Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд

11.8.5. Ділянки й горизонти родовища, намічені при техніко-економічному обгрунтуванні розвідувальних робіт до першочергового розроблення, належить розвідати найбільш детально. Запаси на таких ділянках і горизонтах родовищ першої й другої груп належить розвідати переважно за категоріями А і В (відповідно), а на родовищах третьої й четвертої груп - за категорією С1.

11.9. Усі розвідувальні виробки й виходи рудних покладів на поверхню належить задокументувати за типовими формами й піддати радіометричному профілюванню. Результати випробування виносяться на первинну документацію й звіряються з геологічним описом. Повноту і якість первинної документації, відповідність її геологічним особливостям родовища, правильність визначення просторового положення структурних елементів, складання замальовок і їхніх описів належить систематично контролювати зіставленням з натурою компетентними комісіями у встановленому порядку. Слід також оцінювати якість геологічного й геофізичного випробування (витриманість розмірів перерізу й маси проб, відповідність їхнього положення особливостям геологічної будови ділянки, повноту й безперервність відбору проб, наявність і результати контрольного випробування), показовість мінералого-технологічних і інженерно-гідрогеологічних досліджень, якість визначення об'ємної маси, оброблення проб і аналітичних робіт. Крім того, слід контролювати відповідність зведених геологічних матеріалів первинній документації. Результати перевірок оформлюють актами.

11.10. Для вивчення якості корисної копалини, оконтурення рудних покладів і підрахунку запасів всі рудні інтервали, розкриті розвідувальними виробками або встановлені в природних відслоненнях, належить випробувати.

11.10.1. Вибір методів (геологічних, геофізичних) і способів випробування здійснюється, виходячи з конкретних геологічних особливостей родовища. Прийняті методи й способи випробування повинні забезпечувати найбільшу достовірність результатів при достатній продуктивності й економічності. У разі застосування декількох способів випробування їх слід зіставити за точністю результатів і достовірністю. Методика випробувальних робіт і контроль їхньої якості визначаються діючими методичними рекомендаціями й вказівками. Відбір проб керну й борозневих проб слід проводити за методиками й схемами, розробленими для кожного родовища або прийнятими за аналогією з однотипними родовищами.

11.10.2. Потужність рудних інтервалів і концентрація в них урану, що використовуються для підрахунку запасів, визначають, як правило, за даними гамма-каротажу й гамма-випробування. Методики проведення, контролю й інтерпретації результатів всіх видів каротажу й гамма-випробування визначаються відповідними інструкціями. Для інтерпретації результатів гамма-каротажу вивчають стан радіоактивної рівноваги, а також розподіл торію й калію. Вивчення радіоактивної рівноваги, розподілу торію й калію й застосування поправок на порушення радіоактивної рівноваги між радієм і ураном, радоном і радієм в навколосвердловинному просторі, а також поправок на гамма-випромінювання торію й калію здійснюється за результатами геологічного випробування.

Для визначення поправок на порушення радіоактивної рівноваги між радієм і ураном, а також між радоном і радієм в навколосвердловинному просторі (віджимання фільтратом промивальної рідини) слід використовувати також дані, отримані способом КНД-М.

11.10.3. Визначення вмісту супутніх корисних копалин і компонентів та шкідливих домішок здійснюється, як правило, за даними геологічного випробування. Для визначення вмісту супутніх корисних копалин і компонентів слід застосовувати також способи ядерно-геофізичного випробування стінок гірничих виробок і ядерно-геофізичного каротажу свердловин. Апаратуру й методику робіт, що застосовуються, слід обгрунтувати результатами дослідно-методичних робіт і затвердити у встановленому порядку.

11.10.4. Випробування розвідувальних перетинів належить проводити з дотриманням таких обов'язкових умов:

- сітка випробування повинна бути витриманою, щільність її визначається геологічними особливостями ділянок родовища; лінії гамма-профілювання, борозневих проб, положення свердловин, шпурів повинні відповідати напряму максимальної мінливості зруденіння; у випадку перетинання рудних покладів розвідувальними виробками (особливо свердловинами) під гострим кутом до напряму максимальної мінливості зруденіння (якщо при цьому виникають сумніви в представництві випробування) контрольними роботами або зіставленням повинна бути доведена можливість використання в підрахунку запасів результатів випробування цих перетинів;

- випробування слід проводити безперервно на повну потужність рудного покладу з виходом у породи, що їх містять, на відстань, яка перевищує потужність порожнього або некондиційного прошарку, що включається у відповідності до кондицій в промисловий контур: для рудних покладів без видимих геологічних меж у всіх розвідувальних перетинах, а для рудних покладів з чіткими геологічними межами - за розрідженою сіткою виробок; у канавах, шурфах, траншеях, окрім корінних порід, належить випробувати й продукти їх звітрювання;

- інтерпретацію результатів гамма-каротажу й гамма-випробування слід проводити роздільно для кожного промислового (технологічного) типу, а в разі потреби й сорту руд; під час геологічного випробування інтервали з різною інтенсивністю радіоактивності, природні різновиди руд і мінералізованих порід належить випробувати роздільно - секціями; довжина кожної секції (рядової проби) визначається внутрішньою будовою рудного покладу, мінливістю речовинного складу, текстурно-структурних особливостей, фізико-механічних і інших властивостей руд, а при випробуванні керна свердловин - також довжиною рейсу; при цьому інтервали з різним виходом керна слід випробувати роздільно; при наявності вибіркового стирання керна випробуванню піддають як керн, так і подрібнені продукти буріння (шлам, пил та ін.); подрібнені продукти відбирають в самостійну пробу з того самого інтервалу, що і кернова проба, обробляють й аналізують окремо.

У гірничих виробках, що перетинають рудний поклад на всю потужність, випробування слід проводити по двох стінках виробки; у виробках, пройдених по простяганню й падінню рудного тіла - у вибоях або по стінках залежно від умов залягання покладу. У горизонтальних гірничих виробках при крутому заляганні рудних покладів лінії гамма-профілювання й усі проби розташовуються на постійній, заздалегідь встановленій висоті. Прийняті параметри проб належить обгрунтовувати експериментальними роботами.

11.10.5. Якість випробування по кожному прийнятому методу й способу та по основних різновидах руд слід систематично контролювати, оцінюючи точність і достовірність результатів. Слід водночас перевіряти положення проб відносно елементів геологічної будови й надійність оконтурення рудних покладів за потужністю, витриманість прийнятих параметрів проб і відповідність фактичної маси розрахунковій, виходячи з прийнятого перерізу борозни або фактичного діаметру й виходу керна (відхилення не повинні перевищувати +-10-20% з урахуванням мінливості щільності руди).

Під час геофізичного випробування в природному заляганні слід контролювати стабільність роботи апаратури й відтворювання методу при однакових умовах рядових і контрольних вимірів.

У разі виявлення недоліків, що впливають на точність випробування, слід проводити перевипробування (або повторний каротаж) рудного інтервалу.

Достовірність прийнятих методів і способів геологічного випробування на супутні корисні копалини й компоненти належить контролювати більш представницьким способом, як правило валовим, у відповідності до існуючих методичних вказівок. Для цієї мети слід також використовувати дані технологічних проб, валових проб, відібраних для визначення об'ємної маси, і результати розроблення.

Результати геофізичного випробування на уран належить контролювати даними геологічного випробування, особливо при наявності нерівноважних руд, торію, припливу радонових вод, поглинання бурового розчину в рудних зонах. Крім того, результати інтерпретації гамма-каротажу контролюють методом прямого визначення вмісту урану (КНД-М).

Обсяг контрольного випробування повинен бути достатнім для систематичного оброблення результатів, обгрунтування висновків про відсутність або наявність систематичних помилок і для введення поправкових коефіцієнтів і не меншим, ніж 5,0 % від сумарної довжини рудних інтервалів.

11.11. Оброблення проб слід проводити за схемами, розробленими для кожного родовища з урахуванням характеру розподілу основних і супутніх компонентів або прийнятими за аналогією з однотипними родовищами в одному рудному полі. Основні й контрольні проби обробляють за однією схемою. Якість оброблення належить систематично контролювати по всіх операціях у частині обгрунтованості коефіцієнта K у формулі Чечотта й дотримання схеми оброблення.

Оброблення контрольних великооб'ємних проб для комплексних руд слід проводити за спеціально складеними програмами, які включають проведення експериментальних робіт щодо визначення мінімальної маси й кількості наважок, що відбираються на аналіз.

11.12. Хімічний склад руд слід вивчати з повнотою, що забезпечує визначення вмісту основних і супутніх корисних компонентів та шкідливих домішок. Вміст їх у руді визначається аналізами проб рентгеноспектральними радіометричними, хімічними, пробірними, спектральними, фізичними та іншими методами, згідно із чинними стандартами й методиками.

Для градуювання аналізуючої лабораторної апаратури використовуються стандартні зразки, вказані в галузевій або державній нормативній документації, а також в атестованих методиках виконаних вимірів.

Вивчення в рудах супутніх компонентів здійснюється у відповідності до затверджених ДКЗ України "Вимогах до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва" (наказ від 12.11.97 N 95).

Всі рядові проби аналізуються на уран, а також на компоненти, вміст яких враховується при оконтуренні рудних покладів за потужністю. Інші корисні компоненти й шкідливі домішки (фосфор, сірка, цирконій, калій, карбонати кальцію й магнію, органічна речовина та ін.) визначаються за груповими пробами.

Порядок об'єднання рядових проб у групові, їхнє розміщення й загальна кількість повинні забезпечувати рівномірне випробування основних різновидів руд на супутні компоненти й шкідливі домішки та з'ясування закономірностей зміни їхнього вмісту по простяганню й падінню рудних покладів.

Для визначення ступеня окиснення первинних руд і встановлення межі зони окиснення належить виконувати фазові аналізи.

11.13. Якість проведення аналізів проб належить систематично перевіряти, а результати контролю вчасно обробляти у відповідності до діючих методичних вказівок. Геологічний контроль аналізів проб слід здійснювати незалежно від лабораторного контролю протягом усього періоду розвідки родовища. Контролю підлягають результати аналізів на всі основні та супутні корисні компоненти й шкідливі домішки.

11.13.1. Для визначення величини випадкових похибок слід проводити внутрішній контроль шляхом аналізу шифрованих контрольних проб у тій же лабораторії, що виконує основні аналізи. Для виявлення й оцінки можливих систематичних похибок належить здійснювати зовнішній контроль у лабораторії, що визначена як контрольна. На зовнішній контроль направляються дублікати аналітичних проб, що зберігаються в основній лабораторії й пройшли внутрішній контроль. За наявністю стандартних зразків складу (СЗС), аналогічних досліджуваним пробам, зовнішній контроль слід здійснювати, включаючи їх у шифрованому вигляді в партію проб, що здаються на аналіз у основну лабораторію. Проби, направлені на внутрішній і зовнішній контроль, повинні характеризувати всі різновиди руд родовища й класи за вмістом. В обов'язковому порядку на внутрішній контроль направляють всі проби, що показали аномально високий вміст компонентів, у тому числі ураганні.

11.13.2. Обсяг внутрішнього й зовнішнього контролю повинен забезпечити показність вибірки по кожному класу за вмістом і періодом розвідки. Під час виділення класів слід враховувати вимоги кондицій для підрахунку запасів. У випадку великої кількості проб, що аналізуються (2000 й більше на рік), на контрольні аналізи направляються 5 % їхньої загальної кількості; при меншому числі проб по кожному виділеному класу за вмістом має бути проведено не менше 30 контрольних аналізів за контрольований період.

11.13.3. Оброблення даних зовнішнього й внутрішнього контролю по кожному класу за вмістом здійснюється по періодах (квартал, півріччя, рік) окремо по кожному методу аналізу й лабораторії, що виконує основні аналізи. Оцінка систематичних розбіжностей за результатами аналізу СЗС проводиться у відповідності до методичних вказівок зі статистичного оброблення аналітичних даних.

Відносна середньоквадратична похибка, визначена за результатами внутрішнього контролю, не повинна перевищувати значення, вказані в додатку 1. У протилежному випадку результати основних аналізів для даного класу за вмістом і періодом роботи лабораторії бракуються й усі проби підлягають повторному аналізу з проведенням внутрішнього геологічного контролю. Водночас основною лабораторією мають бути з'ясовані причини браку й проведені заходи щодо його усунення.

11.13.4. При виявленні за даними зовнішнього контролю систематичних розбіжностей між результатами аналізів основної та контролюючої лабораторій проводиться арбітражний контроль. Цей контроль проводиться в лабораторії, визначеній як арбітражна, згідно з "Положением о проведении арбитражного контроля качества", затвердженим наказом Мінгео СРСР від 05.04.89 N 145. На арбітражний контроль направляються аналітичні дублікати рядових проб, що зберігаються в лабораторії (у виняткових випадках залишки аналітичних проб), по яких є результати рядових і зовнішніх контрольних аналізів. Контролю підлягають 30 - 40 проб з кожного класу за вмістом, по якому виявлені систематичні розбіжності. За наявністю СЗС, аналогічних досліджуваним пробам, їх також слід включати в шифрованому вигляді в партію проб, що здаються на арбітраж. Для кожного СЗС належить отримати 10 - 15 результатів контрольних аналізів. При підтвердженні арбітражним аналізом систематичних розбіжностей слід з'ясувати їхні причини й розробити заходи щодо усунення, а також вирішити питання про необхідність повторного аналізу всіх проб даного класу й періоду роботи основної лабораторії або про введення в результати основних аналізів відповідного поправкового коефіцієнта. Без проведення арбітражного аналізу введення поправкових коефіцієнтів не допускається.

11.14. За результатами проведеного контролю випробування - відбору, оброблення проб і аналізів, оцінки стабільності роботи апаратури, відтворення результатів - належить оцінити можливу похибку виділення рудних інтервалів і визначення їхніх параметрів.

11.15. Мінеральний склад руд, їхні текстурно-структурні особливості й фізичні властивості належить вивчити із застосуванням мінералого-петрографічних, фізичних, хімічних та інших видів аналізів. При цьому одночасно з описом окремих мінералів здійснюється також кількісна оцінка їх поширення. Особлива увага приділяється мінералам основних корисних компонентів, визначенню їхньої кількості, з'ясуванню їхніх взаємовідносин між собою й з іншими мінералами (наявність і розміри зростків, характер зростання), розмірів зерен і співвідношень різних за величиною класів. У процесі мінералогічних досліджень належить вивчити розподіл основних і супутніх компонентів, шкідливих домішок та складений їхній баланс за формами мінеральних сполук. Паралельно з рудами систематичному мінералогічному вивченню піддаються також і продукти їхнього збагачування.

Під час вивчення родовищ для розроблення способом ПВ належить отримати дані про розчинення уранових і урановмісних мінералів у хімічних реагентах, що використовуються для вилучення урану. У випадках, коли уран знаходиться у вигляді декількох мінералів, що розрізняються за розчинністю, повинен бути складений баланс урану за розчинними й важкорозчинними мінералами. При підземному вилуговуванні належить визначити відновлювальну ємність порід і руд, геохімічну зональність за цією ознакою, вміст і природу різних відновлювачів, співвідношення закисного й окисного заліза.

11.16. В результаті вивчення хімічного й мінерального складу, текстурно-структурних особливостей і фізичних властивостей руд, їх розкриття при кислотному, карбонатному вилуговуванні слід встановити природні різновиди руд і попередньо намітити промислові (технологічні) типи, що вимагають селективного видобування й роздільного перероблення. Остаточне виділення промислових (технологічних) типів руд проводиться за результатами технологічного вивчення виявлених на родовищах природних різновидів.

11.16.1. Технологічні властивості руд, як правило, вивчаються в лабораторних і напівпромислових умовах на мінерало-технологічних, малих технологічних, лабораторних, укрупнено-лабораторних і напівпромислових пробах. Лабораторні дослідження технологічних властивостей руд проводяться на пошуково-оцінній стадії геологорозвідувальних робіт. Під час розвідки родовищ технологічні дослідження належить проводити в напівпромислових умовах. У процесі розвідки родовища слід оцінити умови видобування, сортування й гідрометалургійного переділу балансових руд, можливості підземного вилуговування бідних руд, а також купчастого вилуговування відвалів РКС. При наявності досвіду промислового перероблення для легкорозкривних руд допускається використання аналогії, підтвердженої результатами лабораторних досліджень. Для важкозбагачувальних або нових типів руд, досвід перероблення яких відсутній, технологічні дослідження руд, а в разі потреби й продуктів їхнього перероблення, належить проводити за спеціальними програмами, погодженими з надрокористувачами та виконавцями технологічних досліджень.

11.16.2. Мінерало-технологічними й малими технологічними пробами слід охарактеризувати всі природні різновиди руд, виявлені на родовищі. За результатами їхніх випробувань проводиться технологічна типізація руд родовища з виділенням промислових (технологічних) типів і сортів руд, вивчається просторова мінливість речовинного складу, фізико-механічних і технологічних властивостей руд у межах виділених промислових (технологічних) типів і складаються геолого-технологічні карти, плани, розрізи.

На лабораторних пробах повинні бути вивчені технологічні властивості всіх виділених промислових (технологічних) типів руд з детальністю, необхідною для вибору оптимальної технологічної схеми їхнього перероблення й визначення основних технологічних показників збагачування.

Напівпромислові технологічні проби використовуються для перевірки технологічних схем і уточнення показників збагачування руд, отриманих за даними лабораторних проб.

11.16.3. Укрупнено-лабораторні й напівпромислові технологічні проби повинні бути представницькими, тобто відповідати за хімічним і мінеральним складом, структурно-текстурними особливостями, фізичними й іншими властивостями середньому складу руди даного промислового (технологічного) типу з урахуванням можливого збіднювання. Під час напівпромислових випробувань має бути відпрацьована вся схема перероблення руд, починаючи від рудопідготовки, включаючи подрібнення й самоподрібнення руд, і кінчаючи екстракційним переробленням товарних регенератів. Для родовищ у районах з діючими рудоперероблювальними підприємствами напівпромислові випробування руд належить проводити за схемою підприємства, на якому передбачається їхнє перероблення.

11.16.4. Під час розвідки родовищ під гірничий спосіб розроблення слід провести дослідження радіометричного збагачення руд напівпромислових проб на радіометричній збагачувальній фабриці або на дослідних установках. У результаті належить визначити доцільність радіометричного збагачування руд, що видобуваються, з початку процесу їхнього перероблення.

У процесі розвідки слід вивчити в лабораторних і, в разі потреби, в натурних умовах можливість вилучення урану з видобутих некондиційних руд способом купчастого вилуговування.

11.16.5. У результаті досліджень технологічні властивості руд повинні бути вивчені з детальністю, що забезпечує отримання вихідних даних, достатніх для проектування технологічної схеми їхнього перероблення з комплексним вилученням компонентів, що містяться в них і мають промислове значення. Мають бути визначені мінеральний і хімічний склади вихідної руди різних промислових (технологічних) типів і продуктів її збагачування, одержані дані щодо дробильності й подрібнюваності руд та необхідного ступеня подрібнення матеріалу, дані ситових аналізів вихідної руди й продуктів збагачування, дані про вихід машинних класів, відомості про щільність насипної маси й вологості вихідної руди та продуктів збагачування, технологічні показники перероблення; для процесу вилуговування - відсоток вилучення урану, для процесів флотації й гравітації - вихід концентрату, його якість, метод перероблення концентрату, вилучення основних і супутніх компонентів у окремих операціях і наскрізне вилучення, витрати реагентів, необхідність знешкодження промстоків. Якість продуктів перероблення й концентратів повинна відповідати існуючим стандартам і технічним умовам.

Для супутніх компонентів у відповідності до п. 2.4 "Вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва" необхідно з'ясувати форми знаходження й баланс їхнього розподілу в продуктах збагачування й переділу концентратів, а також встановити умови, можливість і економічну доцільність їхнього вилучення. Для супутніх корисних копалин і компонентів, що вимагають інших способів вилучення порівняно з технологією вилучення урану, технологія перероблення руд і їхніх продуктів має бути вивчена у відповідності до вимог, що подаються в інструкціях із застосування Класифікації до родовищ відповідного виду мінеральної сировини.

Має бути вивчена можливість використання оборотних вод, а також відходів, одержуваних при технологічній схемі перероблення мінеральної сировини й дані рекомендації щодо очищення промстоків.

11.16.6. У процесі розвідки родовищ, що намічаються до розроблення способом ПВ, геотехнологічні умови експлуатації належить вивчити з детальністю, достатньою для проектування видобувного підприємства з комплексним вилученням компонентів, що містяться в родовищах і мають промислове значення.

Під час пошуково-оцінних робіт геотехнологічні дослідження проводяться в лабораторних умовах на зразках в обсягах, достатніх для оцінки геотехнологічних параметрів основних типів руд і принципової можливості вилучення урану способом ПВ. Проводиться геотехнологічне випробування з використанням малосвердловинних схем, які забезпечують локалізацію об'єму, що проробляється реагентами. За результатами дослідних робіт повинні бути визначені геотехнологічні параметри рудовмісного пласта на основних характерних ділянках родовища, необхідні для обгрунтування доцільності проведення розвідки родовища, тимчасових кондицій і параметрів дослідних ділянок ПВ на стадії розвідки. В окремих випадках, за наявності доведеної аналогії між родовищем, що розвідується, і розташованим поруч родовищем, що розробляється, допускається опрацювання ТЕМ за матеріалами лабораторних досліджень.

На стадії розвідки основним видом геотехнологічних досліджень є дослідні роботи, що включають отримання й переділ продуктивних розчинів. Кількість натурних дослідів залежить від витриманості літолого-фільтраційних умов. За результатами дослідних робіт повинні бути отримані основні вихідні дані для проектування підприємства ПВ з вилучення основних і супутніх компонентів. При роздільному процесі вилучення урану, супутніх корисних копалин та компонентів ступінь вивченості технології їхнього вилучення повинна бути такою самою, як вивченість технології урану.

Для проведення досліду залучаються свердловинні ділянки ПВ, які являють собою фрагменти експлуатаційної сітки. Для визначення величин геотехнологічних параметрів і встановлення меж циркуляції розчинів у плані й розрізі необхідно обладнати дослідну ділянку ПВ системою спостережних свердловин, що розташовуються за характерними напрямками фільтраційних ліній потоків.

11.17. Визначення об'ємної маси необхідно проводити для кожного виділеного природного різновиду руд і внутрішніх некондиційних прошарків.

Об'ємна маса щільних руд і рудовмісних порід визначається головним чином за представницькими парафінованими зразками. Кожний різновид руд і порід, що вміщують ці руди, повинні бути охарактеризовані не менше ніж 30 зразками (пробами). За наявності гірничих виробок об'ємна маса визначається методом послаблення гамма-випромінювання на основі 20 - 30 конвертів по кожному виділеному промисловому типу руд. Водночас з визначенням об'ємної маси на тому самому матеріалі визначається вологість руд. Зразки й проби для визначення об'ємної маси й вологості повинні бути охарактеризовані мінералогічно й проаналізовані з основними компонентами.

11.18. Гідрогеологічними дослідженнями при гірничому способі розроблення родовищ повинні бути вивчені основні водоносні горизонти, що можуть брати участь у обводненні родовища, виявлені найбільш обводнені ділянки й зони та вирішені питання використання або скидання рудничних вод. На кожному водоносному горизонті слід встановити його потужність, літологічний склад, типи колекторів, умови живлення, взаємозв'язок з іншими водоносними горизонтами й поверхневими водами, положення рівнів підземних вод і інші параметри; визначити можливі водоприпливи в експлуатаційні гірничі виробки, проходка яких передбачена в техніко-економічному обгрунтуванні (ТЕО) кондицій, і розробити заходи щодо захисту їх від підземних вод. Необхідно вивчити хімічний склад і бактеріологічний стан вод, що беруть участь у обводненні родовища, їх агресивність щодо бетону, металів, полімерів, вміст у них корисних і шкідливих домішок, оцінити можливість використання цих вод для водопостачання або вилучення з них цінних компонентів, а також можливий вплив їхнього дренажу на діючі й проектовані в районі родовища водозабори й інші інженерні споруди, пов'язані з використанням підземних і поверхневих вод.

Можливість відведення шахтових і дренажних вод повинна бути погоджена з місцевими органами з регулювання використання й охорони вод, державного санітарного нагляду, земельного контролю, а при використанні природних вод для рибництва й рибальства - органами рибнагляду. При неможливості утилізації відкачуваних підземних вод і протипоказаннях на їх відведення в річкову мережу повинні бути дані рекомендації щодо зберігання цих вод у поверхневих, природних або штучних ємностях, вказані можливі варіанти будівництва інженерних сховищ шахтових вод.

Гідрогеологічні роботи при розвідці родовищ під розроблення підземним вилуговуванням проводять з метою визначення можливості управління рухом робочих і продуктивних розчинів на рудовмісному пласту, обгрунтування систем розташування й дебітів технологічних свердловин з відкачування й накачування, прогнозу зміни гідродинамічних умов у процесі експлуатації, оцінки можливого взаємного впливу водозаборів підземних вод і розроблення родовища способом ПВ. У процесі вивчення родовища повинні бути визначені літолого-фільтраційні типи порід; вивчені фільтраційні властивості порід рудовмісного горизонту, контрастність проникності руд і безрудних порід, потужності, водопровідності, співвідношення провідностей руд і безрудних порід; дебіти свердловин, обладнаних на рудні інтервали; режими підземних вод - напірний або безнапірний; умови взаємодії рудовмісного водоносного горизонту із суміжними водоносними горизонтами, якість підстильного й перекривного водоупорів; глибина залягання рівня, напору, направлення й швидкість руху; хімічний склад і агресивність підземних вод; вплив на гідродинамічні умови рудовмісних водоносних горизонтів основних розривних порушень.

Слід оцінити можливість розтікання продуктивних розчинів і реагентів за межі гірничого відводу підприємства і їхній вплив на існуючі й проектні водозабори, ділянки із затвердженими ДКЗ України запасами та ін. об'єкти, ймовірність природної й штучної нейтралізації розчинів, що потрапляють за межі геотехнологічних полігонів, а також рекультивації водоносних горизонтів після завершення експлуатації.

11.19. Інженерно-геологічними дослідженнями при розвідці родовищ під гірничий спосіб розроблення повинні бути вивчені: фізико-механічні властивості руд, рудовмісних порід, перекривних і підстильних відкладів, що визначають характеристику їхньої міцності в природному й водонасиченому станах, інженерно-геологічні особливості масивів порід родовища й їхня анізотропія, склад порід, їхня тріщинуватість, тектонічна порушеність, текстурні особливості, закарстованість у зоні вивітрювання, охарактеризовані сучасні геологічні процеси, що можуть ускладнити розроблення родовища. Особливу увагу належить приділяти ділянкам послаблених порід (зони розломів, пливунні породи та ін.). Повинні бути зібрані дані про сейсмічність району родовища, можливі ділянки сходу лавин, селенебезпечні напрямки та ін. За результатами інженерно-геологічних досліджень повинні бути отримані матеріали щодо прогнозної оцінки стійкості гірничих виробок і розрахунку основних параметрів кар'єру. За наявності в районі родовищ діючих шахт або кар'єрів, що розташовані в аналогічних гідрогеологічних і інженерно-геологічних умовах, для характеристики площі, що розвідується, слід використати дані про ступінь обводненості й інженерно-геологічні умови цих шахт і кар'єрів.

При розвідці родовищ для розроблення способом ПВ повинні бути вивчені: гранулометричний склад, фільтраційні й водно-фізичні властивості порід; категорія порід за буримістю; ступінь стійкості порід при бурінні й обладнанні свердловин (поглинання промивальної рідини, прояв здимальних і пливунних властивостей порід та ін.); температурний режим у інтервалі залягання зруденіння; будова поверхні родовища. Належить подати дані про можливі геодинамічні явища й процеси в районі родовища, якість тампонажу геологорозвідувальних свердловин, кліматичні умови землекористування на рудній площі, грунтово-рослинний покрив. Вивчення інженерно-геологічних умов здійснюється в спеціальних і геологорозвідувальних свердловинах.

11.20. Для родовищ, де встановлена природна газоносність відкладів (метан, сірководень та ін.), належить вивчити закономірності зміни вмісту й складу газів по площі й по глибині.

11.21. Слід визначити чинники, що впливають на здоров'я людини (пневмоконіозонебезпечність, підвищена радіоактивність, геотермічні умови та ін.). Виділення радону (питоме еквівалентне радоновиділення ПЕР) у гірничих виробках має бути вивчене з повнотою, достатньою для проектування рудникової вентиляції.

11.22. Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геокріологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови мають бути вивчені з детальністю, що забезпечує отримання вихідних даних, необхідних для опрацювання проекту розроблення родовища. При особливо складних гідрогеологічних та гірничотехнічних умовах розроблення, що вимагають постановки спеціальних робіт, напрями, обсяг, терміни й порядок проведення досліджень погоджуються із зацікавленими організаціями.

11.23. Повинна бути дана оцінка можливих джерел господарсько-питного і технічного водопостачання, що забезпечують потреби майбутніх підприємств з видобування корисних копалин і перероблення мінеральної сировини; для районів з дефіцитом водних ресурсів запаси підземних вод повинні бути підраховані і затверджені ДКЗ України.

Пошуки, розвідка й підрахунок запасів підземних вод для водопостачання гірничорудних підприємств проводяться спеціалізованими гідрогеологічними організаціями, за винятком випадків можливого використання шахтових і дренажних вод для господарсько-питного й виробничого водопостачання.

11.24. По районах нових родовищ необхідно мати дані про наявність місцевих будівельних матеріалів, вказати місцеположення площ з відсутністю покладів корисних копалин, де можуть бути розміщені об'єкти виробничого й житлово-громадського призначення, відвали розкривних порід, дати рекомендації з розроблення заходів щодо охорони надр, запобігання забрудненню навколишнього середовища й рекультивації земель. Для рішення питань, пов'язаних з рекультивацією, слід визначити потужність грунтового покриву й виконати агрохімічні дослідження пухких відкладів, а також з'ясувати ступінь токсичності порід розкриття й можливість утворення на них рослинного покриву.

11.25. Інші корисні копалини, що утворюють у вмісних і перекривних породах самостійні поклади, повинні бути вивчені в такій мірі, що дозволить визначити їх промислову цінність й галузі можливого використання у відповідності до "Вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва" (1997 р.).

11.26. Кондиції для підрахунку балансових і позабалансових запасів розробляються галузевим проектним інститутом згідно з діючими інструкціями й методичними вказівками й затверджуються ДКЗ України.

11.27. Метрологічне забезпечення геологорозвідувальних робіт повинно виконуватись у відповідності до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.98 N 113 й інших нормативних документів.