Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій

8.7.3. Державний виконавець повинен зажадати від керівників або засновників об'єднання громадян оригінали свідоцтва про державну реєстрацію та Статуту об'єднання громадян, документи органів внутрішніх справ, які підтверджують знищення печаток та штампів, дані від банківських установ про закриття рахунків, акт з податкової адміністрації про здавання звітності керівним органом об'єднання тощо.

У разі невиконання з боку об'єднання громадян зазначених вимог державний виконавець сам уживає заходів до виконання (вилучає свідоцтво, статут, печатку, штамп; свідоцтво та статут передаються легалізуючому органу, печатка та штамп - до органів внутрішніх справ тощо).

8.7.4. Про виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян державний виконавець складає акт, який підписують державний виконавець і представник легалізуючого органу. Копії акта надсилаються до суду, який видав виконавчий документ, та легалізуючому органу.

9.1. При виконанні передбачених статтею 3 Закону рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які проживають чи зареєстровані на території України, застосовуються положення Закону та цієї Інструкції.

9.2. Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів проводиться на підставі відповідних міжнародних договорів та чинного законодавства України.

Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду розглядається компетентним судом і після винесення ухвали про визнання та прийняття до виконання рішення іноземного суду на території України виписується виконавчий лист, що і є основою для провадження виконавчих дій.

Основою для виконання рішення іноземного арбітражу є наказ арбітражного суду та ухвала компетентного суду України про визнання та виконання рішення іноземного арбітражу на території України.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України є виконавчим документом, якщо примусове виконання цього рішення повинно проводитись на території України. Виконання вказаного рішення проводиться на підставі заяви зацікавленої особи, яка адресується відповідному відділу державної виконавчої служби.

Виконавчий документ, виданий в установленому порядку на підставі рішення іноземного суду чи арбітражу, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання відповідним рішенням законної сили.

10.1. На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби з виконання рішення або на відмову в здійсненні вказаних дій у встановлені Законом строки стягувач чи боржник можуть подати скаргу до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду за місцезнаходженням районного (міського), районного в місті відділу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з чинним законодавством.

Про задоволення чи відмову в задоволенні скарги начальником відповідного відділу державної виконавчої служби виноситься вмотивована постанова (додаток 20), яка оскаржується в порядку, установленому Законом. У постанові начальник відділу державної виконавчої служби дає вказівки державному виконавцю про хід подальшого виконання виконавчого документа.

Скарги на дії начальника відділу державної виконавчої служби подаються до суду.

10.2. У разі невиконання у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо посадових осіб та призначає новий строк виконання.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк (додаток 24).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому самому порядку накладає штраф на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

За наявності підстав, передбачених статтями 34, 35 Закону державний виконавець вирішує питання про зупинення виконавчого провадження (додаток 10).

10.3. За порушення вимог Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за поданням державного виконавця начальником відповідного відділу державної виконавчої служби накладається штраф від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк (додаток 24).

У разі наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення (додаток 5) і надсилає до суду або органів прокуратури подання про притягнення боржника або винної особи до кримінальної відповідальності.

11.1. Порядок приймання державним виконавцем коштів

11.1.1. Державні виконавці в процесі виконання рішення можуть особисто за квитанційною книжкою приймати кошти від боржників (додаток 30).

Приймання державними виконавцями коштів у вказаних випадках проводиться тільки за квитанцією встановленої форми .

11.1.2. При прийманні готівки заповнюється квитанція (додаток 30-1) у двох примірниках, що позначені однією серією та номером. Примірники квитанцій підписуються особисто державним виконавцем.

Перший примірник квитанції з позначкою "Примірник 1" залишається у квитанційній книжці державного виконавця. Другий примірник квитанції з позначкою "Примірник 2" видається платнику під його розписку на першому примірнику квитанції.

Жодні виправлення, перекреслення сум, дат або прізвищ платників у квитанціях не допускаються. Два примірники неправильно заповненої квитанції анулюються шляхом написання на них чорнилом "зіпсовано" та залишаються в квитанційній книжці для обліку.

11.1.3. Державним виконавцям забороняється отримувати гроші без виписування та видачі квитанції встановленої форми за будь-якими розписками на виконавчих документах, касовими ордерами установ і т.ін.

11.1.4. Отримані за квитанційними книжками суми повинні бути здані державним виконавцем на відповідні рахунки відділу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. Суми, отримані для зарахування на користь держави, у період, наданий боржнику для добровільного виконання, здаються безпосередньо до установ Ощадбанку.

Суми, що стягнуті на користь держави після винесення постанови про стягнення виконавчого збору при відсутності витрат на виконання, здаються до установ Ощадбанку, а 5 відсотків (виконавчий збір) - на відповідний рахунок спеціального фонду виконавчого провадження.

