Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 25 хв. до 2 год. від моменту вживання грибів.

1.2. Період неврологічних порушень починається, як правило, через 25-120 хв., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 2-4 годин від моменту вживання грибів.

1.3. Період виходу припадає на початок 2 доби від моменту вживання грибів.

2. Діагностичні критерії:

- сезонність: отруєння реєструються частіше в літньо-осінній період. Токсичними грибними агентами є алкалоїди мускарин, мускаридин, гіосціамін, скополамін та інші біогенні аміни. Мускарин та мускаридин є основними діючими грибними токсинами при отруєннях грибами цього виду. При цьому мускаридин спричиняє антихолінергічну симптоматику отруєння, мускарин - холінергічну симптоматику отруєння. Співвідношення у змісті наведених основних нейротропних токсинів у грибах може бути різним. В залежності від того, концентрація якого з них переважає, у постраждалих можуть спостерігатися симптоми або антихолінергічного, або холінергічного отруєння. Отруєння цими грибами спостерігається дуже рідко, проте перебіг захворювання відбувається в досить тяжкій формі, і в деяких випадках може призвести до летального кінця;

- контакт постраяалого з дикорослими грибами: харчовий або тактильний;

- порушення функцій ШКТ або неврологічні порушення: нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості спостерігаються в перші 2 год. після вживання грибів;

- однотипність: виникнення скарг в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 2-4 годин після контакту з грибами;

- тривалість гастро-інтестінальних або неврологічних порушень в середньому від 24 до 48 год., переважно до 24 год.

NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.

3. Клінічна діагностика:

- загальномозкова неврологічна симптоматика, самостійна або разом з проявами дисфункції ШКТ;

- гіпертермія або блідість шкіри;

- сухість у ротовій порожнині або гіперсалівація;

- можливе порушення зору;

- можливі симптоми зневоднення;

- абдомінальний синдром відсутній або слабо виразний;

- порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);

- галюцинаторний синдром.

4. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів в крові у БАК;

- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.

5. Лікування:

5.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

5.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

5.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

5.4. Введення антидотів:

- Атропін в дозі 0,01-0,03 мг/кг маси тіла, в/в; Фізостигмін в дозі 0,5-2,0 мг, в/в, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (за умов наявності в клінічній картині переважно холінергічного синдрому мускаринового отруєння);

- Прозерін, Аміностигмін або Фізостигмін у вікових дозах (за умов наявності в клінічній картині переважно антихолінергічного синдрому мускаридинового отруєння).

NB. Ситуаційна та корегувальна терапія у випадках тяжкого перебігу отруєння передбачає використання методів підтримки або заміщення порушених життєво-важливих функцій організму - ШВЛ, мембранної оксигенації крові, застосування Допаміну, протисудомних засобів та ін.

6. Критерії ефективності: припинення проявів гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 2-3 днів лікування.

7. Умови надання медико-санітарної допомоги:

7.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

7.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів.

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

7.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів.

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Латентний період триває в середньому від 6 год. до 3 діб від моменту вживання грибів.

1.2. Гастро-інтестінальний період починається, як правило, через 6 год. після вживання грибів і триває в середньому 3 доби.

1.3. Період фалоїдного гепатиту починається частіше через 2-3 доби від моменту вживання грибів і триває 2-3 тижні.

1.4. Період виходу починається з 2-3 тижня від моменту вживання грибів і триває від кількох місяців до кількох років.

2. Діагностичні критерії

- сезонність: отруєння грибами, які містять токсини гепато-нефротропної дії, реєструються частіше в літньо-осінній період;

- контакт постраждалого з дикорослими грибами (харчовий або тактильний);

- температура тіла нормальна або субфебрильна;

- тривалість латентного періоду становить не менше 6 год.;

- порушення функцій ШКТ: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла;

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 24 до 72 год., з наступним швидким, раптовим їх припиненням;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання: нудота, блювота, пронос на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла, із закінченням формування гастро-інтестінального синдрому у зазначених вище інтервалах часу;

- раптовий початок: на тлі "повного здоров'я" постраждалого, та раптове припинення гастро-інтестінальних порушень (що хворі іноді сприймають за закінчення отруєння та одужання);

- поява жовтяниці, геморагічного синдрому, енцефалопатії (носові та шлунково-кишкові кровотечі, порушення рівню свідомості) після закінчення гастро-інтестінальних порушень;

- виникнення симптомів отруєння різного ступеня виразності, тяжкості, у різних інтервалах часу, але в усіх, хто вживав гриби водночас з потерпілим.

NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння. Можуть спостерігатися окремі випадки отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії водночас з гострою кишковою інфекцією або харчовою токсикоінфекцією, що супроводжується фебрильною температурою тіла. В Україні найпоширеніший спосіб приготування грибів - в одному посуді, внаслідок чого і виникає обсіменіння їстівних грибів спорами отруйних грибів. Цей процес може відбуватися і під час збирання грибів у разі потрапляння до корзини отруйного гриба.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

3.1. У гастро-інтестінальному періоді (щоденний контроль):

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів в крові при БАК;

- підвищення рівню а-амілази крові у БАК.

3.2. У періоді фалоїдного гепатиту (щоденний контроль):

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів, глюкози крові у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.4. Лікування постраждалих у латентному періоді (під час спостереження та проведення диференціальної діагностики):

- Пеніцилін в дозі 1 млн./кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів протягом перших 3 діб від моменту вживання грибів);

- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);

- Ліпамід або Берлітіон (табл.) в дозі 15 мг/кг маси тіла на добу.

4.5. Лікування постраждалих у гастро-інтестінальному періоді:

- Пеніцилін в дозі 1 млн./кг маси тіла на добу (у 4-6 прийомів). 3-4-ї доби від моменту вживання грибів дозу знижують до такої терапевтичної;

- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);

- Ліпоєва кислота (Берлітіон) в ін'єкційній та/або табл.

формі, в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

4.6. Лікування постраждалих у періоді фалоїдного гепатиту:

- Гепатопротекторні препарати (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- Берлітіон (ін'єкційна форма) в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- інфузійна терапія з метою парентерального харчування, за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- Сілібінін в дозі 20 мг/кг маси тіла на добу;

- глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизоном) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу);

- препарати гемостатичної дії (ін'єкційна форма, у вікових дозах);

- гемотрансфузії з метою заміщення (у вікових, корегуючих дозах);

- інфузії свіжозамороженої плазми;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями;

- дієта - повне голодування (до припинення зростання рівню трансаміназ у крові);

- вітаміни групи B, C (ін'єкційна форма, у вікових дозах);

- вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу.

4.7. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- гепатопротекторна терапія (Гепатопротекторні препарати, Ессенціалє, сліпі зондування, а-токоферол та ін., у вікових дозах) курсом до 3 місяців.

NB. Гемосорбція проводиться у випадках підтвердження діагнозу отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії, у щоденному режимі, при рівні показника протромбінового індексу в коагулограмі більше 50-60%. Обмінний плазмаферез проводиться у випадках підтвердження діагнозу отруєння грибними токсинами гепато-нефротропної дії, у щоденному режимі, при зниженні показника протромбінового індексу в коагулограмі менше ніж 50-60%. Діалізні методи лікування проводиться у випадках виникнення гострої ниркової недостатності.

NB. Антидоти при отруєнні грибними токсинами:

- Amonita phalloides: Пеніцилін в дозі 1 г/кг маси тіла на добу (в перші 72 години в подальшому дозу знижують до терапевтичної), Сілібінін 20 мг/кг маси тіла на добу протягом усього курсу лікування.

- Gyrometra esculenta: Піридоксин 20-30 мг/кг маси тіла, в/в.

- Clitocybe dealbata, C. Cerusata, Inocybe, Omphalotus olearius: Атропін 0,01-0,03 мг/кг маси тіла, в/в.

- Amanita muscarina, Amanita panterina: Фізостигмін 0,5-2 мг, повільно, в/в.

5. Критерії ефективності: припинення проявів печінково-ниркової недостатності (геморагічного синдрому, жовтяниці, порушень свідомості, периферичних набряків) протягом 3 тижнів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів.

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції триває, в середньому, від 1-3 доби до 2-3 тижнів;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

2.1. Анамнестичні дані:

- дані анамнезу, що свідчать про можливість контакту постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- скарги на порушення функцій ШКТ, нирок, печінки, дихальні або неврологічні порушення.

2.2. Клінічна діагностика:

- можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);

- можливі порушення функції дихання;

- можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;

- можливі порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);

- можливі порушення дихання.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;

- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного та респіраторного ацидозу);

- порушення печінкових проб у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- специфічний антидот - Атропін, 0,5-2,0 мг в/в, при потребі - повторити;

- реактиватори холінестерази: Діетиксим* - 0,3 г, кожні 1,5 години, в/м (тільки при отруєннях ФОС!)

5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 8-13 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період припікаючої дії, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому від декількох годин до 2-3 діб;

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох годин до 2-3 діб;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

2.1. Анамнестичні дані:

- дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;

- раптове (після прийому речовини) виникнення скарг, які пов'язані з подразненням фізіологічних шляхів проникнення речовини в організм (з боку дихальної системи - при інгаляційному надходженні речовини; з боку очей - при інтракон'юнктивальному надходженні; з боку ротової порожнини та стравоходу - при гастральному надходженні);

2.2. Клінічна діагностика:

- симптоми гострого подразнення з шляхів надходження речовини до організму;

- можливі розлади зору;

- можливі порушення функції ШКТ;

- можливі порушення діяльності дихальної системи.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;

- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія: специфічних антидотів немає.

5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 8-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів Інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох год. до 2-3 діб;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

2.1. Анамнестичні дані:

- дані анамнезу, що свідчать про можливість контакту постраждалого з отруйною твариною;

- скарги на порушення шкіри у місці нанесення травми отруйною твариною;

- можливі скарги на порушення функцій ЦНС або ВНС, дихальної системи, ССС.

2.2. Клінічна діагностика:

- можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);

- можливі порушення функції ШКТ;

- можливі порушення печінкових функцій;

- можливі порушення ниркових функцій;

- можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;

- можливі порушення свідомості (в тяжких випадках - втрата свідомості, судоми);

- можливі набряки та некрози у місці нанесення травми отруйною твариною.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;

- порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;

- підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;

- порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);

- порушення печінкових проб у БАК;

- порушення ниркових проб у БАК та ЗАС.

4. Лікування:

- місце укусу обробити мильним розчином, прикласти холод, іммобілізувати кінцівку. Не накладати джгут та не робити лампасні розрізи;

- знеболювання (анальгетики, седативні);

- інфузійно-дезінтоксикаційна терапія;

- антибіотики;

- антикоагулянти;

- за показами - введення протиправцевої та протигангренозної сироваток;

- методи еферентної терапії: гемодіаліз за показами;

- синдромна терапія (адреноміметики, корекція електролітів, вітаміни груп B та C).

5. Антидотна терапія:

- при укусах змій - полівалентна протизміїна сироватка за схемою;

- при укусах каракурта - протикаракуртна сироватка за схемою.

6. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 2-6 днів лікування.

7. Умови надання медико-санітарної допомоги:

7.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

7.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

7.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Промивання шлунку.

2. Попереднє спорожнення шлунку перед його промиванням.

3. Об'єм рідини для разового введення не повинен перевищувати 75% від вікового об'єму шлунка постражд алого.

4. Сумарний об'єм рідини для промивання шлунку у постраждалого повинен складати розрахунок 0,5-1,0 л на рік життя, але не більше 10 л.

5. Для промивання шлунку використовують гіперосмолярний водний розчин.

6. Після промивання, в шлунок необхідно ввести обволікальні препарати та ентеросорбенти.

7. Повторні промивання кишечнику гіперосмолярним водним розчином через кожні 8 годин протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта.

8. Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (призначення ентеросорбентів у вікових дозах).

1. Регідратаційна терапія (ентеральна або парентеральна) до закінчення симптомів ексикозу (за наявності останнього).

2. Корекція електролітних порушень шляхом введення сольових розчинів, на фоні лабораторного контролю вмісту електролітів у крові.

3. Контроль та підтримка вітальних функцій.

4. Контроль та підтримка вітальних функцій.

5. Корекція КЛС.

6. Глюкокортикоїдна терапія (за показаннями).

7. Введення вітаміну E в дозі 2 мг/кг на добу перорально.

8. Внутрішньовенне введення 20% розчину глюкози з інсуліном та вітамінами C, B1, B6.

9. В разі наявності показань - використання ШВЛ.

10. Корекція гіпокальціемії.

АЛТ - аланінамінотрансфераза

АСТ - аспартатамінотрансфераза

БАК - біохімічний аналіз крові

ВНС - вегетативна нервова система

ЕКГ - електрокардіографія

ЗАК - загальний аналіз крові

ЗАС - загальний аналіз сечі

ТБД - трахеобронхіальне дерево

КЛС - кислотно-лужний стан

ОЦП - об'єм циркулюючої плазми

ССС - серцево-судинна система

СЕН - серцево-судинна недостатність

ЦНС - центральна нервова система

ШВЛ - штучна вентиляція легень

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

ЕЕГ - електро-енцефалогарама