ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Н А К А З
| 04.04.2005 N 90 |
Щодо удосконалення організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Держводгоспу України
З огляду на важливе значення подальшого удосконалення бухгалтерського обліку в підвищенні ефективності раціонального, ощадливого використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, керуючись Положенням про Державний комітет України по водному господарству, затвердженим Указом Президента України від 14.07.2000 N 898,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити схвалене рішенням колегії Держводгоспу України (протокол засідання від 29.03.2005 N 6 ) Положення про головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України (додається).
2. Начальнику управління бухгалтерського обліку та звітності Л.Гапоненко забезпечити доведення цього Положення до відома керівників структурних підрозділів апарату Комітету, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України.
3. Керівникам водогосподарських підприємств, установ і організацій:
3.1. Взяти для керівництва в роботі Положення про головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України.
3.2. У місячний строк привести відповідно до вимог цього Положення установчі документи та посадові інструкції головних бухгалтерів підприємств, установ і організацій та до 1 червня 2005 року надіслати на адресу Держводгоспу України вичерпну інформацію про виконання цього наказу.
3.3. Вжити заходів щодо забезпечення суворого порядку приймання, зберігання і витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інструментів, інших матеріальних цінностей, обмежити число посадових осіб, що мають право підпису документів на видачу грошових коштів та матеріальних цінностей.
Переліки таких осіб і види матеріальних цінностей повинні визначатися керівниками підприємств, установ і організацій за узгодженням з головними бухгалтерами.
3.4. На підприємствах, установах і організаціях здійснити заходи щодо ремонту, реконструкції існуючих, а в необхідних випадках будівництво нових складських приміщень; оснастити склади, цехи, виробничі ділянки необхідними ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою й іншими контрольними пристосуваннями.
Визначити відповідно до чинного законодавства України міри відповідальності завідувачів складів і інших посадових осіб за правильність приймання, зберігання і відпуску матеріальних цінностей.
3.5. Впровадити ефективні форми попереднього і поточного контролю за дотриманням кожним працівником підприємств, установ, організацій встановлених норм витрати сировини, матеріалів, палива, електроенергії, нормативів використання устаткування й інструментів, а також за виконанням завдань з економії матеріальних ресурсів.
Ужити заходів щодо підвищення вірогідності оперативного обліку руху деталей, вузлів і напівфабрикатів у виробництві. Не допускати витрати матеріальних цінностей понад установлені норми.
3.6. Підвищити персональну відповідальність працівників підприємств, установ, організацій за правильність оформлення первинної документації щодо здійснення господарських операцій на підприємствах, в установах, організаціях.
4. Начальнику Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю М.Яцюку забезпечити розміщення цього Положення на офіційному веб-сайті Комітету, а ректору Державного інституту управління та економіки водних ресурсів Л.Каленіченку опублікування його у часописі "Водне господарство України".
5. Начальнику управління бухгалтерського обліку та звітності Л.Гапоненко за результатами проведення контрольних заходів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України, надавати пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, що допускають порушення положень цього наказу та Положення про головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України, відповідно до чинного законодавства України.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Комітету В.Лелявського.
| Голова Комітету | В.Сташук |
Додаток
до наказу Держводгоспу
України
04.04.2005 N 90
СХВАЛЕНО
Рішення колегії Держводгоспу
України
(протокол засідання
від 29 березня 2005 р. N 6)
ПОЛОЖЕННЯ
про головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України
1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Кримінального кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу законів України про працю, національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, та поширюється на головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводгоспу України (далі - підприємства), які здійснюють ведення бухгалтерського та податкового обліку (далі - обліку) і складають фінансову, бухгалтерську, податкову та статистичну звітність (далі - звітність), а також на головних бухгалтерів централізованих бухгалтерій цих підприємств.
1.2. Головний бухгалтер підприємства підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, а з питань ведення обліку і складання звітності, порядку і методики здійснення контролю - начальнику управління бухгалтерського обліку та контролю Комітету.
