рис, а саме: активності, наполегливості, відповідальності, чуйності, терпимості, здатності знаходити адекватні шляхи вирішення, самореалізації в різноманітних життєвих ситуаціях, у тому числі у службовій діяльності та міжособистісних стосунках.

6.3. Надання індивідуальної та групової психологічної допомоги з метою запобігання девіантній поведінці та збереження психологічного здоров'я за їх особистим зверненням або ініціативою підлеглих, перелічених у пункті 1.4, надання рекомендацій щодо організації і проведення індивідуальної виховної роботи.

6.4. Регулярне вивчення соціально-психологічного клімату в підрозділах і надання рекомендацій керівництву щодо його корекції та покращання.

6.5. Вивчення психологічної сумісності та готовності до спільної професійної діяльності, а також при організації процесу наставництва. Надання рекомендацій керівництву щодо розстановки кадрів у органах і підрозділах цивільного захисту.

7.1. Планування та облік індивідуальної виховної роботи з особовим складом здійснюється керівниками та працівниками, визначеними пунктом 1.3 цього Положення.

7.2. Планування та облік індивідуальної виховної роботи з особовим складом здійснюється у Журналі планування та обліку проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом (додаток 7 до Настанови).

7.3. Індивідуальна виховна робота з особовим складом планується на квартал і здійснюється керівниками відносно підлеглого особового складу, перш за все з особами, які схильні до порушень дисципліни, мають стягнення, з молодими працівниками тощо.

7.4. Планування здійснюється на основі аналізу соціальнопсихологічного клімату в колективі, стану дисципліни, висновків останньої атестації, результатів службової діяльності, індивідуальних особливостей тощо.

1.1. Наставництво в органах і підрозділах цивільного захисту є складовою частиною професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу (далі - особовий склад) та формою роботи з молодими працівниками. Наставництво здійснюється відповідно до нормативних актів МНС та цього Положення.

1.2. Мета наставництва - забезпечення оптимальної адаптації молодого працівника, як фахівця до умов служби, цілеспрямоване формування та розвиток професійних та особистих якостей, необхідних для виконання основних завдань за призначенням.

2.1. Допомога молодим працівникам в оволодінні необхідними знаннями і спеціальними навичками для самостійного виконання службових завдань.

2.2. Формування високих моральних якостей та професійних навичок, дисциплінованості, почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності за виконання службового обов'язку.

2.3. Виховання у молодих працівників високої громадської свідомості та самовладання, відданості Українському народу та вірності Присязі, витримки та психологічної стійкості до роботи в екстремальних умовах.

2.4. Допомога у навчанні молодих працівників вмілому виконанню обов'язків під час несення служби, гасінні пожеж і ліквідації аварій, катастроф, стихійного лиха та проведенні рятувальних робіт.

2.5. Адаптація молодих працівників до специфічних умов роботи органів і підрозділів цивільного захисту.

3.1. Наставництво встановлюється одночасно із завершенням стажування на посаді після призначення в підрозділ над:

молодими фахівцями, які закінчили вищі навчальні заклади МНС та при призначенні на посаду;

випускниками курсів первинної підготовки при вищих навчальних закладах МНС, які призначені на посади середнього начальницького складу;

випускниками курсів первинної підготовки при Вінницькому вищому училищі цивільного захисту, або навчальних центрах (пунктах) підготовки працівників територіальних органів управління МНС, які призначені на посади рядового та молодшого начальницького складу;

працівниками, які зараховуються на службу в МНС на посади рядового та молодшого начальницького складу і мають свідоцтва встановленого зразка (згідно з чинними на час їх отримання нормативно-правовими документами) про проходження курсів первинної підготовки за посадовими категоріями, що відповідають штатному розпису МНС;

працівниками за вільним наймом, які прийняті на посади у підрозділах цивільного захисту і їх робота пов'язана з добовим чергуванням.

3.2. Наставництво встановлюється на 6 місяців, але за потреби може бути продовженим.

3.3. Наставники добираються з числа підготовлених працівників, з досвідом роботи, високими показниками в службовій діяльності, які користуються авторитетом серед особового складу та мають нахил до роботи з особовим складом. Після успішного завершення стажування, наставником молодого працівника може бути керівник його стажування.

3.4. Закріплення наставників здійснюється наказом керівника органу чи підрозділу цивільного захисту одночасно із завершенням стажування молодого працівника на посаді після призначення, з обов'язковим врахуванням висновку психолога щодо психологічної сумісності наставника та підшефного.

Кожен наставник може мати не більше двох підшефних. Допускається, за потреби, закріплення за молодим працівником іншого наставника.

У разі відсторонення наставника за негативними мотивами, матеріали та наказ керівника органу чи підрозділу цивільного захисту додаються до його особової справи.

3.5. До роботи з молодими працівниками як помічники наставників можуть залучатися члени ветеранських організацій органів і підрозділів цивільного захисту, інші ветерани та пенсіонери, які підтримують постійні зв'язки з особовим складом цих органів і підрозділів цивільного захисту, мають великий досвід роботи, високий кваліфікаційний рівень та бажання працювати з молодими працівниками.

3.6. Рішення про завершення наставництва або про його продовження приймається керівником органу чи підрозділу цивільного захисту і оголошується наказом на підставі висновку-звіту, поданого наставником.

3.7. В атестаціях на працівників, які є наставниками, в обов'язковому порядку висвітлюється їх робота з підшефними.

3.8. За умови позитивних результатів наставництва після його завершення наставник може бути заохочений правами керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

Наставник несе відповідальність за стан роботи з підшефним і зобов'язаний:

4.1. Знати вимоги чинного законодавства України, основні нормативні документи, які регламентують проходження служби в МНС, та керуватися ними у своїй діяльності.

4.2. Складати та затверджувати після погодження з психологом у керівника органу чи підрозділу цивільного захисту, на якого покладено організацію наставництва, піврічний план індивідуальної роботи з навчання підшефного, враховуючи результати стажування.

4.3. Вести щоденник наставника. Надавати молодому працівнику необхідну методичну і практичну допомогу у вивченні та відпрацюванні передбачених планами питань. Здійснювати постійний контроль за перебігом виконання плану індивідуальної роботи з навчання молодого працівника.

4.4. Допомагати підшефному в оволодінні обраною професією, роз'яснювати йому особливості проходження служби. У процесі вирішення службових завдань слідкувати за тим, щоб підшефний постійно опановував теоретичні знання, набував та удосконалював практичні навички.

4.5. За допомогою психолога постійно вивчати особливості характеру, запити та уподобання молодого працівника. Допомагати йому долати труднощі, знати його соціально-побутові умови, сприяти їх поліпшенню.

4.6. Під власним контролем залучати підшефного до виконання службових обов'язків, бути присутнім при виконанні складних завдань.

4.7. Ознайомлювати підшефного з історією та традиціями служби, органу і підрозділу цивільного захисту, де він працює, історичним формуляром, залучати його до активної участі в громадському житті.

4.8. Принципово реагувати на порушення дисципліни підшефним, використовуючи громадський вплив, надавати індивідуальну допомогу з метою адаптації до умов проходження служби в МНС.

4.9. Звітувати про роботу з молодим працівником на загальних зборах колективу органу чи підрозділу цивільного захисту. Складати висновок-звіт після завершення терміну наставництва і подавати його керівнику органу чи підрозділу цивільного захисту для прийняття рішення.

Наставник має право:

5.1. Вимагати від підшефного сумлінного ставлення до навчання та служби.

5.2. Брати участь в обговоренні питань, що стосуються службової діяльності та поведінки підшефного, захисту його прав та інтересів.

5.3. Вносити пропозиції стосовно заохочення або накладення дисциплінарних стягнень на підшефного.

5.4. За потреби вносити мотивовані пропозиції на загальні збори колективу про дострокове припинення наставництва або продовження його терміну із подальшим затвердженням прийнятого рішення керівником органу чи підрозділу цивільного захисту.

5.5. У разі виявлення в підшефного негативних якостей (схильності до зловживання службовим становищем, спиртними напоями тощо) вносити пропозиції керівнику органу чи підрозділу цивільного захисту або на загальні збори колективу щодо доцільності його подальшого проходження служби в МНС із подальшим затвердженням прийнятого рішення керівником органу цивільного захисту.

Молодий працівник зобов'язаний:

6.1. Неухильно виконувати вимоги Присяги особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, стійко переносити всі труднощі, пов'язані з виконанням функціональних обов'язків. Бути чесним, дисциплінованим, зберігати державну та службову таємницю, виконувати вимоги статутів, наказів, розпоряджень, правил внутрішнього розпорядку.

