4.5. Лікування постраждалих при отруєнні тяжкої ваги:
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.
- Лактулоза (у віковій дозі);
- Вітамін E (у віковій дозі);
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу: відновлююча терапія курсом до 2-3 тижнів.
4.7. Антидотна терапія: призначення Флюмазенілу* 0,1-0,2 мг.
---------------
* - антидоти, що незареєстровані в Україні за станом 2004 року.
5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності серцево-судинної системи та нирок протягом 3-10 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
V. Отруєння протиепілептичними засобами похідними іміда янтарної кислоти Гетосуксимід, пуфемід, морфолеп)
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 години від моменту вживання препарату.
1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, головна біль, запаморочення, нудота, блювота.
1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- порушення функції ШКТ (нудота, блювота);
- порушення функції ЦНС (загальна слабість, головна біль, запаморочення, порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми);
- порушення функції печінки та нирок (блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі);
- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 3-5 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;
- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;
- тромбоцитопенія в ЗАК;
- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- препарати гемостатичної дії;
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- Вітамін E (у віковій дозі).
4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;
- Вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- препарати гепатопротекторної дії;
- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.
5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок протягом 3-10 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
VI. Отруєння протиепілептичними засобами похідними вальпроєвої кислоти - депакин (конвулекс)
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 години від моменту вживання препарату.
1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, головна біль, запаморочення, біль у шлунку, нудота, блювота.
1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- порушення функції ШКТ (нудота, блювота);
- порушення функції ЦНС (загальна слабість, головна біль, запаморочення, порушення свідомості, атаксія, клоніко-тонічні судоми);
- порушення функції печінки та нирок (блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі);
- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 3-5 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;
- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;
- тромбоцитопенія в ЗАК;
- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- препарати гемостатичної дії: Вікасол, Дицинон або Етамзилат (ін'єкційна форма, у вікових дозах);
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- Інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- Вітамін E (у віковій дозі).
4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;
- Вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- препарати гепатопротекторної дії;
- відновлююча терапія.
5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок протягом 3-10 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ СЕДАТИВНИМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ
I. Отруєння похідними фенотіазіну
1. Отруєння похідними фенотіазіну - седативними нейролептиками.
2. Отруєння антипсихотичними нейролептиками.
3. Отруєння барбітуратами.
4. Отруєння снодійними ліками (ноксирон, метаквалон, бромкарбамід, бензодіазепінами).
Класифікація седативних нейролептиків:
Похідні фенотіазіну - аміназин, етаперазин, левомепразин (тізерцин), мажептил (тіопроперазин), мепазин, неулептил, пропазин, тріфтазин (стелазин), тіорідазин, тіетілперазин, френолон, фторфеназин.
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.
1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).
1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:
I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія.
II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.
III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадикардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.
IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність, можливі явища паркінсонізму.
1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).
1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;
- порушення функції шлунка;
- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;
- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:
- I стадія (засипання)
- II стадія (поверхнева кома)
- III стадія (глибока кома)
- IV стадія (пробудження);
- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;
- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;
- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);
- можливі зміни на ЕКГ - подовження QT, зміни зубця T, аритмія.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкопенія, агранулоцитоз в ЗАК;
- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові;
- зміна кольору сечі при реакції з концентрованою сарною кислотою і розчином хлориду окісного заліза.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.
4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;
- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- Вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- препарати гепатопротекторної дії;
- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.
5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ АНТИПСИХОТИЧНИМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ
Класифікація антипсихотичних нейролептиків:
1. Похідні тіоксантена - хлорпротиксен (труксал)
2. Похідні бутірофенона і діфенілбутілпіперидина - дроперідол, галоперідол, трифлуперідол (триседил), меторин, пімозид, пенфлюридол.
3. Похідні індола - карбідин.
I. Отруєння антипсихотичними нейролептиками похідними тіоксантена (хлорпротиксен)
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.
1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).
1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:
I стадія (засипання) - сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія.
II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.
III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.
IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.
1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).
1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;
- порушення функції шлунка;
- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;
- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:
- I стадія (засипання)
- II стадія (поверхнева кома)
- III стадія (глибока кома)
- IV стадія (пробудження);
- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;
- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;
- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту);
- можливі зміни на ЕКГ - подовження QT, зміни зубця T, аритмія.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкопенія в ЗАК;
- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.
4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;
- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- Вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- препарати гепатопротекторної дії;
- відновлююча терапія.
5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
II. Отруєння антипсихотичними нейролептиками похідними бутірофенона і діфенілбутілпіперидина (дроперідол, галоперідол, трифлуперідол (триседил), меторин, пімозид, пенфлюридол та ін.)
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.
1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).
1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:
I стадія (засипання) - збудження або сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія або акатизія.
II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.
III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.
IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.
1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).
1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;
- порушення функції шлунка;
- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;
- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:
- I стадія (засипання)
- II стадія (поверхнева кома)
- III стадія (глибока кома)
- IV стадія (пробудження);
- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;
- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;
- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту).
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкопенія в ЗАК;
- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів - інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;
- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез.
4.5. Лікування постраждалих у періоді токсичного гепатиту:
- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);
- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;
- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);
- Лактулоза (у віковій дозі);
- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;
- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- Вітамін E (у віковій дозі);
- інгібітори протеолізу.
4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:
- препарати гепатопротекторної дії;
- відновлююча терапія курсом до 1 місяця.
5. Критерії ефективності: припинення неврологічних порушень протягом 3-10 днів лікування, відсутність проявів поразки печінки.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);
- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
- введення антидотів;
- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
III. Отруєння антипсихотичними нейролептиками похідними індола (карбідин)
1. Клінічні прояви отруєння
1.1. Латентний період триває, в середньому, до 30-60 хвилин від моменту вживання препарату.
1.2. Період гастритичних проявів починається від 30-60 хвилин до 2 годин від моменту вживання препарату (набряк слизуватих оболонок рота, нудота, іноді блювота).
1.3. Період порушень діяльності ЦНС (токсична енцефалопатія) починається через 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб. Спостерігається послідовна зміна клінічних стадій отруєння:
I стадія (засипання) - збудження або сонливість, різка слабість, запаморочення, сухість в роті, зниження або підвищення сухожильних рефлексів, спазм жувальних м'язів, звужені зіниці, птоз, атаксія або акатизія.
II стадія (поверхнева кома) - хворий без свідомості, міоз, млява реакція зіниць на світло, м'язова гіпотонія, збережена больова чутливість, тризм жувальних м'язів, знижені або відсутні сухожильні рефлекси, гіпотермія, тахікардія, зниження артеріального тиску.
III стадія (глибока кома) - мідріаз, відсутність реакції зіниць на світло, відсутні корнеальний, кахлевий і глотковий рефлекси, гіпотонія або атонія, відсутня больова чутливість, гіпоабо гіпертермія, поверхневе аритмічне дихання або апное, тахікардія або брадікардія, низький артеріальний тиск, можливі судоми.
IV стадія (пробудження) - відновлюється подих і серцева діяльність, психомоторне збудження, емоційна лабільність.
1.4. Період порушень діяльності печінки (токсичний гепатит) починається з 3-5 доби і триває до декількох тижнів (жовтяниця кожних покривів, затримка сечі).
1.5. Період виходу починається з 1-2 тижня від моменту вживання препарату і триває до кількох місяців.
2. Діагностичні критерії:
- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);
- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);
- тривалість латентного періоду становить не менше 30 хвилин;
- порушення функції шлунка;
- тривалість гастритичного періоду становить від 30-60 хвилин до 2 годин в середньому;
- порушення функції ЦНС та ВНС з послідовними змінами клінічних стадій отруєння:
- I стадія (засипання)
- II стадія (поверхнева кома)
- III стадія (глибока кома)
- IV стадія (пробудження);
- тривалість періоду токсичної енцефалопатії становить від 1-2 години від моменту вживання препарату і триває до 3 діб;
- порушення функції печінки (жовтяниця, зниження діурезу) у періоді розгорнутих проявів отруєння;
- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, гастритичний синдром, період токсичної енцефалопатії, токсичного гепатиту).
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
- лейкопенія в ЗАК;
- еритроцитурія та протеїнурія в ЗАС;
- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;
- підвищення рівня глюкози у аналізі крові;
- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;
- знижений лужний баланс крові.
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
- підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Лікування постраждалих у періоді токсичної енцефалопатії:
- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;
- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;
- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;
- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;
- при судомах: барбітурати (Гексенал, Тіопентал натрію та ін.) 1% розчин в дозі 5-10 мг/кг маси в/в;
- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);
- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;
