• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у психіатрії та наркології

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 14.01.2009 № 16 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 16
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 16
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
алкоголем; не поглиблює депресію дихання, спричинену
барбітуратами, може ліквідувати кому і депресію дихання, що
спричинені цими засобами; усуває токсичну дію великих доз
етилового спирту, хоч і не показаний при отруєннях цією речовиною;
у великих дозах, зумовлює аналептичну дію, що залежить від
гальмування ГАМК-ергічної передачі, чим пояснюється
антагонізування препаратом депресії дихання, спричиненої
бензодіазепінами; у дозах, що у декілька разів перевищують
терапевтичні, не викликає дисфорії і психоміметичних симптомів,
його застосування не створює небезпеки появи залежності від
препарату; при в/в введенні викликає ефект через 30-120 сек., дія
триває протягом 20-45 хв, при введенні вм або пш дія починається
через 2-3 хв., триває 150-180 хв; середній T - 1-1,5 год.; у
1/2
новонароджених триваліший - 3 год; метаболізується у
печінціпідлягає глюкуронізації; метаболіти виділяються з сечею;
вплив печінкової і ниркової недостатності на фармакокінетику
препарату не вивчався; проходить крізь плаценту.
Показання для застосування ЛЗ: отруєння, диференційний діагноз отруєнь опіоїдними засобами; абсолютне і відносне передозування опіоїдного засобу; ліквідація небажаних симптомів після спинномозкового введення морфіноподібних опіоїдних засобів; усунення дії опіоїдних сполук під час загальної анестезії, якщо цього потребують особливі обставини; усунення пригнічення дихання у новонароджених внаслідок введення опіоїдного засобу породілі.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: доза і шлях введення залежать
від стану хворого, виду і кількості опіоїдного засобу, що
викликало отруєння;при отруєнні опіоїдними засобами дорослим
спочатку в/в, в/м або п/ш вводять 0,4 мг; у разі необхідності дозу
можна повторювати через кожні 3-5 хв, до моменту приведення
хворого до свідомості і відновлення рівномірного дихання; якщо
після введення 10 мг препарату не настане хоча б тимчасове
поліпшення дихання і відновлення свідомості, діагноз передозування
опіоїдним засобом є сумнівним; вводити в/в дуже повільно (протягом
2-3 хв); у дітей початкова доза становить 0,005-0,01 мг/кг маси
тіла в/в, в/м або п/ш; у випадку необхідності, ін'єкції можна
повторювати; виведення із анестезії, що викликана опіоїдними
засобами у дорослих - в/в вводять 0,1-0,2 мг (1,5-3 мкг/кг маси
тіла), дітям - в/в вводять 0,005-0,01 мг/кг маси тіла; у разі
необхідності дозу 0,1 мг можна повторювати через кожні 2 хв доти,
поки хворий не почне самостійно дихати і буде при свідомості; в
обгрунтованих випадках, при отруєннях опіоїдними засобами з
довготривалим T , щоб утримати ефект дії налоксону, можна
1/2
вводити його в/м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, підвищена пітливість, тахікардія, підвищення АТ, психомоторне збудження, м'язове тремтіння, судоми і навіть зупинка серця; ці симптоми є найчастішими ознаками с-му гострої абстиненції і наслідком дуже швидкого антагонізування впливу похідних морфіну
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до налоксону.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 1 мл (0,4 мг/мл) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С,термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
I. Налоксон-М, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
II. Налоксону гідрохлорид, "Polfa" Warsaw Pharmaceutical Works, Польща
- Натрію тіосульфат (Sodium thiosulfate)
Фармакотерапевтична група: V03AB06 - антидоти.
