Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти

Викладання предмета "Зарубіжна література" ставить такі завдання: навчати студентів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу; давати їм літературознавчі поняття, розвивати мислення; розвивати гуманітарну культуру студентів, повагу до духовних надбань людства, творче сприйняття естетичної і духовної ваги текстів.

Об'єктом вивчення в літературі є художній твір, що має вивчатися як мистецтво слова, а не як "підручник життя" або ілюстрація для пояснення тих чи інших історичних подій. Студенти повинні сприймати твір за законами естетичного мислення, розуміти його художню природу, опанувати технологію тематично-естетичного аналізу художнього твору. Саме усний підхід до вивчення літературного твору і вміння аналізувати твір в єдності форми та змісту забезпечить формування знань і умінь студентів. Тому під час вивчення літературного твору викладач повинен чітко визначити основні та фонові завдання, дібрати аналогічні факти з інших дисциплін ("Української літератури", "Всесвітньої історії") та видів мистецтва, щоб найефективніше сприяти розвитку творчих здібностей студентів.

Процес роботи з текстами художньої літератури грунтується на питаннях, пов'язаних з аналізом їхньої структури, проблематики, системи образів, поетики, естетичних принципів різних літературних напрямів тощо.

Вивчення художньої літератури має позитивно впливати на формування творчої особистості за умови активної співпраці зі студентами на шляху залучення до найкращих зразків культурно-мистецьких надбань людства.

Перевірка та встановлення досягнутого рівня знань та вмінь є важливою складовою навчального процесу. З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та їх об'єктивного оцінювання запроваджено 12-бальну шкалу. При цьому украй потрібно дотримуватися програмних вимог до знань, умінь і навичок студентів. Пропонується така шкала критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів із зарубіжної літератури.

На заняттях зарубіжної літератури переважною формою навчання і здійснення контролю досягнутих результатів є діалог, до якого студентів залучає викладач, спонукаючи узагальнювати вивчений матеріал, висловлювати власні думки. При цьому здійснюється перевірка та поточне оцінювання навчальних досягнень студентів. Обов'язковим є контроль за прочитанням студентом творів, виконанням усних та письмових робіт, визначених програмою.

У журналі обов'язково виставляються оцінки за знання змісту художніх творів, читання напам'ять та аналіз тексту, за письмові контрольні роботи, ведення зошитів і конспектів. Виставлення в журналі інших поточних оцінок необов'язкове. Якщо ж вони лише фіксують рівень досягнень студентів з окремих питань, то у кінцевому результаті не впливають на оцінку (бал) тематичної атестації

Перевірка знань змісту творів може здійснюватись з допомогою тестів. Правильну відповідь на кожне завдання тесту бажано оцінювати одним балом, тоді за виконання усіх завдань тесту ставиться оцінка 12 балів.

Знання напам'ять визначених програмою творів та їхнє виразне читання може бути оцінено 9 балами, якщо студент до того ж аналізує текст художнього твору - додаються ще 3 бали.

Ведення зошитів з літератури, грамотне їх оформлення, запис планів, цитатних характеристик героїв також оцінюється 3 балами.

Письмові роботи (твори) проводяться не менш як 2 рази на рік. Контрольні роботи є підсумковими і обов'язковими. Бали за контрольні роботи входять до загальної кількості балів.

Критерії оцінювання письмових робіт із зарубіжної літератури збігаються з критеріями оцінювання письмових робіт з української літератури.

Пропоновані рекомендації виходять з основних вимог до знань, умінь та навичок з літератури і мови, містять орієнтовні нормативи для оцінювання усних відповідей і письмових робіт. Ці нормативи становлять основу для оцінювання навчальних досягнень студентів. Потрібно зважати при цьому на індивідуальні особливості студентів, стимулювати їхню самостійність.

Призначення перевірки та оцінки знань, умінь і навичок з літератури - виявляти й удосконалювати якість сприймання та розуміння літературних творів, аналізувати мовні вміння та навички.

Оцінюючи мовну грамотність, стилістичну вправність, логічну структуру та обсяг письмових робіт з літератури, викладач використовує норми оцінки знань, що містить розділ "Культура письма".

Оцінкою змісту відповідей та письмових робіт з літератури треба заохочувати глибоке, індивідуально-особисте сприймання літератури як мистецтва слова. Для досягнення цієї мети разом з переказом і твором на літературну тему велике значення мають виразне читання літературних творів, відгук про самостійно прочитаний твір або рецензія на нього, художньо-творча робота студентів (оповідання на основі загадки чи прислів'я тощо). Основним завданням у навчанні виразного читання має бути розвиток у студентів уміння передавати в художньому слові картини й образи, думки й почуття автора, висловлювати авторське і своє ставлення до зображеного.

Складання рецензії має сприяти навчанню студентів правильно оцінювати художній, естетичний та ідейний зміст самостійно прочитаних літературних творів.

Оцінюючи усні відповіді та письмові роботи студентів, потрібно зважати на: розуміння студентами взаємозв'язків подій, вчинків, характерів персонажів та найважливіших засобів їхнього зображення (відповідно до вимог програм); правильність добору епізодів, картин, образів, деталей для виконання завдань, що їх поставив викладач; композиційну стрункість викладу; мовну грамотність.

Потрібно заохочувати студентів до розвитку самостійності мислення, зважати на емоційність відповіді, виразність та образність мови.

При вивченні літературного твору викладач має чітко визначити основні та фонові знання. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому треба розглядати не як кінцевий результат, а лише як засіб входження до його духовно-ціннісної та естетико-культурної сфер. Аналіз твору має здійснюватися з опорою на текст, добір і аналіз харектерних епізодів, виразне читання уривків, поезій. На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами студентів є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого студентів залучає викладач, спонукаючи їх розмірковувати, робити узагальнення й висновки, висловлювати власні думки і оцінки тощо.

При цьому й відбувається перевірка оцінювання знань та вмінь студентів. При поточному оцінюванні обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним студентом визначених програмою творів і оцінки знання їх змісту.

1. Аудіювання (слухання - розуміння)

1.1. Уміння, що підлягають перевірці: сприймати на слух, розуміти і запам'ятовувати усне завершене висловлювання з одного прослуховування; членувати почуте на смислові частини, усвідомлюючи його композиційно-структурні частини; виділяти головну і другорядну інформацію; визначати тему й основну думку усного висловлювання; усвідомлювати ставлення автора до висловленого; помічати особливості мовного оформлення висловлювання; оцінювати почуте, виражаючи особисте ставлення до нього.

1.2. Одиниця контролю: висловлювання певного обсягу, стилю, типу і жанру мовлення, монологічного і діалогічного характеру.

1.3. Обсяг висловлювання.

1.4. Оцінювання. Здійснюється оцінювання вмінь аудіювання двічі за семестр на I курсі з допомогою тестових завдань із:

1) вибірковими відповідями;

2) конструйованими відповідями;

3) відповідями змішаного характеру.

У першому разі до кожного із запитань додаються три і більше варіантів відповідей, у другому - студенти самостійно формулюють і записують відповідь; а в третьому - до тестових завдань із конструйованими відповідями додаються завдання з вибірковими відповідями для перевірки особистісного ставлення студентів до змісту почутого, внаслідок чого можуть виставлятися бали "10", "11", "12" за критеріями тестових завдань із конструйованими відповідями. Загальна кількість тестових завдань: для I курсу - 17-20.

2. Культура мовлення

2.1. Уміння, що підлягають перевірці: брати участь у діалогічному мовленні з певної теми на основі запропонованої ситуації чи проблеми, використовуючи репліки, що підтримують і стимулюють діалог, додержуючись основних правил спілкування; виразно читати напам'ять вивчені вірші та прозові уривки; усно докладно відтворювати прочитані тексти чи прослухані висловлювання, цілісні смислові фрагменти із власного життя, досвіду за самостійно складеним простим чи складним планом, правильно, послідовно передаючи їх зміст, основні мовні засоби, використані автором, додержуючись норм літературного мовлення; трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її стисло, вибірково, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до мовленнєвого завдання; здійснювати підготовку висловлювання і реалізувати його задум у певному типі, стилі, жанрі мовлення, враховуючи ситуацію спілкування, добираючи адекватні мовні засоби, додержуючись основних правил спілкування.

2.2. Одиниця контролю: усне висловлювання репродуктивного, репродуктивно-варіативного чи продуктивного характеру, діалогічного чи монологічного різновиду, що належить до відповідного типу, стилю, жанру мовлення.

2.3. Обсяг:

2.4. Критерії і норми оцінювання усних висловлювань студентів