Перевізники за Договором повинні нарощувати борти автомобілів і причепів до висоти 1,4 м від підлоги кузова.
При перевезенні кавунів і стійких сортів динь без тари на підлогу кузова Замовником кладеться підстилка з шару соломи заввишки не менше 10 см або рогожі, мати, брезент, мішковина тощо.
Висота навантаження кавунів повинна бути не більше 1,3 - 1,4 м. Дині складаються рядами, не більше 5 рядів. Кожний ряд прокладається шаром соломи або іншим пакувальним матеріалом.
19.4.6. Вантажовідправник повинен складати вантажні місця з фруктами, ягодами, виноградом і баштанними культурами в кузовах автомобілів щільними рядами без проміжків між ними.
19.4.7. При перевезенні фруктів у відкритих ящиках, не забитих кришками, між рядами ящиків прокладається дерев'яний щит за розміром кузова або декілька щитів відповідно меншого розміру.
Ящики укладаються так, щоб верхній ряд не виступав вище бортів кузова автомобіля більше ніж на половину своєї висоти. При потребі ящики перев'язуються вірьовкою та вкриваються брезентом.
19.4.8. Ягоди у легкій тарі при перевезенні укладаються в контейнери, клітки або скріплюються в паки.
19.4.9. Приймання від вантажовідправників і здача вантажоодержувачам фруктів, ягід, винограду та баштанних культур здійснюються Перевізником за масою.
При перевезенні у контейнерах або автомобілях-фургонах на адресу одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою вантажовідправника.
19.4.10. При перевезенні фруктів, ягід, винограду та баштанних культур в одному автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник повинен розміщати їх у кузові так, щоб забезпечувалось вивантаження всього асортименту вантажів, адресованого кожному вантажоодержувачу, а також надавати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.
19.5. Правила перевезень тварин, птиці, бджіл
19.5.1. Цим розділом Правил передбачаються умови перевезення тварин і птиці на підприємства м'ясної промисловості, відгодівельні пункти, молочно-товарні та племінні ферми, птахоферми та інші внутрішньогосподарські об'єкти.
19.5.2. Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі при перевезенні тварин і птиці зобов'язані дотримувати діючих ветеринарно-санітарних правил.
19.5.3. Для перевезення тварин і птиці Перевізники зобов'язані надавати спеціалізований рухомий склад (скотовози), а при відсутності його - автомобілі з бортовою платформою, спеціально обладнані для перевезення тварин і птиці.
Перевезення тварин і птиці на автомобілях-самоскидах, а також на автомобілях з бортовою платформою після перевезення отруйних речовин і хімікатів без попередньої санітарної обробки рухомого складу забороняється.
19.5.4. Автомобілі з бортовою платформою, що призначені для перевезення тварин і птиці, обладнуються вантажовідправником або Перевізником за взаємною домовленістю дерев'яними щитами або металевими гратами і приладдям для прив'язування тварин. Довжина стійл для коней і великої рогатої худоби 2,2 - 3,0 м, ширина 0,8 - 1,2 м, висота бокових поперечних перегородок 1,2 - 1,9 м від підлоги кузова.
Для захисту тварин і птиці під час перевезень у несприятливих кліматичних умовах (сильна спека, вологість, мороз) автомобілі обладнуються наметами або тентами.
Кузов та його обладнання не повинні мати цвяхів або інших гострих предметів, що стирчать назовні та можуть поранити тварин і птицю. Підлога кузова має бути цілою, без щілин.
19.5.5. Спеціалізований рухомий склад для перевезення тварин і птиці має відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил.
Вантажовідправник повинен забезпечити покриття підлоги кузова як спеціалізованого рухомого складу, так і бортового шаром підстилки (із тирси, соломи тощо).
Водій (експедитор) при перевезенні тварин і птиці повинен стежити за достатнім захистом тварин від впливу низьких і високих температур.
Водій, починаючи рух транспортного засобу, повинен здійснювати його без ривків, не допускати різкого гальмування, а по неякісних дорогах - тримати швидкість, яка не допускала б значних вертикальних переміщень.
19.5.6. Вантаження і вивантаження тварин здійснюється безпосередньо з землі або з вантажно-розвантажувальних майданчиків, обладнаних естакадами, рампами або трапами.
19.5.7. Вантажовідправник завантажує в один автомобіль тварин однорідних за видом і статтю.
У разі потреби перевезень тварин різного виду і статі в одному автомобілі, вантажовідправник повинен обладнати кузов додатковими перегородками.
Велику рогату худобу та коней ставлять у кузові автомобіля головою вперед і прив'язують. Перевозити коней дозволяється тільки розкованими.
Молодняк великої рогатої худоби та інших тварин, а також вівці, кози, свині можуть перевозитись без прив'язування, але в такій кількості, щоб усі тварини могли лежати в кузові автомобіля; при цьому вантажовідправник повинен обладнати кузов перегородками, щоб не допустити скупчення тварин на підйомах, спусках, при гальмуванні тощо.
19.5.8. Норми та способи вантаження тварин і птиці в рухомий склад установлюються вантажовідправником, виходячи з умов перевезень (типу рухомого складу, виду та віку тварин і птиці, відстані перевезень, пори року, стану доріг тощо) з урахуванням найповнішого використання вантажності автомобілів та забезпечення схоронності тварин і птиці (додаток 12).
19.5.9. При перевезенні тварин і птиці вантажовідправник зобов'язаний видати Перевізнику (експедитору) ветеринарне свідоцтво встановленої форми, а у разі потреби - і дозвіл карантинної служби.
19.5.10. Для супроводження тварин і птиці вантажовідправник зобов'язаний призначати експедитора. За домовленістю сторін функції експедитора може виконувати водій.
