2.11.5. Витяги з Правил, які вивішуються в приміщеннях вокзалу, кас попереднього продажу квитків, багажних відділеннях, містять пункти Правил, що стосуються надання послуг у даному приміщенні, вичерпно.
2.11.6. У касових залах попереднього продажу квитків вивішують плакати з розкладом руху пасажирських поїздів по станції розташування кас, найближчих вузлових станціях та станції Київ-Пасажирський.
За 45 днів до запровадження нового розкладу руху у пунктах попереднього продажу квитків адміністрацією пункту продажу проїзних документів вивішується інформація про зміну розкладу руху, а за 10 днів до введення вивішується новий розклад руху поїздів замість чинного.
2.11.7. На кожній станції пасажирам безкоштовно надається інформація про наявність місць на момент запиту у всіх поїздах, що відходять з цієї станції.
Ця інформація надається одним із наступних засобів:
а) усно працівниками вокзалу у спосіб, встановлений технологічним процесом роботи вокзалу;
б) за допомогою електронних або електричних табло безперервної чи періодичної дії;
в) вивішуванням інформації.
2.11.8. Про запізнення дальнього чи місцевого поїзда пасажири та особи, які зустрічають, повинні бути повідомлені засобами зв'язку не пізніш як за 3 години до часу його прибуття на станцію за розкладом.
За одну годину до прибуття такого поїзда повинен бути оголошений очікуваний час прибуття, а за 20 хвилин - номер колії або платформи.
Про запізнення приміського поїзда пасажири оповіщуються не пізніше як за 20 хвилин до часу та в час прибуття за розкладом.
2.11.9. Інформація про запізнення поїздів, зміну колії прибуття чи відправлення повинна передаватися пасажирам всіма наявними засобами інформації через гучномовці, електричні і електронні табло. Наприкінці передання інформації про запізнення поїзда повинен вказуватись час наступної передачі інформації.
2.11.10. Інформація про прибуття транзитного поїзда, номер колії, порядок нумерації вагонів повинна передаватись пасажирам настільки завчасно, щоб гарантувати своєчасний і безпечний вихід пасажирів та осіб, які зустрічають, до вагона з урахуванням залюдненості приміщень, переходів.
2.11.11. Після прибуття поїзда та під час висадки пасажирів з вагонів повинна передаватись інформація про порядок виходу до вокзалу, населеного пункту, місцезнаходження камери схову ручної поклажі.
2.11.12. Перед відправленням поїздів з початкового пункту пасажирам з указаною в пункті 2.11.10 завчасністю, до подання поїздів під посадку передається інформація про колію відправлення поїзда, порядок виходу до нього, розташування вагонів у складі поїзда, а у разі затримки відправлення - тривалість затримки та час подачі під посадку.
2.11.13. Усна інформація, передбачена пунктом 50 Порядку обслуговування громадян на залізничному транспорті, інформація про наявність місць, про запізнення поїздів, колію прибуття та інша видається безплатно у випадках, якщо вона не передається іншими засобами передачі інформації (електронними чи електричними приладами, мережею оповіщувального зв'язку тощо).
2.11.14. Довідки про розклад руху поїздів залізницею знаходження пункту видачі такої довідки видаються пасажиру безплатно. Довідки про розклад руху поїздів, які не проходять через залізницю знаходження довідкового бюро, та інша інформація, не передбачена пунктом 50 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, видаються за плату, встановлену надавачем послуг.
2.11.15. Письмові довідки, крім довідок про запізнення поїздів, видаються фізичним та юридичним особам за плату, встановлену підприємством - надавачем послуг.
2.11.16. Письмові підтвердження про запізнення поїзда видаються на станції призначення пасажира тільки при пред'явленні проїзного документа або квитка шляхом нанесення відмітки на ньому, або на окремому бланку безпосередньо після прибуття поїзда чи в будь-який інший час, але не більше встановленого терміну зберігання облікових документів станції. Без пред'явлення проїзних документів (квитків) письмові довідки про запізнення поїздів не видаються. Для осіб, що здійснюють поїздку у приміському сполученні безплатно за посвідченням, письмове підтвердження про запізнення поїзда надається на підставі відповідного посвідчення та усної заяви пасажира.
2.11.17. Інформація, яка передається через гучномовці оповіщувального зв'язку, передається за формою типових текстів, затверджених Укрзалізницею.
2.12. Посадка до вагона
2.12.1. Поїздка пасажира повинна розпочинатись від станції, вказаної у проїзному документі.
Якщо пасажир придбав проїзний документ від станції відправлення поїзда, а посадку хоче здійснити на проміжній станції на шляху прямування поїзда, то він зобов'язаний не пізніше ніж за 1 годину до відправлення попередити начальника станції відправлення поїзда про зміну станції посадки.
Для цього пасажиру видається бланк заявки, в якому він зазначає дані з проїзного документа: номер поїзда, номер вагона, місце та дату відправлення з початкової станції та зі станції посадки.
Станція відправлення зобов'язана видати начальнику поїзда, в якому буде здійснювати поїздку пасажир, попередження про посадку пасажира на проміжній станції. Вартість бланка заяви є складовою вартості послуги попередження про посадку.
Пасажир може подати за плату заяву про посадку на проміжній станції на станції, яка не є пунктом початкового відправлення поїзда. В цих випадках станція подання заяви сповіщає про посадку пасажира станцію відправлення поїзда телеграфом.
Якщо пасажир здійснив посадку в поїзд на проміжній станції, не попередивши станцію відправлення, то він втрачає право на місце, вказане у проїзному документі, якщо воно вже надане іншому пасажиру. Місце для проїзду у таких випадках надається начальником поїзда без додаткової оплати в міру звільнення місць іншими пасажирами.
Розміщення пасажира у вагоні вищої категорії здійснюється згідно з п.2.18.
2.12.2. При посадці у вагон пасажир зобов'язаний пред'явити провіднику проїзний документ.
Пасажири, які здійснюють поїздку за пільговими, безплатними, службовими проїзними документами, зобов'язані пред'явити документ про право на такий проїзд, а пасажири з іменними квитками - паспорт або посвідчення особи з фотокарткою.
2.12.3. Провідник вагона зобов'язаний перед подачею поїзда під посадку вивісити трафарет та порядковий номер вагона, а після зупинки вагона - своєчасно відкрити двері та розпочати посадку пасажирів, перевіряючи при цьому наявність проїзних документів, їх справжність, відповідність номерів поїзда і вагона, ваги і розмірів ручної поклажі встановленим нормам.
Перевіряється також наявність посвідчень на право пільгового або безплатного проїзду, відповідність прізвища у проїзному документі прізвищу у посвідченні особи пасажира.
Пасажири без проїзних документів чи з такими проїзними документами, які мають дефекти, ознаки підробки, виправлення, з прізвищем, що не відповідає посвідченню особи, з ручною поклажею більше встановлених норм у вагон не допускаються.
На проміжних станціях пасажири допускаються для посадки в будь-який вагон поїзда.
2.12.4. Провідник має право відмовити у посадці пасажиру у вагон, якщо він перебуває у явно вираженому нетверезому або неохайному стані, чим може порушити спокій інших пасажирів.
2.12.5. Пасажир повинен займати у вагоні місце, яке вказане у проїзному документі.
Якщо проїзний документ придбаний на проміжній станції, то номер місця у ньому, як правило, не вказується. Розміщення пасажирів у вагоні за такими проїзними документами здійснюється провідником вагона. При цьому нижні місця надаються, в першу чергу, пасажирам з дітьми, інвалідам, хворим, пасажирам похилого віку.
2.12.6. У випадку неправильного оформлення касою проїзних документів або видачі проїзного документа без наявності вільних місць у вагоні, продажу двох проїзних документів на одне місце начальник поїзда і провідник вагона зобов'язані допустити пасажира у вагон і вжити заходів задля надання йому місця в поїзді.
У цих випадках складається акт довільної форми у 2-х примірниках. Перший залишається у вагонному депо приписки вагона, а другий направляється керівнику підприємства, працівники якого допустили брак у роботі, для розслідування та вжиття заходів.
Начальник станції (вокзалу, бюро по розподілу місць) повинен розслідувати кожен випадок неправильного оформлення проїзних документів і вжити відповідних заходів.
2.12.7. У випадку відсутності місця у вагоні, до якого придбано проїзний документ, начальник поїзда зобов'язаний надати пасажиру, за його згодою, місце у іншому вагоні (у тому числі і більш високої категорії - без стягнення доплати). Якщо ж пасажиру надано місце нижчої категорії, то йому повертається різниця вартості проїзду.
У разі неможливості надати місце пасажиру в цьому ж поїзді, йому - за його згодою - надається відповідне місце в іншому поїзді з переоформленням проїзних документів безплатно, а у разі відмови пасажира від запропонованої заміни місця йому, на підставі акта довільної форми, повертається вартість проїзду і послуг.
2.12.8. Пасажири, яким оформлено за вимогами пункту 2.3.6 проїзд без плацкарти, здійснюють посадку тільки у штабний вагон поїзда.
Пасажир пред'являє квиток начальнику поїзда і здійснює поїздку у коридорі штабного вагона, а начальник поїзда протягом години повинен оформити плацкарту на надане місце у відповідності з категорією вагона.
2.13. Умови проїзду
2.13.1. Після посадки пасажирів у вагон та відправлення поїзда провідник вагона зобов'язаний додатково перевірити чинність проїзних документів та погасити їх, не зачіпаючи компостерних знаків, за винятком проїзних документів з пересадкою та проїзних документів пасажирів, які заявили, що вони бажають зробити зупинку на шляху прямування поїзда. Погашення здійснюється шляхом відривання маленької часточки у верхній частині проїзного документа на місці складання упоперек. Додатково перевіряється наявність посвідчень, що дають право на безплатний чи пільговий проїзд, відповідність прізвища на іменних проїзних документах прізвищу в паспорті чи в посвідченні особи.
Проїзні документи пасажирів м'яких, купейних та плацкартних вагонів зберігаються у провідника вагона. В загальних вагонах проїзні документи зберігаються у пасажирів і пред'являються за вимогою осіб, які здійснюють контроль.
2.13.2. На всьому шляху прямування пасажирам надається можливість користуватись наявними у вагоні двома санітарними вузлами, для чого провідник вагона зобов'язаний утримувати їх відчиненими.
Користування санітарними вузлами припиняється при проходженні поїзда через станції та санітарні зони, про що за 30 хвилин пасажири сповіщаються провідником або через поїзне радіо.
2.13.3. Пасажири можуть користуватись спальними місцями в будь-який період доби. Підняття і опускання верхніх полиць за бажанням пасажирів виконують провідники вагонів.
2.13.4. Пасажири всіх вагонів зі спальними місцями тричі на добу (з 8 до 10 години, з 15 до 17 години та з 20 до 22 години місцевого часу) забезпечуються за встановлену плату чаєм та кавою.
2.13.5. У всіх дальніх пасажирських поїздах повинні бути ігри (доміно, шашки, шахи), які провідники вагонів пасажирам видають безплатно. Азартні ігри на гроші у поїздах і на вокзалах забороняються.
2.13.6. Медикаменти з поїзної аптечки у медично доцільних кількостях, а також кип'ячена або охолоджена кип'ячена вода надаються пасажирам безкоштовно.
2.13.7. У пасажирських вагонах місцевих і дальніх поїздів паління дозволяється у тамбурі з некотлового боку вагона.
Паління у місцевих електро- і дизель-поїздах дозволяється у будь-якому тамбурі вагона (крім дитячого вагона).
У вагонах приміських поїздів, у тому числі у тамбурах, паління заборонено.
Порушення цього правила спричиняє попередження або накладення штрафу у розмірі, встановленому законодавством України.
2.13.8. В окремих поїздах під час руху пасажирам може бути надана послуга по оформленню проїзних документів поїзда з пункту пересадки, в тому числі на інші види транспорту та зворотний шлях.
Інформація про такі послуги надається у касах, що здійснюють продаж проїзних документів на цей поїзд, провідниками вагонів та засобами оповіщувального зв'язку такого поїзда.
2.13.9. У випадку втрати провідником вагона прийнятих на зберігання від пасажирів проїзних документів начальник поїзда складає акт, який, крім нього, підписують пасажири і провідник вагона. Акт завіряється штемпелем попутньої станції або штемпелем начальника поїзда. Акт є підставою до приїзду пасажира до станції призначення. Акт є підставою для проїзду пасажира до станції оформлення начальником поїзда нового проїзного документа.
( Абзац перший пункту 2.13.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
Якщо пасажир їхав у відрядження, то йому, на підставі акта для пред'явлення за місцем роботи, начальником поїзда в касі тієї станції, на якій поїзд має зупинку, оформляється новий проїзний документ з відміткою на звороті "замість втраченого".
На підставі цього акта начальником поїзда в касі станції оформляються нові проїзні документи з відміткою на звороті цих документів "замість втраченого".
2.13.10. Проїзні документи, які мають виправлення, не підтверджені залізницею, вважаються недійсними і відбираються працівниками залізниці, які мають право перевірки проїзних документів. Пасажиру, за його наполяганням, може бути виданий другий екземпляр акта про вилучення проїзного документа.
2.13.11. Пасажир, який на шляху прямування не може пред'явити дійсного проїзного документа, повинен, крім вартості проїзду, сплатити також штраф згідно з законодавством України.
Щодо пасажира, який відмовляється від сплати вартості проїзду і суми штрафу, вдаються до заходів згідно з законодавством України.
2.13.12. Приміські поїзди можуть призначатися в рейс з обслуговуванням або без обслуговування провідниками вагонів.
У вагонах, які обслуговуються провідниками вагонів, закриття та відкриття дверей та вікон здійснюється провідниками вагонів. У приміських поїздах, які не обслуговуються провідниками вагонів, зачинення та відчинення дверей здійснюється машиністом поїзда з допомогою дистанційного управління. В зимовий час вікна вагонів приміських поїздів відкривати забороняється. У літній та перехідний період вікна можуть відкриватися пасажирами з правого боку за ходом поїзда за згодою пасажирів.
Для проїзду пасажирів з дітьми, інвалідів та пасажирів похилого віку в складі приміського поїзда виділяються спеціальні вагони та окремі купе, про що власники вагона здійснюють відповідні написи.
2.13.13. Якщо пасажир помилково сів у поїзд не того напрямку, що вказаний у проїзному документі, то він повинен залишити його на найближчій станції. У цьому випадку начальник поїзда складає акт, який дає право пасажиру повернутись назад до станції відправлення поїзда без оплати проїзду.
Якщо після повернення на станцію відправлення пасажир не встиг на поїзд, зазначений у проїзному документі, то він пред'являє проїзний документ, разом з актом, начальнику вокзалу для поновлення дійсності квитка.
Для подальшої поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту та закомпостувати старий проїзний документ.
2.13.14. На шляху прямування провідник вагона повинен не допускати посадку і проїзд безквиткових пасажирів та перевезення ручної поклажі понад встановлену норму.
2.14. Продовження поїздки
2.14.1. Пасажир, який прямує до однієї з проміжних станцій у вагоні зі спальними місцями, за бажання та за наявності вільних місць у цьому вагоні може продовжити поїздку далі станції, зазначеної в квитку (крім вагонів зі змінним трафаретом). Він повинен завчасно заявити про це провіднику вагона (начальнику поїзда), який з відома диспетчера бюро з розділу місць оформляє пасажиру подальший проїзд за квитанцією ГУ-57, як за нову поїздку.
2.15. Припинення, переривання поїздки, зміна маршруту на шляху прямування
2.15.1. Пасажир має право один раз здійснити переривання поїздки на будь-якій проміжній станції, розташованій на маршруті виданого пасажиру проїзного документа.
2.15.2. У випадках переривання поїздки (тимчасового зупинення на проміжній станції) пасажир повинен не пізніше 3-х годин після прибуття поїзда пред'явити свій проїзний документ черговому по вокзалу, начальнику станції або начальнику вокзалу для проставлення відмітки:
"Станція... . Зупинка з продовженням терміну дійсності квитка".
Продовжити поїздку пасажир може у термін не пізніше 10 діб після відправлення поїзда, з яким він прибув на станцію переривання поїздки. Проїзний документ слід пред'явити до каси тієї станції, на якій пасажир зупинився, або станції, розташованої далі на маршруті прямування, для компостування та оформлення плацкарти. Якщо зупинка була здійснена з причини захворювання, то, згідно з п.2.20.1 б, продовжити поїздку пасажир може у термін не пізніше 10 діб після закінчення лікування, після пред'явлення довідки із місця лікування чи лікарняного листа.
2.15.3. У разі припинення поїздки на шляху прямування пасажир повинен не пізніше 3-х годин після відходу поїзда пред'явити проїзний документ начальнику станції (або вокзалу) для проставлення відмітки: "Дійсність квитка припиняється по станції .............. ."
Повернення платежів у разі припинення поїздки проводиться розпорядженням начальника станції (вокзалу) за усною заявою пасажира порядком, передбаченим пунктом 9.2.5. Забороняється здійснювати відмітку про припинення дійсності квитка на станціях, які не знаходяться на маршруті прямування поїзда, на який оформлено проїзний документ.
2.15.4. Пасажир може після переривання поїздки змінити її маршрут. Якщо відстань нового маршруту перевищує відстань маршруту, вказаного у проїзному документі, то пасажиром сплачується вартість проїзду за різницю у відстані відповідного вагона (без плацкарти), як за нову поїздку.
На зворотному боці проїзного документа робиться запис про зміну маршруту. Якщо новий маршрут коротший від вказаного у проїзному документі, то зміна маршруту прямування проводиться без додаткової сплати вартості квиткової частини шляхом проставлення відмітки на зворотному боці проїзного документа. Вартість плацкарти в обох випадках сплачується на загальних підставах.
2.15.5. Якщо пасажир бажає змінити маршрут на станції початкового відправлення, він повинен здати проїзний документ до повернення платежів і оформити новий.
2.15.6. Переривання поїздки за приміським квитком є неприпустимим, крім випадків, що сталися внаслідок зміни руху поїзда.
2.15.7. У всіх випадках зупинки на шляху прямування (крім тих, що сталися з вини залізниці) плацкарта втрачає чинність. Для продовження поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту у відповідності з категорією вагона.
2.16. Проїзні документи, забуті у особи, що проводжала пасажира
2.16.1. Якщо проїзні документи пасажира після відправлення поїзда залишилися у особи, яка проводжала, остання негайно, але не пізніше ніж через 3 години з моменту відправлення поїзда, повинна здати їх начальнику станції (вокзалу), який коштом проводжаючого дає телеграму (телефонограму) начальнику поїзда і начальнику станції (вокзалу) на шляху прямування, на якій за час зупинки поїзда можна видати нові проїзні документи.
( Пункт 2.16.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.16.2. Проїзні документи, пред'явлені особою, яка проводжала гасяться штемпелем "Чинність проїзного документа припинена по станції .......... ".
( Пункт 2.16.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.16.3. Погашені проїзні документи повертаються проводжаючому. Повернення платежів за удруге придбані проїзні документи здійснюється тільки за заявою до Управління залізниці - за умови пред'явлення погашених і удруге придбаних проїзних документів.
2.16.4. Погашення проїзних документів, пред'явлених пізніш як через три години після відправлення поїзда, не здійснюється.
2.16.5. Якщо протягом 4-х годин після відправлення пасажира з початкової станції не буде одержана телеграма (телефонограма) від начальника станції (вокзалу) відправлення, то пасажир вважається безквитковим і зобов'язаний заплатити штраф і вартість проїзду від станції посадки до станції призначення начальнику поїзда за квитанцією ГУ-57 або сплатити штраф і залишити поїзд.
2.17. Дії у випадку, якщо пасажир відстав від поїзда
2.17.1. Провідник вагона, який виявив, що пасажир його вагона відстав від поїзда, зобов'язаний негайно вжити заходів щодо збереження його речей і сповістити начальника поїзда. Начальник поїзда складає акт, в якому перелічуються речі пасажира. Акт, крім начальника поїзда, підписується провідником вагона та двома пасажирами - свідками події.
2.17.2. Пасажир, який відстав від поїзда, повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), який зобов'язаний телеграфувати начальнику станції за ходом поїзда, де поїзд має зупинку не менше 10 хвилин, та начальнику поїзда про зняття речей і проїзного документа.
2.17.3. Про зняття речей телефоном або телеграфом сповіщається пасажир і начальник станції, де знаходиться пасажир.
Телеграма дає право пасажиру безплатно доїхати першим попутним поїздом до станції, де знаходяться його речі і проїзний документ.
2.17.4. Передача речей і проїзного документа начальником поїзда начальнику станції, начальником станції пасажиру оформляється актом довільної форми у двох примірниках з описом речей.
2.17.5. Після приїзду пасажира на станцію, де знаходяться його речі і проїзний документ, він повинен пред'явити проїзний документ черговому по вокзалу (станції) для поновлення чинності квитка.
Для подальшого проїзду пасажир повинен оформити в касі за плату нову плацкарту і закомпостувати квиток.
2.18. Перехід на шляху прямування до вагона іншої категорії
2.18.1. Для здійснення поїздки у вагоні іншої категорії пасажир повинен звернутися до начальника поїзда.
Начальник поїзда узгоджує переведення пасажира в інший вагон з диспетчером бюро з розподілу місць.
З пасажира стягується різниця вартості проїзду за відстань між станціями, де пасажир зайняв місце, і станцією, до якої він прямує, залежно від нової категорії вагона, до якого він перейшов.
2.18.2. Переведення пасажира, за його бажанням, у вагон нижчеоплачуваної категорії здійснюється без повернення платежів.
2.18.3. Начальнику поїзда забороняється оформляти і переоформляти проїзні документи на вільні місця, а також переводити пасажира із вагона у вагон без дозволу бюро з розподілу місць, крім місць, виділених у розпорядження начальника поїзда, та службових.
2.19. Відчеплення вагона
2.19.1. У разі виявлення технічної несправності вагона або небезпечних захворювань у пасажирів, що унеможливлюють подальше прямування вагона та спричинюють його відчеплення, начальник поїзда повинен розмістити пасажирів на вільні місця у вагонах цього ж поїзда (у тому числі й у вагонах вищої категорії) та сповістити про це лінійне бюро з розподілу місць в поїздах.
2.19.2. Якщо вільних місць немає, начальник поїзда та начальник станції (вокзалу) зобов'язані вжити заходів щодо відправлення пасажирів відчепленого вагона, в тому числі:
а) наданням іншого вагона з причепленням до того ж поїзда чи до першого поїзда попутного напрямку;
б) розміщенням пасажирів на вільні місця першого поїзда попутного напрямку.
2.19.3. При розміщенні пасажирів відчепленого вагона перевага надається пасажирам з дітьми, хворим, особам похилого віку, інвалідам.
2.19.4. Відчеплення вагона оформляється актом за підписом начальника поїзда і начальника станції (вокзалу), який завіряється штемпелем станції.
Один примірник акта залишається у начальника поїзда, один у начальника станції, інші видаються пасажирам відчепленого вагона.
Акт дає право пасажиру на безплатне переоформлення проїзду та отримання постільної білизни або отримання через Управління залізниці призначення різниці вартості проїзду, якщо решту шляху пасажир здійснює у вагоні іншої категорії.
2.19.5. У разі переведення пасажирів з відчепленого вагона в інші вагони перенесення ручної поклажі і надання їм допомоги в цьому є обов'язком залізниці. Перенесення ручної поклажі організовується начальником поїзда разом з начальником станції. При цьому слід вжити заходів для забезпечення безпеки пасажирів та схоронності ручної поклажі.
2.20. Видалення пасажира з поїзда
2.20.1. Пасажир видаляється з поїзда в таких випадках:
а) якщо пасажир перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважає спокою інших пасажирів. Видалення такого пасажира провадиться провідником вагона або посадовими особами, які виконують службові обов'язки, а у разі виявлення спротиву і непокори - працівником міліції. На проїзному документі проставляється відмітка "Відмовлено в перевезенні на підставі пункту 2.20.1 Правил". Повернення платежів за такі проїзні документи не проводиться.
Якщо при цьому пасажир не бажає, щоб багаж прямував у поїзді до станції призначення, то багаж - при пред'явленні квитанції - видають на станції видалення пасажира із поїзда. У разі неможливості вивантаження багаж прямує до станції призначення. Зберігання багажу на станції призначення, видача та інше здійснюється на загальних підставах;
б) якщо пасажир перебуває в стані захворювання, що призводить до порушення спокою оточуючих, і немає можливості помістити його окремо. У цьому випадку пасажира із його речами видаляють з поїзда за обов'язкової участі лікарсько-медичної обслуги (персоналу) і тільки на тій станції, де є відповідні лікарсько-медичні установи.
Якщо пасажира видаляють із поїзда у непритомному стані, то його речі разом із проїзним документом передають начальнику станції за актом, складеним начальником поїзда (провідником безпересадкового вагона). На проїзному документі проставляється відмітка про зупинку. Акт, крім начальника поїзда та станції, підписує пасажир, який їде у цьому вагоні. Після одужання пасажиру повертаються його речі та вартість проїзду за непрослідувану відстань. Вартість плацкарти не повертається.
Якщо ж пасажир побажає продовжити поїздку, то проїзний документ і лікарняний лист чи довідка медичного закладу пред'являються в касу для компостування проїзного документа і оформлення нової плацкарти зі стягненням плати на загальних підставах.
Багаж, у випадку прослідування його далі станції висадки пасажира, повертається безплатно на підставі телеграми начальника станції (вокзалу), де пасажир був видалений;
в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда.
У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка: "Неправильне перевезення ручної поклажі".
Повернення платежів за непрослідувану відстань поїздки здійснюється згідно з пунктом 9.2.4 цих Правил.
2.21. Проїзд станції призначення
2.21.1. Провідники вагонів зобов'язані попереджувати пасажирів не пізніше як за 30 хвилин до прибуття поїзда до станції, вказаної у проїзному документі.
2.21.2. Про кожен випадок проїзду пасажира станції призначення складається акт за підписом начальника поїзда, провідника вагона і пасажира, який засвідчується штампом станції. Цим актом надається право пасажиру повернутися до станції призначення безкоштовно.
2.22. Повернення пасажирам використаних проїзних документів
2.22.1. Використані та погашені проїзні документи повертаються пасажирам за 30 хвилин до прибуття на станцію призначення пасажира.
Провідник вагона та пасажир повинні пересвідчитись у тому, що пасажир отримав той документ, який він пред'явив при посадці до вагона. Пасажир зобов'язаний зберігати проїзний документ до виходу на перон.
2.22.2. Видавати проїзні документи особам, що не здійснювали поїздку за ними, забороняється.
2.22.3. Якщо пасажир відмовляється від отримання свого використаного проїзного документа, то провідник повинен розірвати його навпіл в присутності пасажира і зберігати до кінця поїздки пасажира.
2.23. Оформлення проїзду у поїзді
2.23.1. У виняткових випадках, тобто при пред'явленні будь-якими громадянами телеграфно завіреного виклику на похорон, надання допомоги потерпілому, хворому тощо, з дозволу начальника поїзда дозволяється посадка пасажирів у поїзд, якщо вони не встигли придбати проїзні документи у касі. При цьому посадка дозволяється тільки у вагон, в якому знаходиться начальник поїзда, з наступним оформленням проїзду за квитанцією різних зборів: протягом 1 год. - з моменту відправлення поїзда з пункту формування (обороту) і протягом 30 хвилин - із проміжних станцій, без стягнення штрафів.
За вказаний відтинок часу начальник поїзда зобов'язаний оформити проїзд пасажиру. До отримання місць із бюро з розподілу місць начальник поїзда може оформити проїзд таких пасажирів на місця, виділені зі спеціальною метою, або на місця пасажирів, які не з'явились на станції відправлення поїзда. Пасажирам забороняється залишати штабний вагон без оформлення квитанції різних зборів і сплати вартості проїзду.
2.24. Нещасний випадок з пасажиром
2.24.1. Про всі нещасні випадки з пасажиром, а також травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажиром на вокзалі чи в поїзді, представник суб'єкта господарювання зобов'язаний скласти акт та вручити його пасажиру.
У разі смерті пасажира або тяжких тілесних пошкоджень акт видається близьким родичам.
В акті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пасажира, номер поїзда, вагона та місця, в якому їхав (чи мав їхати) пасажир, номер і серія проїзного документа, дата та час випадку, обставини його, ким надана перша медична допомога.
Акт підписує працівник, відповідальний за його складання, та свідки (не менше двох), завіряє штампом начальника станції (начальника поїзда).
Один примірник акта після підписання залишається у справах суб'єкта господарювання, а другий - видається пасажиру або його рідним.
Форма акта вміщена в додатку 4.
( Пункт 2.24.1 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.2. Представник суб'єкта господарювання повинен видати довідку потерпілому, що мав право на безплатний проїзд без проїзного документа, із зазначенням відомостей про страховика.
( Пункт 2.24.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.3. Не видається акт, коли нещасний випадок трапився з пасажиром за обставин, безпосередньо не пов'язаних з поїздкою, внаслідок скоєння пасажиром дій, за які передбачена кримінальна відповідальність.
Розділ 3. Зберігання та перевезення ручної поклажі та тварин
3.1. Правила перевезення ручної поклажі та тварин
3.1.1. До ручної поклажі належать предмети і речі, незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити із собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, безплатний проїзний документ і 15 кг на дитячий. Перевезення ручної поклажі понад встановлену норму і перевезення без оплати собак та інших тварин, дозволених до перевезення, спричиняє накладення штрафу згідно з законодавством України. Сплата штрафу не звільняє пасажира від оплати вартості перевезення надлишкової вартості ручної поклажі.
( Пункт 3.1.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.2. Обов'язок турбуватися про цілісність та зберігання ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, покладається на пасажира. Однак провідники вагонів не звільняються від відповідальності вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення схоронності поклажі пасажирів.
3.1.3. Начальник станції, відкритої для багажних операцій, зобов'язаний надати пасажирам безкоштовно і до посадки в вагон можливість зважування ручної поклажі та оплати перевезення надлишків ваги або здачі частини ручної поклажі для перевезення багажем за окрему плату.
Перевезення з дорослим пасажиром зайвої ваги ручної поклажі вагою не більше ніж 14 кг оформляється з видачею пасажиру квитанції ЛУ-12 "а".
( Абзац другий пункту 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.4. Пасажиру надається право перевезти - безплатно, додатково до норми ручної поклажі при собі у плацкартному або купейному вагоні:
- ручну поклажу вагою до 50 кг на один додатково придбаний за повну вартість квиток відповідного вагона;
- ручну поклажу до 150 кг в окремому купе з оплатою повної вартості усіх місць купе.
Ручна поклажа розміщується на місцях, для неї призначених, та на полицях для лежання, з виконанням вимог, передбачених Правилами поведінки громадян на залізничному транспорті, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України.
3.1.5. Кожен пасажир має право перевозити безплатно при собі понад встановлену норму ручної поклажі кімнатних птахів в клітках, портфель, дипломат або дамську сумку, бінокль, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарат, парасольку, відеокамеру, портативний магнітофон та інші дрібні речі.
Дозволяється перевозити при собі, за рахунок норми ручної поклажі пасажира, дитячі коляски, байдарки у розібраному стані та інші речі, які за своїми розмірами можуть бути розташовані у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі.
3.1.6. У приміських поїздах кожний пасажир має право перевезти при собі безплатно ручну поклажу не більше 36 кг на квиток повний та пільговий і 15 кг на дитячий, а також додатково за окрему плату не більше 50 кг. Вартість перевезення додаткової ваги ручної поклажі у приміському поїзді становить вартість проїзду дорослого пасажира. Перевезення оплачується через квиткововидруковувальні машини і автомати з видачею пасажиру квитка як для проїзду дорослого пасажира.
3.1.7. До перевезення ручної поклажі в приміських поїздах допускаються також в рахунок норми безплатного провозу стандартні балони із газом пропан-бутан обсягом до 5 л, що використовуються для побутових потреб, які перебувають у технічно справному стані, що забезпечує безпеку перевезення, зокрема без витікання газу, а також рослини, саджанці та інші посадочні матеріали з обв'язаною кроною та упакованими кореневищами. Кожне місце такої поклажі не повинно перевищувати вагу 18 кг та висоту 1,5 м.
У районах, оголошених карантинними, вказані перевезення можуть здійснюватися тільки за пред'явленням власником карантинних документів.
3.1.8. Перевезення з собою непортативної апаратури (телевізорів, відеокамер, радіоприймачів, комп'ютерів та ін.) допускається не більше одного предмета на проїзний документ з оплатою, як за 30 кг багажу.
Вищеназвана апаратура розміщується:
- у вагонах зі спальними місцями - на місцях, зазначених у проїзному документі;
- у загальних вагонах пасажирських поїздів та в пасажирських вагонах приміських поїздів - на верхній полиці вагона;
- у вагонах електро- та дизель-поїздів - на підлозі першого купе.
Не приймаються до перевезення в будь-якому вагоні апаратура та інші предмети, розміри яких за сумою трьох вимірів перевищують 180 см.
Крім того, до перевезення у вагонах зі спальними місцями не приймається апаратура, яка за своїми розмірами ширша, аніж отвір дверей купе.
3.1.9. Собаки великих порід у приміських електро- і дизель-поїздах, пасажирських та швидких поїздах, приміських поїздах з вагонами локомотивної тяги перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагона поїзда (не більше двох собак) у намордниках на металевій чи міцній шкіряній прив'язі і під наглядом супровідника, команди якого вони виконують.
Собаки малих порід перевозяться в приміських поїздах на руках або під лавкою, на якій сидить власник собаки.
3.1.10. Перевезення собак великих порід у купе пасажирського чи швидкого поїзда є припустимим лише в купейному або м'якому вагоні, за умови викуплення власником собаки усіх місць в купе та пред'явлення такої довідки ветеринарного лікаря про можливість перевезення собаки, за якою можна ідентифікувати особину даної собаки (вказані прикмети тощо).
3.1.11. Перевезення собак великих порід у багажних вагонах здійснюється у спеціальних контейнерах при супровідниках, які повинні їхати у цьому поїзді.
Для групових перевезень великих собак (більше 5) організатор перевезення повинен укласти угоду з власником вагона на оренду чи замовлення спеціального вагона.
3.1.12. Плата за перевезення собак, дрібних домашніх тварин та живності при пасажирі у пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах дальніх поїздів сплачується за особину чи місце, як за 20 кг багажу, незалежно від наявності ручної поклажі. При цьому пасажиру видають багажну квитанцію із написом на лицьовому боці "Багаж на руках пасажира".
3.1.13. У випадку переведення на шляху прямування дрібних тварин і птахів із пасажирського вагона у багажний вагон у пасажира відбирають багажну квитанцію і передають приймачу-здавачу як документ на перевезення. Приймач-здавач видає пасажиру ярлик із зазначенням у ньому номера багажної квитанції і станції призначення.
3.1.14. Пасажир - супровідник тварин повинен сам турбуватись про них, годувати, поїти та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов і відшкодовувати всі збитки, які виникли внаслідок порушення ним положень цього документу про перевезення ручної поклажі, тварин, птахів.
( Пункт 3.1.14 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.15. Забороняється перевезення в ручній поклажі зарядженої (з набоями) зброї, смердючих, вогненебезпечних, їдких, отруйних, легкозаймистих, вибухових та інших речовин (крім випадків, передбачених спеціальними правилами), а також речей, які можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
3.1.16. Пасажир має право перевозити з собою для побутових потреб не більше 1 літра ацетону, керосину, соляної та сірчаної кислоти, спирту в тривкій упаковці, яка унеможливлює розлиття вказаних речовин.
Збереження цілості упаковки, захист від відкритого вогню входить до числа обов'язків пасажира.
3.2. Зберігання ручної поклажі на вокзалах
3.2.1. Короткочасне зберігання ручної поклажі на вокзалах здійснюється в автоматичних та стаціонарних камерах схову.
Правила користування камерами схову затверджуються Міністерством транспорту України.
Витяги із цих Правил, розпорядок роботи вивішуються в приміщенні камер схову до відома пасажирів.
3.2.2. В стаціонарні та пересувні камери схову дозволяється здавати ручну поклажу у будь-якій упаковці, незалежно від її виду - валіза, кошик, рюкзак, байдарки в розібраному вигляді, лантухи, вузли та ін., а деякі речі (наприклад, пальто, лижі, ранець, ковзани) можуть бути прийняті без упаковки.
Фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші сільськогосподарські продукти приймають на зберігання у будь-якій тарі, яка гарантує їх зберігання при перенесенні.
За природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються, залізниця відповідальності не несе.
Вага окремого місця ручної поклажі, що приймається до зберігання, не повинна перевищувати 50 кг.
Кожна одиниця поклажі повинна мати пристрій для перенесення. Кожна річ, яка прив'язана до ручної поклажі, що здається до зберігання, ураховується як окрема одиниця поклажі.
Забороняється здавати і приймати до зберігання тварин і птахів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі і отруйні речовини, а також речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
Забороняється зберігання в ручній поклажі грошових сум, облігацій, документів та інших коштовностей.
3.2.3. Якщо під час приймання речей до камери схову будуть виявлені дефекти в опакуванні, то власник зобов'язаний ліквідувати їх або підписати акт довільної форми, який складає комірник.
3.2.4. Речі вагою більш як 50 кг або великогабаритні, які не поміщаються в автоматичні камери схову, а також телевізори, холодильники, пральні машини та ін., приймають до схову в спеціально виділених камерах схову великогабаритних речей або в багажні камери.
3.2.5. Претензії про втрату речей з камер схову на суму до 400 грн. включно розглядає і сплачує начальник станції, а на суму, що перевищує 400 грн., - Управління залізниць. Якщо речі згодом будуть знайдені, то вони видаються власнику при поверненні в касу отриманого відшкодування.
У разі втрати жетона речі із камери схову видаються власнику під розписку за пред'явленням паспорта та опису, вартість втраченого жетона сплачується пасажиром.
3.2.6. Речі, які здані до камери схову, зберігаються там дві календарні доби, а потім їх передають на зберігання до загального складського приміщення станції. Якщо протягом 30 діб власник не забере свої речі, то вони підлягають реалізації згідно з законодавством України.
3.3. Забуті та знайдені речі
3.3.1. У всіх випадках виявлення в поїздах, на станціях (вокзалах) або в смузі відводу залізниці забутих чи загублених речей складається акт довільної форми з детальним описом загального вигляду знайдених речей та обставин їх виявлення.
Акт складається обов'язково з участю особи, що виявила речі: у поїзді - начальником поїзда в присутності провідника вагона, на станції - начальником станції (вокзалу). Копія акта видається особі, що виявила речі.
Речі, забуті і виявлені на станції або у поїзді, який прибув на кінцевий пункт, або на прилеглому до станції перегоні, передають начальнику цієї станції, який записує їх до облікової книги. На речі прикріплюють ярлик з зазначенням станції та порядкового номера, за яким предмет записаний у книзі. На такі речі, як вузол, мішок, чемодан та інші, накладаються пломби або печатки.
Перед накладенням пломби речі розкривають у присутності представника міліції, про що складається окремий акт довільної форми у двох примірниках, з описом речей. Один екземпляр цього опису видається особі, яка знайшла речі. Речі, залишені у поїздах на шляху прямування, передаються начальником поїзда разом з актом під розписку начальнику станції кінцевого пункту прямування цього поїзда.
При вилученні з камер зберігання, в тому числі і автоматичних, речей, не одержаних пасажирами, слід скласти акт довільної форми з описом речей. За наявності даних, за якими можна визначити місцезнаходження власника речей, власнику негайно надсилається лист з повідомленням про місцезнаходження речей. Після одержання відповіді речі відправляють на прохання власника. У разі неотримання відповіді та незатребування речей протягом 30 діб речі - разом з актом і описом - з відома начальника станції передаються на склад реалізації.
3.3.2. Особа, яка домагається видачі знайдених речей, повинна довести своє право на них, вказавши письмово точні прикмети речей та їх вміст, або подати ключі до замків, які замикають речі (з пересвідченням у тому, що це дійсно ключі від цих замків).
Якщо речі зберігаються на станції, де вони були знайдені або здані, то їх негайно видають власнику за розпорядженням начальника станції або вокзалу після перевірки документів, що підтверджують особу. Якщо речі відправлені на реалізацію, то заява про їх видачу передається в Управління залізниці.
Знайдені і забуті речі реалізуються згідно з законодавством України.
3.3.3. Якщо пасажир вийде з вагона на шляху прямування поїзда і сам виявить, що ним у вагоні забуті речі, то він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу). Начальник станції (вокзалу) за письмовою заявою пасажира негайно подає службову телеграму на адресу начальника поїзда або начальника станції на шляху прямування поїзда, де є черговий по вокзалу. У телеграмі вказуються номер вагона і місце, які займав пасажир, опис забутих речей і вимога про пересилку їх до місця перебування власника.
3.3.4. При одержанні речей власник повинен сплатити залізниці всі належні їй платежі (за зберігання та упакування, перевезення за тарифом багажу і публікацію оголошення, якщо це мало місце, та інше), а також видати розписку довільної форми про одержання, з зазначенням в ній свого постійного місця проживання, номера паспорта або документа, що його замінює.
Розділ 4. Перевезення багажу
4.1. Предмети, які допускаються, і предмети, заборонені до перевезення багажем
4.1.1. До перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев'язані залізною стрічкою або вірьовкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина більшою за три метри, за умови, що завантаження багажу в багажний вагон може проводитися без труднощів.
4.1.2. До перевезення, як багаж, приймаються також такі речі та предмети:
а) переносні крісла, складані стільці, коляски для хворих;
б) дитячі коляски;
в) переносні музичні інструменти в ящиках, футлярах або в іншій упаковці;
г) театральні реквізити, що вільно вміщуються в багажному вагоні;
ґ) вимірювальні прилади довжиною не більше ніж 3 м, упакований ручний інструмент;
д) велосипеди звичайні, мотовелосипеди, моторолери і мотоцикли без коляски з порожніми резервуарами для пального та мастильних матеріалів;
е) лижі та інше спортивне приладдя довжиною не більш ніж 3 м;
є) приймачі, телевізори, радіоли, магнітофони, комп'ютери;
ж) автомобільні шини без упакування.
4.1.3. До перевезення багажем не допускаються речі, перелічені в п.42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, а також:
а) вогненебезпечні, наркотичні речовини;
б) предмети, які можуть розповсюджувати інфекцію та поширюють сморід;
в) тварин, за винятком дрібних домашніх тварин (собак, котів, птахів та ін.) в клітках або в іншій відповідній тарі, якщо це не заборонено ветеринарними правилами;
г) продуктів, що швидко псуються, якщо їх перевантажують на шляху прямування.
4.1.4. Пасажир, що здав до перевезення багаж, несе персональну відповідальність за дотримання положень пункту 42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом.
4.2. Приймання багажу від пасажирів
4.2.1. Кожне місце багажу повинно бути пристосоване для перенесення його під час навантажування, перевантажування, розвантаження та за своїми розмірами, упакування бути зручним для розміщення в багажному вагоні, без завдання шкоди багажу інших пасажирів.
4.2.2. Телевізори, радіоприймачі, комп'ютери для перевезення без перевантаження на шляху прямування приймаються в упаковці, що забезпечує збереження, а для перевезення з перевантаженням - тільки в твердій упаковці (в ящику або в латах). На упакуванні зверху і на бокових стінках робиться чіткий напис "обережно, телевізор" або "обережно, радіоприймач". Велосипеди, коляски дитячі та протезні, ліжка дитячі приймаються в упаковці та без неї. В разі приймання їх без упакування в багажній квитанції зазначаються марка, номер, вид та предмети, що знаходяться при велосипеді, колясці.
4.2.3. Нові незаряджені газові балони для побутових потреб приймаються до перевезення за письмовими заявами з пред'явленням паспорта і за наявності товарного чека або рахунка-фактури. В заяві відправником зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, поштова адреса та підтверджується, що балони нові, раніше не експлуатувалися і залишкового тиску не мають. Заява і чек залишаються у справах станції.
4.2.4. Багаж приймається у багажне відділення, як правило, не раніше ніж за добу до відправлення поїзда, з яким він має бути відправленим. При здачі багажу більш як за добу з пасажира стягується плата за послуги за зберігання багажу за кількість діб зберігання, крім однієї доби. При цьому неповна доба вважається повною.
Багаж, що швидко псується, приймається не раніше, ніж за дві години до відправлення поїзда, без перевантаження на шляху прямування.
4.2.5. Багаж може бути прийнятий у пасажира на підставі проїзного документа, до вказаної в ньому станції, якщо вона відкрита для приймання та видачі багажу. Якщо пасажир їде до станції, яка закрита для видачі багажу, то він може оформити багаж до найближчої станції видачі багажу, навіть якщо вона й знаходиться поза шляхом прямування пасажира.
4.2.6. Багаж може бути зданий до перевезення як на станції відправлення пасажира, так і на будь-якій відкритій для багажних операцій проміжній станції на шляху прямування.
Станційні багажні каси відчиняються завчасно, щоб забезпечити прийняття всього багажу від пасажирів поїзда без затримки.
4.2.7. Пасажир на станції початкового відправлення або на шляху прямування може здати багаж до перевезення безпосередньо до багажного вагона поїзда, в якому він їде. Багаж в цьому випадку приймається приймачем-здавачем тільки до станції, відкритої для багажних операцій, без перевантаження на шляху прямування. Оплата за перевезення в цих випадках здійснюється при видаванні багажу. На підтвердження прийняття багажу відправнику видається ярлик встановленої форми, а до багажу прикріплюється талон ярлика.
Неподільні предмети (дитячі коляски, велосипеди та ін.) можуть прийматися до перевезення безпосередньо приймачем-здавачем багажного вагона.
Речі приймаються від пасажирів, які їдуть в цьому поїзді, без перевантаження на шляху прямування, після попередньої оплати перевезення виходячи з відстані та фіксованої ваги кожного предмета, яка повинна становити не більш як 20 кг. Після приймання пасажиру видається квитанція ГУ-57.
Багаж видається пасажиру безпосередньо із вагона.
4.2.8. Загальна вага місць, пред'явлених для перевезення як багаж, не повинна перевищувати 200 кг на один проїзний документ або одну особу групового проїзного документа. Дипломатичний багаж приймається до перевезення без обмеження ваги. Якщо за одним проїзним документом пред'являється до перевезення багаж вагою більше 200 кг, то таке перевезення може дозволити начальник станції (вокзалу) за наявності вільного місця у багажному вагоні.