1.3. Бухгалтерські служби підприємств, очолювані головними бухгалтерами, є їх самостійними структурними підрозділами (службами) і не повинні входити до складу іншого підрозділу (служби), за винятком тих випадків, коли бухгалтерія належить до складу фінансово-економічної служби підприємства, а головний бухгалтер підприємства є керівником цієї служби.
1.4. Головні бухгалтери підприємства забезпечують ведення обліку на підприємстві відповідно до вимог чинного законодавства України і здійснюють контроль за раціональним, ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням державної власності.
1.5. Встановити, що прийняття на роботу та звільнення із займаної посади головного бухгалтера підприємства здійснювати після попереднього погодження (проходження співбесіди) із заступником Голови Комітету, на якого покладені функціональні повноваження щодо управління об'єктами державної власності, та начальником управління бухгалтерського обліку та звітності Комітету.
Співбесіда з кандидатом на заміщення посади головного бухгалтера підприємства проводиться з метою з'ясування досвіду, рівня фахової підготовки, організаторських здібностей, відповідності посаді, а у разі звільнення - з'ясування причин та обставин прийнятого працівником рішення.
На посаду головного бухгалтера підприємства призначаються особи, які відповідають вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.02.98 N 24, а саме:
- мають повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст);
- мають післядипломну освіту в галузі управління;
- стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.
1.6. Приймання і передача справ при призначенні і звільненні головного бухгалтера підприємства оформляються Актом приймання і передачі справ довільної форми після проведення аудиторської перевірки стану обліку і звітності. Копія Акта приймання і передачі справ та акта аудиторської перевірки направляється до управління бухгалтерського обліку та звітності Комітету.
У необхідних випадках приймання і передача справ головним бухгалтером підприємства проводиться за участю представника Комітету.
1.7. На головного бухгалтера підприємства не можуть бути покладені обов'язки, пов'язані з безпосередньою матеріальною відповідальністю за грошові кошти, бланки суворої звітності і матеріальні цінності підприємства.
Йому забороняється безпосередньо одержувати за будь-якими документами грошові кошти, бланки суворої звітності і матеріальні цінності для потреб підприємства.
1.8. На час відсутності головного бухгалтера підприємства (відрядження, відпустка, хвороба і т.п.) права й обов'язки головного бухгалтера переходять до його заступника, а за відсутності останнього - до іншої особи за відповідним наказом керівника підприємства та згоди особи, на яку покладається виконання обов'язків головного бухгалтера підприємства.
2. Обов'язки головного бухгалтера підприємства
2.1. Головний бухгалтер підприємства здійснює ведення обліку на основі встановлених чинним законодавством України правил його ведення і зобов'язаний:
- забезпечити дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад обліку, складання і подання у встановлені строки звітності;
- організувати контроль за відображенням на рахунках обліку всіх господарських операцій;
- брати участь у роботі юридичних служб щодо оформлення матеріалів, пов'язаних із розкраданням або нестачею грошових коштів, матеріальних цінностей та відшкодуванням втрат від розкрадання, нестачі, псування активів підприємства, а в разі необхідності забезпечити контроль за передачею в належних випадках цих матеріалів у судові і слідчі органи, а за відсутності юридичних служб безпосереднє здійснення цих функцій;
- використовувати сучасні засоби механізації й автоматизації обліково-обчислювальних робіт, прогресивні форми і методи обліку;
- обліковувати кошти, товарно-матеріальні цінності і основні засоби, що надходять, а також своєчасно відображати в обліку операції, пов'язані з їхнім рухом;
- проводити своєчасний та достовірний облік витрат виробництва, виконання кошторисів, реалізації продукції, виконання будівельно-монтажних та інших робіт, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт і послуг;
- здійснювати достовірний облік результатів фінансово-господарської діяльності підприємства;
- забезпечувати правильне нарахування і своєчасне перерахування платежів до Державного бюджету України, внесків та зборів на державне соціальне страхування; погашення кредиторської заборгованості у встановлені терміни;
- здійснювати перевірку організації, ведення обліку, складання звітності у виробничих (структурних) одиницях підприємства, а також у виробництвах і господарствах, філіях, виділених на окремий баланс, своєчасний інструктаж працівників з питань ведення обліку, здійснення контролю та економічного аналізу, складання звітності;
- забезпечувати своєчасне та достовірне складання звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, представлення її у встановлений термін відповідним органам;
- здійснювати (разом з іншими підрозділами і службами) економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за даними обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, попередження втрат і непродуктивних витрат;
- забезпечувати активну участь працівників бухгалтерії в розробці і здійсненні заходів, спрямованих на дотримання державної дисципліни і зміцнення господарського розрахунку;
- проводити своєчасне проведення разом з іншими підрозділами і службами у виробничих (структурних) одиницях підприємства, а також у виробництвах і господарствах, філіях, виділених на окремий баланс, контрольних заходів (перевірок, ревізій) і підготовку пропозицій поліпшення їхньої роботи;
- забезпечувати збереження бухгалтерських документів, оформлення і передачу їх у встановленому порядку в архів.
