Про затвердження Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України

Указані технічні засоби повинні бути упакованими в тару і готовими до транспортування їх до місця АП вертольотами або літаками і кидання з парашутом (без парашута).

Рятувальне майно та спорядження, зазначене в пунктах 1 - 17, укладається у м'які мішки типу ПДММ-47 або контейнери типу КАС-150 (КАС-90) і перед заступленням на чергування завантажується на ПС. Майно (окрім плавзасобів) упаковується у водонепроникні мішки. Майно і спорядження, зазначені в пунктах 18 - 30, завантажуються тільки у вертоліт.

Човни, плоти та рятувальні жилети (пояси) розконсервовуються і завантажуються у передбачене для них упакування готовими до застосування.

На зовнішній поверхні мішків (контейнерів) прикріплюється (пишеться) опис майна і здійснюється маркування у вигляді кольорових смуг шириною 50 мм, котрі означають зміст комплекту:

ЧЕРВОНА - медикаменти та засоби надання медичної допомоги;

СИНЯ - вода та харчування;

ЖОВТА - обмундирування, спальні мішки, палатка;

ЧОРНА - радіостанції, сигнальні засоби, посуд тощо.

На пошуково-рятувальних ПС, що здійснюють чергування на приморських напрямках і мають обладнання для кидання бомб, повинно бути не менше двох буїв для позначення місць затоплення, а також дві димові бомби типу ОМАБ-25-8Н, ОМАБ-25-12Д для забезпечення заходу на посадку пошуково-рятувального ПС.

Екіпажі, котрі направляються для виконання робіт при аваріях та катастрофах в народному господарстві, стихійних та екологічних лихах, перед вильотом на виконання завдання (чергуванням) комплектуються майном та спорядженням у повному обсязі, який зазначено у цьому Табелі укомплектованості технічними засобами та майном (далі - Табель).

Цей Табель рішенням Головного координаційного центру пошуку та рятування МНС може змінюватись у залежності від клімато-географічних та гідрометеорологічних умов зони чергування ПС.

Характеристика штучних ЗПС, їх довжина, посадкові курси, відстань між осями ЗПС. Типи експлуатованих повітряних суден. Кількість літаків протягом трьох найбільш інтенсивних за рухом місяців року. Категорія ЗПС за рівнем потрібного пожежного захисту. Характеристика водопостачання аеродрому. Опис аварійно-рятувальних станцій, що використовуються. Відстань до найвіддаленіших місць аеродрому, контрольний час проїзду до них. Відстань від найближчих міських пожежних частин та очікуваний час прибуття від них пожежних автомобілів. Пожежне водозабезпечення аеродрому. Схема і характеристика під'їзних доріг до аеродрому.

Обгрунтовується використання пожежних сил і засобів аеропорту відповідно до вимог чинного законодавства. Визначається загальна кількість сил і засобів та їх розподіл у змінах і обслугах.

У табличній формі викладаються дані про застосування пожежної техніки (найменування і тип протипожежних засобів; чисельність особового складу пожежно-рятувальних підрозділів на пожежному автомобілі, місце основного базування протипожежних сил та засобів; вид вогнегасних засобів, що застосовуються, та обсяг заправлення пожежних автомобілів; запас вогнегасних засобів за типами речовин, що застосовуються; обладнання та спорядження, що застосовуються; резервне устаткування, що зберігається; розрахунковий час розгортання пожежних автомобілів у кінці ЗПС).

У табличній формі викладаються дані про розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі на ПС окремо на кожну ЗПС (кількість пожежних автомобілів; кількість вогнегасного засобу, в тому числі піноутворювача, і продуктивність його подавання, перелік основних і допоміжних засобів для гасіння пожежі на ПС).

У табличній формі викладаються сили та засоби, які взаємодіють (місце дислокації взаємодійних сил; перелік пожежної техніки; чисельність особового складу; телефони виклику).

Описується схема зв'язку та оповіщення СПБ в аеропорту при АП. Визначається порядок передавання інформації про обставини АП.

7.1. Очікувана посадка аварійного ПС.

Визначаються дії особового складу СПБ в аеропорту при очікуваній посадці аварійного ПС (поставлення завдання особовому складу, його розосередження вздовж ЗПС; рух пожежних автомобілів і зайняття бойової позиції на місці АП; дії підрозділів щодо гасіння пожежі на ПС і рятування пасажирів та екіпажу).

7.2. Раптова АП на аеродромі.

Визначаються дії особового складу СПБ в аеропорту за сигналом "Тривога". Викладаються особливості гасіння пожежі на ПС та рятування людей, визначається порядок керівництва роботою на місці АП.

Викладаються дії особового складу СПБ при:

гасінні пожежі на шасі;

гасінні пожежі на двигуні;

гасінні пожежі всередині фюзеляжу;

гасінні пожежі на розлитому під фюзеляжем паливі;

рекомендації щодо рятування людей у ПС, яке палає.

9. Додатки:

список оперативних телефонів;

графічний план території аеродрому з координатною сіткою;

схема розташування ПА та інших засобів пожежогасіння для різних типів локалізації пожежі;

інструкція щодо покриття піною ЗПС при аварійній посадці ПС з невипущеними або пошкодженими шасі;

заходи з безпеки при гасінні пожеж на ПС і рятуванні пасажирів та екіпажу;

схеми ПС з показом основних і аварійних виходів, місць розтину фюзеляжу, розміщення бортового аварійно-рятувального обладнання, паливних баків, агрегатів електросхеми та кисневого обладнання.

1. Порядковий номер ПРР з початку року _____________________.

2. Дата ____________________________________________________.

____________________________________________________________.

5. Характеристика об'єкта пошуку та рятування:

тип ПС і державний реєстраційний номер _____________________;

експлуатант ПС _____________________________________________;

дані про екіпаж ПС (прізвище, ім'я та по батькові командира ПС, кількість членів екіпажу) ___________________________________;

кількість пасажирів ________________________________________;

____________________________________________________________.

6. Обставини й характер події (дата і час (UTC) авіаційної події, етап польоту, місце авіаційної події, причина події)

____________________________________________________________.

7. Керівник ПРР ____________________________________________.

____________________________________________________________.

9. Чергові сили та засоби за планом ПРЗП:

тип ПС, ступені готовності, залучались (чи не залучались) до проведення ПРР __________________________________________________;

____________________________________________________________.

10. Хід пошуково-рятувальних робіт:

джерело і термін повідомлення (від часу події) оперативного органу організації, відомства, що надає звіт ____________________;

метод виявлення об'єктів пошуку та рятування (застосуванням електронних засобів, візуально або їх комбінацією)

____________________________________________________________;

____________________________________________________________;

термін виконання операції від часу події:

оголошення сигналу "Тривога" _______________________________;

виліт ПС _________, вихід інших засобів ____________________;

виявлення потерпілих _______________________________________;

підхід рятувальників _______________________________________;

евакуація потерпілих _______________________________________;

ліквідація пожежі __________________________________________;

____________________________________________________________.

11. Підсумки ПРР:

площа, котра обстежена при пошуку об'єктів (кв. м):

електронними засобами ______________________________________;

візуально __________________________________________________;

фотознімання _______________________________________________;

____________________________________________________________;

____________________________________________________________;

____________________________________________________________;

кількість загиблих _________________________________________;

кількість тих польотів (за типами ПС), які були виконані під час проведення ПРР ______________________________________________;

типи, кількість та час застосування інших засобів, що були залучені для ПРР ________________________________________________;

кількість осіб, що залучалися до ПРР _______________________;

____________________________________________________________.

12. Аналіз проведеної ПРР:

____________________________________________________________;

____________________________________________________________;

____________________________________________________________;

____________________________________________________________.

Класифікація надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення про надзвичайні ситуації, введеного в дію постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099.

Звіт подається у тижневий термін після завершення пошуково-рятувальних робіт.

Учбово-тренувальний полігон призначений для підготовки і навчання особового складу служби пожежної безпеки та аварійно-рятувальної команди підприємства. Полігон може використовуватися при підготовці льотного, технічного і спеціального персоналу.

На полігоні слід розмістити такі об'єкти:

тренажер (списаний літак)

майданчик для гасіння пожежі, яка сталась унаслідок загоряння розлитого авіаційного палива;

майданчик для гасіння пожежі на двигуні;

майданчик для гасіння пожежі на шасі;

майданчик для гасіння пожежі авіаційного палива, яке витікає з ПС;

елементи конструкції фюзеляжу;

смугу перешкод.

У разі неможливості розмістити на одному майданчику ПС та об'єктів полігону, допускається розміщення їх на окремих дільницях.

Характеристики об'єктів полігона:

Літак-тренажер обладнується на списаному із експлуатації літаку і призначається для проведення таких дій: відпрацювання проникання на борт ПС, гасіння моделі пожежі всередині салону, евакуація манекенів із салонів ПС, проникання у багажно-вантажний відсік, евакуація вантажу із відсіку, який горить. З метою забезпечення можливості багаторазового проведення вправ з гасіння пожежі на внутрішніх поверхнях салону (стеля, борт, підлога) зону вогнища слід захистити негорючим матеріалом. Вогнище у салоні - це пальна маса (ганчір'я, деревина, декоративно-оздоблювальні матеріали тощо) у металевому піддоні розміром 1х1 м. Літак-тренажер може використовуватися як димова камера.

Майданчик для проведення вправ з гасіння пожеж різноманітного авіаційного палива площиною 200 - 300 квадратних метрів. Майданчик поділений на дільниці площиною 50, 100 і 150 квадратних метрів. На малих майданчиках проводяться вправи з гасіння ручними стволами, на великих - лафетними стволами тощо. Майданчик споруджується із цементних та бетонних матеріалів з бортиками висотою 20 - 25 см.

Майданчик для проведення вправ з гасіння пожеж на двигуні має розміри 2х4 м є з бортиками висотою 15 - 20 см. На майданчику встановлена опора, на якій (на висоті 3,0 - 3,5 м) змонтовано списаний двигун (або макет двигуна) в мотогондолі. В мотогондолі влаштовується піддон з пальним матеріалом (наприклад, ганчір'ям), змоченим авіаційним паливом.

Майданчик для вправи з гасіння пожеж на шасі має розміри 2х4 м і виготовлюється із цементно-бетонних матеріалів з висотою бортиків - 10 - 15 см, має заглиблення у середній частині. На середині майданчика влаштовується основна опора шасі зі списаного літака. При проведенні вправи на майданчику підпалюється деяка кількість авіаційного палива.

Майданчик для вправи з гасіння авіаційного палива, яке витікає з ПС, має розміри 2х3 м, виготовлюється з бетону, висота бортиків - 10 - 15 см. На відстані 6 - 7 метрів від майданчика на висоті 1,5 - 2,0 метрів встановлюється ємність для авіаційного палива, від ємності на висоті 0,8 - 1,0 м прокладається трубопровід з перекривним краном. Трубопровід закінчується щілинним розтрубом, розміщеним над серединою майданчика. Майданчик може використовуватися і для вправ з гасіння пожеж авіаційного палива або інших матеріалів пересувними вогнегасниками.

Елементи конструкції фюзеляжу використовуються для вправ з пожежно-технічним озброєнням (стволи-пробійники, механізовані пили, пожежні сокири).

В зоні літака-тренажера розташовані майданчики або піддони площею 3 - 4 квадратних метри, горіння на котрих імітують умови роботи рятувальників на ПС при залишках вогнища.

1.1. Служба пошуково-рятувального забезпечення польотів є структурним підрозділом підприємства ЦА.

1.2. Структуру і штатний розклад служби затверджує керівник підприємства, виходячи з вимог нормативної чисельності працівників служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

1.3. Служба підпорядковується керівникові підприємства ЦА.

1.4. Службу пошуково-рятувального забезпечення польотів очолює начальник, котрий призначається і звільняється від займаної посади керівником підприємства, авіакомпанії.

1.5. Служба пошуково-рятувального забезпечення польотів у своїй діяльності керується Повітряним кодексом України, стандартами і рекомендованою практикою IKAO та цими Правилами.

2.1. Організація та вдосконалення пошуково-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства.

2.2. Організація та проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт і взаємодія з іншими відомствами.

2.3. Розроблення та реалізація планів заходів на випадок аварійної ситуації в аеропорту або у районі аеродрому.

2.4. Організація професійної підготовки спеціалістів служби, аварійно-рятувальної підготовки штатних і позаштатних формувань АРК.

2.5. Створення та вдосконалення навчально-матеріальної бази з пошуку та рятування.

2.6. Контроль за оснащенням АРК підприємства аварійно-рятувальною та пошуковою технікою.

3.1. Здійснює контроль готовності до дій чергових сил та засобів з пошуку та рятування авіаційного підприємства.

3.2. Перевіряє стан аварійного сповіщення і порядок передання інформації при проведенні пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

3.3. Організує і бере участь у розробці плану заходів на випадок аварійних обставин в аеропорту.

3.4. Здійснює взаємодію з підрозділами МНС, рятувальними, пожежними та медичними службами населеного пункту (району базування).

3.5. Контролює правильність експлуатації, збереження і технічного обслуговування бортових аварійно-рятувальних засобів і спорядження.

3.6. Організує участь АРК в наданні допомоги населенню при стихійних лихах у районі відповідальності.

3.7. Розробляє проекти наказів, вказівок, інструкцій і планів взаємодій з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів.

3.8. Проводить заходи щодо виконання вимог Норм придатності до експлуатації аеродромів і Правил сертифікації експлуатантів - у частині, що стосується пошуково-рятувального забезпечення польотів.

3.9. Організовує навчання спеціалістів пошуково-рятувального забезпечення польотів. Перевіряє підготовку льотних екіпажів до практичного застосування бортових аварійно-рятувальних засобів і спорядження.

3.10. Веде облік проведених пошукових і аварійно-рятувальних робіт, готує річні звіти.

3.11. Вживає заходів щодо усунення недоліків, виконання яких зазначається в квартальних та річних бюлетенях з безпеки польотів у ЦА.

3.12. Організує впровадження і освоєння сучасних рятувальних засобів і техніки, оснащення ними АРК.

3.13. Проводить заняття згідно з програмами аварійно-рятувальної підготовки.

3.14. Готує проведення комплексних тренувань і навчань.

3.15. Готує пропозиції керівникові авіапідприємства (штабу оперативного керівництва) щодо організації та проведення ПРР.

3.16. Здійснює контроль виконання вимог документів, що регламентують пошуково-рятувальне забезпечення польотів.

3.17. Бере участь у роботі комісій з розслідування авіаційних подій.

4.1. Начальник служби пошуково-рятувального забезпечення польотів має право:

вимагати від керівників служб, підрозділи яких входять до АРК, виконання нормативних документів щодо пошуково-рятувального забезпечення польотів;

надавати роз'яснення з питань, що входять до компетенції служби;

брати участь у складанні заявок на пошукову та аварійно-рятувальну техніку, майно і спорядження, що перебуває на балансі інших служб;

забороняти до польотів повітряні судна, що не укомплектовані аварійно-рятувальними засобами і обладнанням у відповідності з вимогами керівних документів.

4.2. Начальник служби несе відповідальність за:

виконання покладених на службу завдань і функцій, передбачених цими Правилами;

готовність до дій пошуково-рятувальних сил та засобів підприємства ЦА;

повноту доведення до виконавців та своєчасність виконання вимог документів, що регламентують пошуково-рятувальне забезпечення польотів;

наявність на робочих місцях спеціалістів, які залучаються до проведення ПРР, інструкцій, технологій, схем та інших потрібних документів;

якість підготовлених документів щодо пошуково-рятувального забезпечення польотів та стан їх виконання працівниками авіапідприємства;

професійну спеціальну пошуково-рятувальну підготовку тих посадових осіб та персоналу служб, які залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів.