Про затвердження прописів на традиційні лікарські засоби та Переліку лікарських засобів, що виробляються згідно із затвердженими прописами

При передозуванні можливі явища йодизму (нежить, кропив'янка, набряк Квінке, сльозотеча, слинотеча, вугрові висипи на шкірі), опіки, подразнення шкіри.

Терапія симптоматична.

Побічні реакції.

Можлива поява нежитю, кропив'янки, набряку Квінке, слино- та сльозотечі, висипів на шкірі, контактного дерматиту.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Термін придатності.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник/заявник.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності / місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Дата останнього перегляду.

Технологічний процес повинен забезпечувати якість препарату відповідно до вимог специфікації (п. 4), ДФУ та інших нормативних документів.

Виробництво препарату здійснюється відповідно до затвердженої технологічної нормативної документації підприємства.

Типовий процес виробництва складається з таких технологічних стадій.

___________

Примітка.

70% етанол готують з 96% етанолу.

У посудину поміщають розраховану кількість етанолу, додають розраховану кількість води очищеної, включають мішалку із заданою швидкістю та перемішують суміш.

Контролюють вміст етанолу.

У разі необхідності концентрацію водно-спиртової суміші коригують згідно з розрахунком.

В отриманий розчин завантажують розраховану кількість бензокаїну та ментолу і перемішують до повного розчинення інгредієнтів. У отриманий розчин завантажують розраховану кількість прокаїну гідрохлориду і продовжують перемішування до повного розчинення.

Контролюють зовнішній вигляд отриманого розчину, вміст етанолу, вміст кислоти ментолу, бензокаїну та прокаїну гідрохлориду.

Проводять фільтрування отриманого розчину за допомогою підходящого пристрою.

Пакування та маркування

Відфільтрованим розчином наповнюють контейнери з відповідного матеріалу-**. Об'єм наповнення контейнерів регулюють дозуючим пристроєм і періодично контролюють під час процесу фасування. Наповнені контейнери закупорюють відповідним закупорювальним засобом-**.

На контейнери з розфасованою продукцією наклеюють етикетку встановленого зразка, на яку наносять маркування згідно з чинним законодавством. Вторинне та/або групове пакування продукції здійснюється відповідно до технологічної нормативної документації виробника-**.

Кінцеву серію продукції пред'являють на приймальний контроль у Відділ контролю якості (ВКЯ) на відповідність вимогам специфікації-*. При прийомі серії готової продукції контролер ВКЯ вибірково перевіряє зовнішній вигляд лікарського засобу, його якість та відповідність упаковки і маркування.

На період контролю готову продукцію передають у місце карантинного зберігання-*** до моменту отримання сертифіката якості.

При отриманні позитивних результатів аналізу серії на лікарський засіб видається сертифікат якості, затверджений уповноваженою особою з якості. На підставі вищезазначеного сертифіката серія лікарського засобу отримує дозвіл на реалізацію і направляється на склад готової продукції для тимчасового зберігання продукції до відправлення споживачу.

__________

Примітки:

-* Контроль якості здійснюється відповідно до специфікації (пункт 4), ДФУ та інших чинних нормативних документів.

-** Пакувальні матеріали затверджуються технологічною нормативною документацією виробника та повинні відповідати вимогам ДФУ, 3.2.

-*** Умови карантинного зберігання повинні відповідати технологічній нормативній документації виробника.

3.1. Бензокаїн. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Бензокаїн".

3.2. Прокаїну гідрохлорид. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Прокаїну гідрохлорид".

3.3. Ментол рацемічний. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Ментол рацемічний".

3.4. Етанол 96%. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Етанол (96%)".

3.5. Вода очищена. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Вода очищена".

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Прозора безбарвна рідина із запахом ментолу.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. До 1 мл препарату додають 1 мл розчину 10 г/л ваніліну Р у сірчаній кислоті Р. З'являється малиново-червоне забарвлення (ментол).

B. 5 мл препарату упарюють на водяній бані. Залишок розчиняють у 5 мл води Р і фільтрують. 2 мл одержаного розчину дають характерну реакцію на ароматичні первинні аміни. Інші 2 мл одержаного розчину дають реакцію (a) на хлориди (ДФУ, 2.3.1) (прокаїну гідрохлорид).

C. Залишок на фільтрі, отриманий у випробуванні B, розчиняють у 2 мл 96% спирту Р, додають 0,1 мл сірчаної кислоти розведеної Р та 2 мл розчину хлораміну Р. Залишають на 3 хв., додають 2 мл ефіру Р і збовтують. Ефірний шар забарвлюється в оранжевий колір (бензокаїн).

D. До 2 мл препарату додають 5 мл розчину натрію гідроксиду розведеного Р, 5 мл 0,05М розчину йоду і перемішують. З'являється запах йодоформу й поступово утворюється жовтий осад (етанол).

ВИПРОБУВАННЯ

Прозорість. (ДФУ, 2.2.1). Препарат має бути прозорим.

Кольоровість. (ДФУ, 2.2.2, метод II). Препарат має бути безбарвним.

Вміст етанолу. (ДФУ, 2.9.10, N, пікнометричний метод). Від 66,5% до 67,9%. 25 мл препарату поміщають у ділильну лійку, обробляють рівними об'ємами розчину натрію хлориду насиченого Р та петролейного ефіру Р, як зазначено у ДФУ, і проводять визначення відповідно до 2.9.10, N.

Мікробіологічна чистота. Препарат повинен відповідати вимогам ДФУ, 5.1.4.

Об'єм вмісту контейнера. Об'єм вмісту окремого контейнера має бути не менше номінального.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Ментол. Визначення проводять методом УФ-спектрофотометрії (ДФУ, 2.2.25).

Випробуваний розчин (a). 1 мл препарату доводять 96% спиртом Р до об'єму 50 мл. 5 мл одержаного розчину доводять 96% спиртом Р до об'єму 100 мл.

Випробуваний розчин (b). У пробірку поміщають 3 мл розчину 10 г/л диметиламінобензальдегіду Р у сірчаній кислоті Р, обережно по стінці пробірки додають 2 мл випробуваного розчину (a) і перемішують скляною паличкою протягом 1 хв.

Розчин порівняння (a). 50,0 мг ФСЗ ментолу поміщають у мірну колбу місткістю 100 мл, розчиняють у 60 мл 96% спирту Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до мітки. 5 мл одержаного розчину доводять 96 % спиртом Р до об'єму 100 мл.

Розчин порівняння (b). У пробірку поміщають 3 мл розчину 10 г/л диметиламінобензальдегіду Р у сірчаній кислоті Р, обережно по стінці пробірки додають 2 мл розчину порівняння (a) і перемішують скляною паличкою протягом 1 хв.

Через 20 хв. вимірюють оптичну густину випробуваного розчину (b) та розчину порівняння (b) за довжини хвилі 545 нм, використовуючи як компенсаційний розчин суміш 3 мл розчину 10 г/л диметиламінобензальдегіду Р у сірчаній кислоті та 2 мл води Р.

Вміст ментолу в 1 мл препарату (X1), у міліграмах, обчислюють за формулою:

де:

A0 - оптична густина розчину порівняння (b);

A1 - оптична густина випробуваного розчину (b);

m0 - маса наважки ФСЗ ментолу, у міліграмах.

Вміст ментолу (C10H20O) в 1 мл препарату має бути від 22,5 мг до 27,5 мг.

Прокаїну гідрохлорид. Визначення проводять методом УФ-спектрофотометрії (ДФУ, 2.2.25).

Випробуваний розчин (a). 5 мл препарату поміщають у ділильну лійку місткістю 100 мл, додають 20 мл води Р, 20 мл хлороформу Р і струшують протягом 3 хв. Хлороформну витяжку фільтрують у мірну колбу місткістю 100 мл крізь паперовий фільтр з 2 г натрію сульфату безводного Р, попередньо змоченого хлороформом Р. Екстракцію повторюють три рази по 20 мл хлороформу Р і фільтрують. Хлороформні витяжки об'єднують, фільтр промивають двічі по 5 мл хлороформу Р, доводять об'єм розчину хлороформом Р до мітки та перемішують.

Випробуваний розчин (b). Водний шар, що залишився у ділильній лійці, кількісно переносять у мірну колбу місткістю 100 мл за допомогою 40 мл води Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до мітки. 2 мл одержаного розчину доводять водою Р до об'єму 100 мл.

Розчин порівняння. 50,0 мг ФСЗ прокаїну гідрохлориду поміщають у мірну колбу місткістю 100 мл, розчиняють у 50 мл води Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до мітки. 2 мл одержаного розчину доводять водою Р до об'єму 100 мл.

Вимірюють оптичну густину випробуваного розчину (b) і розчину порівняння за довжини хвилі 290 нм, використовуючи як компенсаційний розчин воду Р.

Вміст прокаїну гідрохлориду в 1 мл препарату (X2), у міліграмах, обчислюють за формулою:

де:

A0 - оптична густина розчину порівняння;

A2 - оптична густина випробуваного розчину (b);

m0 - маса наважки ФСЗ прокаїну гідрохлориду, у міліграмах.

Вміст прокаїну гідрохлориду (C13H21ClN2O2) в 1 мл препарату має бути від 9,0 мг до 11,0 мг.

Бензокаїн. Визначення проводять методом УФ-спектрофотометрії (ДФУ, 2.2.25).

Випробуваний розчин. 1 мл випробуваного розчину (a), приготованого у розділі "Кількісне визначення прокаїну гідрохлориду", доводять хлороформом Р до об'єму 25 мл. 5 мл одержаного розчину доводять хлороформом Р до об'єму 25 мл.

Розчин порівняння. 50,0 мг ФСЗ бензокаїну поміщають у мірну колбу місткістю 100 мл, розчиняють у 50 мл хлороформу Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до мітки. 1 мл одержаного розчину доводять хлороформом Р до об'єму 25 мл. 5 мл одержаного розчину доводять хлороформом Р до об'єму 25 мл.

Вимірюють оптичну густину випробовуваного розчину і розчину порівняння за довжини хвилі 280 нм, використовуючи як компенсаційний розчин хлороформ Р.

Вміст бензокаїну в 1 мл препарату (X3), у міліграмах, обчислюють за формулою:

де:

A0 - оптична густина розчину порівняння;

A3 - оптична густина випробовуваного розчину;

m0 - маса наважки ФСЗ бензокаїну, у міліграмах.

Вміст бензокаїну (C9H11NO2) в 1 мл препарату має бути від 9,0 мг до 11,0 мг.

__________

Примітка.

Реактиви, титровані розчини та індикатори описані у ДФУ.

УПАКОВКА. Повинна забезпечувати якість лікарського засобу протягом терміну зберігання, зручність у застосуванні, належне транспортування та відповідати вимогам ДФУ, 3.2.

ЗБЕРІГАННЯ. На підставі даних по стабільності.

МАРКУВАННЯ. Відповідно до вимог маркування лікарських засобів, визначених у Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України від 26 серпня 2005 року № 426, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349, та іншими нормативними документами.

Склад:

діючі речовини: ментол, новокаїн (прокаїну гідрохлорид), анестезин (бензокаїн);

100 мл розчину містить ментолу - 2,5 г, новокаїну (прокаїну гідрохлориду) - 1 г, анестезину (бензокаїну) - 1 г;

допоміжна речовина: етанол 70%.

Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосування, спиртовий.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора рідина із запахом ментолу.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому та м'язовому болю.

Код АТХ M02A X.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат має протисвербіжну дію та місцевоанестезуючий ефект. При нанесенні на шкіру та слизові оболонки спричиняє подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання.

Чинить легку знеболювальну дію.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні препарат не надходить до кров'яного русла.

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат призначають при невралгіях, міалгіях, артралгіях.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до новокаїну та інших складових компонентів препарату.

Особливі заходи безпеки.

Не наносити на ушкоджену шкіру та шкіру з проявами алергії. Не наносити на шкіру обличчя.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров'ю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Компоненти препарату (новокаїн, анестезин) послаблюють антибактеріальну дію сульфаніламідних препаратів. Посилюють ефекти препаратів з місцевоанестезуючою дією.

При одночасному застосуванні будь-яких інших лікарських засобів слід повідомити лікарю.

Особливості застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності і годування груддю застосування препарату можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують зовнішньо. Болісні ділянки шкіри розтирають Меновазином 2 - 3 рази на добу. Курс лікування залежить від форми, тяжкості захворювання, ефекту препарату, а також від характеру лікування (монотерапія або в комплексі з іншими лікарськими засобами).

Діти.

Не застосовують дітям віком до 12 років.

Передозування.

При тривалому застосуванні можливі запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, алергічні реакції. При появі таких симптомів препарат слід відмінити, залишки змити з поверхні шкіри водою, провести симптоматичну терапію.

Побічні реакції.

Можливі алергічні реакції (гіперемія, подразнення шкіри, відчуття свербежу, висипи, набряк, кропив'янка).

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

Термін придатності.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник/заявник.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності / місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Дата останнього перегляду.

Технологічний процес повинен забезпечувати якість препарату відповідно до вимог специфікації (пункт 4), ДФУ та інших нормативних документів.

Виробництво препарату здійснюється відповідно до затвердженої технологічної нормативної документації підприємства.

Типовий процес виробництва складається з таких технологічних стадій.

У посудину поміщають розраховану кількість етанолу, додають розраховану кількість води очищеної, включають мішалку із заданою швидкістю та перемішують суміш.

Контролюють вміст етанолу-*.

У разі необхідності концентрацію водно-спиртової суміші коригують згідно з розрахунком.

В отриманий розчин завантажують розраховану кількість метиленового синього і перемішують до повного розчинення.

Контролюють зовнішній вигляд отриманого розчину, вміст етанолу, вміст метиленового синього-*.

Проводять фільтрування отриманого розчину за допомогою підходящого пристрою.

Пакування та маркування

Відфільтрованим розчином наповнюють контейнери з відповідного матеріалу-**. Об'єм наповнення контейнерів регулюють дозуючим пристроєм і періодично контролюють під час процесу фасування. Наповнені контейнери закупорюють відповідним закупорювальним засобом-**.

На контейнери з розфасованою продукцією наклеюють етикетку встановленого зразка, на яку наносять маркування згідно з законодавством. Вторинне та/або групове пакування продукції здійснюється у відповідності до технологічної нормативної документації виробника-**.

Кінцеву серію продукції пред'являють на приймальний контроль у Відділ контролю якості (ВКЯ) на відповідність вимогам специфікації-*. При прийомі серії готової продукції контролер ВКЯ вибірково перевіряє зовнішній вигляд лікарського засобу, його якість та відповідність упаковки і маркування.

На період контролю готову продукцію передають у місце карантинного зберігання-*** до моменту отримання сертифіката якості.

При отриманні позитивних результатів аналізу серії на лікарський засіб видається сертифікат якості, затверджений уповноваженою особою з якості. На підставі вищезазначеного сертифіката серія лікарського засобу отримує дозвіл на реалізацію і направляється на склад готової продукції для тимчасового зберігання продукції до відправлення споживачу.

__________

Примітки:

-* Контроль якості здійснюється відповідно до специфікації (пункт 4), ДФУ та інших нормативних документів.

-** Пакувальні матеріали затверджуються технологічною нормативною документацією виробника та повинні відповідати вимогам ДФУ, 3.2.

-*** Умови карантинного зберігання повинні відповідати технологічній нормативній документації виробника.

3.1. Метиленовий синій. Має відповідати вимогам монографії EP "Methylthioninium chloride".

Не менше 95,0% і не більше 101,0% 3,7-Біс(диметиламіно)фенотіазин-5-іліум хлориду (метиленового синього), у перерахунку на суху речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний порошок темно-синього кольору з мідним блиском або кристали зеленого кольору з бронзовим блиском.

Розчинність. Розчинний у воді Р, помірно розчинний у 96% спирті Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. 10,0 мг субстанції розчиняють у хлористоводневій кислоті розведеній Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100 мл. 5 мл одержаного розчину доводять хлористоводневою кислотою розведеною Р до об'єму 100 мл. Ультрафіолетовий та видимий спектри поглинання (ДФУ, 2.2.25) одержаного розчину в області від 240 нм до 800 нм повинні мати максимуми за довжин хвиль: 255 - 260 нм, 285 - 290 нм, 675 - 685 нм та 740 - 750 нм.

B. Визначення проводять методом тонкошарової хроматографії (ДФУ, 2.2.27), використовуючи як тонкий шар силікагель Р.

Випробуваний розчин. 10,0 мг субстанції розчиняють у метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл. 1 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 10 мл.

Розчин порівняння. 10,0 мг метилтіонініум хлориду EP CRS розчиняють у метанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл. 1 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 10 мл.

На лінію старту хроматографічної пластинки наносять по 2 мкл випробуваного розчину та розчину порівняння. Пластинку поміщають у камеру із сумішшю розчинників мурашина кислота безводна Р - пропанол Р (20:80). Коли фронт розчинників пройде 8 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать на повітрі у захищеному від світла місці і переглядають при денному світлі.

На хроматограмі випробуваного розчину має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, яка відповідає їй за розміром та забарвленням.

C. 1,0 мг субстанції розчиняють у 10 мл води Р, додають 1 мл оцтової кислоти льодяної Р, 0,1 г цинку порошку Р і нагрівають до кипіння. Розчин знебарвлюється. Розчин фільтрують та інтенсивно струшують фільтрат. При контакті фільтрату з повітрям з'являється блакитне забарвлення.

D. 50,0 мг субстанції прокалюють з 0,5 г натрію карбонату безводного Р, охолоджують, розчиняють у 10 мл азотної кислоти розведеної Р та фільтрують. Фільтрат без додавання азотної кислоти розведеної Р має давати реакцію (a) на хлориди (ДФУ, 2.3.1).

ВИПРОБУВАННЯ

Речовини, нерозчинні у метанолі. Не більше 10 мг (1%). До 1,0 г субстанції додають 20 мл метанолу Р та кип'ятять із зворотнім холодильником протягом 5 хв. Розчин охолоджують і фільтрують через попередньо зважений пористий скляний фільтр (40), фільтр промивають метанолом Р до знебарвлення фільтрату. Фільтр сушать при температурі 100° C та зважують.

Супровідні домішки. Визначення проводять методом рідинної хроматографії (ДФУ, 2.2.29).

Випробуваний розчин. 15,0 мг субстанції розчиняють у рухомій фазі і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100 мл.

Розчин порівняння (a). 7,5 мг метилтіонініуму домішки A EP CRS розчиняють у рухомій фазі і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 50 мл. До 1 мл одержаного розчину додають 1 мл випробуваного розчину та доводять рухомою фазою до об'єму 10 мл.

Розчин порівняння (b). 1 мл випробуваного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 100 мл.

По 20 мкл випробуваного розчину і розчинів порівняння (a) та (b) хроматографують на рідинному хроматографі зі спектрофотометричним детектором за таких умов:

- колонка стальна розміром 250 х 4,0 мм, заповнена октадецилсилільним силікагелем для хроматографії Р з розміром часток 7 мкм;

- рухома фаза: ацетонітрил Р - розчин 3,4 мл фосфорної кислоти Р у 1000 мл води Р (27:73);

- швидкість рухомої фази 1 мл/хв.;

- детектування за довжини хвилі 246 нм.

Хроматографічна система вважається придатною, якщо на хроматограмі розчину порівняння (a) коефіцієнт розділення піків домішки A та метилтіонініуму становить не менше 1,5.

На хроматограмі випробуваного розчину площа піка домішки A не має перевищувати 5 площ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (b) (5,0%), площа будь-якого піка, крім основного піка та піка домішки A не має перевищувати 0,5 площі основного піку на хроматограмі розчину порівняння (b) (0,5%). Сума площ всіх піків, крім основного піка та піка домішки A, не має перевищувати площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (b) (1,0%). Не враховують піки, площа яких становить 0,1 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (b) (0,1%).

Метали. Визначення проводять методом атомно-емісійної спектрометрії в плазмі аргону (ДФУ, 2.2.22), застосовуючи як детектор звичайну оптичну систему або мас-спектрометр. При застосуванні мас-спектрометру використовують індій (In) як внутрішній стандарт.

Випробуваний розчин. 100,0 мг субстанції поміщають у мірну колбу місткістю 10 мл, розчиняють у 9 мл води Р, додають 100 мкл розчину 10 мкг/мл індію, приготованого шляхом розведення у 50 разів водою Р елементарного стандартного розчину індію для атомної спектрометрії (1 г/л) у азотній кислоті Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки і перемішують.

Розчини порівняння. У мірні колби місткістю 100 мл поміщають по 10 мл стандартних розчинів 1 мкг/мл кожного з металів, що будуть визначатися, приготованих шляхом розведення водою Р кожного з елементарних стандартних розчинів для атомної спектрометрії (1 г/л) для відповідних металів. У кожну з колб додають по 1 мл розчину 10 мкг/мл індію, приготованого шляхом розведення у 50 разів водою Р елементарного стандартного розчину індію для атомної спектрометрії (1 г/л) у азотній кислоті Р, доводять об'єми розчинів водою Р до міток і перемішують.

Холостий розчин. Розводять у 100 разів водою Р розчин 10 мкг/мл індію, що використовувався при приготуванні випробуваного розчину та розчину порівняння.

Втрата в масі при висушуванні (ДФУ, 2.2.32). Від 8,0% до 22,0%. 1,000 г субстанції сушать при температурі від 100° C до 105° C.

Сульфатна зола (ДФУ, 2.4.14). Не більше 0,25%. Визначення проводять з 1,0 г субстанції.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

0,300 г субстанції розчиняють у 30 мл підігрітої води Р, охолоджують, додають 50 мл розчину калію дихромату Р1 та доводять водою Р до об'єму 100 мл. Розчин залишають на 10 хв., фільтрують, відкидаючи перші 20 мл фільтрату.

50 мл одержаного розчину поміщають у конічну колбу місткістю 500 мл, додають 50 мл сірчаної кислоти розведеної Р та 8 мл розчину калію йодиду Р. Розчин залишають у захищеному від світла місці на 5 хв., додають 80 мл води Р і титрують 0,1М розчином натрію тіосульфату Р до знебарвлення розчину, використовуючи як індикатор 2 мл розчину крохмалю Р наприкінці титрування.

1 мл 0,1М розчину натрію тіосульфату відповідає 10,66 мг C16H18ClN3S.

ЗБЕРІГАННЯ

У щільно закупореному контейнері у захищеному від світла місці.

ДОМІШКИ

A. 3-(диметиламіно)-7-(метиламіно)фенотіазін-5-іліум.

3.2. Етанол 96%. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Етанол (96%)".

3.3. Вода очищена. Має відповідати вимогам монографії ДФУ "Вода очищена".

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Рідина темно-синього кольору із запахом спирту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. 1 мл препарату доводять хлористоводневою кислотою розведеною Р до об'єму 100 мл. 5 мл одержаного розчину доводять хлористоводневою кислотою розведеною Р до об'єму 100 мл. Ультрафіолетовий та видимий спектри поглинання (ДФУ, 2.2.25) одержаного розчину в області від 240 нм до 800 нм повинні мати максимуми за довжин хвиль: 255 - 260 нм, 285 - 290 нм, 675 - 685 нм та 740 - 750 нм (метиленовий синій).

B. 1 мл препарату доводять водою Р до об'єму 100 мл. До 10 мл одержаного розчину додають 1 мл оцтової кислоти льодяної Р, 0,1 г цинку порошку Р і нагрівають до кипіння. Розчин знебарвлюється. Розчин фільтрують та інтенсивно струшують фільтрат. При контакті фільтрату з повітрям з'являється блакитне забарвлення (метиленовий синій).

C. До 2 мл препарату додають 5 мл розчину натрію гідроксиду розведеного Р, 5 мл 0,05М розчину йоду і перемішують. Розчин каламутніє і з'являється запах йодоформу (етанол).

ВИПРОБУВАННЯ

Вміст етанолу. (ДФУ, 2.9.10, N, пікнометричний метод). Від 57% до 59%. 25 мл препарату поміщають у круглодонну колбу місткістю 250 мл, додають 50 мл води Р і при постійному збовтуванні додають невеликими порціями цинку порошок Р до знебарвлення розчину. Проводять визначення відповідно до 2.9.10, N.

Об'єм вмісту контейнера. Об'єм вмісту окремого контейнера має бути не менше номінального.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

25 мл препарату випарюють насухо на водяній бані. Залишок розчиняють у 30 мл підігрітої води Р, охолоджують, додають 50 мл розчину калію дихромату Р1 та доводять водою Р до об'єму 100 мл. Розчин залишають на 10 хв., фільтрують, відкидаючи перші 20 мл фільтрату.

50 мл одержаного розчину поміщають у конічну колбу місткістю 500 мл, додають 50 мл сірчаної кислоти розведеної Р та 8 мл розчину калію йодиду Р. Розчин залишають у захищеному від світла місці на 5 хв., додають 80 мл води Р і титрують 0,1М розчином натрію тіосульфату до знебарвлення розчину, використовуючи наприкінці титрування як індикатор 2 мл розчину крохмалю Р.

Паралельно проводять контрольний дослід.

Вміст метиленового синього в 1 мл препарату (X), у міліграмах, обчислюють за формулою:

де:

V0 - об'єм 0,1М розчину натрію тіосульфату, витрачений на титрування у контрольному досліді, у мілілітрах;

V1 - об'єм 0,1М розчину натрію тіосульфату, витрачений на титрування випробуваного розчину, у мілілітрах;

K - поправочний коефіцієнт до молярності 0,1М розчину натрію тіосульфату;

10,66 - кількість C16H18C1N3S, що відповідає 1 мл 0,1М розчину натрію тіосульфату, у міліграмах.

Вміст метиленового синього (C16H18C1N3S) в 1 мл препарату має бути від 9,2 мг до 10,8 мг.

__________

Примітка.

Реактиви, титровані розчини та індикатори описані у ДФУ.

УПАКОВКА. Повинна забезпечувати якість лікарського засобу протягом терміну зберігання, зручність у застосуванні, належне транспортування та відповідати вимогам ДФУ, 3.2.

ЗБЕРІГАННЯ. На підставі даних по стабільності.

МАРКУВАННЯ. Відповідно до вимог маркування лікарських засобів, визначених у Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України від 26 серпня 2005 року № 426, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349, та іншими нормативними документами.

Склад:

діюча речовина: метиленовий синій;

100 мл розчину містять метиленового синього 1 г;

допоміжні речовини: етанол, вода очищена.

Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: рідина темно-синього кольору із запахом спирту.

Фармакотерапевтична група.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби.

Код АТХ D08A X.

Фармакологічні властивості.

Метиленовий синій належить до антисептичних засобів-барвників. В основі механізму антисептичної дії метиленового синього лежить його здатність реагувати з певними кислими або основними групами речовин грампозитивних бактеріальних клітин, із мукополісахаридами і білками з утворенням малорозчинних і повільно іонізуючих комплексів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Опіки, піодермії, різні гнійно-запальні процеси шкіри.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до метиленового синього. Дитячий вік до 1 року.

Особливі заходи безпеки.

Не допускати потрапляння в очі та на слизові оболонки.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров'ю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не встановлена.

Особливості застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності і годування груддю застосування препарату можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують місцево. Дорослим та дітям від 1 року розчином змащують уражену ділянку шкіри, захоплюючи навколишні здорові тканини. Тривалість застосування визначається індивідуально з урахуванням ефективності лікування.

Діти.

Застосовують дітям віком від 1 року.

Передозування.

Посилення проявів побічних реакцій. Терапія симптоматична.

Побічні реакції.

Алергічні реакції (подразнення шкіри, свербіж, кропив'янка).

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

Термін придатності.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник/заявник.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності / місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Дата останнього перегляду.

Технологічний процес повинен забезпечувати якість препарату відповідно до вимог специфікації (пункту 4), ДФУ та інших нормативних документів. Виробництво препарату здійснюється відповідно до затвердженої технологічної нормативної документації підприємства.

Типовий процес виробництва складається з таких технологічних стадій.

__________

Примітка.

70% етанол готують з 96% етанолу.

У посудину поміщають розраховану кількість етанолу, додають розраховану кількість води очищеної, включають мішалку із заданою швидкістю та перемішують суміш.

Контролюють вміст етанолу-*.

У разі необхідності концентрацію водно-спиртової суміші коригують згідно з розрахунком.

В отриманий розчин завантажують розраховану кількість кислоти саліцилової і перемішують до повного розчинення.

Контролюють зовнішній вигляд отриманого розчину, вміст етанолу, вміст кислоти саліцилової-*.

Проводять фільтрування отриманого розчину за допомогою підходящого пристрою.

Пакування та маркування

Відфільтрованим розчином наповнюють контейнери з відповідного матеріалу-**. Об'єм наповнення контейнерів регулюють дозуючим пристроєм і періодично контролюють під час процесу фасування. Наповнені контейнери закупорюють відповідним закупорювальним засобом-**.

На контейнери з розфасованою продукцією наклеюють етикетку встановленого зразка, на яку наносять маркування згідно з чинним законодавством. Вторинне та/або групове пакування продукції здійснюється відповідно до технологічної нормативної документації виробника-**.

Кінцеву серію продукції пред'являють на приймальний контроль у Відділ контролю якості (ВКЯ) на відповідність вимогам специфікації-*. При прийомі серії готової продукції контролер ВКЯ вибірково перевіряє зовнішній вигляд лікарського засобу, його якість та відповідність упаковки і маркування.

На період контролю готову продукцію передають у місце карантинного зберігання-*** до моменту отримання сертифіката якості.

При отриманні позитивних результатів аналізу серії на лікарський засіб видається сертифікат якості, затверджений уповноваженою особою з якості. На підставі вищезазначеного сертифіката серія лікарського засобу отримує дозвіл на реалізацію і направляється на склад готової продукції для тимчасового зберігання продукції до відправлення споживачу.

___________

Примітки:

-* Контроль якості здійснюється відповідно до специфікації (пункт 4), ДФУ та інших чинних нормативних документів.