плазми крові; переважно метаболізується шляхом О-деметилювання та
гідроксилювання.
Показання для застосування ЛЗ: АГ (як засіб першого ряду або у комбінації з іншими ЛЗ, такими як тіазидні діуретики, (бета))-блокатори, антагоністи кальцію або з інгібіторами АПФ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ - діапазон доз - 1-16 мг/добу; рекомендується починати терапію з 1 мг 1 р/добу; цей режим використовується протягом 1-2 тижнів з метою мінімізувати ризик потенційної постуральної гіпертензії та/або синкопе; через 1-2 тижні доза може бути збільшена до 2 мг 1 р/добу; якщо необхідно, щоденна доза може бути послідовно збільшена через такі ж самі інтервали до 4 мг, 8 мг та 16 мг; при цьому необхідно контролювати терапевтичну відповідь у пацієнтів з метою досягнення бажаного зниження АТ. Звичайна доза становить 2-4 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: органи слуху/вестибулярний лабіринт - запаморочення, шум у вухах; ШКТ - нудота, болі у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, блювання; загальне - астенія, набряки, відчуття втоми, нездужання; ЦНС - запаморочення, головний біль, постуральне запаморочення, втрата свідомості, сонливість; система дихання - риніт, посилення бронхоспазму, кашель, задишка, носова кровотеча; система крові та лімфатична система - лейкопенія, порушення зору - порушення чіткості зору; гепатобіліарна система - холестаз, гепатит, жовтяниця; імунна система - АР; порушення печінкових лабораторних параметрів, збільшення маси тіла, анорексія; скелетно-м'язова система та сполучна тканина - артралгія, біль у спині, м'язові спазми, слабкість м'язів, міальгія; нервова система - гіпестезія, парестезія, тремор; психічні розлади - ажитація, підвищена тривожність, депресія, безсоння, нервозність; сечостатева система - дизурія, гематурія, порушення сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, поліурія, нетримання сечі; репродуктивна система та молочні залози - гінекомастія, імпотенція, пріапізм, затримка еяколяції; шкіра та її придатки - алопеція, свербіж, пурпура, висип на шкірі, кропив'янка; судинні порушення - припливи крові з відчуттям жару, постуральна гіпотензія; брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, загруднинний біль, стенокардія, ІМ, порушення мозкового кровообігу, серцеві аритмії.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хіназолінів, доксазозину або до будь-якого іншого компоненту препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг, 2 мг, 4 мг, 8 мг; табл. пролонгованої дії по 4 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 30 град.C; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Доксазин-Авант, ТОВ "Авант" для ТОВ "Седа-Фарм Аптека 7 х 7"
Доксазозин, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
II. Дженокард, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Доксазозин-Апоп, "Apotex Inc.", Канада
Доксазозин-Нортон, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Доксазозин-Ратіофарм, виробник продукції "in bulk": "Siegfried CMS Ltd" виробник кінцевого продукту: "Merckle GmbH" для "ratiopharm International GmbH", Швейцарія/Німеччина/Німеччина
Доксапрес, "Micro Labs Limited", Індія
Доксасандоз, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Sandoz"; "Lek Pharmaceuticals d.d." підприємство компанії "Sandoz"; "Lek S.A" підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Німеччина/Словацька Республіка
Доксонекс, Polpharma" Pharmaceutical Works S.A.; "Cimex AG", Польща/Швейцарія
Зоксон 4, "Lechiva a.s.", Чеська Республіка
Зоксон(R) 1, Зоксон(R) 2, Зоксон(R) 4, "Zentiva" a.s., Чеська Республіка
Камірен, Камірен XL, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Кардура(R), "Pfizer GmbH", Німеччина
Могурол, "Medochemie Ltd", Кіпр
Уромакс, "Pharmascience Inc.", Канада
- Празозин (Prazosin)*
Фармакотерапевтична група: C02CA01 - блокатори (альфа)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна, гіпохолестеринемічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: празозин є селективним переферичним постсинаптичним (альфа) -адреноблокатором; знижує АТ, призводить до зниження
1
загального периферичного судинного опору; хвилинний об'єм крові та
систолітичний об'єм залишаються без суттєвих змін; зменшуючи
переднавантаження на серце, дещо знижує тиск у малому колі
кровообігу; ерапевтичний ефект препарату пов'язаний з
(альфа)-адреноблокуючою дією; при тривалому застосуванні знижує
концентрацію загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів
низької щільності; має незначний вплив на нирковий кровообіг та
швидкість клубочкової фільтрації; призначення празозину хворим з
симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози
призводило до значного поліпшення уродинаміки та зменшення проявів
захворювання. Зазначену дію препарату пов'язують із селективною
блокадою (альфа) -адренорецепторів, що розташовані в стромі та
1
капсулі передміхурової залози та в шийці сечового міхура. Препарат
швидко абсорбується при пероральному застосуванні; біодоступність
становить 50-85%; вживання їжі не впливає на біодоступність
препарату; 97% зв'язується з білками крові з (альфа) -протеїном;
1
незначна кількість препарату проникає в материнське молоко; C
макс
досягається через 1-3 год, T - 2,5-4 год; дія препарату
1/2
спостерігається через 30-60 хв, триває 6-8 год; метаболізується, в
основному, в печінці шляхом диметилювання та подальшого
зв'язування метаболітів з глюкуроновою кислотою; виводиться
незміненому вигляді (5-11%) та у вигляді метаболітів; при
гемодіалізі практично не виводиться.
