• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо реалізації Галузевої програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин

Міністерство освіти і науки України | Лист, План, Рекомендації від 08.10.2008 № 1/9-647
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Лист, План, Рекомендації
  • Дата: 08.10.2008
  • Номер: 1/9-647
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Лист, План, Рекомендації
  • Дата: 08.10.2008
  • Номер: 1/9-647
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
119.1"Арфами, арфами..." - гімн весні.
Світла і ніжна гармонія барв та
звуків у природі, настрої трепетної
мрійливості, закоханості,
меланхолійності. Насиченість поезії
музичними, пісенними образами.
Алегоричність художніх деталей.
Тонічний характер структури вірша,
використання народних розмірів.
Близькість до усної народної
творчості.
Спалахи національного відродження в
Україні (1917 - 1920). Вірші, які
десятиріччями замовчувалися ("Гей,
вдарте в струни, кобзарі", "Ой що в
Софійському заграли дзвони,
затремтіли..."), тільки тепер
повернені читачам.
"Золотий гомін" - гімн весняному
сонцю, життю. Проблема національного
відродження українського народу.
Дружні почуття до інших народів.
Радість з приводу возз'єднання
східних та західних земель України.
Крах надій українського народу на
соціальне та національне визволення,
на утвердження України як суверенної
держави.
120.1"Скорбна мати" - розповідь про
Матір-Україну в тяжкі часи, біль і
тривога за її майбутнє.
"Гей, вдарте в струни кобзарі...".
Радість поета з приводу проголошення
УНР, перемог українського війська.
Хвала борцям за вільну Україну.
Піднесений тон вірша. Багатство
поетичного слова.
121.1"Хто ж це так із тебе насміяться
смів?" Гнівний осуд кривавої
грабіжницької громадянської війни.
Роль рефрену в поезії. Спостереження
над її мовою.
"До кого говорить?" Використання
засобів символізму та імпресіонізму.
Афористичність висловів, значення
риторичних фігур для вираження
пекучого болю, ненависті, відчаю.
Новаторство в галузі ритміки.
122.1Збірка "Перемагать і жить". Боротьба
й перемога народів у Другій світовій
війні.
"Похорон друга" - величний реквієм
воїнам, загиблим у боях за
батьківщину. Використання різних
зображувально-виражальних засобів для
висловлення глибокої ніжності, болю,
туги і справедливого гніву.
Оригінальність зорових і слухових
деталей. Своєрідність строфічної
будови.
Поетика й мова творів, особливості
поетичного стилю П. Тичини.
Новаторство, значення його творчості
для розвитку української поезії.
Вшанування пам'яті поета.
123.1Розвиток зв'язного мовлення.
124.1Максим Рильський.
Життєвий і творчий шлях поета.
Активна громадянська позиція,
розмаїття тем і мотивів,
психологічна наповненість і
витонченість поетичного образу.
125.1Перша збірка п'ятнадцятирічного поета
- "На білих островах" (1910). Вплив
символістів, що проявився в мотивах
смутку, нарікання на долю, бажанні
втекти від життя. Переборення цих
настроїв у наступних поезіях
("Дівчина", "Пісня", "Шлях",
"Журавлина пісня" та ін.), вираження
в них щирого почуття любові до людей,
природи; роздуми над власним
майбутнім.
М. Рильський та неокласики (М. Зеров,
М. Драй-Хмара, П. Пилипович,
Ю.Клен).
Теорія літератури. Європейський
неокласицизм та українські
неокласики.
126.1Вірш "Яблука доспіли..." Художні
деталі твору. Поетична паралель між
настроєм ліричного героя та осінньою
природою.
"Шопен" (збірка "Літо").
Особливості віршової форми. Багатство
мови.
Теорія літератури. Поняття про
ліричного героя.
127.1"Слово про рідну матір" (з
однойменної збірки). Поетичне
відтворення історії України. Любов до
рідної землі. Використання образів з
уснопоетичних творів та "Слова о
полку Ігоревім".
Особливості жанру (вірш-ораторія).
"Діалог". Роль мистецтва, краси,
естетичних переживань у повноцінному
формуванні людини. Діалогічна форма
поезії, її пристрасний полемічний
характер.
128.1Розкриття теми любові до життя, людей
рідної природи. Останні збірки
поезій: "Голосіївська осінь", "Зимові
записи", "Іскри вогню великого".
Вплив творчості шістдесятників.
Тематична і жанрова різноманітність,
образність, музичність вірша,
багатство ритмомелодики і строфіки,
особливості індивідуального стилю
М.Рильського. Переклади і переспіви.
Теорія літератури. Художній переклад.
129.1Наукова та критико-публіцистична
спадщина. Популярність творів поета в
нашій країні і за кордоном.
Вшанування пам'яті М. Рильського.
Критика: О. Білецький. "Творчість
Максима Рильського" (скорочено).
130.1Володимир Сосюра.
Огляд життя і творчості поета-лірика.
Визначальні ознаки його таланту.
Вплив символістичних та
імпресіоністичних тенденцій.
131.1Драма поета і драма особистості в
"Червоній зимі". Ілюзії автора,
навіяні ідеологічною системою.
Творча криза митця, шукання виходу з
неї. Поетове Я і МИ в "Червоній
зимі".
Лірична поема "Перстень",
відображення в ній трагізму
громадянської війни. Автобіографічна
поема "Два Володьки".
Теорія літератури. Поглиблення
поняття про художню образність.
Поширення поняття про неоромантизм у
світовій та українській літературах.
Поема, її піджанри.
