Про затвердження Настанови з організації соціально-гуманітарної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту

Примітки:

1. Соціальний паспорт органу (підрозділу) цивільного захисту ведеться у кожному органі та підрозділі цивільного захисту, вищому навчальному закладі та науково-дослідній установі, аварійно-рятувальному загоні, спеціалізованому формуванні, підприємстві та установі системи МНС. Територіальний орган управління МНС веде Соціальний паспорт на основі узагальнених даних, які надходять від його структурних підрозділів міськрайуправлінь та відділів з урахуванням працівників апарату.

2. Дані до соціального паспорта (зміни та доповнення) заносяться щомісяця (до 5 числа наступного місяця).

3. Форми N 6 та N 7 заповнюються згідно з даними житлових комісій.

4. До форми N 13 додатком 1 оформлюється список ветеранів первинної організації.

5. Картка соціального супроводу сім'ї працівника, який загинув (помер) при виконанні службових обов'язків (форма N 14) оформлюється окремо по кожній сім'ї.

1.1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення - це діяльність підрозділів роботи з особовим складом щодо впровадження гуманітарної політики держави в органах і підрозділах цивільного захисту через систему інформування та патріотичного виховання осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів МНС (далі - особовий склад).

1.2. Метою інформаційно-пропагандистського забезпечення роботи з особовим складом є формування та розвиток у них особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірності Присязі, почуття патріотизму, державного світогляду, високої духовної культури, засвоєння морально-етичних норм поведінки та психологічної готовності до виконання завдань за призначенням.

1.3. Робота щодо інформаційно-пропагандистського забезпечення безпосередньо реалізується через проведення з особовим складом:

занять з гуманітарної підготовки;

інформаційних заходів;

виховання засобами наочної агітації.

2.1. Вирішенню завдань з інформаційно-пропагандистського забезпечення сприяє гуманітарна підготовка, яка є предметом навчання особового складу в системі службової підготовки.

2.2. З метою забезпечення високої якості гуманітарної підготовки та підвищення її виховного впливу на особовий склад на кожний навчальний рік складаються тематичні плани гуманітарної підготовки з різними категоріями особового складу.

2.3. Заняття з гуманітарної підготовки проводяться в системі службової підготовки протягом навчального року в установлені керівниками органів і підрозділів цивільного захисту дні та години, відповідно до затверджених календарних планів гуманітарної підготовки.

Дозволяється використовувати до 20% годин тематичного плану гуманітарної підготовки для висвітлення тем, які визначаються профілем органу чи підрозділу цивільного захисту, його історією, традиціями та специфікою покладених завдань.

2.4. На Управління соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення та керівників органів та підрозділів цивільного захисту покладається загальне організаційне і методичне забезпечення гуманітарної підготовки, надання методичної допомоги, контроль за її станом.

2.5. На органи і підрозділи цивільного захисту покладається організація та проведення занять із гуманітарної підготовки.

2.6. Наказами керівників органів та підрозділів цивільного захисту затверджується порядок організації та проведення занять з гуманітарної підготовки на навчальний рік, де додатками визначаються навчальні групи, керівники груп та їх помічники, місця проведення занять, їх періодичність, календарні плани гуманітарної підготовки за категоріями слухачів, порядок підготовки керівників груп гуманітарної підготовки (тематика та терміни проведення інструктивно-методичних занять і зборів з ними), система контролю за якістю проведення занять, списки осіб, які звільнені від відвідування занять.

2.7. Керівниками груп гуманітарної підготовки призначаються особи із числа начальницького складу, які здатні творчо проводити заняття та забезпечувати якісне засвоєння слухачами навчальних планів. Для підготовки до занять їм надається не менше чотирьох годин службового часу на місяць.

2.8. Гуманітарна підготовка особового складу проводиться у складі груп, як правило, підрозділів (чергових варт), чисельність слухачів у яких не повинна перевищувати 30-ти осіб.

2.9. Періодичність проведення занять з гуманітарної підготовки:

з начальницьким складом - два рази на місяць по одній годині, із розрахунку 20 годин на навчальний рік;

з рядовим та молодшим начальницьким складом - чотири рази на місяць по одній годині, із розрахунку 40 годин на навчальний рік.

2.10. Головні зусилля гуманітарної підготовки зосереджуються на:

формуванні в особового складу почуття патріотизму та любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі, національної свідомості, вірності Присязі, особистої відповідальності за безпеку Української держави та її народу;

вивченні положень Конституції та законів України, статутів;

підвищенні рівня інформованості особового складу про суспільно-політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства, міжнародне становище та зовнішню політику держави, питання життєдіяльності МНС;

вивченні історії України та МНС, актуальних проблем розбудови Міністерства, вихованні поваги до традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;

формуванні у начальницького складу свідомої потреби в удосконаленні навичок, вмінь з організації та проведення соціально-гуманітарної роботи з підлеглими.

2.11. Основними методами проведення занять із гуманітарної підготовки з начальницьким складом є лекційно-семінарський; з рядовим та молодшим начальницьким складом - розповідь-бесіда.

У вступній частині кожного заняття з гуманітарної підготовки обов'язково проводиться інформування слухачів щодо суспільнополітичного, соціально-економічного стану в державі, міжнародного становища, правових питань, життєдіяльності МНС, стану дисципліни та роботи щодо її зміцнення.

Гуманітарна підготовка організовується і проводиться державною мовою з усіма категоріями особового складу. Навчання в системі гуманітарної підготовки є обов'язковим. Від відвідування занять дозволяється звільняти осіб, які заочно навчаються у навчальних закладах, ад'юнктурах, аспірантурах, докторантурах. Забороняється залучення особового складу на час проведення занять до виконання інших робіт.

2.12. Облік відвідування та успішності слухачів груп гуманітарної підготовки ведеться окремим розділом у журналі службової підготовки.

Поточний контроль знань начальницького складу здійснюється за результатами семінарських занять у січні та червні. Підсумкові оцінки особовому складу виставляються щомісяця на підставі отриманих оцінок за вивченими темами. Для поточного контролю знань слухачів дозволяється використовувати тестові методики в обсязі вивчених тем.

2.13. Під час інспектувань (перевірок) органів і підрозділів цивільного захисту рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряється у всіх категорій особового складу.

Оцінка керівникам груп гуманітарної підготовки виставляється з урахуванням рівня їх знань в обсязі тематичного плану гуманітарної підготовки і загальної оцінки групи.

Кількість груп гуманітарної підготовки, що підлягають перевірці, визначається планом інспектування (перевірки) залежно від загальної кількості груп гуманітарної підготовки, але не менше 10% від їх загальної кількості. В органах цивільного захисту обов'язковій перевірці підлягає група начальницького складу апарату управління. Групи, що представляються на інспектування (перевірку), повинні мати не менше 90% від свого списочного складу.

Під час інспектування (перевірки) навчального закладу перевірці підлягають 3-4 групи начальницького складу, у тому числі група керівного складу навчального закладу, та 2-3 групи рядового і молодшого начальницького складу.

В органах цивільного захисту оцінка кожній категорії особового складу виставляється, виходячи із середніх балів перевірених груп цієї категорії підпорядкованих підрозділів. Загальна оцінка з гуманітарної підготовки виводиться як середнє арифметичне оцінок усіх категорій слухачів. Вона не може бути вище оцінки гуманітарної підготовки начальницького складу. Оцінка підрозділу цивільного захисту виставляється аналогічно до органу цивільного захисту, виходячи із середніх оцінок усіх категорій особового складу.

3.1. Основними формами здійснення інформаційних заходів є:

інформування (інформаційна година);

тематична, цільова, колективна бесіди.