Показання до застосування ЛЗ: АГ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу препарату встановлюють індивідуально з урахуванням особливостей кожного хворого, на підставі вимірів АТ; для зменшення до мінімуму ортостатичної гіпотензії, як "феномена першої дози", рекомендується розпочинати приймання з мінімальної дози, поступово її збільшуючи; при АГ звичайно призначають у початковій дозі 0,5-1 мг 2-3 р/добу; підтримуюча доза при лікуванні АГ - 2-4 мг 2-3 р/добу; МДД - 20 мг; при введенні у схему лікування діуретиків або іншого антигіпертинзивного засобу дозу празозину слід зменшити до 1-2 мг 3 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ортостатична гіпотензія, запаморочення, непритомність, "феномен першої дози"; тахікарді; набряки нижніх кінцівок та обличчя, задишка, порушення сольового балансу; після прийому препарату може виникнути відчуття болю за грудиною (стенокардія); нудота, диспепсія, дискомфорт і болі в животі, АР, сонливість, втомлюваність, слабкість, нервозність, головний біль, гіперемія обличчя, відчуття тепла, сухість у ротовій порожнині, дизурія, порушення сечовипускання, пріапізм, порушення функції печінки, панкреатит, холецистит.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до празозину та інших гуїназолінових похідних (доксазозин, теразозин), стеноз аорти та мітрального клапана, емболія легеневої артерії, захворюваннях перикарда; пороки серця зі зниженим тиском наповнення лівого шлуночка; артеріальна гіпотензія; вагітність, лактація, вік до 12 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Празозин-ратіофарм, "ratiopharm International GmbH", Німеччина
9. Діуретики
9.1. Петльові (потужні ) діуретики
- Торасемід (Torasemid)*
Фармакотерапевтична група: C03CA04 - сечогінні препарати. Високоактивні діуретики.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна, сечогінна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: гальмує зворотну ренальну реабсорбцію іонів натрію та хлору у висхідній частині петлі Генле; після перорального введення максимальна діуретична дія триває 1-3 год, а діуретичний ефект зберігається протягом майже 12 год; у здорових пробандів в діапазоні доз 5-100 мг спостерігалось пропорційне логарифму дози збільшення діурезу; збільшення діурезу виникає і у тих випадках, коли інші сечогінні препарати (наприклад тіазиди) вже не чинять достатнього ефекту, наприклад при обмеженій функції нирок; завдяки цим якостям торасемід усуває набрякіи; антигіпертензивна дія торасеміду пов'язана зі зменшенням периферичного опору судин, за рахунок нормалізації порушеного електролітного балансу і, головним чином, за рахунок пониження у хворих на АГ підвищеної активності
2+
вільного Са у клітинах м'язового шару артерій; зв'язування з
білками плазми становить більше 99%, метаболітів M , M , і M -
1 3 5
86%, 95%, і 97% відповідно; T торасеміду і його метаболітів у
1/2
здорових 3-4 год; загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв,
ренальний кліренс, приблизно 10 мл/хв.; основний метаболіт M
5
діуретичного ефекту не має, а на рахунок діючих метаболітів M і
1
M , узятих разом, припадає приблизно 10% фармакодинамічної дії;
3
при нирковій недостатності загальний кліренс і T торасеміду
1/2
не змінюються, а T M і M подовжується, однак фармакодинамічні
1/2 3 5
характеристики залишаються незмінними, на тривалість дії ступінь
тяжкості ниркової недостатності не впливає; у хворих із порушенням
функції печінки або із серцевою недостатністю T і метаболіту M
1/2 5
незначно подовжуються.
