Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та на виконання наказу Мінтрансу України від 20 вересня 1996 N 300 "Про галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки"

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України (надалі - Правила), що додаються.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту України (Докіль Л.П.) - забезпечити разом з Головним управлінням правового забезпечення Мінтрансу України (Логінова Л.М.) подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України".

3. Після введення в дію цих Правил визнати такими, що втратили чинність, "Правила пожарной безопасности для предприятий и организаций Министерства транспорта УССР", введені в дію наказом Мінтрансу УРСР 29.12.90 N 120.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Л.М.Костюченка.

Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України (далі - Правила) розроблені відповідно до статей 4, 5 Закону України "Про пожежну безпеку" і обов'язкові для виконання всіма підприємствами, службовими та фізичними особами, що мають дорожні транспортні засоби, незалежно від форм власності та виду діяльності.

Підприємства та організації всіх форм власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність з надання автотранспортних послуг, зобов'язані забезпечити виконання вимог пожежної безпеки, які встановлені цими Правилами.

2.1. Закон України "Про пожежну безпеку", затверджений Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 N 3747-12.

2.2. Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.94 N 840.

2.3. Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.94 N 316.

2.4. Перелік транспортних засобів і норми їх оснащення вогнегасниками, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 N 1128.

2.5. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 22.06.95 N 400, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.

2.6. Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи, затверджене наказом МВС України від 26.10.94 N 580, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.10.94 за N 257/467.

2.7. Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджене наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 249/459.

2.8. Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджене наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.

2.9. Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 308/518.

2.10. Правила обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Держстандарту України від 27.06.97 N 374, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.09.97 за N 407/2211.

2.11. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, затверджений наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.

2.12. Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 N 104.

2.13. Правила безпеки систем газопостачання України, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 N 254, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758.

2.14. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533.

2.15. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности (ОНТП 24-86), затверджені МВС СРСР 27.02.86.

2.16. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей, затверджені Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР від 21.12.84 року.

2.17. Правила устройства электроустановок (шосте видання), затверджені Міністерством енергетики та електрифікації СРСР від 06.07.84 N Е-8/84.

2.18. Перечень категорий помещений и сооружений автотранспортных и авторемонтных предприятий по взрывопожарной и пожарной опасности и классов взрывоопасных зон по правилам устройства электроустановок, затверджений наказом Міністерства автомобільного транспорту РРФСР від 20.02.89 N ВЕ-14/356.

3.1. Загальні положення

3.1.1. Пожежна безпека на підприємствах забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі виникнення пожеж, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

3.1.2. Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" відповідальність за стан пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників та уповноважених ними осіб.

3.1.3. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна слід визначити в договорі оренди.

3.1.4. Завдання та функції з забезпечення пожежної безпеки підприємств слід визначити в їхніх статутах.

3.1.5. Працівники підприємства повинні:

1) виконувати вимоги цих Правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, які діють на підприємстві;

2) в разі виявлення виниклої пожежі - діяти відповідно до вимог розділу 12 цих Правил.

3.1.6. Роботи з будівництва, реконструкції підприємств, технічного переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій можуть фінансуватись тільки після одержання від органів державного пожежного нагляду позитивних результатів експертизи або перевірки проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

3.1.7. Введення в експлуатацію нових та реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняються.

3.1.8. Власник новоствореного підприємства повинен одержати дозвіл від органів державного пожежного нагляду на початок його роботи відповідно до вимог "Положення про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи".

3.1.9. Усі види пожежної техніки та протипожежного обладнання, що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості згідно з Правилами обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення.

3.1.10. Послуги з виконання робіт протипожежного призначення можуть надавати тільки ті підприємства та фізичні особи, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення таких робіт, згідно з Положенням про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності.

3.1.11. Посадові та фізичні особи, винні у порушенні цих Правил, несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства.