6.2. Наполегливо оволодівати теоретичними знаннями та практичними навичками, у встановлений термін виконувати завдання, що передбачені планом індивідуальної роботи.

6.3. Ретельно виконувати вимоги та поради наставника, опановувати передові форми і методи роботи, вміти самостійно, професійно та грамотно виконувати покладені службові обов'язки.

6.4. Постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, брати активну участь у громадському житті.

6.5. Звітувати про результати наставництва на зборах колективу органу чи підрозділу цивільного захисту, а по закінченню терміну наставництва готувати звіт та подавати його на затвердження керівнику органу чи підрозділу цивільного захисту.

Молодий працівник користується всіма правами, які передбачено чинним законодавством. Крім того, з метою успішного проходження наставництва має право:

7.1. Клопотати про закріплення за ним іншого наставника, якщо закріплений безвідповідально ставиться до його навчання, допускає порушення дисципліни, не забезпечує умови для виконання запланованих заходів.

7.2. Ознайомлюватись у межах своїх функціональних обов'язків з службовими документами та матеріалами, звертатись за консультацією та практичними порадами до керівника органу чи підрозділу цивільного захисту, його заступників, забезпечуватись матеріалами, технічними та іншими засобами, необхідними для виконання службових завдань.

Відповідальність за організацію наставництва несуть керівники органів і підрозділів цивільного захисту, які зобов'язані:

8.1. Створити необхідні умови для успішного функціонування наставництва, для чого організувати навчання наставників формам та методам індивідуальної виховної роботи з особовим складом, основам педагогіки і психології, надавати їм всебічну методичну та практичну допомогу.

8.2. Затвердити піврічний план індивідуальної роботи з навчання молодого працівника.

8.3. Створити належні умови для спільного несення служби наставником та закріпленим молодим працівником, виконання ними службових завдань, вивчення підшефним нормативних документів, пожежно-рятувального озброєння та спеціальної техніки.

8.4. Здійснювати постійний контроль за наставницькою діяльністю.

8.5. Розглядати стан наставництва не рідше одного разу на півріччя на оперативних нарадах та щокварталу - на загальних зборах органу (підрозділу) цивільного захисту, на яких заслуховувати звіти наставників і молодих працівників про проведену роботу, вживати конкретні заходи щодо її поліпшення.

8.6. З метою оцінки професійного рівня молодих працівників розглядати та затверджувати висновок-звіт про завершення наставництва, який додається до особової справи.

8.7. Вивчати, узагальнювати та поширювати передовий досвід організації наставництва, вносити конкретні пропозиції до вищих інстанцій у порядку підлеглості про подальше поліпшення наставницької роботи, підвищення її ролі у вирішенні службових завдань, заохочення кращих наставників.

1.1. Загальні збори осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - Загальні збори особового складу) функціонують в органах і підрозділах цивільного захисту для колективного обговорення та вирішення питань, пов'язаних із службовою діяльністю, проведенням заходів із соціально-гуманітарної роботи тощо.

1.2. Основною метою діяльності Загальних зборів особового складу є:

колективне обговорення актуальних питань та завдань, що поставлені перед органом чи підрозділом цивільного захисту;

визначення шляхів вирішення проблемних питань щодо службової діяльності та забезпечення соціальних гарантій осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особовий склад);

сприяння у вихованні особового складу засобами громадського впливу;

створення умов нетерпимості до порушень дисципліни і законності.

1.3. Завданнями Загальних зборів особового складу є:

опрацювання колективних рішень з окремих питань службової діяльності та роботи з особовим складом органу чи підрозділу цивільного захисту;

сприяння в реалізації завдань соціально-гуманітарної роботи;

оцінка результатів проведеної роботи з особовим складом та наставництва над молодими працівниками;

прийняття та впровадження колективних рішень щодо поліпшення соціально-психологічного клімату в колективах;

надання належної оцінки порушникам дисципліни в колективі;

попередження через профілактичну роботу вчинків, що шкодять авторитету працівника МНС.