132.1"Мазепа". Конфлікт між козацькою
республікою Україною та
самодержавно-кріпосницькою Росією.
Показ "страшної трагедії Мазепи" як
трагедії всієї нації. Різні оцінки
Полтавської битви О. Пушкіним та
В.Сосюрою. Сучасне прочитання поеми
В.Сосюри. Патетично-болісний,
пристрасний тон викладу, інтенсивне
використання
зображувально-виражальних засобів;
глибокий ліризм поеми, риси
романтизму. Вульгаризми як засіб
вираження поетового жалю і гніву.
133.1"До брата". Наскрізна думка поезії:
рідна мова - душа нації. Висока
образність мови поезії, мелодійність
звучання віршованих рядків.
"Любіть Україну" (збірка "Щоб сади
шуміли").
Висока пафосність мови, роль
риторичних фігур у вираженні почуттів
поета.
"Як я люблю тебе, мій краю вугляний"
(збірка "Близька далина"). Пісенність
мови вірша. Особливості його
зображувально-виражальних засобів.
Інтимна й пейзажна лірика В. Сосюри
("Білі акації будуть цвісти...", "Так
ніхто не кохав..."). Чистота й
чарівність почуттів, ніжність,
навіяна коханням; нев'януча
молодість поета.
Твори останнього періоду життя
("Осінні мелодії", "Весни дихання").
134.1Розвиток зв'язного мовлення.
135 - 136.2Література рідного краю.
137 - 140.4Повторення.
Робота над темами, визначеними
вчителем.
Українська література. 11-й клас
Орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу з української літератури для 11 класу (з розрахунку 4 год.) за програмоюавторів О.М.Бандура, Н.Й.Волошина, Київ: Шкільний світ, 2002 р.
N п/пКількість годинЗміст
1.1Літературний процес XX ст.
(1900 - 1930)
Розвиток української літератури на
новому історичному етапі. Перевага в
ній новелістичних жанрів (короткі
новели, художні нариси, етюди,
ескізи). Поєднання епічної розповіді
з ліричним самовиявом письменників,
громадянська пафосність - характерні
риси всієї літератури початку 20-х
років.
Різноманітність стильових манер.
Розвиток гумору й сатири.
Поява в середині 20-х років великих
епічних полотен. Подальший розвиток
театру в Україні. Виникнення і
становлення кінодраматургії, її
основних жанрів - кіноповісті,
кінопоеми.
2.1Культівська деформація соціалізму та
її згубні наслідки.
Літературна дискусія 1925 - 1928
років. Страшний голод 1933 року.
Арешти митців у першій половині 30-х
років.
1937 рік - апогей винищення цвіту
нації, вигублення молодих талантів
("розстріл українського
відродження"). Ослаблення розвитку
української літератури в передвоєнні
роки.
Возз'єднання західно - та
східноукраїнських земель.
Прихід у літературу нових талантів.
3.1Микола Хвильовий.
Життєвий і творчий шлях письменника.
Світоглядні позиції М. Хвильового.
Перші публікації творів - поема
"Молодість", збірка віршів "Досвітня
симфонія".
М. Хвильовий - перший прозаїк
радянської літератури.
4.1Збірки новел - "Сині етюди", "Осінь".
Роман "Вальдшнепи", трактат "Україна
чи Малоросія?"
Теорія літератури. Поглиблення
поняття про новелу. Первинне уявлення
про поетичну пунктуацію, її
походження та художні функції.
5 - 6.2"Я (Романтика)". Спроба письменника
розібратися в суперечливій психології
повстанця, показати причини його
трагічної роздвоєності між уявленнями
про норми моральної людської
поведінки та обов'язком виконувати
"чорне брудне діло". Розрив між
високими гуманістичними ідеалами
революційних гасел, сліпою вірою в
"загірну комуну" та розхристаною
вакханалією громадянської війни.
7.1Доктор Тагабат - "людина з холодним
розумом і каменем замість серця".
Колоритна фігура "сподвижника"
доктора - вартового з черепом
дегенерата й душею "палача з
гільйотини". Страждання "чекіста
мимоволі" Андрія.
8.1Розвінчання романтики більшовицької
революції та кривавої громадянської
війни, показ трагічних результатів
намагання втілити в життя утопічне
лжевчення - марксизм-ленінізм.
9.1Розвиток зв'язного мовлення.
10.1Остап Вишня.
Огляд життя і творчості письменника.
Могутній і рідкісний талант
гумориста. Пошуки нових прийомів і
засобів творення комічного. Активне
співробітництво в газетах і журналах.
11.1"Моя автобіографія". Гумористична
розповідь письменника про свій
життєвий шлях.
Ранні твори. Дотепне висміювання
міщанства, відсталості, неуцтва
("Дружні поради", "Село-книга",
"Гіпно-баба", "Якая ж із квача
притика, коли він квач").
Теорія літератури. Відображення
дійсності засобами комічного.
12.1Перебування Остапа Вишні в
концтаборах та на засланні в роки
сталінського режиму.
Другий етап творчості Остапа Вишні.
Ідейно-тематична різноманітність його
сатири й гумору.
"Мисливські усмішки". Майстерне
змалювання рідної природи та заклик
до її збереження.
13.1Публіцистичні нариси "Ленінград і
ленінградці", "Запорожці".
Самовіддана праця трудівників як вияв
патріотизму; конкретно-історичне та
загальнолюдське в творах.
14.1Ліризм, теплий і яскравий гумор у
зображенні життя і праці передових
людей, самовідданих трудівників
("Діди наші та баби наші", "Весна
красна", "Хай хоч каміння з неба").
