• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97)

Державний комітет України по нагляду за охороною праці  | Наказ, Вказівки, Правила від 06.10.1997 № 257
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України по нагляду за охороною праці
  • Тип: Наказ, Вказівки, Правила
  • Дата: 06.10.1997
  • Номер: 257
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України по нагляду за охороною праці
  • Тип: Наказ, Вказівки, Правила
  • Дата: 06.10.1997
  • Номер: 257
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
17.1.15. Для отримання випрямленого струму підвищеної напруги слід, як правило, застосовувати напівпровідникові перетворювачі.
Кенотронні випробні установки слід експлуатувати згідно з "Типовой инструкцией по технике безопасности для персонала, обслуживающего кенотронные установки", що передбачає заходи щодо захисту працівників, які обслуговують кенотронні установки, від шкідливої дії рентгенівського випромінювання.
17.1.16. Перед кожним подаванням випробної напруги керівник робіт повинен:
- перевірити правильність складання схеми і надійність робочих та захисних заземлень;
- перевірити, чи всі члени бригади і працівники, виставлені для охорони, перебувають на вказаних ним місцях, чи виведені всі сторонні особи і чи можна подавати випробну напругу на обладнання;
- попередити бригаду про те, що подається напруга словами "Подаю напругу" і, впевнившись в тому, що попередження почули всі члени бригади, зняти заземлення з високовольтного виводу випробної установки та подати напругу 380/220 В.
З моменту знімання заземлення з високовольтного виводу випробну установку, а також обладнання, яке випробовується, та з'єднувальні проводи слід вважати такими, що перебувають під напругою, і проводити будь-які перез'єднання у випробній схемі та на обладнанні забороняється.
17.1.17. Забороняється з моменту подавання напруги на вивід випробної установки входити до неї і виходити з неї, перебуваючи на обладнанні, що випробовується, а також торкатися до корпусу випробної установки, стоячи на землі.
17.1.18. Випробовувати або пропалювати кабелі слід з боку пунктів, що мають заземлювальні пристрої. Проводити ці роботи без заземлювальних пристроїв допускається у виняткових випадках з дозволу керівництва підприємства.
17.1.19. Після закінчення випробувань керівник робіт повинен знизити напругу випробної установки до нуля, вимкнути її з мережі 380/220 В, заземлити високовольтний вивід установки та повідомити про це бригаду словами "Напругу знято. Заземлення встановлено". Тільки після цього слід перез'єднувати проводи або, у разі повного закінчення випробувань, від'єднувати їх від випробної установки та знімати огородження.
17.1.20. Встановлювати та знімати заземлення заземлювальною штангою на високовольтний вивід випробної установки, під'єднувати і від'єднувати проводи, що йдуть від випробної установки до обладнання, яке випробовується, необхідно у діелектричних рукавичках.
У разі проведення випробувань та перез'єднань незаземлені частини випробного обладнання слід розглядати як такі, що перебувають під напругою.
17.1.21. Після проведення випробувань обладнання із значною ємністю (кабелі, генератори) з нього необхідно зняти залишковий заряд.
17.2. Роботи з мегомметром та електровимірювальними приладами
17.2.1. Вимірювання опору ізоляції мегомметром в діючих електроустановках слід проводити тільки після виконання необхідних організаційних та технічних заходів щодо підготовки робочого місця.
Вимірювати опір ізоляції мегомметром може один працівник з групою III.
В тому разі, коли це вимірювання є складовою частиною робіт, обумовлювати його в наряді або розпорядженні не вимагається.
17.2.2. Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється тільки на вимкнених струмовідних частинах, з яких знято залишковий заряд шляхом попереднього їх заземлення. Заземлення зі струмовідних частин слід знімати тільки після підімкнення мегомметра.
17.2.3. У разі вимірювання мегомметром опору ізоляції струмовідних частин з'єднувальні проводи слід приєднувати до них за допомогою ізолювальних тримачів (штанг). В електроустановках понад 1000 В, крім того, необхідно користуватись діелектричними рукавичками.
17.2.4. Забороняється у разі проведення робіт з мегомметром доторкатися до струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення робіт необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
17.2.5. Приєднувати та від'єднувати прилади, що потребують розри вання електричних кіл, які перебувають під напругою до 1000 В, необхідно після того, як напругу з цих кіл знято. Приєднання і від'єднання приладів, що не потребують розривання електричних кіл, допускається виконувати під напругою із застосуванням електрозахисних засобів.
17.2.6. У тому разі, коли потрібно вимірювати електричні параметри пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземлити металевий корпус переносного приладу і застосувати спеціальні щупи або з'єднувальні провідники з ізолювальними рукоятками.
17.2.7. Роботи в колах електролічильників, підімкнених до трансформаторів струму, повинні виконувати за нарядом два працівники з групами IV і III. Одним з членів бригади може бути працівник з групою III зі складу працівників підприємства-споживача.
За наявності в колах електролічильника контактів (блоків), які дозволяють працювати без розмикання кіл, що підімкнені до вторинних обмоток трансформатора струму, ці роботи можна виконувати за розпорядженням, не знімаючи напругу із схем електролічильника.
У разі відсутності зазначених контактів напругу і струм в колах електролічильника необхідно вимкнути.
За розпорядженням можна виконувати роботи в колах електролічильників, вимкнених приєднань електроустановки і однофазних електролічильників безпосереднього ввімкнення.
17.2.8. Роботи з електролічильниками на різних приєднаннях, розміщених в одному приміщенні, можна виконувати за одним нарядом (розпорядженням). Оформлення в наряді переходу з одного робочого місця на інше не вимагається.
17.2.9. У разі розміщення однофазних електролічильників безпосереднього вмикання в приміщеннях без підвищеної небезпеки щодо ураження працівників електричним струмом роботи з електролічильниками можна виконувати одноособово без знімання напруги, але з вимкненням навантаження.
17.2.10. В електроустановках до 1000 В споживачів, які не мають працівників, що їх обслуговують, оформлення наряду (розпорядження), підготовку робочих місць і допуск до робіт з електролічильниками можуть виконувати працівники електропостачальної організації.
