Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)

На виконання пункту 3.2 Заходів щодо забезпечення виконання у 2000 році завдань, передбачених Посланням Президента України до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2000 N 747 "Про підсумки економічного та соціального розвитку за І квартал 2000 року", Основних положень (Концепції) ціноутворення у будівництві, схвалених Кабінетом Міністрів України (доручення від 22.03.99 N 24132/31), і доручення Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 N 13544/12 та з метою створення умов для впровадження напрацьованих ринкових методів визначення вартості будівництва, спрямованих на спрощення механізму ціноутворення, встановлення прозорості складових вартості будівельної продукції, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних будівельних організацій,

1. Затвердити розроблені Науково-виробничою фірмою "Інпроект" та схвалені рішенням колегії Держбуду України від 5 липня 2000 року N 36 Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) і ввести в дію з 1 жовтня 2000 року.

2. Управлінню реформування ціноутворення, методології експертизи та контролю вартості будівництва (Губень П.І.) забезпечити доведення Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) до заінтересованих організацій.

Видання та розповсюдження зазначених Правил покласти на Науково-виробничу фірму "Інпроект".

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Комітету Беркуту А.В.

Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування* і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способи здійснення будівництва.

Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.

Положення цього розділу встановлюють:

- основні завдання кошторисного нормування і правила ціноутворення в будівництві;

- види кошторисних нормативних документів*;

- вимоги до кошторисних нормативів;

- систему ціноутворення в будівництві;

- порядок розроблення, узгодження та затвердження кошторисних нормативів.

Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.

Кошторисні нормативи - це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.

Інвесторська кошторисна документація - це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Документи, які деталізують основні правила і положення, що містяться в кошторисних нормативах класу "Д" відповідно до Класифікації нормативних документів України в галузі будівництва, можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних вказівок, посібників та інших матеріалів, що також використовуються при визначенні вартості будівництва.

1.1 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КОШТОРИСНОГО НОРМУВАННЯ І ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ

1.1.1 Основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві є:

- забезпечення через систему ціноутворення в будівництві визначення вартості будівництва на всіх стадіях інвестування;

- підвищення ефективності капітальних вкладень, забезпечення економії фінансових та інших ресурсів, впровадження досягнень науки, техніки, передового вітчизняного і закордонного досвіду в будівельному виробництві, застосування нових матеріалів, виробів і конструкцій, організаційних заходів тощо.

1.2 ВИДИ КОШТОРИСНИХ НОРМАТИВІВ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СИСТЕМИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ, ТА ЦАРИНА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

1.2.1 Кошторисні нормативи поділяються на такі види:

- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

- відомчі кошторисні нормативи;

- кошторисні нормативи для окремих будов;

- індивідуальні кошторисні норми.

Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" кошторисні нормативи належать до класу "Д".

1.2.2 Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

1.2.3 До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.

Відомчі кошторисні нормативи обов'язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердили ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов'язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.

Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх.

1.2.4 Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з Держбудом України.

1.2.5 Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об'єкта) за даним проектом.

Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 21.

При розробці зазначених норм із залученням коштів державного бюджету експертиза цих норм здійснюється обов'язково. Якщо розробка таких норм здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, рішення щодо їх експертизи приймається інвестором.

1.2.6 Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.

1.2.6.1 До елементних кошторисних нормативів належать:

- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (РЕКН) (ДБН Д.2.2-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування (РЕКНМУ) (ДБН Д.2.3-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000);

- ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи (РЕКНрв) (ДБН Д.2.5-2001);

- ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи (РЕКНпн) (ДБН Д.2.6-2000);

- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (РКНЕМ) (ДБН Д.2.7-2000).