1.4. Основними напрямками діяльності Загальних зборів особового складу є:

організація громадського контролю та розгляд результатів проведених заходів соціально-гуманітарної роботи з особовим складом;

опрацювання колективних рішень щодо вирішення питань службової діяльності підрозділу, соціально-гуманітарних питань та житловопобутових проблем особового складу;

розгляд фактів порушень дисципліни, несумлінного ставлення до виконання працівниками своїх службових обов'язків.

1.5. У своїй діяльності Загальні збори особового складу керуються даним Положенням.

2.1. Координацію роботи Загальних зборів особового складу здійснює керівник органу чи підрозділу цивільного захисту.

Організація підготовки Загальних зборів особового складу, їх проведення та контроль за виконанням прийнятих рішень покладається на заступника керівника органу чи підрозділу цивільного захисту по роботі з персоналом, а при його відсутності - на заступника керівника, або іншу особу, визначену керівником органу чи підрозділу цивільного захисту.

2.2. Для сприяння у вирішенні завдань, які покладені на Загальні збори особового складу, створюється громадське формування - Рада зборів.

2.3. Сферою діяльності Ради зборів визначаються наступні питання:

громадський контроль за впровадженням в органах і підрозділах цивільного захисту вимог Настанови з організації соціальногуманітарної роботи з рядовим і начальницьким складом та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту; участь у проведенні запланованих заходів соціальногуманітарної роботи та виконання рішень щодо поліпшення соціальнопсихологічного клімату в колективах;

визначення проблемних питань щодо соціального захисту особового складу та шляхів їх вирішення;

надання допомоги у проведенні наставництва над молодими працівниками;

здійснення попереджувальних та профілактичних заходів з особовим складом щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності;

опрацювання пропозицій на Загальні збори особового складу щодо надання належної оцінки порушникам дисципліни в колективі;

підготовка матеріалів до проведення Загальних зборів особового складу, а також здійснення контролю за виконанням прийнятих рішень;

внесення пропозицій щодо поліпшення службової діяльності через удосконалення роботи з особовим складом як в цілому, так і з конкретними працівниками, а також щодо заохочення особового складу.

2.4. Ради зборів обираються в усіх органах і підрозділах цивільного захисту на Загальних зборах особового складу у складі п'яти (семи) працівників терміном на два роки.

2.5. До складу Ради зборів можуть бути обрані працівники, які прослужили в даному органі чи підрозділі цивільного захисту не менше одного року, позитивно характеризуються, мають організаторські здібності, позитивні досягнення в службовій діяльності та користуються авторитетом у колективі.

Членами Ради зборів обираються досвідчені, як правило, особи середнього та старшого начальницького складу, які представляють напрямки служби цивільного захисту.

Також до Ради зборів можуть бути обрані особи молодшого начальницького складу, які працюють в даному органі чи підрозділі цивільного захисту.

2.6. Загальні збори особового складу вважаються правомірними, якщо в них взяло участь більше половини від загальної кількості особового складу даного органу чи підрозділу цивільного захисту.

2.7. Вибори Ради зборів проводяться на Загальних зборах особового складу відкритим голосуванням, де кожному учаснику дано право внесення пропозицій про висунення кандидатів до її складу та їх відвід. Питання про відвід вирішується більшістю голосів. Вибраними до складу Ради зборів вважаються кандидати, які отримали найбільше число голосів при умові, що за них голосувало більше половини присутніх.

2.8. Члени Ради зборів на своєму першому засіданні обирають голову, його заступника та секретаря.

Прийняті рішення Загальних зборів особового складу про обрання членів Ради зборів та першого засідання Ради зборів про розподіл обов'язків між їх членами затверджується наказом керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

2.9. Голова Ради зборів органу чи підрозділу цивільного захисту автоматично є членом всіх постійних комісій даного органу чи підрозділу цивільного захисту (атестаційної, з житловопобутових питань, з охорони праці та інших).

2.10. Ради зборів, після закінчення терміну повноважень, звітують про свою діяльність на Загальних зборах особового складу.

Загальні збори особового складу мають право достроково відкликати членів Ради зборів, якщо вони не виправдовують виявлену їм довіру. Питання про відклик вирішується відкритим голосуванням. Обрання нових членів Ради зборів замість відкликаних або вибулих з інших причин проводиться в порядку, передбаченому пунктами 2.4-2.8 цього Положення.

2.11. Робота Ради зборів фіксується в журналі ведення протоколів засідань Ради зборів.