17.3. Роботи з електровимірювальними кліщами та вимірювальними штангами
17.3.1. В електроустановках понад 1000 В роботу з електровимірювальними кліщами повинні проводити за розпорядженням два працівники з групами IV і III.
Забороняється схилятись до приладу для відліку показів. Працювати необхідно в діелектричних рукавичках.
17.3.2. В електроустановках до 1000 В працювати з електровимірювальними кліщами може працівник з групою III. В цьому разі допускається не користуватись діелектричними рукавичками.
Забороняється працювати з електровимірювальними кліщами на опорі ПЛ.
17.3.3. Роботу з вимірювальними штангами повинні проводити не менше двох працівників: один з групою IV, решта - з групою III.
Підніматись на конструкцію або телескопічну вишку, а також спускатись з них слід без штанги. У разі піднімання на незначну висоту допускається передавати штангу із рук в руки.
Під час роботи зі штангою користуватись діелектричними рукавичками не обов'язково.
17.4. Роботи з імпульсним вимірником ліній
17.4.1. Приєднувати імпульсний вимірник допускається лише до вимкненої та заземленої ПЛ. Приєднання необхідно виконувати в такій послідовності:
- з'єднувальний провід спочатку приєднати до заземленої проводки імпульсного вимірника (що йде від захисного пристрою), а потім за допомогою ізолювальних штанг - до проводу ПЛ. Штанги, якими з'єднувальний провід приєднується до ПЛ, під час вимірювання повинні залишатись на проводі лінії. Під час виконання роботи зі штангами необхідно користуватись діелектричними рукавичками;
- зняти заземлення з ПЛ на тому кінці, де приєднано імпульсний вимірник. За необхідності допускається знімати заземлення і на інших кінцях ПЛ, що перевіряється. Після того, як заземлення знято з ПЛ, з'єднувальний провід, захисний пристрій та проводку до нього слід вважати такими, що перебувають під напругою, і доторкатись до них забороняється;
- зняти заземлення з проводки імпульсного вимірника і почати вимірювання.
17.4.2. Приєднання проводки імпульсного вимірника до ПЛ за допомогою ізолювальних штанг повинен виконувати оперативний працівник з групою IV або працівник електролабораторії під наглядом оперативного працівника.
Підімкнення імпульсного вимірника через стаціонарну комутаційну апаратуру до вже приєднаної до ПЛ стаціонарної проводки і вимірювання можуть проводити одноособово черговий або, за розпорядженням, працівник з групою IV зі складу працівників електролабораторії.
17.4.3. Після закінчення вимірювань ПЛ знову слід заземлити і тільки після цього зняти вимірювальні штанги зі з'єднувальним проводом спочатку з ПЛ, а потім з проводки імпульсного вимірника.
17.4.4. Вимірювання імпульсним вимірником, який не має генератора імпульсів високої напруги, допускається проводити без виведення з ПЛ бригад, які працюють.
18. Засоби диспетчерського і технологічного керування
18.1. Загальні вимоги
18.1.1. Правил цього розділу слід дотримуватись під час виконання таких робіт:
- на кабельних та повітряних лініях зв'язку;
- на обладнанні і пристроях ЗДТК, розміщених в апаратних залах, кросах, радіовузлах зв'язку і приміщеннях на енергетичних підприємствах;
- в пристроях зв'язку, установках високочастотного зв'язку, релейного захисту і телемеханіки по повітряних лініях електропередавання;
- в установках промислового телебачення і обчислювальних приладах.
18.1.2. Керівником робіт, що виконуються згідно з пунктом 6.1.9 цих Правил, а також нижчеперелічених, слід призначати працівника з групою V зі складу керівників або спеціалістів, зокрема, для таких робіт:
- з демонтажу, встановлення опор всіх типів і замінювання проводів (тросів) в охоронній зоні ПЛ, що перебувають під напругою, а також у місцях перетинання з іншими ПЛ, фідерними радіотрансляційними лініями I класу, із залізницями та шосейними дорогами, судноплавними річками;
- із замінювання і монтажу проводів ПЛЗ у зоні наведеної напруги, комунікацій та інтенсивного руху транспорту;
- з улаштування щоглових переходів, замінювання кінцевих і кутових опор;
- з випробування КЛЗ;
- з апаратурою НПП;
- на фільтрах приєднання, без вмикання заземлювального ножа, за винятком оглядів фільтрів без їх розкривання.
Працівнику, який видає наряд, дозволяється призначати керівника робіт і під час проведення інших робіт, крім зазначених в цьому пункті.
18.1.3. Допускається суміщення керівником робіт зі складу виробничих працівників обов'язків допускача у пристроях ЗДТК, якщо для підготовки робочого місця не вимагається оперувати комутаційними апаратами (крім ножа фільтра приєднання). У цьому разі допускач може знімати запобіжники і разом з одним із членів бригади встановлювати переносні заземлення.
18.1.4. У пристроях ЗДТК за розпорядженням можна виконувати роботи,зазначені у підрозділі 6.13 цих Правил,та такі роботи:
- на вимкнених ПЛЗ і КЛЗ, які не підлягають впливу ліній електропередавання і фідерних радіотрансляційних ліній I класу;
- ремонт, монтаж і налагодження пристроїв ЗДТК, крім апаратури в НПП і апаратури ВЧ-зв'язку, розміщеної в РУ, включаючи елементи обробки і приєднання високочастотних каналів зв'язку.
18.1.5. Виконувати роботи на ділянках перетинання і зближення кабельних або повітряних ліній зв'язку з повітряними лініями електропередавання, що перебувають під напругою, слід з врахуванням вимог розділу 8 та підрозділу 16.2 цих Правил.
18.2. Повітряні лінії зв'язку
18.2.1. Влаштування перетинів і ремонт проводів ПЛЗ, що перетинають проводи контактної мережі електрифікованих залізниць, трамваїв та тролейбусів, необхідно виконувати після вимкнення і заземлення на місці робіт контактної мережі відповідно до розробленого ППР та у присутності представника дистанції (району) контактної мережі.
18.2.2. У разі перетягування проводів зв'язку над проводами ліній електропередавання на вулицях населених пунктів слід виставляти сигнальників з прапорцями для попередження перехожих і водіїв транспорту.
18.2.3. У разі натягування та регулювання проводів зв'язку, що проходять під лінією електропередавання, слід виконувати вимоги пунктів 5.2.7 і 16.2.1 цих Правил.
18.2.4. Перед початком виконання робіт необхідно перевірити відсутність напруги на проводах ПЛЗ (між проводами і землею).
Забороняється у разі виявлення на проводах ПЛЗ напруги понад 42 В починати роботу до з'ясування причини появи напруги і до зниження її нижче 42 В.
18.2.5. У разі виконання робіт на ПЛЗ, які перебувають під наведеною напругою, слід дотримуватись вимог підрозділу 16.3 цих Правил щодо робіт на ПЛ під наведеною напругою.
18.2.6. Заземлення проводів ПЛЗ, що знаходяться під наведеною напругою, виконується через дренажні котушки за допомогою штанг для накладання переносних заземлень.
18.2.7. У разі виконання робіт на ПЛЗ під наведеною напругою проводи, які розкочують і монтують, слід заземлити на початку прольоту і безпосередньо біля місця роботи. Провід, який лежить на землі, не повинен доторкатись до лінійних проводів і проводів, розкочених на наступних ділянках.
Регулювати стрілу провисання і кріпити провід на ділянці слід до з'єднання його з проводом попередньої ділянки. Перед з'єднанням окремих відрізків проводи на місці робіт слід заземлювати з обох боків від місця з'єднання.
18.3. Радіо- і радіорелейні лінії
18.3.1. З радіоапаратурою, виготовленою на транзисторах та мікросхемах, допускається працювати за розпорядженням. На місці проведення робіт необхідно покласти резинові діелектричні килимки або встановити ізолювальні підставки.
18.3.2. Одному працівнику з групою III дозволяється обслуговувати радіоапаратуру без права виконувати будь-які ремонтні роботи, за винятком робіт на апаратурі, виготовленій на транзисторах і мікросхемах, живлення яких здійснюється напругою до 42 В.
18.3.3. Під час проведення робіт в ЕМП з частотами в діапазоні від 60 кГц до 300 ГГц необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.006.
18.3.4. Під час настроювання та випробування апаратури високої частоти необхідно користуватись засобами захисту від ураження електричним струмом та від небезпечних для людини електромагнітних випромінювань.
Захисні окуляри, що застосовуються, повинні мати металізоване покриття скелець.
18.3.5. Усувати несправності, здійснювати зміни в схемах, розбирати та складати антенно-фідерні пристрої необхідно тільки після того, як з них знято напругу.
Забороняється:
- визначати наявність електромагнітного випромінювання за тепловим ефектом, який може бути виявлений органами чуття людини;
- перебувати у зоні випромінювання з густиною потоку енергії, яка вища за допустиму, без засобів захисту;
- порушувати екранування джерела електромагнітного випромінювання;
- знаходитись перед відкритим антенно-фідерним пристроєм, що працює.
18.3.6. Роботи з монтажу і профілактики зовнішніх антенно-фідерних пристроїв на баштах і щоглах повинна виконувати бригада, яка складається з працівників з групами IV і III. Перед початком виконання роботи необхідно вимикати апаратуру високої частоти.
18.3.7. У разі виконання робіт на антенно-щоглових спорудах слід виконувати такі вимоги:
- працівники, які піднімаються по них, повинні бути допущені до верхолазних робіт;
- перед початком виконання робіт слід вимкнути сигнальне освітлення щогли та прогрівання антен і вивісити плакати "Не вмикати! Працюють люди";
- під час замінювання ламп електричного сигнального освітлення щогл потрібно дотримуватись вимог пунктів 16.9.1 і 16.9.2 цих Правил.
18.4. Високочастотний зв'язок по повітряних лініях електропередавання та блискавкозахисних тросах
18.4.1. Обслуговування, налагодження і ремонт обладнання високочастотних установок, розташованих в РУ або на ПЛ понад 1000 В, повинні виконувати два працівники, один з яких повинен мати групу IV.
18.4.2. Дозволяється працювати на діючій апаратурі з розкриванням панелей (блоків) одному працівнику з групою III із застосуванням гумового діелектричного килимка.
Перед початком виконання робіт необхідно перевірити відсутність напруги на з'єднувальній високочастотній лінії.
Забороняється працювати під напругою понад 42 В.
18.4.3. Здійснювати зміни в схемах, розбирання та складання високочастотного тракту і усунення несправності в них можна тільки після того, як знято напругу з елементів оброблення та приєднання ПЛ.
У разі проведення робіт на кабелі і фільтрі приєднання достатньо увімкнути заземлювальний ніж на нижній обкладці конденсатора зв'язку.
18.4.4. Забороняється від'єднувати заземлювальні провідники від захисних пристроїв, апаратури та інших елементів обладнання високочастотної установки, що підімкнена до ПЛ, без заземлення нижньої обкладки конденсатора зв'язку.
18.4.5. Підмикати та вимикати прилади в колі між конденсаторами зв'язку та фільтром приєднання дозволяється тільки тоді, коли нижню обкладку конденсатора зв'язку заземлено за допомогою заземлювального ножа. У разі багаторазового перез'єднання приладів в процесі вимірювань нижня обкладка конденсатора зв'язку кожного разу повинна заземлюватись.
Вимірювання тривалістю не більше 1 год може проводити за розпорядженням один працівник з групою IV під наглядом оперативного працівника або працівника з групою IV зі складу оперативно-виробничих працівників. Ці вимірювання дозволяється проводити тільки всередині фільтра приєднання без вимкнення розрядника при вимкненому заземлювальному ножі нижньої обкладки конденсатора зв'язку. У цьому разі прилади слід заземлювати; вимірювання необхідно проводити з використанням електрозахисних засобів (діелектричне взуття та рукавички, інструмент з ізолювальними рукоятками).
