Про затвердження методичних рекомендацій "Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей"

Крім цих засобів можна використовувати препарати, що містять хлор, який є одним із засобів дезінфекції при контамінації вірусом A(H5N1).

Для приготування розчину хлору для дезінфекції в домашніх умовах можна використовувати відбілювач. Відбілювач - це розчин гіпохлориту натрію, який звичайно містить в собі 5% (50 г/літр чи 50000 ppm) хлору.

Зверніть увагу на те, що:

різна продукція може містити різні концентрації наявного хлору, тому перед використанням необхідно перевірити концентрацію;

розчин відбілювача з часом може втратити деяку кількість хлору. При можливості, користуйтесь тільки новим відбілювачем. Якщо відбілювач не має сильного запаху хлору, можливо концентрація хлору недостатня і таким розчином користуватись не слід;

ніколи не використовуйте каламутний розчин хлору для дезінфекції, бо до його складу можуть входити потенційно отруйні добавки (такий розчин використовують тільки для дезінфекції туалетів).

При приготуванні розчину хлору зверніть увагу на те, що:

розчин хлору поступово втрачає силу, тому необхідно готувати свіжий розчин щоденно;

необхідно користуватись чистою водою, так як органічні речовини руйнують хлор;

1:10 розчин відбілювача є дуже їдким. Уникати прямого контакту із шкірою та очами;

відбілювач виділяє хлор. Готується розчин у місцях, що добре провітрюються;

для змішування та зберігання розчину відбілювача використовувати пластикові контейнери; хлор швидко роз'їдає металеві контейнери.

Для дезінфекції застосовують два різних розчини відбілювача:

1:10 розчин відбілювача (містить 0,5% концентрації хлору) - сильний засіб, який використовується для дезінфекції:

екскрементів;

тіл померлих;

пролитої крові чи виділень;

транспортних засобів та шин;

для приготування 1:100 розчину відбілювача.

1:100 розчин відбілювача(містить 0,05% концентрації хлору) - засіб, який використовується для дезінфекції:

поверхонь;

медичного обладнання;

постільної білизни;

захисного одягу багаторазового використання перед пранням.

Також рекомендується для:

дезінфекції рукавичок після контакту з різними пацієнтами (якщо відсутні нові рукавички);

протирання рукавичок, фартухів, чобіт або черевиків перед виходом з кімнати пацієнта;

дезінфекції контамінованого сміття перед знешкодженням.

Для приготування 1:10 розчину хлору (відбілювача) додати один об'єм основного розчину хлору (відбілювача), (наприклад, 1 літр), до дев'яти об'ємів чистої води (наприклад, 9 літрів). Для приготування 1:100 розчину хлору/відбілювача змішується один об'єм 1:10 хлору (відбілювача), (наприклад, 1 літр), з 9 частинами чистої води (наприклад, 9 літрів).

Зверніть увагу на те, що 1:100 розчин відбілювача можна приготувати безпосередньо з відбілювача шляхом додавання 1 об'єму домашнього відбілювача до 99 об'ємів чистої води (наприклад, 100 мл відбілювача та 9,9 літра чистої води), але приготування розчину 1:10 набагато легше.

Всі речі, що могли мати контакт з потенційно інфікованим матеріалом, треба дезінфікувати.

Знезаражування поверхонь: вдягніть фартух, товсті гумові господарські рукавички і інші засоби індивідуального захисту. Продезінфікуйте поверхню, очистивши її розчином хлору 1:100, після обробки необхідно спалити всі абсорбуючі матеріалі (наприклад ганчірки) у спеціальних мішках для сміття. Після дезінфекції поверхні необхідно помити миючим засобом та чистою водою. Для знезаражування поверхонь доцільно використовувати миючодезінфікуючі препарати.

Дезінфекція поверхонь в лабораторіях, де проходить тестування за допомогою ПЛР. Дезінфекція проводиться спеціальними препаратами, які не впливають на хід проведення реакції та не пошкоджують обладнання.

Знезаражування пролитих рідин - крові або інших біологічних рідин. При проливах використовуйте 1:10 розчин хлору для дезактивації патогенів перед тим, як витерти пролиту рідину абсорбуючим матеріалом. Після використання такий матеріал необхідно спалити.

Антисептика рук. Найкраще мити руки водою з милом. Можна використовувати спеціальні антисептики, до складу яких входять спирт, хлоргексидін чи полівідон йоду. Не можна користуватись концентрованим розчином хлору (1:100) у зв'язку з тим, що він є небезпечними для людини.

Стерилізація і повторне використання інструментів та матеріалів:під час спалахів інфекцій у польових умовах стерилізація та повторне використання будь-яких інструментів чи матеріалів, як правило, не рекомендується. Однак в ситуаціях, коли необхідно повторно використати інструменти, їх спочатку дезінфікують, миють і лише після цього стерилізують.

Транспортні засоби. Ті, якими користувались у зонах, де знаходяться птахоферми з вірогідно інфікованою птицею, необхідно ретельно дезінфікувати. Віруси пташиного грипу існують протягом тижнів в умовах холоду, вологи та темряви і можуть легко поширюватись з брудом чи фекаліями при попаданні на колеса або днище транспортного засобу. Весь бруд необхідно видалити на мийниці, після чого всі поверхні, що могли мати контакт з брудом чи фекаліями на фермі, необхідно обробити відповідними дезинфікуючими препаратами. При використанні хлору рекомендується застосовувати розчин 1:10 (розчин необхідно заміняти після дезінфекції двох чи трьох транспортних засобів) у зв'язку з тим, що його кількість швидко зменшується. Оператори мийниць повинні бути захищені - ризик попадання на них зараженого матеріалу є достатньо високим.

Якщо під час відбору зразків виник інцидент, що може призвести до інфікування медичного працівника (наприклад, порушення процедур захисту), необхідно організувати медичний нагляд за залученим персоналом протягом наступного тижня (включаючи вимір температури тіла кожного дня), щоб виявити можливі симптоми захворювання. Може виникнути потреба проведення постконтактної хіміопрофілактики інгібітором нейрамінідази.

Весь персонал, що працює з випадками людського чи тваринного пташиного грипу, має контролювати свій стан здоров'я; будь-які прояви ГПЗ протягом 7 днів з моменту контакту з підтвердженим або підозрюваним випадком людського пташиного грипу або з потенційним джерелом серед птахів необхідно розглядати як підозрюваний випадок пташиного грипу; належне лікування такого випадку проводиться лікарем.

Соціальна мобілізація - це заплановані дії, заходи та процеси, спрямовані на охоплення, вплив та залучення всіх прошарків суспільства, зокрема широкої громадськості.

Основні повідомлення для інформування населення, які повинні надаватись медичними працівниками з метою підвищення освіченості:

як розпізнати пташиний грип у тварин та людей;

як запобігти передачі грипу;

в яких випадках звертатися за медичною допомогою.

Ця інформація також допоможе уникнути паніки серед населення у тому випадку, якщо в регіоні буде зафіксовано випадок інфікування птахів чи людей.

Інформування повинно здійснюватись через відповідні комунікаційні канали:

друковані ЗМІ;

електронні ЗМІ, телебачення, радіо, Інтернет;

презентації в школах;

зустрічі з медичними працівниками та політичними і релігійними лідерами, яких поважають і яким довіряють;

індивідуальні консультації з тими, хто хоче отримати пораду чи рекомендацію.

Роздавати друковані інформаційні матеріали (листівки та брошури) для вивчення громадянами.

Нижче наведено декілька прикладів запитань та відповідей. Працівники медичної сфери повинні адаптувати ці матеріали враховуючи існуючі стереотипи та потреби цільових груп.

П: - Що таке пташиний грип? Чи може він спричинити наступну пандемію грипу?

В: - Пташиний грип - це хвороба дикої та домашньої птиці, спричинена вірусами пташиного грипу. Людина зазвичай не може інфікуватись вірусами пташиного грипу, але з 1997 року було зафіксовано декілька підтверджених випадків інфікування людини вірусами пташиного грипу. Більшість інфікованих захворіли внаслідок прямого або близького контакту з хворими птахами. Випадки передачі вірусів пташиного грипу від інфікованих до здорових осіб фіксувалися дуже рідко; не було зафіксовано випадку інфікування більше однієї людини. Пандемія на всій земній кулі може виникнути у випадку, якщо вірус пташиного грипу зміниться настільки, що зможе легко передаватися від людини до людини. Експерти в усьому світі відслідковують зміни вірусів пташиного грипу, які можуть спричинити пандемію грипу.

П: - Які види птахів можуть інфікуватися вірусами пташиного грипу?

В: - Вірусами пташиного грипу можуть інфікуватися кури, індички, фазани, перепілки, качки, гуси, а також багато інших видів птахів, включаючи перелітних водоплаваючих птахів.

Сезон грипу настає кожен рік як для птахів, так і для людей; так само як і в людей, у птахів деякі форми грипу складніші, ніж інші, залежно від того наскільки сильним є вірус. Слабкий вірус може викликати тільки легке захворювання птахів, в той час як сильний вірус може бути причиною важкої та гострої інфекційної хвороби, або навіть їх смерті.

П: - Які ознаки та симптоми пташиного грипу у птахів?

В: - Спектр симптомів у інфікованих птахів досить широкий, від легкого нездужання і важкого захворювання до смертельних випадків, які можуть перерости в епідемію:

спад активності;

різке зменшення яйценосності;

набряк голови з опухлим та синювато-фіолетовим гребенем та борідкою;

крововилив у внутрішню мембранну поверхню;

ускладнене дихання;

м'язова слабкість, параліч;

діарея;

раптова смерть.

Для того, щоб визначити діагноз необхідно виділити вірус.

П: - Чи безпечно вживати в їжу домашню птицю?

В: - Так, вживання в їжу домашньої птиці, приготовленої відповідним чином, є безпечним. Термічна обробка руйнує бактерії, включаючи віруси пташиного грипу.

Необхідно:

готувати м'ясо птиці до готовності при температурі 70 град.C, м'ясо не повинно бути рожевим, а жовток яйця рідким;

тримати окремо сире м'ясо від приготовленого або готової до вживання їжі; використовувати окремі ножі та дошки; не використовувати сирі або ж не круто зварені яйця для приготування їжі, яка не буде проходити термічну обробку;

мити руки після контакту з замороженим або сирим м'ясом птиці і яйцями; ретельно мити поверхню та посуд після контакту з сирим м'ясом.

П: - Що ще я можу зробити, щоб зменшити ризик захворіти?

В: - Уникайте контакту з курами, качками та іншими птахами, якщо тільки це не є абсолютно необхідним,особливо на тих птахофабриках, де мали місце випадки захворювання птиці, в місцях забою, або там, де є підозра на наявність вірусу пташиного грипу.Не впускати домашню птицю в будинок. Забороняти дітям гратись з птахами або ж утримувати їх у квартирі.

Зверніть увагу на те, що інфіковані птахи можуть поширювати хворобу ще до того, як буде виявлено симптоми захворювання. Деякі птахи, такі як качки, можуть бути інфікованими та розповсюджувати хворобу і при цьому не мати ніяких симптомів.

Якщо контакт з домашньою птицею все ж таки є: не терти очі; перед тим, як їсти, пити, курити - вимити руки з милом.

Уникати близького контакту з людьми, які вже захворіли. Хворий повинен залишатись вдома і триматися на відстані від інших; закривати ніс та рот хусточкою, при кашлі та чханні, щоб запобігти передачі вірусу.

Мити руки з милом, особливо:

після відвідування туалету;

після того, як поміняли дитині підгузок;

перед готуванням чи вживанням їжі або перед годуванням дитини;

після того, як тримали в руках сире м'ясо;

після того, як кашляли, чхали або сякалися;

після обробки побутових відходів;

перед і після обробки порізу чи рани;

після контакту з тваринами чи їх відходами;

після відвідування ринків.

Регулярно прибирати місця утримання домашніх птахів. Прибирати та підмітати екскременти та залишки їжі з загону кожен день. Спалювати або закопувати в землю пір'я та екскременти птахів. Закопувати їх потрібно глибоко, з використанням негашеного вапна для того, щоб тварини, які живляться падаллю, не могли розкопати такі місця.

Необхідно дотримуватись заходів безпеки при приготуванні та вживанні в їжу м'яса птиці чи яєць, як зазначено вище.

Необхідно дотримуватись заходів безпеки при відвідуванні птахофабрики чи інших місць, де утримується птиця. Після відвідання вимити руки з милом, почистити та продезінфікувати одяг, взуття, колеса велосипеда, мотоцикла чи іншого транспортного засобу.

Забій птиці в домашніх умовах

Не можна вживати в їжу забиту хвору птицю або ж птицю із поголів'я з однією чи декількома хворими птахами. Не можна продавати яйця для вживання в їжу людьми чи тваринами.

Забій повинен здійснюватися в певному місці подалі від диких птахів. Не можна допускати туди дітей та тварин.

Людина, яка забиває птицю, повинна користуватись засобами індивідуального захисту та дотримуватись правил гігієни. Після забою вона повинна почистити та продезінфікувати відповідне місце, прибрати пір'я та відходи життєдіяльності птиці, дотримуючись всіх правил безпеки.

Купівля м'яса птиці чи яєць

Купуйте птицю та продукти з м'яса птиці тільки в магазинах, що відповідають встановленим стандартам збереження та гігієни продуктів харчування.

Не можна купувати живих птахів, оскільки пташиний грип може передаватись при близькому контакті з живими птахами.

Вибирати свіже м'ясо птиці без ознак хвороби (зазвичай ознаками можуть бути темний колір, крововиливи та ін.).

Вибирати тільки свіжі яйця без залишків екскрементів на шкаралупі. Не купувати яйця з пошкодженою шкаралупою.

Пам'ятати, що можна вживати консервоване м'ясо птиці, оскільки перероблені продукти піддаються термічній обробці, при якій віруси гинуть.

П: - Які додаткові заходи необхідно вжити, якщо на території мого проживання вже зафіксовано випадки пташиного грипу?

В: - Не заносьте забруднення з інших ферм та ринків.

Почистіть або помийте своє взуття та колеса велосипеда, мотоцикла або іншого транспортного засобу та поміняйте одяг відразу після повернення з птахофабрики або пташиного ринку (таким чином Ви не зможете принести вірус додому на одязі, взутті або транспортному засобі).

Очищайте та дезінфікуйте все, що надходить до птахофабрики, і могло мати контакт з птицею чи з її екскрементами поза межами вашого господарства. Сюди входить одяг, приладдя та інше обладнання, таке як клітки або шини велосипедів чи інших транспортних засобів.

Не позичайте обладнання чи транспортні засоби з інших птахофабрик.

Не транспортуйте живих чи мертвих курей, качок чи іншу домашню птицю з одного місця в інше, навіть якщо Ви вважаєте, що Ваші птахи здорові.

Не беріть курчат, каченят або поросят з інших ферм.

Не купуйте та не беріть тварин, яйця чи компост з інших ферм.

Тримайте окремо домашню птицю від дикої, а також від домашньої, яка знаходиться на волі.

Тримайте птицю, яку Ви принесли з інших ферм, окремо від Вашої домашньої птиці протягом щонайменше 14 днів.

Утримуйте Ваших птахів за огорожею або в клітках, окремо від інших тварин і диких птахів та будь-яких водоймищ, які можуть бути заражені дикими птахами.

Проведіть вакцинацію своїх птахів, якщо це було рекомендовано місцевою владою.

Пам'ятайте, що забороняється полювати в радіусі 10 км від місця, де було виявлено вірус A(H5N1).

У разі можливого контакту з мертвою птицею, причиною смерті якої був пташиний грип, чи з екскрементами або ж навколишнім середовищем, де знаходились хворі та мертві птахи:

ретельно вимити руки;

негайно повідомити районну ветеринарну службу про випадок захворювання або смерті птиці;

перевірити температуру тіла протягом семи днів. При підвищенні температури (38 град.C), наявності респіраторних симптомів чи появі очної інфекції, негайно звернутися до лікаря.

Якщо домашня птиця померла на Вашому подвір'ї, продезінфікуйте подвір'я та негайно повідомте про випадок районну ветеринарну службу:

одягніть засоби індивідуального захисту. Як мінімум, закрийте лице та одягніть рукавички або замість них використовуйте пластикові пакети;

якщо відповідні служби не прибудуть вчасно, закопайте мертвих домашніх птахів на глибину щонайменше 2,5 метра подалі від джерел постачання води;

почистіть територію від екскрементів птиці за допомогою шкребка та спаліть їх;

почистіть територію, де були екскременти, мильним або вапняним розчином.

Пташиний грип перебігає так само, як багато інших хвороб домашньої птиці, особливо він схожий на псевдочуму (хворобу Ньюкасла). Тому при підозрі на захворювання птиці необхідно повідоммти відповідні служби.

Якщо домашня птиця захворіла або померла від пташиного грипу - необхідно провести відбраковку та продезинфікувати ферму. Не вбивати птахів самостійно, зачекати на працівників спеціальних служб, які зроблять це відповідним чином. Після того, як буде проведено відбір здорових птахів, необхідно виконувати інструкції відповідних служб, які пояснять, як отримати компенсацію та продезінфікувати ферму.

П: - Що необхідно робити, якщо я думаю, що хтось захворів на пташиний грип?

В: - Негайно відвести хворого до лікаря.

Перед тим, як це зробити, необхідно вжити наступних заходів: вимити декілька разів руки, одягнути маску чи закрити рот та ніс хусточкою, попросити хворого також одягнути маску або ж закрити рот та ніс хусточкою; обмежити контакти хворого з іншими людьми.

Звернутися за порадою до найближчої районної лікарні або медичного пункту.

П: - Чи може щеплення від звичайного грипу захистити мене від пандемії?

В: - Ні, не може. Але щеплення захистить Вас від сезонного грипу.

П: - Чи існує спеціальна вакцина проти пандемії грипу?

В: - Ні, наразі не існує вакцини, яка б могла захистити людину від інфікування вірусами пташиного грипу. Навіть якщо така вакцина і знаходиться в стадії розробки, існують труднощі як у завершенні розробки, так і у масовому виробництві. Віруси постійно змінюються тому спеціальна вакцина проти пандемічного грипу не може випускатися поки не буде виявлено та виділено вірус, що спричинив пандемію. З моменту, коли буде виділено вірус, потрібно ще 4-6 місяців на розробку, тестування та масове виробництво вакцини.

Зазвичай віруси грипу типів A та B спричиняють гострі респіраторні захворювання, хоча саме віруси типу A є основною причиною великих епідемій та пандемій. Поверхневі антигени вірусів грипу часто змінюються. Тому набутий після інфікування одним вірусом грипу імунітет не може повністю захистити від антигенних різновидів вірусів того ж субтипу (вірусів грипу типу A) чи типу (вірусів грипу типу B). Через це спалахи грипу трапляються щорічно.

Захворювання на грип є значним економічним тягарем як для суспільства, так і для кожної людини, поглинаючи ресурси охорони здоров'я та знижуючи продуктивність праці.

В середньому під час епідемій грипу спостерігають 5-10% рівень захворюваності; серед дітей цей показник може зростати до 20-30%. Незважаючи на вищий рівень захворюваності серед дітей, відсоток серйозних ускладнень, наприклад пневмонії, є найвищим серед людей старших 65 років, дітей віком до двох років та осіб будь-якого віку, які потрапляють в групу підвищеного ризику ускладнень від грипу за медичними показниками. В США більшість пов'язаних із грипом смертей трапляється серед осіб віком понад 70 років. Підраховано, що середньорічна надлишкова смертність під час епідемій грипу серед усіх вікових груп складає від 7 до 23 осіб на 100000.

Звісно не можна ігнорувати й економічні аспекти. Непрямі витрати під час епідемії грипу пов'язані із відшкодуванням пропущених навчальних та робочих днів; необхідним збільшенням кількості лікарняних ліжок для лікування; ростом вживання антибіотиків при явних чи підозрюваних випадках вторинного бактеріального інфікування, що може прискорити розвиток резистентності; та загальною соціальною дезінтеграцією. За недавніми оцінками із Франції, Німеччини та США загальні річні витрати на спалахи грипу становлять в межах 1-6 млн доларів США на 100 тис. населення.

Вакцинація проти грипу на сьогодні є основним і єдиним найбільш ефективним методом запобігання захворювання на грип та його важких ускладнень. Антивірусні препарати для хіміопрофілактики чи лікування грипу є доповненнями до вакцини, але не замінять щорічну вакцинацію. Більшість ліцензованих вакцин проти грипу виготовлено згідно стандартів якості ВООЗ і їх ефективність та безпечність підтверджено на практиці. Необхідно щороку створювати нові вакцини, які захищали б від циркулюючих вірусів, що можуть спричинити наступну епідемію. Відповідно до щорічних рекомендацій ВООЗ, наявні вакцини містять антигени двох штамів вірусу грипу типу A (штами H3N2 та H1N1) та один штам типу B. Рекомендації розроблено на основі інтенсивного спостереження за новими штамами грипу в цілому світі для забезпечення оптимальної відповідності штамів вірусів у вакцині та вірусів, що поширюватимуться наступного сезону.

Ефективність вакцини проти грипу залежить, в першу чергу, від віку та зрілості імунітету реципієнта, а також ступеня подібності між вірусами у вакцині та тими, що циркулюють. Вакцини, штами в яких співпадають із домінуючими, продемонстрували 70-90% ефективність для запобігання (підтверджено лабораторно) хвороби у здорового дорослого населення. Ретроспективні дослідження людей із схильністю за медичними показниками до хвороби продемонстрували зниження кількості випадків серйозних респіраторних захворювань та смертей майже на 50%. Для таких людей основна користь від вакцинації полягає у зменшенні ризику важких ускладнень від інфекції, аніж у запобіганні легкої форми хвороби.

Для зменшення ризику інфікування вірусом грипу чи появи ускладнень після нього можна використовувати доступні інактивовану та живу атенуйовану (ослаблену) вакцину проти грипу. Хоча обидва типи вакцини є ефективними, між ними є декілька відмінностей.

Інактивована вакцина проти грипу містить убиті віруси, і тому не може спричинити появу ознак чи симптомів захворювання. Натомість жива атенуйована вакцина містить живі ослаблені віруси грипу, що може спричинити появу незначних ознак чи симптомів хвороби подібних з інфікуванням вірусом грипу.

Офіційно зареєстрованими та доступними в Україні є виключно інактивовані вакцини.

Три типи інактивованої вакцини проти грипу подібні за своєю ефективністю, але різняться за рівнем реактогенності:

- цільновіріонні вакцини часто спричиняють місцеву реакцію у дітей, яка триває 1-2 дні. У незначної кількості реципієнтів можуть виникати тимчасові соматичні реакції (гарячка, нездужання, міальгія, протягом 6-12 годин після вакцинації). Цільновіріонні вакцини проти грипу замінюють менш реактогенними розщепленими або субодиничними вакцинами.

- розщеплені (спліт) вакцини (містять розщеплені частинки вірусів).

- субодиничні вакцини (містять HA та NA поверхневі глікопротеїни очищені від інших компонентів вірусів) демонструють зниження соматичної реактогенності у дітей та дорослих в порівнянні із цільновірусними препаратами. Тому саме їм надають перевагу, особливо для вакцинації дітей.

Мета: головною метою профілактики грипу є зменшення частки важких форм захворювання та передчасних смертей у групах із схильністю до таких ускладнень (групи підвищеного ризику), і як наслідок, зменшення потреб у спеціальному догляді та додаткових фармакологічних засобах, зокрема антибіотиках.

Використання інактивованих вакцин рекомендовано для всіх людей, починаючи з дітей шести місячного віку, та включаючи тих, хто належить до групи підвищеного ризику. Інактивована вакцина є безпечною для матерів які годують груддю та їх дітей.

Рекомендовано проводити щорічну вакцинацію проти грипу наступним групам:

Міністерство охорони здоров'я України та ВООЗ рекомендують збільшення рівня вакцинації серед людей з групи високого ризику і мають на меті досягти рівня вакцинації серед людей похилого віку щонайменше 50% до 2007 року та 75% до 2010 року.

Населення (в цілому): відповідні служби повинні надавати вакцину не лише особам, яким рекомендовано щорічну вакцинацію, а й усім тим, хто бажає зменшити для себе імовірність захворювання на грип чи його передачі іншим. Вакцинація проти грипу таким особам проводиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством (кошти підприємств, організацій, власні тощо).

Особи, які працюють в громадських службах повинні пройти вакцинацію, щоб звести до мінімуму можливі порушення в роботі цих служб протягом спалахів грипу. Студентів та інших осіб в громадських закладах (наприклад тих, які проживають в гуртожитках) слід заохочувати до вакцинації, щоб зменшити порушення повсякденної діяльності навчання на час епідемії.

Рекомендовано проводити цільову вакцинацію наявними сезонними вакцинами проти грипу для зменшення можливості одночасного інфікування людини вірусами пташиного та людського грипу.

Мінімізація можливостей подвійного інфікування зменшує ймовірність вірусної реасортації і появи нового вірусу грипу із здатністю спричинити пандемію.

До всіх згаданих цільових груп, що підлягають щорічній вакцинації, слід додати також:

- усіх осіб, які матимуть контакт із домашньою птицею чи відвідуватимуть птахофабрики, які можуть бути вражені високопатогенним вірусом пташиного грипу (ВППГ); особливо працівників забійного цеху; осіб, які працюють на птахофабриках і живуть поряд з підприємством, де було зафіксовано чи підозрюють ВППГ або там, де відбувся падіж птиці; мисливців, працівників зоопарків, продавців на ринках живих тварин і т.д.;

- працівників закладів охорони здоров'я, які доглядають за людьми із підтвердженими чи підозрюваними випадками ВППГ, проводять відбір зразків для лабораторних досліджень, співробітники лабораторій, де проводяться дослідження із штамами вірусу A(H5N1) або підозрювальним матеріалом;

- працівників закладів охорони здоров'я, які надають невідкладну медичну допомогу в тих районах де було підтверджено випадки ВППГ у птахів;

- осіб, які контактували із людьми інфікованими ВППГ.

Рівні вакцинації цільових груп населення України не співпадають із рекомендованими ВООЗ, незважаючи на дієвість та ефективність наявних інактивованих вакцин проти грипу. Через негативне ставлення до вакцини та вакцинації серед населення, що ґрунтуються на недостатній поінформованості, відбувається значне недовикористання вакцин проти грипу. Помилково грип вважають порівняно легкою хворобою, а вакцинацію проти цього захворювання неефективною чи навіть власне причиною грипу.

Спеціалісти сфери охорони здоров'я повинні інформувати щодо ефективності та безпечності вакцин проти грипу, економічної доцільності їх застосування, пояснювати переваги вакцинації для людей із цільових груп, мотивуючи їх робити вакцинацію. Довіра дорекомендації лікаря є найважливішим фактором, що впливає на позитивне рішення.

У наявних інактивованих вакцин проти грипу зафіксовано відмінні показники безпечності. Щороку в світі застосовують близько 300 мільйонів доз вакцини і загальна частка негативних реакцій є дуже низькою. Найбільш поширеним побічним ефектом є локальна реакція в місці введення, яка триває не більше 1-2 днів. Загалом, реакції є слабкими і короткочасними. Розповідаючи пацієнтам про можливі побічні реакції, лікарі повинні наголосити на тому, що інактивована вакцина проти грипу містить непатогенні вбиті віруси або їх окремі фрагменти і не може викликати грип.

Для заохочення вакцинації серед цільових груп населення дільничні лікарі повинні:

складати і поновлювати списки осіб, яким рекомендовано зробити вакцинацію;

надсилати запрошення з інформаційними брошурами особам, яким рекомендовано зробити вакцинацію;

організувати ефективну вакцинацію в поліклініках для якомога ширшого і швидкого охоплення цільових груп;

заохочувати до вакцинації членів сімей пацієнтів з груп ризику та працівників сфери охорони здоров'я;

вивішувати відповідну інформацію у місцях очікування прийому та кабінетах лікарів.

Підвищення рівня вакцинації значно знизить рівень епідемії і підвищить готовність до можливих спалахів пандемії.

Поза урядовими програмами, лікарі можуть призначати вакцинацію проти грипу будь-якій особі, яка бажає зменшити ризик інфікування, окрім випадків з медичними протипоказаннями. Вакцинація в приватних медичних закладах має бути узгодженою з національними рекомендаціями.

На даний момент вірус A(H5N1) вважають найбільш імовірною причиною наступної пандемії. Поширення та еволюція вірусів A(H5N1) в Азії вперше з 1968 року, коли почалась остання з трьох пандемій минулого століття, наблизили світ до наступної пандемії.

На основі даних початкових клінічних випробувань вакцини для захисту людей від інфікування вірусом пташиного грипу A(H5N1) виявили, що експериментальна вакцина викликає імунну відповідь лише у невеликої групи здорових дорослих. Наявні результати підтверджують можливість створення A(H5N1)-специфічної вакцини, хоча необхідно ще провести додаткові випробування.

Вакцинація є провідним медичним засобом захисту людей від пандемічного грипу. Через високі рівні захворюваності та смертності попередні пандемії призводили до значної соціальної дезінтеграції, впливали майже як стихійні лиха чи інші випадки масових смертей. Швидка вакцинація в достатній кількості дозволить значно зменшити ці рівні і знизити негативні соціальні наслідки.

Та перш ніж вакцини зможуть відігравати роль у мінімізації наслідків наступної пандемії, необхідно вирішити ряд проблем. Виробництво вакцини проти пандемічного грипу стикається з двома труднощами: по-перше, дуже імовірно, що для всього населення світу необхідно буде по дві дози, щоб компенсувати недостатній імунітету; по-друге, згідно останніх випробувань вакцин проти пандемічного грипу, можливо доведеться значно підвищити концентрацію антигенів, щоб стимулювати імунну відповідь, а це в майбутньому обмежить кількість людей, які зможуть отримати вакцинацію.

За обмежених запасів антигенів пропонують додавати ад'юванти до вакцини або вводити вакцину підшкірно, а не внутрішньом'язово. Ад'юванти - це хімічні речовини, які можна додати до вакцини щоб підсилити імунну відповідь; теоретично вони дозволяють використовувати менші дози антигенів для виклику імунної реакції. Деякі виробники зараз випробовують можливості економії антигенів завдяки додаванню ад'ювантів.

На даному етапі, 90% виробництва вакцин проти грипу зосереджено в країнах Європи та Північної Америки, в яких проживає лише 10% населення світу. Сучасний світовий рівень виробництва вакцини, що складає приблизно 300 мільйонів доз звичайної тривалентної вакцини проти грипу на рік, є недостатній для задоволення глобальної потреби у випадку пандемії і цей рівень не можна різко підвищити.

Рішення щодо масового виробництва вакцини проти пандемічного грипу (в разі необхідності) до початку пандемії матиме наслідком скорочення виробництва вакцин проти сезонного грипу, оскільки світові потужності виробництва вакцин проти грипу обмежені. Смертність від сезонних епідемій грипу складає від 250000 до 500000 випадків щороку. За таких умов виробництво обох вакцин проти сезонного та пандемічного грипу має бути збалансованим, щоб відповідати поточним потребам. Та у випадку оголошення пандемії всі виробники припинять виробництво вакцини проти сезонного грипу і вироблятимуть вакцини виключно проти пандемічного грипу.

Слід пам'ятати, що за сучасних технологічних можливостей процес виготовлення необхідного запасу вакцини проти сезонного грипу займе до шести місяців, навіть за умови додавання ад'юванту. Тому малоймовірно, що протягом першої хвилі пандемії можна буде виготовити достатньо вакцини проти A(H5N1) для задоволення світових потреб.

Головною метою відповіді на пандемію є зменшення негативного впливу на здоров'я, зокрема, випадків важких захворювань з ускладненнями та смерті, а також мінімізація негативних соціальних та економічних наслідків.

Міністерство охорони здоров'я України направило запит до ВООЗ стосовно врахування потреби у пандемічній вакцині для населення України (груп ризику) в разі виникнення ускладнень з пташиного грипу або загрози розповсюдження пандемічного варіанту вірусу грипу.

Початкові запаси вакцини проти пандемічного грипу буде використано для вакцинації визначених пріоритетних груп. Вакцинація решти охочих буде проводитись поетапно, відповідно до запасів вакцини, що залишаться після вакцинації пріоритетних груп.

Для підготовки вакцинації пріоритетних груп, наведених в переліку пріоритетних груп для вакцинації, Міністерство охорони здоров'я України, обласні СЕС та Управління охорони здоров'я повинні:

узгодити остаточні національні рекомендації щодо вакцинації проти пандемічного грипу з розробкою місцевих пріоритетних груп, відповідно до місцевої специфіки;

виділити специфічні пріоритетні групи та розробити їх визначення, вказуючи якщо необхідно, категорії зайнятості;

визначити розміри та відповідну пріоритетність груп;

розробити план ідентифікації осіб із пріоритетних груп в поліклініках та їх ефективної вакцинації;

пояснити медичним працівникам та іншим зацікавленим особам необхідність і обґрунтування виділення пріоритетних груп.

Підсумкові рекомендації в наведеній нижче таблиці базуються на наступних припущеннях:

ризик госпіталізації та смерті є найвищим серед немовлят, осіб похилого віку та осіб з відповідними медичними показниками;

можливе перевантаження системи охорони здоров'я через велику

кількість захворювань та ускладнень після грипу, що вимагають госпіталізації та інтенсивного догляду (потреба в такому догляді може зрости до 25% або й більше);

протягом 6-8 тижневої хвилі пандемії захворіє 25-30% населення. В пік пандемії 10% працюючого населення буде відсутнім через хворобу чи догляд за хворим членом сім'ї;

необхідна кількість пандемічної вакцини буде уточнюватись, враховуючи регіональні потреби та сформовані пріоритетні групи.

Кожна обласна та районна СЕС/лікарня отримає необхідну кількість вакцин, пропорційно до величини визначених пріоритетних груп.

СЕС відповідної адміністративно-територіальної одиниці та Управління охорони здоров'я повинні:

- визначити організації, що будуть проводити вакцинацію пріоритетних груп;

- отримати письмові зобов'язання від керівників кожної поліклініки та установи, що проводитимуть вакцинацію пріоритетних груп;

- співпрацювати з керівниками цих установ при розробці плану швидкого розповсюдження вакцини та проведення вакцинації, беручи до уваги вимоги безпеки вакцини, дотримання холодового ланцюга і вимоги транспортування та зберігання;

- визначити розміри пріоритетних груп для вакцинації, виходячи з національних чи, де це можливо, з місцевих даних;

- розробити процедури збору, вилучення та знищення використаних шприців, голок та інших матеріалів для вакцинації;

- розробити план навчання осіб, відповідальних за масову вакцинацію;

- розробити стратегії вакцинації населення що проживають у віддалених районах.

Для досягнення рівня імунітету проти пандемічного вірусу грипу, що був би співмірним з імунітетом проти сезонного, необхідно застосовувати дві дози вакцини з інтервалом щонайменше місяць. За необхідності подвійної вакцинації важливо переконатись, що щеплена особа звернулась за другою дозою. Для цього обласні, районні СЕС та Управління охорони здоров'я повинні:

- забезпечити відповідною інформацією про необхідність повторної дози вакцини;

- переконатись, що в планах закупівлі та розповсюдження вакцини для поліклінік та інших установ враховано можливість використання частин наступних партій для повторної вакцинації, що зменшить кількість доступних доз для першої вакцинації;

- продумати систему зворотного зв'язку, журнал імунізації чи іншу систему управління інформацією, що полегшить здійснення вакцинації проти пандемічного грипу.

Ефективність вакцини буде визначено шляхом порівняння рівня захворюваності, пов'язаної з грипом, госпіталізації та смертності серед вакцинованих та невакцинованих осіб. Обласні та місцеві керівники здійснюватимуть контроль за розподілом вакцини та відповідатимуть за необхідні рішення щодо її перерозподілу. Особи, які приймають рішення на центральному та інших рівнях, можуть використовувати дані про розподіл вакцини для визначення кількості поствакцинальних реакцій та для оцінки відповідності проведення вакцинації згідно визначених пріоритетних груп. Дані будуть збирати від окремих установ, порівнювати на районному та обласному рівнях і надсилати в МОЗ згідно графіка. Дані щодо розподілу вакцини повинні містити щонайменше:

- інформацію про кількість використаних доз за датами, віком, пріоритетними групами та районами;

- інформацію про кількість доз другої вакцинації, якщо така була.

В МОЗ зараз працюють над розробкою систем моніторингу рівнів вакцинації, звітності та відслідковування випадків поствакцинальних реакцій на вакцину проти пандемічного грипу.

Важливою складовою зв'язків служб охорони здоров'я з громадськістю під час пандемії буде постійне інформування про вакцину. Обласні, районні СЕС та Управління охорони здоров'я повинні співпрацювати з МОЗ, щоб поширювати точну, корисну та послідовну інформацію щодо:

обґрунтування виділення пріоритетних груп та їх список;

фаз подальшої вакцинації, при потребі, після вакцинації пріоритетних груп;

коли і де можна зробити вакцинацію;

важливість вакцинації за умов наступних хвиль пандемії.

Крім цього, всі установи, що будуть проводити вакцинацію, слід забезпечити листівками з інформацією про ризики, переваги та протипоказання до вакцинації.

Обласні, районні СЕС та Управління охорони здоров'я можуть допомагати партнерам проводити тренінги для покращення швидкості, ефективності доставки та використання вакцини. Тренування та вправи необхідні для того, щоб забезпечити виконання невідкладних заходів в необхідних місцях та переконатись у тому, що всі розуміють свої обов'язки та сфери відповідальності.

Наприклад, дуже корисним є тренування з масової вакцинації, зокрема, отримання великої кількості вакцини; зберігання та поводження з вакциною; облаштування поліклінік і забезпечення їх персоналом; безпосередньо вакцинація; випробування систем управління інформацією; проведення навчання для громадськості, представників друкованих і електронних ЗМІ, сфери охорони здоров'я; визначення специфічних пріоритетних груп.