3.1. Загальні збори особового складу мають право розглядати питання про:

підведення підсумків роботи органу чи підрозділу цивільного захисту за звітний період;

стан виконання в органі чи підрозділі цивільного захисту вимог Настанови з організації соціально-гуманітарної роботи з рядовим і начальницьким складом та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту;

результати проведення роботи з особовим складом органу чи підрозділу цивільного захисту із заслуховуванням конкретних працівників;

хід наставництва над молодими працівниками із заслуховуванням їх звітів;

організацію роботи щодо поліпшення окремих напрямків службової діяльності органу чи підрозділу цивільного захисту;

вирішення соціальних та житлово-побутових проблем особового складу;

стан інформаційно-пропагандистського забезпечення, ведення Історичного формуляру, оформлення актової зали (кімнати по роботі з персоналом), кабінету психологічного розвантаження тощо;

взаємодію з ветеранською організацією щодо виховання молодих працівників;

несумлінне ставлення працівників до виконання своїх службових обов'язків;

порушення працівниками службової дисципліни та законності.

3.2. Загальні збори особового складу не мають право розглядати справи за вчинками, по яким ведеться слідство, винесено вирок суду або накладено дисциплінарне стягнення.

3.3. Загальні збори особового складу вносять пропозиції керівнику органу чи підрозділу цивільного захисту щодо поліпшення роботи з особовим складом, попередження порушень дисципліни, клопотання про заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності.

4.1. На розгляд Загальних зборів особового складу виносяться питання за пропозицією керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

Рішення про розгляд справи може бути прийнято керівником за власною ініціативою на підставі повідомлення державних органів, громадських організацій, громадян чи підпорядкованих йому керівників, наставників.

Службова перевірка здійснюється перед розглядом питання на Загальних зборах особового складу, після висновку остаточне рішення про розгляд приймається керівником.

4.2. Рішення Загальних зборів особового складу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх.

4.3. Загальні збори особового складу розглядають питання в термін до 10 днів з моменту затвердження висновку службового розслідування керівником органу чи підрозділу цивільного захисту.

Час та місце проведення Загальних зборів особового складу визначається керівником органу чи підрозділу цивільного захисту та завчасно оголошується особовому складу.

За узгодженням з керівником органу чи підрозділу цивільного захисту Радою зборів здійснюється персональний виклик на Загальні збори особового складу осіб, присутність яких необхідна при розгляді їх справи або визначена планом проведення Загальних зборів особового складу.

4.4. При розгляді окремих питань на Загальні збори особового складу можуть бути запрошені представники органів державної влади та управління, ветеранської організації, громадськості та засобів масової інформації.

4.5. Організація ведення Загальних зборів особового складу покладається на Раду зборів даного органу чи підрозділу цивільного захисту.

4.6. При розгляді питання щодо несумлінного ставлення особи середнього чи старшого начальницького складу до виконання своїх службових обов'язків, порушення нею дисципліни з подальшим персональним заслуховуванням проводяться не Загальні збори особового складу, а збори середнього та старшого начальницького складу, при цьому члени Ради зборів із числа молодшого начальницького складу в їх роботі участі не беруть.

4.7. Загальні збори особового складу розглядають питання в присутності особи, яка заслуховується. Головуючий доповідає присутнім про порядок розгляду питання, знайомить із результатами проведеної перевірки, визначає суть провини. Загальні збори особового складу заслуховують пояснення особи, яка допустила порушення, та розглядають всі необхідні матеріали. Присутні на зборах можуть, з дозволу головуючого, задавати питання і виступати по суті.

4.8. Загальні збори особового складу повинні враховувати характер провини, обставини, наслідки скоєного порушення, попередню поведінку та інші дані, які характеризують особу, що заслуховується.

4.9. Якщо при розгляді питань:

а) будуть виявлені обставини, які свідчать про необхідність притягнення працівника до кримінальної відповідальності - Загальні збори особового складу не виносять остаточного рішення по суті справи, а порушують перед керівником підрозділу клопотання про направлення матеріалів у слідчі органи;

б) буде встановлено, що інші працівники своєю поведінкою створювали умови для скоєння особою, що заслуховується, порушення або змирилися з його діями - Загальні збори особового складу порушують перед начальником підрозділу клопотання про вжиття до цих осіб необхідних заходів впливу;

в) виникає необхідність в одержанні будь-яких додаткових даних - Загальні збори особового складу не приймають рішення по суті провини і мають право поновити проведення зборів або перенести їх на інший, встановлений ними день упродовж одного місяця.