3.1.12. За порушення вимог Правил, невиконання приписів посадових осіб державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляду) керівники органів держпожнагляду притягають підприємства до сплати штрафів згідно з вимогами Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

3.2. Організаційні заходи з забезпечення пожежної безпеки

3.2.1. На кожному підприємстві з урахуванням ступеня його пожежної небезпеки наказом (інструкцією за додатком 1) має бути встановлений відповідний протипожежний режим, яким визначається:

1) місце паління (якщо можливе), застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

2) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

3) правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

4) пожежобезпечність місць зберігання і припустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть водночас перебувати у виробничих приміщеннях і на території;

5) порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладів;

6) порядок відключення електрообладнання від мережі в разі пожежі;

7) порядок оглядання й зачинення приміщень після закінчення роботи;

8) порядок проходження посадовими особами спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму та призначення відповідальних за це осіб;

9) порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, видалення диму, вогнегасників тощо);

10) порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів і оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

11) черговість дій працівників у разі виявлення пожежі;

12) порядок збору членів добровільної пожежної дружини (далі - ДПД) та посадових осіб адміністрації в разі виникнення пожежі, а також виклику їх вночі, у вихідні та святкові дні.

Працівників підприємства слід ознайомити з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на встановлених місцях.

3.2.2. На кожному підприємстві має бути розроблена загальнооб'єктна інструкція про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій).

Ці інструкції слід вивчати під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму та виробничого навчання і вивішувати для ознайомлення в установлених місцях.

3.2.3. В будинках і спорудах (крім житлових будинків), що мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі.

Потреба в планах (схемах) евакуації одноповерхових будинків і споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду, виходячи з вимог пожежної небезпеки людей, кількості та площі приміщень.

3.2.4. В разі зміни планування або функціонального призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу, адміністрація зобов'язана забезпечити своєчасну переробку планів евакуації та інструкцій, які регламентують перебіг евакуації.

3.2.5. На підприємстві має бути встановлений порядок або система оповіщення про пожежу, з яким слід ознайомити всіх працівників.

У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону "01" для виклику пожежної охорони.

3.2.6. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення слід обладнати відповідними знаками безпеки, згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

3.2.7. Якщо одержано речовини й матеріали з невідомими щодо пожежної безпеки властивостями, то керівник підприємства зобов'язаний заборонити їх використання до з'ясування у відповідних установах та організаціях відомостей (показників) про їх пожежонебезпечність.

Застосування в будівництві та на виробництві речовин і матеріалів, дані про пожежну небезпеку яких відсутні, забороняється.

3.2.8. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових, вартових) адміністрація повинна розробити інструкцію, в якій визначити: їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень; порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацьовування засобів пожежної сигналізації та автоматичного гасіння пожеж, зазначити, кого з посадових осіб адміністрації потрібно сповіщати у нічний період доби в разі пожежі.

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб підприємства з домашньою адресою, службовим та домашнім телефонами. Вони повинні знати порядок дій в разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами гасіння пожежі та прийоми гасіння.

3.2.9. З метою залучення працівників до проведення заходів з запобігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах слід створювати добровільні пожежні дружини або команди (далі - ДПД або ДПК), які повинні діяти відповідно до чинних нормативних актів.

3.2.10. На підприємстві з кількістю працівників 50 і більше осіб рішенням трудового колективу можна створювати пожежно-технічну комісію (далі - ПТК). Її роботу слід організувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію.

3.3. Відповідальність і обов'язки керівників підприємств

3.3.1. Керівники підприємств повинні визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) з забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного обладнання, а також за зберігання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов'язки осіб, відповідальних за забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту слід відобразити у відповідних документах (наказах, інструкціях, положеннях та ін.).

3.3.2. Керівник підприємства зобов'язаний вживати (в межах наданих йому повноважень) відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання іншими працівниками підприємства встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та нормативних актів, що діють у цій сфері.

3.3.3. Керівники підприємств повинні:

1) організувати розроблення комплексних заходів для забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати на підприємстві досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

2) відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції (додаток 1) та інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

3) забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів держпожнагляду;

4) організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів для їх забезпечення;

5) в разі відсутності в нормативних актах вимог, потрібних для гарантування пожежної безпеки - вживати відповідних заходів, узгоджуючи їх з органами держпожнагляду;

6) тримати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

7) створювати в разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та потрібну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

8) подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки підприємства (об'єкта) і продукції, яку підприємство виробляє;

9) вживати заходів з впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використання з цією метою виробничої автоматики;

10) своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також завчасно інформувати про закриття доріг і проїздів на своїй території;

11) проводити службове розслідування випадків пожеж.

3.4. Відповідальність і обов'язки керівників цехів, майстерень, дільниць, лабораторій і складів

3.4.1. Відповідальність за стан пожежної безпеки цехів, майстерень, лабораторій, складів та інших структурних підрозділів наказами або розпорядженнями по підприємству покладається на конкретних осіб.

Таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях, біля входу в приміщення.

3.4.2. Керівники структурних підрозділів та особи, відповідальні за пожежну безпеку окремих приміщень (ізольованих робочих місць), повинні:

1) слідкувати за додержанням встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи пожежної безпеки;

2) не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання або інструктаж про заходи пожежної безпеки;

3) відсторонювати від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані та в стані наркотичного сп'яніння;

4) проводити періодичні огляди території будівель, споруд, виробничих та службових приміщень з метою постійного контролю за додержанням правил пожежної безпеки, утриманням у належному стані шляхів евакуації, протипожежних перешкод, розривів, під'їздів та доріг, засобів гасіння пожеж (гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегасників) та вживати термінових заходів для усунення виявлених порушень і недоліків;

5) тримати у справному стані та постійній готовності до дії установки гасіння пожеж, пожежної сигналізації, оповіщення та зв'язку;

6) стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного та виробничого обладнання, негайно вживаючи заходів для усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до виникнення пожежі в разі їх появи;

7) знати пожежну небезпечність технологічних процесів, речовин, матеріалів, що зберігаються в приміщеннях і перебувають у роботі в технологічному та виробничому обладнанні, категорію приміщень виробничого і складського призначення щодо вибухопожежонебезпечної та пожежної небезпеки і вимоги, які ставляться до них, правила та умови безпечного зберігання, застосування та перевезення вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів;

8) стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць, а також за відключенням, (за винятком чергового освітлення) від мереж електроспоживачів, після закінчення роботи;

9) в разі виявлення виникнення пожежі - негайно повідомити про це пожежну охорону, керівництво об'єкта і приступити до ліквідації пожежі, діючи при цьому відповідно до вимог розділу 12 цих Правил.

3.4.3. Керівники цехів, дільниць, лабораторій, складів та інших структурних підрозділів повинні:

1) розробляти плани евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок виникнення пожежі та вивішувати їх на видних місцях, а також, один раз у два роки, організовувати їх практичне відпрацьовування;

2) своєчасно вживати заходів з гарантування пожежної безпеки, встановлених органами держпожнагляду та пожежно-технічною комісією;

3) контролювати виконання наказів і розпоряджень з пожежної безпеки;

4) проводити планово-попереджувальні ремонти та огляди інженерного обладнання, що експлуатується або зберігається;

5) встановити порядок (систему) оповіщення своїх підлеглих про пожежу, з яким слід ознайомити всіх працівників;

6) на видних місцях біля телефонів - вивішувати таблички з номером телефону для виклику пожежної охорони.

3.5. Організація підготовки працівників підприємств з питань пожежної безпеки

3.5.1. Порядок організації і проведення спеціального навчання, протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлює "Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України".

3.5.2. Проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівниками підприємства наказами або розпорядженнями, відповідними положеннями, що розробляються на підприємстві.

3.5.3. Працівники підприємств при прийнятті на роботу і за місцем праці повинні проходити вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові інструктажі з питань пожежної безпеки.

Про проведення інструктажів (крім цільового) запис робиться у спеціальних журналах реєстрації інструктажів. Запис про проведення цільового інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, додаток 2).

Особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму за спеціальною програмою, узгодженою з місцевими органами державного пожежного нагляду, а потім постійно, один раз на рік, - перевірку знань.

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

3.5.4. Вивчення заходів пожежної безпеки на виробництві слід також передбачати в системі виробничого навчання робітників, службовців, інженерно-технічних працівників (ІТП), а також з цією метою використовувати наявні на підприємстві місцеві системи радіомовлення тощо.

3.5.5. Забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки.

4.1. Утримання територій

4.1.1. На території підприємств має бути встановлена і доведена до всіх працівників схема евакуації людей і техніки на випадок виникнення пожежі.

Відповідно до вимог нормативно-технічних документів слід передбачити не менше двох воріт для в'їзду (виїзду) в огороджені території підприємства, де передбачено 10 і більше постів технічного обслуговування та ремонту або зберігання 50 і більше автомобілів.

До будівель і споруд по всій їх довжині має бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів: з одного боку - при ширині будівлі або споруди до 18 м, і з двох боків - при ширині понад 18 м.

До будівель з площею забудови понад 10 га або завширшки понад 100 м під'їзд пожежних автомобілів має бути забезпечений з усіх боків. Між будівлями і спорудами повинні бути протипожежні розриви відповідно до вимог вищезазначених будівельних норм.

У хмарний час, при туманах і вночі територія має бути освітлена.

4.1.2. Територія повинна відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, для чого слід:

1) систематично очищати територію від сміття;

2) відходи пально-мастильних матеріалів, обтиральне шмаття наприкінці кожної зміни - прибирати у спеціально відведені місця, додержуючись заходів пожежної безпеки.

4.1.3. Курити на території підприємства дозволяється тільки в місцях, де є напис "Місце для куріння", обладнаних бочками з водою або ящиками з піском. Порядок куріння на території визначається наказом та записується в інструкціях про заходи пожежної безпеки.

4.1.4. В'їзд дорожніх транспортних засобів на територію пожежонебезпечних цехів припустимий тільки з дозволу керівників цих цехів із зазначенням можливих стоянок та маршрутів їх пересування з дотриманням заходів безпеки і за наявності іскрогасників.

4.1.5. Не допускається спорудження будівель, споруд, а також складів пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), у тому числі тимчасових, на території виробничої зони підприємства, без узгодження з органами держпожнагляду.

4.1.6. Забороняється залишати на території на відкритих площадках тару з легкозаймистими та горючими рідинами, а також балони зі стисненими і зрідженими газами, ацетиленові генератори із залишками невідпрацьованого карбіду кальцію або карбідного мулу.

4.1.7. Забороняється стоянка автотранспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менш як 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів, менш як за 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та інвентарю, на площадках для розвертання транспортних засобів, тупикових (сліпих) проїздів.

4.1.8. Користуватись відкритим вогнем на території дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, для чого слід вивісити на видних місцях відповідні попереджувальні та вказівні знаки.

4.1.9. Проїзди на території повинні бути зручними, найоптимальнішими за часом проїзду між технологічними цехами, спорудами, складами та вантажно-розвантажувальними пунктами.

4.1.10. Автомобільні проїзди та під'їзди до будівель, споруд і джерел води підприємств мають забезпечувати за будь-якої пори року безперебійний і безпечний рух автомобільного транспорту.

4.1.11. Відповідальні особи повинні постійно наглядати за технічним станом проїздів та під'їздів до будівель, споруд, джерел води і своєчасно підвищувати їх технічний рівень та експлуатаційні якості.

За справність доріг та під'їздів до джерел води відповідають особи, призначені наказом по підприємству.

4.1.12. Автомобільні проїзди та під'їзди до будівель, споруд і джерел води повинні мати електричне освітлення за темної пори доби.

4.1.13. З метою гарантування пожежної безпеки забороняється:

1) складати в смузі протипожежних розривів будь-які, а особливо пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали;

2) зливати пожежовибухонебезпечні та горючі речовини в каналізаційну мережу;

3) утримувати з відкритими люками оглядові колодязі;

4) утримувати в несправному стані гідрозатвори.

4.1.14. Тупикові (сліпі) проїзди, під'їзди до будівель, споруд і джерел води повинні закінчуватись площадками для розвертання транспортних засобів розміром не менш як 12 х 12 м, що уможливлює безперешкодне розвертання пожежних та інших спеціальних машин.

4.1.15. Переїзди та переходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок, тримати їх слід у справному стані. Залишати рухомий склад (вагони, цистерни, платформи) на переїздах забороняється.

4.1.16. Ворота для в'їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну.

4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів

4.2.1. Всі приміщення, для гарантії безпечної евакуації людей у випадку пожежі, повинні мати евакуаційні шляхи і виходи.

4.2.2. Двері евакуаційних виходів відчиняти в напрямку виходу з будівлі. Влаштовувати розсувні, підйомні та обертові двері на евакуаційних шляхах забороняється.

4.2.3. Забороняється захаращувати евакуаційні проходи і виходи різними предметами, матеріалами та обладнанням.

4.2.4. У сходових клітках будівель є неприпустимим прокладення промислових газопроводів, трубопроводів з легкозаймистими та горючими речовинами, відкритих електричних кабелів, а також установлення устаткування, що перешкоджає евакуації людей.

4.2.5. Висота евакуаційних шляхів і виходів повинна становити не менш як 2 м.

4.2.6. Кожне приміщення площею понад 300 кв.м, розташоване в підвальному або в напівпідвальному (цокольному) поверсі, повинно мати не менш як два евакуаційних виходи.

4.2.7. У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих цехів, майстерень, складів та інших будівель забороняється застосування і зберігання вибухонебезпечних речовин, балонів з газом під тиском, а також речовин з підвищеним рівнем пожежної небезпеки.

У підвалах з виходами в загальні сходові клітки будівель є неприпустимим зберігання горючих речовин і матеріалів.

4.2.8. Забороняється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення мають бути постійно зачинені на замок. Місце зберігання ключів від замків повинно зазначатись написами на дверях (люках) входів на горище.

4.2.9. Дерев'яні конструкції горищних приміщень підлягають вогнезахисній обробці. Якість обробки щороку контролюється і при потребі обробка повторюється. За результатами контролю складається акт.

4.2.10. При переплануванні приміщень та зміні їх призначення, впровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід передбачати протипожежні вимоги не нижчі за наявні вимоги пожежної безпеки.

4.2.11. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, обгородження на дахах будівель і споруд слід тримати справними, щороку перевіряти на міцність.

4.2.12. Забороняється встановлювати глухі грати на віконних прорізах будівель і приміщень, у яких перебувають люди (за винятком кас, складів та інших спеціальних приміщень, де встановлення глухих грат допускається нормами і правилами, затвердженими у встановленому порядку).

В разі потреби встановлення на вікнах грат, їх треба робити розсувними або знімними. На час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені.

4.2.13. Постійно тримати у справному робочому стані треба протипожежні системи, установки, пристрої (протидимового захисту, пожежної автоматики, протипожежного водопостачання; протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах та перекриттях) приміщень, будівель і споруд.

4.2.14. Підлога виробничих приміщень має бути справною, пошкодження в ній слід негайно усувати. Прибирати підлогу треба в міру потреби, але не рідше 1 разу за зміну.

4.2.15. Усі виробничі та підсобні приміщення слід тримати чистими. У випадку розливу легкозаймистої чи горючої рідини її слід негайно прибрати.

4.2.16. Усі виробничі та підсобні приміщення мають бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі. Пожежне обладнання та інвентар слід розміщувати на видних і легкодоступних місцях і тримати їх цілком справними і готовими до негайного використання. Потрібно встановити постійний контроль за їх технічним станом і призначити відповідальних працівників.

4.2.17. Біля кожного телефонного апарата слід вивісити таблички або розташувати написи, де зазначити номери телефонів пожежної частини, аварійної газової служби та служби електромереж, а також швидкої медичної допомоги.

4.2.18. Всі виробничо-складські або допоміжні приміщення чи будівлі повинні мати на вхідних дверях напис про категорію приміщення (чи будівлі) щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до додатка 3 та Перечня категорий помещений и сооружений автотранспортных и авторемонтных предприятий по взрывопожарной и пожарной опасности и классов взрывоопасных зон по правилам устройства электроустановок.

4.3. Протипожежні перешкоди

4.3.1. Щоб не допустити поширення вогню в будівлях і спорудах, слід влаштовувати протипожежні перешкоди - стіни, перекриття, що огороджують конструкції (з вогнетривких матеріалів) відповідно до вимог будівельних норм (додаток 4).

4.3.2. При перетинанні протипожежних перешкод різними комунікаціями щілини (отвори) між ними і конструкціями перешкод (на всю їх товщину) повинні бути зашпарованими наглухо вогнестійким матеріалом, який забезпечує потрібну межу вогнестійкості та димогазонепроникність.

4.3.3. Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси і т.ін.) проти поширення вогню та продуктів горіння.

У каналах димовідводу та подавання повітря забороняється прокладати будь-які комунікації.

Не дозволяється встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх самозачинення. На дверях також повинні бути ущільнювальні прокладки у притворах.

4.3.4. Стан протипожежних перешкод слід контролювати щороку, при цьому слід перевіряти:

1) технічний стан;

2) справність і герметичність протипожежних дверей, вікон, воріт, люків, тамбур-шлюзів;

3) наявність шпарин та порушень герметичності у вузлах, стиках і місцях перетинання перешкод різними комунікаціями;

4) справність і наявність автоматичних пристроїв, які у випадку пожежі не допускають поширення вогню та продуктів горіння каналами, шахтами, трубопроводами.

5.1. Електричне освітлення і електрообладнання

5.1.1. Електричні мережі та електрообладнання, які використовуються на підприємствах, повинні відповідати вимогам чинних Правил устройства электроустановок, Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПУЕ, ПТЕ і ПБЕ) та інших нормативних документів.

5.1.2. Особа, відповідальна за протипожежний стан електроустановок (головний енергетик, головний механік або інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), призначена наказом керівника, зобов'язана:

1) забезпечити організацію та своєчасне проведення профілактичних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, апаратури та електромереж, а також своєчасно усувати порушення, які можуть призвести до пожежі;

2) забезпечити правильність вибору та застосування кабелів, електропроводів, двигунів, світильників та іншого електрообладнання залежно від класу зон щодо вибухо- та пожежної небезпеки і умов навколишнього середовища;

3) систематично контролювати справність апаратів захисту від струменів короткого замикання, перевантаження, внутрішньої та атмосферної перенапруги, а також від інших ненормальних режимів роботи;

4) контролювати справність спеціальних установок і засобів, призначених для ліквідації загоряння та пожежі в електроустановках і кабельних приміщеннях;

5) організувати навчання та інструктаж чергового персоналу з питань пожежної безпеки при експлуатації електроустановок;

6) брати участь у розслідуванні виникнення пожеж від електроустановок, розробляти і здійснювати заходи з недопущення їх.

При неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками підприємства, адміністрація повинна укласти зі спеціалізованою організацією договір на планове технічне обслуговування.

5.1.3. Черговий електрик (змінний електромонтер) повинен проводити планові профілактичні огляди електрообладнання, перевіряти наявність та справність апаратів захисту і вживати негайних заходів з усунення порушень, які можуть призвести до пожежі. Результати оглядів електроустановок, виявлені несправності та вжиті заходи фіксуються в оперативному або змінному журналі за підписом виконавця.

5.1.4. Перевіряти ізоляцію кабелів, електропроводів, надійність з'єднань, захисного заземлення, режим роботи електродвигунів повинні електрики - як зовнішнім оглядом, так і з допомогою приладів. Заміряти опір ізоляції проводів треба в установлені строки.

5.1.5. З метою забезпечення (дотримання) пожежної безпеки всі електроустановки повинні бути захищені апаратами захисту від струмів короткого замикання, які можуть призвести до пожежі. Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставить завод-виготовлювач або електротехнічна лабораторія). Забороняється застосування саморобних вставок.

5.1.6. З'єднання, закінчення та відгалуження жил електропроводів і кабелів, для уникнення пожежонебезпечних перехідних опорів, слід проводити з допомогою опресовування, зварювання, паяння або спеціальних гвинтових та болтових затискачів.

5.1.7. Влаштування та експлуатація тимчасових електромереж не допускається. Винятком можуть бути виконані відповідно до вимог ПУЕ тимчасові ілюмінаційні установки та електропроводки, що живлять місця ведення будівельних і ремонтно-монтажних робіт.

5.1.8. Забороняється залишати на стінах чи підлозі неізольовані кінці проводів та кабелів після демонтажу обладнання, електроустановок, освітлювальної апаратури.

5.1.9. У місцях, де можливе утворення статичної електрики, мають бути встановлені заземлювальні пристрої.

5.1.10. Неприпустимим є прокладення повітряних ліній електропередавання та зовнішніх електропроводок над покрівлями, навісами, пально-заправними пунктами, складами ПММ та інших легкозаймистих матеріалів.

Забороняється прокладання електричних проводів і кабелів транзитом через складські, виробничі та іншого призначення приміщення.

5.1.11. Повітряні лінії електропередавання слід розміщувати на відстані не менш як півтори висоти опори від вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних виробничих і складських приміщень, установок, навісів і штабелів горючих матеріалів.

5.1.12. Встановлене в приміщеннях маслонаповнене електрообладнання (трансформатори, вимикачі, кабельні лінії та ін.) має бути захищене стаціонарними або пересувними установками гасіння пожежі.

5.1.13. Електричні машини з частинами, які іскрять за умовами роботи, слід розміщувати на відстані не менш як 1 м від горючих матеріалів або відгороджувати від них екранами з негорючих матеріалів.

5.1.14. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, що прокладаються відкрито по конструкціях, на ізоляторах, тросах, у лотках та ін., до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів має становити не менш як 1 метр.

5.1.15. Нові підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів та ін.) слід проводити з урахуванням припустимого (максимально можливого) струмового навантаження існуючої електромережі.

Шафи з електрощитами, які перебувають в коридорах, вестибулях та у інших шляхах евакуації, слід розміщувати в нішах або на висоті не менш як 2,2 м від підлоги та тримати зачиненими.

5.1.16. Електрощити слід оснащувати схемою підключення споживачів, з пояснювальними написами.

5.1.17. Кабельні споруди і конструкції, на яких укладаються кабелі, слід виконувати з негорючих матеріалів. Забороняється розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання матеріалів та обладнання.

5.1.18. Забороняється:

1) експлуатація електрокабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила в процесі експлуатації захисні властивості, ізоляцією;

2) залишати під напругою кабелі і проводи з неізольованими струмопровідними жилами;

3) користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами, рубильниками та іншими електровиробами, а також лампами, на склі яких є сліди затемнення;

4) використовувати електроапаратуру і прилади в умовах, що не відповідають зазначеним рекомендаціям підприємств-виготовлювачів;

5) складувати горючі матеріали над і під електрощитами та впритул до електрообладнання;

6) застосовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів; заклеювати ділянки електропроводки папером, горючими тканинами;

7) застосовувати для електромереж радіо- і телефонні проводи;

8) використовувати електроустановки, поверхневе нагрівання яких при роботі перевищує температуру навколишнього повітря більш як на 40 град.C (якщо до цих електроустановок не ставляться інші вимоги).

5.1.19. В усіх приміщеннях (незалежно від призначення), які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються черговим персоналом, всі електроустановки та електроприлади мають бути знеструмлені (за винятком тих, які працюють цілодобово за вимогами технології: чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, електроустановок).

5.1.20. На кожному об'єкті має бути встановлений порядок знеструмлення електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі, з забезпеченням незалежного електроживлення систем пожежної автоматики та протипожежного водопостачання.

5.1.21. Все електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільних щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню.

5.1.22. Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, неприпустиме нагрівання горючої ізоляції кабелів і проводів повинен негайно усувати черговий персонал. Несправну електромережу слід відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

5.1.23. Будівлі, споруди і зовнішні установки слід захищати від прямих ударів блискавки та вторинних її проявів.

5.1.24. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок в справному стані слід регулярно проводити їх ревізію: для будівель і споруд I і II категорій по блискавкозахисту - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, в якому зазначаються виявлені дефекти. Всі виявлені пошкодження і дефекти повинні бути негайно усунені.

5.1.25. Для живлення світильників загального освітлення в приміщеннях слід використовувати, як правило, напругу не вище 220 В. У приміщеннях без підвищеної небезпеки зазначена напруга допускається для всіх стаціонарних світильників, незалежно від висоти їх встановлення.

5.1.26. У вибухо- та пожежонебезпечних зонах слід застосовувати світильники з відповідним рівнем вибухозахисту або ступенем захисту оболонки.

Конструкція світильників з дуговими ртутними лампами в пожежонебезпечних зонах повинна виключати випадіння з них ламп. Світильники з лампами розжарювання і з люмінесцентними лампами в пожежонебезпечних зонах повинні мати суцільне силікатне скло, що захищає лампу, і не мати відбивачів та розсіювачів із горючих матеріалів.

5.1.27. В приміщеннях з підвищеною пожежонебезпекою напруга для живлення світильників, як правило, не повинна бути вищою як 42 В. При встановленні світильників напругою 220 В загального освітлення з лампами розжарювання на висоті менш як 2,5 м слід застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює доступ до лампи без інструменту. Електропроводка, що прокладається до світильника, повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках. Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище 42 В.

5.1.28. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 та 220 В допустимо встановлювати на висоті не менш як 2,5 м від підлоги при умові недоступності їх струмопровідних частин для дотику.

5.1.29. У приміщеннях вологих, особливо вологих і з жарким середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення дозволяється тільки в арматурі спеціальної конструкції.

5.1.30. Переносні світильники повинні бути обладнаними захисними скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень та виконаними у вибухозахисному варіанті. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети - з урахуванням можливих механічних впливів.

5.1.31. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не меншою таких значень:

Інші види світильників слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від горючих матеріалів та предметів, а від горючих будівельних конструкцій - на відстані не менше як 0,2 м.

5.1.32. При наявності у виробничих і складських приміщеннях горючих матеріалів (паперу, гуми, бавовни та ін., а також виробів в упаковці з горючих матеріалів) електричні світильники повинні бути у закритому або захищеному стані (зі скляними ковпаками).

5.1.33. Забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмоведучі проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

5.1.34. Аварійне освітлення (у приміщеннях і на місцях ведення зовнішніх робіт) слід передбачати тоді, коли відсутність робочого освітлення може викликати порушення нормального обслуговування обладнання та механізмів, внаслідок чого може статись вибух або пожежа.

5.1.35. Світильники аварійного освітлення для продовження роботи, а також світильники евакуаційного освітлення повинні бути приєднаними до незалежного джерела живлення або автоматично на нього переключатись. Світильники аварійного освітлення для евакуації мають живитись від джерел, незалежних від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції, або, при наявності тільки одного вводу (в будівлю або в зоні робіт на відкритому просторі), - починаючи від цього вводу.

5.1.36. Допускається живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення з автоматичним переключенням на зазначені вище джерела живлення при аварійних режимах.

5.1.37. В будівлях без природного освітлення робоче та аварійне освітлення як для продовження роботи, так і для евакуації, повинні живитись від двох незалежних джерел енергії. Мережі робочого та аварійного освітлення повинні бути при цьому роздільними, а використання електросилових мереж для живлення робочого або аварійного освітлення є неприпустимим.

5.1.38. У виробничих будівлях без природного освітлення і в приміщеннях, де можуть водночас перебувати 100 і більше чоловік, незалежно від наявності аварійного освітлення, має передбачатись евакуаційне освітлення на шляхах евакуації, яке переключається при припиненні його живлення на незалежне зовнішнє або місцеве (акумуляторну батарею, дизель-генераторну установку) джерело, яке не використовується в нормальному режимі для живлення робочого, аварійного та евакуаційного освітлення.

5.1.39. Електродвигуни, світильники, проводи, розподільні пристрої слід очищати від пилу не рідше як два рази на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня.

5.2. Трансформаторні підстанції та розподільні пристрої

5.2.1. Щоб гарантувати пожежну безпеку, трансформаторні підстанції (далі - ТП), перетворювальні підстанції (далі - ПП) і розподільні пристрої (далі - РП), при їх наявності на підприємстві, повинні відповідати таким вимогам:

1) будівлі або приміщення мають бути захищені стаціонарними або пересувними установками пожежогасіння відповідно до вимог чинних нормативних документів;

2) конструктивні елементи будівель або приміщень, де розміщене основне обладнання, мають відповідати вимогам чинних будівельних норм з урахуванням ступеня їх вогнестійкості (додаток 4);

3) РП і підстанції з встановленими в них апаратами та приладами повинні відповідати вимогам чинних нормативних актів;

4) опалення, вентиляція, освітлення та мережі заземлення мають бути у справному стані;

5) системи аварійної сигналізації повинні бути справними і відповідати вимогам чинних технічних умов та інструкцій з експлуатації;

6) РП повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих ланцюгів і панелей;

7) щити мають бути пофарбовані згідно з вимогами чинних технічних умов з експлуатації електроустановок і постійно бути чистими;

8) корпуси трансформаторів, розподільчих щитів та щитів управління підлягають зануленню або заземленню.