19.5.11. Експедитор приймає тварин і птицю для перевезення, здійснює нагляд за ними в дорозі, поїння, годування, безпосередню охорону тварин і птиці, а також здачу їх вантажоодержувачу.
19.5.12. Якщо термін перевезення тварин і птиці перевищує 6 годин, вантажовідправник зобов'язаний забезпечити їх кормами.
19.5.13. Вантажовідправник повинен подавати птицю та кроликів, що підлягають перевезенню, у клітках, обладнаних відповідним чином. Дно кліток має бути щільним, гноївконепроникним.
19.5.14. Клітки з птицею встановлюються в кузові автомобіля таким чином, щоб забезпечити в кожній клітці вільну циркуляцію повітря.
Після навантаження кліток вантажовідправник повинен надійно закріпити їх у кузові автомобіля.
19.5.15. Перевізник не несе відповідальності за падіж тварин і птиці під час транспортування через хворобу, неправильне розміщення та кріплення їх в рухомому складі, невідповідність температури повітря умовам перевезень окремих видів тварин і птиці.
19.5.16. Якщо в процесі транспортування виявлені захворювання чи падіж тварин або птиці, експедитор зобов'язаний показати для огляду найближчій ветеринарній установі всіх тварин і птицю.
19.5.17. Після вивантаження тварин і птиці очищення, промивку та дезінфекцію кузова рухомого складу, додаткового обладнання та приладдя, що застосовувались при перевезенні, виконує вантажоодержувач.
19.5.18. Бджіл перевозять у вуликах або фанерних пакетах тільки в літній або перехідні періоди у супроводі експедиторів вантажовідправника.
При перевезенні в автомобілях-фургонах вулики встановлюють ярусами так, щоб вентиляційні отвори не були затулені, а між рядами був прохід для експедитора. Для стійкості пакети або вулики скріплюються дошками на цвяхах, а ряди біля проходу закріплюють вертикальними брусами.
19.5.19. Оптимальна температура при перевезенні бджіл +8 град. В автомобілях-фургонах перевезення бджіл допускається у перехідний період при температурі зовнішнього повітря не більш як +10 град.
19.6. Правила перевезень силосної маси
19.6.1. Силосну масу перевозять безтарним способом автомобілями-самоскидами. За погодженням Перевізника і вантажовідправника силосну масу можна перевозити бортовими автомобілями. У цьому випадку вантажовідправник повинен обладнати автомобілі з бортовою платформою розвантажувальними пристроями (сітками, скрібками, щитами тощо).
19.6.2. Підготовка рухомого складу для перевезення силосної маси передбачає нарощування бортів кузовів до висоти 1,3 - 1,5 м від підлоги кузова.
19.6.3. Форма організації робіт при перевезенні силосної маси з полів на місця силосування визначається за погодженням сторін.
19.6.4. Обсяги перевезень силосної маси визначаються Перевізником і Замовником шляхом контрольного зважування автомобілів з вантажем і без вантажу.
19.7. Правила перевезень іншої продукції
сільського господарства
19.7.1. Шкіра, шкура (суха та мокросолена), пух і перо під час перевезення потребують додержання певних режимів температури й вологості.
Цей вантаж боїться високих температур, вогкості, зволоження.
19.7.2. Шкіряна, хутрова та інша сировина повинна мати на шкірах установлений знак ветсаннагляду про дослідження її на сибірську виразку. Навіть при наявності цих знаків і санітарних сертифікатів, що супроводжують вантаж, вантажники зобов'язані користуватися рукавицями.
19.7.3. Специфіка перевезення шкіряної і шубно-хутрової сировини автомобільним транспортом визначається відповідними стандартами, згідно з якими цю сировину спаковують в тюки без обгортання в пакувальну тканину.
19.7.4. Для транспортування шкіряної та шубно-хутрової сировини використовуються фургони або бортові автомобілі з обов'язковим накриттям вантажу брезентом.
19.7.5. Згідно з вимогами ветеринарного законодавства після виконання перевезень шкіряної сировини рухомий склад підлягає санітарній обробці.
19.7.6. Допускається транспортування шкіряної сировини та овчини автотранспортом на піддонах, що перев'язані вірьовкою. Маса тюка не повинна перевищувати 40 - 50 кг, піддона - 1000 кг.
19.7.7. Допускається при здійсненні міських перевезень транспортування шкіряної сировини (шкір) навалом.
Окремі шкіри навантажуються плазом з сепарацією нижніх рядів. Для сепарації використовують дошки, мати і брезенти.
Для кращого використання вантажопідйомності автомобіля доцільно на сухі шкіри навантажити сухий кіповий вантаж, який з умов перевезення можна перевозити зі шкірами.
19.7.8. Шкури мокросолені перевозять у бочках, кіпах, в'язках та окремо (без тари). Забороняється перевезення шкур разом із сухими вантажами та вантажами, які сприймають сторонні запахи.
Мокросолені шкури мають бути надійно захищені від атмосферних опадів. Забороняється в сепарації або в настилі підлоги кузова використовувати дубові дошки.
19.7.9. Після вивантаження мокросолених шкур кузов автомобіля вимивають водою під великим тиском.
19.7.10. Вовну перевозять двох видів: миту і немиту (жирну). Забороняється перевозити обидва види вовни разом.
Перед вантаженням вовни слід вимагати ветеринарне свідоцтво (сертифікат) і дотримувати умов безпеки під час роботи з вовною.
Забороняється подавати для перевезення вологу або мокру вовну.
Забороняється вантажити вовну на вологий або жирний вантаж.
Вовна має здатність до самозаймання і легко займається від зовнішніх джерел вогню. Ця здатність посилюється при зіткненні з нафтопродуктами, харчовими маслом, олією та жирами. При вантаженні та вивантаженні вовни слід вживати заходів щодо пожежної безпеки.
19.7.11. Волосся тварин перевозять спресованим у кіпи або у мішках.
При перевезенні волосся обов'язкова наявність ветеринарно-санітарного свідоцтва встановленої форми.
19.7.12. До перевантаження вантажу допускаються робітники, які мають спеціальні щеплення, забезпечені спецодягом та пройшли відповідний інструктаж.
20. Правила перевезень продукції лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості
20.1. Правила перевезень лісоматеріалів і пиломатеріалів
20.1.1. Перевізники, в залежності від довжини лісу (хлистів, сортиментів, довгоття, короття) і пиломатеріалів, що подаються для перевезення, повинні надавати обладнаний кониками спеціалізований рухомий склад або автомобілі з бортовою платформою. Ув'язувальні засоби (ланцюги, троси) надаються Замовником.
Для перевезення лісу і пиломатеріалів гірськими дорогами причепи та причепи-розпуски мають бути обладнані гальмами.
20.1.2. У разі використання одноразових засобів пакетування пиломатеріалів за допомогою брусково-дротяної обв'язки пакет має бути ув'язаний відповідно до рекомендацій додатка 13.
20.1.3. За відсутності спеціалізованого рухомого складу Замовник за згодою Перевізника чи Перевізник за Договором може обладнати рухомий склад, що надається для перевезень лісу і пиломатеріалів, кониками та іншим приладдям (шипами чи гребінками протиковзання), які відвертають можливість зрушення лісу і пиломатеріалів на кабіну. За кабіною для захисту її від ударів торцями колод чи хлистів встановлюються щити.
20.1.4. Вантажовідправник повинен забезпечувати на вантажних пунктах вільне маневрування і роз'їзд лісовозів будь-якої вантажності.
20.1.5. Вантаження лісу і пиломатеріалів на рухомий склад та їх кріплення здійснює вантажовідправник, а зняття кріплення і розвантаження лісу і пиломатеріалів - вантажоодержувач.
20.1.6. На рухомий склад укладають пиломатеріали одного сортименту і довжини; при укладанні необрізних дошок, обапола і сильно збіжистих колод - чергують товсті кінці з тонкими, а широкі з вузькими.
20.1.7. Дозволяється перевозити здорову деревину в автомобілях, на яких перед цим перевозився заражений грибками ліс, тільки за умови ретельної очистки кузова автомобіля від гамузу та сміття і дезінфекції його розчином антисептика, яку виконує Замовник.
20.1.8. Елементи конструкцій та виробів, просочені антисептиками проти загнивання і запалення у процесі експлуатації, при транспортуванні слід захищати від атмосферних опадів, тобто закривати пергаміном, толем чи кількома рядами непросоченого пиломатеріалу.
20.1.9. Вантажно-розвантажувальні операції з просоченими виробами виконуються механізованим способом.
Не допускається участь водія у вантажно-розвантажувальних роботах, крім випадків, коли перевезення лісу і пиломатеріалів здійснюється лісовозними поїздами, що обладнані індивідуальними навантажувальними засобами.
20.1.10. Вантажовідправник повинен розташовувати ліс і пиломатеріали рівномірно між кониками автомобіля і причіпного складу. Комлі мають бути вирівнені. Висота вантажу на автомобілі не може перевищувати висоту вантажу на розпуску більш як на 100 мм під час перевезення сортиментів і на 300 мм під час перевезення хлистів.
20.1.11. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу лісу і пиломатеріалів здійснюються Перевізником за об'ємом, а під час перевезення пакетним способом - за кількістю вантажних місць (пакетів).
20.1.12. Для перевезення лісу і пиломатеріалів допускаються тільки водії, які пройшли інструктаж з техніки безпеки й особливостей перевезень лісу і пиломатеріалів.
20.2. Правила перевезень тари
20.2.1. Цим розділом Правил передбачаються умови перевезень дерев'яної і полімерної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування на тароремонтні підприємства, з тароремонтних підприємств і підприємств - виготовлювачів тари - споживачам, а також умови перевезень скляної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування, приймальних пунктів - споживачам.
20.2.2. Умови перевезення поворотної тари (інвентарної тари, скляного посуду тощо) передбачаються Договором про перевезення вантажів у поворотній тарі, що укладається Перевізником і Замовником.
Доставка поворотної тари вантажовідправникам при міських перевезеннях здійснюється за кільцевими (збірними) маршрутами, як правило, автомобілями, що доставили вантаж, якщо вони не залучаються для перевезення інших вантажів у зворотному напрямку за раціональними маршрутами.
20.2.3. Перевезення дерев'яної тари з підприємств торгівлі і громадського харчування на тарозбираючі підприємства виконуються Перевізниками за Договорами з цими тарозбираючими підприємствами.
20.2.4. Перевізники повинні надавати для перевезення тари спеціалізований рухомий склад (таровози) або автомобілі з бортовою платформою з нарощеними бортами.
20.2.5. Приймання для перевезення і здача дерев'яної і полімерної тари здійснюються Перевізником за загальною кількістю місць, а скляної тари - за загальною кількістю стандартно-заповнених посудом ящиків чи корзин.
20.2.6. Перевізники не несуть відповідальності за якісний стан тари (наявність на стандартній тарі щербинок, відколів, посічень).