18.5. Тимчасовий високочастотний зв'язок з бригадами
18.5.1. Монтаж і демонтаж переносних високочастотних постів зв'язку повинна здійснювати бригада у складі не менше двох працівників з групами IV і III.
18.5.2. Закріплення антени на опорах необхідно здійснювати на відстані не менше ніж 3 м від рівня розташування нижніх проводів для ПЛ до 110 кВ включно і не менше ніж 4 м для ПЛ 154 і 220 кВ. Стріла провисання антени повинна бути більша ніж стріла провисання проводу ПЛ.
18.5.3. Перед підвішуванням антени пост з антенною котушкою необхідно закріплювати на опорі на висоті від 1,0 до 1,5 м і заземлювати.
Кінець антени, що входить до поста, заземлюють через дросель, що знаходиться всередині поста, і через заземлювальний ніж, увімкнений паралельно дроселю. Паралельно дроселю повинен бути ввімкнений розрядник напругою 1 кВ.
18.5.4. Перед закріпленням другого кінця антени під час підвішування її на опорах вона не повинна відриватись від землі до закріплення і заземлення блока, в який заправлена петля цієї антени. Антену слід натягувати обережно, без рвучких рухів.
18.5.5. Під час піднімання та спускання антени керівник робіт з групою IV повинен перебувати всередині прольоту з боку від траси і слідкувати за тим, щоб антена не наближалась до проводів ПЛ, що перебувають під напругою, на відстань, меншу за зазначену в пункті 18.5.2 цих Правил.
Забороняється перебувати під проводом антени.
18.5.6. Перед спусканням антену необхідно заземлити за допомогою заземлювального ножа або переносного заземлення.
18.6. Кабельні лінії зв'язку
18.6.1. У разі випробувань КЛЗ підвищеною напругою ділянка, що підлягає випробуванню, повинна бути обмежена. Щоб запобігти появі випробної напруги на ділянках КЛЗ, які не підлягають випробуванню, всі з'єднання між ними необхідно зняти.
Забороняється проводити будь-які перемикання на боксах і кінцях розробленого кабелю, а також доторкатись до кабелю під час випробувань.
18.6.2. Між працівниками, які перебувають на різних кінцях КЛЗ, що підлягає випробованню, повинен бути зв'язок.
18.6.3. Телефонний апарат на дальньому кінці КЛЗ необхідно ввімкнути до початку проведення випробувань через роздільні конденсатори (ємністю 0,1 мкФ і робочою напругою від 5 до 6 кВ), що під'єднані до кожної жили пари, виділеної для телефонного зв'язку. Телефонний апарат і конденсатори необхідно розміщувати поза межами котлована або колодязя на дерев'яній підставці, накритій гумовим діелектричним килимком. Телефонні переговори слід проводити за відсутності випробної напруги на кабелі і тільки після отримання виклику від керівника робіт.
Забороняється доторкатись до телефонного апарата та з'єднувальних проводів під час випробувань.
18.6.4. Перед подаванням випробної напруги на кабель керівник робіт повинен попередити телефоном членів бригади про початок випробувань.
Під час випробувань телефонний апарат у керівника робіт повинен бути вимкнений. Вмикати його слід після закінчення випробувань і знімання заряду з кабелю.
18.6.5. Вимірювання переносними приладами на КЛЗ повинні проводити не менше ніж два працівники з групами IV і III.
18.6.6. Електричні вимірювання КЛЗ, які підлягають небезпечному впливу ліній електропередавання і електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно проводити із застосуванням електрозахисних засобів.
18.6.7. Підімкнення кабелів до пристрою захисту від корозії та захисних пристроїв до джерела блукаючих струмів, а також роботи на катодних установках, що проводяться без знімання напруги з установки, необхідно виконувати в діелектричних рукавичках.
Ремонт дренажної установки дозволяється виконувати після вимкнення її з боку контактної мережі електрифікованої залізниці або трамваю.
18.6.8. Експлуатація КСУ для утримання кабелю під постійним повітряним тиском проводиться відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".
18.6.9. Для обслуговування КСУ допускаються працівники з групою III.
18.6.10. Всі роботи на КСУ можуть здійснюватись за розпорядженням після вимкнення установки і знімання напруги.
18.6.11. Знімати панелі з блока осушування та автоматики і починати роботу дозволяється не раніше ніж через 15 хв після того, як знято напругу з КСУ.
Виконувати роботи на блоці осушування та автоматики необхідно із застосуванням діелектричного килимка.
18.6.12. Напругу з кабелів, по яких подається дистанційне живлення до апаратури НПП, слід знімати у разі виконання таких робіт на КЛЗ:
- монтаж, демонтаж та перекладання кабелів;
- ремонт пошкодженого телефонного зв'язку;
- вимірювання на кабелі.
18.6.13. Дистанційне живлення НПП знімається за заявкою чергового ЗДТК, яку він дає на ім'я чергового або начальника ОПП. У заявці зазначаються найменування кабелю, ділянка і характер роботи, час початку і закінчення роботи, вид дистанційного живлення, прізвище та група з електробезпеки керівника робіт.
18.6.14. Дистанційне живлення НПП повинен знімати на живильному підсилювальному пункті черговий або начальник ОПП після отримання дозволу від уповноваженого на це працівника. У разі аварії на кабелі живлення слід зняти негайно.
Одночасно з дистанційним живленням з кабелю знімається живлення телекерування та сигналізації.
На ключах та кнопках, за допомогою яких знято напругу дистанційного живлення, і на платах телекерування та сигналізації слід вивішувати плакати "Не вмикати! Робота на лінії".
18.6.15. Отримавши дозвіл на проведення робіт в НПП та повідомлення про знімання напруги, керівник робіт повинен визначити кабель, що підлягає ремонту, перевірити відсутність напруги на ньому і розрядити. Ці операції необхідно виконувати в захисних окулярах та діелектричних рукавичках.
18.6.16. Для створення безпечних умов у разі виконання робіт на кабелі в НПП слід зробити додаткові розриви в колах приймання дистанційного живлення. Видимий розрив в колах дистанційного живлення симетричного кабелю повинен здійснюватись зніманням двопарних вилок з боксів. Видимий розрив в колах дистанційного живлення на коаксіальних парах повинен здійснюватись зніманням відповідних дужок, які знаходяться між платою фільтрів та блоком автотрансформаторів, а на симетричних парах - зніманням дужок на боксах, розміщених на допоміжному стояку. Дужки та вилки, що підлягають зніманню, повинні мати розпізнавальні кольори.
18.6.17. Допуск бригади до робіт на кабелі в НПП здійснює тільки керівник робіт після виконання заходів, зазначених у пунктах 18.6.15 і 18.6.16 цих Правил.
На підприємстві повинен бути перелік пристроїв, що мають дистанційне живлення. Працівники, які їх обслуговують, повинні ознайомитись з цим переліком.
18.7. Ремонт обладнання та випробування апаратури необслуговуваних підсилювальних пунктів
18.7.1. Всі роботи в НПП повинна виконувати бригада у складі не менше двох працівників з групами IV і III.
18.7.2. Камери НПП, що не мають постійної вентиляції, перед початком і під час проведення робіт необхідно провітрювати. Під час проведення робіт камера повинна бути відкрита.
Під час виконання робіт в НПП, обладнаних вентиляцією, слід відкрити вентиляційні канали.
18.7.3. Перед випробуванням апаратури дистанційного живлення необхідно забезпечити телефонний зв'язок між усіма НПП та ОПП, що їх живлять.
18.7.4. Знімати з апаратури окремі плати допускається тільки з дозволу керівника робіт після того, як знято напругу дистанційного живлення.
Забороняється проводити ремонт апаратури, що перебуває під напругою.
18.8. Апаратні засоби диспетчерського і технологічного керування
18.8.1. Працювати на пристроях, розміщених в апаратних приміщеннях, вмикати та вимикати, а також ремонтувати апаратуру телефонного зв'язку та радіотрансляції в електроустановках електростанцій і підстанцій допускається одному працівнику з групою III.
18.8.2. На підлозі перед ввідними та ввідно-випробними стояками кабельних і повітряних ліній зв'язку, стояками дистанційного живлення, стояками автоматичних регуляторів напруги, струморозподільними стояками повинні бути діелектричні гумові килимки або ізолювальні підставки.
На чохли обладнання, до якого підводиться напруга дистанційного живлення, слід нанести знаки, що попереджують про наявність напруги.
18.8.3. Паяти проводи під комутаторами близько до підлоги і в інших незручних місцях слід в захисних окулярах.
18.8.4. Промивання контактів (контактних полів) шукачів та реле слід виконувати тільки після того, як з них знято напругу.
18.8.5. Забороняється під час чищення обладнання користуватись щітками з оголеною металевою оправою, а також шлангами пилососів з металевими наконечниками.
18.8.6. Замінювання ламп в апаратурі слід виконувати після знімання з них напруги. Допускається замінювати лампи під напругою до 250 В із застосуванням засобів захисту.
18.8.7. У разі попадання на лінію зв'язку, ввімкнену в ввідно-випробний стояк або захисні смуги кросу сторонньої напруги понад 42 В (від лінії електропередавання, апаратури дистанційного живлення тощо), чергові повинні таку лінію вимкнути та ізолювати, користуючись засобами захисту. Про наявність сторонньої напруги понад 42 В повідомляються чергові об'єкта, а за їх відсутності - вищестоящі чергові. Замінювання розрядників або запобіжників дозволяється проводити тільки у разі відсутності сторонньої напруги.
18.8.8. Під час виконання робіт на апаратурі ліній зв'язку, які піддаються впливу ліній електропередавання і електрифікованих залізниць змінного струму, замінювання лінійних захисних пристроїв слід проводити в діелектричних рукавичках (або кліщами з ізольованими ручками), в захисних окулярах та в діелектричних калошах або із застосуванням діелектричного килимка.
18.8.9. Робочі місця телефоністів на комутаторах місцевих телефонних станцій та АТС повинні бути захищені обмежувачами акустичних ударів.
18.8.10. Під час грози телефоністи повинні користуватись замість мікротелефонних гарнітур мікротелефонними трубками.
19. Електрична частина пристроїв теплової автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів
19.1. Правил цього розділу слід дотримуватись під час виконання робіт в електричній частині пристроїв ТАВ і технічних засобів АСК. Заходи безпеки під час обслуговування тепломеханічної частини пристроїв ТАВ викладені в НАОП 1.1.10-1.02-83 "Правила техники безопасности при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей".
19.2. Всі роботи в пристроях ТАВ, розміщених на діючому обладнанні та збірках, що знаходяться в різних цехах, слід проводити з дозволу начальника зміни (чергового) цеху, в якому треба буде працювати.
19.3. Допускачем до робіт на пристроях ТАВ за нарядами є начальник зміни (черговий) цеху (дільниці) ТАВ. За відсутності в зміні чергових працівників, а також у разі виконання робіт на територіально віддалених об'єктах допускачем за нарядами може бути працівник зі складу оперативно-виробничих працівників.
Допуск до робіт за розпорядженням можуть здійснювати черговий або оперативно-виробничі працівники того цеху (дільниці) ТАВ та інших цехів (дільниць), де знаходяться робочі місця, визначені розпорядженням.
19.4. За розпорядженням можна виконувати роботи з ремонту, випробування та налагодження пристроїв ТАВ, які не вимагають зміни схеми або режиму роботи обладнання.
19.5. Вимикати електрообладнання пристроїв ТАВ, яке впливає на теплове та електричне навантаження, слід після одержання дозволу (розпорядження) начальника зміни станції або начальника технологічного цеху.
19.6. В пристроях ТАВ за розпорядженням, одноособово, працівник з групою III може виконувати такі роботи:
- налагодження реєстраційної частини приладів;
- замінювання манометрів (крім електроконтактних), дифманометрів, термопар;
- усунення дефектів в приладах теплотехнічного контролю на блочних щитах керування;
- ремонт комплексу технічних засобів обчислювальної техніки АСК;
- налагодження та перевірку параметрів настроювання електронних блоків авторегуляторів;
- ущільнення коробок затискачів;
- нанесення написів, маркування стендів, датчиків, виконавчих механізмів, панелей тощо;
- обдування щитів, панелей стисненим повітрям.
