• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у анестезіології та реаніматології

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 14.01.2009 № 13 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 13
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 13
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
1/2
нирками відносно низьке; кількість моночетвертинних сполук, що
виводяться з сечею, яка збирається з використанням
внутрішньоміхурового катетера протягом 24 год після введення
препарату, становить 20-30% від введеної дози; у хворих з
порушеною нирковою функцією тривалість дії може збільшуватися, що
є результатом підвищеної чутливості до векуронію, але може бути
також і результатом зниженого кліренсу плазми.
Показання для застосування ЛЗ: як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури при проведенні хірургічних операцій.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в у вигляді болюсної ін'єкції, або у вигляді неперервної інфузії; дозу препарату встановлюють індивідуально для кожного хворого; при визначенні дози необхідно враховувати метод анестезії, імовірну тривалість хірургічного втручання, можливу взаємодію з іншими ЛЗ, які вводять до або під час анестезії, та стан хворого; для контролю нервово-м'язової блокади та відновлення після застосування препарату необхідно застосовувати відповідні методи контролю нервово-м'язової провідності; інгаляційні анестетики підсилюють нервово-м'язову блокаду, що виникає під дією препарату; необхідно коригувати дози препарату, вводячи з меншою частотою більш низькі дози або проводячи інфузію препарату з меншою швидкістю, при проведенні тривалих оперативних втручань (понад 1 год) під інгаляційним наркозом; для дорослих хворих наведені нижче рекомендації щодо режиму дозування можуть знадобитися при ендотрахеальній інтубації та при забезпеченні релаксації м'язів протягом короткочасних та тривалих хірургічних втручань; при проведенні звичайної анестезії стандартна доза для проведення інтубації становить 0,08-0,1 мг/кг маси тіла, після якої практично у всіх хворих протягом 90-120 с досягаються необхідні умови для інтубації; при хірургічних операціях після інтубації із застосуванням суксаметонію рекомендовано 0,03-0,05 мг/кг; якщо для інтубації застосовують суксаметоній, то введення препарату необхідно відкласти до тих пір, поки хворий клінічно не вийде зі стану нейром'язової блокади, спричиненої дією суксаметонію; підтримуюча доза - 0,02-0,03 мг/кг; ці підтримуючі дози найкраще вводити тоді, коли відбудеться 25% відновлення нейром'язової провідності. Режими дозування при введенні препарату у вигляді неперервної інфузії; при введенні препарату у вигляді неперервної інфузії, рекомендується спочатку ввести навантажувальну дозу; коли нейром'язова блокада почне відновлюватися, починати проведення неперервної інфузії препарату; швидкість інфузії необхідно коригувати, щоб підтримувати нейром'язовий блок на 10% рівні контрольних м'язових скорочень або для збереження 1-2 відповідей на чотирикратну стимуляцію; у дорослих для підтримки нейром'язової блокади на цьому рівні швидкість інфузії має знаходитись у межах від 0,8 до 1,4 мкг/кг/хв; рекомендується повторно контролювати ступінь нейром'язової блокади; для літніх хворих дози для інтубації та підтримуючі дози можна застосовувати ті ж самі, що й для дорослих (0,08-0,1 мг/кг та 0,02-0,03 мг/кг відповідно), проте через зміни у фармакокінетичних механізмах тривалість дії у літніх людей, порівняно з молодшими хворими, збільшується; при застосуванні для хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням (тобто хворі з масою тіла на 30% та більше вище норми) дози необхідно знижувати з урахуванням норми маси тіла; для вибору вищих доз для окремих хворих повинна існувати причина; застосування початкових доз у діапазоні 0,15-0,3 мг/кг маси тіла при проведенні хірургічних операцій під наркозом із застосуванням галотану та нейролептиків перебігає без небажаних серцево-судинних ефектів за умови підтримки відповідної вентиляції легенів; застосування високих доз фармакодинамічно скорочує період початку дії та збільшує тривалість дії.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зміни життєво важливих ознак та збільшення тривалості нейром'язової блокади; імунна система - гіперчутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок, ангіоневротичний набряк; нервова система - млявий параліч; серцево-судинна система - тахікардія; судинні порушення - артеріальна гіпотензія, судинний колапс і шок, припливи; дихальна система - бронхоспазм; скелетно-м'язові порушення та порушення сполучної тканини - уртикарія, висип, еритематозний висип, м'язова слабкість, стероїдна міопатія; загальні та місцеві - знижений ефект ліків/терапевтична відповідь, підвищений ефект ліків/терапевтична відповідь.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: ліофілізат для приготування р-ну для ін'єкцій по 4 мг в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