Показання до застосування ЛЗ: есенціальна гіпертензія; лікування та профілактика рецидивів набряків і/чи випотів внаслідок серцевої недостатності.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: есенціальна гіпертензія - рекомендована доза становить 2,5 мг; гіпотензивна дія торасеміду розпочинається поступово в перший тиждень і досягає свого максимуму не пізніше 12 тижнів; при неефективності початкової дози її можна збільшити до 5 мг; при підвищенні дози, зокрема при первісно тяжкій АГ (діастолічний тиск вище 115 мм рт.ст.), а також при обмеженій функції нирок можна розраховувати на додаткову антигіпертензивну дію; подальше підвищення добової дози більше 5 мг проводити недоцільно, бо це навряд чи призведе до подальшого зниження АТ; набряки і/чи випоти - терапію розпочинають з 5 мг; якщо ефект недостатній, то, залежно від тяжкості захворювання, дозу можна підвищити аж до 20 мг; табл. слід приймати вранці, не розжовуючи, із невеликою кількістю рідини; біодоступність торасеміду від прийому їжі не залежить; тривалість лікування залежить від перебугу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - гіповолемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, посилення метаболічного алкалозу; головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, судоми м'язів; гіпотонія, сплутаність свідомості, тромбози, кардіальні та церебральні ішемії з можливим розвитком порушень серцевого ритму, стенокардії, г. ІМ, синкопе; ШКТ - закреп, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль в шлунку, проноси; нирки та сечовивідний шлях - затримка сечі і надмірне розтягнення сечового міхура, підвищення креатиніну та сечовини в крові; підвищення рівня сечової кислоти і глюкози у крові, підвищення ліпідів (тригліцеридів, холестерину) у сироватці крові; печінка - підвищення деяких ферментів печінки (гама-глутаміл-транспептидази - ГГТ); кров - зменшення числа тромбоцитів, еритроцитів і/чи лейкоцитів; АР - свербіж, екзантеми, фоточутливість, в окремих випадках після в/в введення - г., можливо, загрозливі для життя реакції підвищеної чутливості (анафілактичний шок); сухість у роті і неприємні відчуття у кінцівках (парестезії), порушення зору, шум у вухах і пониження слуху.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до торасеміду та споріднених з ним за структурою речовин (сполуки сульфанілсечовини); гіпотонія; ниркова недостатність, яка супроводжується анурією; тяжкі порушення функції печінки з втратою свідомості (печінкова кома або прекома); гіповолемія; гіпонатріємія; гіпокаліємія; виражені порушення сечовипускання; подагра; синоаурикулярна блокада або AV-блокада II чи III ступеня; патологічні зміни кислотно-лужної рівноваги; одночасна терапія препаратами літію, аміноглікозидами чи цефалоспоринами; патологічні зміни картини крові - тромбоцитопенія, анемія у пацієнтів, в яких немає ниркової недостатності; порушення функції нирок, викликаних нефротоксичними речовинами; дитячий вік до 12 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг, 200 мг; р-н для ін'єкцій по 2 мл (10 мг), 20 мг/4 мл по 4 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Трифас 10, Трифас 200, Трифас COR, BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Трифас 10 ампули, Трифас 20 ампули, Трифас 200 розчин для інфузій, "A. Menarini Manufacturing Logostics & Services S.r.l." та "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Італія/Німеччина
- Фуросемід (Furosemid)*
Фармакотерапевтична група: C03CA01 - сечогінні препарати. Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антигіпертензивна, сечогінна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: потужний діуретик швидкої і короткочасної дії; діє на мозковий сегмент висхідної частини петлі Генле; підвищує вибіркове виведення іонів натрію максимум до 35% і, залежно від дози, стимулює ренін-ангіотензин-альдостеронову систему; до настання справжнього діуретичного ефекту знижує переднавантаження серця у результаті розширення магістральних судин, при збереженій функції нирок і за відсутності виражених набряків; при прийомі внутрішньо всмоктується 50% застосованої дози, а діуретичний ефект відмічається через 1 год і зберігається до 8 год; якщо у здорових людей після прийому 40 мг фуросеміду T становить 3,5 год, то у
1/2
хворих з нирковою недостатністю - в середньому 13,5 год; з білками
плазми зв'язується на 91-97%; близько 88% введеної дози виводиться
нирками, а 12% виділяється з жовчю.
Показання до застосування ЛЗ: набряки у результаті захворювань серця, печінки, нирок, набряки при прееклампсії і еклампсії; хр. серцево-судинна недостатність, у комбінації з іншими ЛЗ; набряки при опіках; АГ (при порушенні функції нирок і при протипоказаннях до застосування салуретиків).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендована початкова доза 40 мг; за відсутності діуретичного ефекту через 6-8 год повторно приймають ще 80-120 мг (2-3 таблетки). За відсутності діуретичного ефекту можна застосувати дозу 160 мг за один прийом. Підтримуюча доза - 40 мг, до 80 мг на день. МДД не повинна перевищувати 300 мг. Дітям призначають у дозі 1-2 мг/кг маси тіла на день. Тривалість курсу лікування визначається індивідуально залежно від тяжкості і перебігу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: при тривалому застосуванні фуросеміду у високих дозах можливий розвиток гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіпокальціємії, гіповолемії, дегідратації і схильності до тромбоутворення, а також інших порушень водно-електролітного балансу організму. Можливо виникнення гіпотензії, діареї, запору, порушення слуху. У найбільш чутливих пацієнтів можуть спостерігатися симптоми підвищеної чутливості до препарату: з боку шкіри - висипання; зміни картини крові (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). Анафілактичний шок є побічною дією, яка рідко спостерігається. При лікуванні препаратом можливо тимчасове підвищення рівня креатиніну, сечовини, холестерину і тригліцеридів у крові, а також прискорене
++
виділення іонів Са із сечею. Зрідка можливо погіршання наявного
ЦД та подагри або прояви симптомів латентного до цього часу ЦД.
При застосуванні більш високих доз хворими похилого віку можливий
розвиток циркуляторного колапсу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: тяжка печінкова недостатність; ниркова недостатність, яка супроводжується анурією і олігурією; гіпокаліємія; гіперчутливість до фуросеміду і сульфонамідних препаратів; зменшення об'єму крові (гіповолемія) з або без зниження тиску крові (гіпотензія); г. отруєння саліцилатами.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 40 мг; р-н для ін'єкцій 1% по 2 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Фуросемід, ВАТ "Луганський ХФЗ"
Фуросемід, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Фуросемід, АТ "Галичфарм"
Фуросемід, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС", Харків/Дніпропетровськ
Фуросемід-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. Лазикс, Лазикс(R), "Aventis Pharma Limited", Індія
9.2. Тиазидові та тиазидоподібні діуретини
- Гідрохлортиазид (Hydrochlorothiazid)*
Фармакотерапевтична група: C03AA03 - тіазидні діуретики.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: діуретична, салуретична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: блокує реабсорбцію іонів натрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону; збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату; зменшує виведення кальцію із сечею в результаті прямої дії на дистальні канальці, що може запобігати утворенню кальцієвих ниркових конкрементів; сприяє зниженню підвищеного АТ, викликає зменшення поліурії у хворих з нецукровим діабетом (механізм дії остаточно нез'ясований); у ряді випадків препарат знижує внутрішньоочний тиск при глаукомі.після прийому внутрішньо 60-80% швидко всмоктується з ШКТ; діуретичний ефект настає через 2 год, досягає максимуму через 4 год і продовжується до 12 год; 95% виводиться в незмінному стані майже повністю через нирки; T - 5,6-14,8 год; незначна кількість препарату
1/2
виводиться з жовчю; проникає через плацентарний бар'єр, потрапляє
в материнське молоко.
Показання до застосування ЛЗ: АГ; набряки при застійній серцевій недостатності, цирозі печінки з асцитом; лікування кортикостероїдами і естрогенами; деяких порушеннях функції нирок (включаючи нефротичний с-м, г. гломерулонефрит, хр. ниркову недостатність; центральний і нефрогенний нецукровий діабет, глаукома (субкомпенсовані форми)); профілактика утворення кальцієвих ниркових конкрементів, при ідіопатичній гіперкальціурії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо під час чи після їжі; дозу встановлюють індивідуально; разова доза при прийомі препарату як діуретика 0,025-0,2 г; у легких випадках призначають по 0,025-0,05 г/добу, у більш важких випадках - по 0,1 г/добу; при тривалому лікуванні іноді призначають препарат по 2-3 рази на тиждень; тривалість кожного курсу і загальна тривалість прийому залежить від характеру і важкості патологічного процесу, ефекту, сприйнятливості; при гіпертонічній хворобі призначають по 0,025-0,05 г/добу, як правило, разом з гіпотензивними препаратами; при глаукомі приймають по 0,025 г/добу; дітям призначають внутрішньо у добовій дозі 1-2 мг/кг маси тіла одноразово чи в два прийоми; для профілактики утворення конкрементів у нирках - по 50 мг 2 р/добу; при нецукровому діабеті на початку лікування добова доза становить 100 мг у 2-4 прийоми, надалі можливе зниження дози; дозу коригують залежно від стану хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпокаліємія, диспептичні явища, сплутаність свідомості, судоми, ослаблення процесів мислення, стомлюваність, дратівливість, спазми м'язів; сухість у роті, відчуття спраги чи нудота, блювання; неритмічне серцебиття, слабкий пульс; агранулоцитоз, АР, холецистит чи панкреатит, порушення функцій печінки (жовтушність склер чи шкіри), тромбоцитопенія; анорексія, зниження статевої функції, діарея, ортостатична гіпотензія, фотосенсибілізація.
Протипоказання до застосування ЛЗ: анурія чи виражені порушення функції нирок, важкі форми подагри і ЦД, порушення функції печінки, гіперкальціємія, системний червоний вовчак в анамнезі, панкреатит, гіперчутливість до тіазидних діуретиків чи інших сульфаніламідних препаратів, симпатектомія; вагітність (1 триместр), лактація.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 25.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Гідрохлортіазид, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
II. Гідросалуретил, "Laboratorios Alcala Farma" S.L., Іспанія Гідротіазид, "Elegant India", Індія
Гіпотіазид, "CHINOIN" Pharmaceutical and Chemical Works Co. Ltd., Угорщина Індія
Гіпотіазид, "CHINOIN Pharmaceutical and Chemical Works Private Co. Ltd. (CHINOIN Private Co. Ltd.)" для "SANOFI-AVENTIS Private Co. Ltd.", Угорщина
- Індапамід (Indapamid)*
Фармакотерапевтична група: C03BA11 - нетіазидні діуретики з помірно-вираженою активністю.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: гіпотензивна, помірно-виражена діуретична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: зменшує реабсорбцію натрію в дистальному сегменті ниркового канальця, збільшує екскрецію натрію і хлоридів з сечею, і меншою мірою - виведення калію і магнію, що сприяє збільшенню діурезу; виявляє виражену пролонговану гіпотензивну і слабку діуретичну дію; у більш високих дозах антигіпертензивний ефект не підвищується, у той час коли діуретичний - зростає; антигіпертензивна дія препарату зберігається у пацієнтів з АГ при порушенні функції нирок; судинний механізм дії індапаміду полягає у: зменшенні скоротливої здатності гладких м'язів кровоносних судин, пов'язаному зі змінами трансмембраного обміну іонів (особливо кальцію); стимуляції синтезу простагландину E2 (вазодилататор) і простацикліну I (інгібітор агрегації
2
тромбоцитів); зменшує гіпертрофію лівого шлуночка; не впливає на
обмін ліпідів тригліцериди, холестерин, ліпопротеїди низької
щільності, ліпопротеїди високої щільності) і вуглеводний обмін, у
тому числі у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і супутним ЦД;
біологічна доступність індапаміду є високою (93%); час, який
потрібен для досягнення пікової концентрації у сироватці крові
(T ), становить від 1 до 2 год після дози у 2,5 мг 1 р/добу;
max
зв'язування з протеїном плазми вище 75%; біологічний T -
1/2
14-24 год (у середньому 18 год); препарат не акумулює; виведення
нирками становить від 60 до 80% від загальної дози; виводиться
головним чином у формі метаболітів, відсоток незміненого продукту
становить 5%; у хворих на ниркову недостатність фармакокінетичні
параметри елімінацій не змінюються.
Показання до застосування ЛЗ: АГ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається дорослим 1 табл. по 2,5 мг або табл., вкрита оболонкою, пролонгованої дії по 1,5 мг 1 р/добу, найкраще вранці; МДД - 1,5 мг при застосуванні табл. пролонгованої дії з вмістом індапаміду 1,5 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження рівня калію та виникнення гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з груп ризику);гіпонатріємія, що може призвести до гіповолемії та дегідратації організму з можливим розвитком ортостатичної гіпотензії; метаболічний алкалоз компенсаторного характеру (пов'язаний з втратою іонів хлору); збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові; гіперкальціємія; кровотворна система - тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, апластична анемія; ШКТ - нудота, запор, сухість у роті, панкреатит, у пацієнтів з печінковою недостатністю - печінкова енцефалопатія; ЦНС - запаморочення, астенія, парестезія, головний біль; алергічні реакції - дерматологічні реакції, особливо у пацієнтів, схильних до алергії, макулопапульозні висипання, пурпура, загострення системного червоного вовчака; застосування препаратів пролонгованої дії дозволяє зменшити ризик розвитку гіпокаліємії.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до сульфонамідів; тяжка ниркова недостатність; печінкова енцефалопатія; період вагітності та годування груддю; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 1,5 мг; по 2,5 мг; капс. по 2,5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності табл., вкритих оболонкою, по 2,5 мг - 3 роки та 5 років (відмінна у лікарських засобів різних виробників), табл., вкритих оболонкою, пролонгованої дії - 2 роки.
Торгова назва:
I. Індапамід, Дочірнє підприємство "ДЗ ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром" для ТОВ "Вега"
Індапамід-Авант(ТМ), ТОВ "Авант" для ТОВ "Седа-Фарм Аптека 7 х 7"
Індапамід-ретард, АТ "Стома", м. Харків, для ТОВ "Вега"
Індопрес, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Іпамід, ЗАТ "Київський вітамінний завод"
II. Арифон(R), Арифон(R) ретард, "Les Laboratories Servier Industry" для "Les Laboratories Servier", Франція
Індіур, "Polfa" Grodzisk Pharmaceutical Works Sp.z.o.o., Польща
Індап(R), "Pro. Med. CS Praha" a.s., Чеська Республіка
Індапамід, ТОВ "Озон", Російська Федерація
Індапамід, ВАТ "Щолківський вітамінний завод", Російська Федерація,
Індапамід, "Hemofarm" AD, Сербія