3.2. Інформування (інформаційна година) - це одна з обов'язкових та найбільш оперативних форм інформаційнопропагандистської роботи. Проводиться з метою ознайомлення особового складу з внутрішніми та міжнародними подіями, роз'яснення завдань, які стоять перед МНС, органами і підрозділами цивільного захисту, спрямування зусиль особового складу на їх якісне виконання.

3.2. Визначена в плані тематика інформування повинна відображати суть суспільно-політичного та соціально-економічного становища в державі, внутрішньої та зовнішньої політики України, задач МНС та органів і підрозділів цивільного захисту з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, а також найбільш значимі події, які відбулися в історії українського народу та в наш час.

3.3. Інформування можуть бути тематичними, присвяченими окремим подіям, загальними, правовими.

3.4. Тематичні інформування присвячені видатним подіям історичної спадщини української держави, діячам мистецтва, літератури чи театру, державним, релігійним та міжнародним святам, подіям, що відбуваються в країнах світу, державі. Проводиться, як правило, по одній окремій темі.

Підготовка до інформування починається із з'ясування суті теми, її важливості і місця в загальній системі виховання особового складу, змісту і кола питань, які вона охоплює.

При підготовці теми інформування (як і тематичної групової бесіди) здійснюється попереднє ознайомлення з джерелами, в яких міститься матеріал; складання певного плану і тез майбутнього виступу, добір додаткового фактичного матеріалу, прикладів, цифрових фактів, інших аргументів; обміркування порядку, логіки (викладення змісту теми; розрахунок часу).

Саме інформування починається з оголошення теми, показу її актуальності та злободенності. Викладення змісту теми має інформаційно-пояснювальний характер. В окремих випадках може використовуватися метод обговорення. Обов'язковим при інформуванні є використання політичної карти світу та адміністративної карти України, на яких демонструється регіон чи місце події, що висвітлюється.

Виступаючий має додержуватися таких вимог:

оперативно регулювати темп викладення;

адаптувати зміст матеріалу відповідно до рівня слухачів;

частіше вдаватися до необхідної і більш зрозумілої для особового складу аргументації, уважно стежити за слухачами і при необхідності, повторювати деякі положення теми.

Інформування може завершуватися або загальним висновком з теми, або визначенням завдань, які випливають з того, що було сказано під час викладення теми. Бажано також залишати 2-3 хвилини для відповідей на запитання.

3.5. На загальному інформуванні при розгляді суспільнополітичних і соціально-економічних тем у першу чергу подаються найбільш важливі події, які відбулися в житті країни (Укази Президента України, постанови Верховної Ради України, рішення Уряду) та пов'язуються із завданнями, які стоять перед МНС. Далі розглядаються події, які відбулися в ближньому та дальньому зарубіжжі, та дається їм оцінка. Бажано відзначити, в якій мірі розглянуті події впливають на виконання завдань органами і підрозділами цивільного захисту.

3.6. Зміст правового інформування передбачає доведення і визначення механізмів виконання особовим складом вимог державних законодавчих актів, що стосуються питань життєдіяльності МНС, наказів і розпоряджень з питань юридичної відповідальності, правопорядку і дисципліни.

Під час підготовки до правового інформування необхідно підібрати і уважно вивчити всі нормативно-правові акти, що стосуються питання, яке розглядається, а також проконсультуватися у юристів, інших посадових осіб. При викладенні матеріалу рекомендується демонструвати у надрукованому вигляді відповідні закони, розпорядження і накази, які згадуються під час інформування та вказати, де вони опубліковані.

3.7. Колективна бесіда допомагає оперативно реагувати на питання, що хвилюють особовий склад, безперервно впливати на їх свідомість. Разом з тим, бесіда є найбільш доступною формою агітації. Уміле її проведення дає можливість повно враховувати запити, побажання слухачів, їх індивідуальні особливості і тим самим досягти найбільшого соціального впливу.

Характерною ознакою бесіди є те, що в ній активну роль грають і той, хто її проводить, і слухачі. У ході бесіди задаються питання, робляться зауваження, висловлюються різні думки, що сприяє розвитку обговорення по суті питань. Провідна роль ведучого бесіду полягає в тому, щоб спрямувати цю розмову у необхідне русло, викликати слухачів на відвертий обмін думками, впевнено і аргументовано відповісти на поставлені запитання.

