ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
Л И С Т
| 10.01.2006 N 14-22-12/8 |
Всеукраїнській молодіжній
організації
"Молодь проти корупції"
вул. Лютеранська, 27/29,
м. Київ, 01024
Держкомзем України розглянув ваш лист від 16.11.2005 N 19к-16/11, що надійшов на адресу Комітету від народного депутата України А. А. Полііта, щодо роз'яснень деяких питань земельного законодавства та повідомляє.
Питання 1. Яким чином слід оформляти право користування земельною ділянкою під автомобільною стоянкою та на які органи покладено такі функції? Якщо організації не належать до державної та комунальної власності, то в якому розмірі слід сплачувати орендну плату за таку земельну ділянку в 2005 році?
Відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до частин першої та другої статті 93 цього ж Кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно із статтею 39 вказаного Кодексу використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Відповідно до пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Зважаючи на викладене, зацікавлена у відведенні земельної ділянки під розміщення автостоянки особа має звернутись з відповідним клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі переоформлення або продовження строку права користування земельною ділянкою із різних причин юридична особа також має звернутись з відповідним клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з частинами першою та другою статті 125 цього Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі врегульовано Інструкцією, яка затверджена наказом Держкомзему від 04.05.99 N 43, що зареєстрований в Мін'юсті 04.06.99 за N 354/3647.
Використання землі згідно Закону України "Про плату за землю" в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно частин другої та четвертої статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Орендна плата за землі державної та комунальної власності не повинна бути нижче земельного податку та більше 10 відсотків від нормативної грошової оцінки. Отже, орендна плата за використання земельної ділянки сплачується на підставі договору оренди, укладеного між відповідного особою та розпорядником земель державної чи комунальної власності.
Питання 2. Чи повинно садівницьке товариство сплачувати податок на землю, якщо всі земельні ділянки приватизовані?
Згідно частин першої, четвертої та шостої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про плату за землю" власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Отже, у разі приватизації усіх земельних ділянок садівницького товариства - їх члени - сплачують земельний податок самостійно, а садівниче товариство, як юридична особа, сплачує земельний податок лише за земельні ділянки загального користування.
| Заступник Голови Комітету | В.В.Жмуцький |
