• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Хірургія"

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація від 02.04.2010 № 297
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація
  • Дата: 02.04.2010
  • Номер: 297
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Протокол, Стандарт, Інформація
  • Дата: 02.04.2010
  • Номер: 297
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
10. Аналгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 1% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або
Нестероїдні протизапальні засоби:
Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл. (для інгаляцій 6 разів) - 3 доби.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском - 3 доби (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
12. Стимуляція перистальтики
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази.
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
- Очисна клізма.
- Електростимуляція кишок.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга або онколога поліклініки.
Гостра странгуляційна непрохідність кишок (E ; X )
1 2
Визначення: часткове або повне порушення просування кишкового вмісту по травневому каналу, що супроводжується порушенням кровопостачання в судинах брижі в результаті завороту, вузлоутворення або перетиску кишки та судин брижі спайковими штрангами.
Скарги: інтенсивний переймоподібний біль, що зростає в динаміці, через 4-6 годин стає постійним; багаторазове блювання - спочатку їжею, жовчю, потім - застійним кишковим вмістом; невідходження газів, відсутність випорожнень, сухість у роті, загальна слабкість.
Анамнез: гострий початок захворювання, можливий у взаємозв'язку з раптовим підвищенням внутрішньочеревного тиску (піднімання надмірної ваги, нападоподібний кашель, розлади роботи кишечника), перенесеними операціями на органах черевної порожнини, переїданням.
Об'єктивний стан: загальний стан важкий. Клініка бурхлива і швидко зростає. Визначаються загальна слабкість, тахікардія, тахіпное, сухість у роті, блідість і сухість шкірних покровів, спрага. Живіт бере участь в акті дихання, асиметричний, спочатку - м'який, локально болючий; у подальшому - напружений, різко болючий при пальпації, роздутий, визначається "шум плескоту" (с-м Склярова); через черевну стінку може пальпуватися роздута петля кишки, при перкусії над нею - високий тимпаніт (с-м Валя) або звук із металевим відтінком (с-м Ківуля). Через черевну стінку прослуховуються дихальні шуми і тони серця (с-м Лотейсена). Ректально - ампула порожня, балонопобідно розширена (с-м Грекова).
Лабораторна діагностика: характерні лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, зниження плазматичного об'єму, ознаки дегідратації (за П.І.Шелестюком).
Інструментальна діагностика: оглядова рентгенографія черевної порожнини (тонкокишкові арки з горизонтальними рівнями рідини - чаші "Клойбера", розтягнення керкрингових складок у вигляді пружини, відсутність пневматизації товстої кишки).
Госпіталізація: до відділення інтенсивної терапії або до хірургічного відділення для термінової операції, при необхідності - після короткочасної медикаментозної підготовки.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - не більше 2 годин, після операції - 12-14 діб.
Критерії якості лікування:
а) ліквідація непрохідності хірургічним шляхом;
б) компенсація волемічних розладів;
в) загоєння лапаротомної рани.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Клінічний аналіз крові
- Біохімічне дослідження крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення натрію в сироватці крові
- Визначення глюкози в сироватці крові
- Показники системи згортання крові
- Оглядова рентгенографія черевної порожнини
- Електрокардіографія спокою
Лікувальна програма.
1. Догляд за хворим:
- Інтубація і декомпресія шлунка
- Встановлення газовідвідної трубки
- Підготовка операційного поля
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму, але не більше 10-12%):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації легкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 500 мл;
- Рінгера-Локка розчин 500 мл;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл.
3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень (перша ін'єкція - за 2 години до початку операції в підшкірну клітковину черевної стінки):
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
4. Антибіотикопрофілактика (починається після увідного наркозу):
- Цефуроксим 1,5 г ввк 1 раз, або Амоксицилін + клавуланат 1,2 г ввк 1 раз.
5. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
- Атропіну розчин 0,1% ввс. по 0,3-0,6 мл 1 раз;
- Діазепам розчин 0,5% 2 мл (10 мг) ввс;
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м;
- Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
6. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією і ШВЛ.
