МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Л И С Т
| 13.05.2008 N 1465-19/07/14-08 |
Депутату Харківської
обласної ради
<...>
Шановна <...>!
На Ваш лист-звернення від 08.04.2008 N 37 щодо перевитрат палива понад норму під час експлуатації транспортних засобів та відшкодування таких перевитрат водіями підприємств повідомляємо наступне.
Нормативний документ, який передбачає послідовність та регламентацію дій суб'єктів господарювання у випадку перевитрати палива під час експлуатації автотранспортних засобів (з вини водіїв, інших працівників господарюючого суб'єкта, які є його найманими працівниками, або з інших причин) на автомобільному транспорті, відсутній.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР - "Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами".
Колективний договір передбачає наявність Положення про оплату праці працівників підприємства та Положення про преміювання працівників, в т.ч. за економію паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), в якому має бути зазначено: порядок заохочення за економію ПЕР, порядок стягнення за їх перевитрати. Всі працівники підприємства мають бути ознайомлені з Положеннями та чітко дотримуватись їх вимог, забезпечуючи економію ПЕР.
Відповідно до положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 10 лютого 1998 р. N 43 (далі - Норми), нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів. Підприємство має право в установлених межах самостійно коригувати нормативні витрати палива (п. 3 Норм), тобто встановлювати їх на рівні, що повністю забезпечує експлуатацію автомобіля в господарській діяльності підприємства.
Базові лінійні норми витрат палив мають відповідати експлуатаційним витратам палив автомобілів за умови правильного застосування коригуючих коефіцієнтів, утримання автомобілів у належному технічному стані, використання палив і мастильних матеріалів, що відповідають рекомендаціям заводу-виробника, дотримання Правил дорожнього руху.
Якщо фактичне споживання палива перевищує зазначені гранично допустимі нормативи, це може свідчити про наявну несправність, відповідних систем транспортного засобу, що викликає надмірну витрату палива, або нецільове використання палива.
Рішення про причини перевитрат палива (за рахунок водіїв, інших працівників господарюючого суб'єкта, або за рахунок третьої сторони, з вини якої виникла перевитрата) приймаються керівником підприємства.
Дії суб'єкта господарювання у випадку перевитрат палива з вини його найманих працівників регламентуються загальнодержавними нормативними актами, а саме: Кодекс законів про працю України - гл. IX "Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації", Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР - ст. 26 "Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати", постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" від 22 січня 1996 р. N 116.
З повагою,
| Заступник директора | П.В.Главацький |