4.10. Хід проведення Загальних зборів особового складу протоколюється.

У протоколі викладається суть порушення, результати проведеного розслідування, послідовність розгляду, короткий зміст пояснень та виступів, а також заявлені клопотання.

У рішенні Загальних зборів особового складу зазначаються час і місце їх проведення, найменування органу чи підрозділу цивільного захисту, кількість присутніх на зборах працівників, дані про особу, стосовно якої розглядається питання, зміст, мотиви та умови скоєння порушення, ступінь провини та застосовані заходи громадського впливу, а також строк та порядок оскарження рішення.

Якщо хтось з особового складу не згоден з рішенням Загальних зборів особового складу, може висловити свою думку, яка не оголошується Загальними зборами особового складу, але долучається до матеріалів.

Протокол та прийняте рішення підписується головуючим і секретарем Загальних зборів особового складу.

4.11. Остаточно рішення Загальних зборів особового складу вступає в силу після його затвердження керівником органу чи підрозділу цивільного захисту, в якому проведені Загальні збори особового складу.

Керівник органу чи підрозділу цивільного захисту, в разі непогодження з рішенням Загальних зборів особового складу, вживає заходів впливу відповідно до Дисциплінарного статуту органів і підрозділів цивільного захисту.

4.12. Матеріали Загальних зборів особового складу вносяться до номенклатури справ органу чи підрозділу цивільного захисту та зберігаються впродовж двох років, після чого знищуються за актом.

5.1. Загальні збори особового складу, після розгляду порушення працівником, можуть винести рішення про застосування до нього одного із заходів громадського впливу:

оголосити громадське попередження;

оголосити громадський осуд;

порушити клопотання перед керівником органу чи підрозділу цивільного захисту про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності згідно із Дисциплінарним статутом органів і підрозділів цивільного захисту.

5.2. Загальні збори особового складу при розгляді справи можуть не застосовувати запропоновані заходи громадського впливу, а обмежитись обговоренням, якщо винний щиросердно розкаявся та приніс вибачення колективу.

5.3. При розгляді питань по заслуховуванню результатів проведення соціально-гуманітарної роботи з особовим складом та наставництва можуть бути прийняті рішення щодо позитивної оцінки їх діяльності із винесенням пропозицій про заохочення правами керівника органу чи підрозділу цивільного захисту, узагальнення досвіду, публікації в засобах масової інформації, фотографування на Дошку пошани тощо.

6.1. Рішення Загальних зборів особового складу може бути оскаржено особою, стосовно якої воно винесено, у термін 7 днів від дня винесення відповідного рішення. Скарга подається безпосередньо керівнику органу чи підрозділу цивільного захисту, в якому проведено Загальні збори особового складу.

6.2. Скарга повинна бути розглянута в термін до 7 днів, а за необхідності проведення додаткової перевірки - до 15 днів. Про прийняте рішення повідомляється заявник.

6.3. Якщо керівник органу чи підрозділу цивільного захисту встановив, що скарга обґрунтована і що рішення Загальних зборів особового складу є упередженим чи суперечить порядку розгляду, передбаченому даним Положенням, він відміняє його і направляє матеріали на повторний розгляд.

6.4. Рішення Загальних зборів особового складу про застосування заходів громадського впливу, вказаних у пункті 5.1 даного Положення, враховуються при вирішенні питань висунення, переміщення по службі, присвоєння чергових спеціальних звань та заохочення впродовж року. Якщо протягом цього терміну особа не скоїла нового порушення, застосований до неї захід впливу вважається знятим.

6.5. При зразковій поведінці та сумлінному ставленні до служби особи, що заслуховувалася, Загальні збори особового складу мають право зняти застосований захід громадського впливу до закінчення річного терміну. Остаточне рішення приймає керівник органу чи підрозділу цивільного захисту.

6.6. У разі переведення особи до іншого підрозділу керівництво та колектив його інформується про застосовані до неї заходи впливу письмово.

6.7. Дострокове зняття заходів впливу за новим місцем служби проводиться Загальними зборами особового складу на підставах, зазначених у пункті 6.5.