Важливі теми
Мої документи
Розширений пошук
  • Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Рекомендації, Протокол від 12.12.2003 № 580 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Рекомендації, Протокол
  • Дата: 12.12.2003
  • Номер: 580
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Рекомендації, Протокол
  • Дата: 12.12.2003
  • Номер: 580
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
- центрифуга до 14000 об./хв. для пробірок типу "Епендорф";
- мікроцентрифуги-вортекси (для перемішування реакційної суміші);
- автоматичні дозатори змінного об'єму 1-канальні:
0,5-10 мкл - 2 шт;
5-50 мкл - 3 шт;
50-200 мкл - 2 шт;
200-1000 мкл - 2 шт;
- штативи для автоматичних дозаторів, штативи для пробірок на 2,0 мл і 0,2 мл;
- пробірки на 2,0 та 1,5 мл поліпропіленові, конічні, з маркіровкою "оброблені проти РНК-аз та ДНК-аз";
- пробірки 0,2 мл;
- обладнання для проведення горизонтального електрофорезу (джерело живлення, камера для електрофорезу, трансілюмінатор, система відеодокументації);
- наконечники для автоматичних дозаторів з фільтрами, різного об'єму, оброблені проти РНК-аз;
- дезінфікуючі засоби;
- 70% етиловий спирт;
- ізопропіловий спирт;
- гумові рукавички;
Перший етап - виділення ДНК з лімфоцитів.
Другий етап - ампліфікація певного фрагмента провірусної ДНК (специфічне розмноження геномної послідовності вірусу).
Облік результатів (третій етап) - проводять методом горизонтального електрофорезу у 2% агарозному гелі.
У разі визначення РНК ВІЛ, дослідження проводять так, як було описано вище (в розділі 3.2).
Алгоритм тестування на наявність провірусної ДНК ВІЛ.
Перше обстеження на наявність провірусної ДНК ВІЛ методом ПЛР проводять в 1-2 місяця життя дитини:
- при отриманні негативного результату проводять друге визначення провірусної ДНК у віці 6 місяців;
- при отриманні позитивного результату проводять аналіз другого зразка крові в термін не пізніше 2 тижнів.
Друге обстеження на визначення провірусної ДНК ВІЛ, для підтвердження діагнозу, проводять в віці 6 місяців:
- при отриманні негативного результату - зняття з обліку;
- при отриманні позитивного результату - підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекція.
Чутливість та специфічність ПЛР-аналізу для діагностики ВІЛ-інфекції у дітей перших місяців життя становить:
- до 4 тижнів життя - 93%;
- з 4 до 8 тижнів - 98%;
- після 4 місяців приблизно 100%.
При підозрі на антенатальне інфікування для своєчасного початку ВААРТ бажано перше тестування на наявність провірусної ДНК ВІЛ методом ПЛР проводити через 48 годин після народження (забороняється досліджувати пуповинну кров, оскільки вона може бути забруднена кров'ю матері).
У разі отримання негативного результату для остаточного встановлення діагнозу у двомісячному віці слід повторити аналіз на виявлення провірусної ДНК ВІЛ.
Отримання позитивного результату дозволяє встановити попередній діагноз ВІЛ-інфекції. Остаточний діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється після отримання повторного позитивного результату ПЛР на наявність ДНК ВІЛ, який проводять при дослідженні другого зразка крові.
Перелік посилань
1. Наказ МОЗ України від 25.05.2000 р. N 120 "Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".
2. А.Г.Рахманова. ВИЧ-инфекция, клиника, лечение. Санкт-Петербург. - 2000 г.
3. Е.И.Змушко, Е.С.Белозеров. ВИЧ-инфекция. Санкт-Петербург. - 2000 г.
4. Г.И.Козинец, В.В.Высоцкий, В.М.Негорелов, А.А.Еровигенков, В.А.Малов. Кровь и инфекция. М. Триада-фарм, 2001 г.
5. Навчальний посібник з лабораторної діагностики. ВІЛ-інфекції/СНІДу, навчально-методичний посібник для лікарів. Київ. - 1999 р.