2.2. Головний бухгалтер підприємства разом з керівниками відповідних підрозділів і служб зобов'язаний ретельно контролювати:
- дотримання встановлених правил оформлення приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей;
- правильність витрат фонду заробітної плати, суворе дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни;
- дотримання встановлених правил проведення інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, інших статей балансу підприємства;
- стягнення у встановлений термін дебіторської і погашення кредиторської заборгованості, дотримання платіжної дисципліни;
- законність списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості й інших втрат підприємства.
2.3. За наявності в складі підприємства фінансово-економічної служби на головного бухгалтера підприємства покладаються обов'язки з обліку фінансових, розрахункових та кредитних операцій і здійснення контролю за законністю, своєчасністю і правильністю оформлення цих операцій.
2.4. Головний бухгалтер підприємства зобов'язаний брати активну участь у підготовці заходів, що попереджують утворення нестач і незаконних витрат коштів та товарно-матеріальних цінностей, порушення чинного фінансового і господарського законодавства України.
У випадку виявлення незаконних дій посадових осіб (приписки, використання засобів не за призначенням, а також інші порушення або зловживання) головний бухгалтер підприємства доповідає про це керівнику підприємства для вжиття заходів.
У разі неприйняття керівником підприємства протягом двох днів заходів щодо усунення цих порушень головний бухгалтер підприємства зобов'язаний відразу ж повідомити в письмовій формі про факти таких порушень начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Комітету.
2.5. Документи, що є підставою для приймання та видачі коштів і товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні і розрахункові зобов'язання підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, на це уповноваженими.
Надання права підписання документів цим особам повинно бути оформлено наказом керівника підприємства відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88.
Документи без підпису керівника та головного бухгалтера підприємства чи особи, на це уповноваженої, вважаються недійсними і не повинні прийматися до виконання матеріально відповідальними особами та працівниками бухгалтерії цього підприємства.
2.6. Головному бухгалтеру підприємства забороняється приймати до виконання й оформлення документи по операціях, що суперечать чинному законодавству України та встановленому порядку приймання, збереження і витрати грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.
У випадку одержання від керівника підприємства розпорядження зробити такі дії головний бухгалтер підприємства, не приводячи його у виконання, у письмовій формі звертає увагу керівника на незаконність даного ним розпорядження.
При одержанні від керівника підприємства повторного письмового розпорядження (наказу) головний бухгалтер підприємства виконує його.
Усю повноту відповідальності за незаконність зробленої операції несе керівник підприємства.
Однак головний бухгалтер підприємства зобов'язаний відразу ж повідомити в письмовій формі про цей факт начальника управління бухгалтерського обліку та звітності Комітету.
При одержанні такого повідомлення Держводгосп України терміново розглядає його і приймає відповідне рішення, про що в триденний термін сповіщає керівника підприємства.
Розбіжності у вирішенні фінансових питань між головним бухгалтером і керівником підприємства вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
3. Права головного бухгалтера підприємства
3.1. Головний бухгалтер підприємства встановлює службові обов'язки для підлеглих йому працівників для того, щоб кожен працівник знав коло своїх обов'язків і ніс відповідальність за їх виконання. Працівники інших підрозділів і служб, зайняті бухгалтерським обліком, з питань ведення обліку і складання звітності підпорядковуються головному бухгалтеру підприємства.
