Про затвердження Положення про розслідування та облік аварій на обєктах Служби безпеки України

На виконання Закону України "Про охорону праці", постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623 "Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 року N 923 та з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку аварій на об'єктах Служби безпеки України

1. Затвердити Положення про розслідування та облік аварій на об'єктах Служби безпеки України (додається).

2. Керівникам підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, науково-дослідних, лікувально-оздоровчих закладів, командирам військових частин Служби безпеки України забезпечити виконання вимог цього Положення.

3. З наказом і Положенням ознайомити керівний та особовий склад Служби безпеки України в частині, що їх стосується.

4. Наказ КДБ СРСР від 3 листопада 1987 року N 77/дск "Об утверджении Инструкции по техническому расследованию и учету аварий, происшедших на объектах котлонадзора и на подъемных сооружениях, подконтрольных органам технического надзора КГБ СССР" не застосовується.

1.1. Це Положення визначає порядок проведення розслідування та обліку аварій на об'єктах підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, військових частин, навчальних, науково-дослідних та лікувально-оздоровчих закладів Служби безпеки України (далі - органи СБ України).

1.2. До числа об'єктів органів СБ України належать будівлі, споруди, транспортні засоби, інженерне і технологічне обладнання, устаткування котлонагляду.

1.3. Аварія - це небезпечна подія, що створює на об'єкті (території) органу СБ України загрозу для життя і здоров'я людей у результаті руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, чи завдає шкоди довкіллю.

1.4. До устаткування котлонагляду належать:

парові та водогрійні котли;

посудини, що працюють під тиском;

вантажопідіймальні машини і механізми;

пасажирські та вантажні ліфти, підйомники;

підвісна пасажирська канатна дорога;

ескалатори.

1.5. До аварій устаткування котлонагляду слід відносити:

вибухи котлів, посудин, що працюють під тиском, розриви трубопроводів пари та гарячої води, розриви кришок та затворів лазів, люків парових котлів і посудин, що працюють під тиском, виникнення випуклостей, тріщин на стінках барабанів, топкових камер, нагрівальних труб, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, що викликали зупинення їх на ремонт;

зруйнування чи згинання металевих конструкцій вантажопідіймальних машин (моста, портала, рами, платформи, башти, стріли), що призвело до проведення капітального ремонту металевих конструкцій чи заміни їх окремих секцій, а також падіння вантажопідіймальної машини, що викликало її пошкодження;

падіння ліфтів, їх противаг;

зруйнування чи пошкодження верхньої або нижньої станції, проміжної опори, несучого каната пасажирської підвісної канатної дороги;

зруйнування чи пошкодження каркаса ступеня, кінематичного зв'язку в системі головного приводу, тягового ланцюга ескалатора.

1.6. Аварії поділяються на дві категорії.

1.6.1. До I категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

загинуло 5 і більше чи травмовано 10 і більше осіб;

стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону об'єкта органу СБ України;

збільшилась гранична концентрація забруднювальних речовин у навколишньому середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я людей;

повністю зруйновано і вийшло з ладу обладнання, устаткування котлонагляду, що створило загрозу для життя і здоров'я людей.

1.6.2. До II категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

загинуло до 5 чи травмовано до 10 осіб;

пошкоджено будівлі, споруди чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я людей;

пошкоджено обладнання, устаткування котлонагляду та зупинена його робота. Будівлі і споруди пошкоджень не отримали.

1.7. Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасового зупинення обладнання в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань, унаслідок яких не сталося пошкоджень і руйнувань обладнання, устаткування, будівельних конструкцій, а також не сталося випадків травматизму військовослужбовців і працівників, до числа аварій не відносяться.

1.8. Випадки пошкодження устаткування, що сталися при його технічному випробуванні тиском, вантажем, під час проведення ремонту, пусконалагоджувальних робіт, монтажу, демонтажу спеціалізованими організаціями до аварій не відносяться і не підлягають розслідуванню та обліку згідно з цим Положенням.

1.9. Контроль за дотриманням установленого цим Положенням порядку розслідування та обліку аварій, а також за своєчасним виконанням заходів з усунення причин, які викликали аварію, здійснюють керівники органів СБ України та Інспекція технічного і пожежного нагляду та охорони праці СБ України (далі - Інспекція).

2.1. Керівник органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, зобов'язаний:

щонайперше вжити заходів з рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей;

негайно доповісти про аварію Голові Служби безпеки України або заступнику Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу повноважень;

негайно повідомити за встановленою формою (додаток 1) про аварію до Інспекції;

забезпечити, до прибуття комісії з розслідування аварії (далі - комісія з розслідування), збереження обстановки на місці події та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент аварії, якщо це не являє небезпеки для життя і здоров'я людей і не викликає подальшого розвитку аварійної ситуації.

2.2. Розслідування аварій проводиться комісією з розслідування, що призначається:

а) у разі аварії I категорії або аварії II категорії з груповим чи смертельним нещасним випадком - наказом Служби безпеки України;

б) у разі аварії II категорії без групового чи смертельного нещасного випадку - наказом керівника органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія.

Головою комісії з розслідування призначається заступник керівника того органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, або посадова особа Інспекції.

2.3. Розслідування аварій, у результаті яких сталися нещасні випадки з працівниками, проводиться комісією з розслідування, яка утворюється у порядку, визначеному в Положенні про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 року N 923.

Розслідування аварій, у результаті яких сталися нещасні випадки з військовослужбовцями, проводиться комісією з розслідування, яка утворюється відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого наказом Голови Служби безпеки України від 31 березня 1999 року N 77, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 травня 1999 року за N 283/3576.

2.4. До складу комісії з розслідування входять:

начальник підрозділу (начальник служби, відділу, напрямку, відділення, групи) органу СБ України (далі - начальник підрозділу СБ України), на об'єкті якого сталася аварія;

посадова особа юридичної структури того органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, за погодженням з начальником цього органу, а при аварії на об'єкті Центрального управління - за погодженням з начальником Договірно-правового управління СБ України;

посадова особа Інспекції;

представник профспілкової організації того органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, якщо має місце нещасний випадок з працівником.

2.5. Якщо аварія сталася через проектні або конструктивні недоліки об'єкта, то для участі в роботі комісії з розслідування можна залучати представників тих підприємств, які розробляли і виготовляли його.

2.6. Комісія з розслідування зобов'язана протягом 10 робочих днів розслідувати аварію і скласти акт розслідування аварії за формою АВС-1 (додаток 2) і оформити потрібні документи і матеріали, вказані в пункті 2.11 цього Положення.

Залежно від характеру аварії, у разі потреби проведення додаткових досліджень або експертизи, зазначений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

2.7. У ході розслідування комісія з розслідування визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт, їх відповідність вимогам нормативних актів та проекту, встановлює осіб, причетних до аварії, складає довідку щодо втрат, викликаних аварією за формою АВС-2 (додаток 3), визначає заходи з ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.

2.8. Члени комісії з розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників і військовослужбовців підрозділу СБ України, причетних до аварії, свідків аварії і проводити їх опитування.

2.9. Орган СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, зобов'язаний:

забезпечити членів комісії з розслідування спецодягом, засобами індивідуального захисту, транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями, потрібними для проведення розслідування;

організувати друкування і розмноження в потрібній кількості матеріалів розслідування аварії;

при потребі, за вимогою комісії з розслідування, залучити до розслідування експертну комісію (за рахунок того органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія), до складу якої входять спеціалісти-експерти проектно-конструкторських або науково-дослідних організацій, для проведення технічної експертизи, виконання потрібних розрахунків, лабораторних досліджень.

Склад експертної комісії визначається головою комісії з розслідування.

Питання, які потребують експертного висновку, ставляться в письмовій формі. Матеріали експертної комісії повинні бути підписані усіма її членами і надані комісії з розслідування в машинописному вигляді.

2.10. За результатами розслідування аварії керівник органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, видає наказ, яким, відповідно до висновків комісії з розслідування, затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності осіб, винних за порушення нормативних актів про охорону праці.

2.11. До числа матеріалів розслідування аварії належать:

наказ про призначення комісії з розслідування;

акт розслідування аварії за формою АВС-1;

протокол огляду місця аварії за формою АВС-3 (додаток 4);

ескіз місця аварії за формою АВС-4 (додаток 5), плани, схеми, фотознімки пошкодженого об'єкта;

розпорядження голови комісії з розслідування про призначення технічної експертизи та інші розпорядження, видані комісією з розслідування;

висновок експертної комісії про причини аварії;

пояснювальні записки комісії з розслідування та протоколи опитування щодо аварії за формою АВС-5 (додаток 6) від потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до аварії;

копії документів про проходження навчання персоналом, який працював на об'єкті, де сталася аварія;

копії приписів, що стосуються аварії, видані керівнику органу (начальнику підрозділу) СБ України посадовими особами Інспекції або спеціалістом з охорони праці органу СБ України до настання аварії і під час її розслідування;

виписки з нормативних актів про охорону праці, що були порушені;

довідка про матеріальну шкоду, завдану аварією, за формою АВС-2;

копія наказу керівника органу СБ України згідно з пунктом 2.10 цього Положення;

копія акта за формою Н-1 для працівників, НВС-1 - для військовослужбовців, на кожного потерпілого окремо, якщо в результаті аварії мали місце нещасні випадки.

2.12. Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить орган СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, який у п'ятиденний термін після закінчення розслідування аварії надсилає їх підрозділам, чиї представники брали участь у розслідуванні аварії.

Якщо в результаті аварії стався груповий або смертельний нещасний випадок із працівниками, матеріали розслідування аварії надсилаються до прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку та територіального управління Держнаглядохоронпраці, а якщо вказані випадки сталися з військовослужбовцями - матеріали розслідування надсилаються до військової прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку.

Один примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається у підрозділі СБ України до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.

2.13. Про виконання заходів, запропонованих комісією з розслідування, орган СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, надсилає письмове повідомлення керівництву Служби безпеки України та до Інспекції.

2.14. Якщо аварія сталася через конструктивні недоліки обладнання чи устаткування, то керівник органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, зобов'язаний направити заводу-виготовлювачу цього устаткування обгрунтовані рекламації, а їх копії - органам, до сфери управління яких належить підприємство, проектна організація, завод-виготовлювач. Копія рекламації також надсилається органу, який видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виготовлення устаткування (об'єкта).

2.15. Інспекція за матеріалами розслідування аварій аналізує їх причини, розробляє заходи та пропозиції щодо запобігання аваріям і надсилає інформацію до органів СБ України.

2.16. Керівники органів СБ України повинні забезпечити вивчення причин та обставин аварій з працюючими з числа інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу, які працюють на аналогічних об'єктах, і вжити заходів щодо недопущення подібних аварій.

3.1. Облік аварій здійснюють органи СБ України і Інспекція з реєстрацією їх у журналі реєстрації аварій за формою АВС-6 (додаток 7). При цьому враховуються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасних випадків не сталося.

3.2. Керівництво того органу СБ України, на об'єкті якого сталася аварія, несе в установленому порядку відповідальність за несвоєчасне повідомлення про аварію або приховування її від розслідування, умисне перекручення обставин або причин аварії, незбереження до розслідування обстановки на робочих місцях і стану устаткування (якщо ця обстановка не загрожує життю та здоров'ю людей) такими, якими вони були на момент аварії.

4.1. Керівник органу СБ України та посадові особи, які проводили розслідування аварії, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за своєчасне і правильне розслідування аварії та прийняті рішення.

4.2. Посадові особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.