- захворювання слизової оболонки порожнини рота (травматичні ушкодження, інфекційні, інфекційно-алергічні захворювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини при інтоксикаціях, гіпо- та авітамінозах, захворюваннях крові, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем, шкіри, шлунково-кишкового тракту, колагенозах, дерматозах, передракових захворюваннях);
- хейліти, аномалії та захворювання язика;
- неврогенні захворювання щелепно-лицевої ділянки;
провести клінічне обстеження хворої дитини з хірургічним стоматологічним захворюванням, травмами; діагностувати природжені та придбані дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки у дітей (верхньої та нижньої щелеп, обличчя, поєднаних порушень та ін.);
вміти видалити тимчасовий зуб, надати хірургічну допомогу при гострому запальному процесі щелепно-лицевої ділянки при травмі у дітей;
визначити показання до госпіталізації дитини; діагностувати аномалії розвитку зубів, зубних рядів, щелеп та прикусу, деформації щелеп та обличчя (природжені та придбані, внаслідок ушкодження);
діагностувати фактори ризику та визначити потребу в ортопедичному та ортодонтичному лікуванні у дітей.
3. ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ-ОРТОДОНТ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги населенню.
Застосовує сучасні методи діагностики та проводить підготовку до протезування зубів при дефектах та аномаліях зубів і щелеп; обирає методи лікування та конструкції протезів. Планує обсяг та терміни ортодонтичного лікування перед та після реконструктивних операцій на щелепно-лицевій ділянці. Надає невідкладну стоматологічну допомогу. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Дотримується принципів медичної деонтології. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Кваліфікаційні вимоги.
Лікар-стоматолог-ортодонт вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Ортодонтія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-ортодонт вищої кваліфікаційної категорії повинен володіти навичками лікаря-ортодонта I кваліфікаційної категорії та, крім того, повинен вміти:
проводити ортодонтичне лікування при деформаціях щелеп внаслідок запального, травматичного та неопластичного процесу; використовувати сучасну комп'ютерну техніку в діагностиці, проведенні консультацій хворих з зубощелепними аномаліями.
Лікар-стоматолог-ортодонт I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Ортодонтія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-ортодонт I кваліфікаційної категорії повинен володіти навичками лікаря-ортодонта II кваліфікаційної категорії та, крім того, повинен вміти:
провести комп'ютерний аналіз та обробку діагностичних даних; володіти методами прискорення ортодонтичного лікування; визначити специфіку лікування хворих з уродженими та придбаними вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки; проводити ортодонтичне лікування при деформаціях щелеп внаслідок травматичного процесу; прогнозувати розвиток щелеп після перенесення травм та захворювань запального або неопластичного характеру; зняти відбитки щелеп, присінку рота та порожнини носа при вроджених вадах щелепно-лицьової ділянки; припасувати та здати захисні пластинки, обтуратори та інші апарати для лікування хворих з вродженими вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки; лікувати дисфункції скоронево-нижньощелепного суглоба за допомогою спліт-терапії; проводити передопераційне і післяопераційне ортодонтичне лікування у співпраці з ортогнатичним хірургом; провести фіксацію ортодонтичного мікроімпланту.
Лікар-стоматолог-ортодонт II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Ортодонтія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-ортодонт II кваліфікаційної категорії повинен володіти навичками спеціаліста лікаря-ортодонта та, крім того, повинен вміти:
визначити глибину і положення ретенованого зуба; визначити шлях створення місця в зубній дузі (стриппінг, дисталізація чи видалення); провести лікування зубощелепних аномалій за допомогою брекет-техніки; проводити припасовку та корекцію позаротових ортодонтичних апаратів; провести фіксацію незнімного ретенційного апарата; провести ортодонтичне лікування у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонту; провести шинування зубів та щелеп; вміти застосовувати мікроімпланти як елементи опори в ортодонтії; проводити ортодонтичну підготовку до раціонального протезування ЗЩП.
Лікар-стоматолог-ортодонт: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Ортодонтія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-стоматолог-ортодонт повинен вміти:
виявити нормальну будову зубів і щелеп та їх порушення при зубощелепних аномаліях; провести консультацію хворого з зубощелепними аномаліями; провести клінічні проби з визначення функцій: ковтання, мовлення, дихання, жування, змикання губ; оцінити стан слизової оболонки ротової порожнини; визначити ступінь рухомості зубів; провести клінічні функціональні проби (Ешлера-Бітнера, Ільіної-Маркосян та ін.); на підставі клінічного огляду пацієнта провести класифікацію зубощелепної аномалії та визначити попередній діагноз; зняти відбитки щелеп та відлити діагностичні моделі; провести аналіз прицільної рентгенограми, ортопантомограми, телерентгенограми, томограми скронево-нижньощелепного суглоба; визначити центральну оклюзію; провести антропометричне вимірювання; провести ортодонтичне (поза- та внутрішньоротове) фотографування та фотометрію; провести аналіз контрольно-діагностичних моделей щелеп; встановити заключний діагноз на підставі анамнезу, клінічного огляду, аналізу діагностичних моделей, фотографій, рентгенограм, цефалограм та ін.; скласти план ортодонтичного лікування; провести психотерапію хворого та батьків до, в процесі та після ортодонтичного лікування; провести вибіркове пришліфовування горбків тимчасових зубів, сепарацію зубів; провести та навчити дітей і батьків міогімнастиці м'язів щелепно-лицевої ділянки лікувальним вправам; виявляти фактори ризику і використовувати профілактичні апарати; вміти володіти клінічними етапами виготовлення та здачі внутрішньоротових знімних ортодонтичних апаратів (однощелепні механічно діючі апарати, функціонально діючі, функціонально направляючі, комбіновані), крім брекет-техніки, захисних пластинок, обтураторів; має володіти клінічними етапами виготовлення і здачі незнімних та знімних конструкцій зубних протезів; навчити пацієнта правилам гігієни порожнини рота та догляду за ортодонтичними апаратами; перебазувати ортодонтичний апарат; провести активацію, корекцію ортодонтичного апарата; провести налагодження протеза або його корекцію; виконати місцеве (інфільтраційне чи провідникове) знеболення.
4. ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ-ОРТОПЕД
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги.
Застосовує сучасні методи діагностики основних стоматологічних захворювань. Проводить ортопедичне лікування твердих тканин зуба, захворювань пародонту, патологічної стертості, патології скронево-нижньощелепного суглоба. Надає невідкладну стоматологічну допомогу. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію стоматологічної ортопедичної допомоги; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-ортопеда; сучасну класифікацію захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки; біомеханіку жування, вікові зміни в щелепно-лицевій ділянці, особливості дії на неї навколишнього та внутрішнього середовища; принципи профілактики, діагностики та лікування при зубощелепних деформаціях і аномаліях зубів та щелеп; показання до зубного протезування, принципи підготовки порожнини рота та зубощелепного апарату до ортопедичного втручання; морфологічні зміни в зубощелепній системі при ортопедичному і ортодонтичному втручанні; механізм дії, принципи конструювання та особливості технології виготовлення ортодонтичних та ортопедичних апаратів і протезів; засоби індивідуального захисту від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Лікар-стоматолог-ортопед вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія ортопедична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-стоматолог-ортопед вищої категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-ортопедів I кваліфікаційної категорії і, крім того, він повинен вміти:
виготовляти основні види сучасних конструкцій зубних протезів, апаратів, шин та ін.; проводити диференційну діагностику захворювань, пов'язаних з матеріалами, з яких виготовлені протези, застосовуючи спеціальні методи дослідження pH та спектральний аналіз слини на наявність мікроелементів, гальванометрію, обстеження на наявність Ca, надмірного мономеру, диференційно-діагностичні тести при токсикохімічних та алергічних стоматитах та ін.; проводити комплексне лікування хворих на гальваноз, токсичні та алергічні стоматити на металеві та пластмасові протези;
проводити лікування захворювань висково-нижньощелепного суглоба, пов'язаних з втратою зубів та зниження міжальвеолярної висоти;
знати гнатометрію та її використання при різних видах зубного протезування;
володіти методами протезування дітей в періоді молочного, змінного та постійного прикусу. Знати терміни заміни знімних протезів у дітей кожної вікової групи, при адентії, при ретенції зубів, у період постійного прикусу;
виготовляти фіксуючі, репонуючі, формуючі, комбіновані, заміщуючі шини, апарати, щелепно-лицеві протези, обтуратори, захисні пластинки;
володіти методами ортопедичного лікування при реабілітації хворих після побутових, вогнепальних травм щелепно-лицевої ділянки, переломах нижньої та верхньої щелеп; застосовувати ортопедичні методи лікування при кістковій пластиці та пластиці дефектів обличчя, виготовляти ендо- та екзопротези;
виготовляти муляжі обличчя та щелеп;
Лікар-стоматолог-ортопед I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія ортопедична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
I кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-ортопедів II кваліфікаційної категорії і, крім того, повинен вміти: кваліфіковано оцінювати результати клінічного та лабораторного обстеження, спеціальних досліджень при явищах гальванозу, захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини та проявів у ротовій порожнині загальних захворювань, а також ранніх стадій доброякісних і злоякісних новоутворень; застосовувати в роботі ортодонтичні методи виправлення оклюзійних співвідношень при глибокому і дистальному прикусах, переміщенні зубів, розташованих поза зубною дугою та повернутих навколо повздовжньої осі і ін.; володіти сучасними методами виготовлення вкладок та штифтових зубів різних конструкцій з різних матеріалів, включаючи металокераміку, фарфор та дорогоцінні метали, безметалеву кераміку;
виготовляти всі види коронок та кап, культеві коронки, в тому числі металеві, пластмасові, фарфорові, металокерамічні, із дорогоцінних металів, безметалової кераміки; виготовляти мостоподібні протези всіх конструкцій, в тому числі металокерамічні, суцільнолиті; виготовляти бюгельні протези відповідних конструкцій із опорно-утримуючими, багатоланковими кламерами, атачменами, замковими фіксаторами, телескопічними коронками, кламерами системи Нея та ін.;
виготовляти часткові знімні протези різних конструкцій із застосуванням відповідних методів фіксації (утримуючих та опорно-утримуючих кламерів, телескопічних коронок, багатоланкових кламерів, балочної фіксації);
виготовляти часткові знімні протези з пластмасовими армованими базисами, з металевими вкладками, еластичними прокладками, з металевими базисами, часткові знімні протези полегшених конструкцій, безпосередні та ранні протези; виготовляти повні знімні протези з еластичними прокладками, металевими вкладками, армовані, з металевими базисами, базисами з металевим покриттям, із пелотами, відростками, магнітами та ін.;
проводити ортопедичний етап зубного протезування на імплантах.
Лікар-стоматолог-ортопед II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія ортопедична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-стоматолог-ортопед II кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями та навичками лікаря-стоматолога-ортопеда. Крім того, він повинен вміти: провести загальний огляд та спеціальне стоматологічне обстеження щелепно-лицевої ділянки, включаючи висково-нижньощелепні суглоби, лімфатичні та слинні залози, ротову порожнину, з допомогою основних та додаткових методів обстеження (клініко-лабораторних, фізичних, біофізичних, біохімічних, алерготестів та ін.); діагностувати та класифікувати тип прикусу, клас часткових дефектів зубних рядів, ступінь атрофії альвеолярних паростків беззубих щелеп; діагностувати наявність щелепно-лицевих аномалій, в тому числі аномалій розмірів та форми щелеп, щелепно-черепних співвідношень, співвідношення зубних дуг, положення зубів, користуючись класифікаціями Бетельмана, Курляндського, Калвеліса та ін., та при наявності показань направляти хворого на ортодонтичне лікування; проводити попередню діагностику захворювань слизової оболонки ротової порожнин з гострим та хронічним перебігом, які перешкоджають або виключають зубне протезування (прояви в ротовій порожнині алергії і СНІДу, дермато-венерологічних захворювань) та приймати рішення про направлення хворого на проведення спеціальних досліджень та комплексне лікування; до початку протезування чітко і обгрунтовано скласти план ортопедичного лікування, визначити необхідний обсяг та послідовність санації (лікування карієсу та його ускладнень, депульпування зубів, підготовку коренів до протезування, лікування захворювань пародонту та слизової оболонки, видалення коренів зубів та ін.);
визначити необхідність залучення стоматолога-хірурга до проведення знеболювання перед ортопедичним втручанням; виготовляти вкладки та штифтові зуби всіх відомих конструкцій з різних матеріалів за сучасною технологією;
виготовляти металеві коронки (штамповані та литі), напівкоронки, трьохчвертні коронки, вікончаті коронки, облицьовані коронки, капи та ін., виготовляти пластмасові та комбіновані коронки: металопластмасові, металокерамічні;
при часткових дефектах зубних рядів виготовляти мостоподібні протези, безпосередні та ранні протези, часткові знімні протези, бюгельні протези простих конструкцій; виготовляти відповідні конструкції незнімних протезів при патологічному стиранні зубів; виготовляти знімні пластиночні та бюгельні протези, шини при захворюваннях пародонту; виготовляти повні знімні протези при повній відсутності зубів.
Лікар-стоматолог-ортопед: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія ортопедична". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-стоматолог-ортопед повинен вміти:
провести збір анамнезу та оцінити його дані; проводити обстеження стоматологічного хворого, застосовуючи основні та допоміжні методи обстеження; проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань, ставити повний клінічний діагноз; діагностувати аномалії розвитку зубів, зубних рядів, щелеп та прикусу, деформації щелеп та обличчя (природжені та придбані);
надавати невідкладну допомогу при гострому зубному болю, переломі та вивиху зубів, переломі верхньої та нижньої щелеп, вивиху скроньо-нижньощелепного суглоба; застосовувати за показаннями різні види знеболювання;
проводити ортопедичне лікування та профілактику таких захворювань:
- патології твердих тканин зуба;
- патологічне стирання зубів та його ускладнень;
- часткова вторинна адентія;
- вторинна деформація зубних рядів та порушень оклюзійних співвідношень;
- повна вторинна адентія;
- захворювання пародонту;
- захворювання висково-нижньощелепного суглоба, обумовлені порушеннями в зубощелепній системі;
- переломи щелеп;
- природжені та придбані дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки (верхньої та нижньої щелеп, обличчя, сполучених порушень та ін.).
5. ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ-ПАРОДОНТОЛОГ
Завдання та обов'язки: керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги пародонтологічного профілю; проводить клінічне обстеження хворих, визначає обсяг додаткових методів дослідження (лабораторних, рентгенологічних, функціональних і інших), інтерпретує їх результати. Визначає ступінь тяжкості захворювань пародонту та периімплантних тканин, визначає фактори ризику, що сприяють розвитку патології. Проводить детальне пародонтологічне обстеження пацієнтів на предмет виявлення пародонтологічних захворювань та станів - базове (скринінг-тест) та детальне (пародонтальна карта) пародонтологічне обстеження; фотодокументацію клінічної ситуації пацієнта; базову діагностику оклюзії та виявлення первинної та вторинної оклюзійної травми; забір зразків біоплівки для мікробіологічної діагностики та інтерпретацію результатів обстеження. Проводить диференційну діагностику захворювань пародонту та периімплантних тканин. Визначає покази до консервативного та хірургічного лікування захворювань пародонту та периімплантних тканин. Встановлює попередній і клінічний діагноз відповідно до загальноприйнятої вітчизняної класифікації хвороб пародонта (за Данилевським М.Ф., 1994) та сучасної міжнародної класифікації захворювань і станів тканин пародонта та периімплантних тканин. Визначає пародонтальний прогноз зубів за різними системами прогнозу. Враховуючи мультидисциплінарний підхід у діагностиці та лікуванні генералізованого пародонтиту, попередньо діагностує зубо-щелепні аномалії, аномалії м'яких тканин ротової порожнини, патологію скронево-нижньощелепного суглоба, наявність дефектів зубних рядів та, за потреби, залучає відповідних спеціалістів (лікар-ортодонт, лікар-стоматолог-хірург, лікар-стоматолог-ортопед) при складанні плану комплексного лікування хворого. Оцінює рівень гігієнічного стану ротової порожнини пацієнта з визначенням гігієнічних індексів та за допомогою спеціальних індикаторів біоплівки проводить навчання та контроль індивідуальної гігієни, підбирає засоби індивідуальної гігієни ротової порожнини з урахуванням пародонтологічного статусу. Застосовує різні види знеболення з урахуванням стоматологічного статусу, обсягу втручання та соматичного здоров'я пацієнта. Складає комплексний план лікування пацієнтів із хворобами пародонта і периімплантних тканин із урахуванням принципів комплексності, поєднаності, індивідуалізації, диференціації, курсовості на основі етіологічного і патогенетичного підходів. Проводить професійну гігієну ротової порожнини з застосуванням сучасних технологій видалення зубних відкладень (мікробної біоплівки): повітряно-абразивне полірування, над'- і під'ясенний скейлінг із використанням ручних, звукових та ультразвукових інструментів і апаратів. Проводить згладжування поверхонь коренів із використанням ручних (універсальних та зоноспецифічних кюрет) та механічних (звукових та ультразвукових скейлерів) інструментів. Визначає покази до місцевої та загальної антибактеріальної терапії та призначає відповідні препарати. Здійснює місцеву протизапальну терапію тканин пародонта та периімплантних тканин. Виявляє підвищену чутливість твердих тканин зубів (гіперестезію) при захворюваннях пародонта та призначає відповідне лікування. Діагностує та здійснює консервативне лікування захворювань тканин навколо імплантату (периімплантний мукозит, периімплантит). Виконує суміжні маніпуляції, що є частиною пародонтологічного лікування (визначення показів до шинування рухомих зубів та шинування з використанням різних технік; пришліфовування нависаючих країв прямих та непрямих реставрацій; вибіркове пришліфовування для корекції оклюзійної травми). Виконує нехірургічне лікування некротизуючих захворювань пародонту (некротизуючого гінгівіту, некротизуючого пародонтиту та некротизуючого стоматиту). Проводить діагностику та лікування захворювань ясен (гінгівіт), не спричинених дентальною біоплівкою (генетичні, ендокринні та метаболічні розлади, специфічні інфекції, імунні стани, реактивні процеси, новоутворення). Проводить комплексне лікування пацієнтів із хворобами пародонта, асоційованими з системною патологією організму, набутими та спадковими станами. Діагностує синдромну патологію тканин пародонта, слизової оболонки ротової порожнини і лицевого скелета, складає план лікування хворих із зазначеними захворюваннями та реалізовує його, застосовуючи сучасні технології лікування. Визначає показання до хірургічного лікування захворювань пародонту та периімплантних тканин. Проводить розтин ясенного та пародонтального абсцесу. Проводить видалення зубів за пародонтологічними показами. Проводить самостійно або скеровує до лікаря-стоматолога-хірурга хірургічне лікування пародонтиту з використанням базових хірургічних технік (гінгківектомія/ексцизія (висікання) тканин; модифікований клапоть Відмана; резекція коренів/гемісекція; пародонтальна регенерація, яка передбачає використання різноманітних кістковопластичних матеріалів (ауто-, ксено-, аллотрансплантатів та синтетичних матеріалів) і бар'єрних мембран); апікально зміщений клапоть з кістковою хірургією (остектомія та остеопластика) та без неї). Проводить самостійно або скеровує до лікаря-стоматолога-хірурга хірургічне лікування периімплантиту з або без використання регенеративних матеріалів. Проводить самостійно або скеровує до лікаря-стоматолога-хірурга хірургічну корекцію муко-гінгівальних деформацій та станів навколо зубів та імплантатів з використанням базових технік мукогінгівальної пародонтальної хірургії та пародонтальної пластичної хірургії (створення зони прикріплених ясен/прикріпленої слизової з використанням автогенних ясенних трансплантатів та їх замінників; френектомія та френулопластика; закриття одиночних та множинних рецесій ясен різними техніками; створення доступу до ретинованих зубів з метою їх подальшого ортодонтичного переміщення; аугментація альвеолярного відростка з використанням м'якотканинних трансплантатів) та імплантатах (створення зони прикріпленої слизової, аугментація товщини м'яких тканин); хірургічне видовження коронок зубів в естетичних відділах, а також в дистальних відділах з функціональною метою). Проводить спостереження пацієнта в безпосередньому післяопераційному періоді (стабілізація рани, стимуляція репаративних процесів, зняття швів тощо), оцінює результати хірургічного лікування та розробляє протоколи подальшого лікування для збереження отриманого результату.
Проводить регулярну підтримуючу терапію після завершення пародонтологічного лікування пацієнта. Оформляє медичну документацію.
Надає невідкладну стоматологічну допомогу при гострих запальних процесах, травматичних пошкодженнях, кровотечах, а також невідкладну допомогу при анафілактичному шоку, гострій серцевій і дихальній недостатності, гіпоксії, набряку гортані, при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи, гіпертонічному кризі. Використовує сучасні науково-обґрунтовані технології та діагностичні і лікувальні протоколи у своїй лікарській практиці.
Працює в тісному контакті із лікарями суміжних спеціальностей.
Дотримується принципів медичної етики та деонтології. Керує роботою молодших спеціалістів з медичною освітою. Веде лікарську документацію. Займається профілактикою стоматологічних захворювань. Постійно вдосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію стоматологічної допомоги, права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-пародонтолога; показники роботи лікувально-профілактичних закладів; анатомію зубів, пародонта, периімплантних тканин, слизової оболонки порожнини рота, верхньощелепного синусу; біомеханіку жування, вікові зміни в щелепно-лицевій ділянці, особливості дії на неї навколишнього середовища; етіологію та патогенез хвороб зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота, скронево-нижньощелепних суглобів; основи генетики та її роль в патогенезі захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; загальноприйняті вітчизняні і світові класифікації захворювань органів і тканин порожнини рота, щелепно-лицевої ділянки; оральну мікробіологіію, її взаємозв'язок із запальними захворюваннями тканин пародонту; загальні та спеціальні методи обстеження стоматологічних пацієнтів (клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні, імунологічні); інфекційні, запальні та імунологічні процеси у порожнині рота, з акцентом на патогенез захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; принципи загоєння рани та процесів регенерації; епідеміологію захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; рентгенологічні техніки обстеження при діагностиці та лікування захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; взаємозв'язок між захворюваннями тканин пародонту та системними захворюваннями; принципи оклюзії та їх вплив на розвиток захворювань тканин пародонту; взаємозв'язок між захворюваннями тканин пародонту та ендодонтичними патологіями; системи визначення пародонтального прогнозу зубів; принципи профілактики захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; принципи знеболення в стоматології; методи діагностики та лікування хвороб зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота, скронево-нижньощелепного суглобу; біологічні основи та етапи виконання сучасних методів нехірургічного лікування захворювань тканин пародонту та периімплантних тканин; основи фармакотерапії; методи фізіотерапії; показання та протипоказання до видалення зубів; показання до хірургічного, ортодонтичного лікування, дентальної імплантації, зубного протезування, принципи підготовки порожнини рота та зубощелепного апарату до хірургічних та ортопедичних втручань; морфологічні зміни в зубощелепному апараті при ортопедичному і ортодонтичному втручанні; принципи та методи локальної та загальної антимікробної терапії при лікуванні захворювань пародонту та периімплантних тканин; принципи клаптевої пародонтальної хірургії та види оперативних втручань; принципи мукогінгівальної хірургії на зубах та імплантатах та види оперативних втручань; біологічні принципи направленої тканинної регенерації та видів оперативних втручань; види матеріалів для направленої тканинної та кісткової регенерації; біологічні принципи процесу остеоінтеграції дентальних імплантатів; будову дентальних імплантатів та особливості різних імплантологічних систем та види протезних конструкцій на імплантатах;
біологічні принципи направленої кісткової регенерації (аугментації альвеолярного відростка) для підготовки до встановлення дентальних імплантатів; принципи гігієни ротової порожнини; засоби індивідуальної гігієни порожнини рота та основи їх підбору; принципи догляду за протезними конструкціями на зубах та імплантатах; принципи міждисциплінарної співпраці спеціалістів при комплексній реабілітації стоматологічних пацієнтів; діагностику, етіологію та лікування галітозу; діагностику, етіологію та лікування гіперчутливості зубів; захворювання слизової оболонки порожнини рота; принципи будови та експлуатації стоматологічної апаратури, а також правила техніки безпеки; форми і методи санітарної освіти населення; принципи профілактики стоматологічних та соматичних хвороб; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її аналізу; основи трудового законодавства; правила охорони праці та пожежної безпеки; санітарні правила і норми функціонування медичної організації. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги
Лікар-стоматолог-пародонтолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-стоматолог-пародонтолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-стоматолог-пародонтолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-стоматолог-пародонтолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з подальшою спеціалізацією за фахом "Пародонтологія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
( Розділ доповнено новим пунктом 5 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 293 від 15.02.2022 )
6. ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ-ТЕРАПЕВТ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію стоматологічної допомоги.
Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування хвороб зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота. Надає невідкладну стоматологічну допомогу при гострих запальних процесах, травматичних пошкодженнях, кровотечах, а також допомогу при анафілактичному шоці, гострій серцевій та дихальній недостатності, гіпоксії, набряк)' гортані, при попаданні чужорідних тіл у дихальні шляхи, гіпертонічному синдромі. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами, а також з санітарно-епідеміологічними службами відносно постійного контролю за екологічними умовами, промисловими шкідливими речовинами, вмістом фтору, йоду в питній воді та продуктах харчування. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; організацію стоматологічної, допомоги; права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-терапевта; показники роботи закладів охорони здоров'я; анатомію зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота, вікові особливості зубів; етіологію, патогенез та сучасну класифікацію основних стоматологічних захворювань; загальні та спеціальні методи дослідження; принципи знеболення в терапевтичній стоматології; сучасні методи діагностики та лікування; основи фармакотерапії; методи фізіотерапії; показання та протипоказання до видалення зубів; питання щодо працездатності хворих; принципи будови та експлуатації стоматологічної апаратури, правила безпеки; засоби індивідуального захисту від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Лікар-стоматолог-терапевт вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-стоматолог-терапевт вищої кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-терапевтів I кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:
проводити складні методи ендодонтичного лікування зубів із застосуванням скловолоконних конструкцій, косметичні реставраційні роботи.
Лікар-стоматолог-терапевт I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-стоматолог-терапевт I кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматологів-терапевтів II кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:
професійно оцінювати результати обстеження стоматологічних хворих спеціальними методами; консультувати стоматологічних хворих із складною патологією з залученням, при необхідності, спеціалістів відповідного профілю; проводити комплексне лікування стоматологічних хворих, користуючись спеціальними методами (кріовплив, застосування лазера, електроскальпеля та ін.); впроваждувати сучасні методи лікування захворювань зубів, пародонту та слизової оболонки: включаючи методи реставрації зубів та шинування при пародонтиті; надавати консультативну допомогу лікарям в "освоєнні необхідних методів діагностики, лікування та профілактики стоматологічних захворювань.
Лікар-стоматолог-терапевт II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-стоматолог-терапевт II кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями та навичками лікаря-стоматолога-терапевта, а також вміти:
виявляти при профілактичному огляді хворих, які потребують ортодонтичного, ортопедичного, хірургічного лікування та направляти їх до відповідних фахівців після закінчення лікування хвороб зубів та слизової оболонки; проводити превентивне лікування початкових форм деформацій щелеп за допомогою методів міогімнастики; оцінювати ефективність проведеного лікування та профілактичних заходів на основі об'єктивних показників.
Лікар-стоматолог-терапевт: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія терапевтична". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-стоматолог-терапевт повинен вміти:
проводити обстеження стоматологічного хворого, застосовуючи основні та допоміжні методи дослідження; проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань; діагностувати аномалії розвитку зубів та деформації щелеп; діагностувати захворювання слинних залоз; застосовувати різні види знеболювання за показаннями;
проводити лікування і здійснювати, при наявності відповідних показань, профілактику та лікування таких захворювань:
- некаріозних уражень твердих тканин зуба (шліфування, ремінералізуюча терапія, пломбування з використанням композитних та інших матеріалів);
- карієсу зубів (ремінералізуюча терапія, закриття фісур, препарування каріозних порожнин, виготовлення та застосування ізолюючих прокладок, тимчасових і постійних пломбуючих матеріалів, шліфування та полірування пломб за показаннями);
- пульпіту (вітальний та девітальний методи, ампутація та екстирпація пульпи, комбінований метод, надання невідкладної допомоги);
- періодонтиту (механічна, хімічна та медикаментозна обробки кореневих каналів, розширення їх і пломбування, застосування фізіотерапевтичних методів, надання невідкладної допомоги);
- захворювань пародонту (гінгівіт, пародонтит, пародонтоз, ідіопатичні захворювання, пародонтоми);
- захворювань слизової оболонки порожнини рота (травматичні ушкодження, інфекційні, інфекційно-алергічні захворювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини при інтоксикаціях, гіпо- та авітамінозах, захворюваннях крові, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем, шкіри, шлунково-кишкового тракту, колагенозах, дерматозах, передракових захворюваннях);
- хейлітів, аномалій та захворювань язика;
- неврогенних захворювань щелепно-лицевої ділянки;
- професійних уражень щелепно-лицьової ділянки.
7. ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ-ХІРУРГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної стоматологічної допомоги, в тому числі швидкої та невідкладної.
Застосовує сучасні методи діагностики та хірургічного лікування запальних процесів, травматичних ушкоджень, новоутворень, набутих вад і деформацій щелепно-лицевої ділянки. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Сприяє поширенню медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію хірургічної стоматологічної допомоги населенню; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-стоматолога-хірурга; показники роботи закладів охорони здоров'я; сучасну класифікацію захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки; сучасні методи клініки, профілактики, діагностики та хірургічного лікування стоматологічних захворювань; топографічну анатомію голови та щелепно-лицевої ділянки; загальні питання нормальної та патологічної анатомії і фізіології, біохімії, мікробіології; морфогенез захворювань щелепно-лицевої ділянки; профілактику і терапію шоку та крововтрати; загальні та спеціальні методи обстеження; методи знеболення, інтенсивної терапії та реанімації; основи фармакотерапії; методи фізіотерапії та дієтичного харчування в хірургічній стоматології; організацію диспансеризації хворих; питання щодо працездатності хірургічних стоматологічних хворих; засоби індивідуального захисту від гострих респіраторних захворювань та особливо небезпечних інфекцій; форми і методи санітарної освіти серед населення; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Кваліфікаційні вимоги.
Лікар-стоматолог-хірург вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-стоматолог-хірург вищої кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматолога-хірурга I кваліфікаційної категорії і, крім того, повинен вміти:
- встановлювати працездатність у осіб з хірургічними стоматологічними хворобами;
- готувати методичні матеріали з актуальних проблем хірургічної стоматології для використання їх на місцевих базах;
- проводити операції на гілках трійчастого та лицевого нервів;
- проводити операції на великих слинних залозах (паротидектомія, видалення під'язикової та підщелепної залоз);
- проводити хірургічне лікування деформацій щелеп (прогенія, прогнатія, мікрогенія, мікрогнатія, відкритий прикус);
- здійснювати хірургічне лікування вроджених кіст щелепно-лицевої ділянки (серединні, бічні та ін.);
- проводити реконструктивно-відновлювальні операції при вроджених та набутих вадах обличчя, ортодонтичній патології;
- проводити естетичні пластичні операції на щелепах та м'яких тканинах щелепно-лицевої ділянки;
- здійснювати проведення остеосинтезу кісток лицевого скелета, остеотомії;
- проводити всі види дентальної імплантації та пов'язані з ними маніпуляції в межах та за межами альвеолярного відростка з використанням зовнішньоротових блоків та фіксації екзопротезів;
- оцінити результати обстеження та проведеного лікування за методикою комп'ютерної томографії;
- видалення злоякісних пухлин та пухлиноподібних утворень шкіри обличчя та слизової оболонки порожнини рота, в т. ч. із прилягаючими тканинами при метастазуванні;
- перев'язка магістральних судин шиї.
Лікар-стоматолог-хірург I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-стоматолог-хірург I кваліфікаційної категорії повинен відповідати вимогам, які ставляться до стоматолога-хірурга II кваліфікаційної категорії, крім того, повинен вміти:
- організувати та проводити консультації стоматологічних хворих зі складною патологією щелепно-лицевої ділянки;
- проводити блокади шийного та зірчастого гангліїв;
- застосовувати хірургічні методи лікування періодонтитів (цистектомія, резекція верхівки кореня);
- застосовувати хірургічні методи лікування неодонтогенних, одонтогенних та специфічних запальних захворювань обличчя та їх ускладнень (флегмона, тромбофлебіт, медіастеніт, сепсис);
- застосовувати хірургічні методи лікування термічних уражень щелепно-лицевої ділянки, захворювань скронево-нижньощелепових суглобів;
- проводити видалення доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень щелеп, шкіри обличчя та слизової оболонки порожнини рота, підшкірної грануломи обличчя;
- проводити хірургічні методи лікування пародонтиту, пластику вуздечки язика та губ;
- надати фахову хірургічну допомогу при невритах та невралгіях щелепно-лицевої області;
- проводити забір внутрішньоротових блоків для кістково-пластичних реконструктивних втручань на альвеолярному відростку;
- проводити дентальну імплантацію та пов'язані з нею маніпуляції з використанням остеопластичних матеріалів та внутрішньоротових блоків;
- проводити операцію секвестректомії;
- проводити операцію гайморотомії із пластичним закриттям сполучення, нориці.
Лікар-стоматолог-хірург II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-стоматолог-хірург II кваліфікаційної категорії зобов'язаний володіти знаннями та навичками лікаря-стоматолога-хірурга та повинен вміти:
- проводити клінічне обстеження хворого з хірургічним стоматологічним захворюванням, застосовуючи основні та допоміжні методи обстеження (електрофізіологічні, електоодонтодіагностику, реографію, сіалографію, термографію та інші);
- складати план підготовки хворого до негайної та планової операцій в умовах амбулаторії та стаціонару;
- розробити схему післяопераційного догляду за хворим та профілактику післяопераційних ускладнень в умовах стаціонару;
- проводити центральну провідникову анестезію в ділянці верхньої та нижньої щелеп;
- здійснювати атипове (дистопія, ретенція) видалення зубів;
- застосовувати відповідні методи лікування невогнепальних та вогнепальних пошкодженнях тканин щелепно-лицевої ділянки: травми м'яких тканин обличчя, язика, слизової оболонки порожнини рота, переломи та вивихи зубів, альвеолярного відростка, переломи верхньої та нижньої щелеп;
- проводити вправлення вивиху нижньої щелепи;
- проводити накладання різних шин на зуби при переломах альвеолярного відростка та щелеп;
- виконувати промивання протоків слинних залоз, підготовку та проведення рентгеноконтрастного дослідження;
- проводити біопсію при підозрі на пухлинний процес;
- застосовувати хірургічні методи усунення оро-антральних і оро-назальних сполучень та нориць;
- видаляти камінь із протоки слинної залози при слинно-кам'яній хворобі;
- застосовувати хірургічні методи лікування періодонтитів (ампутація кореня, гемісекція зуба, коронаро-радикулярна сепарація, реплантація, цистотомія);
- застосовувати хірургічні методи лікування передракових захворювань шкіри, червоної облямівки губ та слизової оболонки порожнини рота;
- здійснювати проведення відкритого та закритого кюретажу при захворюваннях тканин пародонту;
- проводити дентальну імплантацію та пов'язані з нею маніпуляції в межах альвеолярного відростка без проведення додаткової кісткової пластики;
- визначати групи крові, виконувати внутрішньовенні та внутрішньоартеріальні вливання.
Лікар-стоматолог-хірург: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Стоматологія". Проходження інтернатури за фахом "Стоматологія" з наступною спеціалізацією за фахом "Стоматологія хірургічна". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-стоматолог-хірург повинен вміти:
- проводити клінічне обстеження хворого з хірургічним стоматологічним захворюванням, застосовуючи основні та допоміжні методи обстеження (інструментальні, лабораторні, рентгенологічні та інші);
- проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань;
- діагностувати запальні процеси щелепно-лицевої ділянки одонтогенного та неодонтогенного походження (пульпіт, періодонтит, періостит, остеомієліт, абсцес, флегмона, гайморит, лімфаденіт, фурункул, карбункул, тромбофлебіт вен обличчя), специфічні запальні процеси (актиномікоз, туберкульоз, сифіліс, ВІЛ та СНІД), запалення слинних залоз та їх протоків, слинокам'яну хворобу, невралгії, неврит трійчастого та лицьового нерва;
- діагностувати травматичні пошкодження зубів, альвеолярного відростка та щелеп;
- діагностувати аномалії розвитку зубів та деформації щелеп;
- діагностувати захворювання слинних залоз різної етіології;
- діагностувати доброякісні та злоякісні пухлини та пухлиноподібні захворювання щелепно-лицевої ділянки;
- діагностувати передраковий стан слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ, шкіри обличчя;
- діагностувати вроджені незрощення верхньої губи та піднебіння;
- визначати необхідність алергологічних проб на медикаменти та інші препарати;
- проводити внутрішньошкірну, сублінгвальну та коньюктивальну алергологічну пробу на анестетик, оцінити результати діагностики;
- застосувати різні види місцевого знеболення (аплікаційну, інфільтраційну, периферичну провідникову анестезію) за показаннями;