Значення творчості Остапа Вишні в
розвитку української сатири.
Критика: М. Рильський. "Остап Вишня".
15 - 16.2Позакласне читання.
17.1Євген Маланюк.
"Празька школа" українських
письменників; стисла характеристика
творчості її учасників (Юрій Дараган,
Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана
Лятуринська, Євген Маланюк, Олег
Ольжич, Юрій Липа, Олена Теліга та
ін.).
18.1Життєвий і творчий шлях Євгена
Маланюка. Полярні відгуки про його
збірки поезій у зарубіжній і
радянській критиці. Синтез
символістичних, імпресіоністичних і
реалістичних засобів поетичного
творення.
Теорія літератури. Поглиблення
поняття про відповідність форми
змістові. Поширення поняття про
художнє творення як процес. Віршована
епістола як жанр лірики.
19.1Збірка "Стилет і стилос", загальна
характеристика її творів.
"Сучасники" (присвята Максимові
Рильському). Лагідний, сердечний тон
викладу, м'який плин віршованих
рядків (використання чотиристопного
ямба).
"Сучасники" (присвята Павлові
Тичині). Контрастна композиція вірша.
Повна гармонія між урочистим (у
першій частині) та болючо-гнівним
звучанням (у другій) довгих рядків
п'ятистопного анапеста.
20.1Збірка "Земля і залізо", загальна
характеристика її творів.
"Шевченко". Роздум автора над
сутністю творчості великого Кобзаря,
виявлення її основної антитези -
полум'яна любов до своєї знедоленої
нації і пристрасний протест проти її
гнобителів.
21.1Збірка "Влада", загальний огляд її
творів.
"Одна пісня". Трагічні переживання на
чужині поета-вигнанця, непереборна
туга за втраченою Батьківщиною.
Оспівування краси рідного краю,
духовної величі нації, вираженої в
невмирущих піснях, їх живодайний
вплив на страждаючу людину.
22.1Збірка "Серпень", загальний огляд її
творів.
"Пам'яті Т. Осьмачки". Думка про
незнищенність нації, неминуче її
утвердження й оновлення в прийдешніх
поколіннях.
Збірка "Перстень і посох. Епілог",
загальний огляд її творів.
23 - 24.2Література рідного краю.
25.1Василь Барка (огляд творчості).
Розповідь про письменника.
Перші поетичні збірки "Шляхи",
"Цехи".
Літературна діяльність в еміграції.
Збірки поезій "Апостоли", "Білий
світ"; романи "Рай", "Свідок для
сонця шестикрилих".
26.1Роман "Жовтий князь" - один з
найпомітніших творів української
прози XX ст. Художнє відтворення
нечуваного в історії людства
голодомору 33 року як найстрашнішої
трагедії українського народу.
27.1Реалістичне зображення нещастя сім'ї
селянина, всього стадницького побуту
в холодній хаті; розпачливих пошуків
хліба - в мандрах, коли відкривалося
похмуре видовище масової загибелі
народу.
28 - 29.2Члени родини Катранників - носії
загальнолюдських ідеалів, у трагічній
долі яких уособлений трагізм
українського народу в роки страшних
мук голодомору в 1932 - 1933 роках.
30.1Розвиток зв'язного мовлення
31.1Юрій Яновський.
Огляд життя і творчості письменника.
Вплив картин сільського життя, подій
громадянської війни на формування
світоглядних переконань
Ю.Яновського.
Ліризм, поєднання реалістичного з
романтичним - основні ознаки
творчості Ю. Яновського.
32.1Ранні твори. Проблема духовного
оновлення людини і суспільства
("Мамутові бивні", "Кров землі").
Романтичність подій і характерів,
роздуми про суть людського життя,
велич творчої праці ("Байгород",
"Рейд", "Чотири шаблі", "Майстер
корабля").
Теорія літератури. Різноманітність
стилів і жанрів у літературі. Роман у
новелах.
33 - 34.2"Вершники" (новели "Подвійне коло",
"Шаланда в морі"). Багатство змісту,
досконалість художньої форми,
жанрова своєрідність твору.
Поєднання в ньому ознак народної думи
героїчної поеми, новелістичного
роману; реалізму та романтизму.
35.1Автор у творі. Роль роману в розвитку
літератури. Оцінка роману світовою
прогресивною критикою.
36.1Новели періоду Другої світової війни
(збірка "Земля батьків", "Київські
оповідання").
Роман "Мир". Відображення
післявоєнної відбудови села,
трудового подвигу народу.
Стислий огляд драматичної творчості
Ю. Яновського.
Критика: Олесь Гончар. "Блакитні вежі
Яновського"; М. Бажан. "Майстер
залізної троянди" (скорочено).
37.1Микола Куліш.
Розповідь про письменника. Пошуки
М.Кулішем методів правдивого змалю-
вання засобами драматичного мистецтва
нового в людях та стосунках між ними,
породженого змінами в житті України.
38.1Ранні твори драматурга ("Мина
Мазайло", "Народний Малахій",
"Патетична соната"). Драматична
трилогія: "97", "Комуна в степах",
"Прощай, село". Показ ізольованості
від життя країни, міщанства в комедії
"Отак загинув Гуска".
Теорія літератури. Поглиблення знань
про види комічно та засоби його
творення. Жанри драматичних творів.
39.1"Мина Мазайло". Художнє відтворення
проблем українізації, запроваджуваної
в 20-х роках, її прихильників та
супротивників (Мокій - Мина, дядько
Тарас - тьотя Мотя).
40.1Відображення в комічному плані побуту
старої інтелігенції після перевороту
1917 року; нещадна критика міщанства,
вульгарності й обивательської
глупоти.