- Кисень медичний
Індукція:
- Діазепам розчин ввс 0,15-0,2 мг/кг, одноразово, або
Мідазолам ввс 0,1-0,15 мг/кг, одноразово;
- Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Пропофол ввс 4-8 мг/кг/год. (100-200 мкг/кг/хв.);
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв., або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
- Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв.,
або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв.,
або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
7. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією і ШВЛ.
Під час індукції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
Під час підтримки - на одну годину операції:
- Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
8. Операція: серединна лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини із встановленням причини непрохідності, ліквідація непрохідності (усунення завороту, вузлоутворення, перетинання спайкових штрангів). Оцінка життєздатності кишки. При життєздатній кишці - інтубація кишки та ушивання черевної порожнини.
9. Інфузійна терапія після операції (після проведення проби за Шелестюком).
На день операції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк.
Після операції - на одну добу після операції протягом 3-4 діб:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк;
- Хартмана розчин 400 мл ввк;
- Рінгера розчин 400 мл ввк.
10. Парентеральне харчування часткове:
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
11. Аналгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або
Нестероїдні протизапальні засоби:
Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
12. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл - 1 фл. (для інгаляцій 6 разів) - 3 доби.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
13. Стимуляція перистальтики
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази;
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;
- Очисна клізма.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки.
Гостра странгуляційна непрохідність тонкої кишки, ускладнена
порушенням кровообігу і гангреною кишки (E ; X ; L ;)
1 2 2
Об'єктивний стан: з'являється позитивний с-м Щоткіна-Блюмберга; з боку живота визначаються симптоми, патогномонічні для гострої непрохідності кишок: живіт роздутий, болючий при пальпації, визначається "шум плескоту" (с-м Склярова), при перкусії - високий тимпаніт. Перистальтика кишок починає слабшати, через черевну стінку прослуховуються дихальні шуми і тони серця (с-м Лотейсена). Ректально: ампула прямої кишки порожня, балоноподібно розширена (с-м Грекова).
Лабораторна діагностика: зростають ознаки загущення крові (підвищення гематокриту, в'язкості крові, гіперкоагуляція) і запалення (лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч), знижується плазматичний об'єм, з'являються водно-електролітні порушення (гіпокаліємія, ознаки дегідратації (за П.І.Шелестюком).
Госпіталізація: до відділення інтенсивної терапії або в хірургічне відділення для короткочасної підготовки до операції.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - 2 години, після операції - 10-14 діб.
Критерії якості лікування:
а) компенсація волемічних розладів;
б) резекція некротизованої кишки в межах здорових тканин із формуванням міжкишкового анастомозу;
в) ліквідація перешкоди;
г) відновлення пасажу по тонкій та товстій кишці;
д) загоєння лапаротомної рани.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення натрію в сироватці крові
- Показники системи згортання крові
- Оглядова рентгенографія черевної порожнини
- Електрокардіографія спокою
Лікувальна програма.
1. Догляд за хворим:
- Інтубація та декомпресія шлунка
- Встановлення газовідвідної трубки
- Підготовка операційного поля
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму, але не більше 10-12% від маси тіла):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк.;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
- Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень (перша ін'єкція виконується за дві години до початку операції в підшкірну клітковину черевної стінки):
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
4. Антибіотикопрофілактика (починається після увідного наркозу):
- Цефуроксим 1,5 г ввк. 1 раз, або Амоксицилін + клавуланат 1,2 г ввк 1 раз.
5. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
- Атропіну розчин 0,1% л ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
- Діазепам розчин 0,5% 2 мл в/в;
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м;
- Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз.
6. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією і ШВЛ.
- Кисень медичний
Індукція:
- Діазепам ввс 0,15-0,2 мг/кг, одноразово, або
- Мідазолам ввс 0,1-0,15 мг/кг, одноразово;
- Тіопентал натрій ввс 3-7 мг/кг, одноразово.
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Пропофол ввс 4-8 мг/кг/год. (100-200 мкг/кг/хв.);
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв., або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
- Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
7. Інфузійна терапія інтраопераційна при багатокомпонентній внутрішньовенній анестезії з міорелаксацією і ШВЛ.
Під час індукції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк
Під час підтримки - на одну годину операції:
- Рінгера-Локка розчин 500 мл ввк
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк
8. Операція: серединна лапаротомія, ліквідація непрохідності (розпрямлення завороту, вузлоутворення, перетинання спайкових штрангів). При порушенні внутрішньостінкової гемодинаміки з некрозом кишки - резекція тонкої кишки з відновленням пасажу анастомозом бік у бік. Інтубація кишки. Дренування черевної порожнини (4 дренажі).
9. Інфузійна терапія після операцій (після проведення проби за Шелестюком):
На день операції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк
Після операції - на одну добу після операції протягом 3-4 діб:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк;
- Хартмана розчин 400 мл ввк;
- Рінгера розчин 400 мл ввк.
10. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб після операції):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
10. Аналгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або
Нестероїдні протизапальні засоби:
Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл (для інгаляції 6 разів) - 3 доби.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском - 3 доби (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
12. Стимуляція перистальтики
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази;
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;
- Очисна клізма.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки.
Гостра странгуляційна непрохідність тонкої кишки, ускладнена
гангреною кишки і перитонітом (E ; X ; L ;)
1 2 1
Об'єктивний стан: у стадії перитоніту стан хворого погіршується до важкого. Характерні: тахікардія, тахіпное, тенденція до гіпотонії та зниження діурезу, сухість у роті, блідість і сухість шкірних покривів, спрага, підвищення температури тіла. З'являється м'язове напруження черевної стінки, позитивний с-м Щоткіна - Блюмберга, різке послаблення або відсутність перистальтики ("мертва тиша", "феномен падаючої краплі"). Перкуторно - притуплення у відлогих місцях живота.
Лабораторна діагностика: характерні гіпохромна анемія, зниження ОЦК, лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, зниження плазматичного об'єму, білка, електролітів, підвищення залишкового азоту, рівня креатиніну, ознаки дегідратації (за П.І.Шелестюком), олігурія, наявність білка і циліндрів у сечі.
Госпіталізація: до хірургічного відділення або до відділення інтенсивної терапії для короткочасної підготовки до операції.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - 2-4 години, після операції - 18-22 доби.
Критерії якості лікування:
а) ліквідація гіповолемії;
б) ліквідація перешкоди;
в) резекція некротизованої кишки в межах здорових тканин із виведенням ентеро-стоми або, в обмежених випадках - накладення анастомозу;
г) купірування загальних і місцевих запальних реакцій;
д) загоєння лапаротомної рани первинним або вторинним натягом.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Визначення сечовини в сироватці крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення натрію в сироватці крові
- Показники системи згортання крові
- Визначення креатиніну в сироватці крові
- Відокремлене дослідження відкритих інфікованих ран
- Визначення залишкового азоту в сироватці крові
- Дослідження крові на стерильність і гемокультуру
- Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
- Оглядова рентгенографія черевної порожнини
- Електрокардіографія спокою
- Гістологічне дослідження матеріалу, пофарбованого гематоксилін-еозином
Лікувальна програма.
1. Догляд за хворим:
- Пункційна катетеризація підключичної вени.
- Інтубація і декомпресія шлунка.
- Встановлення газовідвідної трубки.
- Підготовка операційного поля.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму, але не більше 10-12% від маси тіла):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
- Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень (перша ін'єкція виконується за дві години до початку операції в підшкірну клітковину черевної стінки):
- Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):
- Надропарин кальцію по 0,3 мл 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.
4. Антибіотикотерапія (починається після увідного наркозу):
- Цефотаксиму 1,0 г в/м по 3 рази та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб або Амоксицилін + клавуланат 1,2 г ввк 3 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг 1 раз на добу ввк протягом 5-7 діб, або Левофлоксациг 500 мг ввк 1 раз на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, як альтернатива при більш тяжкому стані Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон + сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб або Іміпенем + циластин 500 мг / 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб.
5. Премедикація стандартна.
На операційному столі:
- Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;
- Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.
6. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (на фоні проведення доопераційної інфузійної терапії).
- Кисень медичний
Індукція:
- Натрію оксибутират розчин 20% ввс 70-120 мг/кг, одноразово;
- Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.
Міорелаксація:
- Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;
- Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;
- Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.
Підтримка:
- Натрію оксибутират розчин 20% ввс 100 мг/кг/год.;
- Кетамін перша година - 1 мг/хв. / 60-80 кг; 2-4 години - 0,6 мг/хв. / 60-80 кг; більше 4 годин - 0,4 мг/хв. / 60-80 кг.
- Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв., або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.
Підтримка міорелаксації:
- Піпекуронію бромід 0,05-0,1 мг/кг, або
- Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.
7. Операція: серединна лапаротомія, ліквідація перешкоди (розпрямлення завороту, вузлоутворення, перетинання спайкових штрангів). Інтубація тонкої кишки. Дренування черевної порожнини (4 дренажі);
а) при некротичних змінах у кишці та ознаках перитоніту - резекція тонкої кишки з формуванням ентеростоми (накладення анастомозу тільки за умов його захисту в початковій половині тонкої кишки);
б) за наявності - ліквідація супроводжуючих ускладнень (абсцесів, гнійних запливів).
8. Інфузійна терапія після операцій (після повторного проведення проби за Шелестюком).
На день операції:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк 1 раз.
Після операції - на одну добу після операції протягом 2-4 діб:
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;
- Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк;
- Хартмана розчин 400 мл ввк;
- Рінгера розчин 400 мл ввк.
9. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб після операції):
- Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.
- Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.
10. Аналгетичні засоби (опіоїди):
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,
або
Нестероїдні протизапальні засоби:
Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.
11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):
- Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл (для інгаляцій 6 разів) - 3 доби.
- Санація ротоглотки - 3 доби.
- Вібромасаж грудної клітки - 3 доби.
- Видих із постійним позитивним тиском - 3 доби (щогодини - по 5 хв., крім годин сну).
12. Стимуляція перистальтики:
- Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази;
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;
- Очисна клізма.
Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки.
Гостра динамічна непрохідність кишок (E ; X ; L )
2 1 1
Визначення: гостре порушення кишкового пасажу внаслідок розладів нервової регуляції, скорочувальної функції тонкої і товстої кишок на фоні порушення кровопостачання або виникаюче вторинно на фоні запальних процесів у черевній порожнині.
Скарги: розлитий біль по всьому животі, невідходження газів, затримка випорожнення, блювання шлунковим і кишковим вмістом.
Анамнез: локальні патологічні процеси:
а) у черевній порожнині (перитоніт, тромбоз або емболія судин брижі, гемоперитонеум, панкреатит, травми живота), а також при портальній гіпертензії, термінальному ілеіті, післяопераційному парезі кишок;
б) у заочеревинному просторі: флегмони, гематоми, ушкодження хребта;
в) у грудній клітці: пневмонія, інфаркт міокарда, серцево-судинна недостатність;
г) у порожнині черепа: травми черепа, запальні процеси, пухлини мозку.
Об'єктивний стан: залежить від стадії захворювання. Загальний стан може бути середньої важкості або важким. Тахікардія, тахіпное, тенденція до гіпотонії. Ознаки дегідратації. Локально: живіт рівномірно роздутий, обмежено бере участь в акті дихання, болючий, визначається м'язове напруження, позитивні с-ми подразнення очеревини. Перистальтика різко послаблена або відсутня, перкуторно - притуплення у відлогих місцях живота.
Лабораторна діагностика: клінічний аналіз крові, сечі, електроліти, коагулограма, печінковий комплекс, ЕКГ. Визначається лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, гіпопротеїнемія, електролітні порушення.
Інструментальна діагностика: оглядова рентгенографія черевної порожнини (дозволяє відрізнити динамічну непрохідність від механічної). Для динамічної непрохідності характерні: високе стояння та обмеження рухливості куполів діафрагми; велика кількість газу в атонічному шлунку, петлях тонкої і товстої кишок, рівномірне розташування та відсутність переміщення рідини в межах роздутої кишкової арки, відсутність розтягнення керкрингових складок у вигляді пружини.
Госпіталізація: до хірургічного відділення або відділення інтенсивної терапії для проведення медикаментозної терапії та визначення лікувальної тактики.
Тривалість стаціонарного лікування: залежить від причини, яка викликала динамічну непрохідність кишечника.
Критерії якості лікування:
а) купірування загальних і місцевих запальних реакцій;
б) відновлення пасажу по тонкій та товстій кишках;
в) загоєння рани у випадку операції.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення натрію в сироватці крові
- Біохімічне дослідження крові
- Показники системи згортання крові
- Оглядова рентгенографія черевної порожнини
- Електрокардіографія спокою
Лікувальна програма.
1. Догляд за хворим:
- Інтубація і декомпресія шлунка.
- Очисна клізма.
- Встановлення газовідвідної трубки.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації важкого ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;
- Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;
- Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.
3. Спазмолітичні засоби:
- Дротаверин розчин 2% 2 мл в/м 1 раз протягом 2 діб.
4. Стимуляція перистальтики кишок:
- розчин натрію хлориду 10% - 20% (гіпертонічний) 60 мл 1 раз;
- Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.
Лікування основного захворювання, яке викликало ознаки динамічної непрохідності кишок.
Директор Департаментурозвитку медичної допомоги М.П.Жданова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
02.04.2010 N 297
6. КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом
А.1 Паспортна частина
А.1.1 Діагноз: Гострий перитоніт
А.1.2 Коди стану або захворювання (МКХ 10 та інших класифікацій): К65.0
А.1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі): клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом, призначено для лікарів хірургів, які надають медичну допомогу хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями
А.1.4 Мета протоколу: Організація якісної медичної допомоги хворим з гострим перитонітом
А.1.5 Дата складання протоколу: 01.10.2009
А.1.6 Дата перегляду протоколу (пов'язана з переглядом КН, СМД, змінами ресурсного забезпечення) - стандарт переглядається 1 раз на три роки
А.1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:
Березницький Я.С. - Дніпропетровська державна медична академія, д.мед. наук, професор, завідуючий кафедрою хірургії N 1. 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 34-41-88
Бойко В.В. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, директор., д.мед. наук, професор, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+057) 715-33-45
Брусніцина М.П. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, к.мед. наук, провідний наук. співробітник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+0572) 33-06-55
Василішин Р.Й. - начальник Головного управління медичних закладів "Укрзалізниці", Київ, МСП, 03049, проспект Повітрянофлотський, 9
Клігуненко О.М. - Дніпропетровська державна медична академія, д.мед. наук, професор, завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО. 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 27-17-85
Кухар О.П. - Дніпропетровська державна медична академія, викладач кафедри фармакології та клінічної фармакології, провідний консультант довідкової служби системи АПТЕК N 1, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевська, 11, тел. (+0562) 371-11-90
Ліщишина О.М. - ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України, к.мед. наук, директор департаменту стандартизації медичних послуг, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044) 536-13-40
Логачов В.К. - Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, д.мед. наук, керівник відділу комплексного програмування і розвитку невідкладної хірургічної допомоги, м. Харків, в'їзд Балакірєва, 1, тел. (+0572) 33-06-55
Поляченко Ю.В. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, директор, д.мед. наук, професор, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 497-52-19
Ничитайло М.Ю. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, заст. директора, д.мед. наук, професор, керівник відділення, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 497-52-19
Фомін П.Д. - Головний хірург МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, член-кореспондент АМН України, д.мед. наук, професор, завідувач кафедри хірургії N 3, 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 5/2 тел. (+ 044 529-38-43)
Сорокина О.Ю. - Дніпропетровська державна медична академія, к.мед. наук, асистент кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО., 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 27-17-85
Хапатько Г.Ю. - Дніпропетровська державна медична академія, к.мед. наук, доцент кафедри хірургії N 1, 49044, Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, тел. (+0562) 34-41-88
Шилкіна О.О. - ДП "Державний фармакологічний центр" МОЗ України, начальник відділу методичного забезпечення департаменту стандартизації медичних послуг, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел. (044) 536-13-45
Шкарбан П.Є. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, керівник науково-організац. відділу, к.мед. наук, 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, тел. (+044) 488-59-88
Рецензент: - д.мед. наук, професор Шаповал С.Д.
Протокол розглянутий і затверджений:
ЗЦЗМС - дата
МОЗ - дата
Гострий перитоніт
Визначення: гостре неспецифічне запалення очеревини. Клінічна картина та лікувальна тактика диктується причинними факторами (вірулентність інфекції), реактивністю організму, розповсюдженістю запального процесу по очеревині.
Скарги: на сильний постійний біль у черевній порожнині, нудоту, блювання, загальну слабкість, лихоманку, невідходження газів.
Анамнез: гострий початок, клінічні прояви зростають протягом 24-48 годин від початку захворювання.
Об'єктивний стан: загальний стан середнього ступеня тяжкості або важкий. Шкірні покрови бліді, дихання поверхневе, температура тіла 38-39 град.С, тахікардія. Язик сухий, живіт помірно роздутий, передня черевна стінка не бере участі в акті дихання. На початку розвитку - напруження м'язів живота, болючість навколо осередку запалення з різко вираженими симптомами основного захворювання та місцевим подразненням очеревини. При подальшому перебігу - напруження та болючість розповсюджуються по всьому животі, визначаються симптоми подразнення очеревини, знижується, а потім зникає перистальтика (с-м Спасокукоцького), з'являється шум плескоту (с-м Склярова). Перкуторно - у відлогих місцях тупість. Ректально - нависання та болючість передньої стінки прямої кишки.
Лабораторна діагностика: токсико-запальні зміни у периферичній крові та сечі. Біохімічні дослідження - токсичні зміни печінкового та ниркового комплексів.
Інструментальна діагностика: УЗД органів черевної порожнини, оглядова рентгенограма черевної порожнини (гіперпневматоз, велика кількість чаш "Клойбера", які не мають форми, можливо - вільний газ під куполом діафрагми). У сумнівних випадках - лапароскопія (наявність та характер випоту, виявлення осередку інфікування).
Ускладнення, які можуть виникнути у хворого з перитонітом:
А. Внаслідок перитоніту та причини його розвитку:
а) гіповолемічні розлади;
б) поліорганна недостатність;
в) динамічна непрохідність кишок.
Б. При наявності операції, післяопераційні ускладнення обумовлені як перитонітом, так і причиною, яка його викликала:
а) З боку об'єкту операції - нагноєння рани, неспроможність швів анастомозу при резекції кишки, гостра спайкова непрохідність.
б) З боку черевної порожнини - резидуальні абсцеси черевної порожнини, спайкова хвороба.
в) З боку інших органів та систем - пневмонія, серцево-судинні порушення, поліорганна недостатність, тромбоемболічні ускладнення.
Рекомендації після виписки хворого із стаціонару: хворий виписується під нагляд хірурга поліклініки.
При нагляді за хворими, які перенесли перитоніт - з'ясовують наявність віддалених ускладнень у вигляді гриж, спайкової хвороби, нориць та інше.
Клініко-статистична класифікація хвороби:
К65.0 Гострий перитоніт
Макет клінічного діагнозу: Гострий {R ) {M ) перитоніт
х х
{T ст. тяжкості} {у F фазі}
х х
Поширеність процесу:
R - місцевий {B ) ( запальний процес охоплює одну
1 х
топографічну ділянку)
(B ) - відокремлений (процес відокремлений від черевної
1
порожнини)
(B ) - невідокремлений (запальний процес може прогресувати
2
тапоширюватись)
R - розповсюджений
2
(B ) - дифузно-розповсюджений (є ділянки, неохоплені
1
запальним процесом, хоч перешкод для поширення немає)
(B ) - загальний (в запальний процес втягнута вся очеревина).
2
Морфологічні прояви:
M - серозний
1
M - серозно-фібринозний
2
M - фібринозний
3
M - фібринозно-гнійний
4
M - гнійний
5
M - геморагічний
6
M - гнилісний
7
М - каловий
8
Ступінь тяжкості:
T - 1 ст. тяжкості (перитоніт без ураження інших органів)
1
T - 2 ст. тяжкості (перитоніт з ураженням одного з органів -
2
легені, нирки, печінка)
T - 3 ст. тяжкості (перитоніт з ураженням 2-3 органів -
3
легені, нирки, печінка).
Фаза розвитку:
F - реактивна фаза (тривалість 12-24 год., невелика
1
інтоксикація, пульс до 100 уд. за хв., помірна гіпертермія)
F - токсична фаза (тривалість 2-3 доби, значна інтоксикація,
2
пульс до 120 уд. за хв., гіпертермія 38-39 град.С)
F - термінальна фаза (тривалість до 4 діб, виражена
3
інтоксикація, пульс - більше 120 уд. за хв., низький АТ,
паралітична кишкова непрохідність).
Показання до стаціонарного лікування: клініко-лабораторні та
інструментальні ознаки гострого перитоніту.
Гострий перитоніт, реактивна фаза (R ; F )
2 1
Госпіталізація: до хірургічного відділення або до відділення інтенсивної терапії для короткочасної підготовки до операції.
Тривалість стаціонарного лікування: до операції - 2 години, після операції - 11-16 діб.
Критерій якості лікування:
а) усунення причин перитоніту;
б) купірування больового синдрому;
в) лікування запалення;
г) профілактика інтоксикації;
д) відновлення функції ШКТ;
е) загоєння рани.
Діагностична програма:
- Клінічний аналіз крові та сечі
- Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові
- Визначення сечовини в сироватці крові
- Визначення калію в сироватці крові
- Визначення натрію в сироватці крові
- Визначення глюкози в сироватці крові
- Визначення загального білка та його фракцій в сироватці крові
- Показники системи згортання крові
- Визначення креатиніну в сироватці крові
- Визначення залишкового азоту в сироватці крові
- Дослідження крові на стерильність і гемокультуру
- Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
- Оглядова рентгенографія черевної порожнини
- Сонографічне дослідження органів черевної порожнини
- Електрокардіографія спокою
Лікувальна програма.
1. Догляд за хворим:
- Місцева гіпотермія.
- Інтубація і декомпресія шлунка.
- Підготовка операційного поля.
2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму, але не більше 10-12% від маси тіла):
- 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) - 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
- 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) - 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
- 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) - 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
Корекція дегідратації середнього ступеня:
- Глюкоза розчин 5% 500 мл;
- Рінгера-Локка розчин 500 мл;
- Рінгера лактат розчин 400 мл;
- Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл.
3. Антибіотикотерапія (починається в ході корекції дегідратації або після увідного наркозу):
- Цефотаксиму 1,0 г в/м по 3 рази та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, або Амоксицилін + клавуланат 1,2 г ввк 3 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг 1 раз на добу ввк протягом 5-7 діб, або Левофлоксацин 500 мг ввк 1 раз на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, як альтернатива при більш тяжкому стані Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон + сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб, або Іміпенем + циластин 500 мг / 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб.
4. Аналгетичні засоби (опіоїди)
- Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,