11.1.5. До першого примірника квитанції (додаток 30-1) з позначкою "Примірник 1", що залишається у квитанційній книжці, вклеюється відповідна квитанція (ощадбанку чи банку) про отримання коштів. У виконавчому провадженні робиться відмітка про прийняття коштів із зазначенням дати заповнення та номера квитанції.

11.1.6. Забороняється державним виконавцям проводити видачу та переказ стягнутих ними сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби.

11.1.7. При зарахуванні коштів на депозитний рахунок державний виконавець негайно складає розпорядження чи розрахунок за правилами, викладеними в підрозділі 11.2 цієї Інструкції.

11.1.8. Квитанційні книжки видаються в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському та Севастопольському міських управліннях юстиції начальникам відділів державної виконавчої служби відповідно до потреб. Квитанційна книжка видається державному виконавцю начальником відділу державної виконавчої служби за відомістю обліку квитанційних книжок під його розписку в цій відомості з указівкою дати видачі та з якого і до якого номера в книжці містяться квитанції.

11.1.9. Кожна закінчена квитанційна книжка здається державним виконавцем начальнику відділу державної виконавчої служби під розписку у відомості обліку квитанційних книжок.

Закінчені квитанційні книжки зберігаються в архіві відповідного відділу державної виконавчої служби за правилами зберігання документів суворої звітності.

11.1.10. Правильність ведення квитанційних книжок та своєчасність унесення сум державним виконавцем перевіряються начальником відповідного відділу державної виконавчої служби щомісячно.

11.1.11. Нова квитанційна книжка видається державному виконавцю лише після перевірки начальником відповідного відділу державної виконавчої служби правильності та повноти внесення стягнутих державним виконавцем коштів на депозитний рахунок державної виконавчої служби, на відповідний рахунок спеціального фонду виконавчого провадження та до установ Ощадбанку. Це проводиться шляхом підрахувань стягнутих державним виконавцем коштів за корінцями квитанційної книжки та звірення цієї суми з сумою, внесеною ним на рахунок відділу або установи Ощадбанку, за відповідними квитанціями про отримання коштів, з випискою органу Державного казначейства та записами в книзі обліку депозитних сум.

11.1.12. При здачі справ державний виконавець здає начальнику відділу державної виконавчої служби незакінчену квитанційну книжку та квитанції банку про зарахування коштів на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби, відповідний рахунок спеціального фонду виконавчого провадження або установ Ощадбанку.

11.2. Порядок видачі коштів стягувачам та обліку депозитних сум

11.2.1. Для контролю і перевірки стану реєстраційного рахунку з обліку депозитних сум та відповідного рахунку в банку і визначення належності коштів ведеться звітність за депозитними сумами державної виконавчої служби. Реєстраційні рахунки з обліку депозитних сум відкриваються в органах Державного казначейства на ім'я відділу державної виконавчої служби. Крім того, для виплати стягувачам - фізичним особам належних їм сум готівкою відділ державної виконавчої служби відкриває на своє ім'я в установах банку поточний рахунок.

11.2.2. У відділі державної виконавчої служби за кожним рахунком окремо заводиться книга обліку депозитних сум строком на один рік (додаток 31). У книгах обліку депозитних сум записуються всі суми, які рахуються на день їх відкриття в залишку на спеціальних реєстраційних рахунках з обліку депозитних сум чи на рахунках в банку.

Книги обліку депозитних сум повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відповідно печаткою Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

11.2.3. Начальником відділу державної виконавчої служби визначається особа, яка здійснює ведення книг обліку депозитних сум та здійснює банківські операції, а також ведення необхідних нарядів банківських документів та розпоряджень державних виконавців.

Особа, що веде депозитний рахунок, щомісячно розшифровує суми, що залишились на 1 число кожного місяця.

11.2.4. Книги обліку депозитних сум не менше одного разу на місяць перевіряються начальником відділу державної виконавчої служби шляхом підрахунку та звірення сум, що надійшли та видані, з випискою із спеціального реєстраційного рахунку з обліку депозитних сум чи рахунку в банку, в результаті чого залишок на перше число кожного місяця повинен відповідати залишку депозитних сум на рахунках.

Після перевірки залишку депозитних сум начальник відділу робить напис "перевірено" та підтверджує цей напис своїм підписом.

11.2.5. Депозитні суми, які залишились на перше січня нового року на рахунках, переносяться в нові книги з повною назвою кожної окремої суми та вказівкою, кому вона належить. У книгах обліку депозитних сум залишки, які переходять на перше січня нового року, виводяться в графу "залишки".

11.2.6. У міру надходження з органу Державного казначейства чи банку виписок про наявність на спеціальному реєстраційному рахунку з обліку депозитних сум або поточному рахунку коштів у книги негайно вносяться записи.

Особа, яка веде облік депозитних сум, негайно повідомляє відповідного державного виконавця відділу про надходження коштів на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум або на поточний рахунок.

11.2.7. У разі відсутності відомостей, яким чином провадити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувачу про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів.

Після цього державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача готує розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування (видачі) стягувачу, і яке затверджується начальником відділу державної виконавчої служби. Указане розпорядження готується в 2 примірниках, оригінал видається особі, яка веде облік депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Щодо кожного виконавчого провадження (тобто для кожного стягувача окремо) готується окреме розпорядження.

При складанні розпорядження слід ураховувати, що до визначення стягувачем - фізичною особою шляху отримання ним коштів у розпорядженні не зазначаються засоби видачі (перерахування) коштів.

11.2.8. У разі надходження суми, яка не задовольняє вимог усіх стягувачів, а також при необхідності відрахування виконавчого збору, витрат на виконання, винагороди державним виконавцем складається розрахунок. Даний розрахунок затверджується начальником відділу державної виконавчої служби і складається у 2 примірниках, оригінал видається особі, яка веде облік депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

11.2.9. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів із спеціальних реєстраційних рахунків з обліку депозитних сум здійснюється на підставі платіжних доручень, підписаних начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

11.2.10. Якщо у стягувача - фізичної особи є рахунок в установі банку, то в платіжному дорученні обов'язково вказується, на який рахунок слід перерахувати кошти.

11.2.11. При переказі коштів з реєстраційних рахунків поштою начальник відповідного відділу державної виконавчої служби підписує доручення, до якого додається перелік стягувачів з указівкою їх адреси та сум переказів.

11.2.12. При списанні коштів із спеціальних реєстраційних рахунків з обліку депозитних сум для виплати належних стягувачам - фізичним особам сум готівкою в платіжному дорученні вказується відповідний рахунок відділу.

11.2.13. Іменні чеки видаються особисто стягувачам або особам, які мають від них довіреність на отримання грошей, тільки за пред'явлення паспорта або документа, який засвідчує особу, про що робиться відмітка на звороті корінця чека з указівкою номера документа, часу його видачі і ким видано. Виписування чека на пред'явника, а також на ім'я державного виконавця або інших працівників державної виконавчої служби категорично забороняється.

11.2.14. Особою, яка веде облік депозитних сум, складається довідка до чека. Указана довідка готується в 2 примірниках. Оригінал залишається в наряді, а копія видається державному виконавцю, у якого на виконанні знаходиться виконавчий документ, за яким було видано чек.

При перерахуванні коштів на рахунок стягувача особа, яка веде облік депозитних сум, подає державному виконавцю копію платіжного доручення.

Вищевказані копії довідки та платіжного доручення залишаються у виконавчому провадженні.

11.2.15. Чек і платіжне доручення підписуються начальником відділу державної виконавчої служби (перший підпис) та особою, яка веде депозитний рахунок служби (другий підпис).

11.2.16. Кошти, які внесені на депозитний рахунок державної виконавчої служби, зберігаються:

депозитні суми, які підлягають передачі громадянам, - протягом трьох років;

депозитні суми, які підлягають передачі юридичним особам незалежно від форм власності, - протягом одного року;

аліментні суми у зв'язку з відсутністю відомостей про місцезнаходженням стягувача - протягом трьох років з моменту надходження останньої суми.

11.2.17. Якщо організація або особа, на ім'я якої гроші або цінності внесені на депозит, повідомлена про те, що на її ім'я внесені на депозит гроші або цінності, перебуває за кордоном, то обчислення цих термінів починається з моменту, коли ця організація або особа отримають дозвіл на розпорядження внесених на їх ім'я на депозит грошима або цінностями.

11.2.18. Строк зберігання цих сум обчислюється з дня надіслання стягувачу повідомлення про потребу отримання належних йому коштів.

11.2.19. Ніхто, крім начальника відділу державної виконавчої служби або уповноваженої ним особи, який є розпорядником рахунку, не може дати розпорядження про видачу або списання коштів з рахунків.

Порядок ведення діловодства в державній виконавчій службі визначається Інструкцією з діловодства в районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 5 липня 1999 року N 470/7.

Дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до відділу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Дані вносять з моменту впровадження автоматизованої системи "Реєстр виконавчих проваджень".

Даний акт можливо застосовувати як загальний для статей: ч.3 ст.20, ч.3 ст.30, ч.2 ст.40, ч.1 ст.60 (неможливість виконання), ч.1 ст.62, ч.1 ст.64, ч.1 ст.67. В акті визначаються всі обставини, які встановлені при виконанні рішень.