20.2.7. Вантажовідправники складану і розбірну дерев'яну тару повинні подавати для перевезення складеною, у щитках, що спаковані комплектно в паки або в комплектах деталей. Для забезпечення міцності ув'язки кожна пака перев'язується дротом чи шпагатом. Ящики трапецієвидної форми укладаються в кузові автомобіля один в один, а кришки спаковуються окремо.
20.2.8. Для охорони тари від поломок при транспортуванні відправники тари повинні укладати бочки, ящики дощаті та іншу важку тару на спід кузова автомобіля, а більш легку - зверху.
20.2.9. При перевезенні одним автомобілем тари різної номенклатури на адресу одного чи кількох одержувачів, вантажовідправник повинен завчасно до прибуття автомобіля під завантаження підгрупувати тару за вантажоодержувачами, здійснювати завантаження на одному посту і надати товарно-транспортні накладні кожному одержувачу.
20.2.10. Підприємства, що виготовляють і ремонтують тару, повинні забезпечити прибирання під'їзних шляхів, місць вантаження і розвантаження тари, щоб уникнути пошкодження автомобільних шин гострими предметами.
20.2.11. Для здійснення безперешкодного вантаження і розвантаження тари вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні забезпечити вільний проїзд автомобілів до місць складування тари.
20.3. Правила перевезень меблів
20.3.1. Правилами передбачаються умови перевезень меблів з підприємств-виготовлювачів, баз (складів) торгових організацій на інші бази, в магазини та споживачам.
20.3.2. Під час перевезення меблів Замовник та Перевізник повинні вживати заходів щодо забезпечення цілості вантажу, не допускаючи пошкодження меблів (ударів, подряпин, відколів) і попадання на них атмосферних опадів та пилу.
20.3.3. Перевезення меблів здійснюється тарним і безтарним способами.
20.3.4. Перевізник для безтарного перевезення меблів повинен надавати, як правило, автомобілі-фургони, які обладнані всередині спеціальним приладдям, що забезпечує цілість виробів (м'які джгути-прокладки, напівм'які та м'які валики).
20.3.5. За відсутності спеціалізованих автомобілів-фургонів допускається перевезення меблів безтарним способом на автомобілях з бортовою платформою.
Обладнання автомобілів з бортовою платформою приладдям, що забезпечує цілість меблів (брезент, вірьовки), здійснюється Замовником чи Перевізником за Договором.
20.3.6. Перевезення меблів у тарі здійснюється в автомобілях-фургонах чи автомобілях з бортовою платформою.
20.3.7. Перед подачею для перевезення меблів у тарі чи упаковці Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце.
20.3.8. Вантаження і розміщення меблів у кузові, кріплення та ув'язку повинен здійснювати Замовник.
20.3.9. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача меблів вантажоодержувачу здійснюються Перевізником за найменуванням і кількістю місць.
20.4. Правила перевезень продукції
целюлозно-паперової промисловості
20.4.1. Цими правилами передбачаються умови перевезення продукції целюлозно-паперової промисловості з підприємств, які її виготовляють, до споживачів, а також - в інших випадках, коли вона перевозиться від вантажовідправників до вантажоодержувачів.
20.4.2. Кіпи целюлози мають бути обгорнуті небіленою целюлозою і затягнуті поясами із стальної стрічки або стального дроту.
20.4.3. Замовник зобов'язаний подавати для перевезення папір - в рулонах, упакованих в декілька шарів міцного пакувального паперу, та в листах, упакованих в дерев'яні ящики або в два щити; целюлозу - у вигляді пластин, спакованих в кіпи.
Ящики та щити мають бути обв'язані стальною пакувальною стрічкою.
При перевезеннях листового паперу у контейнерах допускається м'яке упакування його в кіпи.
20.4.4. Маркування паперу має відповідати вимогам розділу 7 цих Правил.
20.4.5. Перевізник повинен надавати для перевезення паперу автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, що забезпечені брезентом і вірьовками. Борти автомобілів та причепів при потребі можуть бути нарощені.
Підготовка кузова автомобіля для приймання паперу і паперових виробів полягає в сухому очищенні кузова, а після перевезення вантажів, що пилять, і вантажів, що залишили брудні сліди, - митті та просушуванні.
20.4.6. Рулони складаються в кузові автомобіля (автопоїзда) рядами як на бокову поверхню, так і на торець.
Під час укладання рулонів на бокову поверхню крайні рулони нижнього ряду закріплюються клинами, що мають кут загострення 30 - 40 град. Не допускається закріплення рулонів непристосованими клинами, цеглинами тощо.
Під час укладання другого і третього ряду рулонів на дощаті містки крайні рулони в цих рядах також закріплюються клинами.
При вирівнюванні неправильно укладених рулонів чи вантажних місць в щитках забороняється користуватися металевими важелями, гачками, ломами та іншими предметами, що мають гострі кінці.
20.4.7. Замовники повинні оснащувати пункти вантаження і розвантаження паперу містками, трапами, піддонами, пересувними засобами малої механізації, візками, електронавантажувачами.
20.4.8. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу паперу здійснюються Перевізником за кількістю місць і масою, зазначеною на вантажних місцях і в товарно-транспортних накладних.
Приймання і здача целюлози виконуються рахуванням місць.
21. Правила перевезень навалочних вантажів (руди металічної, вугілля, коксу)
21.1. Не дозволяється перевозити руду різних сортів на одному автомобілі.
21.2. Замовник зобов'язаний забезпечити водія засобами захисту, коли подає для перевезення руду, яка випаровує отруйні речовини (свинцеві, цинкові тощо).
21.3. Не допускається перевезення сухої руди у відкритих автомобілях з метою запобігання утворенню пилу під час руху автомобіля.
21.4. Перевізник за Договором може взяти на себе обладнання самоскидних кузовів системою підігрівання кузова.