6. А.Г.Рахманова, Е.Е.Воронин, Ю.А.Фомин. ВИЧ-инфекция у детей. Санкт-Петербург, - 2003 г.
7. А.Я.Лысенко, М.Х.Туроянов, М.В.Лавдовская, В.М.Подольский. ВИЧ-инфекция и СПИД - ассоциируемые заболевания. М. - 1996 г.
8. В.В.Покровский, Т.Н.Ермак, В.В.Беляева, О.Г.Юрин. ВИЧ-инфекция: клиника, диагностика и лечение. М. - 2000 г.
9. А.А.Мельник. Референтные значения лабораторных показателей у детей и взрослых. Киев. - 2000 г.
10. В.С.Камышников. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике, том. 1, 2. Минск. - 2000 г.
11. В.И.Покровский, О.К.Поздив. Медицинская микробиология. М. - 1999 г.
12. Ю.П. Финогеев, Ю.В.Лобзин, Ю.А.Виникмен, С.М.Захарченко, Ю.Н.Громыко, А.Н.Усков. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней. Санкт-Петербург. - 2001 г.
13. А.В.Литвинов. Нормы в медицинской практике (справочное пособие). Москва. - 2002 г.
14. Ю.В.Хмелевский, О.К.Усатенко. Основные биохимические контакты человека в норме и при патологии. Киев. - 1987 г.
15. Г.И.Назаренко, А.А.Кишкун. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. Москва. - 2002 г.
16. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем. Москва: Медицинская литература. - 2003 г.
17. М.А.Базарнова. Руководство по клинической лабораторной диагностике, часть 1, 2. Киев. - 1982 г.
18. А.М. Базарнова, В.Т. Морозова. Руководство по клинической лабораторной диагностике, ч. 3, Клиническая биохимия. Киев. - 1990 г.
19. Н.М.Овчинников, В.Н.Беднова, В.В.Делекторский. Лабораторная диагностика заболеваний, передающихся половым путем. Москва. - 1987 г.
20. И.И.Мавров. Конктактные инфекции, передающиеся половым путем. Киев. - 1999 г.
21. Иммунологические методы. Перевод с немецкого А.П.Тарасова. Москва. - 1987 г.
22. З.С.Баркогон. Геморагические заболевания и синдромы. Москва. - 1988 г.
23. В.В.Меншиков. Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник. Москва. - 1987 г.
24. А.В.Шабров и соавт. Профилактика и лечение оппортунистических инфекций, кандидозов и гельминтозов. Книга 1. Санкт-Петербург-Москва, - 2002 г.
25. Дифференциальная лабораторная иммунодиагностика вирусных гепатитов. Методические рекомендации. Министерство обороны Российской Федерации, Главное военно-медицинское управление. Москва. - 2002 г.
26. В.М.Бондаренко, Н.М.Грачева, Т.В.Мацулевич. Дисбактериозы кишечника у взрослых. Москва. - 2003 г.
27. Т.Я.Свищева. Атлас клеток крови и паразитов человека. Москва-Санкт-Петербург. - 2002 г.
28. В.В.Меншиков. Клиническая лабораторная аналитика. Москва. - 2002 г.
29. Увеличение масштабов применения антиретровирусной терапии в условиях ограниченных ресурсов: Руководство по применению методов общественного здравоохранения. ВОЗ, - апрель 2002 г.
30. John G.Bartlett, Joel E.Gallant. Medical Management of HIV-infection. - 2003. - p. 430.
31. Clinical Management of the HIV-infected Adult. A manual for midlevel clinicians. Originally published September 1993, revised March 2003
32. Guidelines for Performing Single-Platform Absolute CD4+ T-Cell Determinations with CD 45 Gating for Persons Infected with Human Immunodeficiency Virus. Recommendation and Reports: January 31, 2003
33. Пособие по разработке протоколов лечения ВИЧ-инфекции для Украины и других стран Содружества Независимых Государств, штаб-квартира ВОЗ, 5-6 мая 2003 г.
Додатки
Таблиця 1
ГРАФІК ТА ОБ'ЄМ
лабораторних досліджень ВІЛ-інфікованих, які знаходяться на диспансерному нагляді
N
з/п		Лабораторний тестТести, необхідні
при взятті на
диспансерний
облік		Періодичність
проведення тестів
при диспансерному
нагляді
1Загальний аналіз крові+1 раз в 4 тижні
2Біохімічний аналіз крові+1 раз в 4 тижні
3Загальний аналіз сечі+1 раз в 4 тижні
4Дослідження на сифіліс+1 раз в 6 міс.
5Визначення маркерів
гепатиту В і С		+1 раз в 6 міс.
6Дослідження на
пневмоцистоз		+1 раз в 4 тижні
7Дослідження на кандиди+1 раз в 4 тижні
8Тест на вагітність у
жінок		+при кожному
звертанні
9СД4+ та вірусне
навантаження		+залежно від
стадії
ВІЛ-інфекції
10Вірусне навантаження+за клінічними
показниками
Таблиця 2
ЗМІНА
лабораторних показників залежно від стадії ВІЛ-інфекції (дорослі)
N
з/п		НазваНормаI стадіяСНІД-
асоційований
комплекс
1Гемоглобін130-164 г/лзміни незначнігемоглобінемія
2Еритроцити3,7-4,7 г/лзміни незначніеритроцитопенія,
анемія
3Лейкоцити4,0-8,8х(10 в
степені 9) л		зміни незначнілейкоцитопенія
4Нейтрофіли50-72%зміни незначнінейтропенія
5Лімфоцити19-37%зміни незначнілімфопенія
6Моноцити3-11%без змінбез змін
7Тромбоцити180-320х(10 в
степені 9)/л		зміни незначнітромбоцитопенія
без змін
8ШОЕ1-15 мм/ч
1-25 мм/ч		зміни незначніШОЕ збільшене
9АЛТ0,5-0,7
мккат/л		без змінбез змін. зміни
незначні
10АСТ0,5-0,75
мккат/л		без змінзбільшене
11Білірубін8,5-20,5
ммоль/л		без змінбез змін або
збільшені
12Сечовина
крові		4,2-8,3
ммоль /л		без змінбез змін або
збільшені
13Креатинін50-115
мкмоль/л		без змінбез змін або
збільшені
14Глюкоза
крові		3,1-6,4
ммоль/л		без змінбез змін або
збільшені
15ЛДГдо 460 МОбез змінзбільшені
16Загальний
білок
17Альбумін
18Холестерин
19Тригліцериди
20СД 4+
21Вірусне
навантаження
Таблиця 3
ГРАФІК
диспансерного спостереження ВІЛ-інфікованого пацієнта на початку та продовженні ВААРТ
---------------
|початок ВААРТ|
---------------
|
----------------------------|-------------------------------------------
|Оцінка |тижня V місяці |
|--------------------+-------------------------------------------------|
| |-4|-2|0 |2 |4 |8 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 |11 |12|
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Дотримання режиму |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |х |
|лікування | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Загальний стан |х | |х |х |х |х |х |х |х |х | | |х | | |х |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Супутні захворювання|х | |х |х |х |х |х |х |х |х | | |х | | |х |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Повний анамнез |х | |х |х |х |х |х |х |х |х | | |х | | |х |
|дійсного | | | | | | | | | | | | | | | | |
|захворювання | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Фізикальний огляд |х | |х |х |х |х |х |х |х |х | | |х | | |х |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Визначення | | | | | | | | | | | | | | | | |
|лабораторних | | | | | | | | | | | | | | | | |
|показників: | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Гемоглобін |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Еритроцити |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Тромбоцити |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Загальна кількість |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|лейкоцитів і | | | | | | | | | | | | | | | | |
|лейкоцитарна формула| | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Показники функції |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|печінки (АЛТ, АСТ, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|білірубін) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Креатини, | |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|сечовина крові | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|ЛДГ крові | |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Альфа-амілаза крові | |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Глюкоза крові |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Холестерин, | |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|тригліцериди крові | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Загальний білок та | |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|альбумін крові | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Загальний |* |* | |* |* |* |* |* |* |* | | |* | | |* |
|аналіз сечі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Кал на яйця глистів | |* | | |* | |* | | |* | | |* | | |* |
|і найпростіші | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Кількість CD4+ |* |* | | | | |* | | |* | | |* | | |* |
|лімфоцитів | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Гінекологічний огляд|* | | | | | | | | |* | | | | | |* |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Рентгенографія |* | | | | | | | | | | | | | | |* |
|грудної клітки | | | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Туберкулінова проба |* | | | | | | | | |* | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Тест на вагітність* | |* | | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+---+---+--|
|Критерії початку АРТ|* | |* | | | | | | | | | | | | | |
|--------------------+-------------------------------------------------|
|Інші діагностичні | При необхідності, за рішенням лікуючого лікаря |
|дослідження і | |
|консультації | |
|фахівців (окуліста, | |
|невропатолога, | |
|дерматолога, | |
|психіатра, | |
|оториноларинголога, | |
|фтизіатра) залежно | |
|від наявності | |
|конкретних скарг чи | |
|симптомів | |
------------------------------------------------------------------------
_______________
* Тест на вагітність оптимально проводити не пізніше, ніж за три доби до початку АРТ.
Хоч кількісні методи визначення ВН у крові дозволяють найточніше оцінювати ефективність проведеного лікування і визначати момент, коли воно стає неефективним, їхнє систематичне застосування в хворих, що приймають антиретровірусні препарати, у початкову програму розширення масштабів застосування АРТ в Україні включено не було. Надалі, при впровадженні в Україні кількісних методик ВН, ця ситуація зміниться.
Таблиця 4
ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
при СНІД-асоційованих інфекціях
N
з/п		НОЗОФОРМИБІОЛОГІЧНИЙ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ		СПЕЦИФІЧНІ
МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ		КЛІНІЧНІ
ЛАБОРАТОРНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ
1Герпес, ЦМВ,
гепатит А, В,
С, Д, вірус
Епштейн-Барр		кров, біоптати
печінки,
слизових
лімфатичних
вузлів, мозку,
легень		мікроскопічне
дослідження
фарбованих
препаратів, імуно-
флюоресцентна
мікроскопія, ІФА,
IgG, IgМ, ПЛР,
морфологічне
дослідження
біоптатів, тканин		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
АСТ, глюкози,
сечовини,
креатиніни,
лужня фосфатаза,
холестерину, ЛДГ,
ліпіди
2Сальмонельоз,
шигельоз,
бактероїди,
стафілококи,
клостридії,
стрептококи		кров, фекалії,
жовч, сеча,
виділення з
рота, очей,
вух, ран,
статевих
органів,
біоптати
тканин,
лімфатичних
вузлів		бактеріологічне
дослідження ІФА,
РНГА, ПЛР,
імунофлюо-
ресцентна
мікроскопія,
мікроскопія
фарбованих мазків		загальний аналіз
крові, сечі,
білірубіну, АЛТ,
АСТ, глюкози,
сечовини
3Нейсерії,
стрептококи,
пневмококи,
паличка
інфлюенція		мазки із зіва,
носа, кров,
сеча, фекалії,
спинно-мозкова
рідина		мікроскопічне
дослідження
фарбованих
мазків,
бактеріологічне
дослідження,
імунофлюоресцент
на мікроскопія,
ІФА, ПЛР		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
АСТ, глюкози
4Туберкульоз,
мікобактеріо-
зи (атипові
мікобактерії)		харкотиння,
промивні води
бронхів,
спинно-мозкова
рідина, сеча,
фекалії,
біоптати
лімфовузлів,
шкіри, слизових
оболонок
кишечнику,
кісток,
мезентеріальних
вузлів		мікроскопічне
дослідження
фарбованих мазків,
бактеріологічне
дослідження,
ІФА, ПЛР		загальний аналіз
крові, сечі,
харкотиння,
білірубіну, АЛТ,
АСТ, глюкози,
сечовини,
креатиніну, ЛДГ
5Пневмоцистозслиз з горла,
харкотиння,
промивні води
бронхів,
трахеї,
аспірат з
бронхів,
біоптат тканин
легень, кров		мікроскопічне
дослідження
фарбованих
мазків, ІФА, ПЛР		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
АСТ, глюкоза крові
6Токсоплазмозкров,
люмбальний
ліквор, біоптат