19.7. Підготовку дільниці технологічного обладнання перед допуском до робіт на пристроях ТАВ повинні проводити чергові цеху, в оперативному управлінні якого знаходиться технологічне обладнання.
19.8. Операції з комутаційною апаратурою на пультах, розподільчих щитах та збірках пристроїв ТАВ можуть виконувати чергові або оперативно-виробничі працівники з групою III, а також керівник робіт ремонтної бригади з групою IV, якщо працівник, який видає наряд або розпорядження, доручає йому вмикання і вимикання комутаційної апаратури із записом про це в рядку "Окремі вказівки" наряду, а у разі виконання робіт за розпорядженням - із записом у випадку реєстрації цього розпорядження.
19.9. Пробне вмикання регуляторів у процесі налагодження або ремонту на прохання керівника робіт повинні проводити чергові цеху, в оперативному управлінні якого знаходиться технологічне обладнання.
19.10. Випробування та перевірку під напругою окремих елементів і ділянок схеми або вузла пристроїв ТАВ під час капітального ремонту виконують з дозволу начальника зміни (чергового) технологічного цеху, якщо:
- припинено роботу;
- відведено працівників від обладнання, що випробовується;
- знято захисні заземлення;
- знято захисні огородження і плакати безпеки.
Бригади на суміжних ділянках можуть продовжувати роботу за умови відімкнення цих ділянок, відгородження їх від обладнання, що випробовується, та створення безпечних умов праці тим, хто працює.
19.11. Вмикання та вимикання електрообладнання слід проводити з дозволу начальника зміни (чергового) технологічного цеху.
Роботи, пов'язані з неодноразовим вмиканням та вимиканням електрообладнання в процесі випробувань, дозволяється проводити без оформлення перерв у наряді, але з обов'язковим виконанням кожного разу необхідних технічних заходів.
19.12. Установлювати та знімати переносне заземлення повинні чергові або оперативно-виробничі працівники цеху (дільниці) ТАВ. У разі вимкнення пристроїв ТАВ комутаційною апаратурою, яка обслуговується працівниками електроцеху, встановлювати та знімати заземлення у вимкнених комутаційних апаратів повинні працівники електроцеху.
20. Роботи із застосуванням автомобілів, вантажопідіймальних машин, механізмів та драбин
20.1. Під час виконання робіт із застосуванням вантажопідіймальних кранів в діючих електроустановках працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами*, повинен бути інженерно-технічний працівник з групою IV. Обов'язки цього працівника можуть бути покладені на працівника, який видає наряд, або на керівника робіт.
_______________
* Порядок призначення працівників, відповідальних за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами, визначено в ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".
У разі призначення працівника, відповідального за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами, слід зробити запис в рядку "Окремі вказівки" наряду.
20.2. Водії та машиністи, які входять до штату енергетичних підприємств і працюють в діючих електроустановках, повинні мати групу II.
Кранівники сторонніх організацій допускаються до роботи згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".
20.3. Рух вантажопідіймальних машин і механізмів в охоронній зоні ПЛ, а по ВРУ - також і автомобілів допускається під наглядом одного з працівників, зазначених в пункті 20.1 цих Правил, або керівника чи спеціаліста з групою V. По ВРУ рух вантажопідіймальних машин, механізмів і автомобілів допускається також під наглядом чергового або допускача з групою IV зі складу оперативно-виробничих працівників.
20.4. Під час проїзду по ВРУ і під ПЛ підіймальні та висувні частини вантажопідіймальних машин і механізмів повинні перебувати в транспортному положенні. Допускається в межах робочого місця переміщення вантажопідіймальних машин та механізмів по рівній місцевості з піднятим робочим органом без вантажу та людей на підіймальній або висувній частині, якщо таке переміщення дозволяється заводською інструкцією і при цьому не потрібно проїжджати під невимкненими шинами або проводами ПЛ.
На ВРУ швидкість руху визначається за місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год. Під ПЛ автомобілі, вантажопідіймальні машини та механізми повинні проїжджати в місцях найменшого провисання проводів (біля опор).
20.5. Установка і робота стрілових вантажопідіймальних машин та механізмів безпосередньо під проводами ПЛ, що перебувають під напругою, забороняється.
Встановлювати вантажопідіймальну машину (механізм) на виносні опори та переводити її робочий орган з транспортного положення в робоче повинен машиніст, який нею керує. Забороняється залучати для цього інших працівників.
20.6. Під час проїзду, встановлення та роботи автомобілів, вантажопідіймальних машин і механізмів відстані від підіймальних та висувних частин,стропів, вантажозахватних пристосувань, вантажів при будь-якому положенні до струмовідних частин, що перебувають під напругою, не повинні бути менші за зазначені в таблиці 5.1 цих Правил.
20.7. Перед початком роботи телескопічних вишок та гідропідйомників необхідно перевірити в дії висувну та підіймальну частини, а у телескопічних вишок, крім того, підіймальну частину слід встановити вертикально і зафіксувати в такому положенні. Перевірку слід здійснювати у безпечному місці якнайдалі від струмовідних частин, що перебувають під напругою.
20.8. Забороняється під час виконання робіт на кутових опорах, у разі замінювання ізоляторів, проводів або ремонту арматури встановлювати телескопічну вишку (гідропідйомник) всередині кута, утвореного проводами.
20.9. Під час виконання всіх робіт у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ автомобілі, вантажопідіймальні машини і механізми на пневмоколісному ходу необхідно заземлювати. Забороняється доторкатись до корпусу автомобіля (вантажопідіймальної машини, механізму) і проводити будь-які переміщення їхніх робочих органів, вантажозахватних пристосувань і опорних деталей до встановлення заземлення.
У разі, коли ПЛ вимкнена та заземлена на робочому місці і не перебуває під наведеною напругою, не вимагається заземляти автомобілі, вантажопідіймальні машини та механізми на пневмоколісному ходу, встановлені на відстані понад 30 м від найближчих проводів інших ПЛ, що перебувають під напругою.
Вантажопідіймальні машини і механізми на гусеничному ходу у разі встановлення безпосередньо на грунті заземлювати не вимагається.
20.10. Під час роботи вантажопідіймальних машин та механізмів забороняється перебування людей під вантажем, що піднімається, корзиною телескопічної вишки (гідропідйомника), а також у безпосередній близькості (ближче ніж за 5 м) від проводів (тросів), що натягуються, упорів, кріплень і механізмів, що працюють.
20.11. Під час проведення робіт з телескопічної вишки (гідропідйомника) повинен бути візуальний зв'язок між членом бригади, який перебуває в корзині (колисці), і водієм. У разі відсутності такого зв'язку біля вишки повинен перебувати член бригади, який передає водію команду піднімати або спускати корзину (колиску).
Працювати з телескопічної вишки (гідропідйомника) слід, стоячи на дні корзини (колиски), закріпившись стропом запобіжного пояса. Перехід з корзини (колиски) на опору або обладнання і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.
Під час перебування працівників, які виконують роботу у корзині (колисці) телескопічної вишки (гідропідйомника), машиніст не повинен залишати пульт керування.
20.12. У разі зіткнення стріли крана або корзини (колиски) підіймального механізму із струмовідними частинами, що перебувають під напругою, машиніст повинен вжити заходів щодо швидкого розриву контакту, що виник, і відвести рухому частину механізму від струмовідних частин на відстань, не меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
Забороняється спускатись з механізму ( машини) на землю або підніматись на нього, а також доторкатись до нього, стоячи на землі, якщо механізм перебуває під напругою.
Машиніст зобов'язаний попередити працівників, які його оточують, про те, що механізм перебуває під напругою.
У разі загоряння автомобіля, вантажопідіймальної машини або механізму, що перебувають під напругою, водій (машиніст) повинен зіскочити на землю, з'єднавши ноги, і, водночас, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань не менше 8 м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.
20.13. Забороняється використовувати переносні металеві, а також дерев'яні та пластмасові драбини з дротом жорсткості уздовж тятив драбини в РУ 220 кВ і нижче.
20.14. У ВРУ 330 кВ і вище використовувати переносні металеві драбини дозволяється за таких умов:
- драбину слід переносити в горизонтальному положенні під безперервним наглядом керівника робіт, чергового або працівника з групою IV зі складу оперативно-виробничих працівників;
- для знімання наведеного потенціалу з переносної драбини до неї необхідно приєднати металевий ланцюг, який торкається землі;
- у разі встановлення драбини не дозволяється її наближення до струмовідних незаземлених частин на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
21. Роботи, пов'язані з підніманням на риштування, помости, конструкції і обладнання
21.1. Під час виконання робіт, коли неможливо закріпити строп запобіжного пояса за конструкцію, опору тощо, слід користуватися страхувальним канатом, попередньо заведеним за конструкцію або деталь опори. Виконувати цю роботу повинні два працівники, один з яких повинен у разі потреби повільно відпускати або натягувати страхувальний канат.
21.2. Риштування слід виконувати згідно з вимогами НАОП 1.1.10-1.04.-85 "Правила безопасности при работе с инструментом и приспособлениями".
21.3. Настили риштувань, помостів, колисок необхідно огородити, якщо їх висота над поверхнею грунту або перекриттям перевищує 1,3 м. Висота огородження не повинна бути нижче 1 м для риштувань та помостів і нижче 1,2 м - для колисок.
У разі неможливості або недоцільності влаштування настилів і огороджень, а також під час виконання робіт на обладнанні у кожному окремому випадку заходи безпеки визначаються технологічною картою, ППР або іншими документами.
21.4. Електро- та газозварники повинні застосовувати запобіжний пояс із стропом з металевого ланцюга.
Якщо робоче місце та підходи до нього розташовані над неогородженими струмовідними частинами, що перебувають під напругою, а відстань від металевого ланцюга у разі його опускання буде менша за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил, то роботу слід виконувати з вимкненням цих струмовідних частин.
21.5. Під час виконання робіт на тих конструкціях, під якими розташовані струмовідні частини, що перебувають під напругою, ремонтні пристосування та інструмент для запобігання їх падінню необхідно прив'язувати.
Подавати деталі на конструкції або обладнання слід за допомогою нескінченного каната, вірьовки або шнура. Працівник, який стоїть внизу, повинен утримувати канат для запобігання його розгойдуванню та наближенню до струмовідних частин.
21.6. Працівники, які працюють на порталах, конструкціях, опорах, повинні бути в одязі, що не заважає рухам. Особистий інструмент повинен бути в сумці.
21.7. Виконувати роботи на освітлювальній арматурі під стелею машинних залів та котелень з візка мостового крана повинні не менше двох працівників зі складу оперативних працівників або, за нарядом, - виробничих працівників. Один з працівників повинен постійно перебувати поблизу того, хто працює, і слідкувати, щоб він дотримувався необхідних заходів безпеки.
Забороняється улаштування тимчасових помостів, драбин тощо на візку крана. Працювати слід безпосередньо з настилу візка або з встановленого на ньому стаціонарного помосту.
Перед підніманням на візок з його тролейних проводів необхідно зняти напругу. Під час виконання робіт слід користовуватися запобіжним поясом.
Пересувати міст або візок крана кранівник може тільки за командою керівника робіт. Під час пересування мостового крана працівники повинні розміщуватись в кабіні або на настилі мосту.
Забороняється пересування помосту і візка, коли люди перебувають на візку.
22. Робота відряджених працівників
22.1. Відрядженими на підприємства Міністерства енергетики України можуть бути працівники енергетичних компаній, об'єднань, підприємств, установ та організацій ( далі - підприємств) як Міненерго України, так і інших підприємств незалежно від форм власності і підпорядкованості.
22.2. Допуск до робіт в електроустановках відряджених працівників здійснюється відповідно до цих Правил. Відряджені працівники повинні мати посвідчення встановленої форми про перевірку знань цих Правил і присвоєння групи з електробезпеки.
22.3. Підприємство (організація), що відряджає працівників, повинно у письмовій формі визначити тих працівників, які можуть бути призначені керівниками робіт, наглядачами і членами бригади, а також працівників, яким може бути надано право видавати наряд у разі виконання тривалих робіт.
22.4. Надання відрядженим працівникам права працювати в діючій електроустановці керівниками робіт, наглядачами і членами бригади може бути оформлене керівництвом експлуатаційного підприємства резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або за письмовою вказівкою. Надання права видавати наряди і віддавати розпорядження необхідно оформити письмовою вказівкою керівництва експлуатаційного підприємства.
22.5. Відряджені працівники після прибуття на місце відрядження повинні пройти інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, в яких їм треба буде працювати. Працівники, на яких покладається обов'язок видавати наряд, і керівники робіт інструктуються також по схемах цих електроустановок.
22.6. Інструктаж відряджених працівників повинен проводити працівник з групою V зі складу керівників чи спеціалістів або працівник з групою IV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників експлуатаційного підприємства.
Зміст інструктажу визначає працівник, який проводить інструктаж, залежно від характеру і складності роботи, схеми та особливостей електроустановки.
Інструктаж необхідно оформляти записом в журналі реєстрації інструктажу за підписами працівників, які інструктуються, і працівника, який проводить інструктаж.
22.7. Підприємство, що відряджає працівників, відповідає за відповідність відряджених працівників наданим їм групам з електробезпеки і наданим правам, а також за виконання працівниками цих Правил.
22.8. Підприємство, в електроустановках якого працюють відряджені працівники, відповідає за виконання заходів безпеки, які забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги.
22.9. Підприємство, електроустановки якого постійно обслуговують працівники окремих дільниць спеціалізованих ремонтних організацій, може за узгодженням з цими організаціями надавати працівникам цих дільниць права оперативно-виробничих працівників після їхньої підготовки відповідно до вимог ГКД 34.12.102-95 "Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників підприємств, установ і організацій Міненерго України з питань охорони праці та експлуатації обладнання. Положення."
23. Допуск працівників будівельно-монтажних організацій до робіт в діючих електроустановках і охоронній зоні ліній електропередавання
23.1. Загальні вимоги
23.1.1. Для проведення будівельно-монтажних робіт в діючих електроустановках і охоронній зоні ліній електропередавання БМО повинна отримати від експлуатаційного підприємства письмовий дозвіл згідно з "Правилами охорони електричних мереж". Забезпечення електробезпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт повинно здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.013.
23.1.2. У дозволі на проведення робіт повинні бути зазначені: ділянка діючої електроустановки, де будуть виконувати роботи (РУ, лінія, коло, опори); терміни виконання робіт (початок та закінчення); відповідальний працівник експлуатаційного підприємства, якого належить повідомити про закінчення робіт; наявність небезпечних і шкідливих факторів (розташовані поблизу діючі лінії електропередавання, електричне поле, наведена напруга), якщо вони мають місце.
23.1.3. У разі виділення для БМО спеціальної огородженої зони робіт замість дозволу слід оформляти акт-допуск відповідно до СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве". В акті-допуску необхідно зазначити: вид огородження зони робіт; місця входу (виходу) і в'їзду (виїзду) до цієї зони; наявність небезпечних і шкідливих факторів.
23.1.4. Перед початком виконання робіт БМО повинна подати експлуатаційному підприємству список працівників, які мають право видавати наряди, відповідальних керівників та відповідальних виконавців робіт зі складу тих, кого буде особисто допускати представник експлуатаційного підприємства (допускач). У списку необхідно зазначити посаду, прізвище, ініціали та групу з електробезпеки.
23.1.5. Після прибуття на експлуатаційне підприємство працівники БМО повинні пройти інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей тих ділянок електроустановки, на яких їм треба буде працювати, а працівники, які мають право видавати наряди, відповідальні керівники робіт і відповідальні виконавці робіт - і за їхніми схемами.
Проведення інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажу на експлуатаційному підприємстві.
23.1.6. Будівельно - монтажні роботи в діючих електроустановках та охоронній зоні ліній електропередавання працівники БМО повинні виконувати за нарядом-допуском, що видається БМО. Форма наряду-допуску встановлена СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве".
23.1.7. Первинний допуск до робіт, які вимагають проведення вимикань в електроустановках, а також в охоронній зоні лінії електропередавання, що перебуває під напругою, виконує допускач зі складу працівників експлуатаційного підприємства. Він допускає відповідального керівника робіт або відповідального виконавця робіт БМО відповідно до вимог пунктів 6.5.6 і 23.3.1 цих Правил.
23.1.8. Відповідальний виконавець робіт або відповідальний керівник робіт БМО у разі первинного допуску повинен мати два примірники виданого йому наряду. Після оформлення допуску в обох примірниках наряду один з них залишається у допускача для передавання його відповідальному працівнику, якому працівник БМО, що допускається, повинен повідомити про повне закінчення робіт.
23.1.9. Повідомлення про повне закінчення робіт БМО може бути передано у вигляді письмового повідомлення, врученого особисто або надісланого нарочним, а також по телефону чи радіо.
У повідомленні необхідно вказати, що роботу за нарядом повністю закінчено, бригаду (бригади) з ділянки робіт виведено, робочі місця перевірено (матеріали, інструменти, пристрої та ін. прибрано; встановлені працівниками БМО заземлення, огородження, знаки та плакати безпеки знято).
23.1.10. Після отримання повідомлення про повне закінчення робіт експлуатаційне підприємство має право зняти встановлені допускачем заземлення, огородження, знаки (плакати) безпеки та ввімкнути електроустановку.
23.1.11. БМО відповідає за відповідність своїх працівників присвоєним їм правам та групам з електробезпеки, за дотримання умов та термінів проведення робіт, за виконання працівниками БМО заходів безпеки під час проведення робіт та вказівок допускача, отриманих під час інструктажу.