21.5. Для вантаження навалочних вантажів Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об'ємом ковша не більше 1/3 об'єму кузова автомобіля (причепа).
21.6. Під час вантаження навалочних вантажів у кузов автомобіля (причепа) ківш навантажувального механізму має знаходитись на висоті не більше ніж 0,5 м від днища кузова.
21.7. Замовник або Перевізник (хто передбачений Договором) після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.
21.8. Під час вантаження навалочних вантажів водію не дозволяється знаходитись у кабіні автомобіля, а вантажовідправнику забороняється переміщати вантаж над кабіною автомобіля; вантаження в кузов автомобіля слід проводити тільки збоку або ззаду.
21.9. Замовник погоджує з Перевізником та зазначає в Договорі порядок повідомлення водія (звуковим або світловим сигналами) про початок подавання автомобіля для завантаження, а також способи позначення місця встановлення автомобіля для завантаження (вішками, знаками, покажчиками).
Після закінчення завантаження автомобіль може прямувати до місця розвантаження тільки після дозволу машиніста екскаватора.
21.10. Замовник повинен забезпечити безпечне виконання робіт у кар'єрах:
- огороджувати проїзну частину дороги всередині кар'єру з боку нижнього відкосу земляним валом або захисною стіною;
- при затяжних уклонах доріг (більше ніж 0,06) створювати горизонтальні майданчики з уклоном 0,02 та довжиною не менше ніж 50 м і не більше ніж через кожні 600 м довжини затяжного уклону;
- на навантажувальних майданчиках, що мають уклони, встановлювати упори під колеса автомобілів;
- прибирати шматки руди, вугілля тощо, які попадають під колеса автомобіля і становлять перешкоду для його руху;
- поливати в разі потреби поверхню дороги всередині кар'єру для видалення пилу, а також утримувати під'їзні шляхи до місць вантаження у справному стані.
21.11. Замовник повинен не допускати концентрації газів у кар'єрі вище встановленої норми.
21.12. Замовник повинен узгодити графік подання рухомого складу з графіком підривних робіт і ремонтом навантажувальних механізмів.
21.13. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу навалочних вантажів провадяться Перевізником за масою.
21.14. Вугілля завантажують навалом тільки одного класу і марки з рівномірним розподілом у кузові автомобіля. Категорично забороняється перевозити вугілля разом з горючими і вибуховими речовинами. Не допускається вантаження теплого (вище 35 град.) вугілля.
21.15. Кокс перевозять так само, як і вугілля. При цьому треба враховувати, що кокс має велику здатність до поглинання вологи і збільшення через це своєї маси (до 20 %).
22. Правила перевезень мінеральної сировини, мінерально-будівельних матеріалів та виробів
22.1. Правила перевезень матеріалів
мінерально-будівельних природних
22.1.1. Правилами передбачаються умови перевезень нерудних будівельних матеріалів (піску, піщано-гравійної суміші, гальки, гравію, щебеню, вапняку, крейди, шлаку, каменю та їх відходів, керамзиту) і грунту (в тому числі рослинної землі, глини, торфу).
22.1.2. При перевезенні нерудних будматеріалів і грунту з об'ємною масою менш як 1,5 т/куб. м Перевізники зобов'язані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм.
22.1.3. Перевізники за Договором можуть взяти на себе обладнання кузовів автомобілів системою підігрівання.
22.1.4. Для вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об'ємом ковша не більш як 1/3 об'єму кузова автомобіля.
Під час вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту в кузов автомобіля ківш навантажувального механізму повинен знаходитись на висоті не більш як 1 м від борта кузова автомобіля.
22.1.5. Замовник після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.
22.1.6. Інструктування з техніки безпеки водіїв автомобілів, що працюють в кар'єрі, проводиться власником кар'єру або уповноваженим ним органом спільно з Перевізником. Водіям видається посвідчення на право роботи у кар'єрі.
22.2. Правила перевезень глиняної та силікатної цегли
22.2.1. Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.
22.2.2. Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз'єднання пакетів.
За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.
Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.
22.2.3. При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов'язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.
( Підпункт 22.2.3 пункту 22.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
22.2.4. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов'язаний зазначити масу і кількість пакетів.
22.2.5. Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли - вантажоодержувачем.
Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов'язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.
22.2.6. При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою "в ялинку" у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т - перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Схеми укладання цегли наведені у додатку 14.
Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.
22.2.7. Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов'язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.
22.2.8. Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.
22.2.9. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.
22.2.10. Закріплення пакетів, а також перевірка правильності їх кріплення виконуються тільки після відведення навантажувальних механізмів від автомобіля.
22.3. Правила перевезень залізобетонних виробів
22.3.1. Залізобетонні вироби в залежності від їх виду перевозяться в горизонтальному, вертикальному чи похиленому положенні.
22.3.2. Перевезення залізобетонних виробів здійснюється спеціалізованим рухомим складом, забезпеченим інвентарним оснащенням, яке забезпечує стійке положення вантажу в дорозі, та автомобілями (автопоїздами) з бортовою платформою.
Автомобілі(автопоїзди) з бортовою платформою використовуються для перевезення залізобетонних виробів невеликого розміру (фундаментні блоки, настили, плити, сходові марші тощо).
Автопоїзди з напівпричепами і причепами-розпусками використовуються для перевезення довгомірних залізобетонних виробів (ферми, балки тощо).
Спеціалізований рухомий склад використовується для перевезення стінових панелей і перегородок.
22.3.3. На залізобетонних виробах, що за технічною документацією при їх транспортуванні і зберіганні вимагають опори у визначених точках, вантажовідправник повинен нанести маркування із зазначенням таких точок опори.