3.2. Вимоги головного бухгалтера підприємства в частині порядку оформлення операцій і представлення в бухгалтерію необхідних документів і зведень є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.
За невиконання чи порушення вказівок головного бухгалтера підприємства, що випливають зі здійснення покладених на нього обов'язків, винні можуть позбавлятися за наказом керівника підприємства премій цілком чи частково, а в необхідних випадках притягатися до відповідальності у встановленому чинним законодавством України порядку.
Підрозділи і служби підприємства:
- несуть повну відповідальність за законність вчинених операцій і правильність їх оформлення;
- зобов'язані вчасно передавати в бухгалтерію необхідні для обліку і контролю документи, накази, а також договори, правочини (угоди), кошториси, нормативи й інші матеріали.
За несвоєчасне, недоброякісне оформлення і складання цих документів, затримку передачі їх для відображення в обліку і звітності, за недостовірність у документах даних, а також за складання документів, що відображають незаконні операції, відповідальність несуть посадові особи, що склали і підписали ці документи.
Списки посадових осіб, на яких покладаються обов'язки щодо складання первинних документів і яким надається право їхнього підпису, узгоджуються з головним бухгалтером підприємства.
3.3. Призначення, звільнення та переміщення матеріально відповідальних осіб (касирів, завідувачів складами й інших) проводиться наказом керівника підприємства за узгодженням з головним бухгалтером підприємства.
3.4. Договори та правочини (угоди), що укладаються підприємством на одержання чи відпуск товарно-матеріальних цінностей та на виконання робіт і послуг, а також накази про встановлення працівникам посадових окладів, надбавок до заробітної плати і про преміювання попередньо розглядаються і візуються головним бухгалтером підприємства.
3.5. Головний бухгалтер підприємства має право:
- вимагати від керівників відділів та інших підрозділів і служб, а в необхідних випадках і від керівника підприємства вжиття заходів щодо підвищення ефективності використання державних засобів, до посилення збереження державної власності, забезпечення правильного ведення обліку і здійснення контролю, зокрема:
- переглядати норми витрат сировини, матеріалів, витрат на оплату праці й інших норм;
- поліпшувати складське і вагомірне господарство, створити належну організацію приймання і збереження сировини, матеріалів та інших цінностей, підвищувати обґрунтованість відпуску цих цінностей для потреб виробництва, обслуговування і керування;
- вживати заходів щодо поліпшення контролю за правильністю застосування норм і нормативів, організації правильного первинного обліку вироблення продукції та руху деталей і напівфабрикатів, організації кількісного (натурального) обліку використання сировини і матеріалів у цехах, на виробничих ділянках тощо;
- перевіряти в структурних підрозділах і службах підприємства дотримання встановленого порядку приймання, оприбуткування, збереження та витрат грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей;
- готувати пропозиції про зниження розмірів премій чи позбавлення премій керівників відділів та інших підрозділів і служб, а також інших працівників, що не забезпечують виконання встановлених правил оформлення первинної документації, ведення первинного обліку й інших вимог з організації та ведення обліку і здійснення контролю;
3.6. Держводгосп України зобов'язаний сприяти головним бухгалтерам підприємств виконувати свої службові обов'язки і надавати допомогу у використанні прав, передбачених цим Положенням.
Особи, які переслідують головного бухгалтера підприємства за виконання обов'язків і використання прав, наданих цим Положенням, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
3.7. Головний бухгалтер підприємства несе відповідальність у випадках:
- неправильного ведення обліку, що призвело до занедбаності в обліку і перекручення звітності;
- прийняття до виконання й оформлення документів з операцій, що суперечать установленому чинним законодавством України порядку приймання, оприбуткування, збереження і витрати грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей;
- несвоєчасної і неправильної звірки операцій з розрахункового й іншого рахунку у банках, розрахунків з дебіторами і кредиторами;
- порушення порядку списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості й інших витрат;
- несвоєчасного проведення у виробничих (структурних) одиницях підприємств, а також у виробництвах і господарствах, філіях, виділених на окремий баланс, документальних контрольних заходів;
- складання недостовірної бухгалтерської звітності з вини бухгалтерії;
- інших порушень чинних нормативно-правових актів України щодо ведення обліку та складання звітності на підприємстві.
3.8. Головний бухгалтер підприємства несе нарівні з керівником підприємства відповідальність:
- за порушення правил і положень, що регламентують фінансово-господарську діяльність;
- за несвоєчасне усунення порушень та недоліків, які виявлені в ході проведення контрольних заходів контролюючими органами та органами державної влади;
- за порушення термінів складання та подання звітності до відповідних органів.
3.9. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність головних бухгалтерів підприємства визначається відповідно до чинного законодавства України.
При цьому дисциплінарне стягнення на головного бухгалтера підприємства накладається як керівником підприємства, так і рішенням Держводгоспу України.
3.10. Відповідно до чинного законодавства України головний бухгалтер несе адміністративну та кримінальну відповідальність.
3.10.1. Адміністративна відповідальність:
- у вигляді штрафів за порушення термінів надання звітності і неправильне нарахування податків, відрахувань, зборів і дивідендів відповідно до законодавчих актів України за їх видами;
- матеріальна в межах середньомісячного заробітку за заподіяний матеріальний збиток своїми діями або бездіяльністю відповідно до статті 132 Кодексу законів України про працю;
- адміністративна у вигляді штрафів за недостовірне складання звітності відповідно до законодавчих актів України за видами звітів і податків;
3.10.2. Кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України:
ст. 190 "Шахрайство", яка передбачає:
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
ст. 191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем", яка передбачає:
1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
ст. 192 "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою", яка передбачає:
1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ст. 200 "Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення", яка передбачає:
1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).
ст. 207 "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті", яка передбачає:
1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей, карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Примітки:
1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).
2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).
ст. 208 "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків", яка передбачає:
1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
ст. 209 "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", яка передбачає:
1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
Примітки:
1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів відповідно до цієї статті, є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.
2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ст. 209-1 "Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", яка передбачає:
1. Повторне умисне неподання інформації про фінансові операції або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Незаконне розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ст. 210 "Порушення законодавства про бюджетну систему в Україні", яка передбачає:
1. Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітки:
1. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.
2. Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 Кримінального кодексу України вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 Кримінального кодексу України вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ст. 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів", яка передбачає:
1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ст. 218 "Фіктивне банкрутство", яка передбачає:
Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Примітка. У статтях 218 - 223 Кримінального кодексу України матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ст. 220 "Приховування стійкої фінансової неспроможності", яка передбачає:
Умисне приховування громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові, карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ст. 222 "Шахрайство з фінансовими ресурсами", яка передбачає:
1. Надання громадянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ст. 358 "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів", яка передбачає:
1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Використання завідомо підробленого документа карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
ст. 361 "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку", яка передбачає:
1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп'ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації, а так само незаконне втручання в роботу мереж електрозв'язку, що призвело до знищення, перекручення, блокування інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Примітка. Під істотною шкодою, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, слід розуміти таку шкоду, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ст. 362 "Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем", яка передбачає:
1. Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду, караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
ст. 363 "Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем", яка передбачає:
1. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж особою, яка відповідає за їх експлуатацію, якщо це спричинило викрадення, перекручення чи знищення комп'ютерної інформації, засобів її захисту або незаконне копіювання комп'ютерної інформації, або істотне порушення роботи таких машин, їх систем чи комп'ютерних мереж, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років.
2. Те саме діяння, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
ст. 366 "Службове підроблення", яка передбачає:
1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ст. 367 "Службова недбалість", яка передбачає:
1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
3.11. Крім того, головний бухгалтер несе й іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
3.12. На підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Держводгоспу України, де посада головного бухгалтера не передбачена, бухгалтери користуються правами і несуть обов'язки відповідно до цього Положення.
| Начальник Юридичного відділу Начальник Управління бухгалтерського обліку та контролю | О.Райчева Л.Гапоненко |