Про затвердження Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях - міністерство - підприємство)

8.4.1. Оцінка результатів здійснюється:

нормативно-правових актів, шляхом їх погодження та затвердження. У необхідних випадках для оцінки якості розробки можуть створюватися редакційні комісії, а також направлятися проекти актів на експертний висновок;

засобів виробництва, транспортних засобів, споруд шляхом перевірки їх відповідності вимогам безпеки (встановленим нормативам) органами оцінки відповідності. Результати оцінки оформлюються актом (протоколом).

8.4.2. На кожне виконане і прийняте завдання Програми повинен бути оформлений акт.

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на автомобільному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативних актів Міністерства транспорту та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, наведених у пунктах 62-95 додатка 1.

9.1.1. Об'єктами підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері є продукція, системи якості, системи управління якістю, технологічні процеси, транспортні засоби, системи управління довкіллям, персонал.

9.1.2. Для підтвердження відповідності об'єктів, які можуть становити небезпеку для життя і здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля повинні бути розроблені технічні регламенти з підтвердження відповідності, або інші нормативні документи.

9.1.3. Затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності Кабінет Міністрів України.

9.2.1. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

9.2.2. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності.

9.2.3. Вимоги до уповноважених органів з сертифікації та порядок надання їм повноважень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

9.3.1. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері згідно УкрСЕПРО проводиться згідно з вимогами технічних регламентів з підтвердження відповідності або інших нормативних документів.

9.3.2. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення уповноваженого органу з сертифікації заявникові видається сертифікат відповідності.

9.4.1. Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (п.92 додатка 1) ліцензуванню на автомобільному транспорті підлягають такі види господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

9.4.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

9.4.3. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

9.4.4. Ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включають кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

9.4.5. У разі, якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо транспортних засобів, будівель, споруд, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

9.4.6. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та Міністерства транспорту України.

9.4.7. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

9.4.8. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

9.4.9. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

9.4.10. Орган, що здійснює перевірку, за її результатами складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

9.4.11. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензій.

10.1. Пропаганда безпеки є важливим інструментом формування правильного сприймання як самих питань безпеки руху автотранспорту і попередження ДТП, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

10.2. Завдання з пропагандистської роботи включаються окремим розділом до заходів програм з питань безпеки руху.

10.3. Повинні використовуватись наступні види пропаганди:

10.3.1. Проведення "Місячників", "Тижнів", "Конкурсів" з питань безпеки руху (у тому числі в рамках міжнародних заходів з пропаганди безпеки руху).

Місячник безпеки руху на автомобільному транспорті проводиться щорічно в червні під гаслом "Автобус".

У серпні-вересні проводиться конкурс-рейд "Увага! Діти на дорозі".

10.3.2. Конференції, семінари, які проводяться не рідше:

Міністерством транспорту - одного разу в два роки;

Державним департаментом автомобільного транспорту - один раз на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - два рази на рік.

10.3.3. Інформаційні бюлетені про стан аварійності на автомобільному транспорті, які видаються:

Міністерством транспорту - один раз на рік;

Державним департаментом автомобільного транспорту - два рази на рік;

автотранспортними управліннями, Підприємствами, Перевізниками - один раз на квартал.

10.3.4. Стенди з матеріалами щодо безпеки руху автотранспорту, які розміщуються у класах безпеки руху та інших місцях.

10.3.5. Альбоми, плакати, відеофільми з питань безпеки руху.

10.3.6. Створення методичних матеріалів з вивчення правил поведінки дітей на дорогах для шкільних закладів.

10.3.7. Спеціальні розбори (розгляди) ДТП в трудових колективах.

10.3.8. Особисті розмови працівників служб безпеки руху з працюючими.

10.3.9. Організація проведення занять у шкільних учбових закладах з питань безпеки руху на автомобільному транспорті.

10.3.10. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки руху автотранспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.

11.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

11.2. Контроль стану безпеки руху повинен ірунтуватися на таких принципах як: ефективність, повнота та об'єктивність, безперервність та регулярність, своєчасність та оперативність.

11.3. Принцип ефективності має на увазі, що контроль здійснюється не заради самого контролю і його не можна зводити до простої реєстрації існуючих порушень. Контроль обов'язково повинен закінчуватись своєчасним прийняттям дієвих заходів, управлінських рішень.

11.4. Контроль стану безпеки включає наступні основні етапи:

вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

обстеження вибраних об'єктів;

оцінку відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

11.5. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

комплексних перевірок;

цільових перевірок;

оперативного контролю;

державного контролю (нагляду).

11.5.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.

Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.

Графік комплексних перевірок Міністерством транспорту, Державним департаментом автомобільного транспорту на наступний рік затверджується в грудні.

Підприємства, автотранспортні управління попереджаються про планову перевірку не пізніше, ніж за місяць до її проведення.

11.5.2. Під час комплексної перевірки Підприємства, Перевізника перевіряються ті ж параметри, що і у ході службового розслідування ДТП за участю транспортних засобів Підприємств, а також Перевізників, що викладені у пп.7.2.6 та 7.2.7 цього Положення.

11.6. Основна мета державного контролю (нагляду) - дотримання Підприємствами та Перевізниками законодавства з безпеки руху автотранспорту.

11.7. Здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням Підприємствами та Перевізниками (крім Міноборони, Національної гвардії, прикордонних військ, СБУ та МВС) нормативних актів щодо безпеки руху - на автомобільному транспорті покладено на Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту та автотранспортні управління.

11.8. Порядок його здійснення визначено:

постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті", від 29.01.2003 р. N 143 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування".

11.9. Державний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення здійснюється посадовими особами Служби міжнародних автомобільних перевезень (СМАП).

11.10. Державному контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення підлягають усі автотранспортні засоби загального користування, що перетинають кордон в обох напрямках.

Під час здійснення державного контролю перевіряється:

наявність дозвільних документів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

наявність транспортно-експедиційної документації та її відповідність вимогам законодавства;

наявність ліцензійної картки на автотранспортний засіб;

відповідність технічного стану та спеціального обладнання автотранспортного засобу вимогам законодавства і міжнародних договорів з питань безпеки руху;

відповідність вагових і габаритних параметрів автотранспортних засобів вимогам законодавства.

12.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту та Державного департаменту автомобільного транспорту України.

12.2. Управлінські рішення розрізнюються за:

часом управління на стратегічні, тактичні, оперативні;

ступенем участі спеціалістів на індивідуальні, колективні, колегіальні;

змістом управлінського процесу на організаційні та технічні.

12.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

підготовки рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

реалізації рішення.

12.4. У разі виявлення службовим розслідуванням фактів порушення перевізником транспортного законодавства, що сприяло скоєнню ДТП, до порушників можуть застосовуватись такі санкції:

для Підприємств:

накладання службових стягнень,

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

для Перевізників:

анулювання ліцензій або ліцензійних карток;

фінансові санкції згідно із ст. ст. 69 та 70 Закону України "Про автомобільний транспорт";

застосування санкцій за Кодексом України про адміністративні порушення;

передача правоохоронним органам матеріалів про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством.

13.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту (рис. 3) побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.

Структурно-функціональна схема управління безпекою руху автотранспорту

13.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку руху автомобільного транспорту.

Органами управління є Міністерство транспорту України, Державний департамент автомобільного транспорту, автотранспортні управління, Підприємства, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.

13.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.

13.4. Об'єктами управління є стан безпеки технологічних процесів, транспортних засобів, споруд, інших об'єктів автотранспорту, автомобільні шляхи, персонал.

13.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та ДТП надходить в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

13.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керуючих дій, їх реалізації та контролю за виконанням.

13.7. Основними напрямками в діяльності з ДТП, є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку руху автотранспорту.