( Підпункт 22.3.3 пункту 22.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 14.11.2024 р. № 1332, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.12.2024 р. № 1428 )
22.3.4. За Договором може передбачатися дообладнання рухомого складу додатковим приладдям.
22.3.5. Підкладки і прокладки, потрібні для кріплення залізобетонних виробів, повинен надавати вантажовідправник.
У зимову пору вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення очищені від снігу і льоду залізобетонні вироби, а також застосовувати підкладки і прокладки, що обклеєні гумою.
22.3.6. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу залізобетонних виробів здійснюються Перевізником за кількістю місць.
22.3.7. На пунктах вантаження і розвантаження в небезпечних для руху зонах вантажовідправник і вантажоодержувач зобов'язані встановлювати попереджувальні дорожні знаки і дороговкази, які видно в будь-який час доби.
22.3.8. При вантаженні і розвантаженні залізобетонних виробів за допомогою кранового обладнання водію не дозволяється знаходитись у кабіні автомобіля, а вантажовідправнику (вантажоодержувачу) забороняється переміщати вантаж над кабіною автомобіля.
22.4. Правила перевезень шиферу
22.4.1. Правилами передбачаються умови перевезень азбоцементного хвилястого і плескатого шиферу різної конфігурації.
22.4.2. Перевезення шиферу здійснюється автомобілями (автопоїздами) з бортовою платформою.
22.4.3. Вантажовідправник зобов'язаний заздалегідь, до прибуття автомобіля під завантаження, підготувати шифер однакового виду і розміру: укласти його в стопи на піддонах, підрахувати кількість листів у стопі та опломбувати кожен піддон відповідно до схеми, наведеної у додатку 15.
22.4.4. Вантаження і розміщення піддонів на платформах автомобілів (автопоїздів) виконуються відповідно до схеми, наведеної у додатку 16.
22.4.5. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу завантаженого на піддони шиферу провадяться Перевізником за кількістю опломбованих пакетів. Вантажовідправник зобов'язаний зазначити в товарно-транспортній накладній масу, кількість пакетів і листів у пакеті.
У випадку порушення пломби під час транспортування здача шиферу вантажоодержувачу провадиться за кількістю листів, що зазначена в товарно-транспортній накладній.
22.4.6. При поданні вантажовідправником для перевезення шиферу з комплектуючими деталями (коники, цвяхи) Перевізник зобов'язаний приймати їх від вантажовідправника і здавати вантажоодержувачу.
22.5. Правила перевезень бетону і будівельних розчинів
22.5.1. Рідкий бетон і будівельні розчини перевозяться автомобілями-самоскидами, автомобілями з кузовами ковшового або бункерного типу, автомобілями-цистернами.
Сухі суміші бетону і будівельних розчинів перевозяться тарним способом автомобілями з бортовими платформами, а безтарним способом - автомобілями з кузовами бункерного типу і автомобілями-цистернами.
22.5.2. Для перевезення рідкого бетону і будівельних розчинів слід ущільнювати задній борт автомобілів-самоскидів, а також нарощувати бокові і передній борти на висоту 250 - 500 мм.
22.5.3. Перевізник за Договором може взяти на себе обладнання кузовів автомобілів теплоізоляцією і системою підігрівання кузова.
22.5.4. Перевізник приймає для перевезення вантажі від вантажовідправника і здає їх вантажоодержувачу таким чином:
- будівельний розчин і рідкий бетон - за масою;
- сухі суміші бетону і будівельних розчинів у тарі - за кількістю місць;
- вантажі, що перевозяться в автомобілях-цистернах з пломбою вантажовідправника, - за непошкодженою пломбою.
22.5.5. При перевезенні вантажів безтарним способом в автомобілях-цистернах відкриття люків цистерни перед завантаженням (розвантаженням) і закриття їх після завантаження (розвантаження), з'єднання і роз'єднання завантажувальних рукавів з цистерною виконують вантажовідправник і вантажоодержувач.
22.5.6. Вантажоодержувач зобов'язаний очищати кузов автомобіля-самоскида від залишків бетону і розчинів так, щоб після очищення задній борт зачинявся без щілин.
22.5.7. Вантажовідправники та Перевізники повинні враховувати крайній строк доставки рідкого бетону і будівельних розчинів для забезпечення збереження їх властивостей за час перевезення.
Термін доставки зазначається в паспорті на розчин (додаток 17), який видається на кожну їздку і здається вантажоодержувачу разом з вантажем.
22.6. Правила перевезень листового скла
22.6.1. Правилами передбачаються умови перевезень усіх видів листового скла із заводів-виготовлювачів на склади, бази, будівельні об'єкти, а також зі складів і баз на будівельні та інші об'єкти, що споживають листове скло.
22.6.2. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення цілості листового скла під час вантаження, транспортування і розвантаження.
Ящики зі склом не можна кантувати, встановлювати плазом або з нахилом.
Усі види листового скла повинні бути захищені від впливу атмосферних опадів, зволоження та різких температурних коливань.
22.6.3. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення листове скло всіх видів і розмірів у дерев'яних ящиках, універсальних чи спеціальних контейнерах і багатооборотних ящиках, що належать заводам-виготовлювачам.
22.6.4. Маркування листового скла повинне відповідати вимогам розділу 7 Правил.
22.6.5. Перевізник повинен надавати для перевезення листового скла автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, що забезпечені брезентом, або автомобілі-фургони. Вітринне листове скло слід перевозити на спеціально обладнаних автомобілях.
Переобладнання автомобілів, за згодою Перевізника, повинен провадити вантажовідправник. За Договором переобладнання автомобілів може взяти на себе Перевізник.