II. Норкурон(R), N.V. Organon; "Organon S.A.", Нідерланди/Франція
- Піпекуронію бромід (Pipecuronium bromide)*
Фармакотерапевтична група: M03AC06 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м'язових волокон, забезпечує м'язову релаксацію, є нервово-м'язовим блокатором тривалої дії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: недеполяризуючий нервово-м'язовий блокатор тривалої дії;
за рахунок компетитивного зв'язку з нікотин-чутливими рецепторами
ацетилхоліну, розташованими в моторних закінченнях поперечно -
смугастих м'язових волокон, блокує передачу сигналу від нервових
закінчень до м'язових волокон; його антидотами є інгібітори
ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, піридостигмін,
ендрофоній); на відміну від деполяризуючих міорелаксантів
(наприклад, сукцинілхолін), піпекуронію бромід не спричиняє
м'язової фасцикуляції; піпекуронію бромід не чинить гормональної
дії; навіть у дозах, що у декілька разів перевищують його
ефективну дозу, необхідну для 90% зниження м'язової
контрактильності (ED90), не має гангліоблокуючої, ваголітичної та
симпатоміметичної активності; при збалансованій анестезії дози
ED50 і ED90 становлять 0,03 і 0,05 мг/кг маси тіла, відповідно;
доза, що становить 0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 40-50-хвилинну
м'язову релаксацію під час різних операцій; максимальна дія
піпекуронію броміду залежить від дози і настає через 1,5-5 хв;
ефект розвивається швидше за все при дозах, що становлять
0,07-0,08 мг/кг маси тіла; подальше збільшення дози скорочує час,
необхідний для розвитку дії та істотно продовжує дію препарату;
при в/в введенні початковий об'єм розподілу (Vdc) становить:
110 мл/кг ваги тіла; об'єм розподілу у фазі насичення (Vdss) -
300 +- 78 мл/кг; плазмовий кліренс (Cl) - 2,4 +- 0,5 мл/хв/кг;
середній T - 121 +- 45 хв; середній час присутності (MRT) -
1/2
140 хв; при повторному введенні підтримуючих доз кумулятивний
ефект несуттєвий, якщо в момент відновлення 25% вихідної
контрактильності використані дози 0,01-0,02 мг/кг; 75% препарату
виводиться в незмінному стані переважно нирками, 56% за перші
24 год, а інша кількість - у формі 3-дезацетил-піпекуронію; за
даними доклінічних досліджень, печінка також бере участь в
елімінації піпекуронію.
Показання для застосування ЛЗ: проведення загальної анестезії з метою міорелаксації, для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення операційних втручань різного виду, а також при ШВЛ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу підбирають для кожного хворого індивідуально, з урахуванням типу анестезії, передбачуваної тривалості хірургічного втручання, можливих взаємодій з іншими ЛЗ, які використовуються до або під час анестезії, супутніх захворювань і загального стану хворого; рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів для забезпечення контролю нервово-м'язового блоку; застосовують в/в; безпосередньо перед введенням 4 мг сухої речовини препарату розчиняють розчинником; початкова доза для інтубації і наступного хірургічного втручання у дорослих 0,06-0,08 мг/кг маси тіла, забезпечує умови для інтубації протягом 150-180 сек, при цьому тривалість м'язової релаксації 60-90 хв; початкова доза для міорелаксації при інкубації з використанням сукцинілхоліну 0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію; підтримуюча доза 0,01-0,02 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію під час хірургічної операції; пацієнтам з порушеннями функції нирок не рекомендується застосовувати дози, що перевищують 0,04 мг/кг маси тіла; у разі комбінованого наркозу початкова доза препарата для дітей віком від 1 до 14 років становить 0,08-0,09 мг/кг; для новонароджених та дітей віком до 1 року рекомендуються нижчі дози - 0,04-0,06 мг/кг; зазначені дози препарату забезпечують релаксацію при 25-35 - хвилинному хірургічному втручанні; при необхідності подовження міорелаксації ще на 25-35 хв препарат вводять повторно у дозі, що становить 1/3 від початкової дози; можливе подовження часу дії препарату в наступних випадках - надлишкова вага тіла, ожиріння (при підборі дози слід виходити з ідеальної ваги тіла); одночасне застосування інгаляційних анестетиків (дозу пірекуронію можна зменшити); під час інтубації із сукцинілхоліном (препарат вводять після зникнення клінічних ознак дії сукцинілхоліну; введення прерарату після деполяризируючого міорелаксанту може скоротити час, необхідний для настання міорелаксації, і збільшити тривалість максимального ефекту); припинення ефекту при 80-85% блокаді, виміряної за допомогою стимулятора периферичних нервових волокон, або при частковій блокаді, визначеній за клінічними ознаками, застосування атропіну (дорослим в дозі 0,5-1,25 мг) у комбінації з неостигміном (дорослим в дозі 1-3 мг) або галантаміном (дорослим в дозі 10-30 мг) припиняє міорелаксуючу дію засобу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: брадикардія, зниження АТ (особливо якщо під час наркозу використовували галотан або фентаніл); АР (шкірний висип, кропив'янка).
Протипоказання до застосування ЛЗ: міастенія, гіперчутливість до піпекуронію та бромідів, період вагітності.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для ін'єкцій по 4 мг у фл., по 2 мл, по 4 мг в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Аркурон, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік"
II. Ардуан, Richter Gedeon Ltd, Угорщина
Ардуан, Gedeon Richter Plc., Угорщина
- Рокуронію бромід (Rocuronium bromide)*
Фармакотерапевтична група: M03AC09 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних); блокує н-холінорецептори скелетного м'яза і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: зв'язок з білками плазми - 30%; проникає через
плацентарний бар'єр; при в/в введенні болюсної дози рокуронію
броміду зміна його концентрації в плазмі крові відбувається за три
експоненціальні фази; у здорових дорослих середній (95% довірчий
інтервал) T становить 73 (66-80) хв, уявний об'єм розподілу у
1/2
стаціонарних умовах становить 203 (193-214) мл/кг маси тіла;
плазмовий кліренс становить 3,7 (3,5-3,9) мл/кг/хв; метаболізуєтся
в печінці з утворенням слабоактивного метаболіту -
17-дезацетилрокуронію; рокуроній виводиться з сечею і жовчю;
екскреція з сечею досягає 40% протягом 12-24 год; після ін'єкції
міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду, його екскреція
становила в середньому 47% з сечею і 43% з калом протягом 9 днів;
приблизно 50% препарату виводиться в незміненому вигляді; у
контрольованих дослідженнях показано, що плазмовий кліренс у
пацієнтів літнього віку і у хворих з порушенням функції нирок
сповільнений, проте в більшості досліджень спостережувані
відмінності не досягали статистичної значущості; T у хворих із
1/2
захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хв, кліренс
знижується на 1 мл/кг/хв; у немовлят (вік від 3 місяців до 1 року)
уявний об'єм розподілу при стаціонарних умовах збільшений в
порівнянні з дорослими і дітьми віком 1-8 років; у дітей старшого
віку (3-8 років) спостерігається тенденція до збільшення кліренсу
і скорочення T (приблизно 20 хв) в порівнянні з дорослими,
1/2
дітьми (1-8 років) і немовлятами; при введенні у вигляді
безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції
легенів протягом 20 год або довше, середній T і середній уявний
1/2
об'єм розподілу в рівноважному стані збільшуються; у
контрольованих клінічних дослідженнях була встановлена значна
міжіндивідуальна варіабельність показників, пов'язана з різним
генезом і ступенем вираженості (полі-) органною недостатністю та
індивідуальними характеристиками хворого; у пацієнтів з
поліорганною недостатістю середній (+-SD) T становив
1/2
21,5 (+-3,3) год уявний об'єм розподілу за стабільного стану -
1,5 (+-0,8) л/кг і плазмовий кліренс - 2,1 (+-0,8) мл/кг/хв.
Показання для застосування ЛЗ: як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної і швидкої послідовної індукції анестезії і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій; як допоміжний засіб для полегшення інтубації і проведення ШВЛ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в болюсно, так і у вигляді безперервної інфузії; дозу потрібно підбирати індивідуально для кожного хворого; при підборі дози слід зважати на метод анестезії і передбачувану тривалість операції, метод седації і очікувану тривалість ШВЛ, можливу взаємодію з іншими ЛЗ, що вводяться одночасно, а також загальний стан хворого; для оцінки ефективності нервово-м'язової блокади і відновлення нервово-м'язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нервово-м'язового моніторингу; засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокуючу дію препарату на нервово-м'язову передачу; це посилення може стати клінічно значущим тоді, коли в процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин в тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії; тому необхідно коригувати дозу препарату шляхом введення щонайменших підтримуючих доз препарату через більші інтервали або ж максимального зниження швидкості інфузії препарату під час тривалих (більше 1 год) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу; для дорослих пацієнтів такі рекомендації щодо режиму дозування можуть використовуватися як загальна схема при проведенні ендотрахеальної інтубації, для забезпечення м'язової релаксації при операціях різної тривалості, а також для використання у відділенні інтенсивної терапії.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль/реакція в місці ін'єкції, зміни основних показників стану організму і збільшення тривалості нервово-м'язового блоку; імунна система - гіперчутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок; нервова система - в'ялий параліч; серцево-судинна система - тахікардія, артеріальна гіпотензія; судинний колапс, шок, гіперемія; дихальна система - бронхоспазм; шкіра та підшкірні тканини - ангіневротичний набряк, кропив'янка, висип, еритематозний висип; скелетно-м'язові порушення - м'язова слабкість, стероїдна міопатія; загальні та місцеві -
Нееффективний препарат, знижений ефект препарату/терапевтична відповідь, підвищений ефект препарату/терапевтична відповідь, біль у місці ін'єкції, реакція в місці ін'єкції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для в/в введення, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), 10 мл (100 мг) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Есмерон(R), N.V. Organon, Нідерланди
- Атракуріум (Atracurium)*
Фармакотерапевтична група: M03AC04 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: міорелаксант периферичної дії недеполяризуючого конкурентного типу, що блокує н-холінорецептори кінцевих пластинок скелетних м'язових волокон і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну, в результаті чого виникає пригнічення нервово-м'язової передачі на рівні постсинаптичної мембрани.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: після в/в введення спонтанно метаболізуються шляхом
елімінації Хофмана (неферментативний процес, який перебігає при
фізіологічних значеннях pH і t тіла), а також шляхом ефірного
гідролізу за участі неспецифічних естераз плазми; це призводить до
утворення лауданозину та інших метаболітів; метаболіти не мають
міорелаксуючих властивостей; зв'язок атракурію бесилату з білками
плазми становить приблизно 80%, T - 20 хв; виводиться з сечею
1/2
та жовчю головним чином у вигляді метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: для міорелаксації при хірургічних втручаннях і діагностичних процедурах (за наявності засобів для проведення ендотрахеальної інтубації та ШВЛ).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції. Дозовий режим для дорослих становить від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла залежно від необхідної тривалості повної нервово-м'язової блокади і забезпечує адекватну релаксацію протягом 15-35 хв; ендотрахеальну інтубацію можна проводити протягом перших 90 сек після в/в введення препарату в дозах 0,5-0,6 мг/кг маси тіла; за необхідності подовження блокуючої дії препарат додатково вводять в дозах 0,1-0,2 мг/кг маси тіла; правильне додаткове дозування не збільшує кумулятивного ефекту нервово-м'язової блокади; відновлення нормальної нервово-м'язової передачі відбувається через 35 хв; нервово-м'язова блокада може бути швидко нівельована застосуванням стандартних доз антихолінестеразних препаратів; після початкового введення болюсної дози препарату 0,3-0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м'язової блокади під час тривалого хірургічного втручання здійснюється шляхом тривалої в/в інфузії препарату у режимі 0,3-0,6 мг/кг/год; препарат може застосовуватись шляхом в/в інфузій під час аортокоронарного шунтування; при необхідності гіпотермії тіла до t 25-26 град.С зменшується рівень інактивації атракуріуму, тому для підтримання повної нервово-м'язової блокади у цьому разі швидкість інфузійного введення препарату може бути зменшена наполовину; препарат застосовують у дітей старше 1 місяця у тих же дозових режимах, що і для дорослих, розраховуючи дозу на масу тіла дитини; у хворих похилого віку застосовується у стандартному дозуванні, однак рекомендується початкову дозу призначати на нижній межі дозового діапазону і вводити препарат повільніше; при нирковій та печінковій недостатності препарат призначається у стандартних дозах при будь-яких рівнях ниркової або печінкової недостатності, включаючи термінальні стадії; у пацієнтів з клінічно значущими проявами серцево-судинних захворювань початкова доза препарату повинна вводитись протягом періоду не менше 60 сек; хворі, які лікуються у палатах інтенсивної терапії - після введення необхідної початкової болюсної дози препарату у межах від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м'язової блокади забезпечується постійною в/в інфузією препарату зі швидкістю від 11 до 13 мкг/кг/хв (0,65-0,78 мг/кг/год); однак існує широка індивідуальна варіабельність у дозовому режимі введення препарату, що може також змінюватись з часом; деяким хворим може бути необхідним такий низький рівень введення препарату, як 4,5 мкг/кг/хв (0,27 мг/кг/год), тоді як іншим - такий високий, як 29,5 мкг/кг/хв (1,77 мг/кг/год); швидкість відновлення нервово-м'язової передачі у хворих не залежить від тривалості застосування препарату і, за даними клінічних досліджень, лежить у межах від 32 до 108 хв; з метою індивідуалізації дозового режиму рекомендується, як і при застосуванні інших препаратів, що блокують нервово-м'язову передачу, контролювати її функцію.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперемія шкіри, транзиторна помірна гіпотензія або бронхоспазм, що можуть бути зумовлені збільшенням викиду гістаміну; виникнення судом у хворих на інтенсивному лікуванні при застосуванні атракуріуму з іншими препаратами (у цих хворих звичайно були один або більше факторів схильності до судом - травма голови, набряк мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія); анафілактоїдні або анафілактичні реакції; м'язова слабкість та/або міопатія (більшість з цих пацієнтів отримувало супутнє лікування ГКС).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до атракуріуму, цисатракуріуму або бензолсульфонової кислоти.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 10 мг/мл по 2,5 мл або по 5 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Тракріум, GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A. для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Італія/Великобританія
4.4. Інші міорелаксанти
- Баклофен (Baclofen)*
Фармакотерапевтична група: M03BX01 - міорелаксанти з центральним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: знижує підвищений тонус скелетних м'язів, спричинений в основному ураженнями спинного мозку, пригнічує шкірні рефлекси і тонус м'язів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: препарат групи похідних хлорфенілмасляної кислоти, який
знижує підвищений тонус скелетних м'язів, спричинений в основному
ураженнями спинного мозку; пригнічує шкірні рефлекси і тонус
м'язів, але тільки незначною мірою зменшує амплітуду сухожильних
рефлексів; фармакологічна дія препарату, можливо, зумовлена
гіперполяризацією висхідних нервів і пригніченням як
моносинаптичних, так і полісинаптичних рефлексів на рівні спинного
мозку; не впливає на процес нервово-м'язової передачі; оскільки
високі дози баклофену можуть спричинювати пригнічення функцій ЦНС,
припускають, що препарат також може впливати на центри,
розташовані супраспінально; після перорального застосування
баклофен швидко і повністю всмоктується з ШКТ; терапевтична
концентрація становить 80-395 нг/мл; C 500-600 нг/мл
макс
досягаються через 2-3 год після перорального прийому; потім
концентрація баклофену в плазмі підтримується на рівні 200 нг/мл
протягом 8 год; розподіляється по багатьом тканинам, але лише
незначна частина проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр;
проходить крізь плацентарний бар'єр; мінімальна кількість
потрапляє у молоко; зв'язується з білками сироватки приблизно на
30%; приблизно 15% від прийнятої дози препарату метаболізується у
печінці завдяки дезамінуванню; T - 2,5-4 год; від 70 до 80%
1/2
баклофену виділяється із сечею у незміненій формі або у вигляді
метаболітів, решта виділяється з фекаліями; майже повністю
виділяється з організму протягом 72 год після застосування.
Показання для застосування ЛЗ: лікування спастичних станів: при розсіяному склерозі; при ураженнях спинного мозку (напр., пухлини спинного мозку, сирингомієлія, ураження мотонейронів, поперечний мієліт, травми спинного мозку); при геморагічному інсульті; при церебральному паралічі; при менінгіті; при травмах голови.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для перорального застосування; дозу необхідно призначати індивідуально для визначення найнижчої ефективної дози, яка не спричинює побічних ефектів; рекомендована для дорослих початкова доза становить 5 мг тричі на день протягом 3 днів, потім на кожний 4-й день лікування разову дозу збільшують на 5 мг (кратність прийому тричі на день) до отримання оптимальної дози 20-25 мг тричі на день; рекомендована схема прийому 5 мг тричі на день - перші три дні лікувння; 10 мг тричі на день - наступні три дні лікування; 15 мг тричі на день - наступні три дні лікування; 20 мг тричі на день - наступні три дні лікування; 25 мг тричі на день - наступні три дні лікування; у більшості пацієнтів терапевтичні ефекти спостерігаються після застосування добових доз 30-75 мг; за необхідності дозу можна з обережністю та поступово збільшувати; пацієнтам, які потребують вищих доз (добова доза 75-100 мг), призначають табл., що містять 25 мг баклофену; МДД - 100 мг; тривалість лікування залежить від клінічного стану пацієнта; прийом препарату не слід переривати раптово, тому що можуть виникнути галюцінації, а спастичні стани можуть загостритися; дозу треба зменшувати поступово; баклофен краще приймати під час їди; пацієнтам похилого віку дозу препарату треба підвищувати з особливою обережністю, тому що ризик виникнення небажаних явищ більш високий, ніж у пацієнтів молодшого віку; звичайна добова доза препарату для дітей становить 0,75-2 мг/кг маси тіла; лікування необхідно починати з 5 мг дози, яку приймають двічі на день; діти від 12 місяців до 2 років 10-20 мг/добу, діти від 2 до 6 років 20-30 мг/добу, діти від 6 до 10 років 30-60 мг/добу; для дітей від 10 років МДД становить 2,5 мг/кг маси тіла; за необхідності дозу можна обережно збільшувати кожні три дні до отримання оптимального терапевтичного ефекту; для пацієнтів з порушенням функції нирок, а також для пацієнтів, які знаходяться на діалізі, доза препарату повинна бути знижена до 5 мг на добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - сонливість, запаморочення, нудота, сплутаність свідомості, головний біль, безсоння, слабкість і втомлюваність, ейфорія, збудливість, депресія, галюцинації, парестезія, біль у м'язах, атаксія, сухість у ротовій порожнині, виснаження, тремор, астенія, затримка дихання, дезорієнтація, блювотний рефлекс, блювання, порушення пристосованості, нічні страхи/кошмарні сни, знижений поріг судом і нападів, особливо у хворих на епілепсію; випадки гіпотензії; утруднення дихання, прискорене серцебиття, біль у грудній клітці та знепритомлення; ШКТ - запор, анорексія, біль у животі, діарея та позитивні результати тесту на приховану кров у фекаліях; сечостатева система - позиви до сечовипускання, рідко - про мимовільне сечовипускання, затримку сечі, анурію, імпотенцію, порушення еякуляції, нічний енурез та гематурію; порушення зору, порушення смаку, висип, свербіж, набряк щиколотки, надмірне потовиділення, збільшення маси тіла, відчуття закладеності носа; загострення спастичних станів (парадоксальна реакція на ліки).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; пептична виразкова хвороба.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг, по 25 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва ЛЗ:
II. Баклофен, Polpharma Pharmaceutical Works S.A., Польща
- Тізанідин (Tizanidine)* (див. п. 10, розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
- Толперизон (Tolperisone)* (див. п. 10, розділу "Ревматологія. Лікарські засоби")
5. Кровозамінники та перфузійні розчини
5.1. Білкові фракції крові
- Розчин альбуміну людини (Solutio albumini humanum)*
Фармакотерапевтична група: B05AA01 - кровозамінники і білкові фракції плазми крові.
Основна фармакотерапевтична дія: плазмозамісна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: білкова фракція плазми людини; при в/в введенні реципієнту альбумін підтримує осмотичний тиск у циркулюючій крові, швидко підвищує артеріальний тиск, сприяє надходженню тканинної рідини у кров'яне русло та її збереженню, бере участь в обмінних процесах між тканинами та кров'ю, є джерелом білкового живлення організму.
Показання для застосування ЛЗ: призначають при травматичному та операційному шоках, опіках, які супроводжуються дегідратацією та концентруванням крові, при гіпопротеїнемії та гіпоальбумінемії різного походження (нефротичний с-м, цироз печінки, довготривалі септичні та гнійні процеси тощо); при хворобах ШКТ (виразкова хвороба, пухлини, зменшення прохідності шлунково-кишкового анастомозу), при г. панкреатиті, операціях з екстракорпоральним кровообігом.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н альбуміну 5%: препарат вводять в/в, крапельне (швидкість не вище 50-60 крап./хв.), а при шокових станах з метою швидкого підвищення АТ - струменевим методом в дозі 500 мл і більше; при цьому швидкість введення має бути не вищою 200 мл/год, р-н альбуміну 10% - вводять в/в крап. (швидкість не вище 50-60 крап/хв), а при шокових станах з метою швидкого підвищення АТ - струменевим методом в дозі 250-500 мл; р-н альбуміну 20% - вводять в/в крап. зі швидкістю, що не перевищує 50-60 крап./хв; разова доза залежить від стану хворого і може бути обмежена 100 мл; за необхідністю доза може бути збільшена до 300 мл; в педіатричній практиці (з врахуванням концентрації розчину альбуміну) дози препарату розраховують в мл на кг маси тіла дитини (не більше 3 мл/кг маси тіла дитини).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: короткочасне підвищення t, біль у попереку, кропив'янка; при серцевій недостатності можливе виникнення г. серцевої недостатності; введення р-нів альбуміну при дегідратації організму можливо тільки після попереднього забезпечення достатньої кількості рідини (внутрішньо, парентеральне).
Протипоказання до застосування ЛЗ: тромбози, гіпертонія, внутрішні кровотечі, гіперчутливість до білкових препаратів крові, важка серцева недостатність.
Форми випуску ЛЗ: р-н для парентерального застосування по 50 мл, по 100 мл, по 250 мл або 400 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Альбумін-Біофарма, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
Розчин альбуміну 5, 10 і 20% Solutio albumini 5, 10 et 20%, Київський міський центр крові
Розчин альбуміну 5% та 10%, Рівненська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Тернопільська обласна комунальна станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 5%, 10% та 20%, Комунальний заклад охорони здоров'я Донецька обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Комунальний заклад "Дніпропетровська обласна станція переливання крові"
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Херсонський обласний центр служби крові,
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% і 20%, Обласний комунальний заклад "Станція переливання крові м. Дніпродзержинськ"
Розчин альбуміну 5%, 10%, 20%, Володимир-Волинська станція переливання крові
Розчин альбуміну 5%, 10% та 20%, Луганська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Миколаївська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 10%, Київська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Харківський обласний центр служби крові
Розчин альбуміну людини 10%, Маріупольська міська станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Кримська республіканська установа "Станція переливання крові"
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Кіровоградська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Івано-Франківська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Запорізька обласна станція переливання крові ЗОР
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Одеська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 5%, 10% та 20%, Житомирський обласний центр крові, Новоград-Волинська філія
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Криворізька міська станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 5%, 10% та 20%, Комунальний заклад "Чернігівська обласна станція переливання крові"
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% та 20%, Черкаська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 10%, Хмельницька обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну людини 5%, 10% та 20%, Свердловська обласна регіональна станція переливання крові
Розчин альбуміну донорського 5%, 10% і 20%, Обласна комунальна установа Вінницька обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну 5%, 10% і 20%, Волинська обласна станція переливання крові
Альбумін людини, розчин для інфузій 10%, ЗАТ "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік"
Розчин альбуміну донорського 5%, 10%, Закарпатська обласна станція переливання крові
Розчин альбуміну 10%, Теребовлянська обласна комунальна станція переливання крові
Альбумін БКЗ СР моно, Державне Київське підприємство по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" для ТОВ "Глобал Фарм"
II. Людський альбумін Grifols., розчин 20%, Instituto Grifols, S.A., Іспанія
5.2. Фторвуглеводні кровозамінники
Комбіновані препарати
- Перфторметилциклогексилпіперидин + проксанол + натрію хлорид + калію хлорид + магнію хлорид + натрію гідрокарбонат + натрію фосфат + глюкоза
II. Перфторан, Емульсія для інфузій по 100 мл, або по 200 мл, або по 400 мл у фл., 100 мл емульсії містять: перфтордекаліну - 13,0 г, перфторметилциклогексилпіперидину - 6,5 г, проксанолу - 4,0 г, натрію хлориду - 0,6 г, калію хлориду - 0,039 г, магнію хлориду - 0,019 г, натрію гідрокарбонату - 0,065 г, натрію фосфату однозаміщеного - 0,02 г, глюкози - 0,2 г, виробництва ВАТ НВФ "Перфторан", Російська Федерація
5.3. Препарати декстрану
- Декстран-40 (Dextran-40)*
Фармакотерапевтична група: B05AA05 - кровозамінники та перфузійні розчини.
Основна фармакотерапевтична дія: підвищення суспензійних властивостей крові, зменшення її в'язкості, сприяння відновленню кровоплину у дрібних капілярах, запобіганнія усуненню агрегації формених елементів крові.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: плазмозамінний р-н, специфічна дія якого полягає у підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в'язкості, сприянні відновленню кровоплину у дрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові; при швидкому переливанні препарату об'єм плазми може збільшуватися майже в 2 рази в порівнянні з об'ємом введеного реополіглюкіну; з організму препарат виводиться в основному нирками (за першу добу близько 70%), решта - надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування ЛЗ: для покращання капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці; для поліпшення мікроциркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: можна вводити лише після попереднього проведення в/ш проби, за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібно мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій); в/ш проба проводиться за 24 год до інфузії препарату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: збільшення діурезу; АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: тромбоцитопенія, захворювання нирок, що супроводжуються анурією, серцевою недостатністю та у випадках, коли не можна вводити великі об'єми рідини.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій по 200 мл, 400 мл, 500 мл у пляшках, по 250 мл, 500 мл у контейнерах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при t 10-25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
I. Поліглюкін, ТОВ "Юрія-Фарм"
Проміт-Інфузія, ЗАТ "Інфузія"
Реополіглюкін, Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", Фармацевтична фабрика
Реополіглюкін, ВАТ "Дніпрофарм"
Реополіглюкін, ТОВ "Юрія-Фарм"
Реополіглюкін ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
Реополіглюкін, ДП "Черкаси-ФАРМА"
- Декстран-70 (Dextran-70)*
Фармакотерапевтична група: B05AA05 - кровозамінники та білкові фракції плазми крові.
Основна фармакотерапевтична дія: плазмозамінюючий р-н з вираженою гемодинамічною дією.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: плазмозамінюючий р-н з вираженою гемодинамічною дією; оскільки його молекулярна маса близька до такої альбуміну, препарат довго циркулює в крові та затримує рідину, що і обумовлює його гемодинамічні властивості; при введенні у кров декстран-70 швидко підвищує АТ при г. крововтраті і на значний проміжок часу утримує його на підвищеному рівні; виводиться із організму головним чином із сечею (у першу добу до 50%); незначна кількість затримується в ретикуло-ендотеліальній системі, де поступово розкладається до глюкози.
Показання для застосування ЛЗ: г. крововтрата, обмороження, травматичний, операційний, опіковий, інтоксикаційний, септичний шок.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в можна вводити лише після попереднього проведення в/ш проби за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих АР); в/ш проба проводиться за 24 год до інфузії препарату; при відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана для проведення в/ш проби, контролюючи реакцію пацієнта: після повільного введення перших 5 крап. припиняють введення на 3 хв, потім вводять ще 30 крап. і знову припиняють вливання на 3 хв; при відсутності реакції продовжують введення препарату; при г. шоці, що виник внаслідок крововтрати, травми тощо, препарат вводять струминно дорослим 400-1200 мл за один раз (при необхідності до 2000 мл); у разі підвищення АТ до рівня, близького до норми, переходять на крапельне введення; при крововтраті понад 500 мл введення препарату поєднують з гемотрансфузією; для профілактики шоку при операціях препарат вводять крапельно до 500 мл, у разі значного зниження АТ переходять на струминне введення; дітям призначають із розрахунку 10-15 мл/кг; для лікування опікового шоку в першу добу дорослим вводять до 2-3 л, а в наступний день - до 1500 мл; дітям у першу добу вводять по 40-50 мл/кг маси тіла, а в наступний день - до 30 мл/кг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (свербіж шкіри, шкірні висипи, набряк Квінке), гарячка, біль у суглобах, спині, гіпотензія, нудота, блювання, бронхоспазм; анафілактичний шок; порушення згортання крові (гіпокоагуляція).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до декстрану, підвищена схильність до АР, травми черепу з підвищенням внутрішньочерепного тиску, крововиливи в мозок, важкі порушення гемокоагуляції (тромбоцитопенія, тромбоцитопатія, дефіцит фактора VIII та ін.), а також стани, при яких неможна вводити значну кількість рідини (захворювання нирок з анурією, серцево-судинна недостатність, гіперволемія); хр. захворювання печінки.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій по 200 або 400 мл у пляшках.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 10-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва ЛЗ:
I. Полідекстран, ЗАТ "Інфузія"
5.4. Препарати полівінілпіролідону
- Неогемодез (Neohaemodese)
Фармакотерапевтична група: B05AA09 - кровозамінники та перфузійні розчини.
Основна фармакотерапевтична дія: плазмозамінна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до плазмозамінних р-нів, підвищує суспензійні властивості крові, зменшує її в'язкість; як дезінтоксикаційний засіб зв'язує токсичні продукти, що знаходяться у кровоносному руслі, і виводить їх через нирки з організму; при в/в введенні дія препарату виявляється в міру його надходження у кров; ефект зберігається протягом 3-12 год, що залежить від функціонального стану нирок та швидкості кровообігу; з організму виводиться нирками.
Показання для застосування ЛЗ: для дезинтоксикації організму при токсичних формах г. захворювань ШКТ (дизентерія, диспепсія, сальмонельоз); інших інфекційних захворюваннях, що супроводжуються токсикозами; опіковій хворобі у фазі інтоксикації (2-5-й день); г. променевій хворобі у фазі інтоксикації; перитоніті і непрохідності кишечнику (в перед- та післяопераційний період); г. нирковій недостатності різної етіології; набряках, спричинених хр. захворюваннями нирок або токсикозами; тиреотоксикозах; сепсисах; різних захворюваннях печінки (гепатитах, холециститах, г. та напівгострих дистрофіях печінки, печінковій комі).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в, краплинно зі швидкістю 20-40 крап/хв; перед введенням р-н підігрівають до 35-37 град.С для дорослих разова доза - 400 мл; дітям віком 6-9 років - до 100 мл; 10-15 років - до 150 мл; повторні інфузії здійснюються за показаннями, але не раніше ніж через 10-12 год після його попереднього введення, курс лікування - не більше 5 діб.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження АТ, підвищення t тіла з ознобом, тахікардія, утруднене дихання, АР (почервоніння, свербіж шкіри), аж до виникнення анафілактичного шоку. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату (особливо наявність в анамнезі реакцій на повідон), виражена серцево-судинна і легенева недостатність, геморагічний інсульт, БА, г. нефрит, тяжкі алергічні та імунодепресивні стани; період годування груддю; вагітність; діти до 6 років.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій по 200 мл, 400 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 10-25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Неогемодез, ДП "Черкаси-ФАРМА"
Неогемодез, ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез"
Неогемодез, ЗАТ "Інфузія"
Неогемодез-Біофарма, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
5.5. Препарати желатину
Комбіновані препарати
- Желатин сукцинільований + натрію хлорид + натрію гідроксид
II. Гелофузин, р-н для інфузій; 100 мл розчину містять: желатину сукцинільованого 4,0 г, натрію хлориду 0,701 г, натрію гідроксид 0,136 г B. Braun Medical S.A. для "B. Braun Melsungen AG", Швейцарія/Німеччина
5.6. Препарати гідроксиетильованого крохмалю
- Гідроксиетилкрохмаль 130000/0,4, 130000/0,42 (Hydroxyethilstarch 130000/0,4, 130000/0,42)
Фармакотерапевтична група: B05AA07 - кровозамінники і перфузійні розчини.
Основна фармакотерапевтична дія: плазмозамінна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: гідроксіетилкрохмаль (ГЕК) отримують з амілопектину і
характеризують по молекулярній масі і ступеню заміщення; по
структурі ГЕК схожий на глікоген, що пояснює його високу
толерантність і низький ризик виникненя анафілактичних реакцій;
представляє ізоонкотичний р-н, тобто внутрішньосудинний об'єм
плазми при його інфузії збільшується еквівалентно введеному
об'єму; тривалість волемічного ефекту залежить в першу чергу від
ступеню молярного заміщення, а також у меншому ступеню від
середньої молекулярної маси; гідроксіетилкрохмаль (ГЕК)
піддається тривалому гідролізу, що призводить до утворення
онкотичних активних оліго- і полісахаридів різної молекулярної
маси, які виводяться нирками; може знизити показники гематокриту
в'язкості плазми крові; волемічний ефект в результаті
ізоволемчного введення ГЕК продовжується, як мінімум, 6 год; ГЕК
представляє собою суміш молекул з різним ступенем молярного
заміщення і різною молекулярною масою, ці два показники впливають
на швидкість виведення; невеликі молекули виводяться за допомогою
клубочкової фільтрації, більші піддаються ферментативному
гідролізу альфа-амілазою і в подальшому виводяться нирками;
швидкість гідролізу тим нижча, чим вища ступінь заміщення молекули;
біля 50% виводиться з сечею протягом 24 год; після одноразового
введення 1000 мл венофундину кліренс плазми становить 19 мл/хв,
загальна абсорбція ЛЗ 58 мг год/мл. T - 12 год.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: профілактика і лікування гіповолемії і шоку (внаслідок кровотечі або травми, після операційних втрат крові, опіків, сепсису); г. нормоволемічна гемодилюція, терапевтична гемодилюція.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначений для в/в введення дорослим і дітям старше 12 років; добова доза і швидкість введення залежать від об'єму втрати крові і параметрів гемодинаміки; перші 10-20 мл ГЕК потрібно вводити повільно, не переревищуючи 500 мл/год (що відповідає 0,1 мл/кг/хв), під постійним контролем лікаря, через можливість виникнення анафілактоїдних реакцій; добова доза і швидкість введення розчину залежать від об'єму крововтрати, необхідності підтримки або відновлення гемодинамічних параметрів; МДД - 50 мл/кг ваги тіла, що відповідає 3 г ГЕК/кг/добу (біля 3500 мл/добу при масі тіла в 70 кг); максимальна швидкість введення залежить від клінічної ситуації; в період шоку рекомендована швидкість введення до 20 мл/кг/год, що відповідає 0,33 мл/кг/хв (1,2 г ГЕК на кг маси тіла за год); в критичній ситуації можливе швидке введення 500 мл р-ну (під тиском); при введенні препарату під тиском у випадку використання ГЕК в пластикових контейнерах все повітря з контейнерів і системи для введення повинно бути попередньо видалене, щоб запобігти ризику виникнення емболії; тривалість терапії залежить від тривалості і вираженості гіповолемії і гемодинамічного ефекту терапії і рівня гемодилюції; МДД - 50 мл/кг/добу; у дітей до 2 років, які перенесли оперативні втручання (окрім кардіологічних), переносимість при застосуванні Волювену в процесі операцій була порівнянна з переносимістю 5% альбуміну; застосовується для відновлення об'єму циркулюючої крові: у дорослих, МДД - 50 мл/кг; у дітей віком 10-18 років, добова доза - 33 мл/кг; у дітей віком 2-10 років, добова доза - 25 мл/кг; у немовлят і дітей до 2 років, добова доза - 25 мл/кг; препарат можна вводити багаторазово протягом декількох днів, залежно від потреб хворого; тривалість лікування залежить від тривалості і тяжкості гіповолемії, від гемодинаміки і від гемодилюції.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження факторів коагуляції внаслідок гемодилюції у результаті введення р-нів ГЕК без паралельного введення компонентів крові; АР; кровоносна і лімфатична системи - внаслідок гемодилюції відбувається зниження гематокриту і концентрації білків у плазмі крові, зниження концентрації факторів коагуляції і, таким чином, впливати на згортання крові, час кровотечі і індекс АПТЧ можуть збільшуватись, а активність FVIII/vWFF (фактору VIII Віллебранда) може зменшуватись; біохімічні показники - збільшення концентрації альфа-амілази у плазмі, що пов'язане з формуванням комплексу альфа-амілази з крохмалем, який, в свою чергу, повільно виводиться нирковим і позанирковим шляхом, що може бути помилково розцінене як біохімічна атака панкреатиту; анафілактичні реакції різної важкості. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до складових препарату, набряки, включаючи набряк легень, застійна сердечна недостатність, ниркова недостатність з олігуричним або ануричним с-мом, виявлення сенсибілізації до ГЕК, внутрішньочерепна кровотеча, виражені гіпернатріємія і гіперхлоремія, гіперволемія, виражена печінкова недостатність; гіпергідратація; гіперволемія; хр. серцева недостатність; тяжкі порушення системи згортання крові; внутрішньочерепна кровотеча; стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітного балансу; тяжка ниркова недостатність з олігурією або анурією; застосування у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі.