Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

Дієта: вільна (при діабетичній невропатії - N 9).

Санаторний режим: II-IV

Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія, таласотерапія).

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:

- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з чиненням до них опіру;

- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м'язах;

- активна лікувальна гімнастика з облегшенням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

- розвиток практичних навичок;

- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою.

За показаннями - лікування положенням за допомогою підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізиологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.

Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутності больового синдрому та набряків ураженої кінцівки); при невральному міодистрофічному синдромі класичний масаж доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію. Тривалість масажу у ділянці локальної болючості підбирається індивідуально: у середньому від 20 секунд до 2-3 хвилин у кожній точці. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносністі кожної процедури, стану хворого крапковий масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15-20 процедур.

Бальнеотерапія: включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями. Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

- Радонові ванни: надають найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні 1,5-3 кБк/л; t води 36-37 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.

- Скипидарні ванни: надають гарний болезаспокійливий дефект, релаксуючий, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується біла скипидарна емульсія у кількості 30 мл на 200 мл води, t води 37-38 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через день або 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

- Сірководневі ванни: надають рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Концентрація сірководню - 50-100-150 мг/л; t води 35-37 град.С; тривалість процедури від 8 до 12 хвилин; на курс лікування 12-14 процедур, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром'язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та відповідний сегмент спинного мозку; t грязі 38-40 град.С; тривалість процедури від 15 до 30 хвилин, на курс 10-15 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- СМС (при відсутності М-відгуку при проведенні електродіагностики): роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта при ураженні верхніх кінцівок та плечового поясу та на нижньогрудному - поперековому відділі хребта при ураженні нижніх кінцівок. Електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на передній чи задній поверхні передплечій чи гомілок, в залежності від ураження згинальної чи розгинальної групи м'язів. Режим змінний, III ((ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервово-м'язового апарату, глибина модуляцій 75-100%, сила струму 8-20 мА, тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування - 12-15 процедур, щоденно.

- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою шприца наносять краплями на зону проекції компресії нервового ствола і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелінової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4-10 мс; інтенсивність 0,1-0,8 Вт/кв.см в залежності від зони дії та стадії захворювання; тривалість дії на поле 5 хвилин; загальна тривалість процедури - до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, щоденно.

- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнітна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільна або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

- Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрачервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на кв.см, щоденно, на курс 14-15 процедур.

- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики (при значному больовому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на руховій точці ураженого нерва або м'яза, інший електрод площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на електроруховій ділянці нерва, а другий - у місці переходу м'яза у сухожилля. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза проводиться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень) при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів - при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; повне відновлення соціально-побутової активності.

Протипоказання: загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Шифр по МКХ-10: G61-G64.

Класифікація: G61 - Запальна поліневропатія:

G61.0 - Синдром Гійєна-Барре - гострий (після-) інфекційний поліневрит

G61.1 - Сироваткова невропатія

G61.8 - Інші запальні поліневропатії

G62 - Інші поліневропатії:

G62.0 - Медикаментозна поліневропатія

G62.1 - Алкогольна поліневропатія

G62.2 - Поліневропатія, спричинена іншими токсичними речовинами

G62.8 - Променева поліневропатія

G63 - Поліневропатія при хворобах, класифікованих в інших рубриках:

G63.0 - Поліневропатія при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках

G63.1 - Поліневропатія при новоутвореннях

G63.2 - Діабетична поліневропатія

G63.3 - Поліневропатія при інших ендокринних хворобах та порушеннях обміну речовин

G63.4 - Поліневропатія при недостатності харчування

G63.5 - Поліневропатія при системних ураженнях сполучної тканини

G63.6 - Поліневропатія при інших кістково-м'язових ураженнях

G64 - Інші розлади периферичної нервової системи

Полінейропатії мають спільний патогенетично обґрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний протокол.

Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: порушення чутливості за полінейритичним типом (симетричні множинні дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок)

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- реакція Васермана (RW)

- Цукор крові (повторюють у динаміці за показаннями)

- загальний аналіз сечі

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:

- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, гострофазові показники, печінкові проби, коагулограма, ліпідограма) - за показаннями, з урахуванням етіології захворювання

- Електроміографія (ЕМГ) - за показаннями

Консультації фахівців на предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання

Санаторно-курортне лікування *

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладів, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Дієта: вільна (при діабетичній поліневропатії - обмеження цукру).

Санаторний режим: II-IV

Кліматотерапія: загальна (аеротерапія, геліотерапія, талассотерапія), в залежності від загального стану хворого.

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально - в залежності від характеру та локалізації ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:

- вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м'язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м'язах з чиненням до них опіру;

- пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м'язах;

- активна лікувальна гімнастика з облегшенням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м'язів, дихальними вправами;

- активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

- розвиток практичних навичок;

- прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою

За показаннями - лікування положенням за допомогою підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізиологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.

Протипоказані, як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний стимулюючий по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутності больового синдрому та набряків уражених кінцівок, коли на перший план виступають симптоми нервово-м'язового та вегетативного випадіння); доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію, а також лінійним масажем кінцівок в центрострімкому напрямі з використанням тонізуючих прийомів. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносності кожної процедури, стану хворого масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15-20 процедур.

Бальнеотерапія: Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв'язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та виразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттєві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

- Радонові ванни: надають найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферійний кровообіг, стан нервово-м'язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні 1,5-3 кБк/л; t води 36-37 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.

- Скипидарні ванни: надають гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферійну гемодинаміку. Використовується біла або жовта скипидарна емульсія. Склад білої скипидарної емульсії: 500 мл дистилірованої води, мила дитячого 30 г, саліцилової кислоти 1 г, спирту камфорного 30 мл, скипидару живичного 500 мл. Склад жовтої емульсії: води дистилірованої 200 мл, олії касторової 300 г, гідрату окису калію чи натрію 40 г, кислоти олеїнової 225 мл, скипидару живичного 750 мл. Кількість емульсії на одну ванну (200 л) - 20-60 мл. На першу ванну витрачається 20 мл, на кожну наступну - на 5-10 мл більше. t ванни 36-39 град.С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через добу.

Сульфідні ванни: надають рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Досягається седативний ефект, стимулюється виведення з організму продуктів розпаду, зниження рівня цукру в крові, активація обмінних процесів. Концентрація сірководню - 50-100-150 мг/л (1,5; 3; 4,5 ммоль/л); t води 34-38 град.С; тривалість процедури від 5 до 15 хвилин; на курс лікування 10-12 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через добу. Сульфідні ванни застосовуються у вигляді полу- та загальних ванн.

Пелоїдотерапія - включається у курс лікування у стадії неповної ремісії захворювання, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток; t грязі 40-44 град.С; тривалість перших процедур 10-15 хвилин, при гарній переносності їх збільшують до 20-30 хвилин, на курс 10-15 процедур, через добу.

Апаратна фізіотерапія:

- СМС на дистальні відділи кінцівок та відповідний сегмент хребта: роздвоєний електрод площиною по 100 кв.см фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта або на нижньогрудному - поперековому відділі хребта. Другий електрод площиною 150-200 кв.см - розташовують на дистальних відділах кінцівок. Режим змінний, III (ПН) та IV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервовом'язового апарату, глибина модуляцій 75-100%, сила струму 8-20 мА, тривалість процедури по 5-7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування - 12-15 процедур, щоденно.

- Електрофорез новокаїну по методиці Вермеля: електрод площиною 300 кв.см розташовують в міжлопатковій зоні та з'єднують з катодом; другий роздвоєний електрод площиною по 150 кв.см розташовують на ікроножних м'язах та з'єднюють з анодом; прокладку під анодом змочують 1-5% розчином новокаїну; щільність струму 0,1 мА/кв.см. Тривалість процедури 15-30 хвилин. Курс лікування - 10-15 процедур, щоденно.

- Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати, з озвучуванням спочатку паравертебральної зони проекції шийних та поперекових симпатичних вузлів, в подальшому - дистальних відділів кінцівок; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1-2 мл 1% розчину новокаїну; суміш за допомогою шприца наносять краплями на зону проекції ураження і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелінової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 кв.см, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4-10 мс; інтенсивність 0,2 Вт/кв.см; тривалість дії на поле 3-5 хвилин; потім на дистальні відділи кінцівок у безперервному режимі, інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см з тривалістю дії на поле 5 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, щоденно.

- Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнітна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

- Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрачервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на кв.см, щоденно, на курс 14-15 процедур.

- Електростимуляція паретичних м'язів: проводиться після електродіагностики (при значному больовому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на руховій точці ураженого нерва або м'яза, інший електрод площиною 200 кв.см розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 кв.см розташовують та фіксують перший - на руховій точці нерва, а другий - у місці переходу м'яза у сухожилля. Перше поле: локтьовий розгинач пальців - загальний розгинач пальців. Друге поле: малогомілковий нерв - передній великогомілковий м'яз. Третє поле: малогомілковий нерв - довгий малогомілковий м'яз. Четверте поле: передній великогомілковий м'яз - короткий розгинач пальців. В залежності від ураження певних груп м'язів проводиться їх електростимуляція. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів - від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2-6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим довшими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м'яза проводисться впродовж 2-8 хвилин, при стомленні м'язу надається відпочинок впродовж 2-3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Показники якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Протипоказання: загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3-4 місяця після нього, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м'язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Шифр за МКХ-10: H66.0 (H66.1; H66.2)

Класифікація хронічного середнього отиту (І.І. Потапова, 1961)

I. Мезотімпаніт - H66.1 (тубарний тимпаніт - ушкодження слизової оболонки барабанної перетинки. Локалізація - передній, задній, субтотальний.)

II. Епітімпаніт H66.2 (епітімпанальний, холестеатомний та каріозно-грануляційний процес).

III. Мезоепітімпаніт - (тотальний тимпаніт, ушкодження слизової оболонки барабанної порожнини з холестеатомним і каріозно-грануляційним процесом).

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: зниження слуху, перфорація барабанної перетинки, в анамнезі гнойотеча з вуха, оперативне лікування.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторюються один раз в 10 днів).

Обов'язкові інструментальні дослідження

- електрокардіографія

- рентгенографія скроневої кістки, за наявності супутніх захворювань - рентгенографія додаткових порожнин носа

- аудіометрія.

- оторінофарінгоскопія.

Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за свідченнями.

Санаторно-курортне лікування*

При хронічному мезотімпаниті лікування спрямоване на:

1) Санацію джерел інфекції носоглотки.

2) Відновлення дренажно-вентиляційної здатності слухової труби.

3) Стимуляцію репаративних процесів, підвищення захисних сил організму.

При хронічному епітимпаніті, епімезотимпаніті провідним методом лікування є хірургічний.

Санаторно-курортне лікування при епітимпаніті може бути застосоване для санації осередків інфекції, в післяопераційному періоді для стимуляції репаративних процесів, санації післяопераційної порожнини із застосуванням оптичних засобів.

Дієта хворих на ХГСО - повинна бути збагачена вітаміном D, містити велику кількість кальцію, фосфору.

Санаторний режим II-III ст.

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Рекомендації по зміні стилю життя: показано перебування в умовах УФ радіації.

Пелоїдо і бальнеотерапія:

- Сульфідні ванни - концентрації 100 мг/л, температури 35-36 град.С, по 10 хв, на курс 10-12 ванн на курс;

- Йодобромні, хвойні, перлинні, кисневі ванни температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, вуглекислі ванни - концентрації 1,2-1,4 г/л, температури 36-37 град.С, по 10-12 хв, 10-12 ванн на курс, оксигенація.

- Аерація барабанної порожнини киснем по 10 хв, на курс 10-12 процедур.

Апаратна фізіотерапія - показані методи загальної рефлекторної фізіотерапії:

- Регуляція вегетативних функцій нервової системи (УФ-опромінення шийних симпатичних вузлів 2-3 біодози)

- Електрофорез за внутрішньовушною і комірною методиками з розчином кальцію хлориду, нікотинової кислоти, магнію сульфату, ефедрину, пахікарпіну, антипірину (залежно від стану тонусу судин).

- Озонові ванни по 10 хв, на курс 10-12 ванн.

Санація носа, носоглотки, навколоносових пазух, відновлення функції слухової труби:

- УЗ дія області глоткового отвору слухової труби - здійснюється від УЗ-апарата з частотою УЗ-коливань 2640 кГц за допомогою спеціального випромінювача, виконаного у формі вушного катетера. Випромінювач вводять по нижньому носовому ходу і встановлюють у області глоткового отвору слухової труби. Режим дії безперервний, інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, по 5 хв, на курс 10-12 процедур.

- УЗ-аерозолі ендоназально - протеолітичні ферменти - лідаза, ронідаза, кололітін та ін. розчиняють в 5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або буферного розчину (pH - 5,2) на процедуру, тривалість 10 хв, на курс 15-20 процедур.

- УФ-опромінення слизової порожнини носа і носоглотки (j-S) біодози.

- Опромінення УФ-лазером ендоназально, на курс 7-10 процедур.

- Гальвано - грязь на область навколоносових пазух, привушну область.

- Електростимуляція м'язового апарату слухової труби - фарадизація слухової труби - після попереднього змазування слизової оболонки порожнини носа 2% розчином лідокаїну, електрод у вигляді катетера по нижньому носовому ходу вводять в глотковий отвір слухової труби. Другий електрод поміщають між кутом нижньої щелепи і сосцевидним відростком. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 3-5 мін, через день, на курс 7-10 процедур.

- Діадинамічні струми, модульовані довгими періодами. Лікування проводять за ендоназально-ендоауральною методикою. Турунди, змочені теплою водою або лікарською речовиною (діадинамофорез), вводять в слуховий прохід і відповідну хворому вуху сторону порожнини носа. Сила струму до відчуття вібрації у вусі, тривалість процедури 5-10 хв, на курс 10-12 процедур).

Дія на привушну область:

- Дарсонвалізація тканин, що оточують вушну раковину (циліндровий електрод, по 6-8 хв, 10-12 процедур).

- УВЧ-індуктотермія на завушну область (зазор 1 см, сила струму з відчуттям слабкого тепла, по 10 хв, 6-8 процедур на курс).

- СМХ-терапія (потужність дії 5-6 Вт, по 10 хв, 5-6 процедур на курс).

- Парафінолікування лікування на привушну область - салфетно-аплікаційний метод: парафін температури 50 град.С, бруд 40-42 град.С, озокерит 40-45 град.С, тривалість процедури 20 хв, на курс 12-15 процедур.)

- Грязелікування. Лікувальна грязь температури 38-40 град.С застосовується у вигляді аплікацій завтовшки 2-3 см, які накладають навколо вушної раковини на 15-20 хв, на курс 12-15 процедур. Грязелікування за "комірною" методикою - грязь накладають на вушну раковину до скуластої кістки, сосцевидного відростка, по бічній поверхні шиї і через плечовий пояс доходить спереду до рівня соска, а позаду до верхнього краю лопатки. Температура грязі та тривалість аплікації підвищується з кожною процедурою (від 38 до 40 град.С і з 10 до 20 хв), після чого залишаються постійними до закінчення курсу лікування (20 процедур).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Показники якості лікування: поліпшення самопочуття хворого.

Шифр по МКХ-10: J47

Класифікація бронхоектатичної хвороби: (В.С. Путов, В.Л. Толузаков, Ю.Н. Левашов, 1984; Н.А. Кокосов, 1999

Форма розширення бронхів (бронхоектази):

1. Циліндричні

2. Мішечкові

3. Веретеноподібні

4. Змішані

Клінічний перебіг (форма захворювання):

1. Легка форма;

2. Форма середньої тяжкості;

3. Тяжка форма;

4. Ускладнена

Фаза захворювання:

1. Загострення;

2. Ремісія

Розповсюдженість процесу:

1. Однобічні бронхоектази;

2. Двобічні бронхоектази з визначенням локалізації по сегментах.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Основні клінічні критерії:

- локалізація ателектазів з бронхоектазами (частіше ліворуч, нижньодольова), зміщення серця в бік пошкодження, притуплення легеневого звуку, різнокаліберні хрипи; без ателектазів часто зустрічаються як ліворуч, так і праворуч.

- рентгенографія: базально розташована тінь трикутникової форми, чітка, навкісна спадаюча тінь, яка зливається з куполом діафрагми, з різким зміщенням органів середостіння, вище затемнення вікарна емфізема.

Критерії переходу до санаторно-курортного етапу реабілітації хворих з бронхоектитичною хворобою:

- зникнення клінічних критеріїв загострення захворювання, у період ремісії - зберігання симптомів ендобронхіту, але менш виражені, зникнення дихальної та серцево-судинної недостатності, або не вище 1 ступеня

- нормалізація гемограми,

- зникнення кровохаркання та виділення гнійної, смердючої мокроти,

- при бронхографії - відсутність загоєння бронхоектазів.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Біохімія крові (СРБ, фібриноген, креатинін, сіалові кислоти, серомукоїд, гаптоглобін, (альфа)-2 та (гама)-глобулін)

- Загальний аналіз сечі

- Загальний аналіз мокротиння

- Бактеріологічне дослідження мокротиння та на БК

Додаткові лабораторні дослідження:

- Чутливість до антибіотиків

- Імунограма

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- Електрокардіографія

- Дослідження функції зовнішнього дихання

- Рентгенологічне дослідження легень

Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: 1) при необхідності продовжувати протизапальну та розсисаючу терапію, 2) нормалізація функціональної активності дихальної системи, 3) корекція змін, що виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіозу), 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого, 6) корекція супутньої патології.

Дієта має бути легко засвоюватись, добре кулінарне оброблена, вітамінізована, яка включає тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: клімат морських берегів, лісів.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), застосування дихального тренажеру, масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний).

Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом.

Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом, теренкур протяжністю 1500 м з кутом підіймання 5-10 град., при відсутності задишки підвищують до 3000 м, кут підіймання 6-12 град.

Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних, антигістамінних, при необхідності муколітичних препаратів (частіше неферментні муколітики - мукосольвин та бікарбонат натрію).

- загальне УФО;

- при загостренні ЕП УВЧ низької інтенсивності 20-40 Вт на грудну клітину, курсом 8-12 сеансів, тривалістю 10-12 хв;

- на стадії регенерації електрофорез 5% хлориду кальцію.

Термін санаторно-курортного лікування 24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, запального процесу, зменшення виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: бронхоектатична хвороба у стані загострення, з тяжкими та ускладненими формами, амілоїдоз.

Шифр по МКХ-10: J44, 44.8, 44.9

Класифікація хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) ("Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування ХОЗЛ", відповідно до наказу МОЗ України N 499 від 28.10.2003 р.)

- за легеневою недостатністю: 1 ст. - хворий помічає появу задишки, якої раніше не було під час звичного фізичного навантаження; II ст. - задишка з'являється під час незначного фізичного навантаження (хода по рівній місцевості); III ст. - задишка турбує в стані спокою.

Діагностика на санаторно-курортному етапі*

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові та сечі

- Загальний аналіз мокротиння

- Загальний та бактеріологічне дослідження мокротиння

Обов'язкові інструментальні та функціональні дослідження:

- Електрокардіографія

- Спірографія

- Рентгенологічне дослідження легень

- Проба з фізичним навантаженням

Додаткові лабораторні дослідження:

- біохімічний аналіз крові: (протеїнограма, альфа-антитрипсин, креатинін - показники, які мають діагностичне значення) сечовина, ревмопроби, загальний білірубін та його фракції, рівень амінотрансфераз, глюкоза

- Імунограма

Додаткові інструментальні дослідження

- бронхофіброендоскопічне дослідження

- УЗД серця

Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*.

Задачі етапу: 1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції; 2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів; 3) корекція дихальної недостатності; 4) підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії; 6) лікування наявних ускладнень; 7) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієта повинна бути збалансованою вітамінізована з включенням сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному обструктивному бронхіті з підвищеним виділенням мокротиння показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.

Санаторний режим: I-II.

Кліматотерапія по I-II режимах.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, теренкур.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика (тренування дихальних м'язів), дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису (мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж), масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

Аеротерапія при t не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при t води 20-22 град.С за помірним режимом.

Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів (мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та-мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються з врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори (бета)-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

Спелеотерапія, штучний "соляний клімат", концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м, тривалість процедури 30 хвилин, на курс 15-20 процедур.

Апаратна фізіотерапія (вибір засобу лікування здійснює лікар, підхід - індивідуальний):

Дециметрова терапія на область коренів легень щоденно або через день, 10-15 процедур; або ампліпульстерапія, паравертебрально, I та III роди роботи, частота 100 Гц, глибина модуляції 50%, по 3-5 хвилин кожним родом роботи, на курс 10 процедур (поліпшується прохідність дрібних бронхів).

Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, папаверину, еуфіліну тощо) на область грудної клітки, щільність струму 0,08-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 15-20 хвилин, на курс 10-12 процедур.

Діадинамотерапія, двоконтактний хвильовий струм, сила струму від 2-5 до 15-20 мА, до відчуття вібрації, тривалість 8-10 хвилин. На курс 6-12 процедур.

Додаткові: ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїду при t 40-38 град.С, на задньобокову поверхню грудної клітки, тривалістю 15-20 хвилин, на курс 12-18 процедур, через день, або з перервою на 3 день.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки спереду, t - 45-50 град.С, тривалість 30 хвилин, на курс 12-15 процедур, з перервою на третій день.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності вище II стадії.