Щодо проведення додаткового лабораторного аналізу

При вирішенні цього питання слід розглядати два випадки.

1. Відповідно до статті 2 Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляд земельного податку або орендної плати. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Отже, якщо власник сертифіката на право на земельну частку (пай) відповідно до норм статей 22 та 23 Земельного кодексу України отримав державний акт на право приватної власності на землю (тобто є власником конкретної земельної ділянки), то він повинен сплачувати земельний податок. І в даному випадку, якщо земельна ділянка надана в оренду, то власник земельної ділянки сплачує земельний податок, а орендар - орендну плату.

2. У разі, якщо земельна частка (пай) надана в оренду на підставах сертифіката на право на земельну частку (пай).

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю) з власниками цих часток (паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

На виконання вищезгаданого Указу наказом Держкомзему від 17 січня 2000 року N 5 затверджена Типова форма договору оренди земельної частки (паю), зареєстрованого в Мін'юсті України 23.02.2000 року N 101. Відповідно до частини 8 пункту 2.2 Договору земельний податок за орендовану земельну частку (пай) сплачується орендарем у встановлений законодавством термін. Це пояснюється тим, що власник сертифіката на право на земельну частку (пай) ще не є власником земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, власник сертифіката на право на земельну частку (пай) до визначення меж земельної ділянки в натурі та одержання документа, що посвідчує право власності на землю, не є платником земельного податку. За земельну частку (пай), надану в оренду на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), земельний податок та орендну плату сплачує орендар.

Що стосується сільськогосподарських підприємств, які взяли в оренду у власників землі (є державний акт на право приватної власності на землю і є платником земельного податку), то при сплаті ними сільськогосподарського фіксованого податку, в який включений і земельний податок, має місце подвійне оподаткування. В ситуації, що склалася з оподаткуванням земель, взятих в оренду, на доручення Кабінету Міністрів України Держкомзем надав пропозиції Державній податковій адміністрації (лист Держкомзему від 20.10.2000 N 14-13-4/4106) щодо внесення доповнень до статей 3 і 4 Закону України від 17 грудня 1998 року N 320 "Про фіксований сільськогосподарський податок" стосовно виключення земельного податку із фіксованого сільськогосподарського податку при його нарахуванні з площ сільськогосподарських угідь, що орендуються.