22.6.6. Ящики зі склом встановлюють в кузові автомобіля торцями до напрямку його руху із щільним приляганням один до одного.
При неповному завантаженні кузова ящики заклинюють чи розшивають так, щоб вони не зсовувались і не хиталися під час руху.
22.6.7. Листове скло в багатооборотних ящиках можна встановлювати вздовж і поперек кузова автомобіля.
Ящики слід укріплювати: зшивати їх дощечками або зв'язувати дротом через кутові захвати.
При поперечному розміщенні багатооборотні ящики слід встановлювати з невеликим нахилом до кабіни автомобіля.
22.6.8. Перевізник під час приймання скла для перевезення повинен звертати увагу на стан ящиків, контейнерів і самого скла.
Ящики і контейнери, що мають несправності й прикмети битого скла, для перевезення не приймаються.
22.6.9. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу листового скла в ящиках здійснюються Перевізником за найменуванням вантажу, кількістю і стандартною масою вантажних місць або за масою, що зазначена на вантажних місцях і в товарно-транспортних накладних.
22.6.10. Приймання і здача листового скла, що перевозиться автомобілем-фургоном на адресу одного вантажоодержувача або в контейнері, може здійснюватись за пломбою вантажовідправника.
22.7. Правила перевезень сантехнічних виробів
22.7.1. Правилами передбачаються умови перевезень фарфоро-фаянсових, металевих та інших сантехнічних виробів з підприємств-виготовлювачів, баз і складів на будівельні об'єкти, підприємствам, організаціям та іншим споживачам.
22.7.2. Вантажовідправник повинен подавати для перевезення фарфоро-фаянсові вироби, а також вироби із металу з гальванічним та емалевим покриттям упакованими в ящики або решітки із застосуванням упорів, що охороняють їх від ударів об стінки ящика, чи з прокладкою виробу соломою, стружкою тощо.
Упори та прокладки для кріплення сантехнічних виробів на рухомому складі надаються вантажовідправником.
22.7.3. Фарфоро-фаянсові вироби, а також вироби із металу з гальванічним та емалевим покриттям під час перевезення потрібно накривати брезентом для запобігання впливу атмосферних опадів.
22.7.4. При поданні для перевезення на одному автомобілі різних за номенклатурою сантехнічних виробів на адресу одного чи декількох вантажоодержувачів вантажовідправник зобов'язаний заздалегідь, до прибуття автомобіля під завантаження, провести підгрупування вантажу за вантажоодержувачами і виписати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.
22.7.5. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу сантехнічних виробів у тарі здійснюються Перевізником за найменуванням вантажу, кількістю і стандартною масою вантажних місць або за масою, що зазначена на вантажних місцях і в товарно-транспортній накладній.
22.8. Правила перевезень цементу
22.8.1. Під час перевезення цементу Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні вживати заходів щодо забезпечення цілості вантажу, не допускаючи попадання на цемент атмосферних опадів і його розпорошення.
22.8.2. Цемент перевозиться безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами, а також тарним способом (у мішках) автомобілями з бортовою платформою і брезентовим покриттям.
22.8.3. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення безтарним способом цемент з температурою, що не вища за 100 град.
22.8.4. Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу цементу при перевезенні його безтарним способом здійснюються Перевізником за пломбою вантажовідправника.
Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу цементу в мішках здійснюються Перевізником за найменуванням, кількістю місць і стандартною масою, що зазначені в маркуванні.
22.8.5. При перевезенні цементу безтарним способом відкриття люків цистерни перед завантаженням (розвантаженням) і закриття їх після завантаження (розвантаження), з'єднання і роз'єднання розвантажувальних рукавів з цистерною виконують вантажовідправник і вантажоодержувач.
22.8.6. При розвантажуванні цементу у вантажоодержувача водій зобов'язаний виконувати вмикання компресора і відкриття розвантажувального крана, а після закінчення розвантаження - вимикання компресора і закриття розвантажувального крана.
22.8.7. Вантажовідправник повинен мати майданчики з твердим покриттям для розвантаження цементу із автомобілів-цистерн.
На постійних місцях розвантаження (розчинних вузлах, заводах будіндустрії, великих будівництвах) вантажоодержувач повинен обладнувати розвантажувальні майданчики із забезпеченням нахилу автомобіля-цистерни на 12 - 14 град.
На тимчасових об'єктах розвантажувальні майданчики повинні бути горизонтальними або мати нахил у бік приймального обладнання.
22.8.8. Вантажоодержувач повинен установлювати ємкість для приймання цементу на висоті, що відповідає висоті розвантаження, яку забезпечує компресорна установка автомобіля-цистерни.
Приймальні люки у тимчасових ємкостях (складах) повинні відповідати розмірам приєднувальних шлангів і щільно зачинятися після закінчення розвантаження.
Закріплення розвантажувальних шлангів приймального обладнання за допомогою дроту, мотузок та інших підручних засобів забороняється.
Використання сторонніх джерел повітря для створення тиску всередині цистерни забороняється.
23. Правила перевезень продукції металургійної промисловості
23.1. Метали і металеві вироби, що перевозяться автомобільним транспортом, підрозділяються на такі групи:
- нормальні за масою і габаритами;
- довгомірні, довжиною понад 8 м;
- великовагові, масою одного місця понад 3 т.
23.2. Сортову сталь розміром до 30 мм і тонколистову сталь товщиною до 4 мм перевозять у міцно скріплених пачках (в'язках, пакетах). Кожна пачка повинна містити сталь однієї партії.
Допускається перевезення в пачках листової сталі товщиною до 6 мм включно, що прокатана на станах безперервної прокатки.
За погодженням сторін в пачках можна перевозити сортову сталь розміром до 50 мм і листову сталь товщиною до 10 мм.
Маса пачки під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, механізованого - не більш як 10 т, а на вимогу вантажоодержувача - не більше ніж 5 т.
Пачки повинні бути міцно обв'язані дротом чи стрічкою не менше ніж у двох місцях, а кінці обв'язки надійно закручені.
Пачки листів треба міцно скріплювати стальною стрічкою у дві скоби.
23.3. Для перевезення нормальних за масою і габаритами металів і металовиробів застосовуються автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою; для перевезення металу довжиною до 8 метрів - тягачі з напівпричепами і металовози; для перевезення довгомірних металів - автомобілі з причепами-розпусками; для перевезення важковагових листів - тягачі з напівпричепами і причепами-ваговозами.
23.4. Кольорові метали, сплави і металеві вироби перевозяться критими автомобілями або в контейнерах. Оброблені поверхні відливків і нарізані вироби (болти, гайки, гвинти) повинні бути змащені нейтральним мастилом, що запобігає корозії.
23.5. Метали і металеві вироби під час перевезення повинні бути захищені від пошкоджень, а відливки із чорних металів, кольорові метали, сплави і металеві вироби - також і від атмосферних впливів. При перевезенні слід вжити заходів, що уберігають метали від залишкових деформацій. Метали і металеві вироби слід перевозити:
- стальний прокат, кутики, швелери і двотаври - в штабелях за профілями на дерев'яних підкладках. При перевезенні поміж окремими рядами прокатних виробів укладають дерев'яні прокладки;
- стальні канати - скрученими в бухти або намотаними на барабани;
- рулонні сітки - перев'язаними м'яким в'язальним дротом;
- плоскі сітки - пов'язаними в пакети;
- заклепки, болти, гайки, шайби, гвинти - укладеними в тару;
- електроди - обгорнутими папером та укладеними в ящики;
- дріт для автоматичного зварювання - скрученим в бухти, обгорнутим водонепроникним папером та упакованим у тарну тканину, рогожу чи в ящики;
- кольорові метали і сплави - зв'язаними в пачки та вкладеними в тару; забороняється підкладати під листи та профілі із алюмінієвих сплавів стальні підкладки, не обшиті деревом чи алюмінієм.
23.6. Стальні труби діаметром до 60 мм з товщиною стінки до 1 мм включно, труби діаметром 60 - 120 мм з товщиною стінки від 1,5 до 3 мм, а також прецизійні, капілярні, безрискові та з поверхнею, що відповідає еталонам, перевозять в ящиках чи решітках та в іншій жорсткій тарі, яка забезпечує товарний вигляд і зберігає якість труб під час транспортування.
Допускається укладання в одну тару декількох пакетів труб різного діаметра та різних марок сталі, але з окремим їх ув'язуванням.
Маса одного місця під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, а механізованого - до 5 т.
23.7. Труби, сортамент яких не вказаний вище, перевозять в пакетах, міцно ув'язаних не менше ніж у двох місцях. Маса пакета не повинна перевищувати 5 т. Труби діаметром 159 мм і більше перевозять поштучно. За згодою вантажоодержувача допускається поштучне перевезення труб діаметром від 114 до 159 мм.
23.8. Кінці гнутих труб і відводів повинні бути затуленими для захисту внутрішньої поверхні від впливу атмосферних опадів.
Відводи діаметром до 100 мм слід перевозити в контейнерах, а діаметром понад 100 мм і гнуті труби - бортовими автомобілями за умови захисту їх від впливу атмосферних опадів. Труби повинні бути щільно ув'язані в пакети чи упаковані в ящики.
23.9. Вантаження чавунних труб слід провадити так, щоб виключалась можливість ударів труби об трубу, об металеві чи кам'яні предмети.
Під час транспортування чавунних труб автомобілями розтруби повинні бути направлені навперемінно то в один, то в інший бік.
23.10. З'єднувальні частини (фітинги) перевозять у низках до 40 кг, в ящиках чи контейнерах.
23.11. Перевізники, що мають саморозвантажний рухомий склад чи засоби механізації, за Договором можуть здійснювати механізоване розвантаження металу і металовиробів.
23.12. Під час вантаження на рухомий склад металу і металовиробів різної довжини коротші повинні розміщуватися зверху.
23.13. Під час вантаження довгомірних металів на причепи-розпуски слід залишати зазор між кабіною і вантажем для забезпечення повороту причепа відносно автомобіля на 90 град. у будь-який бік.
23.14. Вантажі циліндричної форми вантажовідправник зобов'язаний закріплювати на автомобілях і причепах дротом, тросами і дерев'яними клинами.
23.15. Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу металу і металовиробів провадяться Перевізником за кількістю вантажних місць і масою, зазначеними вантажовідправником у товарно-транспортній накладній.
23.16. Перевізники зобов'язані інструктувати водіїв з техніки безпеки і правил перевезень металів і металовиробів.
23.17. Під час вантаження і розвантаження металів і металовиробів за допомогою кранового обладнання забороняється переміщати вантаж над кабіною автомобіля, а також знаходитись в ній водієві.
23.18. Перевізники зобов'язані встановлювати у передній частині кузова автомобіля стальний лист для захисту кабіни від пошкодження вантажем.
24. Правила перевезень продукції хімічної промисловості
24.1. Правила перевезень мінеральних добрив,
хімічних засобів меліорації грунтів
та продукції неорганічної хімії
24.1.1. Перевезення продукції хімічної промисловості, що належить до небезпечних вантажів у частині, не передбаченій цією главою, здійснюється відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів).