МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
| N 204 від 08.09.99 м.Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 1999 р. за N 787/4080 |
Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 465 від 02.09.2009 )
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27.07.99 N інд. 33, 16927/16 з метою вдосконалення діяльності служби екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць (додається).
2. Управлінню нормативно-правового регулювання (В.Рибачек) в 5-денний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Головній державній екологічній інспекції (П.Свирид) після реєстрації наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити тиражування в кількості 180 примірників Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць та довести його до відома всіх підрозділів Державної екологічної інспекції, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та у зоні діяльності регіональних митниць і митниць.
4. Начальнику Державної екологічної інспекції, Голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів, начальникам державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, начальникам державних інспекцій охорони Чорного та Азовського морів прийняти до виконання та використання в роботі Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон у зоні діяльності регіональних митниць і митниць.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
5. Наказ Мінекобезпеки України від 8 червня 1995 р. N 57 визнати таким, що втратив чинність.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра, Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища А.Яцика.
| Міністр | В.Шевчук |
Затверджено
Наказ Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища та ядерної
безпеки України
08.09.99 N 204
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 листопада 1999 р.
за N 787/4080
Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць
( У тексті Положення слово "Мінекобезпеки" замінено словом "Мінекоресурсів" у відповідних відмінках; слова "Головна державна екологічна інспекція Мінекобезпеки" замінено словами "Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів" у відповідних відмінках; слова "підрозділи Державної екологічної інспекції" замінено словами "територіальні органи Мінекоресурсів, які здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць" згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )( У додатках до Положення слова "Головна державна екологічна інспекція Мінекобезпеки" замінено словами "Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів" у відповідних відмінках згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )( У тексті Положення слова "Мінекоресурсів" та "Мінекоресурсів України" замінено словом "Мінприроди" згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 465 від 02.09.2009 )
1. Загальні положення
1.1. Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць (далі - Положення) розроблено з метою встановлення загальних вимог здійснення екологічного контролю:
- транспортних засобів, у тому числі автомобілів, літаків, суден, військових кораблів, паромів та інших плавучих засобів;
- вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини;
- засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, добрив;
- усіх видів диких тварин, водних живих ресурсів і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.
1.2. Чинність Положення поширюється на всі ті транспортні засоби і вантажі, які підлягають екологічному контролю і які переміщуються через митний кордон України залізничним, автомобільним, морським, річковим, повітряним та трубопровідним транспортом. Перелік товарної продукції, яка підлягає екологічному контролю, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон".
1.3. Це Положення регламентує діяльність державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища (далі - держекоінспектори) територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів під час здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.
( Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.4.Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення:
"Транспортні засоби" - транспортні засоби, що власним ходом прибувають на митну територію України або відбувають з цієї території та використовуються для міжнародних перевезень вантажу, багажу та пасажирів.
"Вантажі" - будь-які товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України під митним контролем, крім транспортних засобів, що їх перевозять.
"Сировина" - предмети праці, які зазнали під її впливом певних змін і підлягають подальшій переробці.
"Промислова сировина" - сировина, що видобувається і виробляється у промисловості.
"Відходи" - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
"Небезпечні відходи" - відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
"Речовини" - матерія будь-якого походження (органічна, мінеральна) різноманітного хімічного складу і фізичного стану.
"Хімічні сполуки" - хімічні індивідуальні речовини, в яких атоми одного або різних елементів сполучені між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку.
"Токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини" - речовини, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
"Засоби захисту рослин" - хімічні, біологічні та інші засоби, які використовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів.
"Пестициди" - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди, завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.
"Агрохімікати" - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
"Всі види диких тварин, водних живих ресурсів і рослин" - живі об'єкти дикої фауни і флори.
"Зоологічні, ботанічні, мінералогічні колекції":
- зоологічні колекції - спеціально зібрані живі колекції зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також колекції опудал, препаратів, частин і залишків тварин;
- ботанічні колекції - спеціально зібрані живі колекції ботанічних садів, дендраріїв, дендропарків, оранжерей, а також гербарії, банки насіння тощо;
- мінералогічні колекції - спеціально зібрані колекції мінералів, гірських порід, зразки корисних копалин, палеонтологічні колекції тощо.
"Мисливські трофеї" - шкіра, роги, ікла та черепи мисливських тварин, в тому числі копитних та хижих тварин, здобуті (набуті) в установленому порядку на території України.
"Партія товарів" або "партія вантажу":
- за умови перевезення залізничним транспортом - товари та інші предмети, що надходять на одну станцію призначення одночасно у складі однієї партії для відправлення, на адресу одного вантажоодержувача, від одного вантажовідправника за одним або декількома транспортними документами, з однієї станції відправлення;
- за умови поставки трубопровідним транспортом - товари, що надходять за одним актом про приймання-передання, протягом терміну, потрібного для переміщення товару в обсязі, зазначеному в акті. Визначений термін не може бути більшим за один місяць;
- за умови перевезення іншими видами транспорту - товари та інші предмети, що відправляються на адресу одного вантажоодержувача за одним транспортним документом, від одного вантажовідправника, а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України.
1.5. Забезпечення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць покладено на Державну екологічну інспекцію та територіальні органи Мінприроди постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.95 N 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон".
( Пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.6. Екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюють:
- відділ екологічного контролю на державному кордоні Державної екологічної інспекції Мінприроди;
- відділи екологічного контролю на митному кордоні Рескомресурсів Автономної Республіки Крим, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, держінспекцій охорони Чорного і Азовського морів;
- пости екологічного контролю територіальних органів Мінприроди у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць.
( Пункт 1.6 в редакції Наказу Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.7. Загальне керівництво підрозділами територіальних органів, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць здійснює Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, який:
- організовує виконання покладених на Мінприроди завдань Комплексної програми розбудови державного кордону України, затвердженої Указом Президента України від 16 грудня 1993 року N 596/93 "Про Комплексну програму розбудови державного кордону України";
- здійснює зв'язок між управліннями Мінприроди і територіальними органами Мінприроди та забезпечує координацію їх діяльності;
- координує діяльність органів Мінприроди, інших центральних органів виконавчої влади з питань, що стосуються державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища та здійснення екологічного контролю;
- організовує виконання міждержавних програм і зобов'язань України в частині, що стосується державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки з суміжними державами;
- координує роботу Головних державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, Чорного та Азовського морів;
- затверджує штатний розклад, фонди, фінансування, матеріально-технічне забезпечення регіональних підрозділів служби екологічного контролю.
( Пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.8. Методичне та організаційне керівництво підрозділами територіальних органів, що здійснюють екологічний контроль на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць та митниць, забезпечує Державна екологічна інспекція Мінприроди, яка:
- організовує і здійснює методичне забезпечення та професійну перепідготовку кадрів територіальних органів Мінприроди;
- координує роботу з питань виконання загальнодержавних, регіональних та галузевих програм і заходів у частині дотримання законодавства з охорони навколишнього природного середовища;
- надає допомогу територіальним органам Мінприроди при виникненні надзвичайних екологічних ситуацій у зоні митного контролю, у разі необхідності самостійно здійснює екологічний контроль вантажів і транспортних засобів;
- у встановленому порядку сприяє забезпеченню працівників територіальних органів Мінприроди форменим одягом, приладами і обладнанням, засобами самооборони;
- перевіряє роботу підрозділів територіальних органів Мінприроди, які здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць;
- виступає представником з питань здійснення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та на митному кордоні України у всіх державних і громадських установах та судових органах.
( Пункт 1.8 в редакції Наказу Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.9. Керівництво підрозділами територіальних органів Мінприроди, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюють Головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів, які є начальниками державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів, Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища областей, міст Києва та Севастополя, які є, відповідно, головою Республіканського комітету охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим і начальниками державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі, які:
- керують підрозділами територіальних органів Мінприроди, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, організують їх роботу, розподіляють обов'язки, затверджують посадові інструкції працівників;
- несуть персональну відповідальність за виконання покладених на службу екологічного контролю завдань і здійснення своїх функцій;
- виступають представниками з питань, що входять до компетенції екологічного контролю у всіх державних і громадських установах та судових органах;
- вживають усіх заходів, які випливають із завдань, покладених на екологічний контроль, розподіляють і доводять фонди і ліміти фінансування для матеріально-технічного забезпечення служби екологічного контролю;
- укладають із зацікавленими державними установами, господарськими організаціями договори і майнові угоди, спрямовані на покращання умов здійснення екологічного контролю;
- підписують договори, погодження і акти, пов'язані з виконанням покладених на службу екологічного контролю завдань.
( Пункт 1.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.10. Основним завданням держекоінспекторів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць є здійснення державного контролю за додержанням міністерствами і центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та господарювання, громадянами, а також іноземними юридичними та фізичними особами і особами без громадянства, що перетинають державний кордон або здійснюють переміщення через нього транспортних засобів і вантажів відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки під час транспортування небезпечних вантажів.
( Пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.11. Головними завданнями підрозділи територіальних органів Мінприроди, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць є:
- контроль за додержанням норм і вимог чинного природоохоронного законодавства під час переміщення через митний кордон України транспортних засобів та вантажів;
- попередження незаконного ввезення, вивезення або транзиту територією України вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини, пестициди і агрохімікати, а також забрудненого баласту на суднах;
- забезпечення контролю за виконанням міжнародних зобов'язань України щодо торгівлі тими видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення;
- забезпечення контролю за перевезенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів та проведенням хіміко-аналітичного контролю речовин;
- огляд експортних та імпортних партій вантажів та оформлення потрібних документів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць;
- контроль за дотриманням вимог чинного законодавства і правил ввезення в Україну і вивезення з України рослинних ресурсів та тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв;
- контроль за додержанням вимог екологічних норм і правил транспортними засобами, що перетинають митний кордон України;
- контроль експортних та імпортних партій брухту чорних і кольорових металів на предмет відсутності хімічного чи радіоактивного забруднення та оформлення Сертифікатів екологічного контролю (при експорті);
- забезпечення контролю вантажів і транспортних засобів, що надійшли до митниці призначення без відмітки в товаротранспортних документах про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон або з відміткою у товаросупровідних документах "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження";
- контроль експортних, імпортних та транзитних вантажів, перевезення яких через державний кордон України потребує спеціального дозволу Мінприроди.
( Пункт 1.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.12. Служба екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць:
- запобігає незаконному вивезенню з території України об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги України, мисливських трофеїв, рослинної сировини, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій;
- здійснює перевірку документів, транспортних засобів, огляд підконтрольних вантажів, що імпортуються, експортуються чи перевозяться до суміжних держав транзитом;
- контролює дотримання екологічних вимог при перевезенні диких тварин і рослин, сировини і продуктів тваринного походження всіма вантажовідправниками та вантажоодержувачами;
- вивчає екологічний стан на прилеглих територіях прикордонних пунктів, у морських, річкових і повітряних портах. Протягом доби доповідає керівництву державних управлінь екологічної безпеки і Державній екологічній інспекції Мінприроди про всі випадки забруднення навколишнього природного середовища, а також затримання підконтрольних вантажів, суден та інших плавучих засобів;
- забороняє перевезення вантажів, що можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, умови транспортування яких не відповідають екологічним вимогам безпечного їх транспортування або потребують спеціального дозволу;
- проводить експрес-аналіз речовин та матеріалів з метою встановлення їх належності до числа токсичних, радіоактивних речовин або відходів та вмісту забрудненого баласту і стічних вод суден;
- нараховує та у відповідних випадках справляє збори за здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, розмір яких установлюється постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон";
- видає разом з Управлінням залізниці, адміністраціями авіаційного, автомобільного, морського і річкового транспорту спільні накази з питань організації екологічного контролю вантажів та транспортних засобів.
1.13. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділи територіальних органів Мінприроди, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць на кордоні здійснюється за рахунок державного бюджету та частини зборів за виконання робіт з надання послуг при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
( Пункт 1.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
1.14. Служба екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць має спеціальні бланки і печатки зі своїм найменуванням.
1.15. Рішення начальника посту екологічного контролю в межах наданих йому повноважень є обов'язковими для виконання всіма особами, відповідальними за вантаж.
1.16. Оскарження дій працівників підрозділи територіальних органів Мінприроди, що здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюється згідно з чинним законодавством України.
( Пункт 1.16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекоресурсів N 48 від 31.01.2002 )
2. Здійснення екологічного контролю
2.1. Держекоінспектор, який заступає на чергування, повинен:
- отримати під особистий підпис у начальника поста штампи;
- прийняти від держекоінспектора, якого він змінює, звітні журнали, майно, нормативно-методичну документацію тощо, згідно з описом;
- перевірити правильність та повноту записів у журналах та іншій документації;
- оформити результати приймання зміни в журналі чергувань.
2.2. Держекоінспектор у процесі чергування здійснює:
- перевірку документів на підконтрольні об'єкти, що вказані в п.5.3;
- зовнішній огляд підконтрольних об'єктів;
- радіаційний контроль транспортних засобів та вантажів;
- виявлення безпечності або небезпечності вантажу, згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та ГОСТа 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка";
- інструментальний контроль токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів ( у разі необхідності);
- реєстрацію у відповідному журналі (додаток 1) підконтрольних об'єктів та результатів екологічного контролю;
- у встановленому митними органами порядку - відбір зразків із складанням акта (додаток 2) для проведення лабораторних аналізів на відповідність складу вантажу наявній документації (у разі потреби - при здійсненні екологічного контролю у зоні діяльності регіональних митниць та митниць);
- експрес-аналіз речовин для їх ідентифікації та встановлення ступеня токсичності (у разі необхідності);
- складає акти перевірок і протоколи про порушення законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища і радіаційної безпеки;
- розглядає справи і виносить постанови про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища та радіаційної безпеки відповідно до законодавства;
- на товарно-транспортних та товарно-супровідних документах на вантажі і транспортні засоби проставляє відповідні штампи про здійснення екологічного контролю та розрахунок суми збору, що підлягає сплаті.
2.3. У разі виявлення порушень природоохоронного законодавства України, відсутності дозвільних документів або коли зовнішній огляд вказує на очевидну невідповідність вигляду і властивостей вантажу змістові супровідних документів, держекоінспектор:
- припиняє подальший його рух;
- складає в присутності експедитора, вантажоперевізника або представника транспортного вузла (станції, порту) та старшого зміни митної служби акт у довільній формі про виявлене порушення;
- у товаротранспортній накладній проставляє штамп "ввіз/вивіз заборонено";
- при неможливості усунення виявлених порушень - повертає вантаж вантажовідправнику.
2.3.1. У разі усунення виявлених недоліків держекоінспектор проводить повторний екологічний контроль, що здійснюється на загальних підставах. При отриманні за його результатами позитивного висновку держекоінспектор анулює раніше проставлений штамп шляхом його перекреслення, що засвідчує власним підписом з датою, і ставить штамп "Ввіз /вивіз дозволено".
2.3.2. Держекоінспектор завершує проведення екологічного контролю тих об'єктів, що передані йому попередньою зміною, якщо на них є документи у повному обсязі.
2.4. У разі потреби проведення екологічного контролю імпортних вантажів за місцем призначення, держекоінспектор у пункті пропуску на державному кордоні проставляє в товарно-супровідних документах штамп "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження".
2.5. З метою прискорення проходження великих партій вантажів через державний кордон України держекоінспектор, за попередньою домовленістю з вантажовідправником або вантажоотримувачем, може здійснювати їх екологічний контроль під час завантаження, безпосередньо на території країни-експортера.
2.6. Держекоінспектор несе відповідальність згідно з чинним законодавством за несвоєчасне виконання процедур екологічного контролю, необгрунтоване затримання осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що переміщуються через державний кордон.
Час здійснення екологічного контролю і оформлення документів не повинен перевищувати часу, встановленого технологічною схемою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, яка визначається командиром з'єднання (частини) Прикордонних військ за погодженням з керівниками митного органу, транспортної організації та інших контрольних служб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.95 N 665 "Про затвердження Загальних правил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон".
На залізничній станції час здійснення екологічного контролю і оформлення документів не повинен перевищувати загального часу на обробку поїздів, встановленого технологічним процесом її роботи.
2.7. Держекоінспектори під час здійснення екологічного контролю взаємодіють з іншими державними контрольними органами (прикордонними, митними, ДАІ МВС, ветеринарними, фітосанітарними, санітарно-карантинними та ін.) згідно з "Інструкцією про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні", яка затверджена в березні 1994 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.05.94 за N 106/315.
У межах своєї компетенції держекоінспектори при здійсненні екологічного контролю в пунктах пропуску вирішують усі питання самостійно.
2.8. Держінспектори входять до складу комісії з приймання суден, поїздів, літаків, автотранспорту, контейнерів, багажів і поштових відправлень, що надходять в Україну з інших країн.
2.9. Пости екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць забезпечуються:
- службовою документацією та законодавчими актами й нормативно-методичними документами щодо здійснення екологічного контролю підконтрольних об'єктів;
- інформаційними стендами;
- приладами для проведення замірювань кількості забруднювальних речовин у вихлопних газах автомобілів, а також радіаційного та первинного токсикологічного контролю.
2.10. У службовий час держекоінспектор повинен бути одягнений у формений одяг, мати службове посвідчення і, у разі потреби, засоби самооборони.
2.11. Режим роботи держекоінспекторів на постах екологічного контролю встановлюється:
- для начальника поста екологічного контролю - згідно з режимом роботи відділу екологічного контролю на митному кордоні територіального органу Мінприроди;
- для держекоінспекторів у пунктах пропуску через державний кордон - згідно з режимом роботи відповідного пункту пропуску;
- для держекоінспекторів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць - згідно з режимом роботи відповідних митниць.
3. Справляння зборів
3.1. Екологічний контроль транспортних засобів і вантажів здійснюється за плату згідно з розмірами зборів, що встановлені додатком 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.99 N 1034 "Про впорядкування справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон".
3.2. Координацію діяльності державних контрольних органів щодо справляння зборів у пунктах пропуску через державний кордон покладено на Державну митну службу України.
3.3. Держекоінспектором за результатами екологічного контролю транспортних засобів і вантажів на товарно-транспортних та товарно-супровідних документах проставляється відповідний штамп, що засвідчує факт здійснення контролю та розрахунки збору, що підлягає сплаті.
3.4. Справляння зборів за екологічний контроль суден та інших плавучих засобів здійснюється один раз - при перетинанні ними кордону в напрямку території України.
3.5. Справляння зборів за екологічний контроль суден регулярного сполучення, приписаних до порту, де розташований пост екологічного контролю, здійснюється один раз на 3 місяці.
3.6. Збір за здійснення екологічного контролю автотранспортних засобів, що повторно перетинають кордон протягом місяця і менше, при наявності спеціального Талона, виданого службою екологічного контролю, не справляється.
3.7. За автотранспортні засоби, що призначені тільки для рейсового перевезення пасажирів, при наявності 8 і більше обладнаних для сидіння місць, крім сидіння водія, збори за проведення екологічного контролю не стягуються.
3.8. Власники легкових автомобілів та особи, що керують ними за дорученням і мають право на пільги, встановлені законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за наявності посвідчення, звільняються від сплати зборів за проведення екологічного контролю автотранспортного засобу.
3.9. Для мешканців прикордонних районів збір за проведення екологічного контролю особистого автотранспорту в разі перетинання кордону справляється один раз на три місяці.
3.10. Якщо на території своєї держави іноземний автомобіль пройшов екологічний контроль і термін цієї перевірки не перевищує три місяці, що підтверджується документами, то плата за проведення екологічного контролю не справляється.
3.11. За наявності в товаросупровідних документах штампа "Підлягає екологічному контролю за місцем надходження" збори справляються за місцем його проведення в митницях призначення.
3.12. Під час транзитних перевезень вантажів через територію України збір справляється на вхідному пункті пропуску через державний кордон у розмірі 50 відсотків зборів. У разі перевантаження вантажів на території України додатково справляється у вихідному пункті пропуску ще 50 відсотків ставки збору.
3.13. За здійснення екологічного контролю невеликих партій вантажів (до 10 кг), що надходять українським виробникам для дослідних потреб, поштових та кур'єрських відправлень, збори не справляються.
3.14. Держекоінспекторами щозмінно ведеться реєстр надходжень зборів (додаток 3), що нараховуються за здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, який складається на підставі первинних товаротранспортних та товаросупровідних документів.
4. Екологічний контроль транспортних засобів
4.1. Екологічний контроль автомобільного транспорту.
4.1.1. У пунктах пропуску через державний кордон України перевірці підлягають транспортні засоби, за винятком тих, що транспортуються як вантаж (у морських контейнерах, на автотрейлерах, у розібраному вигляді тощо).
4.1.2. При екологічному контролі автомобільного транспорту здійснюється перевірка:
- наявності забруднення, підтікання пально-мастильних матеріалів, охолоджувальних речовин тощо, які можуть спричинити забруднення навколишнього природного середовища; - наявності табличок системи інформування про небезпеку національного або європейського зразка, іншого додаткового обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, - згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та ГОСТа 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка", та додатково для вітчизняних перевізникі - умов (технічних умов, правил, стандартів) безпечного перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом, погоджених у встановленому порядку Управлінням ДАІ МВС України;
- радіаційного стану;
- вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів, рівня димності у відпрацьованих газах двигунів автомобілів.
4.1.3. Порядок проведення контролю токсичності відпрацьованих газів автомобілів з карбюраторними двигунами внутрішнього згоряння регламентований ГОСТ 17.2.2.03-87 "Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности".
4.1.4. Порядок проведення контролю димності дизельних двигунів автомобілів регламентований ГОСТ 21393-75 "Автомобили с дизелями. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерений. Требования безопасности".
У разі перевищення вказаних рівнів вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності автомобіль вважається екологічно небезпечним і держекоінспектор діє згідно з вимогами чинного законодавства України.
4.1.5. Порядок проведення вимірювань вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах автомобілів:
а) з карбюраторним двигуном:
- установити важіль перемикання коробки передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичними коробками передач) у нейтральне положення;
- загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;
- заглушити двигун (якщо працює);
- відкрити капот автомобіля;
- підключити тахометр;
- установити пробовідбірний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше 300 мм від зрізу (при косому зрізі випуклої труби глибина відраховується від короткої крайки зрізу);
- повністю відкрити повітряну заслінку карбюратора;
- запустити двигун;
- частоту обертання вала двигуна - довести до підвищеної і пропрацювати в цьому режимі не менше 15 сек;
- установити мінімальну частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 20 сек. - провести вимірювання вмісту оксиду вуглецю й вуглеводнів;
- встановити підвищену частоту обертання вала двигуна і не раніше ніж через 30 сек. - виміряти вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів;
- при наявності в автомобілі розгалужених випускних систем вимірювання слід проводити в кожній з них. Критерієм оцінки слугують максимальні значення вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів;
б) з дизельним двигуном:
- прилад слід підключити до випускної системи автомобіля і натисканням педалі подавання пального - встановити максимальну частоту обертання валу дизеля. Тривалість роботи в цьому режимі повинна забезпечувати температуру відпрацьованих газів, які входять у прилад, що відповідає вимогам інструкції з експлуатації приладу. Після цього - відпустити педаль;
- вимірювання в режимі вільного прискорення слід проводити при 10 кратному повторюванні циклу частоти обертання вала дизеля від мінімальної до максимально швидкої, плавним натисканням педалі подавання пального до упору з інтервалом не більше 15 сек. Вимірювання показників слід проводити при останніх чотирьох циклах за максимальним відхиленням стрілки приладу;
- за результат вимірювань димності приймають середнє арифметичне значення за чотирма циклами роботи двигуна. Вимірювання вважають достовірними, якщо різниця в показаннях димності останніх чотирьох циклів не перевищує 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу;
- вимірювання в режимі максимальної частоти обертання слід проводити при стабілізації показань приладу (розмах коливань стрілки приладу не повинний перевищувати 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу) не пізніше ніж через 60 сек. після вимірювань;
- за результат вимірювання слід брати середнє арифметичне значення від крайніх значень діапазону припустимих коливань;
- вимірювання димності в автомобілях з розгалуженою випускною системою слід проводити в кожній із випускних труб окремо;
- оцінку димності проводять за максимальним значенням;
- коливання стрілки приладу не повинно перевищувати 3% від усієї шкали приладу;
- за результат вимірювань слід брати середнє арифметичне значення, визначене за крайніми показниками.
Результати вимірювань слід зафіксувати в "Журналі реєстрації і проведення екологічного контролю підконтрольних вантажів і транспортних засобів, що перетинають державний кордон України".
Місце, що вибирається для проведення інструментального контролю токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів автомобілів, повинно мати природну або примусову (для закритих приміщень) вентиляцію, що забезпечує санітарно-гігієнічні вимоги до повітря в зоні вимірювань, згідно з ГОСТ 12.1.00588;
При проведенні вимірювань слід вжити заходів безпеки, що виключають самовільний рух автомобіля;
Держекоінспектору категорично забороняється здійснювати запуск двигуна і керувати автомобілем.
4.1.6. Після усунення вищезазначених недоліків та проведення знезараження транспортного засобу, з завершенням екологічного контролю водію видається "Талон екологічного контролю автомобіля" за встановленою формою (додаток 4). Вимоги щодо його оформлення, виготовлення, заповнення встановлює Мінприроди та Головдержекоінспекція.
4.2. Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небезпечних вантажів.
4.2.1. У разі перевезення небезпечних вантажів автотранспортними засобами слід забезпечити дотримання головних умов, а саме:
- використовувати тільки спеціалізовані автомобілі або автомобілі загального призначення, що пристосовані для такої мети;
- на транспортний засіб мають бути прикріплені інформаційні таблиці, на яких позначено знак небезпеки, серійний номер ООН і код екстрених заходів (спереду і ззаду), а для іноземних перевізників - інформаційні таблиці міжнародного зразка;
- кожний транспортний засіб, що перевозить небезпечні вантажі, має бути оснащений вогнегасниками, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. N 1128 "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння". Вогнегасники повинні мати пломбу, яка свідчить про те, що вони не були використані раніше, маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує на дату наступної перевірки;
- кузови транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі навалом, не повинні мати механічних пошкоджень та покриття, що взаємодіє з вантажем;
- кузов типу "фургон" обов'язково повинен мати замковий пристрій, що забезпечує замикання дверей кузова й дозволяє їх опломбувати;
- у разі перевезення небезпечних вантажів у транспортних засобах, що вкриті брезентом, останній повинен бути водонепроникний та виготовлений з вогнетривкого матеріалу, або просочений вогнетривкою речовиною;
- на кожний транспортний засіб, що пройшов державний технічний огляд за місцем реєстрації, компетентний орган видає свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу.
4.2.2. Автомобіль, який перевозить небезпечний вантаж, повинен бути забезпечений засобами пожежогасіння, усунення можливих аварій та наслідків забруднення навколишнього природного середовища, надання першої медичної допомоги потерпілим, індивідуального захисту, спецодягом.
4.2.3. Перелік потрібних документів, які повинен мати водій:
- погоджений з УДАІ МВС України маршрут перевезення небезпечного вантажу;
- транспортна накладна;
- шляховий лист (з написом червоного кольору на лицьовій стороні "Небезпечний вантаж") для вітчизняних перевізників;
- свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів національного або міжнародного зразка;
- свідоцтво про допуск водія до перевезення небезпечного вантажу;
- аварійна картка системи інформації про небезпеку.
4.2.4. На випадок надзвичайної ситуації, що може виникнути при перевезенні небезпечного вантажу, водій повинен мати письмову Інструкцію з організації безпеки перевезення.
4.3. Екологічний контроль морських та річкових суден.
4.3.1. Екологічний контроль суден проводиться з метою перевірки:
- виконання ними вимог чинного законодавства та міжнародних угод України щодо запобігання забрудненню моря;
- наявності свідоцтв про стан судна та його водоохоронного обладнання;
- відповідності стану судна та його водоохоронного обладнання виданим на них свідоцтвам.
4.3.2. Під час контролю судна держекоінспектор самостійно або разом з уповноваженим Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (далі - ДФІ) або з інспектором державного портового нагляду морського рибного порту за належністю та спільно з капітаном (або іншою особою командного складу) проводять:
- огляд суднового водоохоронного обладнання на відповідність його встановленим правилам охорони морських вод від забруднення;
- зовнішній огляд судна й поверхні води поблизу нього;
- перевірку наявності пломб на осушувальних системах, баластових танках, сепараційних установках, системах зливу за борт лляльних та інших забруднених вод;
- відповідну перевірку гарантій власника судна, зазначених у судновій декларації, щодо безпеки його судна для внутрішніх і територіальних вод України.
4.3.3. При огляді судна держекоінспектор самостійно або спільно з уповноваженим ДФІ або з інспектором державного портового нагляду морського рибного порту за належністю повинен перевірити наявність і оформленість відповідним чином таких документів:
- суднової екологічної декларації (додаток 5);
- на нафтових танкерах, на суднах-хімовозах та комбінованих вантажних суднах, якщо вони перевозять нафту наливом, а також на суднах, які мають спеціально побудовані вантажні приміщення сумарною ємністю 200 м(3) і більше та використовуються для перевезення нафти наливом - "Журналу нафтових операцій" (частина 1 "Операції машинних відділень", частина 2 "Вантажі та баластні операції");
- на суднах, які не є танкерами, з головним двигуном потужністю 75 к.с. і більше - "Журналу нафтових операцій" (частина 1 "Операції машинних відділень");
- на танкерах-хімовозах та інших суднах, які перевозять рідкі шкідливі речовини наливом - "Журналу вантажних операцій для суден, які перевозять шкідливі рідкі речовини наливом";
- на всіх суднах із чисельністю екіпажу, спеціального персоналу і пасажирів 6 і більше осіб - "Журналу операцій зі сміттям";
- на суднах, які перевозять шкідливі речовини в будь-якому упакуванні (тарі), вантажних контейнерах, знімних танках, насипом і навалом або в автодорожніх чи залізничних цистернах - схваленого Регістром або іншою класифікаційною організацією документа, який підтверджує, що тара та пристрої, застосовані для пакування шкідливих речовин, запобігають забрудненню морських вод;
- актів та інших документів, що підтверджують здавання судном на плавзбирачі або берегові приймальні споруди вод, забруднених нафтопродуктами або іншими шкідливими речовинами, господарсько-фекальних стічних вод, побутового і промислового сміття та баластових вод;
- записів у судновому журналі про опломбування всіх клапанів, клінкерів та інших запірних пристроїв, через які можуть скидатися за борт забруднені нафтопродуктами або іншими шкідливими речовинами води;
- схеми розташування клапанів тощо для кожної суднової системи, за допомогою яких виконуються операції зі шкідливими речовинами, включаючи пристрої для збирання сміття;
- міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою;
- свідоцтво, що засвідчує об'ємні та вагові характеристики судна;
- судновий журнал.
4.3.4. У разі відсутності на судні потрібного документа або неналежного його оформлення і заповнення держекоінспектор повинен відзначити цей факт у Акті про перевірку, який складається в довільній формі.
4.3.5. Не підлягають екологічному контролю на державному кордоні України судна, для яких держкордон не відкривається (круїзні судна тощо).
5. Екологічний контроль вантажів
5.1. Основними завданнями екологічного контролю вантажів є:
- виявлення фактів несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення підконтрольних вантажів територією України;
- державний контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства та норм і правил екологічної безпеки при санкціонованому перевезенні вантажів територією України;
- забезпечення пропуску на територію України належно оформлених, позначених, упакованих та обладнаних небезпечних вантажів.
5.2. Екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:
- перевірка товаросупровідних документів на вантажі, які перетинають кордон;
- безпосередній екологічний контроль вантажів.
5.3. Під час здійснення екологічного контролю вантажів перевірці підлягають документи, наявність яких передбачена відповідними постановами Кабінету Міністрів України та міжнародними угодами для перевезень будь-яким видом транспорту, а саме:
- транспортна накладна для відповідного виду транспорту - міжнародна товаротранспортна накладна (CMR), залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товаротранспортна накладна (ТТН) тощо;
- контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць);
- рахунок-фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо);
- дозвіл (ліцензія) на ввезення, вивезення, транзит екологічно-небезпечних вантажів або відходів;
- сертифікат якості (за умови імпорту);
- сертифікат відповідності (за умови імпорту);
- сертифікат екологічного контролю (для металобрухту, що експортується);
- карантинний (фітосанітарний) сертифікат (для деревини та виробів з неї).
Дублікат сертифіката повинен бути завірений в установленому порядку.