За допомогою бесід розвивається активність особового складу, пробуджується інтерес до питань життя країни. Важливим є те, що бесіда служить істотним джерелом інформації про стан справ у підрозділі, про настрої, потреби та запити особового складу.

3.8. Тематика бесід широка і різноманітна. Немає такої проблеми економічного чи морально-етичного характеру, якою б не цікавився особовий склад. Вміти швидко відгукуватись на його запити, правильно вибирати тему для розмови.

Бесіди з найбільш важливих і актуальних тем намічаються заздалегідь і включаються в план соціально-гуманітарної роботи. У бесіді не можна уникати складних, гострих питань. На них необхідно відповідати відверто, принципово, проявляти турботу про правильне розуміння особовим складом суті порушених питань. Недопустимим є прямий переказ загальновідомих істин.

Неодмінною вимогою до бесіди є її тісний зв'язок з життям, з конкретними завданнями, які вирішуються підрозділом. Це робить бесіду предметною і цілеспрямованою. Висока ефективність бесіди забезпечується в тому випадку, коли вона відзначається щирістю, невимушеністю, доброзичливістю і повагою до людей.

Проводяться бесіди, як правило, 2-3 рази на місяць керівним складом органу чи підрозділу цивільного захисту. Підготовка до бесіди складається, головним чином, з підбору і всебічного вивчення матеріалу за темою, складання планів бесіди, підбору і аналізу фактів, прикладів з життя органу чи підрозділу цивільного захисту.

Важливе значення має культура мови. При підготовці до бесіди заздалегідь обмірковується кожне слово, кожна фраза, щоб викласти матеріал доступно, ясно і живо, добитись глибокого засвоєння необхідних висновків. Надмірна завантаженість бесіди цитатами, цифрами, складними таблицями, діаграмами і схемами робить мову такою, що важко сприймається аудиторією.

У ході бесід, як правило, використовуються психологічні, мовні, смислові прийоми. Оволодіння цими прийомами значно полегшить проведення бесіди.

До психологічних прийомів належить вміння помічати і враховувати такі психологічні фактори, як нервове напруження аудиторії, її емоційний стан. Слід застосовувати особисті звернення (на ім'я, ім'я та по батькові, по прізвищу або по званню), актуалізацію особистого досвіду з минулих ситуацій, звернення за порадою. Суттєвою є відвертість постановки питань, прийом "стимулювання уявлення" та багато іншого.

До мовних прийомів слід віднести інтонацію, збільшення фраз, надання їм значущості, чіткості, зміна ритму мови, точність, карбованість мови, логічну загостреність, підвищену доведеність та простоту, гру аналогіями тощо. Ефективним є використання підтексту бесіди, що розгортається.

Важливе значення в бесіді має також заключна частина. У ній підсумовується, узагальнюється все сказане, чітко сказане, чітко і ясно формулюються висновки.

4.1. Наочна агітація є важливою складовою частиною соціальногуманітарної роботи і має мету формування високих професійних та особистісних якостей, виховання морально та професійно підготовленого, дисциплінованого і мужнього особового складу, який може непохитно переносити високі фізичні, моральні та психологічні навантаження, чітко орієнтуватися у стресових ситуаціях, долати труднощі служби.

4.2. Наочна агітація розроблюється та оформлюється з урахуванням вимог положень Конституції України, чинного законодавством України, нормативних актів МНС та цього Положення.

4.3. Завданнями наочної агітації є:

виховання особового складу у дусі патріотизму, вірності Присязі, службовому обов'язку, відданості Українському народові, національним традиціям;

виховання високих морально-етичних, естетичних, професійних та кращих загальнолюдських якостей;

формування високого рівня правової культури, поваги до Закону, службової і виконавської дисципліни, прагнення до вдосконалення професійної майстерності та підвищення ефективності службової діяльності;

формування у особового складу психологічних якостей, які відповідають сучасним вимогам переходу до нової моделі служби цивільного захисту, основаної на принципах партнерства і соціальної допомоги, ділового співробітництва працівників цивільного захисту з населенням та громадськими інститутами.

4.4. Основними нормативними актами, положення яких повинні бути висвітлені під час розробки та оформлення наочної агітації в органах і підрозділах цивільного захисту, є: Конституція України;

Закон України "Про правові засади цивільного захисту";

Закону України "Про мови";

Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";

Присяга особового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;

Наказ МНС від 24.01.2005 N 40 "Про затвердження Концепції соціального і гуманітарного розвитку Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій";

Настанова щодо організації соціально-гуманітарної роботи з рядовим і начальницьким складом та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту.

4.5. При оформленні наочної агітації можуть використовуватися також інші нормативні акти МНС, що регламентують проведення соціально-гуманітарної роботи.

4.6. Наочна агітація в органах і підрозділах цивільного захисту повинна бути державною, змістовною, ідейною, переконливою, оперативною, злободенною, дійовою та пов'язаною із завданнями, які виконуються.

4.7. В органах і підрозділах цивільного захисту обов'язково оформлюється наочна агітація на території, у холах будівель, актових залах (кімнатах по роботі з персоналом), навчальних класах та караульних приміщеннях.

4.8. На території (фасаді будівлі) органу чи підрозділу цивільного захисту оформлюється:

два флагштоки з піднятими Державним прапором та прапором МНС (висота флагштока не менше 6 метрів), флагштоки встановлюються один від одного на відстані 2-2,5 метра;

девіз МНС "Запобігти, врятувати, допомогти";

емблема МНС (50 см на 50 см) на стулках в'їзних воріт та пожежного депо;

гасла, які висловлюють гордість за службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

4.9. У холі будівлі органу чи підрозділу цивільного захисту розміщується:

символіка МНС;

Дошка Пошани кращих працівників (з кольоровими фотографіями та невеликим описом їх заслуг);

стенд "Опалені війною" (фотографії працівників - учасників бойових дій в Афганістані);

стенд "Країну собою заслоняючи" (фотографії працівників - ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС);

стенд "Вони захищали Вітчизну" (фотографії ветеранів - учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні);

куточок Пам'яті працівників, які загинули під час виконання службових обов'язків (якщо такі є);

стенд з витягами положень Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (принципи діяльності та основні задачі);

інформація щодо керівного складу МНС, ГУ МНС та органу і підрозділу цивільного захисту (посада, спеціальне звання, ім'я та по батькові, дні тижня та години прийому громадян, номер кабінету).

4.10. В актових залах (кімнатах по роботі з персоналом) органу чи підрозділу цивільного захисту оформлюються наступні стенди:

основна стіна:

стенд з Гербом, Прапором та Гімном України, витяги з Конституції України про державний суверенітет, територію, мову, громадянство;

стенд з портретом Президента України, присяга Президента;

друга стіна:

стенд з історії державності в Україні, в тому числі історія виникнення Київської Русі, українське козацтво, національновизвольна боротьба українського народу, Україна в 20-30 роки та роки Другої світової війни, Чорнобильська трагедія;

карта України, населення, його склад, досягнення промисловості та сільського господарства;

третя стіна:

витяг із Положення про МНС України Закону України "Про правові засади цивільного захисту", Дисциплінарного статуту органів і підрозділів цивільного захисту;

текст Присяги особового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

стенд "Спортивне життя колективу";

четверта стіна:

стенд з історії створення та становлення органу чи підрозділу цивільного захисту;

висвітлення кращих традицій пожежної охорони, органів та підрозділів МНС;

фотоматеріали щодо роботи особового складу з ліквідації надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж, рятування людей, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків із зазначенням кращих працівників та їх особистого внеску;

фотографії керівників (від першого до теперішнього) органу (підрозділу) з короткими біографічними довідками.

4.11. У навчальному класі органу (підрозділу) цивільного захисту оформлюються стенди:

етапи становлення незалежності України;

життєвий шлях та літературно-публіцистична діяльність Т.Г.Шевченка;

Закон України "Про правові засади цивільного захисту" (витяги) ;

фотографія Міністра та керівництва МНС з короткими біографічними даними;

підсумки діяльності органу (підрозділу) за минулий рік;

розклад занять зі службової та гуманітарної підготовки з різними категоріями особового складу на поточний місяць;

основні форми та методи навчання і виховання особового складу;

заходи безпеки, основні напрямки збереження життя і здоров'я персоналу;

витяги із Закону України "Про боротьбу з корупцією", Кримінального кодексу України;

бібліотека (художня література українських письменників, література з історії України, підбірка законодавчих актів України стосовно сфери діяльності МНС);

підшивки газет, журналів.

4.12. У караульних приміщеннях органу (підрозділу) цивільного захисту оформлюються стенди розміром 75 см на 90 см:

стенд "Ветерани завжди в нашому строю":

стінна газета (назва "Ратник", "На бойовому посту", "Тривога" тощо);

"Бойові листки змін (караулів)";

фотогазета про будні підрозділу (служба, навчання, господарчі роботи, дозвілля);

витяг з Історичного формуляру;

позитивні приклади несення служби;

фотографії кращих фахівців служби за категоріями;

графік відпусток;

інформація про роботу Загальних зборів;

інформація щодо проведеної роботи з наставництва над молодими працівниками;

інформаційна дошка для оголошень та повідомлень особовому складу;

телевізор (магнітофон, музичний центр, DVD) з графіком їх роботи.

4.13. Наочна агітація в органах і підрозділах цивільного захисту (стенди, інформаційні дошки, малюнки, фотографії) розробляється та оформляється винятково українською мовою, на високому художньому та естетичному рівнях, із залученням до цієї роботи відповідних фахівців.

Естетичне та привабливе оформлення наочної агітації є фактором підтримання зразкового порядку та гордості особового складу за службу в органах і підрозділах цивільного захисту, налаштування його на зразкове виконання завдань за призначенням.

4.14. Стан наочної агітації та її вплив на виховання особового складу розглядається щокварталу під час підведення підсумків проведеної соціально-гуманітарної роботи та висвітлюється у відповідних оглядах.

1.1. Ветеранські організації органів і підрозділів цивільного захисту (далі - ветеранські організації) є громадськими організаціями, що об'єднують на добровільних засадах всі категорії ветеранів та пенсіонерів МНС, а також членів їх сімей для вирішення соціальних, матеріально-побутових, економічних, медичних, екологічних та інших спільних інтересів, участі у реалізації Концепції соціального і гуманітарного розвитку Міністерства, формуванні професіоналізму молодих працівників та проведення патріотичного виховання рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особовий склад).

1.2. Діяльність ветеранських організацій здійснюється у тісній взаємодії з керівництвом органів і підрозділів цивільного захисту, а також шляхом співробітництва з державними органами, професійними спілками, громадськими, благодійними, екологічними організаціями та фондами.

1.3. Членами ветеранської організації МНС можуть бути всі категорії ветеранів та пенсіонерів державної пожежної охорони, військ цивільної оборони та інших рятувальних підрозділів Міністерства, які беруть активну участь у діяльності ветеранської організації, а також члени їх сімей.

Прийом до ветеранської організації проводиться на підставі поданої заяви.

Ветеранські організації є самостійними у проведенні своєї діяльності. Вони не залежать у своїй діяльності від політичних партій і релігійних організацій.

2.1. Територіальні органи управління (підрозділи) цивільного захисту організовують та проводять заходи щодо тісної співпраці з ветеранськими організаціями за наступними напрямками:

сприяння у вирішенні поданих до органів і підрозділів цивільного захисту пропозицій з питань покращання соціальноправового, медичного та матеріально-побутового забезпечення членів ветеранської організації;

спільне обговорення та надання методичної і організаційної допомоги у підготовці зауважень і пропозицій до проектів Законів та інших нормативно-правових актів з питань соціального захисту ветеранів, відповідно до чинного законодавства України;

залучення ветеранів МНС до роботи в атестаційних комісіях, загальних Зборах, громадських радах, для участі в проведенні окремих тем занять зі службової підготовки, суддівства оглядівконкурсів професійної майстерності, загальних зборах з підведення підсумків службової діяльності за навчальний рік, тематичних вечорах та інших заходах;

проведення соціального супроводу членів ветеранських організацій для подолання їх життєвих труднощів, підвищення їх соціального статусу та своєчасного надання відповідної допомоги;

взаємодія з експертно-діагностичними, лікувальними та реабілітаційними центрами, органами охорони здоров'я і юридичними органами для надання медичної та правової допомоги членам ветеранської організації;

здійснення благодійних акцій;

участь в організації і проведенні заходів щодо роз'яснення проблем ветеранів. Сприяння у раціональному працевлаштуванні ветеранів, реалізації їх прав на працю;

організація та проведення урочистих культурно-масових заходів до знаменних дат і подій із запрошенням ветеранів;

залучення ветеранів до проведення заходів із особовим складом щодо його виховання на кращих традиціях пожежної охорони та цивільної оборони, конкретних прикладах гасіння пожеж та рятування людей, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків;

участь у забезпеченні роботи музеїв та куточків історії пожежної охорони та цивільної оборони. Сприяння у веденні Історичних формулярів підрозділів;

залучення ветеранів до роботи з молодими працівниками як помічників наставників з метою закріплення їх на службі, прищеплення поваги до Закону та професії пожежного-рятувальника; сприяння у забезпеченні Рад ветеранів службовими приміщеннями, канцелярським та офісним обладнанням, комп'ютерами та засобами зв'язку;

проведення постійних робочих зустрічей з помічниками начальників по роботі з ветеранами на громадських засадах щодо вирішення поточних питань роботи ветеранських організацій; проведення щорічних оглядів роботи ветеранських організацій, приурочивши їх до Міжнародного дня людей похилого віку (1 жовтня), з урахуванням їх внеску в громадське життя колективів цивільного захисту;

систематичне заохочення ветеранів за активну участь у громадському житті колективів органів і підрозділів системи МНС, проведення наставництва і професійного становлення молодих працівників;

забезпечення вшанування в урочистій обстановці працівників органів цивільного захисту при виході на пенсію, а також при врученні посвідчень і нагрудних знаків "Ветеран служби цивільного захисту";

організація взаємодії з телевізійними каналами щодо участі в тематичних передачах з висвітлення проблем життєдіяльності ветеранів та можливих шляхів їх розв'язання, питань діяльності державних органів стосовно підвищення соціальної захищеності цієї категорії громадян;

започаткування у відомчих друкованих виданнях МНС рубрик: "Досвід ветеранів на службі сьогодення" та "Турбота про ветеранів".

2.2. Стан роботи з ветеранами щоквартально розглядається на оперативних нарадах при начальниках ГУ (У) МНС України в областях із запрошенням активу Рад ветеранів, на яких напрацьовуються конкретні заходи щодо поліпшення роботи ветеранських організацій з виховання молодих працівників, надання допомоги ветеранам, які її потребують.

3.1. Ветеранські організації можуть об'єднуватися в регіональні за територіальним принципом організації (АР Крим, обласні, міст Києва та Севастополя) чи Асоціацію, при цьому набувають статусу первинних.

3.2. Ветеранські організації можуть бути колективним членом Асоціації ветеранів Міністерства та інших громадських організацій.

3.3. Первинні ветеранські організації можуть набувати права юридичних осіб шляхом реєстрації в місцевих органах державної виконавчої влади (у цьому разі вони в своїй діяльності керуються власними статутами, які приймаються їх вищими керівними органами).

3.4. У тому випадку, коли первинні ветеранські організації Асоціації в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі не набувають статусу юридичної особи, вони зобов'язані легалізуватися шляхом повідомлення у місцевих органах виконавчої влади.

3.5. Діяльність ветеранської організації може бути припинена шляхом реорганізації (злиття, об'єднання, розділу) або ліквідації.

1.1. Індивідуальна виховна робота з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту (далі - особовий склад) - це систематичний, цілеспрямований педагогічний вплив на конкретну особу, метою якого є виховання підготовленого, висококваліфікованого, морально загартованого, дисциплінованого, пильного і мужнього працівника, який може стійко переносити високі фізичні та моральні навантаження, психологічні стреси, долати труднощі служби. Проведення індивідуальної роботи з особовим складом передбачає систему виховних заходів, які проводяться з урахуванням індивідуальних особливостей працівника і спрямовані на формування в нього необхідних умінь і навичок, високих професійних і особистих якостей.

1.2. Індивідуальна виховна робота з особовим складом здійснюється відповідно до вимог Конституції України Закону України "Про правові засади цивільного захисту", інших законів України, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України та МНС України, Настанови щодо організації соціально-гуманітарної роботи з особами рядового і начальницького складу та працівниками органів і підрозділів цивільного захисту, цим Положенням.

1.3. Індивідуальна виховна робота з особовим складом здійснюється:

1.3.1. Керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства, органів і підрозділів цивільного захисту - з безпосередньо підпорядкованим особовим складом та відповідно до функціональних обов'язків.

1.3.2. Працівниками органів і підрозділів цивільного захисту по роботі з персоналом - відповідно до функціональних обов'язків.

1.3.3. Наставниками - відносно закріплених молодих працівників.

1.3.4. Громадськими організаціями, створеними в органах і підрозділах цивільного захисту відповідно до чинного законодавства.

1.4. Психологічне супроводження індивідуальної виховної роботи з особовим складом проводиться фахівцями служби психологічного забезпечення.

1.5. Загальне керівництво, організація та відповідальність за проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом покладається на керівника органу чи підрозділу цивільного захисту.

Основними принципами проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом є:

2.1. Науковість.

2.2. Законність.

2.3. Послідовність та комплексність.

2.4. Здійснення педагогічного впливу на основі вивчення індивідуальних психологічних особливостей особового складу.

2.5. Повсякденна вимогливість та повага до кожного підлеглого.

2.6. Поєднання індивідуального та колективного впливу на особистість.

2.7. Дотримання поміркованості у критиці та спирання на позитивні якості підлеглого.

2.8. Цілеспрямованість у досягненні конкретних завдань виховання.

2.9. Своєчасне реагування на відхилення в поведінці підлеглих у різних ситуаціях.

Основними завданнями індивідуальної виховної роботи з особовим складом є:

3.1. Виховання у дусі патріотизму, відданості Українському народу, його традиціям.

3.2. Прищеплення шляхом диференційованого підходу високих професійних, фізичних, морально-етичних, естетичних та загальнолюдських якостей.

3.3. Формування високої правової культури, дисциплінованості, прагнення набути високого рівня професійної майстерності.

3.4. Забезпечення якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків, піднесення ефективності їх службової діяльності та боєздатності шляхом цілеспрямованого використання науково обґрунтованих форм і методів роботи з людьми.

Методами проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом є способи впливу суб'єктів на свідомість, волю та почуття особового складу з метою формування у них високих моральних та професійних якостей.

Індивідуальна виховна робота з особовим складом передбачає такі основні методи:

4.1. Діагностична бесіда - особисте спілкування з підлеглим з метою залучення його до співробітництва та отримання певної інформації про його особистість. При вмілому проведенні бесіди можна виявити особисті переживання підлеглого, його оцінку стану справ у колективі, ставлення до найближчого оточення та керівників. Як підсумок, визначається своєрідний "діагноз", на основі якого і буде здійснюватись подальша індивідуальна робота з конкретною особою.