Основна фармакотерапевтична дія: виявляє протитоксичну, протизапальну та десенсибілізуючу дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при взаємодії з екзогенними сполуками арсену, ртуті, свинцю утворює їх неотруйні сульфіти; з синильною кислотою та її солями утворює менш токсичні роданисті сполуки; знешкоджує препарати галоїдів (йоду, брому); застосування препарату для лікування паразитарних захворювань шкіри базується на його здатності розпадатися в кислому середовищі з виділенням сірки та сірчистого ангідриду, які мають протипаразитарну дію; після в/в застосування швидко надходить до позаклітинної рідини; виводиться з організму з сечею; T - 0,65 год.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: отруєння сполуками арсену, ртуті, свинцю, синильною кислотою та її солями, йодом, бромом та їх солями; артрити, невралгії, алергічні захворювання, червоний вовчак.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при отруєннях сполуками арсену, ртуті, свинцю, йодом, бромом та їх солями, а також при артритах, невралгіях, алергічних захворюваннях препарат призначають в/в у дозі 1,5-3 г (5 - 10 мл 30% р-ну); при ураженнях синильною кислотою та її солями препарат вводять у дозі 15 г (50 мл 30% р-ну); натрію тіосульфат при перелічених отруєннях та захворюваннях може призначатися внутрішньо у разовій дозі 2-3 г у вигляді 10% р-ну, який готують з 30% р-ну шляхом розведення водою або фізіологічним р-ном 1:2.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: не описана.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 30% по 5 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Натрію тіосульфат, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
Натрію тіосульфат-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Комбіновані препарати
- Унітіол + кальцію пантотенат (Unithiol + calcii pantotenat)
II. Зорекс(R), капс.; 1 капс. містить 250 мг унітіолу та 10 мг кальцію пантотенату; виробництва ВАТ "Щолківський вітамінний завод", м. Щолково-1, Московська обл., Російська Федерація
2.8. Ентеросорбенти
- Вугілля активоване (Carbo activatus) (див. п. 8.1. розділу "Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби" та п. 6.2.1. розділ "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Ентеросгель (Enterosgel) (див. п. 6.2.2. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
2.9. Нестероїдні протизапальні засоби
- Декскетопрофен (Dexketoprofen)
Фармакотерапевтична група: M01AE17 - протизапальні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: аналгетична, протизапальна та жарознижувальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: це трометамолова сіль
S-(+)-2-(3-бензоїлфеніл)пропіонової кислоти; механізм дії
пов'язаний зі зменшенням синтезу простагландинів унаслідок
пригнічення циклооксигеназної системи; продемонстрував
інгібувальну дію на активність ЦОГ1 і ЦОГ2; має ефективну
аналгетичну дію; доведена аналгетична ефективність в/м і в/в форми
декскетопрофену трометамолу для контролю помірного і сильного болю
при проведенні хірургічних втручань в абдомінальній ділянці, а
також в ортопедичній і гінекологічній практиці, при г. болю в
опорноруховому апараті і при ниркових коліках; спостерігається
швидкий початок аналгетичної дії з досягненням піку аналгетичного
ефекту протягом 45 хв; тривалість аналгетичної дії після введення
50 мг декскетопрофену становила, як правило, 8 год; препарат, який
застосовувався в комбінації з опіоїдними препаратами, значно
знижував застосування опіоїдів; при вивченні контролю
післяопераційного болю, в яких пацієнти отримувала морфін за
допомогою пристрою, що забезпечує самоконтроль аналгезії
пацієнтами, введення декскетопрофену приводило до значного
зменшення потреби морфіну (на 30-45%) у порівнянні з групою
плацебо; при в/м введенні декскетопрофену трометамолу у людини
C досягається через 20 хв (у межах 10-45 хв); AUC одноразових
макс
доз 25-50 мг залишається пропорційною дозі як при в/м, так і при
в/в введенні; AUC і C після останньої ін'єкції не відрізнялись
макс
від значень, отриманих при введенні однократних доз, що вказує на
відсутність кумуляції препарату; подібно до інших препаратів з
високим рівнем зв'язування з білками плазми (99%), середнє
значення об'єму розподілу становить менше 0,25 л/кг; T -
1/2
1-2,7 год; головним шляхом виведення декскетопрофену є кон'югація
його з глюкуроновою кислотою з подальшим виведенням нирками; після
виведення декскетопрофену трометамолу в сечі виявляється тільки
S(+) енантомер, що вказує на відсутність перетворення в R(-)
енантомер в організмі людини; середній T в осіб похилого віку
1/2
був довший після одноразових і повторних ін'єкцій (до 48%),
загальний кліренс препарату був понижений; після перорального
застосування C у людини досягається у середньому через 30 хв
макс
(15-60 хв); T декскетопрофену становить 1,65 год; зв'язування з
1/2
білками плазми (99%), середній об'єм розподілення становить менше
0,25 л/кг; метаболізм відбувається, в основному, за рахунок
зв'язування з глюкуроновою кислотою та подальшим виведенням через
нирки; значення AUC біодоступності після останнього прийому
не більше, ніж після одноразового прийому, що означає відсутність
кумуляції препарату; при прийомі декскетопрофену з їжею значення
AUC біодоступності не змінюються, але знижується значення C і
макс
зменшується швидкість всмоктування.
Показання для застосування ЛЗ: сильний або середньої інтенсивності біль, такий як післяопераційний біль, ниркова коліка або біль у спині; лікування болю легкої та середньої інтенсивності в ділянці опорно-рухового апарату, менструального болю, зубного болю.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: може вводитись глибоко в/м, в/в струминно, повільно (тривалістю не менше 15 сек) або в/в краплинно тривалістю 10-30 хв; дорослим рекомендоване дозування: 50 мг кожні 8-12 год; за необхідності повторна доза може бути введена з 6-годинним інтервалом; МДД - 150 мг; р-н для ін'єкцій призначений для короткотривалого застосування, і лікування ним має обмежуватись періодом г. симптомів (не більше 2 діб).; по можливості пацієнти повинні переводитись на пероральну форму препарату; пацієнтам похилого віку коректувати дозу не потрібно; однак у зв'язку з фізіологічним пониженням функції нирок рекомендується призначення більш низьких доз у випадку легкої ниркової недостатності: загальна добова доза - 50 мг; у пацієнтів з легким та помірно тяжким пониженням функції печінки (5-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) загальну добову дозу треба понизити до 50 мг і проводити частий контроль функції печінки; для пацієнтів з легким порушенням нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) загальну добову дозу треба понизити до 50 мг; р-н для ін'єкцій не повинен призначатись хворим з помірною або тяжкою функціональною недостатністю нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв); у лікарській формі табл. залежно від інтенсивності болю рекомендована доза становить 12,5 мг кожні 4-6 год або 25 мг кожні 8 год; не рекомендується перевищувати загальну добову дозу, яка становить 75 мг; препарат не призначений для довгочасної терапії, лікування повинно обмежуватися часом наявності симптомів; пацієнтам похилого віку рекомендується розпочинати лікування з меншого дозування (загальна добова доза 50 мг); при добрій переносимості доза може бути підвищена до звичайної; пацієнтам з легкими або середньої тяжкості порушеннями функції печінки також рекомендується розпочинати лікування з меншої дози (загальна добова доза 50 мг); пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки призначати препарат не можна; пацієнтам з леким порушенням функції нирок загальну добову дозу знижують до 50 мг, із середнім або тяжким порушенням функції нирок призначати не можна.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота чи/або блювання, болі в животі, пронос, диспепсія; порушення сну, стан тривоги, страху, головний біль, запаморочення, серцебиття, гастрит, запори, сухість у роті, здуття кишечнику, шкірний висип, втомлюваність, припливи, слабкість, стан напруження, дискомфорт; парестезії, підвищення АТ, периферичні набряки, уповільнення дихання, пептичні виразки, кровотечі, перфорація виразки, анорексія, підвищення рівня ферментів печінки, кропив'янка, підвищена пітливість, поліурія, біль у спині, непритомність, у жінок - порушення менструального циклу, у чоловіків - порушення з боку простати; нейтропенія, тромбоцитопенія, нечіткість зору, шум у вухах, тахікардія, гіпотонія, бронхоспазм, задишка, ураження підшлункової залози, ураження печінки, тяжкі реакції з боку шкіри та слизових оболонок (с-м Стівенса-Джонсона; Лайєла), судинний набряк, шкірні реакції фотосенсибілізації, свербіж, ураження нирок (нефрит або нефротичний с-м), анафілактичні реакції, набряк обличчя.
Протипоказання до застосування ЛЗ: відома гіперчутливість до декскетопрофену трометамолу, до інших НПЗЗ; пацієнтам, у яких речовини, що мають подібну дію (наприклад ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗЗ), спричиняють астматичні напади, бронхоспазм, г. риніт або призводять до розвитку носових поліпів, кропив'янки або ангіоневротичного набряку; пацієнтам з активною або підозрюваною (або в анамнезі) виразкою шлунка чи ДПК; пацієнтам з шлунково-кишковими кровотечами, іншими кровотечами або геморагічними порушеннями; пацієнтам з наявністю хвороби Крона або неспецифічного виразкового коліту; хворим з БА в анамнезі; пацієнтам з тяжкою неконтрольованою серцевою недостатністю; пацієнтам з порушенням функції нирок від середнього до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв); пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлд-П'ю); хворим на геморагічний діатез або з іншими порушеннями коагуляції, а також пацієнтам, які отримують антикоагулянти; під час вагітності і лактації.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 25 мг, р-н для ін'єкцій, 50 мг/2 мл по 2 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Дексалгін(R), "A. Menarini Manufacturing Logostics & Services S.r.l."; "Laboratorios Menarini S.A." та "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Італія/Німеччина
- Диклофенак натрію (Diclofenac)*, ** (див. п. 7.1.1. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Ібупрофен (Ibuprofen)*, ** (див. п. 7.1.2. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Кеторолак (Ketorolac)* (див. п. 7.1.1. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Кетопрофен (Ketoprofen)
Фармакотерапевтична група: M01AE03 - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: аналгезуюча, протизапальна та жарознижуюча дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: при запаленні кетопрофен інгібує синтез простагландинів
і лейкотрієнів, гальмуючи активність циклооксигенази та частково -
ліпооксигенази, також він інгібує синтез брадикініну і стабілізує
лізосомальні мембрани; чинить знеболювальний ефект та усуває
прояви симптомів запально-дегенеративних захворювань
опорно-рухового апарату; середній рівень в плазмі крові через 5 хв
від початку в/в інфузії та через 4 хв після завершення введення
становить 26,4 +- 5,4 мкг/мл; біодоступність становить 90%;
ступінь зв'язування з білками, в основному з альбумінами - 99%;
об'єм розподілення - 0,1-0,2 л/кг; проникає в синовіальну рідину;
через 3 год після введення 100 мг кетопрофену його концентрація в
плазмі крові становить 3 мкг/мл, в синовіальній рідині -
1,5 мкг/мл; через 9 год концентрація в плазмі крові - 0,3 мкг/мл,
в синовіальній рідині - 0,8 мкг/мл; кетопрофен повільно проникає в
синовіальну рідину та повільно зникає з неї, тоді як його
концентрація в плазмі крові знижується швидко; стабільна
концентрація кетопрофену в плазмі крові досягається протягом
24 год після введення; у пацієнтів старшої вікової групи стабільна
концентрація досягається через 8,7 год та становить 6,3 мкг/мл;
через 15 хв після одноразового в/м введення в дозі 100 мг
кетопрофен виявляється в плазмі крові та в спинномозковій рідині;
C досягається протягом 2 год і становить 1,3 мкг/мл; після
макс
перорального прийому швидко всмоктується у ШКТ; після перорального
прийому (по 50 мг 4 р/добу) під час їди C досягається через
макс
1,5 год та становить 3,9 мкг/мл, тоді як при прийомі натще вона
становить 2,0 мкг/мл та досягається через 2 год; біодоступність
кетопрофену в капсулах становить 90% і прямо пропорційна дозі, що
застосовується; після перорального прийому капсул з модифікованим
вивільненням C - 9036,64 нг/мл досягається протягом 1,76 год;
макс
ступінь зв'язування з білками - 99%; об'єм розподілення -
0,1-0,2 л/кг; стабільна концентрація кетопрофену в плазмі крові
досягається протягом 24 год після прийому пероральних форм; після
введення капс. пролонгованої дії по 200 мг кетопрофену C
макс
наближена до 2,7 мкг/мл, досягається протягом 6 год; значні
концентрації спостерігаються і через 24 год; препарат не акумулює
після повторного застосування; фармакокінетика кетопрофену суттєво
не відрізняється залежно від віку пацієнтів; кумуляція кетопрофену
в тканинах не спостерігається; кетопрофен інтенсивно
метаболізується в печінці за допомогою реакції мікросомального
окислення; з організму виводиться у вигляді кон'югата з
глюкуроновою кислотою; T становить лише 2 год; до 80% введеної
1/2
дози кетопрофену виводиться із сечею, як правило (понад 90%) у
вигляді глюкуроніду, близько 10% - з фекаліями; у пацієнтів з
нирковою недостатністю виведення кетопрофену сповільнено, період
напіввиведення збільшується на год; у пацієнтів з печінковою
недостатністю кетопрофен може накопичуватись у тканинах; у
пацієнтів старшого віку метаболізм і виведення кетопрофену
сповільнюються, однак це має клінічне значення тільки при
порушенні функції нирок.
Показання для застосування ЛЗ: ревматоїдний артрит; серологічно негативний спондилоартрит (анкілозуючий спондиліт, псоріатичний артрит, реактивний артрит); подагра, псевдоподагра; остеоартрит; позасуглобовий ревматизм (тендиніт, бурсит, капсуліт плеча); больовий с-м (посттравматичні болі; післяопераційні болі; болі при метастазах пухлин); первинна дисменорея.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози підбираються індивідуально, залежно від стану пацієнта та його реакції на лікування; звичайна добова доза кетопрофену становить 100-300 мг, залежно від стану та характеру захворювання; МДД - 300 мг; капс. приймають по 1 капс. 3 р/добу; при ревматоїдному артриті та остеоартриті приймають по 1 капс. кожні 6 год; при болях під час менструації рекомендована доза - по 1 капс. кожні 6-8 год; капс. кетопрофену можна приймати з супозиторіями - по 1 капс. вранці і вдень та по 1 супозиторію ввечері; го тракту можна одночасно приймати антацидні засоби; доза, що рекомендується для в/м введення, - 1 амп. (100 мг) 1-2 р/добу; МДД кетопрофену для в/м введення становить 300 мг; за необхідності в/м введення можна доповнити призначенням пероральних, ректальних або трансдермальних форм; добова доза може бути збільшена до 300 мг або знижена до 100 мг, залежно від тяжкості захворювання та стану хворого; в/в інфузію слід проводити протягом 0,5-1 год, курс лікування при в/в введенні - не більше 48 год; МДД для в/в введення становить 300 мг; переривчаста в/в інфузія - 100-200 мг кетопрофену розводять у 100 мл натрію хлориду (0,9%) р-ні для ін'єкцій і вводять протягом 0,5-1 год; через 8 год інфузію можна повторити; безперервна в/в інфузія - 100-200 мг кетопрофену розводять у 500 мл інфузійного р-ну (натрію хлориду 0,9% р-н для ін'єкцій, р-н Рінгера з лактатом, р-н глюкози) і вводять протягом 8 год; через 8 год інфузію можна повторити; кетопрофен можна комбінувати з наркотичними аналгетиками; його можна змішувати з морфіном в одній ємкості: 10-20 мг морфіну та 100-200 мг кетопрофену розводять у 500 мл інфузійного р-ну (натрію хлориду 0,9% р-н для ін'єкцій, р-н Рінгера з лактатом); через 8 год інфузію можна повторити.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: диспептичні явища, нудота, метеоризм, біль у черевній порожнині, діарея, запор, розлади травлення, зниження апетиту, блювання, стоматит; головний біль, запаморочення, сонливість, депресія, безсоння, нервозність; порушення функції печінки і нирок, розлади зору і шум у вухах; гастрит, випорожнення чорного кольору, кровотеча з прямої кишки, прихована кров у калі, перфорація виразки шлунка, шлунково-кишкові прориви, криваве блювання; погіршення перебігу гіпертензії і збільшення ризику розвитку периферичних набряків; агранулоцитоз, тромбоцитопенія та анемія; висипання на шкірі та інші реакції гіперчутливості (анафілактичний шок, бронхоспазм, напад БА).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до кетопрофену або допоміжних речовин, саліцилатів та інших НПЗЗ; ерозивно-виразкові ураження ШКТ в стадії загострення; хр. диспепсія в анамнезі; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; схильність до кровотеч; астматичні напади та риніт в анамнезі після застосування НПЗЗ; вагітність (III триместр) і грудне вигодовування; діти до 14 років
Форми випуску ЛЗ: супозиторії по 100 мг, р-н для ін'єкцій, 50 мг/1 мл по 2 мл (100 мг) в амп.; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг; табл. пролонгованої дії по 150 мг; капс. тверді по 50 мг, по 150 мг; капс., пролонгованої дії по 200 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Кетонал, Кетонал Ретард, Кетонал(R). Кетонал(R) Дуо, Кетонал(R) Форте, "Lek" Pharmaceutical Company d.d., Словенія
Кетопрофен, "Terapia" S.A. та "Ethypharm Industries", Румунія/Франція
- Піроксикам (Piroxicam)
Фармакотерапевтична група: M01AC01 - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби групи оксикамів
Основна фармакотерапевтична дія: виявляє протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: є оборотним інгібітором ферменту циклооксигенази, яка
бере участь у перетворенні арахідонової кислоти в простагландини,
знижує накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів і
уповільнює міграцію нейтрофільних гранулоцитів у вогнищі
запалення; збільшує виведення сечової кислоти з організму, добре
всмоктується в кишечнику, C досягається протягом 3-5 год після
макс
введення, T має значні індивідуальні коливання в межах
1/2
30-86 год (в середньому 50 год), приблизно 5% препарату виводиться
в незмінному стані; стабільна концентрація в плазмі крові
досягається протягом 7-12 днів, максимальна ефективна
концентрація - через 2 тижні після початку застосування.
Показання для застосування ЛЗ: остеоартроз, анкілозуючий спондилоартрит, ревматизм, ревматоїдний артрит, гострий больовий синдром радикулярного походження, ішіас, подагра, запалення сухожиль, дисфункція скелетних м'язів, дисменорея, для зниження післяопераційного болю.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають дорослим перорально в дозі 10-40 мг 1 р/добу під час або після їжі з достатньою кількістю рідини; при ревматоїдному поліартриті, дегенеративній артропенії, анкілозуючому спондилоартриті підтримуюча і початкова доза становить 20 мг 1 р/добу (залежно від стану хворого підтримуюча доза може бути знижена до 10 мг або підвищена до 30 мг/добу); при захворюванні м'яких тканин, травмах в перші 2 дні призначають по 40 мг/добу в один або декілька прийомів, потім по 20 мг/добу протягом 7-14 днів; при первинній дисменореї призначають по 20-40 мг/добу протягом перших 2 днів, при необхідності у наступні 1- 3 дні призначають по 20 мг/добу; при г. подагрі - 40 мг/добу одноразово протягом 4-7 днів; для дорослих - 2 табл. (10 мг) одночасно, при особливо сильних і г. запальних больових с-мах - 4 табл. (10 мг)/добу за 2 прийоми; курс лікування - 2-3 тижні; МДД - 40 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при тривалому застосуванні з боку ШКТ - нудота, анорексія, біль і неприємні відчуття в епігастральній ділянці, метеоризм, діарея, набряки гомілок і стоп, зміни складу периферичної крові.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність і період лактації, виразкова хвороба шлунка і ДПК, БА, алергічні захворювання, дітям віком до 14 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,01 г; табл. дисперговані по 20 мг; капс. по 10 мг, по 20 мг; супозиторії ректальні по 0,02 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 8-15 град.С, термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Піроксикам, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
Піроксикам, ВАТ "ХФЗ "Червона зірка"
Піроксикам-В, ВАТ "Монфарм"
Піроксикам, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Піроксикам-ЛХ, ЗАТ "Лекхім-Харків"
II. Піроксикам, "Sopharma" JSC, Болгарія
Піроксикам, "Elegant India", Індія
Брексін(R), "Chiesi Farmaceutici S.p.A.", Італія
Федин-20, "Synmedic Laboratories", Індія
- Німесулід (Nimesulid)*, ** (див. п. 7.1.4. розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Німесулід + тізанідин (Nimesulide + tisanidine)
II. Німід(R)Форте, табл.; 1 табл. містить німесуліду 100 мг, тизанідину гідрохлориду в перерахуванні на тизанідин 2 мг; виробництва "Liva Healthcare Pvt.Ltd" для "Kusum Healthcare", Індія
2.10. Анальгетики
2.10.1. Опіоїдні анальгетики
- Буторфанол (Butorphanol)* (див. п. 3.4. розділу "Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби")
- Трамадол (Tramadol)* (див. п. 3.2.1. розділу "Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби"
2.10.2. Неопіоїдні анальгетики
- Ацетилсаліцилова кислота (Acetylsalicylic acid)*, ** (див. п.п. 14.3.1, 17.1.1 розділу "Кардіологія. Лікарські засоби" та п. 8.2. розділу "Гематологія. Лікарські засоби")
- Метамізол натрій (Metamizole sodium)*, ** (див. п. 3.5.
"озділу лАнестезіологія. Лікарські засоби")
- Нефопам (Nefopam)
Фармакотерапевтична група: N02BG06 - анальгетики та антипіретики.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна, обезболююча.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: ненаркотичний аналгетик, структурно несхожий на інші
анальгетики; експериментальні дослідження вказують на центральну
дію, що полягає в інгібуванні зворотнього захоплення дофаміну,
норадреналіну та серотоніну на рівні синапсів; у клінічних
дослідженнях виявив позитивний ефект щодо післяопераційного
тремтіння; не пригнічює дихання та не впливає на перистальтику
кишечнику; має незначний антихолінергічний ефект; після введення
однієї дози 20 мг в/м C спостерігається через 30-60 хв і
макс
становить 25 нг/мл; T становить в середньому 5 год; після в/в
1/2
введення дози 20 мг, T становить 4 год; зв'язування з білками
1/2
плазми становить 71-76%; біотрансформація значима, ідентифіковано
три метаболіти - десметилнефопам, нефопам N-оксид, N-глюкуронид
нефопам; десметилнефопам та нефопам N-оксид некон'юговані,
не виявляють аналгетичної активності у дослідженнях на тваринах;
87% введеної дози виводиться нирками, менше 5% введеної дози
виводиться у незміненому вигляді; метаболіти, які виявлені в сечі
складають 6%, 3% та 36% відповідно від дози введенної в/в; початок
дії препарату настає через 15-20 хв після прийому; C
макс
досягається через 1,5-2 год після прийому; T 4-6 год; основні
1/2
продукти метаболізму виводяться з сечею і жовчю.
Показання для застосування ЛЗ: больовий с-м різної етіології та інтенсивності (травми, біль після хірургічних операцій, знеболювання пологів, зубний біль, міалгія, ниркова та печінкова коліки); премедикація перед болісними медичними процедурами.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: терапія повинна відповідати інтенсивності больового с-му та реакції пацієнта; в/м рекомендується доза - 20 мг; при необхідності введення повторюють кожні 6 год; МДД - 120 мг; вводити у вигляді тривалої в/в інфузії протягом не менш ніж 15 хв, пацієнт повинен бути в лежачому положенні; одноразова доза на одну ін'єкцію - 20 мг; при необхідності введення повторюють кожні 4 год; МДД - 120 мг; препарат можна вводити у звичайному р-ні для інфузій (ізотонічний р-н натрію хлориду або 5% р-н глюкози); оптимальне співвідношення при розведенні - 1 амп. препарату в 50 мл р-ну для інфузії; курс лікування - не більше 8-10 днів; внутрішньо початкова рекомендована доза 1- 2 табл. 3 р/добу; доза може коливатися від 1 до 3 табл. 3 р/добу залежно від реакції хворого; не виявлено ефекту звикання до препарату, можна приймати тривалий час.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пітливість, сонливість, нудота, блювання, атропіноподібні реакції (сухість у роті, запаморочення, затримка сечі, дратівливість, збудженість); тахікардія та підвищення АТ, гіперчутливість, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, судоми, галюцінації, медикаментозна залежність.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до нефопаму або інших компонентів препарату; діти віком до 12 років; судоми або їх наявність в анамнезі, епілепсія; ризик затримки сечі, пов'язаної з уретропростатичними порушеннями; ризик г. глаукоматозного нападу; вагітність, період годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 30 мг; р-н для ін'єкцій, 20 мг/мл, 20 мг/2 мл по 1 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін зберігання - 5 років.
Торгова назва:
II. Акупан(R), "BIOCODEX", Франція
Нефопам, "Eipico" Egyptian International Pharmaceutical Industries Co., Єгипет
Комбіновані препарати
(Див. п. 3.5. розділу "Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби")
2.2.11. Вітаміни
- Аскорбінова кислота (Acidi ascorbinici) (див. п. 14.3.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Піридоксин (Pyridoxini) (див. розділ "Неврологія. Лікарські засоби")
- Тіамін (Thiamin) (див. розділ "Неврологія. Лікарські засоби")
- Ціанокобаламін (Cyanocobalamin) (див. п. 1.2.1. розділу "Гематологія. Лікарські засоби")
2.12. Інші засоби, що застосовуються в наркології
- Адеметіонін (Ademetionin) (див. п. 10.1. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Аденозинтрифосфорна кислота (Adenosintriphosphoric acid) (див. пп. 12.3.2, 16.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Амброксол (Ambroxole) (див п. 6.2.3. розділу "Пульмонологія. Лікарські засоби")
- Аміаку розчин (Ammonia)
Фармакотерапевтична група: R07AX - засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкіряних тканин
Основна фармакотерапевтична дія: належить до ЛЗ, які подразнюють нервові закінчення.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію, добре очищає шкіру, препарат не надходить до кров'яного русла.
Показання для застосування ЛЗ: непритомний стан.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: використовують інгаляційно, зовнішньо - при інгаляційному застосуванні, як засіб швидкої допомоги, невеликий шматочок марлі або вати, змочений р-ном аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5-1 сек; при укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок; для миття рук хірурга - 25 мл аміаку р-ну додають до 5 л теплої кип'яченої води, р-н діє антимікробно і очищає шкіру.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при тривалій експозиції (інгаляційне застосування) аміаку розчин може викликати рефлекторну зупинку дихання.
Протипоказання до застосування ЛЗ: місцеве застосування протипоказане при дерматитах, екземах, інших шкірних захворюваннях, при відкритих травматичних ушкодженнях шкірних покривів.
Форми випуску ЛЗ: р-н для зовнішнього застосування 10% у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С, термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Аміаку розчин, АТ "Ефект"
Аміаку розчин, ВАТ "Фітофарм"
Аміаку розчин, "Фармацевтична фабрика - підприємство обласної комунальної власності"
Аміаку розчин, ЗАТ "Ліки Кіровоградщини"
Аміаку розчин, Державне підприємство "Експериментальний завод медичних препаратів Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України"
Аміаку розчин, ЗАТ "Фармацевтична фабрика"
Аміаку розчин, 10% ЗАТ "Фармацевтична фабрика "Віола"
Аміаку розчин, 10% Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", Фармацевтична фабрика
Аміаку розчин, 10% Київське ОДКП "Фармацевтична фабрика"
- Амінокапронова кислота (Aminocapronic acid) (див. п. 17.1.4. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби", п. 7.5.1. розділу "Гематологія. Лікарські засоби")
- Аміодарон (Amiodarone)* (див. п. 13.3. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Амоксицилін/клавуленат (див. п. 2.1.1. розділу "Протимікробні та антигельмінтні лікарські засоби", п. 8.2. розділу "Дерматовенерологія. Лікарські засоби")
- Ампіцилін/оксацилін (Amoxicillin/Oxacillin) (див. п. 2.1.1. розділу "Протимікробні та антигельмінтні лікарські засоби")
- Атропін (Atropine) (див. п. 4.1. розділу "Офтальмологія. Лікарські засоби", п. 2.3.1. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Аденозинтрифосфорна кислота (Adenosintriphosphoric acid) (див. пп. 12.3.2.16.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Актовегін (Actovegin)** (див. п. 8.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Аллохол (Allochol) (див. п. 1.1.2. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Алмагель (Almagel) (див. п. 1.1.1. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Аміносол нео (Aminosol Neo) (див. п. 6.4. розділу "Анестезіологія, ревматологія. Лікарські засоби")
- Антраль (Antral)
Фармакотерапевтична група: A05BA50 - різні гепатотропні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: властива пролонгована протизапальна, знеболювальна, жарознижувальна дія, а також імуномодулюючі властивості, противірусна активність відносно вірусів гепатиту A, E та B; в умовах г., підгострого та хр. ушкодження печінки різними ксенобіотиками та їх комбінаціями сприяє послабленню наслідків дії гепатотоксинів, активізації репаративних процесів у гепатоцитах і практичній нормалізації показників структурно-функціонального стану печінки, інгібує процеси перекисного окиснення ліпідів у крові і тканинах, підтримує активність антиоксидантних систем організму, зумовлює стабілізацію структури печінки та мембран гепатоцитів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: не порушує функцій органів і систем організму, у нього відсутні кумулятивні властивості, імунотоксична, місцевоподразнювальна, алергенна, ульцерогенна, ембріотоксична, тератогенна дія; максимальне накопичення препарату в крові відмічається через 180-250 хв, період напіввиведення - 4-5 год, виводиться із сечею та калом.
Показання для застосування ЛЗ: г. і хр. гепатити різного генезу (у тому числі вірусної етіології) та цирози печінки; у педіатричній практиці - лікування хр. гепатитів з помірною та високою активністю, а також постгепатитних цирозів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо після їди, 3 р/добу: дорослим та дітям віком старше 10 років - по 200 мг на прийом, дітям віком 4-10 років - по 100 мг на прийом; тривалість лікування залежить від тяжкості хвороби; середній курс лікування становить 3-4 тижні, який слід повторити після 3-4-тижневої перерви.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: диспептичні явища, що проходять після відміни препарату.
Протипоказання до застосування ЛЗ: порушення видільної функції нирок, гіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 4 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,1 г, по 0,2 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С, термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Антраль(R), ВАТ "Фармак"
- Ацикловір (Aciclovir) (див. 1.3. розділу "Офтальмологія. Лікарські засоби", п. 5.2.1. розділу "Протимікробні та антигельмінтні лікарські засоби", розд. 11. "Дерматологія")
- Бендазол (Bendazol)* ( див. п.п. 7.2, 17.3.2. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Вазелінове масло (Vaseline) (див. п. 6.2. розділу "Дерматовенерологія. Лікарські засоби")
- Вінкамін (Vincamine) (див. розділ "Неврологія. Лікарські засоби")
- Вода для ін'єкцій (Sodium chloride)* (див. п. 5.3. розділу "Анестезіологія, реаніматологія. Лікарські засоби")
- Гепабене (Hepabene) (див. п. 4.2. розділ "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Гепарин натрію (Heparin sodium) (див. п.п. 14.1.1, 17.1.2. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби", п.8.1.2 розділу "Гематологія. Лікарські засоби").
- Гідрокортизон (Hygrocortisone) (див. п. 3.4.9. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")
- Гідроксиетилкрохмаль (Hydroxyethilstarch) (див. п. 5.6. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")
- Гліцин (Glycine) (див. п. 2.3.2.)
- Глутамінова кислота (Glutamic acid)
Фармакотерапевтична група: N07XX10 - амінокислоти.
Основна фармакотерапевтична дія: бере участь у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окиснювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: замінна амінокислота, яка бере участь у процесах переамінування амінокислот в організмі; азот більшості амінокислот проходить через стадії включення в глутамінову, аспарагінову кислоти чи альфа-аланін; сприяє синтезу ацетилхоліну й АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м'язів; глутамінова кислота належить до нейромедіаторних амінокислот, які стимулюють передачу збудження в синапсах ЦНС; добре всмоктується при прийомі внутрішньо; швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно в м'язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і мембрани клітин; частково глутамінова кислота під час всмоктування переамінується до утворення аланіну; під впливом ферменту глутаматдекарбоксилази перетворюється в мозку на медіатор - гамма-аміномасляну кислоту; близько 4-7% її виводиться з сечею в незміненому вигляді, решта утилізується в процесі метаболічних перетворень.
Показання для застосування ЛЗ: лікування епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобі Дауна, дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (г. і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групи гідразиду ізонікотинової кислоти.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають у разовій дозі 1 г 2-3 р/добу; дітям разові дози становлять - віком 3-6 років - 0,25 г, 7-9 років - 0,5-1 г, віком 10 років і більше - по 1 г; кратність прийому - 2-3 р/добу; при олігофренії призначають по 0,1-0,2 г/кг маси тіла хворого протягом декількох місяців; курс лікування від 1-2 до 6-12 місяців.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: блювання, рідкі випорожнення, підвищена дратливість, безсоння; зниження вмісту Hb, лейкопенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гарячкові стани, підвищена збудливість, різко виражені психотичні реакції, печінкова та/або ниркова недостатність, нефротичний с-м, виразкова хвороба шлунка та ДПК, захворювання органів кровотворення, анемія, лейкопенія; дитячий вік до 3 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,25 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
I. Глутамінова кислота, ЗАТ "Київський вітамінний завод"
- Дексаметазон (Dexametasone) (див. п. 2.1. розділу "Офтальмологія. Лікарські засоби", п. 4.3. розділу "Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень", п. 2.4.1. розділу "Імуномодулюючі та протиалергічні лікарські засоби")
- Декстран (Dextran)* (див. п. 5.3. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")
- Декстроза (Dextrose) (див. п. 5.3. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")
- Дигоксин (Digoxin)* (див. розділ 11 "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Діфенгідрамін (Diphenhydramine) (див. п. 3.1. розділу "Дерматовенерологія. Лікарські засоби", п. 2.1.1. розділу "Імуномодулюючі та протиалергічні лікарські засоби")
- Домперідон (Domperidone) (див. п. 2.6. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Допамін (Dopamine)* (див. п. 12.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Дротаверін (Drotaverine) (див. п. 2.2.3. розділу "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Епінефрин (Epinephrine)* (див. п. 12.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Ессенціалє Н (Essentiale H) (див. п. 4.2. розділ "Гастроентерологія. Лікарські засоби")
- Інозин (Inosine)* (див. п.п. 12.3.2, 16.2.2. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Інсулін (Insuline) (див. розділ "Ендокринологія. Лікарські засоби")
- Інфезол (Infesol) (див. п. 6.3. розділу "Анастезіологія. Лікарські засоби")
- Калію і магнію аспарагінат (Potassium and magnesium aspartate)** (див. розділ 13.4.1. розділу "Кардіологія. Лікарські засоби")
- Кальцію глюконат (Calcii gluconate) (див. п. 7.1.6. розділу "Ендокринологія. Лікарські засоби")
- Кальцію хлорид (Calcii chloride) (див. п. 5.7. розділу "Анестезіологія. Лікарські засоби")
- Камфора (Camphora)
Фармакотерапевтична група: M02AX10 - засоби, що застосовуються місцево при суглобовому та м'язовому болю.
Основна фармакотерапевтична дія: має антимікробні, протизапальні, знеболювальні та відтяжні властивості; має протисвербіжний ефект.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: властивості зумовлені наявністю в молекулі камфори функціонально активної молекули кисню, яка має високий окислювальний потенціал, порушує клітинні мембрани мікроорганізмів, руйнує багато активних сполук, що викликають запалення, біль і подразнення чутливих рецепторів у шкірі; фармакокінетика не виявлена.
Показання для застосування ЛЗ: артрити, ревматизм, артралгії, міозит, міалгії, ішіас.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: зовнішньо для розтирань та компресів; кількість аплікацій та їх тривалість зумовлені характером захворювання, ступенем його проявів, рівнем і особливостями супутньої терапії; зазвичай розтирають шкіру 2-3 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: алергічні прояви, кропив'янка.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; захворювання шкіри різного характеру у ділянці застосування препарату; виразково-некротичні захворювання шкіри.
Форми випуску ЛЗ: олія 10% по 30 мл у фл., р-н для зовнішнього застосування, спиртовий 2%, 10%.