Про вдосконалення заходів з профілактики кліщового вірусного енцефаліту в Україні

З метою попередження заражень людей вірусом КВЕ застосовуються заходи неспецифічної і специфічної профілактики.

1. До заходів неспецифічної профілактики відносяться:

1.1. Організація та проведення заходів боротьби з кліщами-переносниками вірусу КВЕ на ділянках природного вогнища інфекції, небезпечних для зараження людей.

1.2. Забезпечення професійно загрозливих контингентів спеціальними костюмами для індивідуального захисту від кліщів.

1.3. Інформаційно-просвітницька робота з профілактики КВЕ.

2. До заходів специфічної профілактики КВЕ відносяться:

2.1. Активна імунізація загрозливих контингентів населення шляхом проведення планових профілактичних щеплень.

2.2. Проведення серопрофілактики особам, що звернулися в лікувально-профілактичні установи в зв'язку з присмоктуванням кліщів.

1. Організація та проведення акарицидних заходів в природних вогнищах кліщового вірусного енцефаліту:

1.1. Заходи, що спрямовані на створення умов, несприятливих для існування переносників інфекції, а саме: розчищення і благоустрій ділянок лісу (звільнення від завалів, усунення сухостою, бурелому, низькорослого чагарнику, скошування трави).

1.2. Заходи, що спрямовані на недопущення виникнення сприятливих умов для існування кліщів внаслідок виробничої або господарсько-побутової діяльності людини.

1.3. Заходи знищення (хімічні методи боротьби з кліщами), тобто протикліщові обробки території за допомогою фосфорорганічних сполук та препаратів на основі синтетичних піретроїдів, що дозволені до застосування в Україні.

1.4. Дератизаційні заходи, спрямовані на зменшення чисельності живителів кліщів-переносників.

Заходи боротьби з кліщами на території природних вогнищ кліщового вірусного енцефаліту проводяться:

а) в місцях розміщення шкільних таборів, оздоровчих закладів для дітей і дорослих;

б) в місцях постійного перебування професійно загрозливих контингентів (польові табори, бази і такі інші об'єкти), баз відпочинку і туризму, кемпінгів, мотелів, садово-городніх кооперативів тощо;

в) на ділянках лісових масивів, де найчастіше відбувається зараження кліщовим вірусним енцефалітом;

г) на ділянках лісових масивів, що найчастіше відвідуються населенням з господарсько-побутовою і іншою метою (включаючи зони відпочинку, лісопарки тощо).

При цьому на території всіх стаціонарних об'єктів (пп. а, б), розташованих у вогнищах КВЕ, обов'язково проводяться заходи, що передбачені в пп. 1.1, 1.2, і доцільно проведення заходів п. 1.4.

Заходи знищення переносників, передбачені п. 1.3 проводяться акарицидами при середній чисельності кліщів більше 0,5 на 1 прапор-км при ентомологічному обстеженні в середині травня. Враховуючи тривалість дії акарицидів на переносників кліщового вірусного енцефаліту та в залежності від результатів ентомологічного обстеження даної території необхідно передбачити можливість проведення повторної обробки протягом одного сезону. Заходам знищення кліщів підлягають також території стаціонарних та сезонних об'єктів (пп. а, б), що розташовані в межах природного вогнища кліщового вірусного енцефаліту.

Протикліщова обробка лісових масивів доцільна за епідпоказаннями і в тих випадках, коли вона може привести до значного і тривалого зниження захворюваності. До одержання необхідних даних для оцінки епіднебезпеки окремих ділянок природного вогнища кліщового вірусного енцефаліту за науково-обґрунтованою 5-бальною системою можна керуватися оцінкою даних про місця зараження захворілих на кліщовий вірусний енцефаліт за попередні 5 років. У цих випадках першочергово протикліщовій обробці підлягають ділянки лісового масиву з кількістю заражень не менше 1-2 випадки за рік на 1000 га лісової площі за попередній 5-річний період.

Проведення всіх видів протикліщових заходів повинно здійснюватися під обов'язковим ентомологічним контролем. Контроль ефективності винищувальних заходів у випадку застосування стійких акарицидів в умовах рівнинних ділянок (восени - під сніг або весною - по снігу) проводять через 2-3 тижні після сходження снігу; в горах - через 10-15 діб після обробок. При застосуванні нестійких акарицидів - через 5 і 35 діб після обробок і далі не менше двох разів на місяць.

Санітарно-епідеміологічна станція визначає межі і розміри ділянок, на яких слід проводити протикліщові обробки, черговість та терміни їх проведення і здійснює контроль за їх проведенням. Відповідальними за виконання цих заходів і їх фінансування є відомства, об'єднання, організації, в тому числі кооперативні і добровільні товариства, у підпорядкуванні яких знаходяться ділянки території (чи то за характером виробничо-господарської діяльності, чи то за належністю) в природному вогнищі КВЕ.

Детально про організацію та методи проведення протикліщових заходів див. Методичні вказівки щодо організації та проведення протикліщових заходів і біологічних спостережень в природних вогнищах кліщового енцефаліту, затверджених Головним управлінням карантинних інфекцій МОЗ СРСР 02.10.87 р. N 28-6/33.

При видачі дозволу на відкриття шкільних таборів та інших аналогічних установ, розміщених на території природного вогнища КВЕ, в акті приймання повинна бути висвітлена оцінка епідситуації з КВЕ на території і навколо табору. Дозвіл видається у випадку повного епідблагополуччя стосовно КВЕ на території і навколо табору (відсутність іксодових кліщів) або після проведення, за потребою, протикліщових заходів з підтвердженням їх ефективності ентомологом.

При узгодженні ділянок лісових масивів, що відводять для розміщення нових шкільних таборів, оздоровчих закладів, баз відпочинку і туризму, садово-городніх кооперативів тощо, санітарно-епідеміологічна станція повинна вимагати розміщення їх на епідемічне благополучних стосовно кліщового вірусного енцефаліту ділянках території або на ділянках, що звільнені від кліщів.

1.2. Забезпечення професійно загрозливих контингентів спеціальними костюмами для індивідуального захисту від кліщів.

Адміністрація відомств, установ, підприємств, об'єднань, кооперативних організацій, добровільних товариств у відповідності з "Інструкцією щодо порядку забезпечення робочих і службовців спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту" повинна забезпечити робітників і службовців костюмами і взуттям для захисту від гнусу та кліщів, організувати належний облік і контроль за видачею засобів індивідуального захисту у встановлені терміни і слідкувати за тим, щоб робітники і службовці під час роботи користувалися наданим їм спеціальним одягом, не допускати до роботи осіб без цих засобів.

Санітарно-епідеміологічна станція здійснює систематичний облік професійно загрозливих контингентів (див. розділ 2.2) і контроль їх забезпеченості спеціальними захисними костюмами. При здійсненні державного санітарного нагляду періодично (не менше 1 разу в місяць протягом епідсезону) проводять перевірку на місцях умов роботи професійно загрозливих контингентів, в тому числі своєчасності і правильності використання спеціальних захисних протикліщових костюмів, умов їх зберігання (окремо від домашнього одягу), умов для проведення працюючими само- і взаємооглядів на наявність кліщів тощо.

Перевірка умов роботи цих контингентів повинна проводитися в присутності представника адміністрації і профспілкової організації. За наслідками перевірки складається акт *.

При одержанні екстреного повідомлення на випадок професійного захворювання (підозри на професійне захворювання) на КВЕ лікар-епідеміолог (лікар-паразитолог) санепідстанції за участю лікаря відповідного лікувально-профілактичного закладу, представників адміністрації та профспілкової організації підприємства (установи) протягом 24 годин з моменту одержання екстреного повідомлення проводить спеціальне розслідування (див. Методичні вказівки з клініки, діагностики та лікування кліщового вірусного енцефаліту).

1.3. Інформаційно-просвітницька робота щодо кліщового вірусного енцефаліту в системі заходів загальної профілактики інфекції має велике значення тому, що обізнаність широких верств населення про прояви і наслідки захворювання та про індивідуальні заходи його попередження в значній мірі впливає на ефективність профілактичної роботи при КВЕ.

Головними завданнями гігієнічного навчання населення з профілактики кліщового вірусного енцефаліту є:

- формування у груп населення з нахилом до ризику зараження чіткої уяви про тяжкий характер перебігу захворювання та його наслідки, особливості біології кліщів і шляхи передачі інфекції, про основи профілактики хвороби;

- роз'яснення значення профілактики КВЕ проводиться за допомогою наочної агітації (плакати, діапозитиви, попереджувальні щити з написами і малюнками типу "Обережно! Кліщі!", різноманітних бюлетенів, пам'яток, буклетів тощо. Гігієнічне виховання з питань профілактики КВЕ повинно проводитися диференційовано серед різних верств населення (професійних, вікових тощо)).

1.4. Складання перспективного комплексного плану заходів профілактики кліщового вірусного енцефаліту.

З метою координації заходів, спрямованих на профілактику КВЕ, з участю всіх зацікавлених відомств, організацій, включаючи кооперативні спілки та добровільні товариства, складається перспективний комплексний план профілактичних заходів терміном на 5 років. При його складанні враховуються дані комплексної епідеміологічної оцінки небезпеки кожної окремої ділянки території з погляду зараження людей на КВЕ *, господарського освоєння території, особливо відомості про чисельність і місця роботи професійного загрозливих контингентів на території природного вогнища інфекції, про місця розташування діючих лікувально-оздоровчих закладів (санаторіїв, будинків відпочинку, лісових шкіл, шкільних таборів, туристичних баз тощо) в природних умовах. Приймаються до уваги також перспективи промислового розвитку і господарського освоєння території області, демографічні прогнози у зв'язку з господарським розвитком і зростанням поширеності туризму, створення лікувально-оздоровчих закладів тощо. Крім цього, комплексний план повинен враховувати довготривалий прогноз стану вогнища КВЕ на території.

При складані комплексного плану передбачаються заходи неспецифічної профілактики КВЕ. План повинен передбачати найбільш раціональну тактику застосування різних профілактичних засобів і враховувати їх об'єм, виходячи із специфіки епідеміології інфекції, особливостей просторового розподілу вогнищ і місць зараження людей.

На підставі визначених санітарно-епідеміологічною станцією конкретних ділянок території природного вогнища КВЕ, де слід проводити протикліщові заходи, уточнюються конкретні виконавці (відповідальні за виконання) цих заходів (відповідні відомства, об'єднання, організації, кооперативні та добровільні товариства), що фінансують їх проведення, а також розмір фінансових і матеріальних витрат. При складанні комплексного плану ці дані подаються з розподілом за роками з врахуванням розширення площ обробок території навколо стаціонарних об'єктів в розрізі зацікавлених відомств та організацій.

В комплексний план включаються також заходи з вакцинації та серопрофілактики КВЕ серед загрозливих контингентів, а також забезпечення професійно загрозливих груп спеціальними протикліщовими костюмами і здійснення контролю за їх забезпеченістю, правильністю і своєчасністю застосування. Планом передбачаються також ветеринарно-санітарні заходи боротьби з кліщами. Відповідальними за проведення цих заходів є органи і установи ветеринарної служби.

Обов'язковим компонентом комплексного плану є інформаційно-просвітницька робота з профілактики КВЕ. При плануванні її повинно бути задіяне широке коло зацікавлених відомств і організацій. Контроль за її проведенням покладається на територіальну санепідстанцію.

Для того, щоб перспективний план заходів профілактики КВЕ був реальним та дійовим, на стадії розробки його проекту санітарно-епідеміологічна станція повинна залучати до його складання представників усіх зацікавлених відомств, організацій, підприємств, об'єднань, включаючи кооперативні організації та добровільні товариства.

Узгоджений та підписаний всіма зацікавленими відомствами, організаціями і установами перспективний комплексний план подається на затвердження до обласної державної адміністрації. В подальшому санепідстанція інформує державну адміністрацію про стан виконання плану.

2.1. Профілактична імунізація людей проти кліщового вірусного енцефаліту

Складовою частиною комплексу профілактичних заходів, що спрямовані на попередження захворювань на КВЕ, є планова профілактична імунізація проти КВЕ загрозливих контингентів населення.

До професійно загрозливих контингентів відносяться особи, робота яких пов'язана з перебуванням в лісі на території природного вогнища кліщового вірусного енцефаліту:

- робітники геологорозвідувальних, топографогеодезичних організацій, нафто- і газорозвідки, розвідки корисних копалин тощо;

- працівники лісоупоряджуючих польових організацій, ліспромгоспів;

- особи, що задіяні на лісозаготовці, лісосплаві, підсічці лісу;

- будівельники, що працюють в умовах лісових масивів, а також мисливці, рибалки, пастухи, ботаніки, зоологи, ентомологи, екскурсоводи, інструктори туризму тощо;

- особи, що зайняті на прокладці, експлуатації та ремонті залізниць, автомобільних і грейдерних шляхів та магістралей, нафтопроводів, газопроводів, водопроводів (водоводів), ліній електропередач і зв'язку тощо на ендемічній з КВЕ території;

- робітники, що обслуговують польові табори, бази, точки різних організацій, об'єкти гідрометеорології і контролю природного середовища, меліорації та водного господарства, комунального господарства, оздоровчі заклади для дітей і дорослих, бази відпочинку і туризму, кемпінги, мотелі тощо, розташовані на території природного вогнища КВЕ.

До контингентів осіб, що підлягають плановій профілактичній імунізації проти КВЕ, відносяться також:

- особи, що працюють з живими культурами збудника;

- співробітники науково-дослідних установ та учбових закладів, робота яких пов'язана з виїздом у вогнища КВЕ;

- співробітники та учні учбових закладів, що виїздять на учбово-виробничу практику в природні вогнища КВЕ в сезон передачі інфекції;

- учасники студентських будівельних загонів і трудових об'єднань старшокласників, що виїздять в епідсезон в неблагополучні з КВЕ райони;

- особи, що направлені на роботу в неблагополучні з КВЕ райони країни (відомості про них слід одержати у відповідних бюро з працевлаштування населення);

- сезонні робітники, що залучаються до роботи в лісі в ендемічних з КВЕ районах.

Мешканцям міст, що протягом сезону передачі КВЕ відвідують навколишні ліси і лісопарки, розташовані на території природного вогнища інфекції, профілактичні щеплення проводяться за їх бажанням.

Профілактичні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту проводяться при суворому дотриманні вимог діючої інструкції щодо застосування вакцини проти кліщового вірусного енцефаліту з дозволу лікаря-терапевта. Проведення профілактичної імунізації проти КВЕ професійно загрозливим контингентам повинно поєднуватися з обов'язковим забезпеченням їх спеціальними протикліщовими костюмами.

Основним препаратом для проведення специфічної імунізації є інактивована культуральна вакцина для попередження КВЕ *. Це стерильна суспензія інактивованого формаліном вірусу кліщового енцефаліту. Вакцина випускається по 1 або 2 дози в ампулі в комплекті, що складається з 1 ампули препарату і 1 ампули розчинника.

Вакцину зберігають при температурі 4 +- 8 град. C. Термін придатності вакцини - 2 роки при умові правильного зберігання (див. інструкцію).

Курс профілактичної вакцинації проти КВЕ складається з 2-х ін'єкцій по 0,5 мл з інтервалом 5 - 7 місяців. Проведення планових профілактичних щеплень загрозливим контингентам доцільно починати у вересні-листопаді, щоб другу ін'єкцію можна було зробити до початку епідсезону КВЕ (в березні - квітні), але не пізніше, ніж за 2 тижні до нього.

Ревакцинація після повного курсу щеплень проводиться через рік одноразово 0,5 мл, але не пізніше, ніж за 2 тижні до початку епідсезону КВЕ. Наступні ревакцинації проводять з інтервалом у 3 роки.

Нещепленим проти КВЕ професійно загрозливим контингентам не дозволяється приступати до роботи в природному вогнищі інфекції.

Щеплення проти КВЕ протипоказані при:

- тяжких алергічних реакціях на їжу (особливо яйця), ліки та інше, бронхіальній астмі, колагенозах (в анамнезі);

- значній реакції або ускладненні на попередню дозу (підвищення температури вище 40 град. C, на місці введення вакцини - набряк, гіперемія більше 8 см в діаметрі, реакція анафілактичного шоку);

- гострих захворюваннях, включаючи гарячкові - інфекційні та неінфекційні (щеплення допускається не раніше, ніж через 1 місяць після одужання, перехворілим на вірусний гепатит і менінгококову інфекцію щеплення проводять не раніше як через 6 місяців після одужання);

- туберкульозі та ревматизмі в активній формі;

- спадкових, дегенеративних та прогресуючих захворюваннях нервової системи, епілепсії з частими нападами;

- хронічних захворюваннях печінки і нирок в період загострення, серцево-судинній недостатності II і III ступеня, перенесених інфаркті міокарду і інсульті;

- діабеті, тиреотоксикозі, інших виражених ендокринних порушеннях;

- злоякісних новоутвореннях, хворобах крові;

- вагітності (щеплення допустимі через 2 тижні після пологів). Щеплення проти КВЕ проводять не раніше, ніж через 1 місяць після останньої імунізації іншою інактивованою вакциною.

Щеплення проводить медична сестра під наглядом лікаря.

Реакції на введення вакцини проти КВЕ можуть бути як місцеві, так і загальні. Місцеві реакції проявляються почервонінням, болем, розвитком інфільтрату і тривають не більше 3 днів. Загальні реакції можуть проявлятися в перші дві доби у вигляді підвищення температури, болю голови, нездужання і тривають не більше 48 годин. Частота реакцій з температурою 37,5 град. C не повинна перевищувати 7%.

Вакцинація повинна проводитися одним типом препарату.

Облік осіб, щеплених проти КВЕ, проводиться або в картах профілактичних щеплень (ф. 63/о), або в журналах обліку профілактичних щеплень (ф. 64/о).

Для правильного складання плану щеплень проти КВЕ санітарно-епідеміологічна станція (лікар-епідеміолог, лікар-паразитолог) на території обслуговування виявляє організації, умови роботи яких пов'язані з ризиком зараження кліщовим вірусним енцефалітом, а також орієнтовний чисельний склад загрозливих контингентів. Перелік цих організацій із зазначенням приблизного чисельного складу осіб, що підлягають плановій профілактичній вакцинації проти КВЕ, направляється керівникам відповідних лікувально-профілактичних установ.

Керівники лікувально-профілактичних установ на кожному з об'єктів разом з його адміністрацією уточнюють список осіб, що підлягають профілактичній імунізації. Складені на цій основі плани профілактичних щеплень (вакцинація і ревакцинація окремо) по своїх об'єктах, направляють в територіальні санепідстанції для узагальнення. Крім цього, виходячи з оцінки напруженості епідемічної (епізоотичної) ситуації з КВЕ на території природного вогнища інфекції, частоти відвідувань місцевим населенням з побутовою та господарською метою цього вогнища та інших факторів, що впливають на ризик зараження КВЕ, територіальна санітарно-епідеміологічна станція, за погодженням з обласною, визначає найбільш небезпечні з погляду на зараження даною інфекцією групи місцевих жителів, які підлягають профілактичній вакцинації (ревакцинації) проти КВЕ.

Лікувально-профілактичні установи на місцях складають списки місцевих жителів, які підлягають профілактичній імунізації (вакцинації та ревакцинації), і дані про їх загальну кількість повідомляють у територіальну санепідстанцію для включення у зведений план профілактичних щеплень проти КВЕ.

Зведений річний план профілактичних щеплень проти КВЕ складається відповідною територіальною санепідстанцією окремо за числом осіб, що підлягають вакцинації та ревакцинації. Число осіб, які підлягають 3-му щепленню під час планової вакцинації проти КВЕ в лютому - квітні, що планується, в план поточного ріку не включаються, тому що вони повинні увійти в число осіб, які підлягали вакцинації в минулому році.

Зведений план щеплень погоджується з керівниками зацікавлених організацій, відомств, кооперативів, товариств, в яких працюють професійно загрозливі контингенти, і затверджується управліннями охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, МОЗ Автономної Республіки Крим.

Затверджений план профілактичних щеплень проти КВЕ є також підставою для визначення потреби у вакцині.

Керівництво та контроль за проведенням щеплень покладається на санітарно-епідеміологічні станції. Вони контролюють відповідність визначення контингентів, що підлягають профілактичним щепленням, дотримання термінів імунізації, режим зберігання вакцини.

2.2. Серопрофілактика

Специфічна серопрофілактика КВЕ проводиться шляхом введення сироваткових препаратів, що містять специфічні антитіла, невакцинованим особам у випадках присмоктування кліщів у вогнищах КВЕ або лабораторного зараження вірусом КВЕ. Використовується гомологічний донорський імуноглобулін і гама-глобулін із сироватки крові коней у суворій відповідності до вимог настанов (інструкцій) щодо застосування кожного препарату. З четвертого дня з моменту присмоктування кліща профілактичний ефект від введення глобуліну різко знижується.

Пункти серопрофілактики КВЕ створюються на час епідсезону в амбулаторно-поліклінічних установах, порядок і час їх роботи визначається наказом міськрайвідділами охорони здоров'я або головного лікаря ЦРЛ. Час роботи пунктів повинен бути максимально зручним для населення. На будинку виділених амбулаторно-поліклінічних установ на цілий період епідсезону вивішується вивіска з зазначенням, що тут знаходиться пункт серопрофілактики КЕ. Про місця розташування пунктів серопрофілактики та час їх роботи слід широко оповістити населення. На пунктах необхідно передбачити можливість надання допомоги, зняття кліща, що присмоктався, та отримання поради лікаря.

Всі особи, яким була проведена серопрофілактика, реєструються в "Журналі обліку процедур" (ф. 029/о), у якому крім паспортних даних на особу, що звернулася, та даних про введений препарат, слід зазначити дату присмоктування кліща, дату і годину його виявлення та видалення. Якщо сироватковий препарат з якоїсь причини не вводився (пізнє звертання, вакцинований тощо), про це обов'язково в журналі робиться запис.

Відомості про одержання гама-глобуліну з профілактичною метою (дата введення, N серії, кількість препарату) повинні бути також занесені в амбулаторну карту (історію розвитку дитини) потерпілого від укусу кліща.