41.1Використання і подальший розвиток
традицій вертепних дійств та
інтермедій старої української
літератури, кращих зразків побутової
комедії XIX ст., а також
західноєвропейської драматургії.
42.1Своєрідність структури тексту.
Застосування різних засобів творення
комічного, зокрема, іронії та шаржу.
Висока сценічність п'єси (гострота
"філологічного конфлікту", комічні
ситуації, динамічний розвиток сюжету,
жвавість діалогу, дотепність
реплік).
43. Великий успіх п'єси на сценах
України; заборона твору наприкінці
30-х років.
Значення творчості М. Куліша для
становлення української драматургії в
20-ті роки та подальшого її розвитку.
44.1Розвиток зв'язного мовлення.
45.1Іван Кочерга.
Розповідь про письменника.
Складний і суперечливий шлях приходу
письменника в літературу. Одночасний
показ конкретно-історичних обставин і
створених романтичною уявою автора
подій та характерів, вплив народної
фантастики в ранніх творах
письменника ("Фея гіркого мигдалю",
"Алмазне жорно").
46.1"Ярослав Мудрий" - художнє втілення
ідеї незламності народного духу,
любові й відданості своїй вітчизні.
Актуальне звучання, сучасний пафос
твору. Проблематика взаємин видатної
особи та народних мас.
47.1Складність характеру особистості
Ярослава, правдиве відображення
суперечливості його вдачі. Інші
дійові особи п'єси (Микита, Журейко,
Милуша). Відновлення силою творчої
уяви автора давноминулої дійсності в
художніх образах і картинах.
Мистецька досконалість твору,
своєрідність поетики. Новаторське
продовження традицій української
класики (І. Франко, М. Старицький,
Леся Українка). Сценічне втілення
драми.
48.1Самобутність драматургії І. Кочерги,
місце та значення її в розвитку
української літератури й театру.
49 - 50.2Позакласне читання.
51.1Літературний процес XX ст.
(1940 - 1950)
Вступ
Участь письменників у Другій світовій
війні.
Прихід у літературу молодих
письменників з фронтовиків та
партизанів.
Твори письменників, що загинули у
боротьбі з фашизмом. Роль української
літератури воєнних років. Творчі
набутки письменників-емігрантів
І.Багряного, Т. Осьмачки, В. Барки та
інших.
52.1Подальший розвиток української
літератури в тісному зв'язку із
суспільними процесами, новими
проблемами життя, настроями в народі,
зі словесним мистецтвом інших націй.
Поповнення письменницьких лав
майстрами художнього слова
Закарпатської України та дебютантами
середини 50-х - початку 60-х років.
Повернення в літературний арсенал
спадщини несправедливо забутих
письменників. Позначеність літератури
цього періоду помітним художнім
поступом, значними естетичними
завоюваннями: розширення тематичних
горизонтів, арсеналу художніх засобів
збагачення стилів, посилення уваги
до людини, відродження трагедії,
сатиричної комедії, проблемної
драми.
53.1Олександр Довженко. Огляд життя і
творчості письменника.
Вплив народної творчості, трудового
оточення на розвиток таланту і
формування світоглядних переконань
письменника. Поєднання в творах
О.Довженка конкретності життєвої
правди й романтизму, реалістичних
подробиць і узагальнено-символічних
образів, епічної розповіді та
"вогняної патетики". Відтворення
національної культури, способу
мислення, характеру. Єдність
конкретно-історичного та
загальнолюдського,
традиційно-національного й
літературного.
Режисерська майстерність О. Довженка.
54.1"Зачарована Десна". Автобіографічний
характер твору. Джерела становлення
особистості письменника та його
таланту: історична доля української
нації, її культури, зокрема, народної
творчості, сімейні традиції, трудове
оточення, краса рідної природи.
Розповідь про перші радощі й
уболівання, перші кроки пізнання
життя, дитячі захоплення і
розчарування.
55.1Роздуми над темрявою, забитістю села.
Поетичне відображення духовного
багатства трудівників, їхнього
морального здоров'я, тверезості
мислення, тонкого гумору, безмежної
терплячості.
56.1Філософське осмислення краси людини і
краси природи, всепроникаючий ліризм.
Образ оповідача. Реалізм побутових
деталей.
57.1"Україна в огні" - твір про трагедію
українського народу. Засудження
більшовицької концепції класової
боротьби, яка породила репресії,
страх людей, недовіру один до одного
моральне спустошення душі, догматизм
і бездуховність. Багатий і славний
рід Лавріна Запорожця.
58.1Величний образ української жінки,
здатної на вірну любов і
самопожертву (Олеся). Доля покинутої
на глум жінки в роки окупації -
символ долі України, розтерзаної
фашистами (Христя). Політичні
звинувачення авторові. Ідеологічні
пастки у творчій долі митця.
59.1"Щоденник" - документ доби, свідчення
про потворну природу тоталітаризму,
трагічну долю нашого народу, України
та її видатних синів. Перші
публікації "Щоденника", пошуки
літературознавцями повного тексту.
Світове значення художньої творчості
О. Довженка.
Критика: М. Рильський. "Олександр
Довженко".
60.1Розвиток зв'язного мовлення.
61.1Улас Самчук.
Життєвий і творчий шлях письменника.
Активна участь у літературному
процесі української діаспори; творче
угруповання - Мистецький український
рух (МУР). Проблеми людської гідності
та національної самосвідомості у
статті "Нарід чи чернь". Заборона
творчості Самчука в СРСР, повернення
її в літературний процес самостійної
України.
Теорія літератури. Поглиблення
поняття про роман-хроніку.
62.1"Марія" - перший в українській
літературі художній твір про
насильницьку колективізацію,
страждання українських трудівників
села, про нещадне винищення справжніх
трудівників землі ("куркулів"),
страшний голодомор 1933 року.
63.1Трагедія однієї селянської родини як
частки трагедії всієї української
нації. Побудова роману в манері
художнього життєпису святих і
подвижників християнської церкви
(агіографічний жанр).
64.1Уславлення трудівника-селянина,
головного годувальника суспільства,
філософське осмислення тисячолітніх
сімейних традицій, непорушних норм
звичаєвого права, що складалися
протягом усієї історії української
нації. Драматична напруженість у
зображенні подій та розвитку
характерів.
65.1Три частини роману - хронологічне
відображення основних етапів
страдницького життя головної героїні
- Марії.
Змалювання Уласом Самчуком деформації
українського національного характеру
під впливом більшовицької ідеології
(Максим).
66.1Аналіз письменником причин поразки
визвольних змагань.
Місце і значення роману "Марія" у
творчому доробку письменника та
літературному процесі.
67 - 68.2Література рідного краю.
69.1Іван Багряний.
Життєвий і творчий шлях письменника.
Перші публікації віршів у журналах.
Поема "Аве Марія", збірка поезій "До
меж заказаних". Роман у віршах
"Скелька".
Теорія літератури. Поняття про
пригодницький роман.
70.1Пригодницький роман "Тигролови".
Символічний образ товарного поїзда з
тисячами "ворогів народу", серед яких
"бунтар" та "ізмєннік" Григорій
Многогрішний. Жахливі картини
БАМ-Лагу. Духовна перевага Григорія
над своїми мучителями.
71.1Дружна родина Сірків - українців з
діда-прадіда. Щире кохання Наталки і
Григорія.
72.1Думка про те, що в будь-яких
обставинах кожний найперше має бути
Людиною. Алегоричність назви роману.
73.1Публіцистика І. Багряного. Покладання
великих надій на молодь України. Лист
"Чому я не хочу вертатись до СССР?"
Емоційно напружений, експресивний,
високохудожній стиль творів
І.Багряного.
74.1Розвиток зв'язного мовлення.
75.1Андрій Малишко.
Огляд життя і творчості поета.
Перевага ліричного начала над епічним
- характерна особливість його
творчості.
Рання творчість поета. Декларативне,
але щире й правдиве відображення
героїки громадянської війни
("Бронепоїзд", "Опанас Біда").
Теорія літератури. Жанрові різновиди
ліричної поезії.
76.1"Оксана" (збірка "Дружба"). Вірш -
своєрідна лірична акварель, що
відбиває "ранок" взаємин між
чоловіком і жінкою.
Улюблений образ поетового
літературного вчителя - Т. Шевченка
("В хвилини смутку, в ранній час...",
"Зустріч з Яриною", "Віщий голос",
"Тарас Шевченко").
"Хмаринка в небі голубім..." (збірка
"Народження синів"). Ліричний монолог
поета, звернений до одинокої хмарки.
Роздуми поета про Т. Шевченка на
засланні, схиляння перед його мукою.
Поетичні звертання, яскраві метафори
та епітети.
Тривога, викликана передчуттям важких
воєнних випробувань (збірка "Листи
червоноармійця Опанаса Байди", вірш
"Жайворонки").
77.1"Палають огні при дорозі..." (збірка
"Жайворонки", цикл "Запорожці").
Оживлення уявою поета трагічної
картини далекого минулого нашого
народу.
Художні особливості вірша, близькість
до народних історичних пісень та
балад.
Творчість воєнних років. Збірка
"Битва". Напружене становище на
фронтах і страждання народу під
п'ятою фашистів ("Червоновишневі зорі
віщують... ", "Київ", "Заповіт").
"Лист до гречки" (збірка "Листи на
світанні"). Єдність поета й природи
рідного краю. Спогади про страшні
роки голоду та війни. Оригінальність
художніх деталей. Римо-ритмічні
особливості поезії (білий вірш).
"Правда" (збірка "Дорога під
яворами"). Поетичне вираження
материнського заповіту - бути мудрим
і мужнім у житті.
Вплив усної народної творчості на
змалювання образу правди-істини -
гнаної й упослідженої ("завжди в
біді").
Римо-ритмічні особливості поезії
(білий вірш, строфоїди).
78.1Пісенна творчість А. Малишка. "Пісня
про рушник" (збірка "Серце моєї
матері"). Образ рушника як символ
нерозривного зв'язку матері та дітей.
Народнопісенне походження цього
символу. Художні деталі та їх
значення в створенні образів матері й
рідного краю.
"Важкі вітри не випили роси..."
(збірка "Що записано мною").
Піднесений і водночас елегійний
настрій вірша.
Популярність інших пісень поета
("Ранки солов'їні", "Стежина", "Ми
підем, де трави похилі...").
Багаторічна творча співдружність
А.Малишка й композитора П. Майбороди.
79.1Збірки "Далекі орбіти", "Дорога під
яворами".
Пісенність ритмічного ладу віршів А.
Малишка, їх лірична окриленість,
близькість до уснопоетичних творів.
Багатство художніх засобів,
яскравість стилю.
Критика: Д. Павличко. "Сонця і правди
сурмач".
80.1Олесь Гончар.
Огляд життєвого і творчого шляху
письменника. Формування особистості й
світоглядних переконань Олеся Гончара
в умовах тогочасної дійсності, життя
і праці, трудового оточення, тяжких
випробувань воєнного лихоліття.
