Організовує та проводить технічні дослідження факторів навколишнього середовища (хімічних, фізичних, біологічних, радіаційних). Здійснює якісний та кількісний вимір (дослідження) небезпечних та потенційно небезпечних для людини факторів навколишнього природного, виробничого та соціального середовища та біологічного матеріалу. Розробляє схему аналізу: вибір методів дослідження, порядок відбору проб, транспортування, зберігання, розрахунок результатів, їх математична обробка. Здійснює підготовку зразків та проб матеріалу для досліджень. Аналізує хід дослідження та отримані результати. Організовує та проводить лабораторні дослідження за хімічними методами об'єктів навколишнього середовища, виробничого середовища, харчових продуктів. Встановлює вміст небезпечних та потенційно небезпечних хімічних речовин та сполук у зразках та пробах матеріалу з використанням сучасних технологій, вимірювальної та аналітичної апаратури. Проводить розробку випробування щодо виявлення потенційно небезпечних та шкідливих для людини властивостей та якостей продукції виробничого призначення, товарів народного споживання, хімічних та біологічних сполук для здійснення гігієнічної сертифікації, гігієнічної експертизи, державної реєстрації речовин та продукції, товарів, матеріалів. Бере участь у проведенні аналізу результатів вимірювань (досліджень) та готує в установленому порядку висновок за результатами вимірювань (досліджень) при проведенні санітарно-епідеміологічних експертиз, розслідувань, обстежень, токсикологічних, гігієнічних та інших видів оцінок, здійснює внутрішній та зовнішній контроль якості вимірювань. Здійснює вимірювання фізичних факторів (вібрації, шуму, освітлення, мікроклімату, ультра-, інфразвуку, іонізуючих випромінювань та інших електромагнітних полів), використовуючи сучасні методи радіометричних, дозиметричних та спектрометричних досліджень. Організовує та проводить калібрування вимірювальних приладів, забезпечує точність та безпеку хімічних і фізичних методів, що використовуються у дослідженнях. Впроваджує в роботу систему управління якості за стандартами ISO. Бере участь у проведенні арбітражних досліджень, акредитації лабораторій. Залежно від рівня організаційної структури лабораторного підрозділу бере участь у наданні методичної та практичної допомоги іншим лабораторіям. Планує роботу, веде необхідну технічну документацію.
Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я; організацію системи громадського здоров'я; санітарне законодавство; основи медичного права; хімію органічних та неорганічних сполук і речовин, біохімію; характеристику хімічних речовин, механізм дії токсичних речовин на здоров'я людини; основні джерела забруднень хімічними факторами навколишнього середовища; вимоги до хімічних реактивів; основні методи лабораторних досліджень хімічних факторів; основні методи лабораторних досліджень фізичних факторів; фізичні основи радіометрії, дозиметрії та спектрометрії; характеристику джерел іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, захист від їх впливу; правила оформлення технічної документації; міжнародну систему управління якістю ISO; методи статистичних досліджень; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.
Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Природничі науки" за спеціальностями "Екологія" або "Хімія", або "Фізика та астрономія", або галузі знань "Біологія" за спеціальністю "Біологія" або "Біологія та біохімія", або галузі знань "Хімічна інженерія та біоінженерія" за спеціальностями "Хімічні технології та інженерія" або "Біотехнології та біоінженерія", або галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фармація, промислова фармація", спеціалізація "Промислова фармація". Спеціалізація за фахом "Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Природничі науки" за спеціальностями "Екологія" або "Хімія", або "Фізика та астрономія", або галузі знань "Біологія" за спеціальністю "Біологія" або "Біологія та біохімія", або галузі знань "Хімічна інженерія та біоінженерія" за спеціальностями "Хімічні технології та інженерія" або "Біотехнології та біоінженерія", або галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фармація, промислова фармація", спеціалізація "Промислова фармація". Спеціалізація за фахом "Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Природничі науки" за спеціальностями "Екологія" або "Хімія", або "Фізика та астрономія", або галузі знань "Біологія" за спеціальністю "Біологія" або "Біологія та біохімія", або галузі знань "Хімічна інженерія та біоінженерія" за спеціальностями "Хімічні технології та інженерія" або "Біотехнології та біоінженерія", або галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фармація, промислова фармація", спеціалізація "Промислова фармація". Спеціалізація за фахом "Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Природничі науки" за спеціальностями "Екологія" або "Хімія", або "Фізика та астрономія", або галузі знань "Біологія" за спеціальністю "Біологія" або "Біологія та біохімія", або галузі знань "Хімічна інженерія та біоінженерія" за спеціальностями "Хімічні технології та інженерія" або "Біотехнології та біоінженерія", або галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Фармація, промислова фармація", спеціалізація "Промислова фармація". Спеціалізація за фахом "Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища". Наявність сертифіката спеціаліста. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.
( Підрозділ доповнено пунктом 3 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 138 від 25.01.2023 )
ПРОФЕСІОНАЛИ З ВИЩОЮ НЕМЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
( Назва підрозділу в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 138 від 25.01.2023 )
1. ЕКСПЕРТ-ІМУНОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінальним процесуальним кодексом України та документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-імунологічне дослідження секційного матеріалу, біоматеріалу на речових доказах, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде експертну документацію бюро судово-медичної експертизи. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; показники роботи відділень судово-медичної лабораторії бюро судово-медичної експертизи; загальні питання судово-медичної імунології; методи судово-імунологічного дослідження; правила виявлення, вилучення, упаковки і направлення об'єктів судово-медичної експертизи на лабораторне дослідження; правила дослідження речових доказів у відділенні судово-медичної імунології; особливості проведення судово-медичної експертизи встановлення батьківства, материнства та підміни дітей; основні методи виявлення групових ознак в слідах біологічного матеріалу людського походження та судово-медичну оцінку одержаних результатів; методи виявлення групових антигенів системи АВО в плямах крові, виділеннях, тканинах з метою встановлення можливості їх походження від конкретної людини; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Експерт-імунолог судовий вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної імунології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична імунологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Експерт-імунолог судовий I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної імунології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична імунологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Експерт-імунолог судовий II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної імунології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична імунологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії за цією спеціальністю. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Експерт-імунолог судовий
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної імунології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична імунологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
2. ЕКСПЕРТ-ТОКСИКОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінальним процесуальним кодексом України та документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-токсикологічне дослідження біологічного матеріалу, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує та проводить аналіз її результатів, веде експертну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; класифікацію та механізм отруйних і сильнодіючих речовин; метаболізм чужорідних сполук в організмі людини; питання зв'язування отрути в організмі, шляхи її виведення, методи детоксикації; правила вилучення та направлення біологічного матеріалу на судово-токсикологічне дослідження; правила прийому, зберігання, використання і відпуску отруйних і сильнодіючих речовин; основи газорідинної хроматографії з різними детекторами, тонкошарової хроматографії, спектрофотометричного і спектрального методів аналізу; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Експерт-токсиколог судовий вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) за спеціальностями "Фармація, промислова фармація" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальність "Хімія" галузі знань "Природничі науки" або спеціальність "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація "Судово-медична токсикологія".
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Експерт-токсиколог судовий I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) за спеціальностями "Фармація, промислова фармація" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальність "Хімія" галузі знань "Природничі науки" або спеціальність "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація "Судово-медична токсикологія".
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Експерт-токсиколог судовий II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого рівня (магістр) за спеціальностями "Фармація, промислова фармація" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальність "Хімія" галузі знань "Природничі науки" або спеціальність "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація "Судово-медична токсикологія".
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Експерт-токсиколог судовий: вища освіта другого рівня (магістр) за спеціальностями "Фармація, промислова фармація" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальність "Хімія" галузі знань "Природничі науки" або спеціальність "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація "Судово-медична токсикологія". Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи."
3. ЕКСПЕРТ-ЦИТОЛОГ СУДОВИЙ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я, Кримінально-процесуальним кодексом України та документами, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи.
Проводить судово-цитологічне дослідження, узагальнює результати та оформляє відповідні документи в установленому порядку. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів, веде експертну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: законодавство про судово-медичну експертизу та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність судово-медичної експертизи; основи права в медицині; методи лабораторних досліджень речових доказів у відділенні судово-медичної цитології; методи визначення в слідах на речових доказах наявності, видової, статевої, групової та органо-тканинної належності мікрооб'єктів біологічного походження; морфологічні особливості клітин та їх диференціацію; морфологічний склад секрету молочної залози в різні строки вагітності, після пологів та аборту; методи дослідження піднігтьового вмісту осіб, що проходять по кримінальній справі; статеві та регіональні ознаки крові в слідах на речових доказах; правила оформлення медичної документації; методи консолідації інформації; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи їх аналізу та узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Експерт-цитолог судовий вищої кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної цитології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична цитологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Експерт-цитолог судовий I кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної цитології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична цитологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Експерт-цитолог судовий II кваліфікаційної категорії:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної цитології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична цитологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Експерт-цитолог судовий:
До 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я" або спеціальності "Біологія" галузі знань "Біологія", спеціалізація із "Судово-медичної цитології".
З 1 вересня 2024 року - вища освіта другого рівня (магістр) спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціалізація "Судово-медична цитологія" або відповідна спеціалізація освітньої програми.
Наявність сертифіката спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
( Довідник доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 720 від 12.08.2013; в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 366 від 26.02.2021 )
ПРОФЕСІОНАЛИ З ВИЩОЮ НЕМЕДИЧНОЮ ОСВІТОЮ З ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ДУХОВНОЇ ОПІКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
1. КЛІНІЧНИЙ ПСИХОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію психологічної допомоги населенню.
Здійснює психопрофілактику розвитку психічних, психосоматичних та поведінкових розладів, психодіагностику, психологічну корекцію та реабілітацію хворих з різними соматичними захворюваннями спільно з відповідними лікарями-спеціалістами, без права самостійно виписувати лікарські засоби. Надає психологічну допомогу особам, неспроможним справитися з несприятливими умовами, що склалися в їхньому житті у тому й телемедичне консультування. Проводить консультації пацієнтів та членів їх сімей з питань психічного здоров'я. Здійснює профілактику психічних захворювань. Сприяє створенню здорового психологічного клімату в закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі. Здійснює заходи з психопрофілактики професійного вигорання медичного та іншого персоналу закладу охорони здоров'я, реабілітаційного закладу. Планує роботу та аналізує її результати. Веде відповідну документацію, в тому числі в електронній формі. Бере активну участь в поширенні медико-психологічних знань серед населення. Дотримується принципів професійної етики і деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень, в тому числі обов'язково проходить супервізії (професійну допомогу та підтримку, спрямовану на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи) індивідуально або в групі.
Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію психологічної допомоги населенню; основи медико-біологічних та клінічних знань; основи права в медицині; принципи професійної етики і деонтології; права, обов'язки та відповідальність психолога закладу охорони здоров'я, реабілітаційного закладу; загальну, вікову, клінічну та соціальну психологію, основи етнокультуральних особливостей; основи патопсихології, психопатології та нейропсихології; вплив соматичних захворювань на психічне здоров'я і навпаки, ознаки психічних проблем при соматичних захворюваннях, методи психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики, психогігієни та психоосвіти; методи фахових комунікативних навиків; принципи надання першої психологічної допомоги дорослому населенню та дітям; форми і технології телемедичного консультування; правила оформлення документації психолога, в тому числі в електронній формі; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.
Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Клінічний психолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Клінічний психолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Клінічний психолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Клінічний психолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізації за фахом "Клінічна психологія". Наявність сертифіката спеціаліста з цієї спеціальності. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.
До роботи на посаді "клінічний психолог" допускаються особи, які здобули вищу освіту другого (магістерського) рівня за спеціальністю "Психологія", із умовою до 01 січня 2026 року пройти спеціалізацію за фахом "Клінічна психологія".
2. ПСИХОТЕРАПЕВТ
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію психотерапевтичної допомоги населенню.
Застосовує сучасні методи профілактики, психодіагностики, психокорекції та реабілітації пацієнтів з різними видами невротичних, афективних, особистісних психічних, психосоматичних та поведінкових розладів поза гострими станами, а також особам, що знаходяться в життєвих кризових станах, надає їм психотерапевтичну допомогу, у тому числі телемедичне консультування, без права самостійно виписувати лікарські засоби. Консультує пацієнтів та членів їх сімей з питань психічного здоров'я. Планує роботу та аналізує її результати. Веде відповідну документацію, в тому числі в електронній формі. Бере активну участь в поширенні медико-психологічних знань серед населення щодо психогігієни. Дотримується принципів професійної етики і деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень, у тому числі обов'язково проходить супервізії (професійну допомогу та підтримку, спрямовану на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи) індивідуально або в групі.
Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію психотерапевтичної допомоги населенню; основи медико-біологічних та клінічних знань; основи права в медицині; принципи професійної етики і деонтології; права, обов'язки та відповідальність психотерапевта закладу охорони здоров'я, реабілітаційного закладу; загальну, вікову, клінічну та соціальну психологію, основи етнокультуральних особливостей; основи патопсихології, психопатології та нейропсихології; основні види та методи психодіагностики, психопрофілактики, психогігієни та психоосвіти; принципи надання першої психологічної допомоги дорослому населенню та дітям; теоретично-методичні основи психотерапії, основні види та методи психотерапії в клініці психічних і поведінкових та соматичних захворювань; специфіку і форми індивідуальної, групової та сімейної психотерапії; загальні принципи та особливості проведення психотерапії з урахуванням етнокультуральних особливостей і віку пацієнтів (дорослі, діти та особи похилого віку); основні психопатологічні симптоми та синдроми; форми і технології дистанційної роботи; правила оформлення робочої документації психотерапевта, в тому числі в електронній формі; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.
Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Психотерапевт вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Психотерапевт I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія" у закладах вищої освіти (факультетах), що здійснюють підготовку здобувачів у галузі знань 22 "Охорона здоров'я". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Психотерапевт II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія" у закладах вищої освіти (факультетах), що здійснюють підготовку здобувачів у галузі знань 22 "Охорона здоров'я". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Психотерапевт: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю "Психологія" або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст (магістр) у галузі знань "Соціально-політичні науки" за спеціальністю "Психологія". Спеціалізація за фахом "Клінічна психологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Психотерапія" у закладах вищої освіти (факультетах), що здійснюють підготовку здобувачів у галузі знань 22 "Охорона здоров'я". Наявність сертифіката спеціаліста з цієї спеціальності. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.
3. КАПЕЛАН В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Завдання та обов'язки. Керується законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію духовної (душпастирської) опіки у сфері охорони здоров'я.
Організовує та проводить релігійні ритуали і релігійно-просвітницькі заходи, пов'язані із задоволенням духовно-релігійних потреб пацієнтів, членів їх сімей та працівників закладу охорони здоров'я, реабілітаційного закладу, за їх бажанням здійснює над ними духовну (душпастирську) опіку. Надає духовну допомогу та підтримку особам різного віку, за необхідності організовує їх соціальну підтримку. Проводить духовне (душпастирське) консультування дорослих і дітей. Виконує консультативно-дорадчі та координаційні функції, спрямовані на поліпшення релігійної обстановки й етично-психологічного клімату, налагодження міжрелігійної співпраці, дотримання релігійних та інших прав людини у сфері охорони здоров'я. Організовує та проводить навчально-виховні заходи, спрямовані на духовно-моральний розвиток пацієнтів, членів їх сімей та працівників закладу охорони здоров'я, реабілітаційного закладу. Планує свою роботу та аналізує її результати. Веде робочу документацію капелана в охороні здоров'я, в тому числі в електронній формі. Виконує професійні обов'язки в закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі в мультидисциплінарному та міжконфесійному (міжрелігійному) середовищах. Дотримується принципів професійної етики і деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень, в тому числі обов'язково проходить супервізії (професійну допомогу та підтримку, спрямовану на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи) індивідуально або в групі.
Повинен знати: законодавство про охорону здоров'я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, організацію духовної (душпастирської) опіки у сфері охорони здоров'я; основи теорії душпастирства охорони здоров'я; основи медико-біологічних та клінічних знань; принципи професійної етики і деонтології; права, обов'язки та відповідальність капелана в охороні здоров'я; особливості та форми проведення релігійних ритуалів, здійснення релігійно-просвітньої, релігійно-дорадчої діяльності та міжрелігійної координації у закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі; принципи надання духовної допомоги та підтримки; основи духовного (душпастирського) консультування, особливості та форми проведення індивідуальної, сімейної, групової роботи; принципи душпастирської супервізії; основні форми і методи соціальної підтримки та підтримки етики у сфері охорони здоров'я; принципи командної роботи; форми і технології дистанційної роботи; правила оформлення робочої документації капелана в охороні здоров'я, в тому числі в електронній формі; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії; засоби протипожежного захисту.
Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Капелан в охороні здоров'я вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Богослов'я" за спеціальністю "Богослов'я". Спеціалізація керівного рівня за фахом "Клінічне душпастирство". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката капелана в охороні здоров'я та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії за фахом "Клінічне душпастирство". Досвід роботи за профілем - понад 10 років.
Капелан в охороні здоров'я I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Богослов'я" за спеціальністю "Богослов'я". Спеціалізація експертного рівня за фахом "Клінічне душпастирство". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката капелана в охороні здоров'я та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії за фахом "Клінічне душпастирство". Досвід роботи за профілем - понад 7 років.
Капелан в охороні здоров'я II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань "Богослов'я" за спеціальністю "Богослов'я". Спеціалізація поглибленого рівня за фахом "Клінічне душпастирство". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката капелана в охороні здоров'я та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії за фахом "Клінічне душпастирство". Досвід роботи за профілем - понад 5 років.
Капелан в охороні здоров'я: вища освіта не нижче першого (бакалаврського) рівня у галузі знань "Богослов'я" за спеціальністю "Богослов'я". Спеціалізація базового рівня за фахом "Клінічне душпастирство". Наявність сертифіката капелана в охороні здоров'я. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.
До роботи на посаді "капелан в охороні здоров'я" допускаються особи, які здобули вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю "Богослов'я", із умовою до 01 січня 2026 року пройти спеціалізацію за фахом "Клінічне душпастирство".
( Розділ доповнено підрозділом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 138 від 25.01.2023 )
ФАХІВЦІ
1. АКУШЕР/АКУШЕРКА
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавств України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому дитячому населенню.
Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря або самостійно. Застосовує сучасні методи обстеження вагітним. Забезпечує прийом нормальних і ведення патологічних пологів, профілактику ускладнень при пологах. Асистує при малих акушерських та гінекологічних операціях. Надає швидку акушерську і гінекологічну допомогу, невідкладну долікарську допомогу новонародженим. Бере участь у моніторингу здоров'я населення, сприяє поширенню знань з питань охорони материнства та дитинства, етики сімейних відносин та планування сім'ї, особистої гігієни, контрацепції, індивідуального обстеження молочної залози та впровадження здорового способу життя. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному щоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушера/акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію дітородних органів жінки; сучасні методи обстеження і лікування різних патологічних станів при вагітності, пологів і післяпологового періоду; підготовку до прийому пологів та акушерських операцій; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів і допологової відпустки; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення первинної та вторинної обробки пуповини, перший туалет та антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; необхідні реанімаційні заходи під час і після пологів, профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Акушер/акушерка вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої і кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушер/акушерка I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушер/акушерка II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж робота за фахом - понад 5 років.
Акушер/акушерка: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
2. АКУШЕР/АКУШЕРКА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Надає долікарську допомогу вагітним та гінекологічним хворим, в тому числі швидку та невідкладну. Застосовує сучасні методи обстеження вагітних. Проводить онкологічний профогляд. Проводить диспансеризацію та патронаж вагітних та породіль. Асистує при малих акушерських та гінекологічних операціях. Забезпечує наступність у наданні медичної допомоги між жіночою консультацією та стаціонаром. Проводить забір, зберігання матеріалів для лабораторних досліджень. Бере участь у моніторингу здоров'я населення, сприяє поширенню медичних знань з питань особистої гігієни, контрацепції, індивідуального обстеження молочної залози та впровадження здорового способу життя. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушера/акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію органів дітонародження жінки; анатомо-фізіологічні та психологічні особливості вагітної та породіллі; основи неонатології; сучасні методи обстеження і лікування різних патологій вагітності, пологів і післяпологового періоду; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів і допологової відпустки; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення вторинної обробки пуповини, антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Акушер/акушерка жіночої консультації вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушер/акушерка жіночої консультації I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушер/акушерка жіночої консультації II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Акушер/акушерка жіночої консультації: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи
3. АКУШЕР/АКУШЕРКА СТАЦІОНАРУ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Проводить загальне і клінічне обстеження вагітних і новонароджених та оцінює його результати. Здійснює розтин плідного міхура, веде пологи при нормальному біомеханізмі, проводить ручне відділення посліду, зашивання розривів промежини I - II ступеня. Володіє сучасними методами профілактики, діагностики та долікарської допомоги при загрожуючи розривах матки, прееклампсії, еклампсії, маточній кровотечі, загрозі внутрішньоутробної гіпоксії плоду. Застосовує методи оживлення новонароджених з використанням сучасної апаратури. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному щоці, опіках, відмороженні, алергічних станах. Дотримується принципів медичної деонтології. Веде медичну документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинна знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я та організацію акушерсько-гінекологічної допомоги дорослому та дитячому населенню; права, обов'язки та відповідальність акушера/акушерки; нормальну і патологічну анатомію та фізіологію органів дітонародження жінки; анатомо-фізіологічні та психологічні особливості вагітної та породіллі; основи неонатології; сучасні методи обстеження і лікування різної патології вагітності, пологів і післяпологового періоду; підготовку до прийому пологів та акушерських операцій; методи зовнішнього обстеження вагітної, визначення строків пологів; підготовку породіллі до пологів; правила ведення нормальних пологів та пологів при різних аномаліях таза і передлежаннях плода; правила асептики та антисептики; проведення первинної та вторинної обробки пуповини, первинний туалет та антропометрію новонародженого; прийоми асистування при малих акушерських і гінекологічних операціях; необхідні реанімаційні заходи під час і після пологів, профілактику кровотечі; симптоми токсикозу вагітних та його профілактику; симптоматику і діагностику найбільш частих захворювань і термінальних станів; тактику персоналу при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції; фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення; методики стерилізації інструментарію і перев'язувальних засобів; правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та обладнанням; маніпуляції у відповідності з профілем роботи; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Акушер/акушерка стаціонару вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.
Акушер/акушерка стаціонару I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.
Акушер/акушерка стаціонару II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.
Акушер/акушерка стаціонару: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю ".Акушерська справа" або "Лікувальна справа". Спеціалізація за профілем роботи. Без вимог до стажу роботи.
4. ГІГІЄНІСТ ЗУБНИЙ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я і нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги дорослому та дитячому населенню.
Володіє сучасними методами діагностики та первинного обстеження ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки. Проводить лікувально-профілактичну та санітарно-профілактичну роботу серед населення, спрямовану на збереження стоматологічного здоров'я, вироблення навичок раціонального догляду за порожниною рота дорослого і дитячого населення. Вміє надавати медичну допомогу при невідкладних станах. Веде медичну документацію. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