1.2.6.2 До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми (УРКН):

- на будівлі і споруди в цілому;

- на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

1.3 ВИМОГИ ДО КОШТОРИСНИХ НОРМАТИВІВ

1.3.1 Кошторисні нормативи повинні відповідати тільки вимогам, що мають прямий стосунок до визначення вартості будівництва. Вони повинні:

- відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;

- бути технічно й економічно обгрунтованими, забезпечуючи оптимальні витрати необхідних ресурсів, раціональне використання довкілля;

- враховувати досягнення будівельної техніки і передовий досвід, стимулюючи науково-технічний прогрес у будівництві;

- мати максимальну простоту і зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання електронно-обчислювальної техніки та інших засобів автоматизації.

1.3.2 Вихідними даними для розроблення кошторисних нормативів є:

- найбільш раціональні технічні рішення в проектах;

- технологія будівельного виробництва і будівельні машини та механізми, що відповідають останнім досягненням науково-технічного прогресу;

- чинні стандарти на матеріали, вироби і конструкції, а також устаткування.

1.3.3 Дія кошторисних нормативів зберігається протягом періоду між переходами на нові кошторисні норми. Перехід на нові кошторисні норми обумовлюється змінами у сфері організації будівництва, економічної політики держави і супроводжується переробкою всієї системи кошторисних нормативів.

1.3.4 Кошторисною нормою називається сукупність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), встановлена на прийнятий вимірювач будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій, виражена, як правило, у натуральних (фізичних) величинах або у відносній формі (у вигляді коефіцієнтів).

Склад і кількість ресурсів у кошторисних нормах повинні відповідати останнім досягненням в галузі технології й організації будівельного виробництва, сучасному рівню технічного оснащення будівельних і монтажних організацій, відбивати накопичений у будівництві досвід, а також прогресивні проектні рішення, матеріали, вироби і конструкції.

Головна функція кошторисних норм - визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт, як основи для наступного переходу до вартісних показників.

1.3.4.1 У кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.

1.3.4.2 Кошторисні норми призначені для:

- визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні будівництва;

- визначення прямих витрат у вартості будівництва;

- розрахунків за обсяги виконаних робіт;

- розроблення укрупнених ресурсних показників по конструктивних елементах і видах робіт на функціональну одиницю виміру.

Кошторисні нормативи можуть також використовуватися при розробленні поточних одиничних розцінок, визначенні тривалості робіт, складанні технологічної документації (ПОБ, ПВР тощо), встановленні норм списання матеріалів.

1.3.4.3 У необхідних випадках кошторисні нормативи можуть бути використані для економічної оцінки і порівняння окремих проектних рішень, а також для аналізу структурних змін капітальних вкладень.

1.3.5 Кошторисними нормами передбачено виконання робіт у звичайних умовах, не ускладнених зовнішніми факторами*. При виконанні робіт в умовах, що їх ускладнюють, наприклад, загазованість, розташування поблизу діючого устаткування, обмежені умови складування матеріалів тощо, - до кошторисних норм застосовуються коефіцієнти, наведені в загальних положеннях відповідних нормативів.

Коефіцієнти до нормативних показників, наведені в окремих збірниках кошторисних норм, не застосовуються до норм інших збірників кошторисних норм, за винятком випадків, обумовлених у технічних частинах відповідних збірників.

1.3.6 Параметри окремих величин (довжина, діаметр, площа тощо), наведені в таблицях кошторисних норм з характеристикою "до", слід обчислювати, включаючи зазначену межу.

1.3.7 У кошторисних нормах наводиться середній розряд роботи, який використовується при визначенні заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також ланки робітників, зайнятих на роботах з доставки, монтажу, демонтажу і на керуванні, обслуговуванні та ремонті (надалі - "керування та обслуговування") будівельних машин і механізмів.

1.4 СИСТЕМА ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ

1.4.1 Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не за нормами, а розрахунково.

До таких витрат належать:

- загальновиробничі витрати;

- кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період просто неба при температурі зовнішнього повітря більш ніж +27 град. C;

- інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані із здійсненням будівництва;

- витрати на утримання служби замовника* і авторський нагляд;

- підготовка експлуатаційних кадрів;

- проектні та вишукувальні роботи;

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій**;

- кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.

1.4.2 Ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.

Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.

Правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні:

- трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведено у технічних частинах до норм та Вказівках щодо застосування норм;

- прямих витрат у вартості будівництва - наведено в розділі 3.

1.4.3 Кошторисні норми трудомісткості робіт, виконуваних робітниками-будівельниками, монтажниками, і середні розряди робіт, наведені в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн, розрахункові показники трудомісткості з перевезення грунту і будівельного сміття та розрахункова трудомісткість будівельно-монтажних робіт, що виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, та поточна вартість людино-години відповідного розряду є нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної заробітної плати робітників-будівельників, монтажників та працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах.

Правила визначення кошторисної заробітної плати робітників-будівельників і монтажників викладено в розділі 3.

1.4.4 Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, у тому числі заробітної плати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні цих машин, є:

- кошторисні норми часу роботи будівельних машин і механізмів, наведені в ресурсних елементних кошторисних нормах;

- кошторисні норми ресурсів, необхідних для їх роботи, наведені в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів;

- поточні ціни машино-години, що розраховуються на підставі ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин і механізмів.

Правила визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів викладено в розділі 3.

1.4.5 Кошторисні норми витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, наведені в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, і поточні ціни на них є нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на матеріальні ресурси.

Правила визначення вартості матеріальних ресурсів викладено в розділі 3.

1.4.6 Нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної трудомісткості будівництва є сума кошторисної нормативної трудомісткості робіт, наведеної в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ, що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів*, розрахункової трудомісткості при перевезенні грунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів, та розрахункових трудовитрат працівників, заробітна плата яких передбачається в загальновиробничих витратах, коштах на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, коштах на сезонні (зимові та літні) подорожчання вартості будівельно-монтажних робіт.

Зазначена кошторисна трудомісткість будівництва передбачає виконання робіт у звичайних умовах при плюсовій температурі зовнішнього повітря, але не більш ніж +27 град. C в літній період просто неба, і помірному вітрі (швидкістю до 10 м/с).

1.4.7 Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат можуть також служити поточні одиничні розцінки на будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи, складені на основі РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ, а також поточних цін на матеріали, вироби і конструкції, машино-години будівельних машин і механізмів і поточної вартості людино-години відповідного розряду.

1.4.8 Норми, що застосовуються для визначення прямих витрат, передбачають витрати ресурсів при виконанні будівельно-монтажних робіт в умовах плюсової температури зовнішнього повітря, але не більш ніж +27 град. C в літній період просто неба, і помірного вітру.

Правила розрахунку додаткових витрат, пов'язаних з виконанням будівельних і монтажних робіт при температурі зовнішнього повітря нижче нуля і сильному вітрі (швидкістю більше 10 м/с), або в літній період просто неба більш ніж +27 град. C, наведено в розділі 3.

1.4.9 У кошторисній документації на будівництво вартість устаткування зазначається окремо стосовно вартості будівельних і монтажних робіт. У розділі 3 наведено правила визначення кошторисної вартості устаткування і порядок включення до інвесторської кошторисної документації будов коштів, необхідних для придбання устаткування.

1.4.10 Основні правила і положення з визначення кошторисної вартості будівництва, якими необхідно керуватися при складанні інвесторської кошторисної документації, і принципи визначення ціни пропозиції претендента на виконання робіт та уточнення вартісних показників при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт наведено в розділі 3.

1.5 ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, УЗГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСНИХ НОРМАТИВІВ

1.5.1 Розроблення, узгодження та затвердження кошторисних нормативів здійснюються:

- по загальнодержавних - Держбудом України;

- по відомчих та окремих будовах - відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади з експертизою та погодженням Держбуду України;

- по індивідуальних - згідно з положеннями п. 1.2.5.

1.5.2 Проекти кошторисних нормативів, що готуються до затвердження, розглядаються в такому порядку.

1.5.2.1 Розгляд проектів кошторисних нормативів провадиться за участю відповідальних представників організацій-складачів цих нормативів.