Визначальні риси таланту Олеся
Гончара.
81.1Героїзм народів у Другій світовій
війні. Утвердження необхідності й
величі ратного подвигу і гнівний осуд
війни, жорстокого її трагізму
("Прапороносці").
Художнє розкриття теми "Народ і
війна" в лірико-філософському романі
"Людина і зброя", який знаменує новий
етап у творчій еволюції Олеся
Гончара.
Теорія літератури. Епос, його основні
жанри. Роман та його різновиди.
82.1"Собор". Відповідність між художньою
структурою твору та задумом автора
правдиво змалювати задушливі роки
застою. Собор як символ духовної
краси людини, її особистої
причетності до історичного буття
народу й людства.
83.1Зв'язок поколінь. Представники
старшого покоління (Ягор Картатий,
Ізот Лобода та ін.). Молоді
трудівники міста й села, їхнє
прагнення до справедливості,
забезпечення нормальних умов життя
людей праці (Єлька, Микола, Роман).
Гнівне засудження пристосовництва,
моральної хиткості, духовної
спустошеності ("юшкоїд",
"батькопродавець" Володька Лобода).
84.1Поєднання художньої розповіді і
поетичної публіцистики, використання
засобів гумору й сатири, полемічність
роману.
85.1Філософські роздуми про життя і
мистецтво (роман "Циклон").
Новелістика Олеся Гончара ("Модри
Камень", "На косі"). Місце і значення
творчості Олеся Гончара в сучасній
українській літератури.
86.1Розвиток зв'язного мовлення.
87 - 88.2Позакласне читання.
89.1Літературний процес XX ст.
(1960 - 1990)
Вступ
Висвітлення в літературі цього часу
гострих і складних
соціально-психологічних колізій,
показ динамічної змінності
суспільної та індивідуальної
свідомості, вищий ступінь художнього
узагальнення, оновлення жанрового і
стильового арсеналу засобів типізації
використання засобів умовності,
введення в канву твору казки, міфа,
притчі.
90.1Поступове переборення стереотипності
в сюжетній побудові творів, різкого
розмежування характерів на позитивні
та соціально негативні, розбіжності
між правдою життя і відтворенням його
в літературі, "глобальності" в поезії
шаблонності, надмірного патетичного
риторизму.
91.1Василь Симоненко.
Розповідь про письменника.
Єдність творчих здобутків попередніх
поколінь і творення нового -
визначальна ознака поетичного доробку
В. Симоненка.
92.1Збірки В. Симоненка "Тиша і грім",
"Земне тяжіння".
Використання здавна властивих
українській поезії форм віршування та
образотворення для зображення
особистості на вищому рівні її
громадянського духовного розвитку,
свідомої своїх завдань і
народно-національного коріння.
93.1"Лебеді материнства". Єдність образів
матері та батьківщини. Монологічна
форма викладу художнього матеріалу.
Народнопісенна основа поезії.
Афористичні вислови. Римо-ритмічні
особливості (двовірш, зміни ритму).
"Де зараз ви, кати мого народу?"
Утвердження думки про силу і міць
історичних коренів нашої древньої
нації.
94.1"Кирпатий барометр". Метафоричний
зміст назви поезії. Висока образність
мови, багатство рим, різноманітність
їх видів.
"Кривда". Засудження жорстокості
людей, їхнього знущання над
беззахисним дитям. Сюжет вірша.
Особливості художньої форми, роль
переносів.
95.1"Вона прийшла". Уособлення почуття
любові, всепідкоряючої її сили.
Повтори в поезії, їх значення.
"Є в коханні і будні, і свята..."
Поетичне розкриття складності й
суперечливості інтимних почуттів
людини. Образотворча та оцінювальна
роль епітетів: антоніми у вірші.
"Ти знаєш, що ти - людина?"
Утвердження неповторності людської
особистості.
Місце і значення творчості
В.Симоненка в українській літературі.
96.1Розвиток зв'язного мовлення.
97.1Дмитро Павличко.
Розповідь про письменника.
Особлива чутливість поета до
найгостріших ідеологічних конфліктів
сучасності, суворої правди життя,
експресивність думки, вогниста
пристрасність, непримиренність до
штампів, декларативності.
98.1"Коли помер кривавий Торквемада..."
Художнє відтворення нищівного режиму
тоталітаризму, який паралізовував
думку і волю народу. Алегоричний
смисл поезії.
Збірки "Любов і ненависть", "Моя
земля", "Бистрина" та ін.
Поетичне вираження глибокої любові до
рідної мови. Осуд національного
нігілізму ("О рідне слово, хто без
тебе я?").
99.1Повага до трудівників-хліборобів та
їхньої праці, засудження зневажливого
ставлення до них черствосердних нероб
поєднання болю й ніжності ("Коли ми
йшли удвох з тобою...").
Пісенна творчість поета ("Дзвенить у
зорях небо чисте...", "Я стужився,
мила, за тобою..."). Широка
популярність твору "Два кольори", що
став улюбленою народною піснею.
100.1Цикл "Вірші з Монголії". Громадянська
позиція автора в зображенні
суперечливих явищ сучасності.
Різноманітність тематики.
"Полечу я до Монголії...". Гнівний
пафос вірша, висока поетичність,
образність мови.
"Між горами в долинах білі юрти..."
Глибокий ліризм вірша, мінорність
авторської інтонації. Роль антитези
(протиставлення) в цьому творі.
Значення творчості Д. Павличка в
розвитку української лірики, її місце
в літературному процесі.
101 - 102.2Література рідного краю.
103.1Олексій Коломієць (огляд творчості).
Розповідь про письменника.
Становлення його особистості в умовах
довоєнного села, духовних
випробовувань у роки війни.
Успіх комедії "Фараони"; популярність
драматичної дилогії "Голубі олені" і
"Кравцов".
104.1"Дикий Ангел". Болючі проблеми
сучасності в творі: єдність
особистого і громадського, взаємини
між батьками й дітьми,
відповідальність батьків за
виховання своїх дітей справжніми
громадянами.
105.1Жвавість діалогів, сценічність п'єси,
особливості її композиції.
Місце і значення творчості
О.Коломійця в сучасному літературному
процесі.
106.1Юрій Мушкетик.
Розповідь про письменника.
Вплив сільського побуту, трудового
оточення, тяжких випробовувань
воєнного часу на становлення
особистості майбутнього письменника.
Теорія літератури. Розвиток
романтичного жанру на сучасному етапі
розвитку літератури.
107.1Історичні романи Ю. Мушкетика ("Семен
Палій", "Гайдамаки"). Дилогія про
Другу світову війну та перші повоєнні
роки ("Вогні серед ночі", "Чорний
хліб"). Художнє відтворення гострих
проблем морально-духовного плану
через розкриття людських взаємин і
характерів, внутрішній світ сучасника
("Біла тінь", "Крапля крові", "Серце
і камінь").
108.1"Суд". Трагічне становище нашого
народу в умовах волюнтаристського,
командно-бюрократичного управління
державою.
Образ колгоспниці Ганни Розсохи як
втілення кращих рис трудового народу.
Типовість подій і персонажів.
109.1Особистість автора у творі.
Своєрідність композиції (обрамлення).
Місце творчості Ю. Мушкетика в
сучасній українській літературі.
110.1Ліна Костенко.
Розповідь про поетесу. Яскравий світ
художнього слова Л. Костенко,
громадянська одухотвореність її
поезій, висока художня культура,
багата образність, глибина думки,
афористичність вислову.
Збірки "Проміння землі", "Вітрила",
"Мандрівки серця".
Збірка "Над берегами вічної ріки",
цикл "Пам'яті безсмертна діорама".
111.1"Пастораль XX сторіччя". Поєднання у
вірші епічності з глибоким ліризмом.
Відповідність між змістом і настроєм
вірша та його ритмічною своєрідністю
і структурою речень; несподіваність
рим.
"Тут обелісків ціла рота". Висока
поетична простота форми поезії.
112.1Вірші з циклу "Руки на клавіші слова
кладу".
"Життя іде і все без коректур".
Роздуми поетеси над швидкоплинністю
часу, безперервною змінюваністю
суспільних структур.
"Світлий сонет". Афористичність мови
вірша, оригінальність і свіжість рим
(неточні та каламбурні).
113.1Збірка "Неповторність", цикл "Обличчя
Сувида".
"Вже почалось, мабуть, майбутнє".
Філософічність вірша.
Цикл "Тихе сяйво над моєю долею".
"Розкажу тобі думку таємну...".
Значення синтаксичних повторів у
вірші.
114.1Роман у віршах "Маруся Чурай".
Історична основа твору, його сюжетна
канва. Майстерність автора у
змалюванні характерів. Перевага
ліричного над епічним.
Теорія літератури. Роман у віршах.
115.1Філософічність роману, його
психологізм, символіка. Своєрідність
композиції та віршової форми.
Популярність творчості Л. Костенко в
нашій країні.
116.1Розвиток зв'язного мовлення.
117 - 118.2Позакласне читання.
119.1Григір Тютюнник.
Огляд життя і творчості письменника.
Твори про учнів ремісничого училища:
"Вогник далеко в степу", "Смерть
кавалера" та ін.
Теорія літератури. Поглиблення знань
про новелу.
120.1"Зав'язь" - оповідання про зародження
перших чистих почуттів у молоді.
Внутрішні переживання героїв.
Розповідь від першої особи.
121.1"Три зозулі з поклоном" - новела про
щиру і віддану любов, людську
чесність і порядність.
122.1Василь Стус.
Біографія поета. Духовність у творах
Василя Стуса.
Збірки "Круговерть", "Зимові дерева",
"Веселий цвинтар", "Палімпсести",
видані за кордоном.
Знищена кадебістами збірка "Птах
душі". "Дорога болю" - перша збірка
творів, яка вийшла в Україні після
смерті поета.
123.1"Не одлюби свою тривогу ранню..."
Любов до рідного краю. Відданість
життю у творчому горінні.
"Весняний вечір. Молоді тумани". Щире
й віддане кохання ліричних героїв.
"За літописом Самовидця". Символіка у
вірші. Багатство художніх засобів.
"Останній лист Довженка". Образ митця
відірваного від рідного краю.
124.1"О земле втрачена, явися..." Художнє
відтворення української природи, яка
навіяла щемливі спогади поетові.
"Ярій, душе. Ярій, а не ридай...".
Художні особливості вірша
(змістовність і яскравість деталей,
стислість викладу, цільність
малюнка).
"Не можу я без посмішки Івана..."
Поетичні звертання. Висока
духовність. Ідея збереження людської
гідності і самоповаги.
125.1"У цьому полі, синьому, як льон...".
Поетове світовідчуття. Жагуче
прагнення вистояти, жити, бути самим
собою, незважаючи на страшне і
складне життя.
"На Колимі запахло чебрецем..." Осуд
брехні й хвала життю.
"Верни до мене, пам'яте моя..."
Поетичні образи вірша, навіяні на
чужині.
126.1Іван Драч.
Розповідь про письменника.
Самобутність, індивідуальна
неповторність таланту І. Драча,
постійні творчі пошуки.
127.1Рання творчість. Збірка "Соняшник".
"Балада про соняшник". Поєднання
реального і фантастичного,
"олюднення" предметів природи,
відображення її краси. Символічність
вірша, особливості мови.
"Етюд про хліб". Поетизація буденного
процесу випікання хліба в селянській
печі. Незвичайні порівняння,
персоніфікований образ свіжого
короваю, надання йому символічного
значення.
Теорія літератури. Взаємопроникнення
родів і жанрів у сучасній літературі.
128.1"Чорнобильська мадонна" ("Пролог",
"Солдатська мадонна", "Вічна
материнська елегія",
"Соловей-розбійник", "Примітивний
портрет складної людини", "Епілог").
Продовження традицій Т. Шевченка та
народних дум у зображенні
матері-страдниці.
Складність образів поеми, гострота
вислову. Своєрідність композиції
(цикл віршів, об'єднаних однією темою
та спільними образами).
Зв'язок поеми з циклом віршів "Подих
атомної" (збірка "Корінь і крона").
129.1Поетична драматургія І. Драча ("Дума
про Вчителя", "Соловейко-Сольвейг",
"Зоря і смерть Пабло Неруди").
Робота в кінодраматургії (кіноповість
"Криниця для спраглих", "Іду до тебе"
"Київська фантазія на тему дикої
троянди-шипшини").
130.1Борис Олійник.
Розповідь про поета.
Становлення особистості поета в
тяжких умовах війни та повоєнної
відбудови. Розвиток таланту лірика в
процесі освоєння набутків
уснопоетичної творчості народу й
кращих майстрів поетичного слова.
131.1"Пісня про матір". Тема безсмертя у
вірші. Жінка-мати, трудівниця,
вихователька поколінь, продовжувачка
людського роду на Землі. Діалог у
творі, метафоричність мови.
"В оборону хліба". Народні уявлення
про життєві цінності, добро і
справедливість. Образ хліба. Розробка
своєрідних "віршованих портретів"
людей різних професій. Введення в
поетичний текст прозаїзмів, побутових
висловів, прямої діалогічної мови,
психологічних пауз, що надає
авторовому слову теплоти, особливої
щирості, простоти.
132.1"Крило". Художнє відтворення почуттів
і переживань людини, яка творить
добро. Кровний зв'язок людини з
природою. Втілення в образі юнака рис
притаманних людині чуйній, ніжній,
сердечній. Засудження жорстокості,
злодійства, боягузтва.
Розробка однієї з вічних тем у
мистецтві - покарання совістю.
Місце і значення творчості Б.
Олійника в сучасній літературі.
133.1Підсумковий огляд.
Найважливіші надбання української
літератури XIX ст. Творчі методи й
літературні напрями в мистецтві слова
XIX - початку XX ст.
Основні етапи розвитку української
літератури XX ст. Суспільне, моральне
естетичне значення художніх
здобутків. Українська література на
сучасному етапі. Ідейне збагачення
родів і жанрів.
134.1Огляд творів сучасної української
літератури, надрукованих у часописах
"Вітчизна", "Дніпро", "Київ", газеті
"Літературна Україна".
Огляд сучасних антологій поезії
("Молоде вино". Упор. М. Розумний, С.
Руденко. - К.: Смолоскип, 1994) і
прози ("Тексти". Редколегія: А.
Кокотюха, Р. Кухарчук, М. Розумний,
С. Руденко. - К.: Смолоскип, 1995).
Місце і значення українського
словесного мистецтва у світовому
літературному процесі.
135 - 136.2Література рідного краю.
137 - 140.4Повторення.
Робота над темами, визначеними
учителем.
Українська література (12-річна школа)
(за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин /авторів О.М.Івасюк, Н.В.Гуйванюк, В.Є.Бузинська"; Чернівці: Букрек, 2005)
У змісті навчального матеріалу для 6 класу пропонуємо змінити послідовність вивчення календарно-обрядової лірики, розподіливши її за циклами (осінній, зимовий, весняний та літній).
У 7 класі вилучити з програми оповідання А. Кримського "Святе кохання" (ідилія).
У 9 класі у розділі "Прадавня українська література" до теми "Перекладна церковна і світська література" передбачити вивчення таких підтем: "Біблія (фрагменти)", зокрема, легенди про створення світу, про перших людей Адама і Єву; Десять заповідей; Притча про сіяча; Біблія - Святе Письмо (Старий і Новий Заповіти); українські переклади Біблії (П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, І.Пулюй, І.Огієнко, І.Хоменко); використання біблійних тем, сюжетів, мотивів образів у світовій та українській літературах. До розділу "Давня українська література" додати питання про творчість Івана Вишенського та полемічну літературу ("Іван Вишенський - мислитель, богослов, полеміст. "Послання до єпископів" І. Вишенського"); додати рубрику з теорії літератури ("Поняття про полемічну літературу"); включити до програми відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка), які репрезентують історико-мемуарну прозу XVII - XVIII ст. До творчості Григорія Сковороди включити вивчати байки "Бджола та Шершень". Після вивчення творчості Івана Величковського, який є представником давньої літератури кінця XVII - початку XVIII ст., додати вивчення теми: "Драматургія. Вертепна драма. Шкільна драма й інтермедії (оглядово). Владимир Прокопович - зразок шкільної драми". Теорію літератури розширити за рахунок вивчення теми "Шкільна драма. Вертеп", вилучити питання про колективного героя і автора у творі "Слово о полку Ігоревім".