лімфовузлів		ІФА, IgM, IgG,
IgA, ПЛР,
морфологічні
дослідження
біоптатів тканин		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
АСТ, сечовина,
глюкоза крові
7Криптоспори-
діоз		фекалії,
блювота,
харкотиння,
жовч, біоптати
слизової
кишечнику,
промивні води
бронхів (при
підозрі на
криптоспоридіоз
органів
дихання)		мікроскопічне
дослідження
фарбованих мазків		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
лужна фосфатаза,
сечовина крові
8Ізоспоридіозфекалії,
блювота,
харкотиння,
жовч, біоптати
слизової
кишечника,
промивні води
бронхів (при
підозрі на
ізоспорідіоз
органів
дихання)		мікроскопічне
дослідження
фарбованих мазків		загальний аналіз
крові, сечі, АЛТ,
лужна фосфатаза,
сечовина крові
9Кандидоз,
гістоплазмоз,
криптококоз,
кокциоїдоз,
аспергільоз,
актиномікоз		кров, сеча,
харкотиння,
фекалії, гній,
виділення з
очей, вух,
рота, статевих
органів,
абсцесів,
промивні води,
ліквор,
біоптати
тканин,
лімфовузлів		мікроскопічне
дослідження
нативних
препаратів та
фарбованих
препаратів,
бактеріологічне
дослідження
біологічних
субстатів, ІФА,
ПЛР,
імунофлюоресцентна
мікроскопія		загальний аналіз
крові, сечі, АСТ,
АЛТ, сечовина,
глюкоза крові
Таблиця 5
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
клінічних проявів СНІД-асоційованих інфекцій
NСиндромиВірусиБактеріїНайпростішіГриби
назваметод
лаб. діа-
гностики		назваметод
лаб. діа-
гностики		назваметод
лаб. діа-
гностики		назваметод лаб.
діагностики
1Ураження
легень		ЦМВ,
вірус
простого
герпесу
(ВПГ)		ІФА, IgM,
ПЛР,
морфоло-
гічне
дослі-
дження
біоптатів		Мікобак-
терії
туберку-
льозу,
стрептокок,
пневмокок,
гемофіли,
стафілокок,
ентеро-
бактерії		Бактеріо-
логічне
досліджен-
ня, ІФА,
ПЛР,
мікроско-
пія		P.cariniiМікрос-
копія		Кандида,
крипто-
кок,
актино-
міцети,
аспер-
гіли		Бактеріоло-
гічне
дослідження
мікроскопія,
ІФА, ПЛР
2Ураження
ЦНС
(менінгіт,
енцефаліт,
локальні
ураження)		ЦМВ,
ВПГ,
EBV		ІФА, IgM,
IgG, IgA,
Мікрос-
копічне
дослі-
дження
біоптатів		МенінгококМікроско-
пія
фарбованих
препара-
тів,
бактеріо-
логічне
дослі-
дження		Токсоп-
лазма		ІФА, IgM,
IgG, IgA,
мікроско-
пічне
дослідже-
ння
біоптатів
тканин,
мозку		Крипто-
кок,
аспер-
гіли,
кандида		Мікроскопія
фарбованих
препаратів,
бак. дослі-
дження
ІФА, ПЛР,
імуно-
флюоресцент-
на
мікроскопія
3Ураження
шлунку,
кишечнику,
печінки		ЦМВ, ВПГ,
вірус
гепатиту
А, В, С,
Д		ІФА, IgM,
IgG, ПЛР,
морфоло-
гічні
дослі-
дження
біоптатів		Сальмонели,
шигели,
стафілоко-
ки, міко-
бактерії,
умовно-
петогенні
ентеро
бактерії		Бак.
дослідж.,
ІФА, ПЛР,
РИГА		Криптос-
поридії,
ізоспо-
ридії		Мікрос-
копія
біосуб-
статів,
імунофлю-
оресцент-
на
мікрос-
копія		КандидаБактеріоло-
гічне
дослідження,
мікроскопія,
ІФА, ПЛР
4Ураження
шкіри та
слизових
оболонок		ВПГ,
герпес
зостер,
ЦМВ,
папілома
вірус		Мікрос-
копія
елементів
шкіри,
ІФА, IgM,
IgG, ПЛР		Стафілоко-
ки, стреп-
тококи,
групи В		Мікроско-
пія
фарбованих
перепара-
тів,
бактеріо-
логічне
досліджен-
ня		Короста,
лейшманії		Мікрос-
копія
елементів
шкіри		Кандида,
аспер-
гіли,
актино-
міцети		Бактеріоло-
гічне
дослідження,
імуно-
флюоресцент-
на
мікроскопія
Таблиця 6
МУТАЦІЇ СТІЙКОСТІ
(за матеріалами "Medical Management of HIV-infection" John G.Bartlett, Joel E.Gallant. - 2003)
ПрепаратМутаціїКоментарії
Нуклеозиди і нуклеотиди
AZT41, 67, 70, 210,
216, 219		ТАМ - тимідин-аналогові
мутації, викликає зниження
чутливісті до AZT, d4T,
ABC, ddI, ddC, TDF, 3TC
3ТС184 (44, 118)Стійкість до високих рівнів
3ТС; підвищує активність
d4T, AZT і TDF; знижує
чутливість до ddI, ddC,
ABC
ddC65, 69, 74, 184
ddI65, 74Окремо або в поєднанні з
ТАМ, викликають стійкість
до ddI
d4T**41, 67, 70, 75,
210, 215, 219		Специфічна мутація в 75
кодоні переважно
спостерігається in vitro.
Стійкість in vitro залежить
від числа ТАМ, які знижають
чутливість до всіх НІЗТ
ABC***41, 65, 67, 70,
74, 115, 184, 210,
215, 219		Стійкість залежить від
кількості ТАМ +-M184V.
Наявність M184V в поєднанні
з >= 3-4 ТАМ, пов'язано з
стійкістю до абакавіру.
Деякі з цих мутацій
призводять до перехресної
резистентності до 3ТС, ddI
і TDF
TDF65, 69 інсерція,
>= 3 ТАМ, у тому
числі 41L або 210W		Знижена активність при К65R
і виникає стійкість при
інсерції 69
Мультинуклеозидна
стійкість - А
Q151M комплекс		151, 62, 75, 77,
116		Стійкість до всіх НІЗТ, але
не до тенофовіру. Може
виникати як в поєднанні з
ТАМ, так і незалежно
Мультинуклеозидна
стійкість - В Т69
інсерція		69 (інсерція),
41, 62, 67, 70,
210, 215, 219		Виникає в поєднанні з ТАМ.
Дає стійкість до всіх НІЗТ
і TDF, але не до DAPD
Мультинуклеозидна
стійкість -
множинні ТАМ		41, 67, 70, 210,
215, 219		Надає стійкість до всіх
НІЗТ, включно TDF
ННІЗТ
NVP100, 103, 106,
108, 181,
188/C/L/H, 190		Y181C - переважна мутація
при лікуванні невірапіном,
якщо він застосувується не
в поєднанні з AZT; у разі
одночасного прийому цих
двох препаратів переважно
виникає мутація - K103N
DLV103, 181, 236, 318
EFV100, 103, 108,
181, 188L, 190,
225		Мутація 181C сприяє
виникненню перехресної
стійкості. Стійкість
виникає при 188L
Мульти-ННІЗТ-
стійкість		103, 188LНаявність цих мутацій
значно знижує активність до
всіх ННІЗТ
Накопичення
мульти-ННІЗТ-
стійкості		100, 106, 181,
190, 230		>= 2 з цих мутацій значно
знижує активність всіх
ННІЗТ
Мутації стійкості
ПрепаратКрупні мутаціїДрібні мутаціїКоментарі
Інгібітори протеази (ІП)
IDV46, 82, 8410, 20, 24, 32,
36, 54, 71, 73,
77, 90		Для розвитку
стійкості потрібно
не менше 3 мутацій,
активність
знижується у 4 рази
NFV30, 9010, 36, 46, 71,
77, 82, 84, 88		D30N - найбільш
розповсюджена
мутація, не виникає
перехрестної
стійкості до ІП.
Іноді виникає L90M,
призводячи до
більшої перехресної
стійкості
RTV82, 8410, 20, 32, 33,
36, 46, 54, 71,
77, 90		Виникає перехрестна
стійкість з
індинавіром
SQV48, 9010, 54, 71, 73,
77, 82, 84		Мутація кодону 48
унікальна, але L90M
сприяє перехресній
стійкості
APV50V, 8410, 32, 46, 47,
54, 73, 90		I50V пов'язана з
перехресною
стійкістю до
лопінавіру
LPV/r7310, 20, 24, 32,
33, 46, 47,
50V, 53, 54,
63, 71, 73, 82,
84, 90		>= 6 мутацій
призводять до
зниженої
реактивності. I50V
знижує чутливість до
лопінавіру
Атазанавір50L32, 46, 54, 71,
82, 84, 88, 90		50L і 71 виникають у
випадку, якщо це
перший ІП, який
приймає пацієнт. У
пацієнтів, які
раніше приймали ІП,
- виникають 54 і 84
Мульти-ІП-
стійкість		46,82,84,9010,54>= 4 або 5 мутацій
призводять до
стійкості до
багатьох ІП
одночасно
Інгібітори входу
Т20 Стійкість виникає в
капсульному гені
(позиції 36-45)
_______________
** Крупні мутації - розвиваються першими, пов'язані зі зниженням ефективності препаратів і підвищенням вірусної активності, впливають на фенотипову стійкість.
*** Дрібні мутації - з'являються пізніше і значно не впливають на фенотипову стійкість.
Таблиця 7
ВИМОГИ
до відбору матеріалу для проведення досліджень методом полімеразної ланцюговою реакції
Об'єкт
дослідження		Вимоги до забору матеріалу, умови зберігання і
транспортування
КровЗабір крові проводиться натще з ліктьової вени в
спеціальну вакуумну систему типу Vacutainer,
Monovet і т.ін. Як антикоагулянт використовується
цитрат Na або К3ЕДТА. Забороняється
використовувати гепарин.
Максимальний термін зберігання до відправлення в
лабораторію - 4 години при 4 град. С.
При неможливості доставити матеріал в цей термін,
кров центрифугують, плазму відбирають у стерильні
пробірки типу "Епендорф" стерильними одноразовими
наконечниками з фільтрами. Для тривалого
зберігання плазму заморожують при -20 град. С.
Наступне транспортування здійснюють на холоді
ЛікворЗабір матеріалу проводиться одноразовим шприцом у
кількості 1 мл. Відібраний матеріал кладуть у
стерильну пробірку типу "Епендорф". Термін
зберігання 4 години при температурі +4-+8 град.С
до відправлення в лабораторію. Транспортування
здійснюють в спеціальних контейнерах на холоді
СлинаЗа 2 години перед забором слини слід припинити
приймання їжі та тричі прополоскати рот
фізіологічним розчином. Відбір слини проводиться в
стерильну одноразову пробірку в кількості 3-5 мл.
Матеріал необхідно відбирати безпосередньо перед
дослідженням або негайно доставляти в лабораторію.
При неможливості доставки слину після взяття слід
негайно заморозити. Транспортування здійснюється в
замороженому стані (спеціальний контейнер зі
льодом).
Мазок з
ротоглотки		Відбір матеріалу проводиться робочою частиною
одноразового аплікатора з задньої стінки глотки і
крипт мигдалин. Аплікатор кладуть в стерильну
одноразову пробірку з транспортним середовищем.
Термін зберігання 4 години при +4-8 град. С до
відправки в лабораторію. Транспортують в
замороженому стані (спеціальний контейнер з
льодом)
Мазки з
кон'юктиви
ока		При наявності гною його забирають стерильним
ватним тампоном, змоченим фізіологічним розчином.
Мазок беруть з внутрішньої поверхні нижньої повіки
рухом від зовнішнього кута до внутрішнього кута
ока. Робочу частину зонду з матеріалом для
дослідження відрізають і кладуть в стерильну
одноразову пробірку з транспортним середовищем.
Матеріал зберігають при температурі +4-8 град. С
4 години до відправки в лабораторію.
Транспортування здійснюють в спеціальних
контейнерах на холоді
СечаДля аналізу відбирається перша порція ранкової
сечі в кількості 10 мл. в спеціальний флакон або
пробірку без консервуючого розчину. Максимальний
термін зберігання 1 доба при +4 град. С
Біопсійний
матеріал		Біопсійний матеріал кладуть в стерильну пробірку
типу "Епендорф", яка містить 0,5-1 мл.
фізіологічного розчину. Матеріал зберігають при
температурі +4-8 град. С 4 години до відправлення
в лабораторію. Транспортування здійснюють в
спеціальних контейнерах на холоді
Матеріал з
уретри		У жінок зонд вводиться в уретру на глибину
1,0-1,5 см, у чоловіків - на 3-4 см, потім
робиться декілька обертательних рухів (у дітей
матеріал для дослідження береться з зовнішнього
отвору уретри). Робочу частину зонду з матеріалом
для дослідження відрізають і кладуть в стерильну
одноразову пробірку, що містить транспортне
середовище або фізіологічний розчин. Матеріал
зберігають при температурі +2-8 град. С протягом
4 годин до відправлення у лабораторію.
Транспортування здійснюють в спеціальних
контейнерах на холоді
Матеріал з
цервікального
каналу		Перед забором матеріалу ватним тампоном необхідно
віддалити слиз і обробити шийку матки стерильним
фізіологічним розчином. Зонд вводять в
цервікальний канал на глибину 0,5-1,5 см. При
наявності ерозій цервікального каналу їх необхідно
обробити стерильним фізіологічним розчином,
матеріал належить брати на межі здорової і
зміненої ткані. При вилученні зонду слід уникати
його торкання до стінок влагаліща. Робочу частину
зонду з матеріалом для дослідження відрізають і
кладуть в стерильну одноразову пробірку, що
містить транспортне середовище або фізіологічний
розчин. Матеріал зберігають при температурі
+2-8 град. С протягом 4 годин до відправлення у
лабораторію. Транспортування здійснюють в
спеціальних контейнерах на холоді

Усі документи

Конституція
Кодекси України
Верховна Рада України
Президент України
Кабінет Міністрів України
Міністерства України
Органи судової влади
Нормативні акти міжнародного характеру
Документи СРСР та УРСР
Cтандарти бух.обліку

Головні новини

Усі головні

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot

Зараз коментують

  • РусланаТупкало
    Нарахування 8,41 % ЄСВ
    Який документ посвідчує право на нарахування ЄСВ за ставкою 8,41%?
  • ФХ Кулевча
    Доброго вечора!! Підскажіть будьласка!! ФГ виробник виноматеріалу полуфабрикат, у нас є ліцензія на виробництво виноматеріалу!!! Ліцензії на оптову торгівлю не має!! У мене на складі, який рареєстрований в ЄДР, був на зберігані чужий виноматеріал і було повернення!! Питання: Як мені правильно відобразити зберігання та повернення чужого виноматеріалу в звіті 1ВП , 1 ОП? Чи взагалі потрібно його показувати в залишках та повернення власнику в звітах??
    Як виправляти помилки під час заповнення звітів за ф. №1-ВП та №1-ОП?
  • Олексій
    А як буде в 2025 із ФОП на загальній системі, який не отримав прибутку, чи доходу, взагалі діяльність не веде? Читаю закон по ЄСВ(#2464 ст7 п2) і нічого не зрозуміло. "У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування,..." Але тут же читаємо:"При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;" Тобто в ФОП є Право САМОСТІЙНО нарахувати собі ЄСВ, але не нижче за мінімальний? Я не бачу права не нараховувати і не сплачувати ЄСВ за ці періоди. Це ж різні речі! Поділіться інформацією, якщо є, будь ласка. Бо зустрічав різні трактування. ФОП спрощенець 1 групи також має право нараховувати собі, так само, не менше мінімальної". Не бачу відмінностей. Питання болюче для фопів на єдиному, хто не зможе платити відновлений ЄСВ з 2025. Закриватися, чи переходити на загальну систему і показувати 0. Мінімізація збитків.
    УВАГА! У 2025 році на роботодавців та ФОПів чекають зміни у сплаті ЄСВ