1.5.2.2 Проекти відомчих кошторисних нормативів і кошторисних нормативів для окремих будов затверджуються і розглядаються в порядку, встановленому органами, що їх затверджують.

1.5.3 Кошторисні нормативи повинні затверджуватися рішенням (постановою, наказом тощо) органу, що їх затверджує.

1.5.4 Порядок розроблення, побудови, викладення та оформлення ресурсних елементних кошторисних нормативів (загальнодержавних, відомчих, для окремих будов, індивідуальних) і доповнень до них повинен відповідати вимогам Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.5-93) і ДБН А.1.1-2-93 "Порядок розроблення, вимоги до побудови, викладення та оформлення нормативних документів".

1.5.5 Інформація про затверджені Держбудом України кошторисні нормативи і про внесені в них зміни, а також про доповнення до збірників кошторисних нормативів здійснюється Держбудом України шляхом щорічного опублікування Переліку чинних нормативних кошторисних документів, затверджених Держбудом України.

У цьому розділі наведено основні правила складання інвесторської кошторисної документації, які передбачають:

- елементи будівництва;

- види інвесторської кошторисної документації;

- склад інвесторської кошторисної документації;

- порядок складання:

* локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них;

* об'єктних кошторисів;

* локальних та об'єктних кошторисних розрахунків;

* кошторисних розрахунків на окремі види витрат;

* зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва;

* зведення витрат;

* відомостей кошторисної вартості об'єктів, що входять до пускового комплексу;

- основні правила складання розрахунків вартості будівництва;

- додаткові вимоги до розроблення кошторисної документації на реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд;

- загальні правила оформлення інвесторської кошторисної документації.

2.1 ЕЛЕМЕНТИ БУДІВНИЦТВА

Форми кошторисної документації дозволяють складати її в певній послідовності, поступово переходячи від дрібних до більш крупних елементів будівництва, що являють собою вид робіт (витрат): об'єкт - пусковий комплекс - черга будівництва - будівництво (будова) в цілому.

2.1.1 Об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї. На будівництво об'єкта має бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об'єктний кошторис або об'єктний кошторисний розрахунок).

При будівництві підприємств, виробничих або житлово-цивільних комплексів окремими об'єктами, що входять до складу будови, є зовнішні мережі з обслуговувальними та допоміжними спорудами на них (водопостачання, каналізація, теплофікація, газифікація, енергопостачання тощо), під'їзні колії, внутрішньозаводські або внутрішньоквартальні дороги, інші загальномайданчикові роботи.

Якщо на будівельному майданчику за проектом зводиться тільки один об'єкт основного призначення, без будівництва підсобних та допоміжних об'єктів (наприклад: у промисловості - будівля цеху основного призначення; на транспорті - будівля залізничного вокзалу; у житлово-цивільному будівництві - житловий будинок, театр, будинок школи тощо), то поняття об'єкта будівництва збігається з поняттям будови.

2.1.2 Пусковим комплексом є сукупність об'єктів (або їх частин) основного виробничого, допоміжного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного та складського господарств, зв'язку, інженерних комунікацій, очисних споруд, благоустрою, охорони довкілля від забруднення та інших об'єктів, що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в обсязі, передбаченому проектною документацією для даного пускового комплексу; умови праці, що відповідають чинним нормам.

2.1.3 Чергою будівництва є визначена проектною документацією сукупність об'єктів виробничого призначення (або їх частин), введення в дію яких забезпечує випуск продукції або надання послуг та безпечну експлуатацію цих об'єктів. Вона може складатися з одного або кількох пускових комплексів.

2.1.4 Будовою є сукупність будівель та споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (розрахунком вартості будівництва) або, у відповідних випадках, із зведенням витрат і на які у встановленому порядку затверджується окремий титул будови.

2.2 ВИДИ ІНВЕСТОРСЬКОЇ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Для визначення кошторисної вартості будівництва проектованих підприємств, будівель, споруд або їх черг складається інвесторська кошторисна документація таких видів:

2.2.1 Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах на підставі обсягів, що визначилися при розробленні робочої документації (робочих креслень).

2.2.2 Локальні кошторисні розрахунки складаються також на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загальномайданчикових роботах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначилися і підлягають уточненню.

2.2.3 Об'єктні кошториси об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисів.

2.2.4 Об'єктні кошторисні розрахунки об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.

2.2.5 Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються у тих випадках, коли необхідно визначити, як правило, в цілому по будові кошти, необхідні для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами (наприклад: компенсації в зв'язку з вилученням земель під забудову; витрати, пов'язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими рішеннями, отриманням архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, експертних висновків тощо).

2.2.6 Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд (або їх черг) складаються на основі об'єктних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

2.2.7 Зведення витрат - це кошторисний документ, що об'єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва.

Зведення витрат складається у випадках, коли одночасно з будівництвом виробничих об'єктів передбачається будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії, профтехучилищ, профілакторіїв, об'єктів підсобного сільського господарства та побутового обслуговування населення, міського наземного пасажирського транспорту, доріг, шляхопроводів та подібних інженерних споруд, а також об'єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок коштів на виробниче будівництво.

Зведенням витрат також можуть об'єднуватися два та більше зведених кошторисних розрахунки вартості будівництва невиробничого призначення.

2.2.8 Відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять у пусковий комплекс, складається у тому випадку, коли здійснення будівництва та введення в експлуатацію підприємства, будівлі або споруди передбачається окремими пусковими комплексами. Ця відомість містить у собі кошторисну вартість об'єктів, загальномайданчикових робіт та витрат, що входять до складу пускового комплексу.

2.2.9 Відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів та робіт з охорони довкілля складається у тому випадку, коли при будівництві підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснення заходів щодо охорони довкілля. При цьому у відомості, як правило, зберігається нумерація об'єктів та робіт, прийнята у зведеному кошторисному розрахунку. До відомості включається тільки вартість об'єктів та робіт, що безпосередньо стосуються природоохоронних заходів.

2.2.10 При проектуванні будов, будівництво яких намічається здійснювати по чергах, складаються: розрахунок загальної вартості будівництва (зведення витрат); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва першої черги; розрахунки вартості будівництва наступних черг; об'єктні розрахунки вартості.

2.2.10.1 Розрахунок вартості будівництва на повний розвиток входить до складу проекту на будівництво першої черги і містить у собі дані із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва першої черги та розрахунків вартості будівництва наступних черг.

2.2.10.2 Розрахунок вартості будівництва на наступну чергу складається на підставі даних з об'єктних розрахунків вартості.

2.2.10.3 Об'єктний розрахунок вартості складається на кожний з об'єктів, що намічається до будівництва у складі наступних черг.

2.3 СКЛАД ІНВЕСТОРСЬКОЇ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадійності проектно-кошторисної документації, що розробляється, та технічної складності об'єкта.

2.3.1 У складі проекту розробляються:

- зведення витрат (за необхідності);

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (розрахунок вартості будівництва);

- об'єктні та локальні кошторисні розрахунки;

- кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

- кошториси на проектні та вишукувальні роботи.

2.3.2 У складі робочого проекту розробляються:

- зведення витрат (за необхідності);

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

- об'єктні та локальні кошторисні розрахунки (за необхідності - див. пункт 2.6.1б);

- об'єктні та локальні кошториси;

- відомості ресурсів до локальних кошторисів;

- кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

- кошториси на проектні та вишукувальні роботи.

2.3.3 У складі робочої документації розробляються:

- об'єктні та локальні кошториси;

- відомості ресурсів до локальних кошторисів.

2.3.4 При розробленні передпроектної документації (техніко-економічні обгрунтування інвестицій і ескізні проекти) визначається розрахункова вартість будівництва і складаються локальні, об'єктні розрахунки та зведений розрахунок вартості будівництва. Зазначені розрахунки складаються за відповідними формами кошторисної документації. При цьому склад інвесторської кошторисної документації може бути скороченим у порівнянні зі стадією проект за умови забезпечення достовірності визначення вартості будівництва.

2.3.5 Одночасно в складі кошторисної документації розробляються відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять до пускового комплексу (якщо відповідно до завдання на проектування виділяються пускові комплекси), та відомість кошторисної вартості об'єктів і робіт з охорони довкілля (за наявності відповідної документації). При проектуванні підприємств та споруд, будівництво яких намічається здійснювати по чергах, у складі кошторисної документації додатково розробляються розрахунки, наведені у пункті 2.2.10.

2.3.6 До інвесторської кошторисної документації в складі проекту (робочого проекту), що затверджується, додається пояснювальна записка, в якій повинні бути наведені:

- посилання на територіальний район, де розташоване будівництво;

- відомості про те, з якого року введено норми, та про ціни, в яких складено інвесторську кошторисну документацію;

- обгрунтування для складання розрахунків інших витрат;

- розміри кошторисного прибутку;

- посилання на документи, відповідно до яких розробляється інвесторська кошторисна документація;

- розрахунок розподілу коштів по напрямках капітальних вкладень (для житлово-цивільного будівництва).

За необхідності наводяться інші відомості про порядок визначення кошторисної вартості, характерні для даної будови (наявність об'єктів загального користування, документів про включення коштів на будівництво спільних об'єктів пропорційно до потреб в їх послугах тощо).

2.4 ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЛОКАЛЬНИХ КОШТОРИСІВ ТА ВІДОМОСТЕЙ РЕСУРСІВ ДО НИХ

2.4.1 Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в додатках Д, Е.

2.4.2 Відомості ресурсів до локальних кошторисів складаються за формами, наведеними в додатку Ж.

2.4.3 При складанні локальних кошторисів застосовуються:

- Ресурсні елементні кошторисні норми України;

- Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

- Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

- поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

- поточні ціни машино-години;

- поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

- поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;

- Правила визначення загальновиробничих та адміністративних витрат.

2.4.4 На конструкції і роботи, які передбачаються в проекті (робочому проекті), за відсутності для них нормативів в чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм організація, яка складає інвесторську кошторисну документацію, розробляє відповідні індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми, котрі затверджуються в складі проекту (робочого проекту), за формою, наведеною в додатку К.

2.4.5 Відомості ресурсів до локальних кошторисів містять дані, визначені на обсяг робіт, передбачених кошторисом, щодо трудомісткості та середнього розряду робіт, нормативної потреби в матеріально-технічних ресурсах у фізичних одиницях виміру, а також вартість одиниці виміру трудових і матеріально-технічних ресурсів, прийняту в кошторисі.

До локальних кошторисів на придбання устаткування відомість ресурсів не розробляється.

2.4.6 Стосовно особливостей окремих видів будівництва, спеціалізації підрядних будівельних і монтажних організацій, структури проектної документації локальні кошториси складаються:

а) по будівлях та спорудах:

на будівельні, спеціальні будівельні роботи, монтаж металоконструкцій, внутрішні санітарно-технічні роботи (водопровід, каналізація, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря тощо), внутрішнє електроосвітлення, монтаж електросилових установок, технологічних трубопроводів, монтаж і придбання устаткування (включаючи монтаж металоконструкцій, пов'язаних зі встановленням устаткування в проектне положення), контрольно-вимірювальні прилади (КВП) і автоматику, слабкострумові пристрої (зв'язок, сигналізація тощо), автоматизовану систему управління, промисловий зв'язок, фундаменти під устаткування, спеціальні основи, обмуровування та ізоляцію устаткування і трубопроводів, хімічні захисні покриття, канали, промислові печі та труби, гідромеханізовані, гірничопрохідницькі, гірничорозкривні та інші роботи, придбання приладдя, виробничого та господарського інвентарю, меблів та на інші роботи;

б) по загальномайданчикових роботах:

на вертикальне планування, улаштування інженерних мереж, під'їзних і міжцехових колій та доріг, благоустрій і озеленення території, малі архітектурні форми тощо.

Порядок розподілу робіт по локальних кошторисах має також забезпечувати можливість одержання кошторисної вартості пускових комплексів, технологічних вузлів та етапів робіт, виділених у проекті організації будівництва, і кошторисної вартості робіт та витрат з реконструкції діючих цехів та об'єктів, що передбачається в проектній документації на розширення діючих підприємств.

2.4.7 У складі локальних кошторисів окремі конструктивні елементи будівлі (споруди), види робіт та пристроїв, як правило, групуються в розділи.

Порядок розташування робіт у локальних кошторисах та їх групування в розділи мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт і враховувати специфічні особливості окремих видів будівництва.

Виходячи зі згаданих принципів групування, локальний кошторис на:

- "будівельні роботи" може мати розділи: земляні роботи; фундаменти; стіни; каркас; перекриття; балкони та лоджії; перегородки; сходові марші та площадки; підлоги; дах і покрівля; віконні заповнення і балконні двері; дверні заповнення; внутрішнє опорядження; зовнішнє опорядження; вбудовані меблі; інші роботи; інші розділи;

- "спеціальні будівельні роботи" може мати розділи: фундаменти під устаткування; спеціальні основи; канали і приямки; обмурування, футерування та ізоляція; хімічні захисні покриття тощо;

- "внутрішні санітарно-технічні роботи" може мати розділи: водопровід; каналізація; опалення; вентиляція та кондиціонування повітря тощо;

- "монтаж устаткування" може мати розділи: монтаж технологічного устаткування; технологічні трубопроводи; металеві конструкції (пов'язані зі встановленням устаткування) тощо.

Крім того, при складанні локальних кошторисів, як правило, слід виділяти в окремі розділи роботи, що належать до: підземної частини будівлі (розділ А); надземної частини будівлі (розділ Б).

2.4.8 Припускається складання на один і той самий вид робіт двох і більше локальних кошторисів при проектуванні складних будівель та споруд, при розробленні технічної документації для будівництва кількома проектними організаціями, а також при формуванні кошторисної вартості по пускових комплексах.

2.4.9 Кошторисна вартість робіт на будівництві житлових будинків, перші (цокольні) і підвальні поверхи яких призначаються для розміщення магазинів, підприємств громадського харчування та культурно-побутового обслуговування (включаючи книгарні, аптеки тощо), а також житлових будинків з прибудованими до них (для розміщення вказаних підприємств) приміщеннями визначається локальними кошторисами, що складаються окремо для житлової та нежитлової частин будинку.

2.4.10 Віднесення витрат до житлової та нежитлової частин будинку здійснюється в такому порядку:

2.4.10.1 До кошторисної вартості кожної з цих частин будинку (житлової та нежитлової) поряд з витратами на улаштування основних конструктивних елементів та на виконання робіт, що стосуються їх безпосередньо (стіни, перегородки, заповнення віконних і дверних отворів, підлоги, санітарно-технічні та електротехнічні пристрої, опоряджувальні роботи тощо), включаються також відповідні частки спільних для цих частин будинку витрат на виконання робіт нульового циклу (земляні роботи, фундаменти, стіни і перекриття над технічними підпідлоговими просторами та підвалами) і на улаштування даху в розмірах, пропорційних будівельним обсягам житлової та нежитлової (тільки вбудованої) частин будинку. Витрати на виконання робіт нульового циклу і на улаштування дахів і покриття по прибудованих до житлових будинків приміщеннях для вказаних підприємств зараховують цілком до кошторисної вартості будівництва нежитлової частини будинку.

2.4.10.2 Витрати з улаштування конструктивних елементів та устаткування, що забезпечують можливість експлуатації будинку (сходові клітки, технічні поверхи, ліфтові шахти, ліфти тощо), розподіляються між частинами будівлі виходячи зі ступеня використання цих елементів при експлуатації житлової та нежитлової частини будинку.

2.4.10.3 Витрати на технологічне устаткування вбудованих приміщень, господарський інвентар і пристосування для експлуатаційних потреб підприємств включаються до окремого кошторису і цілком зараховуються до кошторисної вартості нежитлових приміщень.

2.4.10.4 Загальна кошторисна вартість будівництва житлового будинку з вбудованими, вбудовано-прибудованими або прибудованими приміщеннями визначається як сума вартості його житлової та нежитлової частин.

2.4.11 У тих випадках, коли відповідно до проектних даних здійснюється розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев'яних тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого намічається одержання конструкцій, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться попутне будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення (перенесення) будівель і споруд та інших робіт довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів. Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою "Зворотні суми" і визначаються на підставі номенклатури і кількості конструкцій, матеріалів і виробів, що одержуються для подальшого використання*. Вартість таких конструкцій, матеріалів і виробів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням усередненого коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, при неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франко-кар'єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу, тощо).

У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується.

2.4.12 При використанні устаткування, яке значиться в основних фондах і намічається до демонтажу та перенесення в будівлю, що будується (реконструюється), в межах діючого підприємства, яке розширюється, реконструюється або технічно переоснащується, в локальних кошторисах передбачаються тільки кошти на демонтаж і повторний монтаж цього устаткування, а балансова вартість самого устаткування позначається довідково за підсумком кошторису.

2.5 ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ОБ'ЄКТНИХ КОШТОРИСІВ

2.5.1 Об'єктні кошториси складаються в поточному рівні за формою, наведеною в додатку Г, на об'єкти в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт та витрат по відповідних графах кошторисної вартості "будівельних робіт", "монтажних робіт", "устаткування, меблів та інвентарю", "інших витрат".

В об'єктних кошторисах за даними локальних кошторисів позначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.

2.5.2 Якщо вартість об'єкта може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об'єктний кошторис не складається. У цьому випадку роль об'єктного кошторису виконує локальний кошторис.

При збігу понять "об'єкта" і "будови" до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включаються також дані з таких локальних кошторисів.

2.5.3 У випадку, передбаченому пунктом 2.4.8, коли на один і той самий вид робіт складаються два або більше локальних кошториси, усі ці кошториси об'єднуються в об'єктному кошторисі до одного рядка під спільною назвою.

2.5.4 У об'єктному кошторисі по рядках та в підсумку наводяться показники одиничної вартості на 1 куб. м об'єму, 1 кв. м площі будівель та споруд, 1 пог. м довжини мереж тощо.

2.5.5 За підсумком об'єктного кошторису довідково позначаються зворотні суми, які є підсумком зворотних сум, визначених в усіх локальних кошторисах, що відносяться до цього об'єкта.

2.5.6 При розміщенні в житлових будівлях вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень підприємств (організацій) торгівлі, громадського харчування і комунально-побутового обслуговування об'єктні кошториси складаються окремо для житлових будівель та для вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень підприємств (організацій). Розподіл вартості спільних конструкцій та пристроїв між житловою частиною будинку та вбудованим, вбудовано-прибудованим або прибудованим приміщенням для підприємства (організації) провадиться відповідно до викладеного в пункті 2.4.10.

Припускається також складання одного спільного об'єктного кошторису, але з виділенням за його підсумком вартості житлової частини будівлі та вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень.

2.6 ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ТА ОБ'ЄКТНИХ КОШТОРИСНИХ РОЗРАХУНКІВ

2.6.1 Локальні та об'єктні кошторисні розрахунки розробляються замість локальних та об'єктних кошторисів у тих випадках, коли:

а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначилися і підлягають уточненню при розробленні робочої документації (робочих креслень);

б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва (окремі види робіт і конструктивні елементи підводної частини гідротехнічних споруд, будівель і споруд експериментального будівництва, будівель і споруд, що реконструюються, технологічної частини об'єктів з новими видами виробництва, днопоглиблювальні і гірничопрохідницькі роботи тощо). При цьому на підставі уточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об'єктний (локальний) виконавчий кошторис.