Про затвердження Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту", з метою впровадження галузевих стандартів вищої освіти за напрямом підготовки "Медицина", що затверджені наказами МОН України від 16.04.03 N 239 та від 28.07.03 N 504 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина", і на виконання наказу МОЗ України від 06.05.03 N 153-адм

1. Затвердити Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін відповідно до галузевих стандартів вищої освіти, що додається.

2. Центральному методичному кабінету з вищої медичної освіти МОЗ України (Вітенко І.С.) забезпечити розробку та методичне керівництво підготовкою програм навчальних дисциплін для напряму "Медицина" відповідно до Рекомендацій.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника управління освіти та науки Волосовця О.П.

Наказом Міністерства освіти України від 04.03.98 N 86 "Про введення в дію "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та про нормативне і навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою" визначено організаційні заходи щодо розробки нового покоління нормативної (освітньо-кваліфікаційні характеристики, засоби діагностики якості вищої освіти) та навчально-методичної (освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін) документації, що регламентує підготовку фахівців з вищою освітою і входить до складу системи стандартів вищої освіти. Згідно Закону України "Про вищу освіту" освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ), засоби діагностики якості вищої освіти і освітньо-професійні програми (ОПП) відносяться до галузевого стандарту вищої освіти (ГСВО); навчальні плани і програми навчальних дисциплін є складовими стандарту вищої освіти вищого навчального закладу.

Дані Рекомендації описують методику розробки навчальних програм навчальних дисциплін відповідно до галузевих стандартів вищої освіти, які для медичної освіти створені з урахуванням принципів та положень Болонської декларації.

Навчальні програми навчальних дисциплін базуються на освітньо-кваліфікаційних характеристиках і освітньо-професійних програмах підготовки фахівців для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105 та "Стоматологія" 7.110106, що затверджено наказами МОН України від 16.04.03 N 239 та від 28.07.03 N 504 "Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина".

Дані Рекомендації розроблені робочою групою Міністерства охорони здоров'я України відповідно до наказу МОЗ України від 06.05.03 N 153-адм.

Внесено Управлінням освіти та науки Міністерства охорони здоров'я України.

Основним документом, що визначає організацію навчального процесу з певного напряму фахової підготовки, є навчальний план. Навчальний план - це документ вищого навчального закладу, який складається на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг (у тому числі обсяг часу, передбаченого на самостійну роботу), форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальна програма навчальної дисципліни (навчальна програма) є складовою стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів і визначає місце кожної дисципліни у системі підготовки спеціалістів, мету її вивчення, зміст навчального матеріалу, основні форми організації навчання та методи контролю. Вона фіксує конкретний зміст освіти і зміст навчання з окремої навчальної дисципліни. В межах навчальної програми відбувається подальша деталізація цілей навчання, відповідно до яких формується структура і зміст навчальних дисциплін, визначаються взаємозв'язки між ними.

Під навчальною дисципліною розуміють педагогічно адаптовану систему понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Сукупність навчальних програм за фахом дає цілісне уявлення про зміст підготовки спеціаліста певної галузі, тому рівень розробки навчальних програм є одним з факторів, що визначають якість підготовки фахівців.

Загальною вимогою до навчальних програм є повне розкриття кінцевих і конкретних цілей навчання, які утворюють ієрархічну систему змісту навчання (що встановлена ОПП), і на якій, при дотриманні відповідних педагогічних принципів, ґрунтується формування означених в ОКХ умінь.

Даними Рекомендаціями встановлюється Структура типової навчальної програми навчальної дисципліни.

1. Пояснювальна записка. Встановлює роль і місце даної навчальної дисципліни у підготовці фахівця відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти. Підходи до формування програми навчальної дисципліни.

2. Мета вивчення навчальної дисципліни. Встановлюється на основі додатка Б і додатка Г освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки. Цілі повинні формулюватися з точки зору "професійної діяльності" з урахуванням відповідних таксономічних рівнів.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни формулюються з точки зору логіки підготовки спеціаліста (опис об'єкта діяльності мовою вмінь) як загальні по відношенню до конкретних цілей. Кінцеві цілі визначаються відповідно до блоків змістовних модулів (БЗМ) ОПП. Для перевірки рівня досягнення кінцевих цілей необхідно зробити їх діагностичними, спуститись до конкретних цілей вивчення дисципліни у вигляді певних (конкретних) професійних умінь (дій).

3. Зміст програми.

4. Тематичний план лекцій.

5. Тематичний план практичних (лабораторних, семінарських) занять.

6. Тематичний план практичної підготовки.

7. Тематичний план самостійної роботи студентів.

В тематичних планах лекцій, практичних занять, практичної підготовки та самостійної роботи студентів вказується загальна кількість годин (у відповідності з затвердженим навчальним планом зі спеціальності) і кількість годин, що планується кафедрою для вивчення окремих тем.

8. Перелік питань для підсумкового контролю. Забезпечує перевірку ступеню досягнення кінцевих і конкретних цілей вивчення дисципліни. Призначений для кількісного і якісного оцінювання досягнутого при вивченні дисципліни рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Якщо з дисципліни передбачено декілька форм підсумкового контролю - необхідно скласти окремі переліки для кожного з них.

9. Форми контролю. Проміжний контроль повинен включати не менше одного і не більше двох контрольних заходів протягом семестру, що плануються після завершення вивчення певних крупних розділів дисципліни.

Форма підсумкового контролю повинна відповідати такої, що затверджена у навчальному плані.

Доцільно віддавати перевагу стандартизованим методам контролю.

10. Перелік навчально-методичної літератури, який включає методичні розробки, посібники, підручники, монографії тощо.

З метою конкретизації загальних уявлень про зміст навчальної дисципліни і відповідно до структури типової програми навчальної дисципліни (далі Структура), спочатку (у пояснювальній записці) визначається роль і місце навчальної дисципліни у підготовці фахівця - пояснюється чому дана дисципліна введена до навчального плану, визначається сукупність знань, засобів діяльності та організаційних форм навчання і обумовлюється обсяг та співвідношення між основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах. Відповідно до цього, виявлення зв'язків у навчальній дисципліні та відбір змісту за логікою формулювання і реалізації цілей навчання є специфічним для кожної дисципліни.

Структура навчальної дисципліни будується з урахуванням логічної структури базисної науки. При структуруванні навчального матеріалу основну увагу слід приділяти оптимальній послідовності розміщення тем на основі встановлення зв'язків між ними. Критерієм оптимального розподілу тем вважається мінімізація проміжків часу між вивченням окремих тем.

При доборі змісту за логікою формулювання і реалізації цілей навчання та відповідно до вимог галузевих стандартів основним структурним елементом ОПП є блоки змістовних модулів, які представляють собою кінцеві (освітні) цілі вивчення певних навчальних дисциплін. Визначені цілі є основою для побудови відповідної навчальної програми, яка, таким чином, логічно випливає із змісту ГСВО.

Перелік кінцевих цілей, які представлено у додатках Б і Г ОПП, міститься у розділі програми, який, відповідно до Структури, має бути розташованим на початку програми після пояснювальної записки і передувати змісту програми. Цей розділ має назву: "Мета вивчення навчальної дисципліни". Кінцеві цілі вивчення дисципліни сформульовано з точки зору логіки підготовки спеціаліста (опис об'єкта діяльності мовою вмінь) як загальні по відношенню до конкретних цілей.

Зміст дисципліни розкривається через конкретні (спеціальні та вузькоспеціальні) цілі - цілі засвоєння окремих навчальних елементів, навчальних об'єктів (розділів, тем, питань) дисципліни. Конкретні цілі формулюються відповідно до внутрішньої логіки (структури) дисципліни і забезпечують досягнення відповідних кінцевих цілей. Конкретні цілі можуть бути сформульовані на різних рівнях узагальнення. Це дозволяє побудувати неперервний ланцюг цілей, який пов'язує кінцеву мету з повним переліком (системою) вхідних знань, умінь і здатностей, що ними повинна володіти особа на початку вивчення даної дисципліни.

Для реалізації принципу діагностичності цілі формулюються за допомогою однозначно зрозумілих і доступних перевірці характеристик. Так, для оцінювання професійних умінь цілі повинні формулюватися з точки зору "професійної діяльності". За таких умов можна робити певні висновки про хід процесу навчання і керувати цим процесом.