Індапамід SR, "PLIVA Krakow" Pharmaceutical Company S.A., Польща
Індапамід ретард Серв'є, "Les Laboratoires Servier Industrie"; "Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія/Франція
Індапамід-Апо, "Apotex Inc.", Канада
Індапамід-Нортон, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Індапен, "Polpharma" Pharmaceutical Works S.A., Польща
Індапрес, "Polfa" Grodzisk Pharmaceutical Works Sp.z.o.o., Польща
Індатенс, "Mepha Ltd", Швейцарія
Іпрес(R) лонг, "ZF Altana pharma Sp.z.o.o." для "Schwarz Pharma Sp.z.o.o", Польща
Лорвас СР, "Torrent Pharmaceuticals Ltd.", Індія Равел SR, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Хемопамід ретард, "Hemofarm" AD, Сербія
Комбіновані препарати
- Клопамід + дигідроергокристин + резерпін (Clopamid + Dihydrocristin + Reserpin)
I. Норматиск, табл., 1 табл. містить клопаміду - 5,0 мг, дигідроергокристину - 0,5 мг, резерпіну - 0,1 мг, виробництва ТОВ "Фарма Старт"
II. Кристепін, драже, 1 драже містить клопаміду - 5,0 мг, дигідроергокристину - 0,58 мг, резерпіну - 0,1 мг, виробництва "Zentiva a.s.", Чеська Республіка
Кристепін, драже, 1 драже містить клопаміду - 5,0 мг, дигідроергокристину - 0,58 мг, резерпіну - 0,1 мг, виробництва "Lechiva a.s.", Чеська Республіка
Норматенс, драже, 1 табл. містить клопаміду - 5,0 мг, резерпіну - 0,1 мг, дигідроергокристину метансульфонату - 0,5 мг, виробництва "ICN Polfa Rzeszow S.A.", Польша
9.3. Інгібітори карбоангідрази
Ацетозоламід (Acetazolamide)*
Фармакотерапевтична група: S01EC01 - протиглаукомні препарати та міотичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: діуретична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: потужний інгібітор карбоангідрази; механізм дії включає
+ +
пригнічення вивільнення іонів Na та H з вуглецевої кислоти;
призводить до пригнічення синтезу вуглецевої кислоти у
проксимальних канальцях; дефіцит вуглецевої кислоти, яка є
джерелом іонів водню, підсилює виведення води та натрію; ефект
ацетазоламіду полягає у посиленні натрійурезу та діурезу; препарат
втрачає свої діуретичні властивості через три дні застосування;
короткочасна перерва у застосуванні призводить до відновлення
діуретичного ефекту ацетазоламіду, оскільки відновлюється
активність карбоангідрази; підвищує не тільки виведення натрію, а
також і бікарбонатів, що може бути причиною метаболічного ацидозу;
виведення значної кількості натрію, спричинене прийомом
ацетазоламіду, призводить до посилення виведення води, що
супроводжується втратою калію та спричинює гіпокаліємію;
призводить також до підвищеного виведення фосфатів, магнію та
кальцію із сечею, що, відповідно, може призвести до метаболічних
порушень; екстраренальний ефект використовуюється для лікування
глаукоми; зменшує кількість рідини, яка виробляється оком, і,
завдяки цьому зменшується внутрішньоочний тиск; препарат також
використовується як ад'ювантна терапія при лікуванні епілепсії;
пригнічення карбоангідрази в ЦНС затримує аномальну нейрональну
передачу; добре всмоктується із ШКТ; після прийому внутрішньо у
дозі 500 мг C (12-27 (мю) г/мл) досягається через 1-3 год;
макс
невеликі концентрації підтримуються у крові протягом 24 год;
розподіляється в багатьох тканинах, в основному потрапляє в
еритроцити, плазму, нирки та у значній кількості в печінку, м'язи,
очі та ЦНС; не накопичується у тканинах; проникає крізь
плацентарний бар'єр та у невеликій кількості потрапляє у грудне
молоко; не метаболізується; виділяється нирками у незміненому
вигляді; після прийому внутрішньо близько 90% прийнятої дози
виводиться із сечею протягом 24 год.
Показання для застосування ЛЗ: лікування набряків при серцевій недостатності.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза 250-375 мг/добу вранці; найкращий діуретичний ефект спостерігається, якщо застосовувати препарат через день або через 2 дні з одноденною перервою; при лікуванні серцевої недостатності препарат призначають на фоні загально- прийнятої терапії (наприклад призначення серцевих глікозидів, дієта із зменшеною кількістю натрію, препарати калію).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: парестезія, порушення слуху або гудіння у вухах, втрата апетиту, зміну смакових відчутів, нудоту, блювання, діарею та полакіурію (часте сечовипускання), спорадично сонливість і дезорієнтацію; ацидоз, порушення електролітного балансу; міопія; кропив'янку, гематурію, глюкозурію, печінкову недостатність, незначний параліч і фотогіперчутливість, печінкову та ниркову коліки; пропасниця, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, апластична анемія, недостатність кісткового мозку, панцитопенію, висип у формі мультиформної еритеми, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лаєлла.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до сульфонамідів або до будь-якого компонента препарату; знижений рівень натрію та калію в крові; порушення функції печінки (ризик розвитку енцефалопатії при захворюваннях печінки); порушення функції нирок; недостатність надниркових залоз; хворі на гіперхлоремічний ацидоз; хр. некомпенсована глаукома з закритим кутом, яка потребує тривалого лікування; ЦД; сечокам'яна хвороба (при гіперкальціурії); період годування груддю; вагітність.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 250 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Діакарб, "Polpharma" Pharmaceutical Works S.A., Польща
9.4. Калійзберігаючі діуретики
Комбіновані препарати
- Амілорид + гідрохлортіазид (Amilorid + hydrichlorthiasid)
II. Модуретик(R), табл., 1 табл. містить амілориду - 5,0 мг, гідрохлоротіазиду - 50,0 мг, виробництва Merck Sharp & Dohme B.V. для "Merck Sharp & Dohme Idea Inc"
- Триамтерен + гідрохлортіазид (Triamteren + hydrichlorthiasid)
II, Триампур(R) композитум, табл., 1 табл. містить триамтерену - 25,0 мг, гідрохлоротіазиду - 12,5 мг, виробництва "AWD. pharma GmbH & Co.KG", Німеччина
9.5. Антагоністи альдостеронових рецепторів
- Спіронолактон (Spironolacton)*
Фармакотерапевтична група: C03DA01 - калійзберігаючі діуретики. Антагоністи альдостерону.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: діуретична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діуретичний ефект пов'язаний з його антагонізмом стосовно гормону кори надниркових залоз - альдостерону; дія виявляється в дистальних ниркових канальцях: препарат зменшує виведення іонів калію і підсилює виведення іонів натрію і води без значного порушення електролітної рівноваги; знижує титруєму кислотність сечі і дещо зменшує виведення сечовини; у зв'язку з посиленням виведення іонів натрію спіронолактон проявляє непостійну помірну антигіпертензивну дію; препарат перешкоджає зв'язуванню альдостерону з білковими рецепторами клітин органів-мішеней; після прийому внутрішньо спіронолактон швидко всмоктується в ШКТ і на 90% зв'язується з білками плазми; швидко метаболізується в печінці; основними фармакологічними активними метаболітами є 7-(альфа)-тіоспіронолактон, 7-(альфа)-тіометилспіронолактон і канренон; антиальдостеронову дію визначає канренон, що становить близько 50% усіх метаболітів спіронолактону; час встановлення C становить 2-4 год, а T -
макс 1/2
12,5 год; біодоступність препарату знаходиться в межах 92-99%, і
вона може трохи зростати при прийомі його з їжею; препарату
властивий кумулятивний ефект; дія розвивається поступово і досягає
максимального значення на 2-5 добу лікування; проникає крізь
плаценту і в грудне молоко; виводиться з організму із сечею і
калом; основний шлях елімінації - нирками.
Показання до застосування ЛЗ: набряковий с-м, зумовлений хр. серцевою недостатністю, цирозом печінки, особливо при одночасній наявності гіпокаліємії і гіперальдостеронізму; як допоміжний засіб при міастенії і БА, періодичний гіпокаліємічний параліч, а також з метою нормалізації концентрації іонів калію в плазмі при лікуванні салуретиками; при гіпертонічній хворобі для посилення ефекту гіпотензивних засобів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу встановлюють індивідуально, залежно від ступеня порушень водно-електролітного обміну і гормонального статусу хворого; при набряковому с-мі препарат дорослим призначають у дозах 100-200 мг/добу (у 2-4 прийоми), часто в комбінації з високоактивними і/чи тіазидними діуретинами; при досягненні ефекту дозу знижують до 75-25 мг/добу; корекцію дози проводять з урахуванням рівня концентрації калію в плазмі крові; при вираженому гіперальдостеронізмі і зниженому вмісті калію в плазмі препарат можна призначати в добовій дозі 300 мг у 2- прийоми; у разі потреби курс повторюють через 10-14 діб; при АГ - по 25 мг 3 - 4 р/добу; при паркінсонізмі призначають 20-денним курсом (з перервою 4-5 місяців) по 25 мг 3-4 р/добу; дітям, залежно від ступеня набряку, призначають у дозі 1,5-3,5 мг/кг/добу, поділяючи добову дозу на 1-4 прийоми; дозують дітям залежно від ваги тіла - при вазі менше 5 кг - 6,25 мг 1 р/добу чи через добу; при вазі від 5 до 10 кг - 12,5 мг 1 р/добу чи через добу; при вазі від 10 до 20 кг - 12,5 мг 2 р/добу; при вазі більше 20 кг - 25 мг 1 р/добу; при діагностиці первинного альдостеронізму, в окремих випадках, добова доза може становити 100-400 мг/добу для дорослих, поділена на 1-2 прийоми.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, діарея, запаморочення, сонливість, атаксія, шкірне висипання, підвищення в крові концентрації сечовини, креатиніну, сечової кислоти; при тривалому застосуванні препарату у чоловіків можливий розвиток оборотної форми гінекомастії і порушення ерекції; у жінок - порушення менструального циклу, аменорея, кровотечі в клімактеричний період, зміни голосу; АР, гіперкальціємія, агранулоцитоз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперкаліємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія, анурія, г. ниркова недостатність, тяжкі форми хр. ниркової недостатності, вагітність (особливо перший триместр), період лактації; гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 50 мг, 100 мг; табл. по 0,025 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Спіронолактон - Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. Верошпірон, "Richter Gedeon Ltd", Угорщина
- Еплеренон (Eplerenone)*
Фармакотерапевтична група: C03DA04 - калійзберігаючі діуретики. Антагоністи альдостерону.
Основна фармакотерапевтична дія: діуретична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: запобігає зв'язуванню альдостерону; спричиняє тривале збільшення рівнів реніну та альдостерону в плазмі, що пов'язано із регуляцією секреції реніну альдостероном за принципом негативного зворотного зв'язку; однак підвищення активності реніну в плазмі та рівнів циркулюючого альдостерону не позначається на впливі еплеренону на АТ; гальмує розвиток серцевої недостатності як ішемічної, так і неішемічної природи; незалежно від зниження АТ еплеренон не впливає на діастолічну та систолічну функцію серця та зменшує гіпертрофію лівого шлуночка; не впливає на ЧСС, довжину інтервалів QRS, PR або QT; добре всмоктується в ШКТ; рівноважні концентрації досягаються протягом 2 днів; абсорбція не залежить від прийому їжі; інгібітори CYP3A4 підвищують рівні еплеренону в крові; середні значення C досягаються приблизно через 1,5 год
макс
після перорального прийому; абсолютна біодоступність не відома;
C і AUC є залежними від дози в діапазоні від 25 до 100 мг і
макс
меншою мірою - в дозах понад 100 мг; зв'язування з білками плазми
становить близько 50% переважно за рахунок зв'язування з кислим
(альфа)-1-глікопротеїном; уявний об'єм розподілу при рівноважних
концентраціях коливається від 43 до 90 л; не зв'язується з
еритроцитами; біотрансформується за участі цитохрому P450
(CYP3A4), а його T - 4-6 год; активних метаболітів в плазмі
1/2
не ідентифіковано; менше 5% дози виділяється у незміненому вигляді
із сечею та фекаліями; при одноразовому прийомі радіоактивно
міченої дози приблизно 32% дози виділяється з фекаліями, а
приблизно 67% - із сечею; T - 4-6 год; уявний кліренс у плазмі
1/2
становить приблизно 10 л/год; фармакокінетика у чоловіків і жінок
принципово не відрізняється; при рівноважних концентраціях у
літніх осіб (похилого та старечого віку) спостерігається
збільшення C і AUC у порівнянні з такою в осіб молодшого віку
макс
(18-45 років); при рівноважних концентраціях спостерігається
зменшення C та AUC в осіб негроїдної раси; відмічається
макс
збільшення C та AUC у пацієнтів з тяжким порушенням функції
макс
нирок і зниження у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі;
кореляції між кліренсом елерону в плазмі та кліренсом креатиніну
не виявлено; не видаляється шляхом гемодіалізу; відмічається
збільшення концентрації C і AUC еплеренону у пацієнтів з
макс
помірними порушеннями функції печінки; у пацієнтів із серцевою
недостатністю (класифікація NYHA II-IV) відмічається збільшення
рівноважних AUC та C ; кліренс у пацієнтів із серцевою
макс
недостатністю аналогічний кліренсу у здорових літніх осіб
(похилого та старечого віку).
Показання для застосування ЛЗ: компонент стандартної терапії у хворих з стабільним клінічним станом з проявами лівошлуновочкової серцевої недостатності (фракція викиду лівого шлуночка <= 40%) після перенесеного ІМ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування хворих на АГ - рекомендована стартова доза - 50 мг р/добу; якщо клінічний ефект недостатній, доза може бути збільшена до 100 мг р/добу; у деяких пацієнтів клінічний ефект може бути досягнутий застосуванням 200 мг 1 р/добу; серцева недостатність після перенесеного ІМ - рекомендована доза - 50 мг 1 р/добу; лікування слід розпочинати з дози 25 мг 1 р/добу, в подальшому доза підлягає титруванню до досягнення необхідної дози 50 мг 1 р/добу протягом 4 тижнів; будь-яка корекція стартової дози в похилому та старечому віці не потрібна; будь-яка корекція стартової дози для пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої та помірної вираженості не потрібна; для лікування хворих з порушенням функції нирок або хворих на ЦД 2-го типу з мікроальбумінурією не слід призначати препарат в дозі більше 100 мг 1 р/добу; тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС і периферична нервова система - втомлюваність, запаморочення; ШКТ - біль у животі, діарея; печінка - збільшення активності гамаглютамілтрансферази (ГГТ) і АлАТ; метаболізм - гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія; система дихання - кашель; сечовивідні шляхи - альбумінурія; інші - грипоподібний с-м; під час застосування Інспри для лікування серцевої недостатності після перенесеного ІМ відмічалися такі побічні прояви: гіперкаліємія; зростання рівня креатиніну.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, гіперкаліємія, вагітність, лактація, дитячий вік; не слід застосовувати разом із калійзберігаючими діуретиками або потужними інгібіторами CYP3A4.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 25 мг, по 50 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Інспра(R), "Pfizer Pharmaceuticals LLC"; "Pharmacia Limited"; "Pfizer PGM" для "Pfizer Inc.", США/Велика Британія/Франція/США
9.6. Осмодіуретики
- Манітол (Mannitol) (див. розділ "Неврологія. Лікарські засоби")*
10. Нітрати
- Ізосорбіда динітрат (Isosorbide dinitrate)*
Фармакотерапевтична група: C01DA08 - вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна,